Ukrainski Visti, March 31, 1942

              ЗІ березня 1942 Число 12-1- 3 УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
Т К Павличенко РнО
Професор-дослідни- к прикладної єко-
льогії рослин у Саскачеванськім
Університеті
Життя й наукову працю Д-р- а Т К
Павлиіенка можемо подати тут лиш
у загальних нарисах бо щоб дати
повний огляд хоч би самої його до-слідн- ої
наукової діяльности з ділян-
ки рільництва треба б хіба писати
окрему книжку Та сподіємось що
і з цього короткогоо огляду наші
читачі пізнають той великий і цінний
вклад Проф Павличенка в багатство
рільничої науки на американськім
континенті
Др Павличенко побачив світ в селі
Бугаків Браславщина на Поділлю
дня 7-- го березня 1892 р В тому ж
селі покінчив він народню школу а
з Бугакова пішов до учительської
школи в Чукові Педагогічний ін-
ститут покінчив Др Павличенко в
Винниці й опісля записався на універ-
ситет в Камянці Подільськім де й
скінчив один рік природних наук 1
рік агрономічного факультету Опісля
продовжував свої студії в Краків-
ській Господарській Академії (один
семестер)
Разом з військовою та політичною
еміграцією опинився Др Павличенко
в Празі й там у Господарські-Лісни-чі- й
ПолітехніцІ скінчив свої студії в
1927 році одержавши дипльому ін-жин- іра
агрономії
До Канади приїхав Др Павличенко
7-- го травня 1927 р Тут у 35 році
життя Др Павличенко знов ошшішся
в шкільній лавці цим разом на ріль-
ничім факультеті Саскачеванського
Університету який він скінчив кіль-
ка років пізніше
В 1930 році іменовано Д-р- а Павли-
ченка управителем Екольогічної Ла-
бораторії Дослідної Ради Канади при
Саскачеванськім Університеті Па піл
ставі вислідів праці тої лабораторії
створено вперше в 1938 році Відділ
Приклздної Єкольогії рослин при
Саскачеванськім Університеті який і
б) в першим того роду відділом у ці-
лому світі Коли ж відкрито й ка-тед- ру
прикладної єкольогії в Саска-
чеванськім Університеті того ж 1938
року тоді також іменовано Д-р- а
Павличенка професором-дослідпико- м
тої катедрн й те становище заннмзе
він до сьогодні
При новоствореному відділі при-
кладної єкольогії повстав також му-
зей корінних систем та опрацьовано
нову методу дослідів корінних си-
стем в умовах польового росту
Про працю того відділу часто по-
являються обширні статті по науко-
вих журналах всього світу а досліди
того відділу цитують в університет-
ських підручниках Америки
За висліди праці того відділу який
можна б назвати "Відділом Проф
Павличенка" Корпорація Карнегія в
Ню Иорку наділила Д-р- а Павличенкі
стипендією в сумі $2500 для дальших
студій І завдяки цій стипендії проф
Павличенко осягнув докторат в У-иіверен-
теті
Небраски в Злучених
Державах Америки
Варт згадати що в 1937 році одна
велика американська компанія на
власний кошт випродукувала фільму
в праці відділу Д-р- а Пзвличепка на
1500 стіп довгу
До здобутків проф Павличенка
належить також винахід двох апа-
ратів Один — це педоструктометер
перший прилад для скількостних сту
дій складу грунтів а другий — це
Мірник сили коріння також перший
прилад для поміру міці коріння су
проти рвучої сили
Крім своєї наукової праці проф
павличенко запсідн орав активну
Vчасть в українськім організаційнім
життю і тепер належить до проводу
Комітету Укра'їнців Канади
Брати Д-р- а Павличенка Іван і Ан-
тін згинули в минулій Світовій Війні
а сестри — Ірина й Марія господа-
рювали в Україні й мабуть ще жи-
вуть
Др Павличенко оженився 7-- го черв
ия 1931 з панною Анастазією Ґре-щу- к
Панство Павличенки мають три
донечки — Люся 8 Лорнса 5 1 Надія
4 роки
ПРАЦІ
1 Волосне самоврядування Вид
Земської Управи Поділля 1918 р Ка-мяне-
ць
Подільський
2 Господарський порадник Вид
Просвіти в Ужгороді 1925 р
3 Перенесення бджільних родин
з примітніших до модерних улив
Вид Просвіта Ужгород 1926
4 Усдсіпііуе ргораеаііоп о£ ЛУіїсІ
Оаіз А'спа Гаіиа ап1 оіЬег ітрог-іа-пі
зрееіоз оГ Ауепсае апсі Нопіеае
Ву Ь Е Кігк апсі Т К РауІусЬепко
М 5с ТЬсзіз Сапасііал итааі о£
КезеагсЬ 7: 1932
5 Сотрсііііуо сШсіепсу о£ уєсііз
аті ссіеаі егорз Ву Т К РауІусЬеп-к- о
апсі Напіпдіоп 1 13 Сапасііап
їоигпаї КезсагсЬ 10 1934
С Кооі сіеуеіортепі о£ лусєсіз ап1
егорз іп сотреііііоп ишіег сігу £агт-іп- р
Ву Т К РауІусЬепко апсі
Наггіпеіоп В Зсі Аггіс 16 19С5
7 Еіасіїсаііоп о£ Регеппіаі воу
іЬізіїе СІапасІа Шзіїе апсі Сиаск
Еіазз оп а Іагее зсаіе Ьу ІЬе зЬа11оу
сиіііуаііоп тоіЬосІ N0 51С N0 628
апсі N0 531 Ву Т К РауІусЬепко
ІІпіусгзіїу оі 8азкаісЬсуап 1934
8 (}иапіііаііуе зіисіу о£ іЬе епііге
гооі зузіетз о£ уеес1 апсі сюр ріапіз
ипсіег £іе1с1 сопсІШопз Ву Т К
РауІусЬепко Есоіобу 18 1937 113
А
9 ТЬе воії-ЬІо- ск уазпіпг теІЬосІ
іп иапііаіІVе гооі віисіу Ву Т К
РауІусЬепко Саписііагї Іоиг Пез 15
1937
10 ІпуезІІ£аІіоп8 гедагсіше іо
луєєчі сопігої іп Уезіегп Сапасіа Ву
Т К РауІусЬепко Ітрегіаі Вигеаи
о£ Равіигез апсі Рогате Сгорз АЬе-гузішу- іЬ
Сгеаі Вгііаіп Виїїеііп
N0 27 1940
11 ЕгааЧсаііоп о£ Регеппіаі
чеесіз Ьу ІЬе вЬа11оу сиіііуаііоп
теіЬоЛ Ву Т К РауІусЬепко Ь Е
Кігк апсі V Коззаг Виїїеііп N0
100 Ііпіуегзіїу о£ ЗазкаісЬешап
12 Кооі вувіетз ої сегіаіп £ога£е
сгорз іп геїаііоп іо іЬс тапаєетепі
о£ аегісиїіигаї зоіїз Ву Т К
РауІусЬепко КезеагсЬ Виїїеііп N8-ііоп- аї
Пез Соип апсі Ботіпіоп Бері
Авгісиїїиге (іп ргевз) 1912
13 Изе оі" Сгезіесі уЬеаі £газз іп
Сопігоіііпе регеппіаі иеесіз Ву Т
К РауІусЬепко Ітрегіаі Вигеаи оі
Равішез апсі Гогаде Сгорз АЬегузі-лууі- Ь
Сгеаі Вгііаіп (іп ргезз) 1941
13а Ріасе о£ Сгезіесі чгЬсаі £іазз
іп сотреііііоп луііЬ чгеесіз Ву Т К
РауІусЬепко Зсо Адгіс 7 1942
14 Віє Штате аіа улгізеЬаШі-сЬ- е
ЕіпЬеіі іш сигораезсЬєп ЛУігІ-зсЬа£іззузі- ст
Ке Уогк N V
1939 РгоГ Т РауІусЬепко
15 Сіиапіііаііус іпуезіі£аііопз о£
ІЬс ипс1сг£Гоипс1 ріаі рагіз Асісігсзз
іо іЬе Зсіепсе Соп£гсза о£ Атегіса
Запі Ьиіз 1935
1С Ап іпііиепсе о£ дгазз гооіз
ироп іЬе аігисіиге о£ воіїз АоМіезз
іо іЬе Зсіепсе Сопргевз о£ Атегіса
Аііапііс Сііу 193С
17 А яиаіііу апсі иапіііу о£ гооі
о£ £ога£е егаззез Асісігезз Ье£оге
іЬс Атегісап Зосіеііез о£ РЬзіоІо-СІ5І- З
апсі Воіапізіз іп УазЬіпеЛоп
БС 1937
18 Сгезіесі уЬеаі егазз апсі ііз
юоі вувіет А1с1гезз ЬеГоге іЬе Иа-ііоп- аї
ПезсагсЬ Соипсії о£ Сапасіа
Оііала 1937
19 а) Ресіозігисіотеіег — £ігзі
арагаіиз о£ іЬе диаіііаііуе апаїузез
о£ зоіі зігисіиге 1938
Ь) Тспзіїе яігепеіЬ теіег о£ гооі
таіегіаі — іЬе £ігзі іпзігитепі іо
сіеіегтіпе іЬе гезізіепсе о£ гооі іо
ри!1іп£ £огсез 1938
ііііііткл'''ііііііііііііііііііііН
кііііііііііііВ''ііііііііііііііН
Володимир Косар М5с
Долідник-асистен- т рослинної єкольо-
гії в Саскачеванськім Університеті
П Володимир Коссар більш відо-
мий українському громадянству як
бувший старшина Української Армії
та як громадський діяч а все ж
таки спеціальністю п іоссарз оуло
І є рільництво про що свідчать хоч
би ці скупі ВІДОМОСТІ! в його жит-
тєвім нарисі
Син Івана й Антони' Коссарів п
Володимир Коссар уродився в Русн- -
лові Галичина Початкову школу
скінчив він у Буську а середню
освіту у Львові Там у Господар-
ській Академії в Дублянах 1 одер-
жав він дипльому в 1912 році
З вибухом війни в 1914 році п
Коссар опинився в армії а скінчив
військову службу аж у квітні 1920
року по упадку Української Держа
ви В Українській Армії п Коссар
був командантом Пятої Бригади
Опинившись на еміграції в' Чехо-Словаччи- ні
п Коссар продовжував
свої студії і в 1923 році одержав ди-
пльому шжиніра Агрономії в Празь-
кім' Університетів рік півніше одер- -
Українські
жав він у Празі п дипльому Учителя
Господарських Шкіл
По кількох роках учителювання п
Коссар приїхав до Канади в 1927 р
Зразу працював 1 фармував в око
лиці іаскатулу Свою теперішню
посаду одержав п Коссар у квітні
1935 р 1 працює в однім відділі з
проф Паплнчснком
Саскачеванський Університет наді-
лив п Коссара дппльомою Магістра
Нак у 1940 році
Мати п Коссара вже померла О-ди- и
брат погнб в українській виз-
вольній боротьбі Про долю батька
другого брата-учнтел- я та про долю
своїх трьох сестер з котрих дві учи-
телювали невідомо як зрештою не-
відомо 1 про долю всього нашого на
роду на Рідній Землі
Панство Коссарі подружились у
1922 році й мають двоє дітей: син
Лев 13 років і донька Альма 8
років
ПРАЦІ
Пчолярство — В Коссар інсп
Мигалко — 1922 Ужгород
Скотарство — співавтор — 1923
Ужгород
Підкарпатське Пчолярство — Статті
окремі — 1924 Ужгород
Господарська Читанка — співавтор
— січень 1924 Ужгород
Господарська Читанка — співавтор
— жовтень 1924 (2-г- е видання)
Молочарство — співавтор — 1925
Ужгород
Огородництво і Птахівництво —
1924 Ужгород
Плекання садовини — співавтор—
1926 Ужгород
Нищення многолітніх бурянів —
Павличенко Кирк Коссар — 1940
Саскатун
Петро О Кондра В8А
дослідник при відділі дробу в
Манітобськім Університеті
Петро Олександср Кондра син
Олександра " й Евдокії родився в
Мікадо Саск 30-г- о липня 1911 По-
чаткову школу скінчив в околиці Ма-
зепа середню о Морктоні Саск а
рільничий факультет у Манітобськім
Університеті де й працює тепер з
метою осягнути степень Магістра
Наук
Родичі п Кондри приїхали до Ка-
нади з села Ґуштіїн пов Борщів у
1898 р поселились на фармі и око-
лиці Мікадо Саск де батько юспо-дарю- є
дотепер
П Кондра оженився 7-- го жовтня
1939 р з панною Розаліею Зюбрак
П Кондра має сім сестер всі за-муж- ні
і двох братів що фармеру-ют- ь
вшіавііівшвпвжв
Николай Николайчук М8с
професор-помічни- к у Рільничій
Колегії Мекдоналд
Н Николайчук родився в Алберті
й рільничий факультет скінчив в Ал
бертійськім Університет Від кількох
літ заннмзе становище помічника В
А Мова славного професора дробу
в Рільничій Колегії Мекдоналд при
МекҐил Університеті в Монтреалі
Батько п Н Николаїчука є сек-
ційним форманом у Вільна Алта
Агрономи в Університетах
Н?г '"'ї"і їщШМ
Володимир Мисак В8А
Працює в Відділі Управи Фармів у
Саскачеванськім Університеті
Володимир Мисак сни Івана й Є-лпсав- етн
Мисаків з села Копнчшщі
пов Гусятіш Галичина уродився в
окоіиці Красне Саск дня 8-г- о лю-
того 1913 року Початкову школу
скінчив п Мисак в околиці Пунпчі
а середню й рільничий іімкультет у
Саскат) ні
По скінченні студій п Мисак одер-
жав посаду при Саскачснпнськім Уш-нерснт-
еїі
її Відділі Управи Фармів
де зимою дає лєкцп проіоснодарську
економію а в літі працює як асесор
для саскачеванського уряду
Старший брат п Мнсака Степан
який також скінчив рільничі студії в
Саскачеванськім Університеті тепер
є підстаршиною в кападійській армії
Другий його брат господарює з ро-
дичами а молодша сестра таьож
вступила до жіночою відділу при
кападійській армії
Вже замолоду п В Мисак цікавіш
ся фармерською організацією і в
1933 році и 20 році життя був ди-
ректором Злучених Фермерів Канади
з окріїн ч 9 За студентських часів
він брав участь у дебатах і виграв
7 дебат з девятьох По війні п Ми-
сак має намір брати активнішу
участь у політиці
ВВВВВВВВВВШ ВВВВВВВВВВВВІ
Михайло ПІць РіШ
Професор-асистен- т І хемік ґрунту в
Стейтовій Рільничій Колегії в Ню
Иорку Корнел Університеті
Дорога з Січі в Манітобі де родив
ся Др Михайло Піць 28-г- о березня
1909 року до катедрн Корнел Ун-
іверситету не лиш довга але й тяж
ка Але хто знає Михайла Піця той
певний що його наукова карієра ще
не скінчена а навпаки — вона що
ііно починається
По скінченні початкової школнв
Січі і в Ст Боніфес Май М Піць
перейшов до Колегії св Поснфа і
Порктопі Саск і там скінчив серед
ню освіту В 1930 році скінчив він
рільничий факультет у Саскачеван
ськім Університеті спеціалізуючись
у рільничій хемії В три роки пізні
ше тобто в 1933 році Стейтовнй
Університет Огайо в Колумбус на
ділив його докторатом
Слідуючих два роки Др Піць був
одним з професорського персоналу
Університету Айдаго при факультеті
рільничої хемп по двох роках др
Піць прийняв посаду хеміка грунту
"Флорида Сітрус Експсрімент" і
на тім становищі пробув чотири ро
ки Від січня 1940 належить до про
фесорського складу Університету
Корнел де викладає хемію грпту
й переводить досліди в тій ділянці
Родичі Д-р- а Піця Петро й Марта
приїхали до Канади 40 років тому й
увесь час фармували в околиці Січ
Ман де його мати живе ще й тепер
Батько помер у 1933 році Др Піць
має 4-- х братів 1 4 сестри
Дня 23-г- о липня 1937 року Др
Піць оженився з панною Зонею Сте-чнш- ин
Панство Піці мають одного
синка Івася якому щойно 7 місяців
ПРАЦІ
1 МісЬаеІ РеесЬ апсі ШсЬапІ
ВгасШеїсІ: ТЬе е£і"есі о£ Ііте апсі
пеиігаї саісіит заііа ироп іЬе яоіи
Ьііііу о£ зоії роіаззіит Атегісап
Зоії Зигуеу Азвосіаііоп Виїїеііп 15
р 101-10- 6 1934
2 РессЬ МісЬаеІ апсі Ь Р ВаЦсг
А сгііісаі зіисіу о£ ІЬс тпеіЬосІз £ог
іпеазиііпд охісіаііоп-іссіисііо- п роіеп-ііаі- з
о£ зоіїз луііЬ зрссіаі ге£сгепсе
іо оісііаісі зоіїз Согпеїі ІГпіуегзііу
Адгісиїіигаї Ехреіітспі Зіаііоп
Виїїеііп С25 МагсЬ 1935
3 РсесЬ МісЬаеІ А зіріе апсі іп- -
ехрепзіуе уасиитіиЬе сігсиіі £ог изе
%міЬ ІЬе ЕІазз сіесігосіе АЬзігасіз
Уезіегп Зосіеіу Зоіі Зсіепсе 9 1930
4 РеесЬ МісЬаеІ апсі Батоп
Воуіоп" Зоіїз іп геїаііоп іо £гиіі
ЄГОуше: іп Ксу Уогк Рагі Н Зиз-серіїЬіІ- ііу
о£ уагіоиз Кеу Уогк
огсЬагс! Зоіїз іо гесіисііоп ироп
аіег-1оеєі- пе Согпеїі Шіуегзііу
Агісиїіигаї Ехрсгітепі Зіаііоп Виї-
їеііп 667 МагсЬ 1937
5 РеесЬ МісЬаеІ — Зоте воіі
иа1іііез о£ ргасіісаі іпіегезі Рго-сеесії- пе
Ріогісіа Зіаіс Ноі-іісиїіиг- аї
Зосіеіу 1937
6 РсесЬ МісЬаеІ — Сіїетісаі
сотрозіііоп о£ Ріогісіа сіігиз зоіїз
РгосеесНпдз Р1огі1а Зіаіе Ногіісиї-іиг- аї
Зосіеіу 1938 Сіігиз Іпсіизігу
14 (6):5 Іипе 1938
7 Сатр А Р апсі МісЬаеІ
РеесЬ — Мапєапезс 1е£ісіепсу іп
сіігиз зоіїз іп Ріогісіа Ргосеес1іп£з
Атеїісап Зосіеіу Ногіісиїіигаї
Зсіепсе ЗС 81 1938
8 РеесЬ МісЬаеІ С М Тіс1ує11
апЛ М Ь Вгоуп А гарісі ІаЬогаіо-г- у
теіЬсні £ог ІЬс сіеіегтіпаііоп о£
ехсЬапдеаЬІс тадпезіит іп воіїз
Ргосеесііпез Ріогісіа Зіаіе Ногіісиї-
іигаї Зосіеіу 1939 Сіігиз Іпсіизігу
20 (8) : Є Аиеизі 1939
9 РеесЬ МісЬаеІ СЬетісаІ
зіисііез оп зоіїз £ют Ріогісіа Сіігиз
дгоуез Ріогісіа Адгісиїіигаї Ехрегі-те- пі
Зіаііоп Виїїеііп 340 (іесЬпісаІ)
уетЬег 1939
РеесЬ МісЬаеІ Беіегтіпаііоп о£
елсЬапееаЬІе тадпезіит іп зоіїз Ьу
Тііап уеііоду луііЬ ге£егепсе іо тае-пезіи- т
сІеГісіепсу іп сіігиз Ргосеечі-іпд- з
Зоіі Зсіепсе Зосіеіу о{ Атегіса
4 189 1939
11 РеесЬ МісЬаеІ Зоіі іеасііоп
аз а Гасіог іп £егіі1І2ег есопоту
Сіігиз Сготеег 2 (41) : 3 1940
12 С М Уоїк апа РеесЬ
МісЬаеІ Расіогз а££есііпе зоіі
затрііпд ргосесіигс Зоіі Зсіепсе
Зосіеіу о£ Гіогіаа 2 12 1940
13 РеесЬ МісЬаеІ Карісі тісго-теіЬос- Із
£ог іЬе сіеіегтіпаііоп о£
ехсЬапеаЬІе Ьазез іп зоіїз Іп-сіизі- гіаі
апсі Епдтсегіпд СЬетізігу
Апаїуіісаі Есііііоп 13 43С 1941
14 РеесЬ МісЬаеІ АуаіІаЬШіу
о£ іопз іп ІіеЬі запсіу зоіїз аз аЯесі-е- і
Ьу зоіі геасііол Зоіі Зсіепсе 51
473 1941
Сііаііопз — £ігзі питЬег — гс£егз
іо уоїите зесопсі іо рае іЬиз ге-£еге- псе
14 іч іп Уоі 51 р — 473
риЬІізЬесІ іп ІЬе уеаг 1941
Василь Семенюк М8с
дослідник-помічни- к агрономії в Ун-
іверситеті Миннесота Ст Павл
Зл Держави Америки
Син Антона й Марії Ссменюків
уродився в Едмонтоні 16-г- о лютого
1913 р Як його брат Др Юрій Се-
менюк Василь скінчив усі студії в
Едмонтоні В 1936 році скінчив він
рільничий факультет в Албсртійськім
Університеті 1 там же став Магістром
Наук в 1938 році Від жовтня 1939
запнмає він становище дослідпнка-помічннк- а
агрономії в Університеті
Мшінесотн в Ст Павл
Брат Василя Ссмснюка Др Юрій
Ссмснюк є одним з професорів-до- -
сліднпків ботаніки в Стейтовій Копє-ґ- ії
Айовей в Еймс Другий брат Те-од- ор
докінчує студії в Університеті
Пордю Одна його сестра замулена
друга ще ходить до школи в Едмон-
тоні
Юрій Семенюк РнС
дослідник ботаніки й патольогіі рос-
лин на Рільничій Дослідній Стадії в
Стейтовій Колегії Айовей Еймс
Др Юрій Семенюк уродився в Ед
монтоні Алта дня 2-- го травня 1910
рокуВсі студії покінчив в Едмон-
тоні включно з рільничим факуль-
тетом який скінчив в Албертійськім
Університеті в 1932 р Той сам уні-
верситет наділив Юрія Семенюка дп-
пльомою Магістра Наук у 1934 році
Докторат одержав Юрій Семенюк в
Стейтовій Колегії Айовей у 1938 ро
ці де займає він становище профе-сора-дослідпн- ьа
ботаніки й патольо-
гіі рослин ще від жовтня 1938 р
Родичі Д-р- а Семенюка Антін і
Марія живуть постійно в Едмонтоні
Приїхали вони до Канади з села
Ілшці повіт Заболотів Галичина в
1902 році
Одна сестра Д-р- а Семенюка вже
замужпа дрга ще ходить до школи
в Едмонтоні його брат Василь є
дослідіїиком-помічннко- м на рільничім
факультеті Університету Минесоти в
Ст Павл а другий брат Теодор до-
кінчує студії в Університеті Пордю
Дня 4-г- о липня 1939 Др Ю Се
менюк оженився з панною Октавією
А Залізняк з Едмонтону Панство Се
мснюкн мають одну донечку Сандру
Іванну півтора року
ПРАЦІ
1 Зоте тогісіз аззосіаіесі луііЬ
теаі іп соїсі зіоіаее Іосксг іп Іоуа
Іоуа Асасіету о£ Зсіепсе 44:37
1907
2 ТЬе Ііззітіїаііоп о£ Сіисазе Ьу
СЬаеіотіп £ипісо!а Ске 1 Сіисозс
спгЬоп рагііііоп Іона Со11е£с Лоиг
Зсі 15:201 1941
3 ТЬе сііззітіїаііоп о£ Сіисозс
Ьу СЬаеіотіп £ипісо1а Ске 2 Іп-£1ие- псе
о£ зоте тосІІГісаііоп іп іЬе
сотрозіііоп о£ Сгарек-Бо- х тесііит
ЗБІЖЕВА КОМПАНІЯ СІ1ХЕЗРІЕ
Для Ваших Услуг
продовжується Українськими
Елеваторних
СНІСКЗТАИТЕй'
ИгуШШшшвИИввіЯвдвввивщИ
продуктивність
БІЛЬШИХ І НЕСЛИВИХ КУРЕЙ
щоб кури приносили гроші дістати
добрий і годувати їх відповідними
кормами два були
10 років
СШевріе СЬіск Зіагіег
Сіїїевріе ЗсгаІсЬ
Від них курята скоро ростуть і
Сторона 13
оп іЬе оГ сіисозс сііззітіїаііоп
Іоа Зіаіе Соїіеее иг Зсі (Іп
Ріезз)
4 Сгоуі1і зіітиіаііоп о£ Біріосіїа
2сас РЬуіораіЬоІоцу 30:21 1940
(АЬзі)
б Зессіїіпд іпе£есііоп о£ Маіге Ьу
Біріосііа геас іп зісатесі поп-зіеате- сі
зоії РЬуіораіЬоІоду 30-2- 2
1910 (АЬзі)
С Веуеіортепі о£ Біріосііа геае
апсі СіЬЬегаІІа ЗаиЬїпсііі іп Маїїе
рііЬ- - £о11оуіпд ' зіаїк іпосиїаіюпз
РЬуіораІЬоІогу 31:20 1941 (АЬзі)
7 Сотрагаііуе о£ віпдіо
сгоззез о£ сіепі таігс іо Біріосіїа
геае РЬуЮраіЬоІоду 32: 10 1942
(АЬзі)
8 Ріасетепі о£ Біріосііа гсае іпо-сиі- ит
іп іЬе зоії т іо іп-Гесі-
юп
о£ таіге зеесіїїпез іп ег-ееп-Ьои-
зс
роі ехрсгітепіз РЬуіораіЬо-Іое- у
32:24 1941 (АЬзі)
Ник Головайчук В8с М8с
Департамент Агрономії
Університету Огайо Колумбус
Огайо Зл Держави
Николзй Головайчук син Степана
і Ксені Головайчуків в
Чипмен Алта 23-г- о грудня 1907 р
Родичі його приїхали до Канади 1893
р й дотепер фармують в околиці
Чипмен
Н Головайчук покінчив початкову
й середню в Чипмен а ріль-
ничий факультети Албертійськім Уні-
верситеті
По виїзді з Канади в 1931 році п
Головайчук продовжував свої студії
в Стейтовім Університеті Огайо у Злу
чених Державах а також працював
у Федеральнім Відділі Рільництва як
спеціаліст грунту в західніх стейтах
Тепер п Головайчзк докінчує сту-
дії на агрономічнім факультеті Стей-
тового Університету Огайо в Колум-
бус з метою одержати докторат
Н Головайчук написав одну стат-
тю до Канадського Дослідного
журналу в 1932 р і був співавтором
земельною репорту що його видав
Федеральний Департамент Рільництва
у Злучених Державах в 1938 році
Має п Головайчук сім сестер з
яких дві студіюють тепер в Албер-
тійськім Університеті
ПРАЦІ
1 Опе Рарег іп Сапасііап Лоиг-п- аї
о£ ПезеагсЬ 1932
2 Со-АиіЬ- ог о£ Опе Зигуеу Пе-ро- гі
риЬІізпес! Ьу 118 Берігаітепі
о£ Акгісиїіиге 1938
ш£н?
СИСК5СШСН
ииЛЧЇш V й
--с -1-
-— &
1
І І
Збіжева Компанія Плеспі яка має 70 елеваторів в північній части провінції з голов-
ним офісом в Едмонтоні вже в бнзнесі 50 років і має потрібне вирядження щоб
завсідн дати фармерам в Алберті справедливу
Нехай далі приязнь між нами й Фармерамн які
продають своє збіжжя через Агентів Ґілеспі Ґрейн Ко
Збіжева Компанія Ґілеспі загально знана також зі свого корму для дробу свиней
і паші для худоби
Вже прийшов сезон курят А як Ваші курята? Тепер якраз час дати їм добрий
початок Це знана правда ваших курей в осеїш залежить від
того як і чим ви годуєте курята тепер
шнмбїмнеаи V
ДЛЯ ЯЄЦЬ БІЛЬШ
Та важним
рід курят
Ці корми постійно побід-пнкам- н
на протязі останніх
Маісі
Маїсі СЬіск
розвиваються
гаїе
апсі
іеасііопз
іеіаііоп
Стейтового
уродився
школу
сет
І
услугу
що
НАШІ КОРМИ ДЛЯ КУРЕЙ МОЖЕТЕ НАБУТИ В СВОЙОГО МІСЦЕВОГО ПРО-
ДАВЦЯ АБО ПРЯМО В НАШИХ МІСЦЕВИХ ЕЛЄВАТОРАХ АБО З
СІЬЬЕЗРІЕ СКАИМ Со Ш
І Есітопіоп АІЬегІа
&зк)()с)якш()шсж)сявсшс}сш(мнсшс)(ш(9мк)аюак)