Ukrainskyi Robitnyk, October 02, 1942

              Рік IX Число 40
МЕКСИКАНСЬКИЙ СОЮЗНИК
У травні 1942 Мексико ста-
ло в ряди Союзних Націй —
найбільшого воєнного союзу в
світовій історії що включає в
себе 29 держав : В Британію
ЗДПА Росію Китай Індію
Полуднево-Африканськи- й Со-
юз Канаду Австралію Нову
Зеляндію Норвегію Бельгію
Голяндію Полььщу Чехо-Сло-ваччин- у
Югославію Грецію
Люксембург Панаму Коста
Ріку Кубу Нікараґву Гаїті До
мініканську Республику Філі-пн- и
Гондурас Ель Сальвадор
Ґватемалю Бразилію й Мекси-
ко
Недавно в Мексику відбу
лась кривава революція напо-доб- у
большевицької з пере-
слідуванням релігії духовен-
ства й подібними її благодат-тями- "
Довгий час Мексико
ховало в себе відомого Брон-штайн- а
Троцького аж джаґа-ни- к
убивника положив кінець
його бунтарському життю Під
сучасний мент у країні при-
близно спокій Не зважаючи
на вивласнепі без викупу наф-
тові поля американців і бри-тійці- в
якої то справи пс зала-
годжено ще й до сьогодні Мск
сико перше знайшлось по сто-
роні Союзних Націй у їч бо-
ротьбі протії Гітлєра й його
„Вісі"
Розляглось Мексико па про-
сторі 767 198 квадратових
миль де живе окою 20
мільйонів населення з чого
70 % живе з хліборобства
Чисто білих тільки шіспадцята
частіша четверта часть чисто
кровні індіяии останні мети-
си (мішанці) Около тридцять
років тому половина простору
країни належала до 3000 ро-
дин Все ще був там федераль
ний лад а населення жило в не-
достатку Переведена земель-
на реформа поділила великі
фільварки на багато менших
господарств Роздано людям
около 42000000 акрів землі
Крім того позакладано також
колективні господарства ма-
буть на спробу чи вдадуться
Мабуть були вони певдачні бо
уряд більше до їх закладання
не заохочує
Приступлеиня Мексика до
Війни дало Союзникам 22 при
етапі звідки можна вартувати
береги й чатувати па підводні
ворожі човпи Крім того Мек-
сико цс одна з иаіібагатших
на мінерали країн у світі : про-
дукує велику частину світової
добпчі оливи й 33% світового
срібла Має багаті поклади
вугілля міді заліза олива ци-
нії солі сірки й мангану Мек-
сико це багата підтропічна
країна де ростуть наземні го-
ріхи копра (висушений осере-
док із кокосового горіха з я-ко- го
витискають олій") насін-
ня бавовни іі сезам Продукує
річно 80000 тон сисалю (во-
локна із тропічної рослини з
довгими мечоподібними лист-
ками) Дуже скоро ростуть
там земні яблука („паіінеп-лес"- )
Мексико має величезну
скільксть магопевого дерева іі
„сбоні" (тверде чорне дере-
во) якого багато треба до
будови кораблів
Країна ця отже пс дійсна
комора для союзників Голов
не завдання союзників тільки
з тім щоб післатп їй досить
технічного персоналу й мате-
ріалів щоб розвинути залізни-
ці — як також машинерії для
розбудови копалень Коли це
все станеться тоді ріжні сирів
ці й продукти зачнуть плисти
рікою Велика Міжамерикан-
ська залізниця вже на укінчен-н- і
тож рух між ЗДПА іі Мек-сико- м
можна буде вдержувати
по землі
Історія Мексика
Назва країні дана мабть
за назвою старинного бога пін
ни Мексітлі що йому поклоня-
лися азтеки яких високу ци-
вілізацію повалили еспаиці під
проводом Кортеца в 16 століт-
ті Під Кортецом країна нази
валася Нова Еспанія" іі зали-
шалась еспанською через три
століття Перший віцекороль
був іменований в 1535 р Року
1810 в Мексику вибухло пов-
стання а в 1821 воно здобуло
незалежність Генерала Ітур-бід- е
що боровся за незалеж-
ність у 1822 році проголошено
імператором Але вже наступ-
ного року він був змушений
зрезиґновати Республику про
голошено в році 1824 У вій-
ні проти ЗДПА в році 1846 Мек
сико стратило землю звану
Нове Мексико"
У 1862 році до Мексика при-
була французька армія й во-
но було проголошене імпе-
рією під Максиміліяном архи-князе- м
Австрії якого дру-
жина Шарьота Бельгійська
стала цісаревою Шарльотою
По пятьох роках існування ім-
перії в країні вибухла револю-ц- ю
імператора зловили й роз
стріляли Пізніше Порфіріо
Діяц вибраний 1876 р прези-
дентом завів диктатуру яка
простояла до 1911 р За тої
доби при помочі чужого капі-
талу Мексико дещо розбудо-вал- о
промнел
Чергова революція вибухла
в 1910 р цим разом під про-
водом Мадери Діяц у 1911
році втік до Европи Прсзи-депіо- м
став Мадеро Уряду-
вання президентів Гуертн й
Караний позначилось напру-
женням узаємпн зо ЗДПА У
1917 р заведено нову консти-
туцію Року 1920 президентом
вибрано Обреґоиа Карапцу
вбито по пім на президент-
ськім кріслі засів аж до 1928 р
Калєс союзник Обреґоиа У
1930 р вибухло нове повстан-
ня але було здушене За пре-
зидентів Рубія (1930) і Карде- -
паса (1934) країна приблизної
успокоілась Калєса прогна-
но Від 1931-193- 4 Мексико бу-
ло членом Ліги Націй
Столиця Мексика — Мекси-ко-міст- о
з поверх мільйоном
населення Було це старинне
місто азтеків ідніян що ство-
рили висок}' па ті часи культу-
ру й упорядковану державу
Побудоване було Мскснко-мі-ст- о
на острові поміж ляґупа-пам- н
па висоті 7347 стіп По-
середині була величава святи-
ня від якої па всі сторони роз-
ходилися вулиці
Дальші міста цс : Ґадаля-хар- а
(179556 населення в 1930
р) Меріда (95015) Монтерей
(132577) Пуебля (114793)
Сап Люіс Потосі (74003) Там-пік- о
(68126) Вера Круз (67
494) Аґаскалієптес (62244) і
Шігуагуа (45595)
Культур у Мексику бодай
три : кочовики-індіян- и даль-
ше живуть своїм життям камя-по- ї
доби велика більшість
мешканців міст щодо своїх пог
лядів цілком модерні хлібо-
роби відсталі Велике число
неписьменних Урядова мова
еспанська але індіянські пле-
мена держаться твердо мов
своїх Примусова наука в шко
лах заведена від 1917 року
Крім к 12000 шкіл народніх у
Мексику є значне число шкіл
середніх і фахових а в Мексп-ку-міс- ті
університет заснова-
ний ще 1553 р де навчається
около 7000 студентів Другий
університет є в Мсріді у про-
вінції Юкатаи і в Ґадаляхарі
заснований 1792 р Щодо релі-
гії то все населення крім не-
цілих 10% католицьке Не
зважаючи однак па те політи-
ка уряду протиреліґійна з
сильним переслідуванням віру- -
Иочпх головно за президента
Калєса
ЖАРТ — Крамничник (до
хлопця що прийшов купити
для свого батька ковнірець):
А яке число хлопче ?
— Хлопець (замнявся за-
був)
— Крамничник : Чи може
такий як мій ?
— Хлопець : Е ні- - я хочу
чистий
„УКРАЇНСЬКИЙ РОБІТНИК" Сторона З
І ВОНИ МУСІТИМУТЬ ЩАДИТИ
По канадійцях прийшла чер
га іі на американців Мусимо
щадити ми мусітимуть і воші
І наш уряд і їхній хочуть щоб
ми були по війні примусово І
багаті Фінансовий комітет аме
риканського сенату одобрив
плян Конгресу про примусове
щадження додаючи 5% подат
ку „перемоги" на всі заробітки
понад $624 річно До пляну се
натський комітет дописав до-
даток щоб створити 11 -- членний
комітет з завданням вивчи
ти примусове щадження н зда-
ти доклад Конгресові до 1 1 січ
ня 1943 Сенатор Роберт Тефт
що піддержував цей "додаток
сказав що теперішня програ-
ма добровільного купування
бондів на покриття витрат на
ведення війни вже не виста-
чає Коли цей додаток одоб-рнт- ь
парлямент тоді 5 членів
Фінансового Комітету 5 чле-
нів Комітету Засобів і Средств
— під проводом секретаря
Скарбу Морґентава — вироб-
лять методи збирання того при
мусового щадження від подат
ковців Зачнуть збирати 1 січня
1943 Податок цей має прине-
сти державі $3650000000
ПРЕДШУЄ ГОЛОД У ЗДПА
Френк О Ловдсн що його
визнають за одного з провід-
них авторитетів в хлібороб-
стві ЗДПА сказав що в ЗДПА
буде в 1943 році пс тільки не-
достаток поживи а цілком
правдоподібно й голод Був-
ший ґувериор стеііту Иллшіоп
каже що будучі збори харчо-
вих продуктів' загрожепі ста-
лим забиранням із фармів лю-
дей до війська
Сказав він це немов в відпо-
відь на твердження парлямеп-тарпог- о
хліборобського комі-
тету який заявив що в ЗДПА
заходить можливість гострого
недостатку харчів Посол Гем-то- н
Фулер закинув директорові
чоловічої сили Полові МекНа-тов- і
що він більше зацікавле-
ний забиранням до промислу
хліборобів і їх робітників не
дбаючи про те чим той ііедо-бі- р
робітної сили па фармах
поповнити
КОРОТКОФНЛЕВАРАДІОВН-СИЛЬН- Я
В КАНАДІ
Канада постановила присту-
пити до безкровного бою в по-
вітрі У Секвил у Новім Броп-свик- у
побудована буде кош-
том $800000 сильна коротко-фильн- а
радіовисильия Будо-
ва відбуватисьме під кермою
Канадійської Радіо-корпорац- ії
так скоро яктільки буде гото-
вий матеріял Але заки ста-ці- я
зачне працювати мине най-
менше рік час)' кажуть ті що
знають Завдання Радіовиснль
ні буде: боротись з безперерив
пою німецькою й італійською
пропагандою проти Канади іі
зменшування нею воєнного ді
ла Канади Це б то побз'до-ван- а
вона буде для цілей само
оборони й протиударів по во-
рогові Між чужинецькою про
паґандою по радіо особливо
влізлива пропаганда Віші на-
правлена на французький Кве-
бек Сьогодні ж Канада не має
настільки сильної радіовисиль-н- і
щоб її надачі можна було
чути на широкім просторі бо-
дай в Північній Америці
ЗЛУЧЕНА ЦЕРКВА В ОБОРОНІ
КОМУНІСТІВ
Головна Рада Злученої Цер-
кви Канади ухвалила постано-
ву щоб канадійський уряд здій
няв заборону з комуністичної
партії в Канаді іі декотрих за-
боронених ним релігійних
сект Постанову про комз'пі-- с
пічну партію прийнято без пі
якого спротиву Крім того Го
ловпа Рада жадає в своїй по-
станові щоб Канада павязала
з Совєтами сердечні взаємини
не тільки тепер а н по Війні
І Іа цім же засіданні Ради вне-
сено щоб духонппкам Злуче-
ної Церкви платити більшу
платню Внесок той провале-
но на тій підсілві що нема до-
сить фондів а впескоданцеві
сказано що треба взятись біль
шс за впхову вірних щоб да-
вали більше грошей і аж тоді
можлива етапе більша заслу-жсиии- а
для духовників Цер-
кви
186 ФРАНЦУЗІВ ЗА ОДИН
ДЕНЬ
„
Подає ЮП з Віші у Франції
що німці розстріляли в Бордо
70 закладнпків в відплату за не
давні виступи французів про-
ти німецької армії Це заверши
ло число 186 людей розстріля-
них німцями за один тільки
тиждень Попереднього тижня
розстріляно 116 — за виступи
протії німецької армії в районі
Парижа
Подають із Анкари що бол-
гарська поліція арештувала де
сяткн осіб зараз по наскоку па
совєтськпй копсулят в Варпі
Про арештованих поліція ка-
же що це комуністи Двадцять
осіб арештовано під час вулнч
чпої бійки між комуністами й
членами „Ратніці" націоналі-
стичної болгарської організа-
ції
Прибули до Англії без припадку й оце любуються своїм но-
вим військовим лаштунком Це члеики Помічного Жіночого
Відділу Королівського Летунства
ІПИУД'1 І ВІСТИ З ІУІОНТРЕАЛУ
Дуплєсі незадоволенні"! —
Моріс Дуплєсі провідник опо-
зиційної Юніон Насіональ у
квебецькім парлямепті говорив
на політичнім вічу в Монт Ло-рі- є
у Квебеку що та „кон-
скрипція що зараз існує у Ка-
наді це найоблудніший рід
конскрипції яку колибудь хто
заводив включаючи Гітлєра"
Говорив що Канада має кон
скрипцію залякування кон-
скрипцію через голод і „об-
ридливу конскрипцію" яку він
ненавидить У 1939 році лібе-
рали говорили перед вибора-
ми що коли їх виберуть то
конскрипції не заведуть ніко-
ли „Миж із Юніон Насіональ
вас остерігали що це будують
шибеницю щоб вас на ній по
вісити Шибеницю цю збудо-ва- в Ґодбу (прмієр) Реймон
(творець нової політичної пар- тії в Квебеку) і Шалю (посол
до провнції) які сьогодні го-
ворять вам що вони вас спас-
ли бо просили щоб вас не ві-
шали"
Пан Дуплєсі говорив дальше
що його промови про права
Квебеку звернули на себе ува-
гу Джаиа Вв Дафова із вии-нипезьк- ої
„Фрі Прес" і одно-
часно члена комісії Ровсл-Сі-ру- а
яка має призначення кпа
НІГРИ ПРИХИЛЬНІ НІПОНОВІ
Федеральні агенти наловили
в Шікагу 80 піґрів — включаю
чи провідників — членів орга-
нізації що пропагувала при-
хильне сіавлспня до ІІіпопу іі
заохочувала піґрів пс їііп до
війська Одинадцятьом провід
пикам закинено зраду держави
іншим провину проти Акту
про Добпральпу Службу
Албсрг Джапсои дирскіор
шікаґовського бюра Розшуків
каже що явного доказу звяз-кі- в
чорних з ніпопцями Бюро
не має але пітерська орґаніза-ц- я
могла присвоїти собі бага-
то із своїх ідей від майора Са-така- ти
Такагіші иіпоиця що
кілька років том}' був увязне-ни- й
за підбурювання амери-
канських піґрів проти уряду
Організація звалася „Брац-тв- о
Волі Чорних Людей в Аме-
риці" На чолі іі стояв Стоклі
Делмар Гарт Провідники го-
ворили своїм членам що ніґ-р- и
цс иіпоиська армія всереди-
ні ЗДПА що иіґри з ніпопця-
ми свояки що всі надії піґрів
па розвій залежні від піпои-сько- ї
перемоги в Війні тощо
Гарт якого також арешт овали
мав висловлюватися що він
„молиться до Тоя" піпопсько-г- о
премієра
Друга подібна організація
піґрів цс „Мирний Рух Етіопії"
під проводом Мадам Миті Мод
яка заявила що іі організація
має 4 мільйони членів в 46 стей
тах Америки Казала вона що
иіґри радше горожанп Ліберії
як ЗДПА і що вони расово спо
ріднені з ніпонцями
Дальше : організація „Свя-
тиня Ісляму" па чолі з Еліягом
Могамедом саморобним „про-
роком" голосила що вони му-сулма- ни
праву ЗДПА не під
лягають і том}'' до війська йти
не мз'сять Приблизно 70 та-
ких учепиків прибули під две-
рі Святині повторюючи слова:
„Осса Лосса Лякам" Напроти
них вийшов пітерський полі-
цай одітий у поранні шати і
попросив приязно до середи-
ни І коли вони вступили зад-
німи дверми вступив федераль
ний агент і вони опинилися у
поліційнім возі Одинадцять з
них признались що не зголо-
сились до військової бранки
Задепжано їх за порукою по
$5000 кожного Чотири з них
заявили що вони не зобовяза-н- і
до вірности ЗДПА бо вони
„азіяти" хоч признали що ро
дплись у Місісіпі Джорджії іі
Люїзіяні
сти право Квебеку" Отже п
Дафов написав в редакційній
щсообіврінотаДуппрлоєспі равхаайКве„бзеакмукнеа
радше пильнує свого діла"
А я кажу" — говорив він
дальше — „що свого діла хан
пильнує Захід Французькі
канадійці боронили Канаду
Французькі канадійці відкри-
ли Захід Хай вони зроблять
бодай половші}' того що зро- били ми і тоді вже хай нам го-
ворять що ми' повинні робити
а чого не робити"
Казав дальше Дуплєсі що
його уряд просив Отаву щоб
дала грошей для квебецьких
безробітних „Вони сказали
що грошей нема Але як ви- бухла війна то знайшли до-
сить грошей щоб подарова-т- и Анґлії більйон долярів —
Анґлп що багатша від Канади
В Отаві є люди що старають-
ся нас зруйновати Тому я
прошу царід Квебеку щоб дав
партії Юніон Насіональ ман-
дат що про нього вона про-
сить п Ґодбу який налягає
на інших іти під кулі я завізву
щоб він настільки був відваж-
ний щоб подивився в лице ви-
борам бо треба щоб Квебек
відзискав свої права" говорив
п Дуплєсі
Зїзд „воюючих французів" —
Мип тижня відбувся в місті
триденний конгрес „воюючих
французьких комітетів" із ці-
лої Канади який підтвердив
своє привязашія до демократії
іі заявив що „доки Франція не
буде звільнена від гнету вою-
ючі французи иамірсій слухати
Французький Воюючий Націо-
нальний Комітет у Лондоні що
представляє дійсні сірсмліппя
іі сподівання численних фран-
цуз і п по цілім світі"
Дальша постанова Конгресу
голосінь що ш'льпі французи
„підмовляються визнавати так
званий уряд у Віші бо пін не
одержав одобрсиня народу як
також відмовляється визнавати
його представників в Отаві які
через свою підлеглість тому
урядові стали співпрацівника-
ми ворогів Франції' й воюючих
націй"
Конгрес постановив відчини-
ти в Монтрсалі вербупковс бю
ро для набору новобранців іі
добровольців до французьких
воюючих рядів і постратися
щоб побіч прапорів союзних
націй дозволено було вивішу-
вати прапор воюючої Франції
МОІІТШІ (ЮЕВЕС
Урядові гочіїнн ч'п 9 передпол
до 9 пополудні
Бг ЬЕОК САКРЕОТІЕК
Д с и ти ст
і 2005 Гіопіепас (сог Опісгіо)
Теї: СІІ 5020 МопігеаІ Сис
Кравецька Робітня
СIЕN млтіііец еьтк'с
Прасуємо чистимо направ-
ляємо Робимо одяги до мі-
ри Умірковані ціни
2251 Ггопіепас Зі
Теї ГК 1803 — МопігеаІ
ВУГЛЯ І ДРОВА НА ЗИМУ
Замовляйте вже тепер
по ішнпіщпх цінах у:
МАІ5(Ж V Г0КСІШ5
2349 Опіагіо Базі СН 5034
МопігеаІ (Іие 'ҐГҐ
Офіс відчиений від 9 рано до 9 веч
Зі тії ііі0 и четверга вечером
№ АКМАШ СНАИ55Е
Хірург — Дентнст — Фізик
Ріюпс: СЛ 6381
219(5 ВеаиЬіеп сог ІЬсгуШе
Бг А Б ТЕЗЗІЕК
Просіітлюсмо методою Х-ре- ії І ЛІЧИ- -
Спеціяяіст віл недуг АОлудка і горла
по при помочі елєктрнхн
Урядові години
Від 2 до 4 і від 7 до 9 вечером
Телефон: Сгеаеепі 6845
1817 Воиіеуагй
КозегпоипЬ МопігеаІ
Словянський Лікар у Монтрсалі
ок коїш ргпеизку
Спеціаліст внутрішніх акушерських і венеричних недуг
Приймає пацієнтів від 3—9 год по полудні
3537 Рагк Аус МопігеаІ Оие Теї: НА 7623