Ukrainski Visti, March 02, 1932

              й&л'--'- -
Сторона 2
___ ! Вісти з Українських Земель $
я
Зелений Клин
Деідо про українську кольонію над
Японський морем
Тепер коли події на Далекім
Сході розгортаються де-да- лі псе
ширше і мабуть незабаром ми бу-
демо свідками великої війни в тій
частіші Азії нам Українцям треба
не забувати що на тих теренах
знаходяться наші люде що від
кількадесяти літ вже живуть там
осіло і творять цілу кольонію яка
в російських ґеоґрафіях ікмива-стьс- я
Прнамуреькиіі Крап а ми
звикли називати той край — Зе-
лений Кліпі
Зелений Клин знаходиться в
областн величезної ріки Амур що
впадас до Японського моря Те-
риторія Зеленого Клина більша від
території України На півночі ця
країна доходить до Станових гір
на сході граннчить з Охотсьмім
та Японським морями а на півдні
з Манджурісю Ріка Амур що
перепливає через Зелений Клин
мас великі притоки: зліва Зел і
Бурся а зправа Сунгарі й Усурі
Підсоиия цісї країни ріжне: на
самій півночі досить суворо в зимі
бувають великі морози В серед-иі- й
частині і на полудні майже
таке як па Великій Україні
Більша частіша Зеленого Клина
покрита величезними лісами 8 тут
смереччнна кедр і тис — береза
дуб клен ясен і инші Росте там
навіть' коркове дерево а місцями
росте дикий виноград такої л кости
що мало ріжннться під винограду
витисканого в культурнім госпо-
дарств Між самими ріжноманіт-нігм- н
травами що буяють на тій
землі с така цінна трава що
зветься "женьшень і коріння її
Китайці вживають па лік
Земля та дуже урожайна в бо- -
гатьох місцях добрий чорнозем
Країна ця дуже богата на дику
зірину (тигри медведі вовки
олені лосі днкі кози соболі білки
лиси заяці ітд) та на риби в
ріках осетр соми щупаки нн)
Богатий Зелений Клин і мінера
лами: залізо мідь олово срібло
золото нафта камяний вугііь
сіль Тут наприклад золото зиа
ходіггься у виді золотого піску я
кпи лиш треба внпотікуватн що
року тут добувають чистого золота
до 7000 кііьоґрамів
Тубілці Зеленого Клину скла-
дали Тунтузн Мандлсури (монголі
ські племена) але їх залишилося
на' ввесь той богатий край не
більше 20 тисяч Щоби засалити
той 'край густіше російська дер-
жава при кінці минулого століття
зачала переселюватн з Европей-сько- ї
Росії поселенців до тісї кра-
їни Але Москалі пс хотіли йти
так далеко й оселювалися в блн-щн- х
провінціях Сибіру За те
Українці не боялися далекої до-
роги й тисячі родин наших зем-
ляків сунули на Далекий Схід і
там обсаджували простори Зелено-
го Клияу
Умови переселення до тісї кра-їп- н
царська влада давала дуже
вигідні Кожпа родіша що туди
нересилялася їхала залізницею
безплатно і також — безплатно
могла везти з собою ввесь живий і
мертвий інвентар для свого госпо-
дарства На місці переселенці
діставали безплатно землю — ча
сто по двісті морі'ів на родину
крім того їм на виплату кількох
років влада давала полів корови
насіння ріжне господарське зна-
ряддя
Малоземельні українські хлібо-
роби переважно з Полтавщини та
Черішгівщнлн десятками родин з
одного й того-- ж села рушали в
ту-дплек- у країну примандровували
т-уд- н і цс розбиваючи' свого гуртка
обсаджулалц-вільн- і землі Зеленого
Клину і -- закладали там свої села
часто- - називаючи їх імспамн тих
сіл звідкіля-вон- ц вийшли напри-
клад: - ?Іершігівка Нопополтав-ськ- е
ЗІпьківка Новокнївка іті н
Перші оселі українських пересе- -
ленців появилися- - попад рікою Усу- -
рц па полудні де кліматичні умо-иаНкращії- мн
і ця частіша тепер
найгустіше заселена українськими
людьми
Тепер всего населення на Зеле
нім Клині нараховується поверх
міліона із них Українців буде що
найменше 800000 Отже педнвио
що Зелений Клин називають ще й
Новою Україпою
Не зважаючи на те що там на-
ші люде живуть вже що найменше
ЗО літ вони цілковито заховали
ввесь український побут — мову
звпчаї і таке шіше ьони но змі
шалися з місцевим населенням і
бережуть свою національну окре-мішіїіс- ть
Коли почалася в Росії
революція в 1917 році то наші
кольоністн на Зеленім Клині дуже
енергійно почали переводити в
життя иащонально-тсрнторіяльн- у
автономію Вони створили в го-
ловнім місті того краю — Влади
востоці (морський порт поверх
100000 мешканців) свого Україн-
ську Красну Раду в селах почали
відкривати українські школи біб- -
ліоттекн-чнталь- ні товариства "Про
світи" почали були видавати спої
часописи і ' пише Ще за часів
Центральної Ради на Україні (р
1917) з Зеленого Клину приїздили
до Кнїва делегати щоби нанизати
контакт з провідниками старої
батьківщини та одержати інструк-
ції як їм дальше працювати на
землях Нової України
Та не пощастилося тим нашим
людям на Зелепім Клині розбуду-
вати своо національно-культурн- е
життя насунула оольшевіщька
орда і знищила всі ті придбання
що вони за пару літ створили З
приходом на Зелений Клин боль
шевнки так само як цебуло й
на Великій Україні почали відразу
жорстоко переслідувати там укра-
їнський рух Українські інститу-
ції здебільшого були зліквідовані
або обернені в осередки для кому
ністичної пропаганди
Богаті господарства наших ко-льоніс- тів
большеннкн соціялізува-л- и
а вчорашніх матеріяльно неза-
лежних українських госиодарів-хлібороб- іп
силоміть загнали в
"колхозн"
Але серед народу нашого в тій
богатій країні що досі живе сильний
український дух І при кращих
обставинах уіфаїнська національна
стихія там знова переможе
("Січ")
ГАЛИЦЬКЕ СЕЛО В ДОБІ
ТЕПЕРІШНЬОЇ КРІЗИ
У львівській "Новій Зорі" зна-
ходимо образок з теперішнього
тяжкого положення українського
села в Галичині Автор того
опису відвідав' кілька сіл і иодас
свої помічепня з розмови з селя-
нами:
"Наперед загальне вражіїшя
Мене стрінула прнемна несподіван-
ка Я сподівався побачити похму-
рі й почорнілі обличчя виснажені
недостатками й нулгдою Отже ні І
Подільсько село на загал трима-
ються добре хоч дешевизна сіль-
ських продуктів високі податки
екзекуції 0 задовженнл довели де-
які господарства над беріг пропа-
сти
В домі одного статочного госпо-
даря сільського діячакоонерато- -
ра і просвітянина розговорилися
ми про теперішні часи
— Як же вам тепер на селі
господарнться? — питаю
— А так — каже — ріжно бу-
вай Та кріза що прийшла до
нас з міста гасе нас додушуп
Загорнула з села ввесь гріш і
тепер хіба на лік можна його
знайти Часом навіть сірника
нема за що купиш Та це для
лас не новина Ми до біди при-
викли Хлоп мас сім шкір Вій
і найгіршу біду питрнмао Хоч па
податки і на ратн випродали ми
більшу частину свого збіжжя хоч
серце нам кровавилось коли за
півдурпо мусіли вніфодувати хліб
і худобу щоб заткати горло екзеку
торам і купити найконечніші для
господарства річн (ремінь сірни-
ки нафту сіль і т п) — то
все таки стало лам настільки хлі-
ба щовгіеретрїватн до переднівку
Ми обмежили свої потреби до най- -
копечпіпшх річей Стараємося
купувати як наїгмепше міських
товарів і думасмо що видержимо
до ліпших часів
— Ну а як бідні? Ті що не
мають свого поля або мають його
дуже мало? — питаю дальше
— Не бійтеся — відповідач —
і ті також попри богатшнх витри
мують І Коли не мають свого хлі-
ба молока муки омастн і т п
то йдуть до богатших помагати їм
в роботі І за це дістають заплату
в продуктах бо готівки в нас
нема В крайнім разі коли пе
хоче чн пе маже робити то піде
собі випросити і якось пережне
З голоду в пас ніхто ще не вмер
і пе збирається змирати
— Чи люде дуже позадовжува-лися- ?
— 0 такі Деяким грозить лі-цит-
ація
декого вже зліцитували
Особливо задовжнлнея по вуха ті
що накупили більше поля на пар-
целяції Відомо що в нас зе
мельки мало іоли почали пар-
целювати філілмркн кожний хотів
бодай морі' придбати Готівки не
було Купували на ратн Цс було
в тім часі коли пшениця була но
50 зол Думали ратамн спла-
тять Аж прийшов 1929 рік Жи-
то впало до місяця з 15 зол до
27 зол потому до 15 зол Тоді
прийшов крах Векслів на час не
могли викупити Прийшлії проте-
сти Рат та козі не було чим пла-
тити Почали затягати лихвар-
ські довги Т так потопали чим
раз глибше Деякі мусіли попро-
дати і евос поле дешевше ніж це
що купили иа парцеляції Та опі-
сля вже іі не було куіщів на зем-
лю Ніхто по мав готівки От
приїхав один з Франції що перед
тим був бідним хлопчиною і при-
віз 1500 долярів Тоді почали
до нього приходити поважні госпо-
дарі ті в котрії він колись за сніп
робив щоб вій купин собі н них
поле А один то хотів геть ціле
господарство продати і сам ви-
братися десь на поля
— Коли в вас такий брак гро-
шей то певно екзекутори часто до
вас навідуються
— А чомуб ні? Вони в нас
сталі гості Та' ми вже до них
привикли Податки наложено такі
великі і так твердо їх стягають
що ми пе можемо обстати В пас-
то ще но так дуже яле в сусідніх
селах як Ілавче Глсіцава Іванів-
на де люде накупили більше поля
на парцеляції там ліцнтації й ек-
зекуції раз у раз По люде впе-
ред платять рати за куплені поля
та іихто з односельчан не куиуо
виставлених на тіцитацію дібр бо
знас що і його може те саме стрі-
нути Навіть Жиди не нажаться
купувати цего добра коли екзе-
кутори завезуть його до міста
Звідки ми магмо ванти готівку
коли наше в місті пі по чому!
Коли виїдеш зі своїм добром до
міста чи з зерном чи з худобою
чи з добром то заплативши "пас-
порт" рогачку торгове 'вистоїшся
цілий день на холоді заслухатися
як міські згіниикн і перекупки над
тобою і твоїм добром поковерзу-
ють покепкують собі дають
смішно малу ціну і намерзшися
або вертанні пі своїм добром назад
або — коли конче мусиш — дати
хоч би й чортовії в зуби за иів
дармо Нераз доходить до таьлгх
історій над якими ис знати чн
плакати чи сміятися Ог в Тер-
нополі продавав чоловік доб]юго
ще коня на торговиці Давали
йому чотири золоті! Він
стояв з конем цілий день і ніхто
більше не давав Під вечір ви-
ходить він з конем з торговиці
Дивиться стоїть баба з двома
гусками під иахою Пнтас її:
"Кілько вам дають за ті гуси?" —
"5 зол" каже баба — "То пате
подержіть мені коня а мені дайте
наші гуси я зараз верну" Ваба
стояла з конем до нізпої ночі а
чоловік з гусками не вернув Або
другий випадок: Продавав хлоп
поросята на торговиці Давали
йому по два золоті рано А потім
ніхто і не спитав А був він вже
з ними на торговиці кілька разів
Під вечір отвнрап він з пересердл
клітку і кричить на все горло: "А
ну люде за дурно! Пацлта за
дурно сьогодия за дтрно хто
скорше зловить буде його!" Ось
такі в пас гаразди
В розмові зійшли ми також шт
кооперативу н читальню
— В нас як зпастс — тажь
мій співбесідник — о в селі укра- -
їпська коолератнва о й склеп
"Кулка Рольпічого" о Читальпя
"Просвіти" о також' пптальпо
"Тов Школи Людовей" Між У-країнц- ямн
греко-католикам- и й ла- -
У ІГ Р А X II С Ь К І В І С ТІЇ
тіпшикамн були перед війною до
брі відносини Тепер стали воро
жі ЛаТИІІСЬКНИ ПарОХ ШІімю дичи
про тс щоб не було ЗГОДИ Він
каже що Русшш мають чорне
піднебіння — і ще говорить: "А-п- у
покажи І" — і забороняв
своїм парохіянам приходити до
церкви Перед нашим Гіздвом
місцевий комапдапт поліції забо-
ронив отворпти кооперативу бо
було латинське свято "Тшех Кру-лі- "
хоч староста в Теребовлі по-
зволив по Богослужеппю створити
склепи А польсько "Лулко
було і в польське свято створене
І комендант поліції того не бачив
Та не зважаючи на це ми держи
мося добре ліпше ніж латннішкн
вперто держимося свого Таке
новедення з памп лише скріплюй в
нас завзятість і вчить нас розуму
— кінчить мій співбесідник"
ВІДПОВІДЬ УКРАЇНСЬКИХ ПО
СЛІВ НА ПОЛІТИКУ ПОЛЬСЬКО
ГО УРЯДУ СУПРОТИ УКРАЇНЦІВ
В сой мо вій скарбово-буджетов- ій
комісії українські посли різко кри
тикували заяву мчнгтра ііпрнць- -
кого про задоволення Польщею
інтересів Українців а також рішу-
чо протестували проти кольоиіза- -
цШіюї нросвітпої адмчпстраціпної
й фінансової політики польського
уряду супроти жраипщі псі
українські посли одноголосно стпер
джують шо ріжиі заяви цілого
польського уряду або окремих Йо-
го представників не відповідають
дійсному положенню Українців у
Польщі та призначені виключно
для закордону щоби в очах світа
виправдати Польщу
Підчас дискусій над буджетом
на засіданні сойму від імеїш укра-
їнської парламентарної репрезен-
тації посол Д Левицькніі рішучо
заявився проти прпняття буджсту
якийс шкідливий для українського
пароду в ПолмціРазом з тим він
протестував проти того шо тепер
па українських землях Польща
переводить тиху пацифікацію хоч
світові здасться що така пацифі-
кація скінчилася ше її 1930 році
Українську культуру кооперацію
пресу й т н послідовно переслі-
дують і нищать "Земельна Ре-
форма відбирає останній варстат
праці від українського селянина й
засуджуй його иа голодову смерть
Конекршщію населення фальшу-
ють молоді до високих шкіл не
приймають на селах лютує стра-
шна нужда й голод а уряд ніякої
допомоги не дас її т п
Про деклярацію міністра справ
внутрішніх яку він виголосив у
сотім! 16 січня посол Д Лсшіць-клі- й
сказав що вона була подикто-
вана лише тим шо в Лізі Націй
приходило в той час до обговорен-
ня українських нажалені з приво-
ду "пацифікації" Хоч ця декля-рац- ія
була наскрізь нещира й не-
справедлива та фальшива япон-
ський представник Сато оперся на
ній у своїй промові в справі "па-
цифікації" перед Лігою Націй
Взагалі Японцям тепер дуже важко
говорити про міжнародню справед-
ливість та про додержання між-народ- ніх
договорів коли пригадати
що самі Японці виробляють на ки-
тайській території
Па закінчення посол др Д Ле-
вицькніі заявив шо всі способи
якими польський уряд старається
розвязатн українське питання в
Польщі не відповідають інтересам
українського народу а тому годі
сподіватися що знайдуться дійсні
представники Українців які пі_
шлііб з урядом на угоду в якій
не буде пошанування нрап І ріп-іюс- тн
українського народу та не
буде задоволення його бажань
ПРОЄКТ ЗБІРНИХ ГРОМАД
Польський міністер внутрішніх
нрап вніс у сеймі проект нового
акону про організацію громад і
ювіт'в у Польщі Цей закон прий-
шов би на місце дотеперішніх за-
конів що лишилося в окремих ча:
спінах Польщі в Такому самому
виді як були перед війною В
ГаліРінні обовлзуг до 'нині давшій'
австрійський' закон ' -
: НаПважпіша постанова полото
пропілу вводить иа місце тепері-
шніх сільських "громад так звані
збірні' громади Кілька чн кілька'- -
лащіть теперішніх громад булоб
злучен'нх разом в одну збірну гро-
маду Заряд громад був бп ь
більшій залежності! від старостів
як до тепер " Староста мас право
усунути невигідного собі війта або
члена громадської ради До того
в міських громадах можуть ори
вибрані бурмістром або членом ра
ди тільки такі люде що вміють
читати і писати но польеькн про
те чн хто досить знао по польськії
щоб бути бурмістром або радним
рішая староство
ВІДГОМІН ПАЦИФІКАЦІЇ
Підчас відомої пацифікації в
осепн 1930 року ирнбув до села
Скори ки повіт Збараж відділ
польської поліції в силі близько
сто поліцаїв На прігш старости
тодішній комісар громади Франці- -
шек Посильоїшш розложіго кошти
удержапня лацифікаційного відділу
поліції на поодиноких громадян
Українців на основі власного ви-
бору і зібрав тим шляхом суму
316 золотих Цу конституцію ко-
місар збирав в присутності! поліції
таї що громадяне зі страху пла-
тили її Недавно один з громадян
Скорик Гриць Фабіян сип Дми-
тра вніс до суду в Повім Селі
позов проти громади Скорики за
зворот 10 золотих які громад
ський комісар стягнув від нього
як контрибуцію Польський суд 110
переведенню розправи відкинув
позов мотивуючи тим що Фабіян
дав 10 золотих як добровільну
жертву на прогодованії!! поліції в
селі і ніхто його до того не при
мушував
Тому що від судового рішення
за таку малу суму нема відклику
до вищих судів громадяне Скорик
відступили тепер свої претснеп за
иеправну контрибуцію одному з
поміж себе і цей буде доходити їх
перед вшцнм судом
УКРАЇНЕЦЬ НАПИСАВ ГРАМА-
ТИКУ В ПАРИЖІ В 1643 РОЦІ
Український учений Ілько Кор-
шак мав 25 січня виклад у
Французькім Товаристві Сіавяно-знавці- в
у Парижі про граматику
україпської мови Ужепнчп яку
той автор написав у 1013 році в
Парижі Воршаїс найшов ту гра
матнку в Національній Бібліотеці в
Парижі у рукоинсі її написав
по латинськії емігрант :і України
Ужевич в Нарнжі
Після викладу француські 'учені
забирали голос в дискусії
Іраматика появиться нсбаром
друком яко цінний український
документ з перед близько 300 літ
цебто перед появою на преиі Схід-нь- ої
Кпроїш Богдппа Хмельницько-
го
НОВА УКРАЇНСЬКА СКАРГА В
ЛІЗІ НАРОДІВ В ЖЕНЕВІ
Українське Вюро з Женеви по-відомл- яс:
Українські посли а польського
еоіїму подали до Генерального
секретаріату Літ Народів нову
петицію для якої вони просять
прискореної процедури
Попи заявляють що в тім часі
коли мінісгер закордонних справ
Польщі намагаються викликати
перед Радою вражі н пн зрозуміння
прихильності! т:і розважності!
польський міністер земельних ре-
форм иредкладав роймоні нрогжг
закону про військову коіьонізацію
українських та білоруських земель
який містить в собі загрозу иару- -
иіення договорів про охорону мен
шин
Цей проект мас на меті набути
для польських вояків нові кольо- -
ншційпі простори а всі майже
виключно положені иа землях за-
селених меншинами як то гово
риться в проекті "у кресоїшх воп
відствах" Сскретаріят признав
потреоу наглого полагодження бо
проект закону входить в силу з
днем оголошення
СЛІДСТВО В СПРАВІ УБИТТЯ
ГОЛУВКА ПРИПИНЕНО
Слідство проти 'підозрілих у
вбивстві Т Голувка обвинуваче-
них 'Сешпиина Кобільинка Нур-
тина і Крнеька остаточно припи-
нено
Натомість суддя Длуї'епнч у
Сам'борї веде проти згаданих арс-штовапи- х'"
слідство за панад ип
почту в Труекїітіці '
У всім початок мао найбільше
значіпня найначеж там де ходить
о молодь і вихопаппя- - В мо-їо-д'о'с-
тіі
-- дуїла иайчутлипіша і потат- -
ігай'ум ттриймал всякі форми які
йому падати захочемо — Сократ'
КАНАДШСЬКИЙ НЕЗР1ВНАНИЙ ЗБ£
ЖЕВИЙ АПАРАТ ДО ПЕРЕБРАННЯ
І ПРОДАЖІ ЗШЖЖА 6 ПРИСТУПНИЙ
ДЛЯ ВСІХ ПРОДУЦЕНТІВ У 1М1
ЕЛЄВАТОРАХ
Вапкеп -
п " "
ТЬ Сапааіао Иіп оі ілштегм "- - ——
Рів ДІЬеіїа РасіПс Б?аіп (шрапц Цішіесі
Олипіиі апі Втіхі тА ЇМ
КРІВАВИЙ ЙОРДАН В
БОГОРОДЧАНАХ
Підчас Йорданського свята в
Саджаеі біля Вогородчан що від-
булося над місцевою рікою на су-
сідніх горбках Група парубків
традиційним звичасм почала стрі-
ляти з сільських сірільннх дул
дна з куль заблукаласн між лю-
дей що брали участі в Йордані
та ранила три особи саме Федя
Крупа Юстнну Заліську та Ми-
колу Гусака Ранених перевезли до
лічлнці Того самого дня поліція
перевела ревізії в тих що стріля-
ли то найшла в них пістолі і на-
бої Деякі з них призналися до
того шо стріляли инші пі Ве-
дуть слідство Польські часописи
намагалися зробити з тої події —
політичну сензацію
РОЗКЛАД КОМУНІСТИЧНОЇ
ПАРТІЇ НА УКРАЇНІ
Комуністична партія на Україні
перебупас в стані розкладу і вели-
кої ферментації
Увесь партійний апарат на Укра
їні иересякнуто донощиками шпи-
гунами та таємними агентами ҐПУ
На підставі доносів агентів ҐПУ
постановою центральної контроль-
ної комісії комуністичної партії
розвязано цілу низку партійних ор-
ганізацій на Україні а провід
цих організацій притягнуто до від-повцальн- остн
Обвииуіпчують їх в українськім
сепаратизмі та в бездіяльності яка
довела до господарчого краху иа
Україні і зірвала нляновт працю
по хлібозаготівлях
Контрольна комісія приступила
до нової чистіш комуністичної пар
тії на Україні Таким чином ше
реги невдоволених иа Україні
знову мають ноновпнтпся за раху-по- к
"вичищених" парті йіів
ЖИДІВСЬКИЙ НАСТУП НА
УКРАЇНСЬКУ ЗЕМЛЮ
В ГАЛИЧИНІ
"Новий Час" подав що наріпчі
з польським кхільонізаційним по-
ходом на українські землі такий
самий наступ підготовляють також
Жиди
"Жиди в Польщі _ чигаємо
тім — хочуть кольонізупатп зем
лю хочуть перекинути частину п і-се-
ленпя
з міст на села і запрягти
його до іграці на рілі Це факт
це не фантазії а дійсність При
кінці січня цего року відбулися в
Варшаві збори жидівської органі
зації Чкар Іаімн" яка гуртуп
Н' пниі' ь н 1 1 нн і м
ГОРЯЧА ЗИМНА
В КОЖНІЙ
від 6:ої
2 березня 1932 — Число 9
елгмі:г'
ВоагЛ 9І Сгат ьеттипта
жидівських землевласників іі ого-родіш- ків
Предметом нарад був
докладно розроблений плин жидів
ської рільничої кольонізації в
Польщі Пін виглядао ось так:
30000 жидівських родин мас
осісти на рііі Великі землевла-
сники Жиди мають в Польщі а
головно в Галіріині і на північно-тіхіднн- х
українських землях в
своїх руках около 000 тисяч мор-
і'ів землі Належить ці простори
рознарцелювати між дрібних ріль-
ників Жидів Наділ землі на од-
ну родину повинен виносити для
хлоборобів 20 моргів землі для
огородшіків 1 морги В цей спо-
сіб могло Он сісти на землі около
ЗО тисяч жидівських роднп або
около 200 тисяч жидівського насе-
лення
Звідки Жиди хочуть взяти гро-
ші па переведення колонізації
Автори кольоііізадійиого проекту
проектують перенести загальне о-нодатку-
ванпя
жидівського населен-
ня на цю ціль Оподаткування
виносило би 20 сот місячно від
кожного Жида Крім цього спо-
діються одержати на кольоиізацій-н- і
цілії поважні капітали від Аме-
риканських Жидів Просктустьсн
заложення окремої централі для
закупна землі і спеціально вишко
ленпн жидівського міського насе-
лення до праці на рілі
Автори кольоііізщійиого проекту
иідчеркують то така добра нагода
до переведення цеї акції вже ні-
коли не повториться Міністерство
земельних реформ нриобіцяло шо
не буде робити жидівській колію-иізаці- 'і
ніяких перепон На зборах
вибрано комітет з трох для пере-
ведення цеї акції а дия 20 лютня
мали відбутися великі прилюдні
збори и тій справі
Як бачимо Жиди в боротьбі за
свос істнування підготовляють іга-ст- уп
на українську землю
Провідник'
Це Календар Канадійсьних Україн-
ців на рін 1032
Нові дуже цікаві оповідання пре-
гарні образці поради вожні для
кожного в Канаді
Просимо щоби кожний що хоче
купити цей прекрасний калопдар
прислав свос замовжсиня як-пай-скор- же
Товариства комітети читальні
організації звелять написати кіль-
ко примірників схотять взяти
Ціна одного примірника 25с
Писати на адресу:
Тстагузімго Оріку
Вох 1616 У5ппіпсг Мпп
нпіііин і
ВОДА І ТЕЛЄФО
КІМНАТ!
рано до 2-- ої в ночі
Кіп§ ЕсЬгага Ное1
І 19180—101 Зігееі Есітопіоп АІЬегІа
ДІМ ПРИЯТЕЛЬСЬКОЇ УСЛУГИ
ТА
'Едионтонська [іерворяша Кавярня
В СПОЛУЦІ З ГОТЕЛЕМ
Отвореиа
М? "НІІНММНІІІІЦІІІ)1)ІМ4ли