Ukrainski Visti, March 07, 1944

              Сторона 2
мм%Ммм%йймм%МмМ%мійміЧрмійМ%ма
ШЕВЧЕНКО
ЛЮДИНА
Шевченкова доля нагадує
долю цілого українського на-
роду І блискучим таланом і
гіркими терпіннями і корот-
кими хвилинами радости та
довгими поневіряннями Голос-
ною славою її забуттям — у
своїх і чужих Хвалою й неза-служено- ю
зневагою глумом і
призирством
Україна й її великий син
щільно з собою поєднані
Шевченко будив рідний край
йому головно український на-
род завдячує своє відродження
свою національну свідомість а
з другого боку в міру зросту
української національної сві-домос- ти
в міру того як Укра-
їна вертається знову в роди-
ну європейських народів голо
сним стає й імя її віщого про-
рока й глибшає розуміння но-
го значіння Помалу видобу-
ваються на світ Божий усі пи-
сання та малюнки Шевченкові
що дає змогу краще її усебіч-ніш- е
пізнати його творчість
За останні двадцять років Шев
ченкознавство пішло далеко
вперед висвітлило багато тем
них неясних чи незрозумілих
сторін "життя й творчостн ве
ликого українця а заразом
знищило чимало всяких ле-
генд та пересудів звязаних із
його імям
Одна з таких легенд це по-
гляд на Шевченка як на яко-
гось неука або бодай мало-освічен- у
людину хоч і дуже
талановиту От "мужицький"
поет і тільки зовсім не рівня
Пушкінові Міцкевичеві Ґете
Що мовляв варті його твори
для людини інтелігентної смі-
ялися наші сусіди та власні пе-
ревертні ріжні Кирин-Гнучко-шиєнко- ви
як узивав їх сам
Шевченко Почалося це глузу-
вання вже від першого виступу
Шевченка на літературну аре-
ну Російські критики на чолі
з Бєлінським здебільшого во-
роже привитали українського
письменника та радили кинути
мужицьку мову й теми а пи-
сати по російськії Знаємо це
ми вже з самого "Кобзаря" де
Шевченко дав добру відсіч
усім цим критикам І хоч як
високо ставляли свідомі укра
їнці свого пророка то все ж
широка верства зросіищеної
інтелігенції відчужені від сво
го народу и культури інакше н
не дивилися па Шевченка як
на співця для простолюду І
цей погляд на нього як на
"мужицького" письменника ши
рився навіть серед українофі-
лів Писав бо по мужицьки
та й на портретах на "Кобза
рях виглядав як справжній
мужик у кожусі й кучмі А
російська критика горда на
свою "вищу" літературу й куль
туру прирівнювала Шевченка
до своїх "співців з народу" —
Кольцова Нікітіна та Дрож-жін- а
І чужа російська школа
література та преса впоювали
цей погляд і в Україні Боро-
тися з цим було нелегко бо ж
українська література й наука
були заборонені більшість
Шевченкових творів була недо-
ступна в Україні аж до першої
революції 1905 року І от був
Шевченко для багатьох спів-
цем тільки Катерини Найми-
чок та Гайдамаків і більш ні-
чого Не було ні добрих жит-
тєписів пі добрих оцінок твор
чости що могли б розбити
цей штучно утворений цар-
ськими заборонами образ ґе-ніяльн- ого письменника І цей
викривлений образ подавали
за справжній покликуючись
на Костомарову оцінку Шев-ченков- ої поезії и к продовжен
ня української народньої твор
чости Тільки те що в устах
народника Костомарова який
до речі повставав проти при- рівнювання Шевченка до Коль-
цова було найвищою похва-
лою для Шевченка пізніше в
устах людей що ставилися во-
рожо до українського руху і
його визвольних змагань на-
брало не зовсім прихильного
відтінку І з цією широко роз-повсюднен- ою гадкою тяжко
опіку морс
-- Мі
-- - ОСВІЧЕНА
і ТВОРЕЦЬ
було й боротися Шевченкові
українські твори були знані
тільки на половину понівече-
ні цензурою а то й цілком за-
боронені його російські твори
поезії повісти оповідання н
дневннк та його листування
довгі літа широкій публиці бу-
ли цілком не знані Не забу-
ваймо що у ривки зі щоденни
ка й листування вперше оголо
шені в "Основі" 1861-6- 2 рр
рівно пів століття не були в
Украпи передруковані і тільки
в 1911 році вперше появилося
досить неохайне збірне видан-
ня Шевченкових творів де бу
ли іі ці твори Російська його
белетристика діждалася дру
ку аж у двадцять літ по емер- -
ти а збірне видання появило-
ся тільки в 1888 році в обмеже
ній кількості примірників (500
примірників!) і швидко стало
б і б л і о ґ р афічною рідкістю
Правда завдяки Коннському
появилися в 90 роках і опові-
дання іі щоденник в україн-
ському перекладі а пізніше й
полика бібліографія поета та-
кож пера самого Кониського
де автор збивав твердження
про Шевченкове неуцтво але
всі ці видання були для Украї-
ни недоступні й тому не могли
причинитися до зміни ходячо-
го погляду па Шевченка що
став можна сказати каноніч-
ним для того часу
Шевченкознавство було тоді
ще н пелюшках Спогади су-
часників що добре знали пое-
та не були зібрані провірені
іі належно оцінені Чсйже тіль-
ки в світлі студій над життям
і всією творчістю Шевченка
га не лише письменницькою
але іі малярською (а вона теж
не була шс не то як слід вив -
чина ил її шіуилтиіиша:
би стати перед нами у всій
сноїіі величі правдивий образ
гснмільїіого українця
1 дійсно коли ми як слід 110- -
знаїюмимося з усіма творами
Шевченка то вже з них самих
добудемо силу-енленн- у дока
зів що автором їх не міг оутн
(оловік- - малограмотний якийсь
сільський самоук Навпаки з
них дивиться на нас чоловік
незвичайно інтелігентний начн
танни який не тільки дорів-
нює інтелігентові свого чи на-
шого часу але й значно їх пе-
ревищує своєю освітою й куль
турою своїм знанням і розу-
мінням сучасного й минулого
і України й Росії і Словяпства
іі клясичної старовини А що
це справді так що ми не по- -
миляємося доводять ще
щоб
щоб
що шевченко оув курсі істо- -
ричного знання свого часу
добре знав сучасну українську
історичну літературу а пильно
студіював і чужу Він і сам хо-
тів знати і своє й чуже а крім
того н мусів як мистець-маля- р
багато читати щоб малювати
те чого від нього вимагала
висока школа
Шевченко не був якийсь не-
доук що ледве якусь там сіль-
ську школу перейшов Він ціле
жити пильно вчився де тільки
не був — чи дома у Вільні й
Варшаві і в Петербурзі Вчив-
ся читав і приглядався до лю-
дей переходив школу
життя Визволений з кріпац
тва пильно вчиться в Академії
Мистецтв не тільки малярства
але и загально-освітш- х пред
метів потрібних для освічено
го мистецтва пензлю Вчиться
в школі поза школою як
свідчить автобіографічна по
вість "Художник" де подибує
мо багато вказівок про його
лектуру Багато дає Шсвчен- -
кові її його нове товариство в
Академії особливо славний
Брюлов його учитель і зара-
зом приятель І здібний моло-
дий вихованець швидко 'став
рівнею в гурті інте-
лектуальної верхівки — укра- їнських російських і польських
інтелігентів Тут у розмовах з
людьми бувалими й освічени-
ми поширює свою освіту свій
Впивав
18)
ДАВАЙТЕ ЩЕДРО НА
+ ЧЕРВОНИЙ ХРЕСТ Треба фопдії па опіку для ранених
на пакунки для полонених на поживу
для дітей м пістених краях Европи і для допомоги
" бездомним дітям-калікії- чі в Британії й на наглу
ІИПІ1ПМІГМШІІИІИПІИМИІІ
світогляд і набирається товари
ської оглади Цілий ряд сучас-
ників людей близьких до Шев-
ченка озивається про нього
як про людину непересічну не
лиш природнім талантом але
й культурою "Розмова в Шев-
ченком" згадує Костомарів
у передмові до Н тому празь-
кого "Кобзаря" "ніколи не ну-
дила й була незвичайно приєм-
на" Лікар Козачковський зга-
дує що його гості слухаючи
Шевченкову бесіду дивували-
ся його широкому розвиткові
а Куліш ще в 1962 році напи-
сав в "Основі" такі слова про
Шевченка: "На Шевченка ча-
сто чуєш здаються: що ось
мовляв мужик з кріпаків вий
шов і в школах не бував та
які розумні речі проглаголав!
Ой ой коли б то всі знали що
то головатий був чоловік той
Шевченко і яку він школу
пройшов помірявши того шля
ху що бодай каже більш не
міряти і поживши в столиці з
усякими людьми! Ми знали
Шевченка тоді як він написав
щонайвищі свої недруковані
думи Не було книжки живої
і "животворящої щоб йому в
руки не попала та й лежала в
ньомо не прочитана Пушкіна
він знав напамять дарма що
писав не його мовою не ного
складом а Шейкспіра возив з
собою куди б не їхав Ще ж
не забудемо що Шевченко до
бре працював над малярством
і розкидав розумом по всіх
малярських школах: то мало
хіба там було корму для ііого
голови? "Обїзднв Шевченко
всю Україну переговорив з ти-
сячами всякого люду це хі-
ба не наука не бібліотека жит-
тя людського? Чували ми йо-
го критичні розправи з його
уст і дивом пераз дивувалися
як він глибоко входив у саму
суть літературного діла" Що
це не перебільшення свічить
Шевченків Щоденник де він
подає низку влучних оцінок
це нам до ієї грсба відповідного
спеціалісти історики як В Ан- - розвитку духового й морально-тонови- ч
чи Д Дорошенко чи го „а те художник мав
літературознавці які кажуть ВІІЛИВ иа „ублнку: треба
у
тверду
тодішньої
тогочасних літературних ав го
рів і творів
Шпишміко люпин
читати згадує и Афанасіш
Чужоннськии V своїх сноми
пах Та Шевченко не лиш лю
бив читати він мав і несогіршу
бібліотеку навіть караючися
в Азії призбирав був трохи
книжок і віз із собою як вер-
тався з заслання
[Словом збираючи докупи все
що знаємо про Шевченка з йо-
го творів і з оповідань сучаснії
ків мусимо признати що був
він чоловік освічений та інте-
лігентний Та без освіти іі не
став би він великим письмен-
ником і малярем Ще Копись-ки- й
у своїм життєписі Шев-
ченка написав що мало ще
мати природній талант щоб
стати великим творцем "Хоч
би яка велика була кебета а
ТВори художника чи письмен- -
пика стояли коли не вище так
хоч урівень з культурою лю-
дей на яких він впливає"
І Шевченко був саме таким
високо-освічени- м 'мнетцем йо-
го творчість цс не якесь чудо
не сам дар природи але й ре-
зультат
я великої й упертої пра-
ці творця над собою результат
його широкої й глибокої осві-
ченості!
Володимир Дорошенко
Проголосили де і скільки і1
дезертирів
Міністср оборони Ралстон
подав у парламенті скільки де
зертирів є в кожній військовій
окрузі Всіх округ є 13 і вони
називаються від міст в яких
стоїть команда округи
В окрузі Лондон (Онтеріо)
838 Торонто 1392 Кінгстон
600 Монтреал 3794 Квебек 2-4- 06 Галифакс 142 Ст Джан ті
224 Виннилеґ 579 Ріджайна
294 Калгари 341 Тихоокеан
ська команда (Бр Колумбія)
341 В Англії 1 Разом 11094
Дезертирів з Жіночого Поміч
ного Корпусу подано 80
Аргентина виарешшуе
німецьких шпіонів
Новий аргентинський уряд
"полковників" казав ниарешту
вати німецьких шпіонів яких
повно в Аргентині а також ін-
терновану залогу одного ес-панськ- ого
торговельного ко-
рабля що помагала втекти ні
мецьким морякам з затопле-
ного в 1941 році німецького
панцирника "Граф Шпе" Злу-
чені Держави і Англія не ви-
знали ногово аргентинсьго у-ря- ду і далі слідкують за заг ра-
нимою політикою Аргентини
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ 7 березня 1944 Число 10
фч1 иійгіІ'ІйіМ%'ІйЧяИМ44р'м'#%'Ій
ЖУРНАЛ
(Щоденні записки)
Тарас Шевченко
12 червня 1857 розпочав Шевчен- -
ко писати свій "журнал" в Новоле-тропськом- у
форті кал Каспієм було
це в часі ек Лазаревський сповістив
Шеііченка що йому вертають свобо-
ду Журнал обрішаеться 15 липня
1858 Тут друкуємо деякі уривки
' 17 (чеовня) Сьогодні в чет
вертій годині ранку прийшов
на город Ранок був тихий пре
красний Вивільги та ластівки
тільки зрідка порушували сон-
ну й солодку ранішню тишу
Від деякого часу відколи ме-
ні дозволено віддалятися само
му я надзвичайно полюбия са-
моту Мила самота! Нічого
не може бути в житті солодше
чарівніше за самоту особливо
перед лицем усміхненої квіту-щ- ої
красуні — матері-природ- и
Під її солодкою чарівливою
принадою людина мимохіть са-
ма в себе заглиблюється' й
"видить Бога на землі" як ка-
же поет Я й раніше не любив
гучної діяльності! або краще
сказати гучного безділля Але
після десятилітнього життя п
казармі самота мені видається
справжнім раєм А проте не
можу ні за що взятися Ані
найменшої охоти до праці Си-ж- у або лежу мовчки цілими го
линами під своєю улюбленою
вербою і хоч би на сміх що-н- е
будь заворушилося в уяві
Так" таки — зовсім нічого
Справжній застій І такий том-
ливий стан почався в мене від
7 квітня себто від дня коли я
одержав лист від М Лазарев-
ського Свобода й дорога ме-
не цілком поглинули Спасибі
Кулішсві що догадався при-
слати книжок а то я не знав
би що з собою робити Осо-
бливо вдячний йому за "Запи
ски южноіі Русн" Я цю книгу
скоро з намиті буду читати
Вона мені так живо так чарів-лино-жик- о
нагадала мою пре-
красну бідну Україну що я не-
мов із живими розмовляю з її
сліпими лірниками та кобзаря-
ми Найпрекрасніший найбла
городинний твір Діямант у су часній історичній літературі
Пошли тобі Господи друже
мій щирий силі' любов і тер- -
шини продовжувати цю без
цінну книгу
18 (червня) Сьогодні я так
само як і вчора прийшов ра
но на город Довго лежав під
вербою слухав вивільги и на
решті заснув Бачив у сиі Ме- -
жигородського Спаса Дзвнн
кову криницю та потім Виду
бецький монастир А потім —
Петербург і свою любу Акаде-
мію Від недавнього часу мені
почали маритись у сні знайомі
речі що їх я давію бачив Чи
скоро побачу я все це увіч?
Сон мав на мене увесь день пре
красний вплив а особливо то-
му що сьогодні чекали гуре- -
євської сеото оренбурської
пошти Надвечір справді по
шта приоула але ні мені ні про
мене нічого не привезла Упав
опустив носа Знов туга й
безконечнеє дожидання Не-
вже від 16-г- о квітня її досі не
могли зробити про мене роз
порядження в штабовім корпу- - Iе'? Холодні байдужі тирани!
іи_-и_- і иипі:міуочп п ди цшр- -
ту и одержав наказ від фельд- -
ля готуватися до огляду
результат давно жданої
пошти і з таким трепетом жда
иої свободи Тяжко невимовно
тяжкої и одурію врешті від
такого безконечного дожидан-
ня
Як швидко і з яким запалом
виконується наказ арештувати
так навпаки мляво її байдуж-
ливо виконується наказ звіль-
нити А воля однієї іі тієї са- мої особи Виконавці одні й
самі З чого ж така різни-
ця? В 1847 році в цьому само-
му місяці мене на сьому добу
приставили з Петербургу до
Оренбургу А тепер дай Боже
ЮО-Проце-
нт
ь--_
на сьомий місяць дістати від
якогось коменданта батальону
наказ відібрати від мене казен
ні речі іі' припинити удержан-
ня Форма Але я собі в голо-
ву не вбю цієї нелюдської
форми!
29 (липня) Незабаром після
того як я прибув до форту
помітив я серед салдатської
публики (іншої публики в фор
тах немає) серед цієї однома-
нітної бідолашної публики
зовсім несалдатську постать
Хода обличчя навіть шапка-чабанк- а
все в ньому виявляло
мого земляка Питаю що це за
людина така? Мені відповіда-
ють що це Андрій шпитале-ви- й
слуга й "хахол" А мені
цього й треба Обличчя його
видалося мені суворіше аніж
взагалі в земляків моїх Тому
то н почав до нього наближу-
ватися здалека й обережно У-певнивш-
ись
через його най-
ближче посольство: унтер-офіцер- а Ігнатєва й капітана Бяла-гуров- а
завідувача півшпита-л- ю
що Андрій Обеременко
прикладно чесна й твереза лю-
дина я почав шукати нагоди
побалакати з ним віч-на-ві- ч
по своєму Але він ніби помі-
тив мої маневри і здавалось
намагався відхилити від себе
цю честь Це мене ще більше
підштовхувало до зближення
Більшу частину безсонних
ночей у Новоиетровському
форті провів я сидячи на ґа-
ночку офіцерської офіцини Я-ко- сь
— це було взнмі в годині
Третій УНОЧІ — СИЖу Я ЯК ЗВИ- -
чаіїно на ґаночку дивлюсь —
із шппталевої кухні виходить
Андрій Він тоді "був за пекаря
та квасника (Завідну посаду
городника я йому виклопо-
тав) — "А що — кажу —
Андрію і тобі мабуть не спить
ся?" "Та не спиться матері
ііого ковінька" — відповів
нін Я затремтів почувши йо-
го чисту непопсовану рідну
вимову Я попросив його по-
сидіти трохи зо мною иа що
він неохоче погодився Роз-
мову почав я як цс звичайно
буває між салдатамн спитав
шись якої земляк губернії то -
що На мій запит Андрій відпо
пів що він губернії київської
повіту Звенигородського із
села Різаної — "тут коло Ли- -
синки коли чували" — додав
він а я додав що не тільки чу- -
вав а й сам бував і в Лисинці
і в Різати і в Русалівці і всю- -
ли Одне слово виявилось що
МИ ІіаіІОЛІІЖЧІ зеМЛЯКИ — Я
вас ПЕРЕМІСТЯ РИМУ
все з
тут
його ризьке 'що
и саме
пускає знов бардувалн
його я справж- -
ба- - ну певІІе
1Юдей
не
ТаК ІІОЧаЛОСЯ ОСОбИ- -
сте зайомство з Андрієм Обе- -
рененком що далі то оііьше
пізнавали ми один одного й
більше прихилялися один до
одного Він пристрасно любив
маленьких дітей а це певна
ознака сеїшя лагідного незло
бливого Я часто як маляр ми
темно-бронзови- м обличчям коли воно
ніжно тулилося коло веселої
щічки дитини Це єдина
радість цьому суборому са-
мотньому житті
від його простої благородної
я полюбив його за те
що за двадцять літ нудно-
го солдатського жит-
тя не опоганив не принизив
своєї національної людської
гідности Він геть у всьому зі
вірний своїй
Чистий
ннніїїіііниііііиінннініїїітіінниінн тіннінінніг
ПЕЛЮСТКАМИ
шїишіїїіііііїишшнаїїіііііішшшіяиш
ПАКОВАНИЙ В ЕДМОНТОНІ
Особливо відповідний
Роблений Твердого Мила
На стороні наліпки г
точні вказівки в мові про'
те виробляти
Н Н ШІПТЕО
ЖОМОЯТОН ДХТА
і
§пЬш$Ьй& (Котрооо
ІМСОЯРОЯАТІО М МАУ ІЯ70
Пркязіии Склеп для Ощаднії Люде!
В ЕДМОНТОНІ
національності А така риса
облагороднює навіть і небла-
городну людину Якщо коли й
мигнули хвилини в моєму тем
йому довголітньому засланні
то ці солодкі хвилини я зав-
дячую йому благородному
другові Андрієві Обеременко-в- і
Нехай Господь иішле тихий
кінець твоєму іспитові ти не-
змінний друже! І хай поможе
тобі Пресвята Мати всіх скор-бящи- х
перейти ці безводні
пустині напитися солодкої
Дніпрової води і вдихнути у
змучені груди живуще повітря
нашого прекрасного нашого
любого рідного краю!
5 (серпня) У пятій годині
ввечері прибув я на хисткому
рибальському човні до міста
Астрахані Усе це так несподі-
вано і так швидко сталось що
я ледве вірю тому що
Немов у сні пригадую те-
пер прогульку мою до балки з
Андрієм Обеременком після
якої другого дня себто 31 лип
ші Іраклій Олександрович рап
том погодився дати мені пере-
пустку до Петербургу Друго- -
слова а третього себто
серпня в девятіи годині ввече
рі я покинув Новопстровський
форт і після триденної щасли-
вої плавби морем однією з
численних проток Волги при
був до Астрахані
Каже комуністи
опанували С10
Джан Лунс президент Ю-найт- ед
Майн Воркерс і основ-ни- к СІО (Конгрес Індустрі-яльни- х
Організацій) сказав у
розмові з представником ню-йорсько- го
Таймс-- у що комуні-
сти опанували велику робітни-
чу іонію Конгрес Індустріяль-ни- х Організацій Луііс сказав
'що президент СІО Филип
Моррей і двох інших лідерів
'юнії є "вязнямн" комуністів
тобто комуністи їм диктують
До СІО належать робітничі
кшії в Злучених Державах і
Канаді
Луис сказав що якби ні„ рі
Ші)в про СПранн ТО „і один ко
муніст не наЛежав би до юнії
Ялуїкчшк Лрпжлйяї
Інпп гнпрпмігтсі чятп гиа-і-ли- п „Іп пня іотппи!
ща під Римом
сам бачу — сказав він — що
ми свої' та не знаю як до БОМБАР-пристуїніт- и бо ви то доВАНІ — КАЖУТЬ НІМЦІ
офщирами тощо Як ду- - Контрольоване німцями на-ма- ю до підійти Може во- - раді0 „0дало "ан-н- о якийнебудь та тіль-гльоамерикаіІС- ЬКІ літаки" бом
кн ману Я почав передмістя Риму
запевняти що заподіяли поважну матеріяль-ш- и його земляк — щиро шкоду жав продовжувати розмову ' - вбили число' пИІЛШ0 для хліба 3 аліяитсьісого
- комуністу
Наше
і
лувався його
вусатим
була
у
Незалежно
вдачі
він
гидкого
і
і
стався прекрасній
Лай
Щтттп
до
відворотній
українській
як мило
СООРЕК
стало-
ся
і
що
Лпибяп™ні™
РОСТЕ Ви не
їх тепер
ПЕРЕСУНЕННЯ НАСЕЛЕННЯ
ВКШДІ
Число паикови книжечок!
видаваних з року на рік може!
бути досить вірним покажчи-
ком руху населення Виказ Ра
ди Воєнних Цін що був
зложений на основі роздачі пайкових книжечок число
З подає вдаряючі цифри На
приклад у Саскачевані подано
теперішнє число населення на
787993 Це втрата в по
рівнанні з домініяльним пере
писом населення в 1941 році
Для всеї Канади зменшенні)
населення виказано на 33 про
цент Це можна пояснити так
ЩО бІЛЬПіе МУЖЧИН І ЖІНОК ВСТ)
лило до армії ніж народило
дітей
Пересунення населення ми!
поодинокими провінціями вЛ
яснюється в таких цифрах:
Населення Бр Колумбії зрої
сло о 48 процент у СаскачеІ
ваш змаліло о 121 проц
Принс Едвард Айленд о 8 У
проц у Манітобі о 78 прош
в Алосрті о ьі проц в Онт
рю Ню Ьронсвику Квебеку 2Нови Скош" ° 5 іф°иент
Найбільше з а не п о к оєньї
еаскачеван зменшенням нас
лення Перепис у 1941 р вик
зав утрату населення о 260(Я
в десятії роках а з того часи
о дальших 108000 Ця провіьі
ція має тепер менше населеьВ
нн як Албсрта або Бр Колу
бія Маланадіи щоб вернулш
ся більша частина з тих щ
покинули провінцію Бгтато
фаоричних робітників залА
шиться на сході
Совети про знищення Києі
московське радіо подал
що німці знищили в Києві ко:і
1000 державних інституцій її
лу середину міста 1742 міс
ких будинків і 3600 приватна
домів 'вбили отруїли або
мучили тортурами" 195000 о
нітськнх горожан сотки тим
вивезли і 200000 оставили ба
даху над головою
На Біль Крижей Уживайте
УКРМИШСУ МАСТЬ— чуде
ВилЦуе ріжні бої
лі як: ревматизм
біль крижей ло- -
манні костей руї
ніг і інших частм
тіла Зл одним їй
тертям біль уст)
має Ціна $110 і
пересилкою К)
пуйте або пишіть
ТНЕ Т ЖАТОЧ
ОО ІЛТ
ИГишІрег Мав
ОшМегіа Атеам
Опит вите
Ш ОаМвгіп Апі
ИГІППІрек ьшм
опустили їх Ви не
Ваші Гроші
Уможливлюють Працю ЧЕРВОНОГО
ХРЕСТА
В таборах для полонених — у Ворожих Шпи-
талях — у чорних годинах самоти й терпінь
жертви війни кличуть — "Дякуймо Богові за
Червний Хрест" На кожнім фронті Червоний
Хрест сповняє свою милосердну працю МІлІоии
пакунків вислано безпечно воєнним полоненим
ВАШІ гроші уможливили це Потреба велика
І ніколи
опустите і
107999
з
Ви Сповнили Свою Частину Бездоганно
— Тепер Зробіть Усе Що Лиш у Ваші Силі
ЦЕ МІСЦЕ ПОДАРУВАЛА БРОВАРНЯНА ІНДУСТРІЯ АЛБЕРТИ