Ukrainski Visti, September 14, 1948

              сторона 2
Телефон Резиденції 73465
АКСТІС-АІК- Е
ПРОДАЖ І УСЛУГА ХОЛОДІЛЬНИКІВ
Направляємо і Вставляємо — Торговельне — Хатнє — Індустріальне
і Плент Холодільне Уладження
11303-9- 5 СТРІТ — - ЕДМОНТОН АЛБЕРТА
ВАСИЛЬ ҐАВРИЛЮК властіпель
УМЧММММАААММАААММ%МЧМААМЙАММЙААААААЛААААЛАААААМАММААЛЙАААі
З ішрмого світа
Лист зі скитальщини
Один з наших передплатни-
ків дістав зі скитальщини ли-
ста від своїх знайомих Той
лист кидає світло на ті тяжкі
умовний в яких тепер жиють
наші скитальці в Німеччині
Міттенвальд 31 7 1948
Вп п Професоре
Лист від вас ми отримали з
табору в Італії і цей з Канади
Ми щиро вам вдячні що ви і
сдеалляі ннеТазкаобжувадєяткеуємнаос зпаростих 20 радіо 150 до докладний опис своєї подорожі 200 400
Ми живемо на старому місці і
хоч ви недавно виїхали від нас
то проте багато дечого від то
ді змінилося Зараз після ва-
шого від'їзду відбулися в на-
шім таборі вибори досить різ
кі в пропаганді Мали ми ріжні
летючки (памфлети) де ви-
писували собі взаїмно блуди
а навіть називали себе прис-
лужниками чужих репсимів Т
зв урядова ліста виступила на
чолі з д-ро- м Загайкевнчом а
опозиційна з др Годованцем
Михайлом Урядова група здо
була 11 місць опозиція 4 О-пози-
ції
зашкодило найбільше
те що мали кепських агітатор-
ів- Загально вибори нічого не
змінили бо лишилися при вла
ді всі ті самі люди Тільки од-
но дивне що за таке мале ді-
ло тільки непотрібно себе об-чорнюв-
али
а наші вороги пев
но сміялися в кулак
Найважніше що відбулося
після вашого відізду це гро-
шева реформа в Німеччині Во
на заважила на житті всіх ДП
(скитальців) Після довгого гз
ворення таки прийшов той
день що гроші треба було ви-
міняти То було на самі наші
Зелені Свята 20 червня ц р
Кожний кілько би не здав ста-
рих марок отримав на особу
тільки по 40 німецьких марок
Та це менше цікаве але те
що німці за один день зроби-
лися з бідних тих що все по-
требували богачами: показа-
лися ріжні товари Так як пе-
ред виміною грошей ішли нім-
ці до табору гурмами так і те-
пер ідуть але з тою ріжницею
що не купувати але продава-
ти Німці привозять тепер до
табору автами ярину овочі му
ку все що треба В Мінхені в
крамницях німці все продають
СЕМЕН ОРДІВСЬКИИ ГРИМІНИШ ЧЕРЕП
III
-- Л'-"
ПОВІСТЬ
"РЯБА СОБАКА"
Вогнище погасло й ніхто не
підеилював його Один з муж-
чин сидів по турецьки недалеч-
скообівичгонринщу акидрерюугиійвипгрідонстоелпиов-
клався на неї
— Повторюю тобі — промо-
вив по хвилині мужчина що
сидів — повторюю тобі: що до
буте шаблею то договором
важко змінити
Легко сказати! — усміхнувся
другий мужчина — Тільки те-
пер думаю важко змінити до-
говір з москалями
Так ні ти його не зміниш
створення
Четвертинський
змінюють
яславської Статті
придержується шанує а то
навіть і не знає Так воно зав-
жди з договорами й так
буде
— Найгірше кожної
Господь покликати
старого гетьмана
— Якщо не покликав!
ти що
не знає Коли востаннє бачу-чис- ь
з в Чигирині по
Носачем ще пригадав
слова
можна й треба зав-
жди зі слабшим аніколи зі силь
нішим тепер гетьман
правильно! тоді —
— Ти забуваєш — перебив
другий бужчина — що тільки
якийнебудь договір І ТО з ким-небу- дь
вирятувати тоді
крашу це ж недавні часи
що найважніше чернь!
— Розуміємо добре
—
Телефон Офісу 74308
Локер
просять щоб зайти до дітьми і
ниці десь зявилася в німців залізною завісою" Через ці
зник лий вели-л- а
їх Але одна і кий на-бі- да
що були
грошей не ду- - цілий
дорогі: 1
4 мар- - ми красками Перед і "флов-к- и
свинське 2 м амери- - і дівчата в чу
110 до м строях
мі того поході брали
80 за 1 кільо-- 1 =
грам добрий одяг марок
такий м
м машина писання
м І все беріть ще й просять
але гроші мав тільки той що
працює
за працю але її нема
Народ кидається за працею
всі боки але дістає її Наші
етуденти покинули бо не
в платити все новими
грішми Поїхали ліса до пра
там ще було місце мо-
лодих Наша
просить щоб
купували в її
щоб гроші йшли в чужі ру-
ки
Найважніше те що кожний
хотів би виїхати з тої Німеч
чини бо спокою видно не
де Але на більшу емі
грацію не заноситься Вже
вас виїхало трохи скиталь
щв з нашого табору до Фран
ції після того кілька родин до
і на кінець Наш
таборовий еміграційний уряд
оповістив щоб не мали ве
надій на виїзд до Злуч
Держав бо будуть ріжні
перепони І так в бі
ді і без надії
в нас в цім році ду-
же щодня падав дощ
стіни в кімнатах мокрі гірше
як в Харчування в таборі
як самі знаєте погане
В таборовім кіоску появили
ся в продажі нові книжки але
вони досить до
рогі: "Син коштуо 5
нім марок твори Василя Сте-фани- ка
6м Діти
шляху 3 томи по 4 м купив
би бо я люблю
українські книжки але грошей
Прошу написати чи мож
на вивезти за кордон
книжки бо маємо
канадцять ще старокраєвих
Кінчу тих пару слів дякую
на — аж так далеко
що навіть і й нас всіх об-
винувачую
— Себе й нас? тоз
речі?
— Зовсім звичайно я Ве-
рещака чи ти Пузина
чи врешті такі як Четвер
тинські а то десятки й
інших повинні були швидше
допомогти гетьманові створити
накинути черні А так
верству яка б
ми то значить ті з якими
ман рівний і
щойно ба
гато пізніше до нього зголоси
лися І тепер ясно що 'воно бу- -
ні я не зміню Не змінить і де важче й робота та
ні ні ряба со-- 1 кої верстви пиня-бак- а Але його й то во Але її створити треба бо
дуже швидко самі москалі Що без неї ні один гетьман не вдер-залишило- ся тепер нам з в Україні й ніяка влада
угоди? хіба І не буде сильна Повір мені що
на спомин оо їх ніхто тепер не поки Україна й по
не
воно
завжди
що хви-
лини готов
до себе
вже А
не думай гетьман того
я
ним суді
над раз
йому свої мовляв дого-
вір робити
то ска-
зав: Але
міг У- -
А
це дуже
погодився сидячий мужчи- -
хлопці
120
Тепер
на
не
для
бу
тім
там
Погода
для
не
нам
Чи
геть
міг
ки чернь вибиратиме гетьмана
чи накидати свою волю полков
никам — поти добра на цій
землі не
царювала мовчан-
ка неба плив блідо
лиций місяць злегка торкаю
чись бережків
хмар Вогонь кілька разів спа-
лахнув в ретаннє і зов-
сім
— — заговорив з
тиха другий мужчина — А яка
на твою думку наша ціль те-
пер?
Прокіп — Ти так го
Прокін — Ти так го
вориш Юрку якби зі смертю
гетьмана ьогдана наша ціль
кінчилася Чи думаєш що
гбеитьГмоаснпиодьщдоав якнайдовше ко
смерті гетьмана Богдана не по-
требуватимуть нашої помочі?
Чи думаєш
УЧАСТЬ УКРАЇНЦІВ В СВЯТКУВАННЯХ ІОШНЬОГО ЮВІЛЕЮ
СИРАКЮЗ
Український щоденник "Сво- - всі члени українських місцевих
в Америці повідомляв 'організацій і товариств та
що з нагоди 100 їнські ветерани з обох світових
літнього ювілею американсько
го міста що мало мі-
сце дня 14 еерпня відбулася в
місті велика парада в я- -
імм ілісцінломи шіріппиіиіл у група того ми з у вашій про
На гарно удекорованій ти комунізму
в одному кінці був
справжній "Дядько Сем" в гур
ті одягнених в українські народ
ні строї дівчат ними вид-
нів напис на волі"
На другому кінці була залізна
клітка в якій сиділа "мати" з
крам- - двома там був напис
"за
гандлярська ввічливість "фловт" потягнено
брутальність напис: "Українці" Всі
скитальці не мають 'писи в англійській мові а
Товари напіть "фловт" був удекорова-ж- е
кільоґрам масла ний українськими жовто-сині-1- 4
до 16 марок цукор за
мясо том'' ішли
ісаиська мука 150 українських Кро-барабо- лі
30 феннків помідори в участь
(томати) фен
до
прийшла бо-
ротьба
науку
стані
до
ці
таборова коопе-ратнв- а
скитальці
тільки крамниці
не
чомусь
пі-
сля
Венезуели
ми
ликих
ми сидимо
погана
зимі
скитальців
України"
чумацького
читати
маємо
україн-
ські ми кіль
ІСТОРИЧНА
Розумію
себе
А якої
князь
сотки
поводи
провідну могла
був яким без-
застережно довіряти
його
мусітиме йти
пере-їжитьс- я
існуватиме
буде
Хвилину
Блакитом
срюно-оіли- х
погас
Прокопе!
Верещака
Верещака
інші
пануватимуть
по
МІСТА
бода укра
святкування
Сиракюз
ітому
ікраінська вами боротьбі
міста
автомашині
Над
"Українці
дових
дуже
князі
Клопоти Італії з надвишком
власних робітників
Повоєнна Італія має вели-
кі клопоти зі еправою безро-
біття власного населення Пе-
ред війною велика кількість і-тал- ійців
емігрувала що року
до італійських кольоній в Аф-
риці де тодішний італійський
уряд переводив ріжні буді-
вельні і промислові роботи Те
пер Італія внаслідок нікому не
потрібного і нещасливого во-
єнного авантурництва Мусолі-ног- о
втратила майже всі свої
кольоніі в Африці а також е-міґр- ація
на американський кой
тинент з Італії о дальше ще
утруднена
Щоби зарадити надмірові ро
бочих сил в Італії уряд Де Ґа-спе- рі
звернувся через дипльо-матични- х
представників в Бри
танії Бельгії і Франції до уря- дів тих держав щоб дозволи
ли на масову іміграцію італій-
ців до своїх африканських ко-льон- ій Італія хотіла б вислати
там принайменше 2 міліони сво
їх мешканців
УКРАЇНЦІ- - СКИТАЛЬЦІ
ХАЛИ ДО ЧІЛЄ
ВНІ--
ЧілійльїиН ітятт ппр7тЛяи'я
двох ски-и- й та
Австрії У Iми
до Чіло із Сальцбурґу
перший
Майже половину з них склада
ли
вам за ламять і поздоровляю
вас дружиною
вас також пп Фок
шай Просимо нам писати як
вам живеться у вільній Канаді
Ваші друзі Марущаки
— А Виговський теж? — пе-
ребив зтиха Пузина
хвилину мовчав
— Виговський теж! — ска-
зав твердо по хвилі — Якщо
Виговський як гетьман йтиме
правильним шляхом розбудови
того що нам залишив Богом
даний — так я присягаю тобі
ось тут що все своє життя і
всі сили свої даю йому так як
дотепер посвятив' усе гетьмано
ві Ьогданові Але коли він огля-
датиметься на договори й при
помочі паперів творитиме май-
бутнє так-перш- ий що покине
його я І думаю Юрку
що ти теж підеш моїми сліда-
ми а за тобою Четвертинський
і інші
— Дозволь! — УСМІХНУВСЯ
Пузина Ти покинеш його чи
виступиш проти нього?
— Сміливий ти Юрку! Ми
на службі в гетьмана й
або згинуть або уступиться А
мабуть ні ти ні я не належемо
до черні якій як щось не по
добається то зараз грозить а- -
бо йде вогнем і-- мечем Я гро-
зити не буду
— Я теж! — шепнув Пузина
— А вертаючись до Виговсь-ког- о
я його дуже шаную по- -
яипляю йпгп Лигтпий іи пій и
для
зверхність царя Але
цар не засуває нас геть-
ман що може
коли гетьман зверхником
воєн Той український похід
звертав на себе спеціяльну ува-
гу чисельно зібраної публики
яка виявляла свої симпатії до
українців окликами: "Українці
мешканців
Верещака
Та участь українців в поході
через місто як також у вели-
кому концерті влаштованому
містом дня 17 серпня з цеї на-
годи викликала загальні симпа
тії і признання серед інших ет-
нічних груп місцевого населен-
ня гостей а місцева амери-
канська преса віддала україн-
ським виступам найбільше ува-
ги з поміж усіх національних
груп цього міста
Українська громада міста Си
ракюз своїм вдалим виступом
на ювілею того міста гідно за-репрезенту- вала український на-
рід серед інших національних
груп свойого міста
Москва вповні підкорила пра-
вославну церкву в Польщі
З Варшави повідомляють
що в Москві закінчено перего-
вори між представниками ста-
лінської церкви в Росії і Поль-
щі у внсліді яких православна
церква в Польщі під-
порядкувалася Кремлеві Пра-
вославну церкву в ре-
презентує тепер архиепископ
Тимотей з Білостоку який мав
бути підвищений до стану ми-
трополита на місце усуненого
польським комуністичним уря-
дом у Варшаві митрополита Ді
ОІІ131Я який не хотів шдчини
тися сталінському патріярхові
в Москві
Тепер залишилося ще на те
риторі! Польщі около 300000
православних які розкинені є
по цілій державі
НІМЕЦЬКИЙ СУД ЗВІЛЬНИВ
ШАХТА
Німецький апеляційний суд у
Штутгарті звільнив Гялмара
Шахта колишнього фінансово-
го "чародія" директора дер
жавного банку якого німець
кий денацифікаційний суд засу
на вісім літ тюрми за спів
працю з націстичним урядом
Шахт був суджений і звільне- -
переселення тисяч аліянтським судом разом з
тальців з американської та ан-іГеР1НГ- ом Рібентропом шши
мінської зон червні лідерами в Нірнбергу Звіль
прибув
транспорт скитальців
українці
з Поздоровля-
ють Проць і
буду
б
можемо
признали
повністю
нення Шахта німецька публика
прийняла оплесками
БРИТАНІЯ ПУСКАЄ В РУХ
ВОЄННІ ФАБРИКИ
З огляду на непевну міжнарод
ню ситуацію бритійський уряд
постановив урухомити нечинні
дотепер фабрики зброї амуні
ції 20000 робітників стануть до
праці над збільшенням воєнної
продукції
— Не з нашою черню —
шепнув Пузина
— Правда не з нашою чер-
ню — погодився Верещака —
а й не з великими багацтвами
до яких всі злітаються як кру-
ки Ти думасш що москалям
Йде про "віру православну?" Та
їм жеж в першу чергу наші ба-гацт- ва А ради чого вони дру-
жаться з нашими козаками ра
ди чого в кожному місті сто
ять їхні полий? Чи думаєш що
їхні подружжя з кохання А їх-
ні полки ради порядку?
— Ясно!
— Ну й от чи ми беручи це
можемо спокійно з ними жити
чи можемо вірити в їхню при-
язнь! Думаю що кожний з нас
знає якого ворога -- мас в мос-
калеві так чого ж низенько їм
кланятися в три погибелі пе-
ред ними гнутися замість про
сто взяти та й отверто сказати:
не паношся дуже бо це на
ша земля Хочеш бути нашим
приятелем то дружи з нами не
хочеш так геть Воно було б і
більше по лицарське й
Високо неполітично — ска
Пузина
— Мій дорогий! З варварами
немає ніякої політики Як не
рубнеш шаблею так нічого не
можу поголитися на його _™ скористаєш! — сказав холодно
кавства Верещака
— Лукавства? — здивувався Пузина глянув на місяць До-Пузи- на
— Про що ти думаєш? ходила північ
— Думаю про Москву — Проповідуєш тут право
— А чейжелн так проти Мо- - шаблі Прокопе — сказав по
скви як і ми? Як врешті і геть- - хвилині Пузина — А між тим
ман Богдан ти завжди здержуєш Четвертин
Так Та тут тільки бачиш еького мовляв вживай шаблі в
і суттєва' ріжниця Гетьман Бог останньому моменті А ніколи
дан людина шаблі й з Москвою швидше
тепер говорить як рівний з рів І Верещака хвилину мовчав
ним І ми теж так говоритиме-- 1 — Бачиш як до кого і як з
мо Аджеж ти князь Пузина зі ким Слово теж страшна зброя
своїми маєтностями можеш за знаєш сам що я тієї зброї не
пояс заткнути такого князя Ку тільки не цураюся але навпаки
ракіна Який же він може бути воюю нею вже кілька літ Але
тебе воєвода? Ми
і арно! хай
що в
І надійти час
буде
царя
й
Польщі
див
Н
тут
зав
тут бачу що слово не поможе
що гірше занапастити усю спра
ву Тут треба шаблі
— Але ще й розуму
— Є він у нас тільки ми його
чомусь то не вживаємо там де
Лотиська Національна Рада
"Українець у Франції" пові-
домляє що майже рівночасно з
організацією Української Наці
опальної Ради в Европі повста-
ла в місті Еслінгені над Нека-ро- м
в Німеччині також Лотись-
ка Національна Рада До неї
входить 55 делегатів від усіх ло
тиських політичних партій і ор-
ганізацій На першій сесії тої
Ради вибрано екзекутнву з 9 о-с- іб
якої завданням буде в спіл-
ці з діючими досі лотиськими
дигільоматнчними і конзуляр-ним- и
представництвами боро-
тися за визволення Латвії зпід
большевицької окупації та від
ловлення самостійності! лотись
кої держави
ПРОЦЕС ПРОТИ УКРАЇНСЬ-
КИХ РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
Як повідомляє УБІ 28 черв-
ня у Києві закінчився таємний
процес проти 17 членів ОУН
яких обвинувачувано у вбив-
стві 22 керівних працівників
НКВД переховування зброї і
ведення підривної роботи про
ти советської влади на Украї-
ні Всіх підсудних засуджено
на кару смерти яку замінено на
примусову досмертну працю в
концентраційних таборах
ІЗРАЇЛЬ ВИТАВ СОВЄТСЬ-КИ- Х
ДИПЛЬОМАТЛВ
До Тел Авіву столиці Ізра-їл- я
на днях прибула російська
дипльоматична місія складаю-час- я
з 17 осіб Сотки жидів з
великим одушевленням горя-
чим привітом витали їх у мор- ській пристані
Характеристичне! Побачимо
чий вплив переважить в Ізраї-л- я
Вашингтону чи Москви?
Не треба забувати що всі май
же провідники і Ізраіля — Бен
Ґуріон Шерток і інші — це б
російські жиди
АМЕРИКАНЦІ ПЕРЕДАЛИ
НІМЦЯМ ЇХНІ МИСТЕЦЬКІ
СКАРБИ
Американські власти пере-
дали під німецьку охорону
мистецькі скарби вартостй ба-
гатьох соток міліонів долярів
Ці скарби зібрано з багатьох
частин світу де вони були
опинилися в наслідок війни
Між ними є колишні дорого-
цінні мистецькі колекції Гіт-лєр- а
і Ґерінґа
II
"ЕеІіаЬІе Огие
10363-9- 7 8ТКЕЕТ РЬсве
ВАМ СКОРО СПРАВНО І ВВІЧЛИВО
ВСІХ АПТНЧНИХ
Володимир П-т- во Ю Нисоиечкі Властителі
треба
Пузина знову глянув на мі-
сяць
Північ позіхаю-
чи
— — сказав
— - Ти на коли замовив Бу
ланого?
— На північ Повинен ось-о- сь
бути
А чи можна знати ка
зав протягаючися Пузина з
якої речі тут має явитися пол-
ковник сердюцького полку?
— Не тільки можна всміх
нувся Верещака — але й треба
Річ у тому що треба зробити
повстання проти москалів
Що? — здивувався без-
межно Пузина — Повстання?
— Так пов-
стання Бо якщо ми цього не
зробимо так вони викличуть
повстання серед наших козаків
— Проти кого?
— Проти гетьмана Богдана
Пузина не міг зі здивування
прийти до себе
— Під милий Біг Прокопе!
ти це щойно тепер мені гово
риш? Звідкіля ти це довідався
Верещака засміявся
Від своїх приятелів А що
я це тобі щойно говорю
то не маєш чого дивуватися-Та- к треба Не треба було то-
бі того раніш говорити бо
справа ця була недозріла але
сьогодні вже час настав
— А хто має робити повстан-
ня?
Не розумію тебе?
Значить хто з наших хо-
че робити повстання? Кого пе-ремови- ли москалі?
Ледве помітна усмішка про- -
ховзнулась по обличчі Вере-
щаки й згасла в його очах
— Ти не догадуєшся?
— Ні! — живо заперечив Пу
зина
Верещака глянув'твеодо в о- -
чі Пузині
Ряба собака! — промовив
твердо по хвилині
Пузина вирячив очі
— Хто? Хто? не йняв віри
своїм ухам
Верещака знову посміхнувся
Ну кажу ж тобі шо ря ба собака Докладніше: Була
$Ї№Щ
М- - самії
%щ певної міри охороною Ли- - Ж цаР в Панцирі зістав февдаль- -
і Гч Г Г Г ч# &Щ ною ознакою безпеки Відтак П І Іі і і %щрг зявнвся етрільний порох пан
Ірландія - край без
комуністів
Ірляндський преміер
відвідує і в
мав конференцію з пред
ставниками преси на ін-Лоому-
вав
про політичні й гос
подарські відносини в Ірлян- -
дії
"Ірляндія (Ейра) — більше
католицька як Італія викорі- -
нила в себе комуністів Край те
пер не боїться неспокоїв ні по
літичної боротьби такої як
край де находиться Ватикан
сказав преміер Костелло
Агтбігоп'з
Е)пі§8 & Зіаіїонегу
- 5оге" 27211 - ВОДОГООЧ АІІ
ПОСЛУЖИМО
У ПОТРЕБАХ
МшА І
— —
—
—
—
Звичайнісіньке
І
—
тепер
і
——
—
—
—
і
тепер
ний полковник сердюцького
полку Хіба тобі не новина чо-
му Буланого назвали козаки ря
бою собакою? Тому що він хо
дить завжди в бурці з леопар-
дової шкури й
— Та що ти тут теревені
гнеш! —7 розсердився Пузина
— Таж про це ціла Україна
знає то хіба й до мене це дій-
шло Останній дурень я ще не
— Навіть не сумніваюся —
лагідно сказав Верещака
Пузина потер чоло рукою
— Слухай Прокопе я не роз
зумію його перемовили мос-
калі щоб він зробив повстан-
ня проти гетьмана а ти замісць
віддати його під гетьманський
суд кличеш його тут на нараду
й хочеш знову перемовити йо-
го зробити повстання проти
москалів Що воно за чудасія?
Зовсім звичайна- - І я пев
ний що ти теж це зрозумієш
що більше навіть похваиш
мій замір А я впевняю тебе
що я затіяв вповні вдасться
— Що я тебе ' похвалю то
зовсім певно тільки я нічого
не розумію Повір мені нічого
— Будь спокійний Тепер ти
не розумієш і думаю що теж
Четвертинський багато не зро-
зуміє чи радше розуміє але
внедовзі все виясниться і стане
ясне як оцей місяць який що-
правда не так помагав нам як
радше шкодить
Пузина глянув на місяць а
відтак на далеку гору що бов-
ваніла на синяві ясного неба
— А чому ти не скликав нас
до Чортової Балки тільки по
близу неї?
Навіщо невідомо ще чи щи-
рим друзям показувати доро-
гу до хати?
— Значить все таки
— Ясно чорнокиоейником
Буланого не зробимо навіщо
отже кликати його в гостину?
— Слухай Прокопе а не зна-
єш ти чи Буланого перемови
ли чи перекупили?
Верещака зморщив брови
— Чи перекупили не знаю
і сумніваюся Ряба собака не
має ціни Ну а в слід з цим не
14 вересня 1948 — Число 37
''їІР Коли в битвах воювали спи- -
"'&%? і шаблями то панцир до
був
Костел-л- о
Канаду
Оттаві
якій
ВАШИХ
цирі були добрі лише на збір
порошні Чи ваш нинішний
спосіб щадження є перестарі-ли- й також?
ЩАДЖЕННЯ
ІДЕЄЮ!
Є ДОБРОЮ
У Провінціональних Трежюрі
Бренчах в заоферовані дві най
новіші ощадні системі Питайте
за Терміновим Рахунком О-щаднос-
тей або Рахунком Від-
кличних Ощадностей- -
іртЩ ЩІШАі&іі&ит
РЛОПШШ!
ТВШІШ
заплела
забувай що він полковник сер-
дюцького полку Ледве чи хто-
сь з москалів зміг би перекупи-
ти сердюцький полк
— Не завжди треба переку-плюват- и
грішми Можна пере-
купити становищем яке бага-
то може дати а по суті мало
коштує
Верещака поволі хитнув го-
ловою
— Так як я знаю — поволі
сказав — Буланого навіть не
пробували перекуплювати І
тим гірше — докінчив тихо
Здалеку почувся тихий сту-
кіт копит Хвилину царила мов-
чанка А по кількох хвилинах
в сріблястій мряці замаячіла
висока тінь Тінь йшла поволі
важко ступаючи якась зігнена
похила Помалу наближалася
до погаслого вогнища
— Що це? — спитав Пузина
Верещака мовчки витягнув
пістолю і відвів курок Те саме
зробив і Пузина Тінь мовчки
підходила щораз ближче важ-
ко ступаючи За нею ішов кінь
Перший пізнав Пузина
— Четвертинський! — майже
скрикнув — Але кого він несе?
Верещака сховав пістоль за
пояс і підступив кілька кроків
вперед За ним ішов Пузина
Четвертинський на плечах
когось ніс Він підійшов бли-
зенько до погаслого вогнища
мовчки пристанув і обережно
Бпоахкмлаавт нтаурезцеьмклоюї ксрвіойвитясгпаир-
нився кілька кроків за ним під
ніс расову голову роздув ніз
дря і пізнаючи приятелів сво
його пана тихонько заіржав
ів місяця замаячіла ле
опардова шкура
І ригор! Що це? — СКРИ
КНУВ Пузина
Верещака нахилився над лео-
пардовою шкурою
Четвертинський спокійно сів
на землі
Верещака уважно обдивив
постать що овинена у леопар-
дову шкуру лежала неповору-шн- о у його стіп і звернувсядо
Четвертинського
— Хто це? — спитав
Четвертинський знизив пле-
чима
— Чи я знаю хто? Шкура лео
парда шапка сердюцького пол
ку але обличчя не Буланого
Чорт його знає що воно?
— А де ж ти це найшов? —
спитав здивовано Пузина
— ЯКИХ-- СТО КООКІН ВІЛ ияі
Лежало на землі Та я і взяв
— лто ж це? Живий він? —
затривожився Пузина
Верещака розгортав бурку
Четвертинський спокійно ви
тягнув зза пояса люльку й почав
набивати тютюном
— Ще дихає! — сказав спокій
но — Тільки в мене горілки не
має Може у вас є?
Пузина метнувся до свойого
ідла Між тим Верещака розгор
нув бурку розтрібнув пояс роз
крив жупан і здержався
бач—ноГридгиоврлея!чи—сь шенпанувобзлтиичхчая
лежачого — ж жінка- - Четвертинський хитнув голо
вою
ішілі
Це
— Еге! Я теж це завважив! —
сказав спокійно й голосно пак--
нув з люльки (Далі буде)
Пакістан і Індія обходили
першу річницю своєї незалеж-ност- и Провідники обох дер-
жав висловили подяку ЩО МІЖ
ними запанував мир і добра во-
ля