Ukrainski Visti, April 04, 1934

              4 квітня 193-- 1 — Число 14 Свято
'У нас намятають а то й свят-
кують чимало лажних подій і дат
із нашого недашіїого зрину до не-
залежності! Одначе мало кому
підомо то 13 березня 1018 ро-
лу — це для всякого Українця
ІСТОРИЧНИЙ ДСНІ МорСЬКС 31І11І- -
стерство ]) Кнїві оголосило в ТОП
день закон про українську держан-п- у
фльоту
Силою цього закону російська
чорноморська фльотн — носниа Гі
торговельна — стала пласкістю
української держанії Ця перенила
на себе псі права ії також усі обо-вяз- кн
щодо вдержання фльотн її
портів Цим же законом наказано
всій воєнним і торговельним ко-
раблям на морі Чорному І1 Азов-
ському підняти український прапор
здебільша негайно а косіша що
стояла в Севастополі під наказами
Москаля контрадмірала Сабліпа
аж у дні 28 квітня коли під Сепа-стопі- ль
підходили Німці
Ось так нанизала наша молода
держана нитку прастарої традшуї
— сягнула про накопаний на Чор-но- му
морі Цим актом стіюрюнала
нона оснону під нсссгороппіГі розвій
і розквіт нашої нації на прабать-
ківській землі По щоби держава
була сираиді сильна щоби розші-- 1
налася й процвітала щоби її сила'
П значіння відповідали великості
нації й території — мусить іюігі
мати цільне море безпосередній
лпязок зо світом Г наша держа-
ва без напування на Чорному мо-
рі зійшла до стаїюшпца друго-
рядної її життя булоб утруднене
її торгівля залежна лід владаря
Чорного моря ІГе лиш з еконо-
мічних причин і задля погреби
мати вільний ініязок із усім світом
є конечне для нашої держави па-
нування на Чорному морі Не мен
ніс важні і: також стратегічні нри-чіиі- и
Псе одно л'іо напував би
на Чорному морі наші південні
кордони були би перед ким від-
криті Перед нашою державною
владою сто їм об важке н дуже ко-
штовне завдання — захистиш по-беріж- кя
Чорного ІІ Оліпського мо-
ря від можливого нападу Нрнй-шлое- я
б збудувати низку твердить
тримані для цеї мети велику кіль-
кість війська та створиш окрему
обороипу фльоту
Центральна Рада зробила була
н морській справі одну велику по-
милку яка поставила відразу на-
пування нашої держанії па Чорно-
му морі під знак запиту 1} бере-
стейськім договорі відріклася вона
І Грі і му бо там моїми 1 1 'Гагари і ко-
рять більшість населення отже
мають прано самі вирішити чи ба-
жають союзу з Україною Тпмча-со- м
на Кримі є найкраща пристань
Чорного моря й Ґппзького Сходу —
Сенастоиіль О там бала чорно-
морської воєнної фльотп ІІоири
це має Крим таке стратегічне поло-
жений шо хто нацуп на ІГримі —
і ой володар мори Ось ні ясує цю
справу людина фахова ґенерпл-х- о
рунжіїй' фльотн Савчепьо-Піль- -
ськиіі:
очевидно й оез сумніву то з
переходом Криму до рук чужинці
або навіть врязі їх сильного виливу
па нього до їх фактично П пере
йде іі володіння Чорним і Озів- -
ськпм морями й одночасно з цим
і зверхність та ініціатива у сфері
морської військової та торговель-
ної політики шо зробить пеможли
пою конкуренцію іі загубить оста- -
точно морську чоргіплю краю зруй-
нованого світовою війною босвимн
подіями на його тсроіії та окупа
Юрій Я
моря
цією Азіїпіи-Москалі- в"
Якщо Крим був би самостійний
мала й слабка кримська держава не
всплі булл би вдержувати своїм
коштом фльоту й пристань Вона
просто наймала би севастопільську
пристань якійсь могутній держані
Франції чи Англії й ця держава
фактично панувала би па Чорному
й Озівському морі Така небезпе-
ка стаг: реальна якщо Крим був бн
незалежний
Каш в березні й квітні 1918
року відділи Наддніпрянської Ар-
мії очищували разом з Німцями й
Австріцямп Україну від большевн-іі- н
дістала 'команда Уаиоріжської
дивізії тайинй наказ із Київа від
міністерства війни — здобути
Крим заіін пічнуть його добувати
Німці Так иаиіе військо взялося
направляти фатальну помилку на-
ших політиків
Частини дивізії під проводом
полковника Нолбочана шо вируши-
ла добувати Крим розбила больше- -
віікін під Мелітополем зблизилася
до Криму Й бравурною несподіва-
ною атакою добула кількакільоме-тровн- й
сенатський міст закн боль-ііісші- кн
встигли висадити Його або
зііншитп артилерією Так вдерлися
ііаіюріжці насильно в укріплений
Перекоп
У гідно з наказом посувалися
вперед з найбільшою спорістю На
ранта жніїх антах ні гналися в сто-шц- ю
ІГрнму Симфероиіль Польшс-віп-- н
з иесиодіваикіг пішли в роз-- (
тіч а Штаб Оборони Кримської
І'есиубіикн понан у руки Уаноріж--!
ці в
Населення Симферополя віта
ло ііолкоііника ПолОочана таї свя і
точно іі з ліким захопленням як
ніде не Україні Татарії дали' За-- 1
иоріжням цілий полк добровольців
Президія кримського самовряду- -
ванна прохала полковника Гюлбо-ча- па
щоб назначив для міста і
українську адміністраційну іі вій-- )
сьіопу імаду Полковник з жалем
признався що не мас дорученні!
і пазяачуііптії в ІГримі українську]
владу Тоді Президія прохала до-- ]
пласти урядові то населення ба- -!
каі: бачити в себе українську вла-- І
ду
До Симферополя прибули слі-
дом за Запоріжцями Німці не до-- ]
звалім п їм занити Севастополя та
примусили підійти з Криму на 'іій
основі то Центральна Рада відрі-- 1
клася ІГрнму в берестейському і
договорі
і'!) квітни входили Німці в Се- -і
каїлхініль Уен Чорноморська по- -]
сина фльота підняла український
прапор сподіваючися Запоріжців'
Одначе коли побачили німецькі]
иікельгавби та впевнилися що на-- 1
июіо війська немає частина фльо- -
ти разом з двома велитиими-дред- -і
пактами ішшула паші прапори та'
віддала її ї і проводом Москаля
контрадмірала Сабліпа до большс- -'
іиіиького тоді Новоросійська Там
її большевикн затопили Друга ча '
етннп осталп в Севастополі під про]
водом Мфаипиі контрадмірала
Петроградського
Доперва пізніше гіпьманськиіг
уряд відлискам і прилучив до
України Крим приневоливши на
це пристати Німців но переведенні
економічної бльокади ІГрнму
Ми повніші засувати собі що
паш обоніїзої у майбутній війні ял
де]іжаву привернути звязок ІГрнму
з Україною бо наїїуванпя па Чор-
ному морі — цс передумова нор-
мального розвитку та розквіту на-
шої держави М 3
Дробей
ІНФОРМАЦІЙНЕ бюро
Чи Би відїзджастс до Старого Краю?
Чи Ви спроваджуєте кого з родини до Канади?
Чи Нп посилаєте гроші до Епропн?
Як так то в ножнім разі вдавайтеся до найстаршої в Канаді
АГЕНЦІЇ — ЮРІЯ ДРОБЕЯ
Пін продасть Нам ишфкарту для родини па ВИПЛАТ
Бій виробить вам урядовий дозвіл або афідсвит
Він виробить Вам затрапичлиМ паспорт
Пін постарається Вам о горож-апсь-
кі напери контрасти
Він продасть Ван білет на автобус за паПтаншу ціпу
У всіх справах пишіть за безплатною порадою до:
Сеог§е Л ОгоЬеу Аеепсу
112 СоттсгсіаІ В7сг Ю120 Зазрег Аує
ЕРМОТЧЖ АЬТА
Вісти з Аіоертн
РУКА' СПРАВЕДЛИВОСТИ
ДОСЯГНУЛА ПО 24 ЛІТАХ
Двацлть чотири роки шукала
американська поліція за Джейм-со- м
Фагісм якігй маючи 19 літ
напав з револьвером у руках на
почту в одному з американських
міст і за це був засуджений на
досмертну вязннцю Відсидівши
гри роки Фагій утік на волю На
днях його арештовано в албертій-ські- м
місточку Джеспср де віп
оженився мас троє дітей і жив
іірпмірно та був загально шанова-
ний Американські власти дома-
гаються його видачі впевняючії
що цс той сам чоловік та що він
жив під прибраним Іменем
Жінка Фегея заскочена також
несподіванкою не відріклася чоло-
віка Вопа каже: "Як мій чоло-
вік маючи І 9 літ иоііовннп якийсь
злочин під намовою злих товари-
шів а опісля 27 літ жив чесно був
найкращим чоловіком і батьком
11!7 ІІТРІІ ТО Я ПО ІІЇІРТІЧМІП піїт
УКРАЇНСЬКІ
АЛБЕРТІЙСЬКІ
'ггп угш Ги „р „„„ „„ ™™ПН0Л0ЖСИИЯ- - ПРЄМІСР РЯВПЛІ 110- -
Тепер ведуться судейські формал0™ """її10' що
постп Президент Рузвелт зажадав '™'с 5 іїю " ешс1та яки№
і вФідегеяГуберСнуадтоовреа пеКреаснлаудхианийМІдваідч- - КП"ВІ и ЛДЬ"ПіІі0_1 ф™аодхаоР™в-убулос-вишю в я недавно Едмонтоні й від-- ! " ""абсериплесрьексалухавнляфивіичяивиялосспя- - ронено його до' 13-г- о квітня Г-1- 0 А в міжчасі громадянство Албер має тепер 18000 миль но- -
ти„' а то й цілої Канади — запору- - „ п
'-
-"
'
ієно петицію до президента Гуз- -
і велта з нросьоою о помилування
і Фегспа Вдмонтонські адвокати
організують оборону Фегея Ітро- -
мадянство Едмонтону приготовляо
петицію до преміера ІЗснета' з
просьбою о поміч На оборону
Фегея заспопаио спеціяльпий фонд
Нся акція ведеться від' гаслом:
"Не допустім до розлуки й руїни
ііріімірпої родннн"
Псі нетерпеливо очікують шо
скаже президент І'узвеіт бо від
нього тепер залежить судьба роди-
ни Фегенін
В АЛБЕРТІ ПОМЕР БУВШИЙ
ПОЛКОВНИК ЦАРСЬКОЇ АРМІЇ
Н місті КалГарі Алта номер
28 березня Оресг Д Дурново був
іііііП полковник царської Гвардії
Споріднений а родиною російсько-
го ішсьменннка "Іьво Толстого йол
ковник був знаний між Москалями
більше як письменник чим жов-
нір Родився він у Ііідпі а до Ро-
сії виїхав з батьками
Н Калі'нрах мав 0 Д Дурново
свій дім але наш і бідно і вмер у
ПО р житпі не лішнішіпі ні цента
ПЕРЕЙШОВ ЗАКОН ПРО
ПШЕНИЦЮ В АЛБЕРТІ
""дпч1'
ПМ
СІЧа"--
у управи
жепщнії
що всі три провінції' той закон
приймуть хоч не бракує й критич-
них голосів підчас дискусії
Минулого вівтірка
закон перейшов друге читання в
ним
заявилося -- 17 голосів проти ньо
голосувало Чотири
ліберальні відкололися і
чалії свої за актом
Дехто з послів підносив у
акт справді обовязуватп
ме лиш на протязі одного року
одначе уряд стре-
мить до постійного зменшення
управи пшениці доки не поправ-
ляться обставини па світових рин-
ках Премієр звернув упа
шо недалека аоїжева коїк іспеп- -
справу грошевого
як цс є в їм
шо в Америці само паселеппя
споживаю і само платить
фармерам бопус тоді яг- - иаселенпя
Канади є невеличке а головним
консумоптом є затишшя
іІ-пі- п „птмтмг „„ „
шей на кодова нп я може цс
зробити хіба домінія однак надія
на дуже Джемнсон
пропонував щоб замість
продукцію 15 иро- -
цент достану
торів псі і внески
ітрииято в урядо-
вій стилізації
ВІСТИ 7
ДРІБНІ ВІСТИ
СІІ1ю1а
'Нові акти перед
Алберти — До албертійського пар-
ламенту вплинули два нові акти:
один з них цс доповнення
акту про уряд продана
фармерськнх другий акт
дасть повновла-ст- п
які до дет
акту Інших актів що
очікують свопї черги це зміни в
акті текс колсолідей-ше- п
акт (-- зі ука заісглнх податків
в одну і 'розложеппя сплати
на ратн полекші при сплаті
опусти) деякі зміни в доходовім
податку і додатки до шкільного
акту
Безнадійний стан албертійських
телефонів Парламентарна іп-вестнґ-
ація
в справі недобору не-ііоплатіїо- стн
провінціональної те-
лефонічної системи в Алберті вн-явп- ла
що в цій ділянці провінція
ніяк не може врятуватися перед ве-
ликим Це виразно
ствердив міністра теле-
фонів Дж Вейкер складаючи вп-
ну за це на скрутне економічне
:' ° "_':'' сільські лиш $77-1803- 0 Будова
лиш на одній милі коштує 2С0
л доларів Дотепер с 2000 миль
ме'ртвих ліній ' а ще тр' еоа
- буде
вилучити -- 1000 миль нема те
лефонічних абонентів 1930
ропі на фармах було -- 11952 теле-
фонів а в місточках крім Едмон-
тону й Каіґар 20011 січні
1931 року па фармах було 31003
а 9551 телефонії)
Едмонтонський мейор проти рі-
шення міської ради — Міська ра-
да в Едмонтні ухвалила щоб з
днем 1-- го травня міський уряд ну—
блнчної допомоги виплачував ре-ліфіш-
кам
третину допомоги в го-
тівці Це до пайки
яку на удержання пла-
тить місто від себе Мейор Пат
повідомив уряд провінції що він
цій ухвалі поки не
дістане па це згоди урядів провін-
ції і домів
Премієр Правилі' заіівнв у пар-
ламенті що провінція не мао ні-
чого проти виплати в готівці
Клопоти зі здоровля
для — в пляіїі ал-
бертійського уряду перевести через
і'оГім акт який обовязково вимага-
тиме від жениха свідоцтва здоров-
ий Проти цього запротестувала
жіноча організація в Калґарах і
домагається щоб огля-
динам піддавати також жепщпи і
від стану їх здоровля узалежнитп
значіння лиш тоді як буде
на протязі довшого часу а -- цс
коштовна річ
Хтось помилився — Головинії
домініяльшій авдітор переглядав
рахунки виплат допомоги безробіт-
ним в Алберті і ствердив шо І3(-монт- ои
і Калґарн виставили домінії
І рахунок па #00000 вшипіі як би
повинні причім тими грішми пла-
тили свої видатки того 'приводу
ліберальний провідник в "дом'іпі-яіьні- м
Меконзі Кін і'
виступив зі святим в
обороні покривдженої --домінії
Управи міст і Калгїір
заперечують зізнання авдітора а
премієр Правилі каже що па П
міліопів доларів що їх домінія
піп лис-сеїш- я акту який в дечому
змінить закон Які
саме будуть зміпи невідомо По-
сол Ст Жсрмсйп критикував тепс- -
Ірішній акт за високі кари яким
підлягають наш як також дома- -
і'гавсн точного відмежований стану
"ШІСТПа ВІД Н1ДХМЄЛЄППЯ
ПРАКТИЧНИй ВИНАХІД
НАШОГО ЗЕМЛЯКА
Студент нолітпхніки Львопі
Роман Кордуба придумав практпч- -
Іну табличку мпоження внеокоци- -
ферних чисел Попа побудована
па основі множенняі
тому легко пею орудувати
Псі три парламенти в степових І "0:1!0'1ЄІ"' 11:1 "інчаиня
обговорюють зноіоиро-!1с'ш- 1) І'І1!І ]!ІДІ0І!' ц0
™ Ді1-Шг-
0 ! "с ІСТ11ІІ1П ' га-- т про зменшення ішіо- -
ниці о 1Г процент нк'до цього ! схоче соГ51' Є ше п зо-І"їдс-- тяк' бовязалася- - ІГапада на абіжевій іоіі!'11)уга0дя' Гю ліпі ™'тш' що
тпіріііи і -І-
ЛП-ПІІ ііп ! іі'Ламшацін було мати
пшеничний
албертіґіськім парламенті На
го 0 лібералів
посли по _
голоси
ди-
скусії шо
каїїадійський
Правилі
гу
продуктів
муніцииалам
відносяться
бапкроцтва
безробітппх
спротивився
свідоцтвами
лікарським
піяв Римі Л'нормує мінімальну цм"-™™-- ™ рошнші можна осно-
ну пшениці при чім можна споді- - "Т™' ™'?18000
патнея підвіинкн о 10-1- 5 Ц0ІІТІ11 Змни в лкеровм акті в Алберті
на бушлеві Тиші послі підносили !Л'І'еис'ш аттоРоП ЛимбЇР" з--
ш-
індінкодовапнл
Америці відповідали
пшеницю
Ппемієпі
іП топ
відш
цс мала Посол
обмежува-
ти обмежити на
ишепнці до слспси -
ті супести
перепали і закоп
Сторона
парляментом
доміпі-лльпо- го
певні
аджост-мсп- т
З
суму
її
—
й
дефіцитом
застуїпшк
де
Н
В
місточках
відносяться
ії
наречених (!
перепе-
чена
']
парламенті
обуренням
Едмонтону
алькогольппй
у
звичайного
провінціях
Вістн з Канали
премієр аідерсон ХОЧЕ
ЗАСТУПИТИ ДЕПАРТАМЕНТ
ОСВІТИ КОМІСІЄЮ З ТРЬОХ
Шкільництво в Саскачевані висе
не буде залежне від політики бо
иреміер Андсрсон хоче заступити
департамент освіти шкільною ра-
дою зложеною з трьох- - осіб Члени
тої комісії не будуть брати ніякої
участи в політиці
І ГІТЛЄР ЗАОХОЧУЄ ЖЕНИТИСЯ
Гідучи слідом Мусолінін німець-
кий диктатор Гітлср проголосив
новий нлян для зменшення безро-
бітних — через подружжя Він
обіцяв дати 397 доларів кожній
дівчині шо вийде замуж але' під
таким услівям: по вінчанню вона
не сміс йти до праці якщо її чо-
ловік заробіяс більше як $50 мі-
сячно Гітлср сподісться що око- -
до 200000 дівчат злакомнться на
таку пропозицію а тому й призна-
чив він на ту ціль приблизно 60
міііонів долярів
ДЕРЖАВНА ЛЬОТЕРІЯ В
КАНАДІ
Рік тому консервативний сена-
тор МекРей вніс був законопроект
на підставі якого льотерія в ІГападі
пат і домініяльшій надлямент той
пат і парламент і парламент той
заіі'ононросгг відкинули Та сепа-го- р
Мскрей іі])обус знову щастя
Піп ще раз підніс ту справу в се-
наті на теперішнім засіданню —
і сенат вже прихильніше відпісся
до того законопроекту
Головні аргументи сенатора
Мекрся такі: Тепер кожного року
іде з Канади десять міліопів па
ріжні "свінстнкп" в других краях
Ті гроші можна залишити в Канаді
і з приходу з льотерії можна помо-
гти державі у виплачуванню ста-
речої пенсії як також шпиталі й
нрочі гуманні інституції кори ста-
ли б з юї льотерії
Однак деякі політики бояться
що льотерія згірншть нарід їм
влучно відповідає консервативний
"Стапдард" в Монтреаіі який ка-
же шо хоч в ІГападі льоторіи неле-
гальна то Канадійці все одно ку-
пують тпкети але гроші посилають
до Ірландії "Стандарт" пригадує
що й ирогібіція не направила лю-
дей бо в провінціях де не можна
продавати пі горішаї ні піша пі
нива люди иють хоч платать за тс
подвійно Т чи льотерія в ІГападі
буде легальною чи ні то вона таки
буде: Чому ж в такім разі не
зробити її легальною й залишити
десять міліопів долярів у себе до-
ма?
ГУБЕРНАТОР КАНАДИ ВІДВІ- - І
ДАВ "ЗАЛІЗНОГО ЧОЛОВІКА"
У Пенкувсрі лежить спараліжо-ванн- й
чоловік що його назвали
"залізним чоловіком" Він колись і
врятував життя багатьом робітнії- -
кам Сталося воно так: На за
лізничні дорозі працювало їх кіль- -
кадесать Всі були паняті на до-
розі Й не бачили льокомотіїви що
гнала просто на пнх Лиш той ро-
бітник теперішній інвалід шо ро-
бив онодалік від гурту заглянув
льокомотиву але вона була близь-
ко пю не було часу кричати па
других роопннків тоді він сам
один підпив шину що була біля
яалізннчої дороги кинув на тори
й льокомотіїви вискочила з колії
не ушкодивши нікого 1 оі и гу-
бернатор Канади що перебував
кілька днів у Вспкувері довідався
про той відважний вчинок "заліз-
ного чоловіка" відвідав пого в
шпиталі і довго з цим розмовляв
ГАДАВ ЩО НАДХОДИТЬ
КІНЕЦЬ СВІТА
Один гомстедовець В ОКОЛИЦІ
Дрейгон Веллсй в Алберті ноба-чнві- ші
іркс світло яке летіло від
надаючого метеору дужо перестра-
шився і думав то то уже надхо-
дить кінець світа (Про той мете-
ор що іголстіп попад Алберту
пнулося
_
недавно в Українських
Вістях)
В ОКЕАНІ Є ПОДОСТАТКОМ
ЗОЛОТА ЩОБИ ЗРОБИТИ
КОЖНОГО МІЛІОНЕРОМ
Професор ваіішиїтонського уні-
верситету др Томсон каже що в
морській воді с настільки золота
що як би зібрати його разом і роз-
ділити між усіх людей то кожний
чоловік був би міліонером Та ра-
дість з того невелика бо золота
того не вдасться вндістатн з морк
а як он воно і вдалось то вартість
його напевно не була б така вели-
ка як тепер як кажуть люди —
чого іюдостатком де Л дешеве
Найкращий доказ — канадійська
пшениця '
З Рідного Краю
ПОЛЬСЬКИЙ СЕНАТОР
ЗАВИДУЄ УКРАЇНЦЯМ
Др Ґломбінсьіній голова ендець
кого ігліобу в польськім сенаті ви- -
'голосив недавно в тім же сенаті
велику промову в якій нарікав на
упадок польських кооператив у
Східній Галичині і па упадок полі
ського духа на "всходніх пресах"
тоді як українська кооперація
сильно зростає і поширює свої
впливи на маси На закінчення
др Ґломбінськпй сказав: "Укра
їнський нарід під виливом власної
національної ідеї виявляє енергію
Іі іпіціяіпву якої йому дійсно по
завидувати може польський нарід"
Уріст української кооперації не-
покоїть і Поляків і іКпдів бо одні
І Другі убивали гроші з нашого
селянина а за те давали йому кор-
інну й поліцая' Тепер вони боять-
ся бо селянство наше вже про-
зріває: обминає Жида і всякі поль
ські "кулка" а Гіде до своїх ко-
оперативних склепів де купує ліп-
ший товар за нищу ціну і лншас
свій гріш у свого і діється те
чого вороги нашого народу пайбіль
ше боялися: Нарід наш стає еко-
номічно всебільшо незалежним та
йде за голосом своїх провідників
не зважаючи на ворожі заходи
щоб поріжіппн тих провідників з
народом
ДІТИ ПРОТИ БАТЬКІВ
Совітська "героґіка" 1-- І -- літня
Ольга Бала кипа з Татарської Рес-ііубш- ки
зістала вибрана делегат-
кою на другий піонірськнй з'їзд до
Москви а комісарі обдарували її
книгами та дали безплатну подо-
рож на Крим А все те за те то
вона донесла чрезвичайці що її
батько і його приятелі "саботу-
ють" і крадуть збіжній з коіхоза
"Комсомольська Правда"' взиває
діти брати собі приклад з малої'
"ОлГ й слідити за родичами та до- -'
носити владі якші оатькн є проти
влади
і
ДНІСТЕР — ТОРГОВЕЛЬНИМ
ШЛЯХОМ НА СХІД
Польські торговці зацікавилися
плавбою по Дністрі Гіде про тс
щоби пііодпатн в Румунії право
перевозити польські товари Дні
стром і нрп його гирлі дістати віль
ну портову смугу Не корнстаючн
тоді з чужого транзиту товари з
Польщі сталії би дешевші бо пе
ревіз коштував би ЯО до 10 від
сотків менше ііідповіднпії оуп он
до того порт у Галичі або Микола
єві але з уваги па коштовну ре- -
ґуллцію Дністра треба би покищо
вдоволитися внлаїїбою від оаліщнк
ВЕЛИКА ПОЖЕЖА
В Сиатнні пов Дрогобич вибух
ла пожежа в одній селяпськін хаті
іку однак перекинув вітер па шин
господарські загороди кКертвою
вогню впало вісім хат і 15 госпо- -
дарськпх будинків Школи є па
10 тисяч золотих
ЩЕ ОДНА ЗАЛІЗНИЧА
КАТАСТРОФА В РОСІЇ
деко Москви другий потяг розбив- -
ся Екатерінбурґа па Уралі
ирн згинуло 33 людей і 08
було ранено Уряд оголошує що
пасажирський потяг минув сигна-
ли і вїхав на товаровий Вістку
про цю катастрофу урядова цен-
зура заховала через девять днів
Це вже четверта велика катастро-
фа потягу на протязі останнього
місяця Вона певно с як і попе-
редні інгслідком кепського заліз-ничог- о
лаштунку і загального роз-
валу комунікації
ПОЛЬЩА ПОСОБЛЯЄ
МОСКВОФІЛАМ
-- і ріжннх сторін Лемкіищини до
носять що польська влада насту-
пає на читальні "Просвіти" а до-
помагає засіюванню читалень ім
Качковського В селі Кінське Бе-резівськ-
ого
повіту прибули на від
крпття "рускей чнтельні" цебто
читальні Качковського — староста
командлпт повітової поліції з Бере-
зова поліцаї дідичка та її своя-
ки
НЕ ДОЗВОЛЯЮТЬ НА
КОНЦЕРТИ Й ВИСТАВИ
Повітове староство в Раві Русь-
кій- забороняє правію існуючим
україисько-оснітни- м установам ве-
сти культурну роботу по селах по-
віту Ноно відмовило дозволу на
вистави цілій іінзіц" громад розвя-зал- о
багато читалень "Просвіти"
і "Лугів" а навіть кружки "Союза
Українок" і "Сільського Господа-
ря" Красні Газети подають точ-
ний енне громад і' товариств
ТОНКИЙ ПАПІР КУРИМО
ГРУБОГО — НЕ ЧИТАЄМО
В Азівсько-Чорпоморські- и Краю
профорганізатор Кузьмепко дістав
з районного комітету директиву на
тонкому папері Негайно скрутни
з цього паперу наиіроску й заку-
рив На зпввагу яку йому зробив
фершал-активі- ст Черепахіп: "То-
бі дали директиву а ти скурив"
Кузьмепко відповів: "Чого ти
обурюзпісн? Курю — ноперше не
твою директиву а подруго — у
нас є 'правило: топкий папір ку-
римо а грубого не читаємо 1"
("Труд" 17 лютого)
УКРАЇНСЬКИЙ КОНГРЕСМЕН В
АМЕРИЦІ
Неодпн з нас дивлячись па на
шу молоді в ІГападі та Америці
питає :ебс в душі: чи признається
коли той молодець до народу сво
го? Та припадок про яіаііі тут
згадуємо свідчить що навіть лю-
дній яка відбилася від народу з
якого походить таки не забуває за
свій нарід і
Ось в Америці сталася така по-
дія: м нагоди українських протіі-большевицьк- пх
демонстрацій в
Пю Порку минулої осеїні амери-
канські Українці нредложіїли у Ва-
шингтоні меморіал Союз Ук'раї-по- к
Америки зробив відбитку того
меморіалу і порозсилав ті відбитки
до всіх американських конгресме-
нів (послів) та сенаторів Цим
меморіалом щиро зацікавився коп- -
ґресмен Гермап П Коїшлмон пі
степту ІГоппектіїкат Він вислав
копію того меморіалу до комісари
заграничннх справ Совітського Со- -
юзу Максима Лігнінова П ягадав
у сгоїм листі вияснення чи то
правда що большевикн иарочпо
внмордонують населення України
'Ігпшіов очевидпо відповіп що де
неправда Та пс в тім річ бо а
знаємо що большевикн пс назвуть
себе перед світом душогубами
Але річ в тім що ваші грома-
дяни в Америці зацікавились осо-
бою конгресмена Коиіммспа і на
епос зднвовапня довідались що вій
його вісти про голодову смерть мі- -
ліолів Українців під больїпсвпка- -
1 ми
Два дні після того як совітський — Українець цікавиться всіма
уряд покарав смертю машиніста й справами що відбуваються в рід-наля- ча
потягу що розбився неда- - нім краю і дуже прикро вразили
біля
чомуРЕОЕКАЬ
СКАШ
ЬІМІТЕО
ГОЛОВНІ ТЕРМІНАЛЬНІ ЕЛЕВЕЙТОРИ
В ФОРТ ВИЛЛЯМІ — ПОРТ АРТУРІ — ВАНКУВЕРІ
423 МІСЦЕВИХ ЕЛЕВЕЙТОРІВ НА ЗАХОДІ
101 СКЛАДІВ ВУГІЛЛЯ
Наша точна услуга й удогіднення ручать за вдоволення