Ukrainski Visti, March 31, 1942

              ®®ШЖЖГЇ ""
Сторона 2 УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ 31 березня 1942 Число 12-1- 3
кіт щн?и(їь#
Хай Дзвонять Дзвони
Великодні ДЗВОНИ ДЗВОНЯТЬ 5фІІСТ0С
Воскрес!
По всій землі від краю до краю лу-
нають Великодні дзвони голосять усім ра-
дісну повішу що Тон якого па хресті роз-шіял- и
вже воскрес у славі й величі Го-
моном іде вістка що Богочоловік скинув з
себе земну поволоку н у сяйві Своєї Бо-жеськос-
тн
сповнив Свою обіцянку
Радійте! Христос Воскрес!
Радійте! Христос своїми Страждан-
нями відкупив гріхи людства й повів його
на промінний шлях Божого Царства
Вояки що сторожили його гріб з ди-
ва ОНІМІЛИ'
Фарисеї перестрашені: Він воскрес!
Пройшов усі муки людської злоби Всі
терпіння які тільки може видумати рука
зненависника — й воскрес!
Людина в почутті хочби й найбільшої
ненавнсти — не всилі звоювати Бога н
Любовн Нехай видумує муки й тортури
нехай катує нехай сміється та ругає! Ні
тортурами ні наругами — не вбити того
що Вічне!
Голгофту пройшли мичХрнсте!
Не жалували нам ні болів ні наруг
Все що тільки злоба може вдіяти заз-
нали ми Христе!
Той фарисей що "розпий" кричав на
Тебе той фарисей кричить "розпий" на
нас!
Тернисті шляхи проходять наші брат-
тя Христе!
Святий Гріб
ЙОГО ПЕРВІСНИЙ І ЙОГО ІСТОРІЯ
Про первісний вигляд Христового гро-
бу можна виробити собі поняття на основі
поодиноких висказів Євангелія й порівню-
ючи їх з існуючими в Єрусалимі старо-жндівськнм- и
гробами Зі Святого Письма
знаємо що гріб де спочало св Тіло був
викутий у скалі на узбіччі Голгофти у від-
далі яких 70 до 100 кроків від роз-
няття (Мт 27: 59 Мк 15 : 46 Лук 23 : 53)
Це був гріб призначений лиш на одну о-- ♦
собу а не родинний гробовець що можна
заключати зі слів св Євангелиста Матея
(27 : 60) і про що виразно свідчить Евсе-ві- й з Кесарії котрий був наочним свідком
віднайдення того гробу за часів Констан-тин- а Великого Вкінці цей гріб так був
уладжений що тіло спочивало на камяній
лавці при стінЬ в противенстві до ін-
ших гробів де тіло помершого вкладали у
викуті заглиблення в формі1 ніш 'Магда-лин- а "бачила двох Ангелів що сиділи бі-
лих одежах одного 'в головах другого в
ногах де лежало тіло Ісуса (йо 20 : 12)л
Крім того як виразно виходить з Єван-
гелія гріб Спасителя мав три части пе-редсінокч(атр- іюм) отвертий на' зовні до-
сить широкий і достаточно освітлейий со-няшн- им світлом у стіні напроти вільного
входу був низький отвір так що хотячи
увійти через нього до середини требадо-бр- е зігнутися Цей 'отвір привалюванове-лики- м
і тяжким каменем відтак доперва
була властива гробниця з камяною лавкою
призначеною померше тілоГ'" І на цій
лавці спочивало Пресв Тіло Христове об-
вите плащеницею ч"
Щож тепер остало з того первісного
Христового Гробу? Історія свідчить що
від перших днів по Христовім воскресенню
св Гріб був у надзвичайнім почитанн а-пост- олів ученнків і учениць його існу-
вання й місце так історично засвідчені як
ні одно славне та памятне місце на землі
Вже в навечеря Великої Пятниці при похо-
ронах Христа побожні невісти стояли при
гробі дивлячися де зложено Христове Ті-
ло Вони плакали при тім гробі в часі по-
хорону а тішилися й раділи з Апостолами
Петром і Иоаном на вістку про його слав-
нСепавсоисткерлеясеіннняаочниййоаснвідуолкюйблоегноийсмуечретниикй
" воскресення по яких 50-т- и літах по збу-
ренні Єрусалиму описує той гріб так живо
й вірно що з цього видно яке дороге було -- для нього' те місце' Про місце гробу знав
переказав Єрусалимській христіянській
громаді апостол Яков молодший ' перший
Епнскоп Єрусалиму замучений 62 року по
Христі та його наслідникна єпископськім
престолі Симеон котрий також погибму-ченичо- ю
смертю за Траяна около 100 року
по Христі" Аж до здобуття Єрусалиму
Гадріяном '(135 р по Христі) сторожило
Господського гробу 13ерусалимськихе- -
пископів Вправді часі облоги Єрусали-
му Титом христіяни памятаючи пересто-
рогу Спасителя опустили на короткий час
:
За те що мали відвагу кинути новітнім
фарисеям правду в очі й непохитно за неї
стояли
За те що не пішли на спокусу дібр
світу цього але Правди бажали
За те Христе їх бють і катують як Те-
бе били й катували за те ругаються з них
як ругалпся з Тебе Христе!
А Пилат умиває руки
Покинули всі нас як покинули Тебе
Твої віддані учні
"Велика Пятниця в нас Христе!
і
Бють Великодні по всій землі:
Христос Воскрес!
Став із мертвих Той про якого думали
що Він на завжди погребаний
В повній величі відродилось Вічне!
± ±
Віримо Христе у Твій день Воскресення
Віримо що й наша Голгофта скінчиться
Воскресенням!
Віримо що не даремні наші всі страж-
дання-
Що часи люті вбивши тіло не убють
і не присиплять нашої душі
Що воскресне й відродиться наша У-краї- на
і
Нехай радісно дзвонять дзвони Вели-"кодн- і!
Бо й день Воскресення нашого недале-
кий!
А К
о д-- р Т Галущинський ЧСВВ
СТАН
місця
одній
в
на
та
в
дзвони
--ч
Єрусалим і пішли зі згаданим вище єпис-
копом Симеоном до місцевості! Пелля за
Йордан Та по відході Тнта вернули до
зруйнованого міста щоб знов обняти в
посідання гріб Спасителя Про те все до-
кладно свідчить найстарший історик Цер-
кви Евзевій епнскоп Кесарії в Палестині
й ровесник цісаря Константина
Коли відтак 130 року по Христі цісар
Гадріян прибув до Палестини заборонив
Жидам обрізання а Єрусалим відбудував
на чисто поганську військову кольонію під
назвою "Елія Капітоліна" Також для на-
руги з христіян і святих місць розпяття й
воскресення повелів ті місця присипати
землею і відтак збудувати поганський
храм богині Венері Та цею наругою зді-ла- в
те що полишив безсумнівний знак де
находився св Гріб Коли відтак Констан-ти- н
дав повну свободу релігії а перший
вселенський Собор у Нікеї порішив для
відсвяткування 20-літ- тя володіння Констан-
тина місце Христового воскресення так
прославити як воно заслугуе з погляду на
святість і загальне почитання потребували
лиш усунути зверха поганський храм щоб
найти Христовий гріб і Голгофту Вище
названий історик Евзевій так описує цю подію: Коли усунули перший насип за-
примітили властиву почву землі а дальше
понад сподівання всіх вилонився достой-
ний і святий гріб спасительного воскресен-
ня гробниця святкувала воскресення по- дібне до воскресення Христового бо дов- ший час закрита в землі наново вийшла
на денне світло"
Та при тім відкритті гробу змінено йо-
го "вигляд: Довкола Христового гробу у-суне-
но скалу в тій цілії щоб можливо було
нТаидм гчрионбоомм пгроісбтавХитриистваідппорвиібдрнаув цферокрвмуу
зовсім відрубного гробівця його відтак
відповідно обтесали і прикрили срібними
позолочуваними плитами Коли потому в
614 р Перси заняли Єрусалим то вправді
знищили й обрабували церкву та самого
гробу не нарушили Доперва 1010 р Га-ріо- т
губернатор Рамлі на приказ фанатич-
ного халіфа Гакіма знищив та зруйнував
скалу так що остала лиш камяна лавка на
котрій лежало Пресв Тіло Христове Над
кціемю члаасвікпооюстаувдиатлиосямахлруикстаіпялниацмю поТкуоркоатп--
лицю від фундаментів відновив 1555 р францішканин О- - Боніфатій з Рагузи і
при тій нагоді камінь на котрім спочивало
Христове Тіло обложив алябастром По-
жар який знищив церкву св Гробу 12-г- о жовтня 1808 р також сильно ушкодив
саму каплицю Тоді схизматики Греки за- брали для себе це св місце відбудували
спалену церкву й також поставили нову
каплицю над самим гробом І церква й
каплиця стоять по нинішній день
Так у коротких начерках виглядає іс-
торія самого св Гробу Христового
'
Найкращий
"Ангел відповідаючи невістам сказав:
"Не бійтеся знаю що шукаєте Ісуса роз-пятог- о
-- його тут нема Він воскрес як
сказав ходіть і оглядайте місце де лежав
Господь І йдіть скоріше скажіть учени-ка- м його Цс я сказав вам" І вийшли
скоро від гробу зі страхом і радістю вели-
кою її побігли щоб повідомити учеників
його ось Ісус стрінув їх і сказав: Радуй-
теся!" (Мат 28)
Великдень — Воскресення Христове —
це свято радости евпто надії! Хоч би ми
празнували його вже і кількадесягь разів
так всеодно кожного року під звуки Ве-
ликодніх Воскрссних дзвонів гостить у
наших душах якась дивна радість оживає
надія росге віра Радіємо побідою жит-
тя над смертю Правди над ложю Любови
над злобою тішимося тріюмфом Христа
Спасителя що встав прославлений із гро-
бу пониження та хвилевого упадку
Великдень! — найкращий празник в
Українського Народ}' О як хотілось би
святкувати його далеко в ріднім селі
яке гень за широким океаном! Та треба
вдоволитись лиш милою згадкою
Василь Верниволя на
Хто зріс на селі той дуже добре тя-
мить гагілки — ті весняні забави й пісні
сільської молоді
Всі народи з давен-давн- а тішилися при-
ходом весни й ту радість проявляли ріж-ним- и
іграми й піснями кожний нарід на
свій спосіб Українці теж радувались на
весну — гагілками
Перед тисячкою літ грала гагілки мо-
лодь боярів тодішньої української арис-
тократії Це був їх театр їх кіно їх роз-ривк- а
й забава — попри тодішні спорти
як: вправи списами їзду конем стріляння
з лука орудування шаблюкою
Значить гагілки — це надбання давньої
української культури
Зміст гагілок дуже ріжнородиий Зна-
ходимо в них сліди княжих часів козач-
чини турецької неволі панщини і безліч
побутових ігор і пісень з життя-бутт- я в
родині і громаді
Ріжні назви: гагілка гаївка ягілка га-лагів- ка лаголойка — це все перекручені
колишні: глагілка глаголовка і походять
від староукраїнського' "глаголати" то є
розмовляти приспівувати
Гагілки тісно вяжуться в нас із Вели-
коднем це великодні забави довкола цер-
кви здебільша — дівочі Кажемо "вя-
жуться"' Може воно буде вже й не так
А шкода! Бо в них тілько життя тіль-
ко бадьорости тілько веселощів тілько
краси Людям у наших роках важко собі
Великдень без гагілок уявити
Щойно люди встигли розговітися а
вже ввесь цвинтар довкола церкви ро- їться від молоді І все в нових одягах
Цілий піст стягалися люди на те щоб
ціла сімя дістала на Великдень "обнову"
Дівчата чваняться одна перед одною
спідницями парубки хизуються новими
капелюхами з павами Весняне сонце
світить У повітрі пахощі На цвинтарі
гемір Дзвонять дзвони І так усі три дні
Так було років тому сорок у рідному
мойому селі в Гадинківцях на Поділлі
коли була ще роскішна стара деревляна
церква з похиленими вже боками Цвин-
тар просторий із усіх боків — чудові ста-
рі липи з одного — гарний сад церков-
ний: то його садив давним-давн- о мій бать
ко І огорожа довкола
Десь коло полудня ціле село вилягало
на цвинтар І старі Купками по кути-
ках щоб молоді не заваджали стояли
господарі в мальовничих опанчах "до
стану" або сиділи на свіжій мураві Роз-
мова йшла про господарство Обличчя
поважні але ж якісь нові радісні Такса-м- о
купками по інших місцях збивалися
молодиці а коло них роєм їх діти малень-
кі
І дітей сила-сил- а То коло батьків то
самі бігають граються "галунками" чер-
воними темно-синім- и жовтими обміню-
ються а то й "цокаються"
Забави починалися теж не відразу йшли якісь підготови Гуртками дівчата
нараджувалися Бо це — їх справа- - Хлоп-
ці на те тільки щоб робити збитки та
дівчат передражнювати Так і гуртками
забава Як сьогодні бачу: іде поза липи
хоровід позчіплялися дівчата за руки:
"Казала мня (мене) мати за першого дати
А той перший малий-недоверш- ий гей гу-гу-га-- га
І так аж до дванадцятого
І всім дванацятьом дівчата "пришива-
ють лати" Парубки м стяться перебива-
ють вигукують Але ж ніколи не вдається
їм дівчат перемогти Дівчата меткіші на
язик гостріші Є така гагілка що каже
парубкам робити всякі непочесні роботи
("слова я забув") — парубки відбороню-ютьс- я
вставляють свої слова але їм це
нічого не помагає
А то знов у іншому гурті дівчата (усе
не до пари) позчіплялися заруки — Ко-
ло всередині одна дівчина: "зайчик" він
має з кола вискочити щоб собі вибрати
Празник
Гагілки Поділлі
Прекрасно святкує Український Нарід
намить світлого Воскресення Христового
Сумну — гробову тишу Великої Пятниці
перериває вже досвіта ще до сходу сонця
па Великдень радісна вісгка: "Воскрес
Ісус от гроба" Дзвони дзвонять та так
якось весело гомонять ті Великодні дзво-
ни начеб також раділи начеб по свому
співали "Христос Воскрес"
Чи може затертися в памяти чудовий
образ спільного свячення Пасок уставле-
них вінком довкола церковці підчас яко-- ю
ціле село виглядає немов коло спіль-
ного стола одна родина? А хто зуміє
забути те що діється біля тієї церковці
пополудні па Великодні свята? Наче біля
вулика роїться коло неї від людей Всі
прийшли — старі і молодь і діти Дівчата
в гарних строях виводи гь гаївки співають
в деяких тих піснях згадую іь ще тяжкі
часи паніцинн-кріпацтв- а Хлопці бавлять-
ся по свому Мішаються жартом між мо-
лодь і старші як би у Великий День хо-
тіли пригадати собі свої молоді літа
Дзвони гудуть-гомоият- ь помагають раду-
ватися
"що-найкра- щу дівку" всі шукають пари
хто ж не найде буде "зайчиком":
Ой ти зайчику ти малесенький
Ой голубе ти сивесенький
Ані куди вийти ані вискочити (2 р )
Взуйсе зайку в черевички
Поплинь зайку по Д пайку
Вибери си (собі) дівку з крайку
Та гуляв качур в гороховім вінку
Тай вибрав си що найкращу дівку
То вгору то в долину
То в рожу то в калину
"Зайчика" не пускають із кола то при
сідають то збуваються З невдалих спроб
зайчика вискочити із боку регочуть Коло
повертається кругом в один бік то в дру-
гий Обличчя в усіх розрадувані червоні
А там у другому колі — знову дівчина
посередині зажурена засмучена долоня-
ми обличчя закриває: це — старий "дід"
(зима):
Дід: Сам ходжу сам по загороденку
Коло: Де-с- ь (де ти дів) діти дів де-с- ь їх подів?
Дід: Подушив потопив порозганяв
їсти не дав
Коло: (жваво скочмо)
Так тобі тре (треба):
Сипа борода дурна голова!
А п неділю раненько
Приїде наш батенько
Привезе нам дівоньку
Котра найкраща —
То буде наша
Десь у другому кінці стали до "трій-
ні" Можуть уже і хлопці брати участь:
стають по дві а тільки в одному гуртку
-- - три і цю третю позаду ловлять Ко-
го зловлять той опісля сам ловить Не-зловлен- ий
стає на переді "трійні" а той
третій іззаду — тікає Жарти сміхи як
кого зловлять
А там уже десь інший гурт ладиться
виводити "Воротаря": стоять парами дів-
чата хусточками руки позчіплювані ті
руки вони підносять творячи "ворота" для
пар -- що одна за другою перепихається
наперед щоб пускати й собі дальші пари:
Воротарю-воротарчик- у
Отвори воротонька
І все це робиться біжачи наслідують
приїзд того що вїзджае воротами:
"А що ж бо то за пан іде
А що ж бо то за дар везе!"
Після "воротаря" — "жученько": най-
краща дівчина звичайно маленька ходить
угорі по позчіплюваних руках дівчат по-уставлюва- них
парами:
"У нашого жуїепька-жученьк- а
Зототая рученька-рченьк- а
Ой спи жучку спи небоже
Най ти (тобі) Господь допоможе
Спи жучку спи І"
А під самою церквою засів знов інший
невеликий гурток дівчат напроти нього
другий посувається в напрямі тих що си-
дять: це "їде" — "Дзельман" І- - чомусь
спів польський 'а власне той якийсь польсько-у-
країнський жаргон:
Єдзі єдзі Дзельман
Єдзі едзі єго брат
Єдзі едзі Дзельманова і братова
Вшицка єго родзіна
А хлопці передражнюють мовляв не
"вшицка" а — "псиска"
З іншого кута доходить інша гагілка:
пахне садком городиною весною:
Соловеєчку пташку пташку
Чи- - бував же ти в садку садку
Чи видав же ти ак мак сіют?
Ой так так
Сіют мак
Всі ці гагілки й досі від яких сорок
років у мене в голові Багато позабува-
лося — але ж загальний образ тих таких
гарних співів'та тих принадних забав усе
стоїть перед очима Від них віє моло- -
дістю радістю життя весняним сонцем
одне слово — Великоднем 1
і і-- і
Чи співають і досі гагілок у моному
рідному селі?
М Дунайський
ЯК ВОСКРЕС СПАС
Гей бийте в дзвони рпдіст ь і рає
Проблеск життя!
Великдень Волі!
Гуляє весна степом у полі
Зелень ппшасга цвіті в сгос
Бо на квітчастій волі
Воскрес Христос!
Вулькаиом сили іартом хотіння
Вирвався Він з дашніх погроз!
Гуде земля токочіть п дліі дзвони
Горіє пісня співом окгавп
У жарі серця воля топе
Весна! Житгя на шляу Слави! —
Іде до нас лобідп час
Гранітом сили іі віри що нам
З закутих стальних там
Воскресне так Вона
Як воскрес Спас!
Свата Земля Весною
Коли виїхати рано з Єрусалиму вуже-вати- м
шляхом на північ у напрямі блідосі-ри- х
скель Юдейської верховини бачимо на
збочах гір свіжо зорані поля що зніма-
ються ступенями вгору Сіро-зеле- ні 0-ли- вні
гаї прикрашують гори Дальше йде
шлях біля гори Ґарізім На її збочах жи-
вуть Самаряни Вони таксамо як тому дві
тисячі літ моляться та складають жертви
Коли минути місто Наблюс шлях знижу-
ється до великої рівнини вкритої безліч-
чю червоних квіток сон-зілл- я А ось уже
й шпихлір Палестини провінція Емек Зе- - --
лені ниви стеляться кілометрами подеку-
ди мигне купка кактів або сірий камінний
мур що ним обгороджують поля Шля-
хом проходять стада що їх женуть їздці
— часом покажуться Бедуіни на конях
Поля обгороджені мурами тягнуться аж
до Назарету а потім через горбовину Ка-
рен А там Тнверіяда Тиверіяда це най-
краще місто на тому шляху Зелені ниви
спадають хвилясто до великого озера що
купається в сонці Каравани верблюдів
сходять дорогами до озера побрязкуючи
дзвіночками що їх мають на шиї А там
у далі знімаються шпилі верховини схід-
ної Йорданії
Здовж величнього озера веде шлях у
Капериаум Скрізь видно бедуїнських жі-
нок у темно-блакитнн- х одягах На головах
ч у них збанки з водою або коші з овочами
Або сидять біля колодязів та розмовля-
ють
Праворуч оселя відкіля походила св'
Марія Магдалина ліворуч жидівська осе-
ля Мігдаль Зараз опісля поширюється
назаренська низина над берегами тихого
озера що має багато принадних заливів
Білі й червоні левади сон-зілл- я блакит-
них журавців і рожевих асфодель (квітка
в горячих країнах) та жовте цвіття гірчиці
колишуться за легким подихом вітру
Щойно тут бачимо вповні чар галилей-сько- ї
весни
В Капернаумі впадає найперше в очі
велике поле руїн Тепер за старанням різ-
них наукових експедицій заводять на нім
лад Біля цих руїн ростуть тінисті бана-
нові гаї Коли проходимо звалища раз-вр- аз
попадаємо на частини розбитих ко-люм- н
(гарно різблені стовпи) черепя по-
судин фризи (різблені в камені прикраси
під ґзимсом) на яких ще виразно видно
горорізби: овочів гранату пальм розет ітп
Коли появиться на небі велитенський
круг місяця тоді найприємніше зійти до-
рогою над озеро та слухати як під іічним
небом тріпотять пальми листям на вітрі
та як листя бананових дерев відгомонює
пошум филь озера Ніч у заливі Марії
Магдалини що ввесь облитий сяєвом мі-
сяця це може одно з найкращих пережи-
вань у чарівній галилейській країні
Дальше над долиною Вадіель Гаман
(що значить Долина Голубів) лежить мі-
сто Ірбель Тут є руїна давньої синагоги
що має дуже цінні памятки Дорога до
Ірбелю веде проміж дикі гірські звалища
попід стіни закрашені червоню Праворуч
від битого шляху стелиться лагідна зелена
горбовина Там пасуть вівці Високо
вгорі видно внкугі в скельній стіні входи
до первісних домівок печерних людей
Із міста Ірбель величавий видна око-
лицю Ось по цей бік принадний беріг Ти-ьеріядськ-
ого
озера а по той — пошарпа-
ні верховинські яруги З долини несуться
легкі звуки пастуших сопілок а' в горах
лунають гострі' крики поганячів мулів
- Оплатиться зробити малу прогульку
човном по Тиверіядському озері щоб по-
бачити місто Тиверіяду від озера Вигля-
дає воно мов мавританська Венеція що
відсвічує у плесі озера білий мінарет
пальмові гаї й крівлі домів Озером не-
суться співи веслярів і рибалок що вер-
таються з риболовлі
Як сидимо тоді десь у затишку над бе
регом озера глядимо на це все4 мимоволі
обхоплює нас якийсь блаженний спокій
ба навіть лагідна лінь що її Араби звуть
"киф" Все це впливи східного життя
що йому ніколи не спішно
А в душі подорожного лишається на
все нестертий спогад чару Святої Землі
А Б
Воскресенія день І просвНімся торже-
ством І друг друга обімем рцім: братіє І
ненавндящим нас простім вся Воскресе-ніе- м