Ukrainski Visti, December 25, 1945

              "Уй і
V
Сторона 4 ІКРАІНСЬКІ ВІСТИ 25 грудня 1945 Число 52
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
Український Католицький Тижневик
Видає кожного вівтірка
Видавнича Спілка Українські Вісти
під адресою:
10012-10- 9 Стріт 'Едмонтон
Алберта Канада
Тіисфон 25703
Річна передплата в Канаді $200
Поза Канадою 4 $250
-- Редакція за оголошення не відповідає
ШКАШЬШ N£8
ОТКККЬТ
(МешЬег СадасШш 7еек1у №тарреі
АиосШІоп)
РаЬНяЬвй втегу ТаеаДау Ьу іЬв
ОкпОпІдп Неіга РвЬШЬеп итііей
і 10011-10- 9 81
Сапай
Теїеропе 257М
Уеагіу аиЬвсгірВоп 1п Сапай
Сапада
$300
$260
Треба Другого Всеканадійського
Конгресу Українців Канади
Кожний культурний нарід у своїй народній словесности
або устами своїх поетів письменників фільософів чи держав-
них мужів підчеркує віковічну життєву правду про єдність
і згоду та про їх заперечення — незгоду "В єдности сила"
"Згода будує незгода руйнує" каже наприклад наша народня
мудрість
Наслідки цієї життєвої засади бачимо не тільки в життю
товариств і організацій але і в життю народів Бувають малі
чисельно н територією народи які завдяки своїй солідарности
єдности і внутрішній співпраці ростуть і кріпшають З дру-
гої ж сторони є народи що чимо& сягають соток міліонів і
заселюють величезні простори землі але з браку внутрішньої
єдности вони слабосильні і взаїмною боротьбою та горожан-ським- и
війнами виснажують себе з останків своїх сил
Єдність спільна праця для осягнення спільних ідеалів
це найцінніший скарб кожного народу це найбільша життєва
сила народу це джерело з якого нарід черпає свою міць це
вершок зрілостн державницької нації І навпаки — розбиття
ворожнеча взаїмна боротьба це рак що підточує народній
організм внівець обертає найблагородніщі стремління висна-
жує неоцінену енергію найкращих людей гальмує всенародній
поступ
Ми канадійські українці не одідичили по своїх предках
великого інстинкту єдности нахилу до спільної праці
В додатку провели ми найкращі свої літа в цім краю
в завзятій взаїмній боротьбі і змарнували стільки нагод
для розбудови певних ділянок нашого життя що аж тепер
бачимо з якою неславою відійдуть в історію розбивачі нашої
єдности
Але кожний нарід просліджує своє минуле й розглядає
що в ньому було добре 'що зле чого набудуче треба висте-
рігатись а що розробляти поширювати закріплювати
час на самокритику прийшов у життю канадійських українців
десь у році 1936-і- м Деякі одиниці в Вінніпегу Саскатуні й
Едмонтоні стали застановлятись до чого властиво доведе нас
взаїмна боротьба шукали за справами в яких ріжні групи
можуть знайти спільну мову і спільно працювати в тих спра-
вах Ті голоси за "завішенням зброї" були зразу непевні але
з часом вони кріпшали ставали відважніші й знаходили щораз
більш прихильний відгук і в 1938-і- м році вже були перші
спроби співпраці Війна прискорила конкретні кроки до спів-
праці й остаточно дня 7-г- о листопада 1940 в Вінніпегу прий-
шло до злуки двох існуючих тоді репрезентаційннх комітетів
з яких повстав один Центральний Комітет Українців Канади
що вже представляє всіх зорганізованих українців у Канаді
крім розуміється большевиків які в той час пробували
всіма способами шкодити в воєнних зусиллях Канади
В основи праці КУК вложено дві головні точки: 1) Поміч
Канаді підчас війни і в повоєнній реконструкції і 2) Насвітлю-ванн- я
українських проблем у Канаді й Европі зі становища
українців як горожан Канади
Два й пів року працював КУК сповняючи свої завдання
по своїм силам Та хоч на верхах уже було обєднання то існу-
вало воно так сказати б "без мандату від народу" Аж у
червні 1943-г- о року відбувся в Вінніпегу Перший Конгрес Ка
надінських Українців при поверх ЬОО делегатів що
заступали наші товариства по всій Канаді Той перший наш
всеканадійський Конгрес був без сумніву як не найважнішою
то насвітлішою подією в нашій історії в цім краю Люди
ріжних суспільних кляс ріжних станів фахів і професій з ве
ликим ентузіязмом одобрили створення одного проводу й
доручили йому без застережень переведення в життя наміче-
них плянів Той Конгрес був завершенням кількалітніх зусиль
до всенародньої єдности а його виховний вплив дався відчути
не тільки в нашім народі в Канаді але і в Злучених Державах
лмерики в краях і юлудневої Америки і в европі
завдяки ооєднанню наших організацій тоото завдяки
створенню й пятилітньому існуванню Комітету Українців Кана
ди висвітлено неоднр оаламуцтво про наш нарід перед дер
жавними чинниками спростовано неодну напасть на нас в Оттаві вдержано Клюб Союзу Українських Канадійських Во-
яків у Лондоні видано ряд інформаційних брошур про україн-
ську справу в Европі Та може найважнішим внелідом праці К УК були і є його зусилля для ратунку міліонів наших воєнних
скнтальців перед насильним виселенням їх ні певну смерть під
совєтською владою і для несення помочі тим скитальцям
Справа українських скитальців в Европі така важна й така
пекуча що рівної їй не було в нашій історії Від того чи
вдасться спасти при життю той мозок української нації зале-
жатиме будучність нашого народу і там на рідних землях і
тут по цім боці океану Дотеперішні зусилля Комітету перед
урядами західніх союзних держав і збіркова акція на поміч
скитальцями свідчать що Комітет робив і робить усе що є в
лшдіькид силах дли ратунку тих людей
Навіть коли б українські скитальці в Европі осталися в
західніх краях то це не розвяже питання їх будучности З
тими людьми треба --буде щось зробити щоб задержати їх і
надалі при життю і вратувати їх для нашого нагюлу Мимо
всяких зусиль Комітету мимо піднесення цеї спарви в доміні- - идьнш парлнменті уряди панади та інших західніх держав легковажно відносяться до цього питання Щоб на проблему
українських скитальців звернули уряди більше уваги на те
треба одного могучого голосу нашого близько пів-міліоново-
го народу в Канаді який устами своїх представників
потряс би сумліннями "власть імущих" у всіх тих краях в
яких українці мають горожанські права
Для того власне треба Другого Всеканадійського Конгресу
Українців Канади!
Крім цеї на нашу думку найважнішої тепер справи всього
нашого народу є ще цілий ряд питань що відносяться до
нашого життя в Канаді а які далі ждуть розвязки Деякі з них були порушені на першім Конгресі але з огляду на воєнні
відносини реалізація їх була утруднена З закінченням війни
нніаззарцівіяаютбьо нвоовніи првиобмлаегмаюитьнаскяокні сноеліддоасвтаьновї ідппорваіцдіі восдіхна орга-
Зробити підсумки й критичний огляд пятилїтньої спільної
праці всіх нас у Комітеті Українців Канади: усунути пеое
шкоди що утруднюють всенародній поступ підняти могутній
голос в обороні українських скитальців в Европі намітити
пляни дальшої спільної праці й остаточно — закріплювати
почуття солідарности в масах нашого народу в тих цілях
повинен відбутись Другий Всеканадійський Конгрес Українців
панади в шнніпегу весною іУ-іо-г- о року
ІНДУСТРІЯЛЬНИЛ ДОРАД
НИК У САСКАЧЕВАНГ
Уряд Саскачевану спровадив
з Англії індустріяліста джор
Іджаг'Кедборі який буде голо- -
вою ради індустріального пля- -
" "-'- — -- ' иуванняГ
ЕДлхтІоп
ЛІЬеПа
Зиївійе
такій
Такий
участи
всього
ДР РЕННЕР ПРЕЗИДЕНТОМ
АВСТРІЇ
Др Карла Реннера який був
президетом Австрії по закін-
ченню війни знов вибрав ав
стрійський парлямент прези
дентом краю
Українці Скитальці між
Молотом іКовалом
КАЖУТЬ ЇМ ВЕРТАТИСЬ ДОМІВ АБО НАРАЗИТИ-С- Ь
НА ГОЛОДОІУ СМЕРТЬ
1--
го грудня ц р Менч естер
Ґардіян подав нотатку під за-
головком: "Проти людяностн"
де між іншим сказано:
"Совєтська Росія ставить у
клопітливе положення свої
друзів домаганням щоб вони
передали їй усіх балтійців і
українців живучих поза тепе-
рішніми кордонами Совєтсько- -
Але
на жаль
го Союзу без огляду на те голосом пустині Кілька
чи вони були совєтськнми гро-дн- ів пізніше ми почули про
мадянами перед війною Тепер масового
звернено увагу на Швецію де згаданих балтійців у Швеції
скоро- - мають наА далі наші канадійські пресо-російськи- й
корабель де--ві агенції принесли вістку
портації 157 балтійців які слу-бритійс- ькі окупаційні чинни- -
жили в німецькій армії підчаски поробили заходи депорта- -
вшни (може и не "з власної во-ц- п в Совєти своєї зони в
лі) До цього не дійде Німеччині скитальців що
тоді як зростаючі протести походять із земель які тепер
спонукають шведський уряде в складі Союзу
зломити свою обітницю або як
ті балтійці заздалегідь нало
жуть на себе руку На лихо вд
не є виинятковии випадок За
гально відомо що совєтськш
уряд домагається від бритій
ських та американських чинни
ків передати йому всіх балтій
ців і українців які є в їхні:
зонах у Німеччині Це доме-ганн- я
слушно відкинено на тії
підставі що ми не можем)
змушувати тих людей верт-тис- ь
проти своєї волі як вош
не були совєтськими громаді-нам- и
перед 1939 роком Ал
не всім відомо що в мнопх
випадках російські звязкоп
офіцери переконали бритй-ськи- х
та офіІЕ-рі-в
українські балтй-ськ- і
скитальці вдійсности є со
вітськими громадянами й то'іу
повинні бути видані росй-ськи- м
чинникам Траплялоь
що бритійські та американські
офіцери фактично помігши
заманювати або й насильно'за
ладовувати тих людей на тю
ки в ціли депортації Таке ю-ступова- ння можна помісти
і в акті обвинувачення на суді
в Нірнбергу Але нам випя-да- є
щб як би справу відповід
но вияснити росіянам то вни
перші згодилися б Та 'оез
огляду на те чи вони годггь
Василь Свистун і Микит)
Романюк на БольшевицькМ
Возі
Василь Свистун який ухе
від довшого часу їздить по Га
наді й Америці і старається
знайти нових прихильників Со
вєтського Союзу знайшов ні-реш- ті
одного в Торонті о осо-
бі місцевого адвоката Микити
Романюка Щоб не гаяти ча-
су повіз Василь Микиту на
"вишкіл" до Ню Йорку й там
обидва пописувались на боль- -
шевицькім вічу 9-г- о грудня
Як подають большевицьк]
"Українські Щоденні Вісті" п
Америці а за ними й боіьше-вмцьк- е
"Українське Слово" в
Вінніпегу Василь Свистун
один з провідників Українсько
го Національного Обєднання й
представник УНО в Централь-
ному Комітеті Українців
Канади (КУК) до червня 1943
"напятнував українських націо-
налістів" й закликав до збір-
ки "на поміч українському на-
родові" Микита Романюк пов-
торяв втерті вже фрази свого найновішого ідеольогічного
"чіфа" про те що "треба ви-
знати помилки й жити дружно
з українським народом та його
державою не ворогувати як
це пропонують тепер вороги
українського народу — націо-
налістичні верховоди"
В повороті до Вінніпегу В
Свистун поступив ще до То-рон- та
й там покпив ще з долі
наших скитальців в Европі
говорячи що "група укарїн-ськи- х
провідників у Канаді"
придумала справу скитальців
щоб "вбити клин між Канаду
и ювєтський союз
Ті що добре знають Василя
він
цікаво які нади має Микита!
Романюк бо чей же годі по
важніше трактувати
тих зміновіховців
БРИТАНІЯ ХОЧЕ
НІМЕЦЬКИХ
Як тільки скінчилася війна
Росія й Америка зачали заби-
рати до своїх країв німецьких
вчених їх слідом іде тепер1 й
Англія і також візьме до себе
певну частину німецьких вче-
них щоб добути' від них най-
новіші здобутки' німецької на-
уки ""1--
І
сі чи ні таке поступовання
Мусить припинитись бо ми є
і силі його припинити"
№ припинено
Тверезий голос поважного
іііґліГіського часопису що від-еркал- ює опінію всього гуман-юг- о
сумлінного й волелюбно-- о
суспільства був
у
спробу самогубства
заладувати
для що
зі
хіба всіх
Совєгського
американських
що й
б
маневри
Слідом за тим ми отримали
алярмуючу вістку з дуже віро-
гідного українського джерела
на європейському континенті
яка не тільки потверджує по-
передні вісти про спробу масо-
вої депортації українських ски
тальців у Совєти але й до-
кладніше вияснює цілу справу
Західньо-аліянтсь- кі окупаційні
чинники звернулись до всіх
українців скитальців негайно
зголошуватись до переходо-
вих таборів звідкіля відішлеть
ся їх у совєтську зону в Німеч-
чині Хто не повинується цьо-
му наказові той буде позбав-
лений усякої допомоги в хар-
чах і т ін Ввиду такого негу-
манного розпорядку скиталь-
ці які можуть вертатись до
дому опинились у незвичайно
скрутному положенні тимбіль
ше що це зимова пора
Екзекутива Комітету Україн
ців Канади всі мо-
жливі заходи щоб канадійські
авторитетні чинники
вали в справі тих наших ски
тальців та щоб принайменше
виклопотали в бритійських
чинників аби ті украінці-ск- и
тальці які не можуть верну
тися домів не були позбавле
ні опіки й допомоги УНРРА та
міжнародніх гуманітарних уста
нов
З СОЮЗУ УКРАЇНСЬКИХ КАНА
ДІЙСЬКИХ ВОЯКІВ ЗА МОРЕМ
Десятий Зїзд СУКВ
Як було проголошено в
днях 10-г- о й 11-г- о ц м відбув
ся десятин з черги зїзд СУКВ
Він був величавий! Приїхало
на цей зїзд 220 українських во-
яків і воячок З Німеччини Го-лян-
дії Бельгії і з таборів в
Англії злетілися вони на остан-
ній свій зїзд тут за морем Най
більше число учасників було з
таборів у Великій Британії що
ждуть на переїзд до Канади —
додому
Харчеві пакунки
Складаємо від серця подяку
всім тим споміж Вас що відгук
нулися на наш заклик і при
слали палки до СУКВ За остан
пій час число надходячих па
чок значно збільшилося Та
все таки мусимо додатково до
багато річей
Домівка СУКВ
Скликаючи десятий і остан
ній зїзд СУКВ ми думали що
ний офіціяльно закриємо на-
шу домівку в Лондоні Однак
вислухавши в цій справі думок
багатьох членів-воякі- в Управа
СУКВ рішила далі тримати до-
мівку для вжитку на шик воя
ків бо багато з них будуть тут
до весни 1945 року
Різдвяні зїзди
Українські Різдвяні Свята за
плечима Наше вояцтво що
ще буде справляти й ці свята]
далеко від дому вже робить
підготовку щоб зїхатися й ра-
зом провести цей великий у-країнс- ький
празник згідно з
прекрасними українськими зви
чаями Щоб уможливити всім
Іразом сісти до Святої Вечері й
заспівати Бог Ппелвічний" та
свистуна думають що ве- - кі зїзди відбудуться в Лондо-д- е большевицьку агітацію в ні Апельдорні в Голяндії Бру-над- ії щоб дослужитися посади кселі в Белгії і Ольденбурзі в
совєтського консули в Канаді І Німеччині
найновіші
ВЧЕНИХ
поробила
інтервеню
куповувти
НЕПРИЄМНІСТЬ ДЛЯ
ЧОРЧИЛА
Американці арештували в
Німеччині Мекса фон Тирпіца
сина німецького адмірала я-к- ий признався що він зібрав
багато цінних інформації в
своїй поїздці в Індії Китаю
Филипинах та інших краях в
Азії й на Пацифіку в 1938 ро-
ці Молодий Тирпщ- - мав вступ
всюди бо в кишені його 'був
рекомендаційний лист від при-
ятеля його батька Винстона
Чорчила
ДОБРЕ СЛОВО ПРО УКРАЇНЦІВ
"Да Кенейдієн Сошял Креди- -
тер що виходить В ЕДМОНТО
НІ і є офіційним органом соці-я- л
- Кредитового Стоваришен-н- я
в Канаді відповів у числі з
б грудня едмонтонському
Джорналові на його напад на
украііщів "Да Кенейдієн Со
шял Кредит ер пише:~
"Едмонтонський ДжорНал з
14 листопада-1£4- 5 коментую-
чи заходи канадійців україн
ського походження щоо ін
формувати "ріжні уряди про
українську справу" закшіув їм
ведення протисовєтської про-
паганди Каже тон часопис
(Едм Джорнал): "Ми справе
дливо обурилися б як би ка- -
наджським малькотентам по--
зволено сходитися в Москві
укладати заговір для розвален-
ня домінії"
Чи так? Ану подумайте про
всіх малькотентів комуністів
які збіглися в Канаді щоб ви
ти "фашисті" на кожного хто
вірить у демократію щоб
ширити пропаганду за комуні-
стичною (замість Франковою)
контролею над Еспанією кпи
ти з христіянства розоивати
єдність робітництва в індустрії
і т і т д
Ми завсіди були тої думки
що ніхто ліпше як росіяни не
знає як правити Росією А мі-
ряючи тою самою міркою тре-
ба позволити також канадій-ця- м
щоб вони самі думали й
діяли для Канади А як уже
є хтось поінформований про
українську справу то певно
що ними є люди українського
походження І нехай так бу-
де"
Большевицька облуда
В найновішім 'числі больше-вицьког- о
"Українського Сло-
ва" поміщено в червоно-кріва-ві- й
обвідці побажання "Весе-
лих різдвяних свят і щасливо-
го нового року"
З нагоди чийого різдва —
Леніна Сталіна чи може ре
дактора "Українського Слова
цього там не сказано Через
горло большевицького редак
тора не перелізло наприклад
"Веселих свят Різдва лристо
вого" а просто "різдвяних
свят
Большевицьке лукавство не
знає міри Безбожники які дов-
гі роки цинічно насміхалися
зі всякої оелігії тепер хочуть
ловити наївних людей уда- -
іІЦЛ
ІНСОЯРОААТЕО 2а4 МАУ 170 ™ 9
Приязний Склеп да Ощадних Людей
в Едмонтоні
Занепокоєні похвалами для
німців
Відомий воєнний кореспон
дент Шапіро пише в своїй статті
з Німеччини що бритіищ аме-
риканці й канадійці дуже за-прнязнюют- ься з німецьким ци
вільним населенням н прихиль
ніше відносяться до німців як
до народів що були союзника
ми аліянтів у цін Війні ша-
піро наводить слова американ-
ського майора який воював у
Франції Бельгії й Німеччині й
який казав Шапірові що "нім-
ці це найкращий народ в Ев-
ропі" а французів і бельгійців
називав зневажливими слова-
ми
Канадійська преса звертаю-
чи увагу на прихильне відно-женн- я
військових до цивільних
німців остерігає що німці на-
вмисне стараються зробити
якнайкраще вражіння на бри-тійці- в
американців і англійців
щоб тим способом зеднати со-
бі прихильність у тих краях
Цікаве про суперечку
Чорчила і Аізенгавера
Американський капітан' Бу-че- р
що був фльотним адю-танто- м
ген Айзенгавера ви-
явив через радіо з Ню Иорку
цікаву інформацію Вннстон
Чорчнл загрознв у 1944 році
що він уступить з уряду пре-міє- ра
Чорчил хотів щоби друга
інвазійна армія висіла в пів
нічній а не в полудневій
Франції Однак вона висіла та-
ки в полудневій Франції в лип
ні кілька тижнів після голов-
ної інвазії в Нормандії
Кап Бучер сказав що Чор
чил пробував через сім годин
переконати аліянтського на
чального вожда змінити свій
воєнний плян Айзенгавер лю
бив свого приятеля Чорчила
одначе зі становища воєнної
ючи що вони також мають стратеги и льоґіки він не міг
шось спільного з релігією і з погодитися на тім пункті На- -
н а й б і л ь шим христіянським решті Чорчнл загрознв що
святом вертається до Лондону де
ЕАТОІЧ'З
Со
имто
Е
Хваляться большевицькі уі
країпські Щоденні Вісти в Нш
Йорку що їх браття заробляї
лп в часі жнив у Західній уі
країні аж по Чотири кґ зерня
денно
Ще за Австрії робітник зарі
бляв у часі жнив щонайменші
1 корону! А мішок (100 кг) аД
та коштував від 8 до 10 короь
Отже один робітник міг толі
заробити 100 кґ збіжжя за
до 12 днів Тепер мусить рої
бити на 100 кґ збіжжя аж 2І
днів!
Добрий косар за часів Ав
стри заробляв 5 корон денно
А за вісім днів міг заробиш
200 кґ найкращої пшениці!
Тепер — гурт-на-гур- т — треб:
робити 25 днів щоо заробиті
мішок збіжжя
Коли з Карпатської Україн
писав бувший большевик ідЛ
в Україні тепер гірше як булЛ
колись за панщизняних дня
то самі большевицькі Україні
ські Щоденні Вісти тепер ка
жуть нам чому він так писав
Коли б це була подала ям
інша українська газета як
Україні платять робітнико
на його ж землі московсьш
окупанти то большевики буї
лн б кричали що це "фа-- ш сти" брешуть"
ВИБУХ АМУНІЦІЇ
В КАЛІФОРНІЇ
Сандієго їхав до місті
Фалбрук військовий трок
амуніцією По дорозі почал
горіти тенка з газоліною Драї
вер зіскочив з трока зааляри
пав військові власти які заі
часу висадили людей з дом:і
Вибух було чути 90 миль доі
круги 1000 людей опинилиЛ
без даху над головою сім'оД
перевезено до ліжнищ
вручить свою димісію королі
ВІ
з
У
ллє ген лизенгавер і цні
разом сказав "ні"
чочрил остався премкрої
далі
Цього року наші Святочні Побажання мають тепле й особливе
значіння Нехай радість і приязнь запанують між Вами 1 нехай
глибоке щастя злуки збільшить веселість у багатьох серцях
Т БАТОМ