000621b |
Previous | 3 of 10 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
" & 26 грудня 1939 — Число 52 УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона 3 Iй!'1"11'!'"1 ♦тжниімнін II А _ і Л І прмнки з каши ДОРОЖІБ ПШЕНИЦЯ В АМЕ РИЦІ И КАНАДІ В кількох днях америкапсі: ка пшениця подорожіла о 20 центів Також ціна канадці й-сь- кої пшениці постіїіно підно- ситься З Шикаґа й Вінніпе- гу повідомляють що ціна пше ниці ще піднесеться ПРОВІДНИК ЗЛУЧЕНИХ ФАРМЕРІВ КАНАДИ ПРОТИ ВИБОРЮ НА ЧАС ВІЙНИ Джордж Г Бікертоп як президент саскачеванської сек- ції Злучених Фермерів Канади видав гарячий заклик про ги домініяльних' виборів па час війни "Зміна правительства яку яку могли би принести нові вибори може — і я в ц щиро вірю — завдати тяжкий удар всім плянам і зарядженням які теперішнє правління поробило у злуці з війною" Зміна правління в домінії може дати ворогові моральне скріплення і в той же час на- нести шкоду аліяптській полі- тиці й дипльоматії та загро-зит- и життю "не тільки наших батьків Г синів але й життю батьків і синів других країн" П Бікертон сказав що воєн на техніка в сучаснім конфлік- ті сильно ріжниться від тої' яку практиковано в останніх війнах Тепер з кожного бо- ку робляться змагання щоб заломити 'моральну силу серед цивільного громадянства тих держав що є у шині Скинен- ня сучасного політичного про- воду в воюючих державах — оце й є тактика ворога щоб опісля з новим урядом легше добити мирової угоди — ко- рисної для ворога Фармері дістануть добру за- плату каже мін рільництва ДомініяльннГГ міністр ріть-- 1 пнцтва дост І Гардипер ска- зав що канадіііські фармері мають4 добрі внґляди дістати рскордову заплату за цегоріч-н- у пшеницю Він сказав що початкова мінімальна ціна 70 центів за бушель пшениці (По 1 Пор- тери у Форт Внітям) є лиш завдатком який дає уряд Застрілили 2000 буйволів Національний парк у Веііи-раіі- т Алберга мав найбільшу в світі череду бофалін З на- казу домініильного уряду ціла череда буде вистрілена До- тепер застрілили поверх 2000 тих "монархів ріиііип" а по Новім Році мають убитії ще 800 штук По наказу з От ґави будуть вистріляні також олені й інша звірина разом 5000 имук гру- бої звірини! Потаніе горівка в Квебеку Є можливість ЩО В ИСДОІіЗІ нотаціє горівка в провінції Квебек Сподіються що зпнж ка буде о коло 50 центів на великій фляшці і що знижка та ввійде в життя ще перед латинським Різдвом Традиційний Упрйєннеяня --V С-і- ч її ♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦$ ВЖЕ Є 54 КАНДИДАТИ В АЛБЕРТІ Хоч провіпціопальпі вибори в Албергі ще не проголошені а вже 54 кандидати одержали номінації в ріжішх округах Ллбергн Всі вони є з паріій що стараються повалити уряд Ейбергарта ССФ має 23 кандидати незалежні мають 21 ліберали 5 пезалежно-про-гресив- пі 3 а робітнича партія 2 Всіх виборчих округів буле в Албергі 57 БЛИЗЬКО СТО ТИСЯЧ ВПИСА- ЛИСЯ ДО ВІЙСЬКА В КАНАДІ З Оттави повідомляють що в останніх кількох місяцях вписалося близько 100000 ковпірін до всіх трьох відділів канадіиської армії тобі о до армії сухопутної летупськоі і морської З інших джерел довідуємось що до ріжпих відділів канадій ської армії вписалось дотепер поверх три тисячі каиадій- - ських Українців головно в за- хідній Канаді які ще раз ді- лом засвідчують що паш на- рід в цім краю несе рівні жер- тий за свобідну й вільну Кана- ду та Бритійську Імперію Створили нову залізшу Стацію в Саскатуні Саск У вівторок 19 грудня офіці ятьпо отворено нову стацію Канадіпських Національних За лілінць (Сіенар) у Саскатуні Н огворенпі нової сіації в Сас- катуні брали участь визначні урядники Сіепара її члени у-нр- авн міста Саскатупу НЕСЛА РІЗДВЯНІ ДАРУНКИ ДЛЯ РІДНИХ І НЕ ДОНЕСЛА Сталася ще одна трагедія на цей раз у місті Калгарі Папі Евелнн Пстерсон вийшла 22-г- о грудня з дому щоб на- - 'дагп па почту різдвяні пооажаи пя й даруночки своїм рідним і приятелям Два блоки від свого дому' стала переходити вулицю Нараз ізнрава над- -' іеііло авто але щасливо оми- нуло їі Та в тіїі же хвилині пабіїло друге з противного боку і вдарило її так сильно що розбило па місці Удар був такий розгінипн що з жертви далеко відлеііли чере- вики а про пакуночки нічого її говорити її оплакую і ь баїьио іі мама а також її муж з яким вона прожила заледвп кілька тижнів бо воші недав- но були подружились Вона хотіла поділитись з рід' ними радістю Христового Різ- два а та радість замінилася в печаль 6000000 різдвяних деревець Доміїїіяльне сгаїпстичис бю ро подає на основі обчислень у попередніх роках що в Ка- наді зрубують кожного року перед Різдвом 6000000 дере- вець З того один міліон ли- шається в Канаді і пять міліо-ні- в перевозять потягами до Злучених Держав пиво ЦЕ Добрий Напиток для Нового Року замовляйте и настоюйте ПИХі ВА НАЙЛІПШЕ БРОВАРЕНІ ПИВА" Ш"ДШ(імтГпІ і "вої Іпиїїев Ьі Ш А1Ь итіргСвШіві ш оі в ІЬе ПЕРША СЛУЖБА БОЖА В КВЕБЕКСЬШ ПАРЛЯМЕНТІ За дозволом кардинала Віл-нев- а в провінціяльнім парля-мен- ті у Квебеку відправлено перший раз 25-г- о грудня пів нічну Різдвяну Службу Божу Богослуження призначене бул"о для провінціяльної поліції Зарібки канадських театрів зростають Канадіііські театри мали в 1938 році $33635052 приходів значно оільше як у 1937 році Приходи театрів у великих мі- стах були менші зате театри із малих містечках на Фаомах виявили в 1938 році більші приходи як у 1937 році: КАНАДА РОЗПИШЕ ВОЄННУ ПОЗИЧКУ ПО НОВІМ РОЦІ З 23-г- о грудня подають з Опавп що там обмірковують розпнсашія більшої воєнної державної позички яку маюіь затягнути зараз по новім році Вістку принесло пресове бюро фа івнианйсшівла вона з" департі!а' менту Для переведення ( тієї позич-- 1 ки"будс сформований окре- мий державний воєнногпозич-кови- й комітет який буде на- глядати за тим щоб у позич- ці 'взяли участь можливо як- найширші круги 'громадян- ства Так щоб позичка прий- шла справді від канадійського народу ' Висоту позички як і дату її розпйсаїшя має вирішити мі ністерський кабінет Різдвяні вакації для едмонтенських учнів Цьогорічні різдвяні вакації в едмоптонських иубличних і сепаратних школах почалися в пятннцю 22-г- о грудня і три вати му і ь до 3-г- о січня Того дня наново зачнеться наука Холод на Різдво в Алберті Довга осіння погода в Ал бер ті скінчилася 20 грудня елітні -- и ііі_і_7і ііми лішпчшіп вітер приніс трохи снігу й мо- розу Найнижча температура на Різдво була 12 степенів 'нижче зера В Саскачевані вдержалася температура вище зсра за виїмком північного Саскачеваиу де також було 9— 10 степенів нижче зера Температура [в Мапітобі вдер- жалася в висоті 18 — 28 степе- нів вище зсра Він говорить про тиранів Польський генеральний кон- сул ь до Канади говорив в От- таві до Канадійського Клюбу Там сказав вінД що західні держави перебільшували вій- ськову силу большевиків А та військова філа цілком не грізна для заграниці вона може стати грозою хіба лиш самому Кремлеві бр в Росії сьогодні є лиш 3000000 кому- ністів і вони правлять 180 мі-ліона- ми російського паселен- - и'я Цс одно повинно вказу- вати па те що большевнцькій ікрини скоро прийде і ганеб- ний кінець1 і "Як західні держави згодно- го боку перебільшували вій- ськову силу большевфдьку так з другого боку недоціню- - на '' ( м і! АЛБЕРТІИСЬКИХ ГАТУНКІВ аошввкпі оі ІЬ Гютіпіе рі АІЬеіІ вали військової сили німець- кої" — сказав гпольський кон- сул ь БЕРІМ' ПРИКЛАД З ФІНІВ — ПИШЕ ПОЛЬСЬКА ГАЗЕТА ' Польська 'газета ч'Час" у Він піпегу захоплюється герой ством Фінляндців у боротьбі з московським иаїздииком і кличе Поляків щоб вони бра- ли собі приклад з Фінляндців Зовсім слушно Приклад добрий тількні "Чос" трохи спізнився ) Воєнні видатки Франції Француський уряд призна- чив на перші три місяці в 1940 році один білі он і242 міліопн долярів па воєнні погреби ВОРОНЕ ЧОРНІШ Вороне чорний! Ти з якого краю Линеш? "Кров! кров! кров!" Тихо! Я вже знаю Вітре чого ти так сумно й розбільпо Виєш? "Шу! Чу! Ш-нур- !" Лет! говорити не вільно Річко чом плесо твоє так румяне? Га! Розумію Випливаєш з рани Богдан Лепкий Українська меншість у Руму- нії прилучена до "Фронту Національного Відродження" іПід таким наголовком ру- мунський часопис "Універсул" з б жовіня 1939 року подає про відродження українського національного життя в Руму- нії Премієр К Аржетояну прийняв 5 жовтня в присутно сті міністрів для національних меншин С Драгоміра міністра по організації "Фронту Націо нального Відродження" К Джуреску панів: Володимира Залозецького Іллю Гаврнлю- - ка юрт сероннюка и _адво- - „- -„ па їй Апбичий хі щ : і і таьр-тилиіьськ- о- го як представників україн- ської меншості! в Румунії З ними дійшов він'до наступно го порозуміння з метою' вті лення цієї меншості! у1 "Фронт Національного ' Відродження": створення "Фронту Національ- ного Відродження" і декретів з дня 4 серійні' 1938 р від- -' носію до меншостей затвер- джено наступне: ' ' 1 Українці горожани ру- мунські п'риєднюютьсн до "Фронту Національного Від- родження" В селах і містах 3 мішаним населенням мають бути створені окремі секції українські Ці секції матимуть 4 представників 'у Найвищій Національній Раді У бюрах ескретаріятів будуть назначені відповідно урядовці Українці 2 Всі професійні організа ції Українців - автохтонів під- даних румунських будуть влу- чені до відповідних професій- них організацій передбачених сучасними законами Вони братимуть участь в управі тих галусів їм забезпечене відпо- відне представництво в уста новах провідничих 3 Поза маніфестаціями по- літичними що вцілості вклю- чаються у "Фронт Національ- ного Відродження" Українці горожани румунські мають право на створення окремих організацій для цілей культур- них економічних і соцінльних Згідно з частиною 3-о- ю ви- ще - означеного порозуміння представники української мен- шості! склали на руки и мі- ністра справ внутрішніх на- ступне прохання: "Пане Міністре На підставі порозуміння за-ключен- ого для втілення укра- їнської меншості у "Фронт Національного Відродження" прохаємо вас про дозвіл на створення иашої організації для цілей культурних еконо- мічних та соціяльних під про водом пп Залозецького Г А-лексіє- вкча та І Гаврилюка" У відповідана 'це прохання гііністр внутрішніх' справ Н надіслав представни- кам української меншості в Ру мхунії наступний лист: 'Міністерство внут р і ш н і х спр}ав внаслідок заключеного порозуміння доводить до Ва- шого відома що уділюється ипД В Залозенькому- - Г Алек-сієшіче- ві й І Гаврил'юкові упо))пжііешш на створення ор- ганізацій як генерального представництва українського 'суспільства в Румунії для ці- лей культурних економічних і соуіяльшіх" $♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦ Мим НА ГОСПОДАРСЬКІ ТЕМИ ЗИМОВИЙ ДОГЛЯД ЗА Здоровля й витревалість ве- сняних поросят у великій мірі залежить від того який до- гляд мала льоха в зимових місяцях Р М- - Гопер з Домі-ніяльп- ої Експериментал ь н о ї Фарми в Брсндоні Ман заяв ляє що льоха яку утримуєте ся в добрім тілі буде частіше поросною і дасть більше по росят ніж та що худне і тра піть на вазі Фізичні вправи для льохи дуже важливі а поросних льох то таки треба силувати ходити на якусь віддаль кож ного дня Це можна осягнути як куча чи свинарня буде в певній віддалі від корита Ку- ча з соломи або свинарня ~з дерева обкидана довкола зем- лею а потім і снігом вважа- ється задоволяючим і неко-штовпи- м приміщенням для льох Соломи на підстілку треба давати багато й часто бо підстілка все має бути суха доорим кормом для порос ної льохи може бути мішанка з 'рівних пайок дертого чи ме - леногр вівса та ячменю ден- ну пайку мішанки треба% так регулювати щоб льоха була в добрім тілі але' не стала за- - надто тяжкою Добре тзкож мати( перед льохою корито з мінеральною мішанкою яку роблять з 50 фунтів дрібного вугля ЗО футів вапняку або гашеного вапна і 20 фунтів соли Цю мішанку треба да- вати до відкритого корита і ГУСИ НА На думку А Г Тейлора з Цсіпрально'і Експерімеигальної Фармії в Отіаві плекання гу- сей на фармі так добре пасує до загального пляну госпо- дарства що він дивується чо- му ще більше фармерів не бе реться до цієї справи І уси потребують випасу та зеленої паші --т- цс легко мати на фар- мі Взявши на увагу що го- дівля гусей івнмагає дуже ма- ло праці а ціни перед Різдвя- ними святами є добрі на гуся- че мясо поплатність цієї га- лузі господарства не підлягає ніякому сумніву Плекання гусей на фармі можна розпочати з дуже ма- лими видатками На кожній фармі є все потрібне для гу- сей — треба тільки купити яйця для виводу гусят або са мих гусяток Приміщення для гусей не є занадто важливою справою бо всяка будова де немає протягів може оути за- доволяючим гусятником Гуси не потребують спеціпльної го- дівлі і поїдають яке будь зер- но Та значна частина їх кор- му мусить складатися зі зеле- ної ііаші як капуста кормові буряки або добре сіно з бур- куну чи люцерни яке треба скошувати в часі цвіту ЩУРІ СПРИЧИНЮЮТЬ Домініяльний еіпомольоґ др Артур Ґибсон заявляє що найбільшим ворогом людини з царства тварин є звичайний рудий чи хатній щур" Шко- да від цих щурів у Канаді у виді нищення поживи такої як збіжжя мясо гросерія о-во- чі й городина яйця дріб і нарешті шкоди фундаментам р будовах виносять кольосаль ні суми річно Відділ Біольо-ґічно- ї Обслуги в Злучених Дер жавах обрахував що в тім краю щурі наробили шкоди за останні роки щонайменше на $200000000 Щоб вказати на надзвичай- ну плодовитість щурів др А Ґибсон говорить що вони пло- дяться 6 до 10 разів річно і мають пересічно по 10 малих кожною разу При такім роз множенні одна пара щурів за три роки може зрости до 359-70948- 2 штук виплодивши 18 поколінь Зрозуміло що це число булоб можливе тільки в тім випадку як би всі наро- джені зосталися живими Крім того що щурі нищать величезну кількість поживи вони таксамо є дуже небез- печними для людського зде ровля бо переносять зарази недуг Першим кроком у боротьбі зі щурами має бути недопу- щення їх до джерел поживи та створення перешкод для їх розмножений Один а иайліи ПОРОСНОЮ ЛЬОХОН) льоха мусить мати до нього доступ за всякого часу Про- - тягом останніх шість місяців поросностн добре додати до корму пять процент мясиоі му кн чи якого іншого білковнн-иог- о додатк} ' Тиждень або два перед поросненням кор- мову мішанку треба змінити збільшуючи в ній пайку вівса та додаючи ЗО процент ґрнсу Така мішанка сприяє утриман- ню шлунку в добрім стані а це в свою чергу забезпечує ліпше витворення молока Зимовою порою льохи радо їдять добре приготоване зе-лелкув- ате сіно з буркуну або люцерни Тримання у свинар- нику ясел з таким сіном це ще один спосіб забезпечити ліпше здоровля льохи й ліпші поросята Майже всюди на степах по роеннм льохам дають потасо вої їіодинн в кормі і це добра практика Додавання потасо вої йодний цілковито забезие чує проти народження без- - ішерстих поросят В тих око лнцях де оезшерегшеть є рід- ким явищем додавання пота-сов- ої 'йодний також рад"ться бо 'це добре впливає на ма леньких поросят І Іотасову йодину найліпше давати роз- чинену у воді' Одну унцію цього порошку розчинюється в ґальоні води На кожну льо ху вистарчить дати по одній ложечці денно цього розчину до корму ФАРМІ іЯк гуси зачнуть класти яй- ця а також вилупляться гусят ка це той час коли вони пот- ребують уважного догляду Яйця треба збирати регуляр- но щоб не нахололи'а за гу- сятками треба доглядати1 ''пер- ших два чи три тижні Після того вони вже самі за себе по- турбуються' ' Гуси не хоріють так часто як' кури або індики Гусятка є дуже витривалими швидко ростуть і скоро зачинають са- мі про себе дбати Вилуплені гусятка звичайно можна ра- хувати на "весні тоді якпро курей кажуть їдо(їх--тр1ебіі'ра'-хуват- и під осінь Підгодовування гусей перед забиттям не вимагає особли- вих кормів ні особливого при міщений Вони можуть ходи- ти навіть по сніг}' хіба що сніг глибокий в такім випад- ку яке будь приміщення може бути для них задоволяючс Навіть за дуже зимної пого- ди підлога під повіткою чи в якійсь стайні цілком задово-дит- ь їх вимоги Ніяка галузь господарюван- ня не приносить такого вели- кого проценту на вложеннй капітал як плекання гусей на мясо -- и ВЕЛИЧЕЗНІ шкоди ших засооїв для осягнення це- го завдання це будования це- ментових фундаментів Особ- ливу увагу гірк цім треба звер нути на такі1 отвори як рури для стікання води які мають бути так зроблені щоб щурі через них не могли дістатися до середини Двері в будовах мають щільно прилягати і бу- ти міцно зроблені Діри які поробили щурі або миші в бу- довах найліпше заліплювати цементом змішаним з битим шклом Вилапування (щуріТв лапками також є добрим спо- собом Найліпшими вважа- ються иружпнові лапки або ті що працюють на взірець гільо типи На приманку треба кла стн мясо рибу вівсяну кашу варене яйце або овочі Лап- ка зроблена на взірець дротя ної клітки також дооре пра- цює особливо коли щурів ба- гато Отрута вважається швидким засобом нищення щурів але погрібно великої' обережності! з цим середником Карбонат барін (баріюм кпрбонсіїг) не- має смаку і дешевий а тому радиться вживати його як от- руту для щурів Одну частину карбонату барія змішується з чотирма частинами муки або одну частину цієї отрути дода ється до восьми частин густо- го тіста з вівсяної каші (овт-міл- ) Отруєну приманку тре-б- а класні у тих місцях де бу- - ло завважено присутність щу- рів Останніми роками в апте- ках зачали продавати готову отруту під назвою 'Ред Сквил' і практика показала що вона дає добрі наслідки Головною перевагою цего препарату є майже повна не шкідливість для людей та тварин "Ред Сквил" радять змішувати з січевою свіжою або консерво- ваною рибою з свіжо роздроб лепим мясоді або вівсяними крупами кукурудзяною муко ю чи грисом Одну унцію 'Ред Сквил' розводять водою щоб зробити рідке тісто добре ви- мішане й додається до одно- го фунту мяса чи риби Якщо для приманки вживається рос- линний продукт тоді одну ун цію Ред Сквил змішується зі сухою приманкою а потім додається одну паинту молока чи води і добре розмішується Для ліпшого успіху варто вжи вати одноразово кілька ріж- пих приманок бо щурі зда- ється мають "апетит" одного часу на одну приманку а дру- гого на іншу Ріжні приманки можуть винищити всіх щурів нараз Перед ставленням приманок з отрутами особливу увагу треба звернути на усунення всіх інших джерел поживи Саму отруту найліпше розкла дати пізно пополудні пайка- ми з лісковий оріх і то там де щурі вчащають По трьох днях всі решти отрути треба зібрати іі знищити Якщо по трьох тижнях знову буде зав- важено щурів тоді ще раз треба розложити приманки але без отрути Наколи щурі поїдять ті приманки або хоч частину їх тоді рештки зібра- ти а на їх місце покласти при- манки з отрутою Це мусить зробити кінець усім щурам Люцерна для курей Годівельними курей дуже часто дають курям сіно лю- церни яке заступає зелені кор ми знмовою порою Та мало хто намочує люцерняне сіно у воді 'перед тим як його дати' птахам 'Цей спосіб практику- вали на Експериментальній Фармі в Гарров Опт і там цс ' цілком заступає всі' грубі та зелені корми для курси за зимових місяців Таке намочене сіно люцерни можна давати курям у великій кількості! але тут є одна важ лива справа па яку треба звер нути увагу Щоб уникнути за-бива'н'ня"в- ола у птахів так ско ро як вони з'їдять ніжніші ча- стини сіна решту грубшого бадилля треба забрати й вики- нути Грубші стебла люцерни можуть легко спричинити за- бивання вола з чим потімі тяжко боротися' оо кожна курка потребує в такім ви- падку індивідуального ліку вання Плуги й мені Як закінчилася у Злучених Державах горожанська війна з кількох мечів було зроблено "плуг мира Америки" як прак тичниіі приклад сповнення пророцтва Ісаїі та Мпхея ко- трі заповідали що "перероб- лять мечі свої на леміші а списи свої на серпи" Скоро по виробленні того плуга в американській кузні розпочав він подорож по світі В Ев-ро- пі того плуга вперше поба- чили року 1878 а остаточно він був поставлений в так зва ній Алаоамськін салі в Женеві Цю салю було так названо тому що в ній прийшло до порозуміння між Злученими Державами та Великою Бри- танією у справі їх спору за Алабаму По шістьдесяти роках відпо- чинку цей плуг знову привез- ли до Злучених Держав де його було виставлено на Між- народній Виставі у юН Йорку у відділі Ліги Націй ЯК ПРАЦЮЄ БДЖОЛА Бжола важить пересічно од- ну десяту грама а одноразо- во може донести до вулия по- ловину своєї ваги Отже по кожнім леті приносить бжола 05 грама соку іі пилу з квітів По згущенні того соку його вага зменшиться до полови- ни т зи 025 грама ІЩоб от- же зібрати фунт меду бжола мусить відбути 20 тисяч ле- бтіжв олкДоовбжчиинсулююктоьжнопгеоресілчентоу на 2 милі Виходить що на фунт меду мусить бжола зро- - бити 40 тисяч миль Справж- ня Божа робітниця та' бжілка! Хіба иримір з неї добрий бр'а-н- і людим-лсдари- мі
Object Description
Rating | |
Title | Ukrainski Visti, December 26, 1939 |
Language | uk |
Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
Date | 1939-12-26 |
Type | application/pdf |
Format | text |
Identifier | UkrVid2000489 |
Description
Title | 000621b |
OCR text | " & 26 грудня 1939 — Число 52 УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона 3 Iй!'1"11'!'"1 ♦тжниімнін II А _ і Л І прмнки з каши ДОРОЖІБ ПШЕНИЦЯ В АМЕ РИЦІ И КАНАДІ В кількох днях америкапсі: ка пшениця подорожіла о 20 центів Також ціна канадці й-сь- кої пшениці постіїіно підно- ситься З Шикаґа й Вінніпе- гу повідомляють що ціна пше ниці ще піднесеться ПРОВІДНИК ЗЛУЧЕНИХ ФАРМЕРІВ КАНАДИ ПРОТИ ВИБОРЮ НА ЧАС ВІЙНИ Джордж Г Бікертоп як президент саскачеванської сек- ції Злучених Фермерів Канади видав гарячий заклик про ги домініяльних' виборів па час війни "Зміна правительства яку яку могли би принести нові вибори може — і я в ц щиро вірю — завдати тяжкий удар всім плянам і зарядженням які теперішнє правління поробило у злуці з війною" Зміна правління в домінії може дати ворогові моральне скріплення і в той же час на- нести шкоду аліяптській полі- тиці й дипльоматії та загро-зит- и життю "не тільки наших батьків Г синів але й життю батьків і синів других країн" П Бікертон сказав що воєн на техніка в сучаснім конфлік- ті сильно ріжниться від тої' яку практиковано в останніх війнах Тепер з кожного бо- ку робляться змагання щоб заломити 'моральну силу серед цивільного громадянства тих держав що є у шині Скинен- ня сучасного політичного про- воду в воюючих державах — оце й є тактика ворога щоб опісля з новим урядом легше добити мирової угоди — ко- рисної для ворога Фармері дістануть добру за- плату каже мін рільництва ДомініяльннГГ міністр ріть-- 1 пнцтва дост І Гардипер ска- зав що канадіііські фармері мають4 добрі внґляди дістати рскордову заплату за цегоріч-н- у пшеницю Він сказав що початкова мінімальна ціна 70 центів за бушель пшениці (По 1 Пор- тери у Форт Внітям) є лиш завдатком який дає уряд Застрілили 2000 буйволів Національний парк у Веііи-раіі- т Алберга мав найбільшу в світі череду бофалін З на- казу домініильного уряду ціла череда буде вистрілена До- тепер застрілили поверх 2000 тих "монархів ріиііип" а по Новім Році мають убитії ще 800 штук По наказу з От ґави будуть вистріляні також олені й інша звірина разом 5000 имук гру- бої звірини! Потаніе горівка в Квебеку Є можливість ЩО В ИСДОІіЗІ нотаціє горівка в провінції Квебек Сподіються що зпнж ка буде о коло 50 центів на великій фляшці і що знижка та ввійде в життя ще перед латинським Різдвом Традиційний Упрйєннеяня --V С-і- ч її ♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦$ ВЖЕ Є 54 КАНДИДАТИ В АЛБЕРТІ Хоч провіпціопальпі вибори в Албергі ще не проголошені а вже 54 кандидати одержали номінації в ріжішх округах Ллбергн Всі вони є з паріій що стараються повалити уряд Ейбергарта ССФ має 23 кандидати незалежні мають 21 ліберали 5 пезалежно-про-гресив- пі 3 а робітнича партія 2 Всіх виборчих округів буле в Албергі 57 БЛИЗЬКО СТО ТИСЯЧ ВПИСА- ЛИСЯ ДО ВІЙСЬКА В КАНАДІ З Оттави повідомляють що в останніх кількох місяцях вписалося близько 100000 ковпірін до всіх трьох відділів канадіиської армії тобі о до армії сухопутної летупськоі і морської З інших джерел довідуємось що до ріжпих відділів канадій ської армії вписалось дотепер поверх три тисячі каиадій- - ських Українців головно в за- хідній Канаді які ще раз ді- лом засвідчують що паш на- рід в цім краю несе рівні жер- тий за свобідну й вільну Кана- ду та Бритійську Імперію Створили нову залізшу Стацію в Саскатуні Саск У вівторок 19 грудня офіці ятьпо отворено нову стацію Канадіпських Національних За лілінць (Сіенар) у Саскатуні Н огворенпі нової сіації в Сас- катуні брали участь визначні урядники Сіепара її члени у-нр- авн міста Саскатупу НЕСЛА РІЗДВЯНІ ДАРУНКИ ДЛЯ РІДНИХ І НЕ ДОНЕСЛА Сталася ще одна трагедія на цей раз у місті Калгарі Папі Евелнн Пстерсон вийшла 22-г- о грудня з дому щоб на- - 'дагп па почту різдвяні пооажаи пя й даруночки своїм рідним і приятелям Два блоки від свого дому' стала переходити вулицю Нараз ізнрава над- -' іеііло авто але щасливо оми- нуло їі Та в тіїі же хвилині пабіїло друге з противного боку і вдарило її так сильно що розбило па місці Удар був такий розгінипн що з жертви далеко відлеііли чере- вики а про пакуночки нічого її говорити її оплакую і ь баїьио іі мама а також її муж з яким вона прожила заледвп кілька тижнів бо воші недав- но були подружились Вона хотіла поділитись з рід' ними радістю Христового Різ- два а та радість замінилася в печаль 6000000 різдвяних деревець Доміїїіяльне сгаїпстичис бю ро подає на основі обчислень у попередніх роках що в Ка- наді зрубують кожного року перед Різдвом 6000000 дере- вець З того один міліон ли- шається в Канаді і пять міліо-ні- в перевозять потягами до Злучених Держав пиво ЦЕ Добрий Напиток для Нового Року замовляйте и настоюйте ПИХі ВА НАЙЛІПШЕ БРОВАРЕНІ ПИВА" Ш"ДШ(імтГпІ і "вої Іпиїїев Ьі Ш А1Ь итіргСвШіві ш оі в ІЬе ПЕРША СЛУЖБА БОЖА В КВЕБЕКСЬШ ПАРЛЯМЕНТІ За дозволом кардинала Віл-нев- а в провінціяльнім парля-мен- ті у Квебеку відправлено перший раз 25-г- о грудня пів нічну Різдвяну Службу Божу Богослуження призначене бул"о для провінціяльної поліції Зарібки канадських театрів зростають Канадіііські театри мали в 1938 році $33635052 приходів значно оільше як у 1937 році Приходи театрів у великих мі- стах були менші зате театри із малих містечках на Фаомах виявили в 1938 році більші приходи як у 1937 році: КАНАДА РОЗПИШЕ ВОЄННУ ПОЗИЧКУ ПО НОВІМ РОЦІ З 23-г- о грудня подають з Опавп що там обмірковують розпнсашія більшої воєнної державної позички яку маюіь затягнути зараз по новім році Вістку принесло пресове бюро фа івнианйсшівла вона з" департі!а' менту Для переведення ( тієї позич-- 1 ки"будс сформований окре- мий державний воєнногпозич-кови- й комітет який буде на- глядати за тим щоб у позич- ці 'взяли участь можливо як- найширші круги 'громадян- ства Так щоб позичка прий- шла справді від канадійського народу ' Висоту позички як і дату її розпйсаїшя має вирішити мі ністерський кабінет Різдвяні вакації для едмонтенських учнів Цьогорічні різдвяні вакації в едмоптонських иубличних і сепаратних школах почалися в пятннцю 22-г- о грудня і три вати му і ь до 3-г- о січня Того дня наново зачнеться наука Холод на Різдво в Алберті Довга осіння погода в Ал бер ті скінчилася 20 грудня елітні -- и ііі_і_7і ііми лішпчшіп вітер приніс трохи снігу й мо- розу Найнижча температура на Різдво була 12 степенів 'нижче зера В Саскачевані вдержалася температура вище зсра за виїмком північного Саскачеваиу де також було 9— 10 степенів нижче зера Температура [в Мапітобі вдер- жалася в висоті 18 — 28 степе- нів вище зсра Він говорить про тиранів Польський генеральний кон- сул ь до Канади говорив в От- таві до Канадійського Клюбу Там сказав вінД що західні держави перебільшували вій- ськову силу большевиків А та військова філа цілком не грізна для заграниці вона може стати грозою хіба лиш самому Кремлеві бр в Росії сьогодні є лиш 3000000 кому- ністів і вони правлять 180 мі-ліона- ми російського паселен- - и'я Цс одно повинно вказу- вати па те що большевнцькій ікрини скоро прийде і ганеб- ний кінець1 і "Як західні держави згодно- го боку перебільшували вій- ськову силу большевфдьку так з другого боку недоціню- - на '' ( м і! АЛБЕРТІИСЬКИХ ГАТУНКІВ аошввкпі оі ІЬ Гютіпіе рі АІЬеіІ вали військової сили німець- кої" — сказав гпольський кон- сул ь БЕРІМ' ПРИКЛАД З ФІНІВ — ПИШЕ ПОЛЬСЬКА ГАЗЕТА ' Польська 'газета ч'Час" у Він піпегу захоплюється герой ством Фінляндців у боротьбі з московським иаїздииком і кличе Поляків щоб вони бра- ли собі приклад з Фінляндців Зовсім слушно Приклад добрий тількні "Чос" трохи спізнився ) Воєнні видатки Франції Француський уряд призна- чив на перші три місяці в 1940 році один білі он і242 міліопн долярів па воєнні погреби ВОРОНЕ ЧОРНІШ Вороне чорний! Ти з якого краю Линеш? "Кров! кров! кров!" Тихо! Я вже знаю Вітре чого ти так сумно й розбільпо Виєш? "Шу! Чу! Ш-нур- !" Лет! говорити не вільно Річко чом плесо твоє так румяне? Га! Розумію Випливаєш з рани Богдан Лепкий Українська меншість у Руму- нії прилучена до "Фронту Національного Відродження" іПід таким наголовком ру- мунський часопис "Універсул" з б жовіня 1939 року подає про відродження українського національного життя в Руму- нії Премієр К Аржетояну прийняв 5 жовтня в присутно сті міністрів для національних меншин С Драгоміра міністра по організації "Фронту Націо нального Відродження" К Джуреску панів: Володимира Залозецького Іллю Гаврнлю- - ка юрт сероннюка и _адво- - „- -„ па їй Апбичий хі щ : і і таьр-тилиіьськ- о- го як представників україн- ської меншості! в Румунії З ними дійшов він'до наступно го порозуміння з метою' вті лення цієї меншості! у1 "Фронт Національного ' Відродження": створення "Фронту Національ- ного Відродження" і декретів з дня 4 серійні' 1938 р від- -' носію до меншостей затвер- джено наступне: ' ' 1 Українці горожани ру- мунські п'риєднюютьсн до "Фронту Національного Від- родження" В селах і містах 3 мішаним населенням мають бути створені окремі секції українські Ці секції матимуть 4 представників 'у Найвищій Національній Раді У бюрах ескретаріятів будуть назначені відповідно урядовці Українці 2 Всі професійні організа ції Українців - автохтонів під- даних румунських будуть влу- чені до відповідних професій- них організацій передбачених сучасними законами Вони братимуть участь в управі тих галусів їм забезпечене відпо- відне представництво в уста новах провідничих 3 Поза маніфестаціями по- літичними що вцілості вклю- чаються у "Фронт Національ- ного Відродження" Українці горожани румунські мають право на створення окремих організацій для цілей культур- них економічних і соцінльних Згідно з частиною 3-о- ю ви- ще - означеного порозуміння представники української мен- шості! склали на руки и мі- ністра справ внутрішніх на- ступне прохання: "Пане Міністре На підставі порозуміння за-ключен- ого для втілення укра- їнської меншості у "Фронт Національного Відродження" прохаємо вас про дозвіл на створення иашої організації для цілей культурних еконо- мічних та соціяльних під про водом пп Залозецького Г А-лексіє- вкча та І Гаврилюка" У відповідана 'це прохання гііністр внутрішніх' справ Н надіслав представни- кам української меншості в Ру мхунії наступний лист: 'Міністерство внут р і ш н і х спр}ав внаслідок заключеного порозуміння доводить до Ва- шого відома що уділюється ипД В Залозенькому- - Г Алек-сієшіче- ві й І Гаврил'юкові упо))пжііешш на створення ор- ганізацій як генерального представництва українського 'суспільства в Румунії для ці- лей культурних економічних і соуіяльшіх" $♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦ Мим НА ГОСПОДАРСЬКІ ТЕМИ ЗИМОВИЙ ДОГЛЯД ЗА Здоровля й витревалість ве- сняних поросят у великій мірі залежить від того який до- гляд мала льоха в зимових місяцях Р М- - Гопер з Домі-ніяльп- ої Експериментал ь н о ї Фарми в Брсндоні Ман заяв ляє що льоха яку утримуєте ся в добрім тілі буде частіше поросною і дасть більше по росят ніж та що худне і тра піть на вазі Фізичні вправи для льохи дуже важливі а поросних льох то таки треба силувати ходити на якусь віддаль кож ного дня Це можна осягнути як куча чи свинарня буде в певній віддалі від корита Ку- ча з соломи або свинарня ~з дерева обкидана довкола зем- лею а потім і снігом вважа- ється задоволяючим і неко-штовпи- м приміщенням для льох Соломи на підстілку треба давати багато й часто бо підстілка все має бути суха доорим кормом для порос ної льохи може бути мішанка з 'рівних пайок дертого чи ме - леногр вівса та ячменю ден- ну пайку мішанки треба% так регулювати щоб льоха була в добрім тілі але' не стала за- - надто тяжкою Добре тзкож мати( перед льохою корито з мінеральною мішанкою яку роблять з 50 фунтів дрібного вугля ЗО футів вапняку або гашеного вапна і 20 фунтів соли Цю мішанку треба да- вати до відкритого корита і ГУСИ НА На думку А Г Тейлора з Цсіпрально'і Експерімеигальної Фармії в Отіаві плекання гу- сей на фармі так добре пасує до загального пляну госпо- дарства що він дивується чо- му ще більше фармерів не бе реться до цієї справи І уси потребують випасу та зеленої паші --т- цс легко мати на фар- мі Взявши на увагу що го- дівля гусей івнмагає дуже ма- ло праці а ціни перед Різдвя- ними святами є добрі на гуся- че мясо поплатність цієї га- лузі господарства не підлягає ніякому сумніву Плекання гусей на фармі можна розпочати з дуже ма- лими видатками На кожній фармі є все потрібне для гу- сей — треба тільки купити яйця для виводу гусят або са мих гусяток Приміщення для гусей не є занадто важливою справою бо всяка будова де немає протягів може оути за- доволяючим гусятником Гуси не потребують спеціпльної го- дівлі і поїдають яке будь зер- но Та значна частина їх кор- му мусить складатися зі зеле- ної ііаші як капуста кормові буряки або добре сіно з бур- куну чи люцерни яке треба скошувати в часі цвіту ЩУРІ СПРИЧИНЮЮТЬ Домініяльний еіпомольоґ др Артур Ґибсон заявляє що найбільшим ворогом людини з царства тварин є звичайний рудий чи хатній щур" Шко- да від цих щурів у Канаді у виді нищення поживи такої як збіжжя мясо гросерія о-во- чі й городина яйця дріб і нарешті шкоди фундаментам р будовах виносять кольосаль ні суми річно Відділ Біольо-ґічно- ї Обслуги в Злучених Дер жавах обрахував що в тім краю щурі наробили шкоди за останні роки щонайменше на $200000000 Щоб вказати на надзвичай- ну плодовитість щурів др А Ґибсон говорить що вони пло- дяться 6 до 10 разів річно і мають пересічно по 10 малих кожною разу При такім роз множенні одна пара щурів за три роки може зрости до 359-70948- 2 штук виплодивши 18 поколінь Зрозуміло що це число булоб можливе тільки в тім випадку як би всі наро- джені зосталися живими Крім того що щурі нищать величезну кількість поживи вони таксамо є дуже небез- печними для людського зде ровля бо переносять зарази недуг Першим кроком у боротьбі зі щурами має бути недопу- щення їх до джерел поживи та створення перешкод для їх розмножений Один а иайліи ПОРОСНОЮ ЛЬОХОН) льоха мусить мати до нього доступ за всякого часу Про- - тягом останніх шість місяців поросностн добре додати до корму пять процент мясиоі му кн чи якого іншого білковнн-иог- о додатк} ' Тиждень або два перед поросненням кор- мову мішанку треба змінити збільшуючи в ній пайку вівса та додаючи ЗО процент ґрнсу Така мішанка сприяє утриман- ню шлунку в добрім стані а це в свою чергу забезпечує ліпше витворення молока Зимовою порою льохи радо їдять добре приготоване зе-лелкув- ате сіно з буркуну або люцерни Тримання у свинар- нику ясел з таким сіном це ще один спосіб забезпечити ліпше здоровля льохи й ліпші поросята Майже всюди на степах по роеннм льохам дають потасо вої їіодинн в кормі і це добра практика Додавання потасо вої йодний цілковито забезие чує проти народження без- - ішерстих поросят В тих око лнцях де оезшерегшеть є рід- ким явищем додавання пота-сов- ої 'йодний також рад"ться бо 'це добре впливає на ма леньких поросят І Іотасову йодину найліпше давати роз- чинену у воді' Одну унцію цього порошку розчинюється в ґальоні води На кожну льо ху вистарчить дати по одній ложечці денно цього розчину до корму ФАРМІ іЯк гуси зачнуть класти яй- ця а також вилупляться гусят ка це той час коли вони пот- ребують уважного догляду Яйця треба збирати регуляр- но щоб не нахололи'а за гу- сятками треба доглядати1 ''пер- ших два чи три тижні Після того вони вже самі за себе по- турбуються' ' Гуси не хоріють так часто як' кури або індики Гусятка є дуже витривалими швидко ростуть і скоро зачинають са- мі про себе дбати Вилуплені гусятка звичайно можна ра- хувати на "весні тоді якпро курей кажуть їдо(їх--тр1ебіі'ра'-хуват- и під осінь Підгодовування гусей перед забиттям не вимагає особли- вих кормів ні особливого при міщений Вони можуть ходи- ти навіть по сніг}' хіба що сніг глибокий в такім випад- ку яке будь приміщення може бути для них задоволяючс Навіть за дуже зимної пого- ди підлога під повіткою чи в якійсь стайні цілком задово-дит- ь їх вимоги Ніяка галузь господарюван- ня не приносить такого вели- кого проценту на вложеннй капітал як плекання гусей на мясо -- и ВЕЛИЧЕЗНІ шкоди ших засооїв для осягнення це- го завдання це будования це- ментових фундаментів Особ- ливу увагу гірк цім треба звер нути на такі1 отвори як рури для стікання води які мають бути так зроблені щоб щурі через них не могли дістатися до середини Двері в будовах мають щільно прилягати і бу- ти міцно зроблені Діри які поробили щурі або миші в бу- довах найліпше заліплювати цементом змішаним з битим шклом Вилапування (щуріТв лапками також є добрим спо- собом Найліпшими вважа- ються иружпнові лапки або ті що працюють на взірець гільо типи На приманку треба кла стн мясо рибу вівсяну кашу варене яйце або овочі Лап- ка зроблена на взірець дротя ної клітки також дооре пра- цює особливо коли щурів ба- гато Отрута вважається швидким засобом нищення щурів але погрібно великої' обережності! з цим середником Карбонат барін (баріюм кпрбонсіїг) не- має смаку і дешевий а тому радиться вживати його як от- руту для щурів Одну частину карбонату барія змішується з чотирма частинами муки або одну частину цієї отрути дода ється до восьми частин густо- го тіста з вівсяної каші (овт-міл- ) Отруєну приманку тре-б- а класні у тих місцях де бу- - ло завважено присутність щу- рів Останніми роками в апте- ках зачали продавати готову отруту під назвою 'Ред Сквил' і практика показала що вона дає добрі наслідки Головною перевагою цего препарату є майже повна не шкідливість для людей та тварин "Ред Сквил" радять змішувати з січевою свіжою або консерво- ваною рибою з свіжо роздроб лепим мясоді або вівсяними крупами кукурудзяною муко ю чи грисом Одну унцію 'Ред Сквил' розводять водою щоб зробити рідке тісто добре ви- мішане й додається до одно- го фунту мяса чи риби Якщо для приманки вживається рос- линний продукт тоді одну ун цію Ред Сквил змішується зі сухою приманкою а потім додається одну паинту молока чи води і добре розмішується Для ліпшого успіху варто вжи вати одноразово кілька ріж- пих приманок бо щурі зда- ється мають "апетит" одного часу на одну приманку а дру- гого на іншу Ріжні приманки можуть винищити всіх щурів нараз Перед ставленням приманок з отрутами особливу увагу треба звернути на усунення всіх інших джерел поживи Саму отруту найліпше розкла дати пізно пополудні пайка- ми з лісковий оріх і то там де щурі вчащають По трьох днях всі решти отрути треба зібрати іі знищити Якщо по трьох тижнях знову буде зав- важено щурів тоді ще раз треба розложити приманки але без отрути Наколи щурі поїдять ті приманки або хоч частину їх тоді рештки зібра- ти а на їх місце покласти при- манки з отрутою Це мусить зробити кінець усім щурам Люцерна для курей Годівельними курей дуже часто дають курям сіно лю- церни яке заступає зелені кор ми знмовою порою Та мало хто намочує люцерняне сіно у воді 'перед тим як його дати' птахам 'Цей спосіб практику- вали на Експериментальній Фармі в Гарров Опт і там цс ' цілком заступає всі' грубі та зелені корми для курси за зимових місяців Таке намочене сіно люцерни можна давати курям у великій кількості! але тут є одна важ лива справа па яку треба звер нути увагу Щоб уникнути за-бива'н'ня"в- ола у птахів так ско ро як вони з'їдять ніжніші ча- стини сіна решту грубшого бадилля треба забрати й вики- нути Грубші стебла люцерни можуть легко спричинити за- бивання вола з чим потімі тяжко боротися' оо кожна курка потребує в такім ви- падку індивідуального ліку вання Плуги й мені Як закінчилася у Злучених Державах горожанська війна з кількох мечів було зроблено "плуг мира Америки" як прак тичниіі приклад сповнення пророцтва Ісаїі та Мпхея ко- трі заповідали що "перероб- лять мечі свої на леміші а списи свої на серпи" Скоро по виробленні того плуга в американській кузні розпочав він подорож по світі В Ев-ро- пі того плуга вперше поба- чили року 1878 а остаточно він був поставлений в так зва ній Алаоамськін салі в Женеві Цю салю було так названо тому що в ній прийшло до порозуміння між Злученими Державами та Великою Бри- танією у справі їх спору за Алабаму По шістьдесяти роках відпо- чинку цей плуг знову привез- ли до Злучених Держав де його було виставлено на Між- народній Виставі у юН Йорку у відділі Ліги Націй ЯК ПРАЦЮЄ БДЖОЛА Бжола важить пересічно од- ну десяту грама а одноразо- во може донести до вулия по- ловину своєї ваги Отже по кожнім леті приносить бжола 05 грама соку іі пилу з квітів По згущенні того соку його вага зменшиться до полови- ни т зи 025 грама ІЩоб от- же зібрати фунт меду бжола мусить відбути 20 тисяч ле- бтіжв олкДоовбжчиинсулююктоьжнопгеоресілчентоу на 2 милі Виходить що на фунт меду мусить бжола зро- - бити 40 тисяч миль Справж- ня Божа робітниця та' бжілка! Хіба иримір з неї добрий бр'а-н- і людим-лсдари- мі |
Tags
Comments
Post a Comment for 000621b