ucfe0087 |
Previous | 4 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
Сторона 4 „УКРАЇНСЬКИЙ РОБІТНИК" Одинокий український національний тнжнсшік у Східній Канаді Видає кожної шітннці УКРАЇНСЬКА ВИДАВНИЧА СПІЛКА МИХАЙЛО ГЕТЬМАН НАЧАЛЬНИЙ РЕДАКТОР ИК ЧИЖ Д1ПОВИП УПРАВИТЕЛЬ Річна передплата в Кашлі $150 зиордоном $200 Зміні адреси гоиїтус 10і Редігціж зі оголошеним не ьдповідис р)гоглсЇ9 не зверглі "V К К А І N І А N Т О І Ь Е К " ТЬо опіу ТДкгаіпіап Каїіопаї ЛУеекІу іп Еахіегп Сапасіа Ргіпіесі суегу Ггісіау тне тікеліїччаіХ рілзілншхс сомраку 510 Кіпе 51- - МезІ Тогопіо Опі МІСИАЕЬ НЕТИМАХ ЕОІТОІІ-1М-СНІЕ- Р т7 С СНУ2 ВІІБШЕЗЗ МАМАСЕІІ Кпіегссі 35 бссопсі сіазз таїїег Бсс З 1935 аі ІЬс Розі СЖісе Бері ОІІауа КРОВН) ПІДЛИВАЮТЬ КВІТКУ НЕЗАЛЕЖНОСТИ Мадяри за згодою Берліна яг: виходить з дотепер настигших вісток почали окупацію Карпатської України Польські війська скупчені на кариаюукраїиськім кордоні єТотоні піти в підмогу мадярам коли б заііш'іа небезпека — чого мадяри сказали не сподіються Та їх сподівання завели У Карпатськії"! Україні йдуть завзя ті бої „Січ" рятує національну честь своє Нації а премєр Во-леш- ин зарядив мобілізацію Паніть урядово в Будапешті прп-гша- лп що мадярські війська несподівано зустріли сіільииіі сиро тіш із сторони як вони кажуть „навербованих у Польщі ватаг січовиків" і що мадярі! змушені висилати нові тисячі нового пінська щоо той опір проломити кровю наші герої ніжну тільки 7„ '!''" ш'1:' "иишіїаіьпого па терито- - що добутої незалежності! клаптика Української Зе вигляди тієї героїчної борні є иорожеш коли взяти під увагу страшно нерівні сили: по одній стороні правильна мадярська добре озброєна армія а з другої жменя стабоозброєїшх а то іі не озброєних і цілком або мало вишколених відділів Карпат- ської Січі" Незалежна Карпатська Україна тііькшио народившись онп ішлась у смертельній небезпеці Прем пр Волошин вислав до Гітмсра іі до Мусоліпія заклик про поміч Однак пі Гіг і єр ні Мусоііпі па його заклик не підо знались немов би то не коїш в ІПдиі признали цю дернапу Мусоііпі не відізвався бо піп відомий уже з того шо вже з самого початку повстання автономної ще тільки тоді Кар патської України поставився проти неї підпираючи маднрсько-поіьсь- кі етрсмііпня про спільний кордон 1 тільки впорга тоді постава Німеччини не дозволила Мадярщпні покористува- тись ііого иіддоражою Топ самий Мусоііпі вцелап знов оце не- давно свого міністра Чінпа до Паршапп іі там обіцяв вжити ми шву для того тої) папонгп польеько-маднпсь- кі лиш про спільпий :араз наслідком гіпоокого рішпн трагедій які які треба не ти "На карб Італії опікунки ІЦоб Рітієр пристав па те щоб так сталося — ніхто не спо- дівався Але піхто не сподівався також щоб Гітлср наперекір своїй ідеотьоГії іі своїй програмі включав Чехію до Німеччини Але па це гсе іі па подібне треба бути зашкди приготованими бо — що по зле бутс власною намагою й власною нрозю те піди с й буде неповне "Папська ласка па бистрім коні їде" Січовики напевно іі дальші4 не покладуть зброї — головно в "о Ясіпн па де є наіісі'ідомішіїіі український оіємоиг де є т радний" власної з 1018 року де окружним командній ом с відомий йолі Сгефапів 1 о на- певно заховавшись у своїх горах не схиляться ще довший час перед перемогою Але це справи не спасе коли біг подій ие в іншім напрямку Що спонукало Гітісра змінити своє неприхильне дотепер ста імення до окупації мадярами Карпатської країни" Певні ти ще не надійшли тому заскоро було б щось певного тверди- ти Тепер мояпіа тільки робити влучні па погляд а в дійснос- ті! може й Одно тільки о певне: що мадя- ри на свою руку па таку ппаптуру не пустились би це а дру ге — що знанії премера поміч Берлін збув мов-чаггі- ою Німеччина ие думаючи заиехатп свого східнього піяиу а не будучії в етапі дійти з Польщею до якогось в тій справі постановила обійти Польщу іі її бажання спільного дому поверну їй проти неї Тому щоб забезпечитись проти пе-еішцга- пкп із сторони Чехії яка ніяк ие хотіла зірвати свого союзу з Сенатами постановила Чехію як державу стерти з ма іп Кіп онп — перевела наперед її розпад па тіш дсігжави а по іояппи — буде мати готовий без сторону Сходу У майбутній війні з (коли війна бу- - де) напевно буде держатися бо не їй шу! еамііі зачішлі Ріопа за ювотена буде зможе вні'пп руьчно тієї цілої аїрерн шиї кордон мояе якраз тим чого улеіапеппям підбігти Та нам українцям того мала користь наш во рог був понижений ми дальше мали ми г:усиг:з! Гігтєр не використовувати ті по МИ! І уснмо не оосити тільки ДІЙ! тільки тоді не Гуде мінливо- го політичного положення світі іі плинів тих ЩО зараз ті А щоб так — нам уже на скуи'читись коло свого українського Центра іі не оглядаючись на ніяких кумів"" що думають — стреміти „УКРАЇНСЬКИЙ РОБІТНИК' ДО ГЕТЬМАНЦІВ І ДО ВСІХ ПРАВОСЛАВНИХ УКРАЇНЦІВ ('приводу Різдняного Вііеокопрсоелящяіішого Митрополита А-иас- тазія Иредсідннка Архиєрсйсокого Синоду Російської Православної івн закордоном з дня 25 грудин 1938 року' З прочитав я Різдвяне Носланіє Глісокоирео-свяшенішог- о Митрополита Прсдсідннка Синоду Пра вославної Церкви закордоном з дня 25 грудня 1938 Хоч Синод Православної Псрквп закордоном себе російським ми православні Українці-Гстьман- ці суворо додер жуючи канонічних приписів за наш авторитет у віри бож наше прагнення мати свою Українську православну Церкву і своє церковне керівництво не звязанс московським (частково здійснене завдяки блаженної намитії дМоинтирноіпонлеицтіолвкіовАинттоонспієоввінивлоКсиьєві за часів Гетьманщини) ще Ми православні українці до сього часу що Право- славна очолювана на еміграції Митрополитом Анаста-зіє- м більшкперрмитуяєгтаьлсьянивмисоі коисмниовзнаипмовяітвалмяиється отсей: а з ниПхрнаваой славна до всіх своїх віруючих відноситься однаково всіх вона пригортає і неї не існують ні еліти ні юдеї люди що шукають оожої правди и потіхи і ому ми в священнпцтві духовних учителів але не провідників політичних напрямів що сучасне Пра пославн є понад усякою та ми ніколи не сумнівались що наші єрархн усвідомлюють собі такі зрушен- ня ні: український національний зрив що воші намагаються обєктпвпо збагнути істоту такого іі його належно оці нити людей самостпїністг шлішпсть України пін дає зовсім стна поповнюваного досі головним чином не-україпц- ямп не Отікс — підливають квітну характеру державності! ІМЛІ Оінаг:'1' иніамл --імшрп однії: ми иірнш що муд- - рість якою ми гадали осяяне наше вище духовенство вкаже їм правдивіш шлях їхнього иоступовапня а саме: як до велико і до українців відноситись однаково віру православну як сс])ед одних і серед других притягати до се бо серпн і цих і тих та залишити рішення всіх питань ііезиїїзаііпх із релігією Мії гадали вони намагаються стояти близько до своєї нас тип і що перекопались що не засліплений вузькими нолітпч ними пристрастями і корпстотюоїіпми міркуваннями" а слушність українського Діла за яке тисячі тисячі українці віддали своє життя кермує сирапіеніїмн бачити Укра їй у вільною тим самим і щасливою гадали що аргументи користолюбство про продаж- ність українців уже належать до порестарітнх і коли всякий натяк на самостійність пояснювався німець- кою то ніші ти ми жонглюють тільки жидівські і масонські часописи Що я: до єрархів гада- ли ми вони тягом багатьох усе ж могли переконатись кордон' споі-лшлпс- ь по тім почалась оця "іо украшеььчш ішзвольїпіп рух духового трагедія Чехії іі Карпатської України Отае:д')0'г!п!1 У'-Тпісілл- іх мас себе уевідо-вс- ю віпіу за загарбаний ' України Мадярщішою МІІЛ" С!:01П Ф'шність і коли ще довершений иро- - Мадярщипи зде і шиях Гуцуіщппі пя'е іі 1 1 1 1 повернеться ірак неправильні здогади раз Волошина про порозуміння кор ие До Православя для Ми політикою ' про ліг тоне- - цеп нос серед усіх українців це не значить що нема: ми га дали що наочно могли перекопатися що ця свідомість гласної окремішностн пес іі більше з року на рік сміли- віше сягає до глибші що вищі єрархн покликані не па те щоб роз- дмухувати иотумя ворожнечі мій двома братніми народами маючими однакові права па а навпаки ми гада- ли -- що єрархп шануючи переконання сторін будуть шкати шляхів до мирного співжиття цих народні гадали що по всіх тих нотрисешінх всіх тих птачпстеи них нещастях всього того лиха іі які коясп із пас великорос чи українець — зазнав ці ' 1 роїчв єрархн за швидко таї поетапно таї просто була з лиця землі — чому зчезта не залишаючи нічого: каменя па гамеию ие по ній по всьому давньому — коаеп атом її зрушено з місця гадали що іі єрархн паші переконались що при- чиною лихоліття яке переживаємо не лише факт привезен- ня німцями Леніна в запліомбонаному або що єдиною причиною нещасті папіого — жиди гадали Митрополит Анастазій що причиною та мети м нас Пері а вони нема таїчіх що он оутн аіептамн когось іншого а ие Української Нації Тільки тоді буде пас тім п окупувала переднім її президента Іаху н хто б він ие був закордонного міністра Хпальковського віддати їй Чохіло під ІЦоб Гітлср піддав Карпатську на поталу ма протекцію"' діаднрщииа дістала дозвіл занятті Карпатську! дарам в це такоа повірити тоді піп випустив би з Україну іі за те зобовязатаеь віддати до диспозиції Німеччині рук старшу зброю що пою мояе побивати своїх ирогипиикін: тої залізниці в випадку походу па Схід Дальше Маднрщнна : С М)!П1ВПАН1'Ї1ПЯ НАРОДИ) стало б для нього стане тим тараном що ним Німеччина нрнбк свою зверх- - запоною п ііого поході па Схід Але таї сталося Гігієр накинув ність уперту Гомупію І тоді — через Мадярщппу іі Ромупіюікіпч оамоіяізначоиия як уяє ііому ие погрібний а знайшов клопотів ш'-і- х в Согєтами така взагалі Польща повтрапно ггати коли оооронпою з з коли б Тому Гітлєр Пт-лє- р А нашій тільзи ' справа залежати події сталося треба одного Посланія великим сумом вважали його г думали тільки гадали явища ' росів людьми ного більше Ми вважали Ми така "терта Ми утому є ваГопі знає великою під моміемс вони називає Ми Ми соеі іншії:! шо паїшнюмо івугпм пазом Це до серця душі Аі й даі: науку на будуче — шо це вести тики орієїііаііін — що мусимо сіпиити наші Польщу нашого будуть вато :ііі: стане ]іазом до співпраці польсьіо-мадярсьін- и Польща боялась: Гіглєроні деркавн державу мати твоїшгь події українсьній творять решті Анастазій справах Церква Церква потішає дооачувалп водночас сподівались 1-'"11- 'иі зміцнити мирянам раніше України іптрпГою усвідомили пародиіх сг'ремішиість обпдвох сусідського нопіпкеинн неймовірно Україну цілком обурює глибини полі Практика вже нам показала обєднатись коло нко-!І':- л' партійного центру нам вдасться мусимо мо то чи — обєднатпен того що тільки одинокий із тпалипією минувшиною ло Гетьмана Рсієї України Павла! І1'л тп працювати Ьо настали тепер що про партійні оправи думати іі до свою тактику будування України б національним злочином Тому хай 'цілий проти то ми свідомі своєї мотп завзяття дійти до мсти скажемо світові: пбєш! нашого П нашого бути не Рік Число 11 кого великого народнього потрясений являється цілий ком илекс різних передумов фактів він і привів до катастрофи ЇЇ го одним якщо не основним то в усякому випадку дуже повз ним чинником являється небажання керівної зі- - змітп національні стремління народів які в склад і сійської а правильніше кажучи' цілковите заиерече пя тих стремлінь Ми гадали що вищі єрархн знають справжню історію вивчають її не лише з офіційних видань Іловаііського йому п дібннх що нажаль часто притемнювали і викривлювали пра ду для окремих цілей вищої російського уряду Ми сподівались також Архиєрейськнй Синод дипли чнсь на важкі життєві умови серед яких працює всеж найде доволі моральних сил щоб піднести в обороні право славних українців які страждають під чужинецьким ярмом хотіли вірити нашим єрархам Блпженої памяти Митрополит Антоній будучи нашим духов ним Провідником призначений до нас в Україну помимо ба жаїшя українців не розумів часто як великорос иас-укра- їн ців 5'сеж завдяки історичному йому державному мис лення він ніколи офіційно протії українства не на віть намагався привернути історичні особливості! українською православя а не обмосковлюватн його В політичні справи Ук раїнн він не вмішувався Митрополит Анастазій пішов іншим шляхом Він заявляє і псовому що Україна не права на окреме існуван- ня що українського народу взагалі нема що кожен хто гоп-рит- ь про самостійність України є людиною засліпленою „вузі кпмп політичними пристрастями і користолюбними міркуван НЯМИ" Не ІСНУЄ ЇЛИ ШлГігл Іртлпії л7кчіяїіііі по тгіт'п отгтг ЇІґіГГ мн що православного вищого духовсп рисячі її тВиссяімчі історичнщиом зафгаикнтуалми в боротьбтеіндзеанційні' 4 так так що віра а аргументами що 1'01" срархп за могутня так що присилувавши По про пас націонали пас Росії що має невідповідне до дшеностн пояснення іноді говорить як про до вершений факт про чого в дійсності не було В свойому арсеналі для переконання українців у своїй слушності він не найшов іншої зброї як залякування україн- ців і очевидно цілої братовбивчою пінною хоч це як- раз і є в ііого устах до братовбивчої війни: врешті політичної далекозорості! є ііого пропозиція забути усе іі обєднатпся довкруги великого князя Володимира Революція — пайжахтнпіша наіікрнпавіша з усіх які були від початку світа яка потягнула за собою цілковиту зміну всіх політичних національних соиіяльпих і економічних проблем вдля митрополита не існує лому нема ніякого діла до і в кожний рік иеребутпіі народом під ярмом ботьшовпк під Ми пііі-ш- е швечпіь пого все оітьше етапу зв ти вбивав в ньому вся"}-- до сиротину Це митрополитові байдужо! Коли російський Схід ие з себе боіьше ІІЧ го ярма а може це вчинити лише Україна нехай заіпбаь іі А країна іі Росія так очевидно впрійте це питання Митро иолит Анастазій Нам — православним хрпетіяпам — незвичайно тяжко в ос повному розходитись із особою що' була досі для пас пищим ду ховнпм авторитетом у релігійних питаннях але ми в імя то- го ж православя в імя иеосквернгованпя в імя того щоб наші релігійні православні ідеали залишились на пій же висо- ті па якій були іі досі в імя збсрсксннп миру рішуче різко протестуємо проти всього що було ппеказане Митрополитом АвідпнаосстнаозіємУкрпаіїіногио ііРіузкдрваяїнноцміву Посланіга з 25 грудня 1038 року Не є справою Митрополита А насталій входиш в вирішуван- ня політичних ие с його справою виріпіатп чи україп мають право бути господарями в своїй хаті чи пі елі і двох православному митрополитові користуватись неточними ричними даними Лише з високого звання Митрополита Аиастазія не висловлюю свого погляду з приводу того що митрополит У'ЄІП'ЛЇ 1ІШШНІМІ 1!Г ЛІ1ГП1ІІІ - - -- _ ііиі'-іі- і іііуіііііа ціиііл ІІЄ ІІЄрЧИ Ц] І УВаГУ сіаиовплнся над питанням чому Імие])аторсьі-- а Росія колись ліпспостп обрая-а- є поіпгкує іі погюяу братовбивчою впінок зосталось погодились шанувати енергію і'ітт 'М'-- п ті ячіиіинпліг! міч- - гьідіштіімїшг імл: ом люблять свою батьківщину хочуть здійснитиі-- існвшоєе зТаОконЩнОе вопнриа ьчіхбуоттсінонваархешствіоєсїамвиламсиносїобою пмаожрліидвніісйть земжлпіпі на ствронїйн державі Н певен що всі православні українці у яких з душі ще не вирвано релігії їх предків які не одірвались духом ві і укрпїч ського народу цілковито поділюють враз зо те обнчшя що пас ирп читанні Різдвяного Посланія Ппсоконр-освящепішо- го Митрополита Анасгазія Иредсідннка іпто-"- г ського Синоду Російської Православної до сво(-- і української оді п куми" иічнуть до 1ІШ о- - П1У1ЇІІЇ ц)38 ногу хмуовяаетпсстьатисасмяі ттльсїанмі тоді коли допесрпеівкпорнаацюітьзсянамщио мАілне уцкоі' Ііемпр'сіє це Ііостапіє' вороялечу Павло тяяко Бо нам міцно тому шиое ІНЬКП- - ІГс бел мати Вшп-е- с 1311 1939 МЛІ'НУї МАСУ гмкуїш будуть :о1Т!!чі ті ' таку тіу ро:прілісь стмл рнр-имчі- ц сікіч парлямічігі дейага ліі: преч: стрптп часу іі таких іімл-- ц )1(!'г'м ром ЗІічаачііі ІііінПеї і Гіого моіїтнч по Гіую '"' ирогишппаиі сі'рпапішюї ііл]'ТІЇ л-іо- рі Міші-шіп- м ПГшлпя прозідіпааі ні :калі:алн гл Однак- - фаігт с той що Не:іатеяпа К'ариатська Україна є емер '"'і взапмпо крішаїу гнскиіі! кріпк- - загроя'опа сміємо ОЛИІГ є н кидали іі оГ ам ':і закордоном Скоропадський господіцсі:им'н САМ ВТІК ДіВІ ра:н пн:іл'„ олноі-- о со-'торусі- -кііі лицр о-[- го Іюіп'рвсу Д- -' Кірпаго]усскіі ПІП ВС!' ці до ліііл ви з (гі ІІч ік:і іми піп і-о- ц- РІ І ГО Гі і дпл і і у іг НЬО- - Л'ІІ ц Рзгромниши Большегію Німеччина в кліщі [ні лаги іі муром стати па захист свящепого пра --мк пиішя закинув тм'і закінчпвсн іноін 1і(Пд(пг і її не буде вяе борониш А щоб Німеччина стерпіла па папи незалежним життям ціп землі Союзника іі к"трл:-г- н вирі пінії ш делегати ііц під своїм боком дерясаву поводиться неї таї задирку і лі паші ті шо від нас бути їх аГен !"1""И!! М1!1Т' ™пт:іті а-- к н-- - ] і 32 брлцгв ц в це хіба вірити годі І так Німеччина дійно своєї ні- - тами але які шнро — для своїх і наших спільних — інтересів "л їлгоритизмм ' нротічаїїсіГ' і (ііцаі огі іарптг-гг::„- г "„' „лілтчч-л- м сєііодшої і східньої Гліроиіі Отяе сніль"і : іШ п і:онтіа!:тп дами лкмимшім V- -: стануть нами " "'' стати її буде б а чи події Тоді наша від в мінливих наших положи то пераз що гось не Іому — люші пі Центру є знизаний нашою — нав:о — і його ''ь" пііноваио часи свої них — було і світ "стає — повні тієї не Духа вільними — і давньої Імперї — Росії і політики собі голос способу виступав і посланії Епропн закликом шиком всім паолшкає і може тоді — ііого іі питань істо поваги іп'іічч- - Ліиінлг і і культури в і мною ирпстуї і зголосяться раїнцямп бажання ЛШ ЬІЛЬШЬ в іімц!Іліппаім ш д Гіі'])н:і нпшкі-увал- н іїош'р-е- " ііргіп- - класмно кір'т:п!:г візьме щоігрсс ирияте м ітрохіп МІІ"( грації навколо Нації в5еш! входили охоплює Нам зластгел що п пііі с:іггаі її іулінцусмао кермою дпени нагинати скинути Д:ац Маніоаіім одним иіомірпга кому нрлОуш „і"' супроти вимагати Америці : о ІІИҐ]СЧ -- - дегократнт-Іхонил- и гольшевнкн піт „' "" юиу ам4'иміісм:ії диктора (м--- " у-г- ' лк0]н ллра:кутьсратоР Кгросу і ]Ь1П и1''1 і м ш:і трІ!Ш(І д1(іГіІТІ "„: ру міністри н іі-чм- ії маиіугіт час і то дуі- - ні і:міт]їйііі итп-і- а П пллеміїі осклр':піп:і а {оГипм стиїть на пііК"іілнма У '"! чіЛ Укр'їнсі кііі Іїлчсої:') ТЛЧЛІГі Мі'НІрХІЇ Ді' ІІі'ЛІТЛКмМ й_т- - ллГі'чтксіі у] ц а ні1 імріяч"':іт!рі: СКЛИКАВ КОНГРЕС а- - Гуігу іі тоді їл-!і- л: будуть лінії року тельно Тп ""1-- " іп- - кіиН глзгтн чкль-ч- а її п і "ольшевтаї н- - ЛИСІ Конгресам Г„і длїмглнал пкщпаїтг' К" і прп: г„[гі ' Т"'К сііче:ііі п- - д'':Г:- - VI не тс до во МкГіЦ ІЗ : ІГнтг Км- -і '"і ІІ! 1 на нл ' що не до - ' із і іі й '" -
Object Description
Rating | |
Title | Ukrainskyi Robitnyk, March 17, 1939 |
Language | uk |
Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
Date | 1939-03-17 |
Type | application/pdf |
Format | text |
Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
Identifier | RobitD5000011 |
Description
Title | ucfe0087 |
OCR text | Сторона 4 „УКРАЇНСЬКИЙ РОБІТНИК" Одинокий український національний тнжнсшік у Східній Канаді Видає кожної шітннці УКРАЇНСЬКА ВИДАВНИЧА СПІЛКА МИХАЙЛО ГЕТЬМАН НАЧАЛЬНИЙ РЕДАКТОР ИК ЧИЖ Д1ПОВИП УПРАВИТЕЛЬ Річна передплата в Кашлі $150 зиордоном $200 Зміні адреси гоиїтус 10і Редігціж зі оголошеним не ьдповідис р)гоглсЇ9 не зверглі "V К К А І N І А N Т О І Ь Е К " ТЬо опіу ТДкгаіпіап Каїіопаї ЛУеекІу іп Еахіегп Сапасіа Ргіпіесі суегу Ггісіау тне тікеліїччаіХ рілзілншхс сомраку 510 Кіпе 51- - МезІ Тогопіо Опі МІСИАЕЬ НЕТИМАХ ЕОІТОІІ-1М-СНІЕ- Р т7 С СНУ2 ВІІБШЕЗЗ МАМАСЕІІ Кпіегссі 35 бссопсі сіазз таїїег Бсс З 1935 аі ІЬс Розі СЖісе Бері ОІІауа КРОВН) ПІДЛИВАЮТЬ КВІТКУ НЕЗАЛЕЖНОСТИ Мадяри за згодою Берліна яг: виходить з дотепер настигших вісток почали окупацію Карпатської України Польські війська скупчені на кариаюукраїиськім кордоні єТотоні піти в підмогу мадярам коли б заііш'іа небезпека — чого мадяри сказали не сподіються Та їх сподівання завели У Карпатськії"! Україні йдуть завзя ті бої „Січ" рятує національну честь своє Нації а премєр Во-леш- ин зарядив мобілізацію Паніть урядово в Будапешті прп-гша- лп що мадярські війська несподівано зустріли сіільииіі сиро тіш із сторони як вони кажуть „навербованих у Польщі ватаг січовиків" і що мадярі! змушені висилати нові тисячі нового пінська щоо той опір проломити кровю наші герої ніжну тільки 7„ '!''" ш'1:' "иишіїаіьпого па терито- - що добутої незалежності! клаптика Української Зе вигляди тієї героїчної борні є иорожеш коли взяти під увагу страшно нерівні сили: по одній стороні правильна мадярська добре озброєна армія а з другої жменя стабоозброєїшх а то іі не озброєних і цілком або мало вишколених відділів Карпат- ської Січі" Незалежна Карпатська Україна тііькшио народившись онп ішлась у смертельній небезпеці Прем пр Волошин вислав до Гітмсра іі до Мусоліпія заклик про поміч Однак пі Гіг і єр ні Мусоііпі па його заклик не підо знались немов би то не коїш в ІПдиі признали цю дернапу Мусоііпі не відізвався бо піп відомий уже з того шо вже з самого початку повстання автономної ще тільки тоді Кар патської України поставився проти неї підпираючи маднрсько-поіьсь- кі етрсмііпня про спільний кордон 1 тільки впорга тоді постава Німеччини не дозволила Мадярщпні покористува- тись ііого иіддоражою Топ самий Мусоііпі вцелап знов оце не- давно свого міністра Чінпа до Паршапп іі там обіцяв вжити ми шву для того тої) папонгп польеько-маднпсь- кі лиш про спільпий :араз наслідком гіпоокого рішпн трагедій які які треба не ти "На карб Італії опікунки ІЦоб Рітієр пристав па те щоб так сталося — ніхто не спо- дівався Але піхто не сподівався також щоб Гітлср наперекір своїй ідеотьоГії іі своїй програмі включав Чехію до Німеччини Але па це гсе іі па подібне треба бути зашкди приготованими бо — що по зле бутс власною намагою й власною нрозю те піди с й буде неповне "Папська ласка па бистрім коні їде" Січовики напевно іі дальші4 не покладуть зброї — головно в "о Ясіпн па де є наіісі'ідомішіїіі український оіємоиг де є т радний" власної з 1018 року де окружним командній ом с відомий йолі Сгефапів 1 о на- певно заховавшись у своїх горах не схиляться ще довший час перед перемогою Але це справи не спасе коли біг подій ие в іншім напрямку Що спонукало Гітісра змінити своє неприхильне дотепер ста імення до окупації мадярами Карпатської країни" Певні ти ще не надійшли тому заскоро було б щось певного тверди- ти Тепер мояпіа тільки робити влучні па погляд а в дійснос- ті! може й Одно тільки о певне: що мадя- ри на свою руку па таку ппаптуру не пустились би це а дру ге — що знанії премера поміч Берлін збув мов-чаггі- ою Німеччина ие думаючи заиехатп свого східнього піяиу а не будучії в етапі дійти з Польщею до якогось в тій справі постановила обійти Польщу іі її бажання спільного дому поверну їй проти неї Тому щоб забезпечитись проти пе-еішцга- пкп із сторони Чехії яка ніяк ие хотіла зірвати свого союзу з Сенатами постановила Чехію як державу стерти з ма іп Кіп онп — перевела наперед її розпад па тіш дсігжави а по іояппи — буде мати готовий без сторону Сходу У майбутній війні з (коли війна бу- - де) напевно буде держатися бо не їй шу! еамііі зачішлі Ріопа за ювотена буде зможе вні'пп руьчно тієї цілої аїрерн шиї кордон мояе якраз тим чого улеіапеппям підбігти Та нам українцям того мала користь наш во рог був понижений ми дальше мали ми г:усиг:з! Гігтєр не використовувати ті по МИ! І уснмо не оосити тільки ДІЙ! тільки тоді не Гуде мінливо- го політичного положення світі іі плинів тих ЩО зараз ті А щоб так — нам уже на скуи'читись коло свого українського Центра іі не оглядаючись на ніяких кумів"" що думають — стреміти „УКРАЇНСЬКИЙ РОБІТНИК' ДО ГЕТЬМАНЦІВ І ДО ВСІХ ПРАВОСЛАВНИХ УКРАЇНЦІВ ('приводу Різдняного Вііеокопрсоелящяіішого Митрополита А-иас- тазія Иредсідннка Архиєрсйсокого Синоду Російської Православної івн закордоном з дня 25 грудин 1938 року' З прочитав я Різдвяне Носланіє Глісокоирео-свяшенішог- о Митрополита Прсдсідннка Синоду Пра вославної Церкви закордоном з дня 25 грудня 1938 Хоч Синод Православної Псрквп закордоном себе російським ми православні Українці-Гстьман- ці суворо додер жуючи канонічних приписів за наш авторитет у віри бож наше прагнення мати свою Українську православну Церкву і своє церковне керівництво не звязанс московським (частково здійснене завдяки блаженної намитії дМоинтирноіпонлеицтіолвкіовАинттоонспієоввінивлоКсиьєві за часів Гетьманщини) ще Ми православні українці до сього часу що Право- славна очолювана на еміграції Митрополитом Анаста-зіє- м більшкперрмитуяєгтаьлсьянивмисоі коисмниовзнаипмовяітвалмяиється отсей: а з ниПхрнаваой славна до всіх своїх віруючих відноситься однаково всіх вона пригортає і неї не існують ні еліти ні юдеї люди що шукають оожої правди и потіхи і ому ми в священнпцтві духовних учителів але не провідників політичних напрямів що сучасне Пра пославн є понад усякою та ми ніколи не сумнівались що наші єрархн усвідомлюють собі такі зрушен- ня ні: український національний зрив що воші намагаються обєктпвпо збагнути істоту такого іі його належно оці нити людей самостпїністг шлішпсть України пін дає зовсім стна поповнюваного досі головним чином не-україпц- ямп не Отікс — підливають квітну характеру державності! ІМЛІ Оінаг:'1' иніамл --імшрп однії: ми иірнш що муд- - рість якою ми гадали осяяне наше вище духовенство вкаже їм правдивіш шлях їхнього иоступовапня а саме: як до велико і до українців відноситись однаково віру православну як сс])ед одних і серед других притягати до се бо серпн і цих і тих та залишити рішення всіх питань ііезиїїзаііпх із релігією Мії гадали вони намагаються стояти близько до своєї нас тип і що перекопались що не засліплений вузькими нолітпч ними пристрастями і корпстотюоїіпми міркуваннями" а слушність українського Діла за яке тисячі тисячі українці віддали своє життя кермує сирапіеніїмн бачити Укра їй у вільною тим самим і щасливою гадали що аргументи користолюбство про продаж- ність українців уже належать до порестарітнх і коли всякий натяк на самостійність пояснювався німець- кою то ніші ти ми жонглюють тільки жидівські і масонські часописи Що я: до єрархів гада- ли ми вони тягом багатьох усе ж могли переконатись кордон' споі-лшлпс- ь по тім почалась оця "іо украшеььчш ішзвольїпіп рух духового трагедія Чехії іі Карпатської України Отае:д')0'г!п!1 У'-Тпісілл- іх мас себе уевідо-вс- ю віпіу за загарбаний ' України Мадярщішою МІІЛ" С!:01П Ф'шність і коли ще довершений иро- - Мадярщипи зде і шиях Гуцуіщппі пя'е іі 1 1 1 1 повернеться ірак неправильні здогади раз Волошина про порозуміння кор ие До Православя для Ми політикою ' про ліг тоне- - цеп нос серед усіх українців це не значить що нема: ми га дали що наочно могли перекопатися що ця свідомість гласної окремішностн пес іі більше з року на рік сміли- віше сягає до глибші що вищі єрархн покликані не па те щоб роз- дмухувати иотумя ворожнечі мій двома братніми народами маючими однакові права па а навпаки ми гада- ли -- що єрархп шануючи переконання сторін будуть шкати шляхів до мирного співжиття цих народні гадали що по всіх тих нотрисешінх всіх тих птачпстеи них нещастях всього того лиха іі які коясп із пас великорос чи українець — зазнав ці ' 1 роїчв єрархн за швидко таї поетапно таї просто була з лиця землі — чому зчезта не залишаючи нічого: каменя па гамеию ие по ній по всьому давньому — коаеп атом її зрушено з місця гадали що іі єрархн паші переконались що при- чиною лихоліття яке переживаємо не лише факт привезен- ня німцями Леніна в запліомбонаному або що єдиною причиною нещасті папіого — жиди гадали Митрополит Анастазій що причиною та мети м нас Пері а вони нема таїчіх що он оутн аіептамн когось іншого а ие Української Нації Тільки тоді буде пас тім п окупувала переднім її президента Іаху н хто б він ие був закордонного міністра Хпальковського віддати їй Чохіло під ІЦоб Гітлср піддав Карпатську на поталу ма протекцію"' діаднрщииа дістала дозвіл занятті Карпатську! дарам в це такоа повірити тоді піп випустив би з Україну іі за те зобовязатаеь віддати до диспозиції Німеччині рук старшу зброю що пою мояе побивати своїх ирогипиикін: тої залізниці в випадку походу па Схід Дальше Маднрщнна : С М)!П1ВПАН1'Ї1ПЯ НАРОДИ) стало б для нього стане тим тараном що ним Німеччина нрнбк свою зверх- - запоною п ііого поході па Схід Але таї сталося Гігієр накинув ність уперту Гомупію І тоді — через Мадярщппу іі Ромупіюікіпч оамоіяізначоиия як уяє ііому ие погрібний а знайшов клопотів ш'-і- х в Согєтами така взагалі Польща повтрапно ггати коли оооронпою з з коли б Тому Гітлєр Пт-лє- р А нашій тільзи ' справа залежати події сталося треба одного Посланія великим сумом вважали його г думали тільки гадали явища ' росів людьми ного більше Ми вважали Ми така "терта Ми утому є ваГопі знає великою під моміемс вони називає Ми Ми соеі іншії:! шо паїшнюмо івугпм пазом Це до серця душі Аі й даі: науку на будуче — шо це вести тики орієїііаііін — що мусимо сіпиити наші Польщу нашого будуть вато :ііі: стане ]іазом до співпраці польсьіо-мадярсьін- и Польща боялась: Гіглєроні деркавн державу мати твоїшгь події українсьній творять решті Анастазій справах Церква Церква потішає дооачувалп водночас сподівались 1-'"11- 'иі зміцнити мирянам раніше України іптрпГою усвідомили пародиіх сг'ремішиість обпдвох сусідського нопіпкеинн неймовірно Україну цілком обурює глибини полі Практика вже нам показала обєднатись коло нко-!І':- л' партійного центру нам вдасться мусимо мо то чи — обєднатпен того що тільки одинокий із тпалипією минувшиною ло Гетьмана Рсієї України Павла! І1'л тп працювати Ьо настали тепер що про партійні оправи думати іі до свою тактику будування України б національним злочином Тому хай 'цілий проти то ми свідомі своєї мотп завзяття дійти до мсти скажемо світові: пбєш! нашого П нашого бути не Рік Число 11 кого великого народнього потрясений являється цілий ком илекс різних передумов фактів він і привів до катастрофи ЇЇ го одним якщо не основним то в усякому випадку дуже повз ним чинником являється небажання керівної зі- - змітп національні стремління народів які в склад і сійської а правильніше кажучи' цілковите заиерече пя тих стремлінь Ми гадали що вищі єрархн знають справжню історію вивчають її не лише з офіційних видань Іловаііського йому п дібннх що нажаль часто притемнювали і викривлювали пра ду для окремих цілей вищої російського уряду Ми сподівались також Архиєрейськнй Синод дипли чнсь на важкі життєві умови серед яких працює всеж найде доволі моральних сил щоб піднести в обороні право славних українців які страждають під чужинецьким ярмом хотіли вірити нашим єрархам Блпженої памяти Митрополит Антоній будучи нашим духов ним Провідником призначений до нас в Україну помимо ба жаїшя українців не розумів часто як великорос иас-укра- їн ців 5'сеж завдяки історичному йому державному мис лення він ніколи офіційно протії українства не на віть намагався привернути історичні особливості! українською православя а не обмосковлюватн його В політичні справи Ук раїнн він не вмішувався Митрополит Анастазій пішов іншим шляхом Він заявляє і псовому що Україна не права на окреме існуван- ня що українського народу взагалі нема що кожен хто гоп-рит- ь про самостійність України є людиною засліпленою „вузі кпмп політичними пристрастями і користолюбними міркуван НЯМИ" Не ІСНУЄ ЇЛИ ШлГігл Іртлпії л7кчіяїіііі по тгіт'п отгтг ЇІґіГГ мн що православного вищого духовсп рисячі її тВиссяімчі історичнщиом зафгаикнтуалми в боротьбтеіндзеанційні' 4 так так що віра а аргументами що 1'01" срархп за могутня так що присилувавши По про пас націонали пас Росії що має невідповідне до дшеностн пояснення іноді говорить як про до вершений факт про чого в дійсності не було В свойому арсеналі для переконання українців у своїй слушності він не найшов іншої зброї як залякування україн- ців і очевидно цілої братовбивчою пінною хоч це як- раз і є в ііого устах до братовбивчої війни: врешті політичної далекозорості! є ііого пропозиція забути усе іі обєднатпся довкруги великого князя Володимира Революція — пайжахтнпіша наіікрнпавіша з усіх які були від початку світа яка потягнула за собою цілковиту зміну всіх політичних національних соиіяльпих і економічних проблем вдля митрополита не існує лому нема ніякого діла до і в кожний рік иеребутпіі народом під ярмом ботьшовпк під Ми пііі-ш- е швечпіь пого все оітьше етапу зв ти вбивав в ньому вся"}-- до сиротину Це митрополитові байдужо! Коли російський Схід ие з себе боіьше ІІЧ го ярма а може це вчинити лише Україна нехай заіпбаь іі А країна іі Росія так очевидно впрійте це питання Митро иолит Анастазій Нам — православним хрпетіяпам — незвичайно тяжко в ос повному розходитись із особою що' була досі для пас пищим ду ховнпм авторитетом у релігійних питаннях але ми в імя то- го ж православя в імя иеосквернгованпя в імя того щоб наші релігійні православні ідеали залишились на пій же висо- ті па якій були іі досі в імя збсрсксннп миру рішуче різко протестуємо проти всього що було ппеказане Митрополитом АвідпнаосстнаозіємУкрпаіїіногио ііРіузкдрваяїнноцміву Посланіга з 25 грудня 1038 року Не є справою Митрополита А насталій входиш в вирішуван- ня політичних ие с його справою виріпіатп чи україп мають право бути господарями в своїй хаті чи пі елі і двох православному митрополитові користуватись неточними ричними даними Лише з високого звання Митрополита Аиастазія не висловлюю свого погляду з приводу того що митрополит У'ЄІП'ЛЇ 1ІШШНІМІ 1!Г ЛІ1ГП1ІІІ - - -- _ ііиі'-іі- і іііуіііііа ціиііл ІІЄ ІІЄрЧИ Ц] І УВаГУ сіаиовплнся над питанням чому Імие])аторсьі-- а Росія колись ліпспостп обрая-а- є поіпгкує іі погюяу братовбивчою впінок зосталось погодились шанувати енергію і'ітт 'М'-- п ті ячіиіинпліг! міч- - гьідіштіімїшг імл: ом люблять свою батьківщину хочуть здійснитиі-- існвшоєе зТаОконЩнОе вопнриа ьчіхбуоттсінонваархешствіоєсїамвиламсиносїобою пмаожрліидвніісйть земжлпіпі на ствронїйн державі Н певен що всі православні українці у яких з душі ще не вирвано релігії їх предків які не одірвались духом ві і укрпїч ського народу цілковито поділюють враз зо те обнчшя що пас ирп читанні Різдвяного Посланія Ппсоконр-освящепішо- го Митрополита Анасгазія Иредсідннка іпто-"- г ського Синоду Російської Православної до сво(-- і української оді п куми" иічнуть до 1ІШ о- - П1У1ЇІІЇ ц)38 ногу хмуовяаетпсстьатисасмяі ттльсїанмі тоді коли допесрпеівкпорнаацюітьзсянамщио мАілне уцкоі' Ііемпр'сіє це Ііостапіє' вороялечу Павло тяяко Бо нам міцно тому шиое ІНЬКП- - ІГс бел мати Вшп-е- с 1311 1939 МЛІ'НУї МАСУ гмкуїш будуть :о1Т!!чі ті ' таку тіу ро:прілісь стмл рнр-имчі- ц сікіч парлямічігі дейага ліі: преч: стрптп часу іі таких іімл-- ц )1(!'г'м ром ЗІічаачііі ІііінПеї і Гіого моіїтнч по Гіую '"' ирогишппаиі сі'рпапішюї ііл]'ТІЇ л-іо- рі Міші-шіп- м ПГшлпя прозідіпааі ні :калі:алн гл Однак- - фаігт с той що Не:іатеяпа К'ариатська Україна є емер '"'і взапмпо крішаїу гнскиіі! кріпк- - загроя'опа сміємо ОЛИІГ є н кидали іі оГ ам ':і закордоном Скоропадський господіцсі:им'н САМ ВТІК ДіВІ ра:н пн:іл'„ олноі-- о со-'торусі- -кііі лицр о-[- го Іюіп'рвсу Д- -' Кірпаго]усскіі ПІП ВС!' ці до ліііл ви з (гі ІІч ік:і іми піп і-о- ц- РІ І ГО Гі і дпл і і у іг НЬО- - Л'ІІ ц Рзгромниши Большегію Німеччина в кліщі [ні лаги іі муром стати па захист свящепого пра --мк пиішя закинув тм'і закінчпвсн іноін 1і(Пд(пг і її не буде вяе борониш А щоб Німеччина стерпіла па папи незалежним життям ціп землі Союзника іі к"трл:-г- н вирі пінії ш делегати ііц під своїм боком дерясаву поводиться неї таї задирку і лі паші ті шо від нас бути їх аГен !"1""И!! М1!1Т' ™пт:іті а-- к н-- - ] і 32 брлцгв ц в це хіба вірити годі І так Німеччина дійно своєї ні- - тами але які шнро — для своїх і наших спільних — інтересів "л їлгоритизмм ' нротічаїїсіГ' і (ііцаі огі іарптг-гг::„- г "„' „лілтчч-л- м сєііодшої і східньої Гліроиіі Отяе сніль"і : іШ п і:онтіа!:тп дами лкмимшім V- -: стануть нами " "'' стати її буде б а чи події Тоді наша від в мінливих наших положи то пераз що гось не Іому — люші пі Центру є знизаний нашою — нав:о — і його ''ь" пііноваио часи свої них — було і світ "стає — повні тієї не Духа вільними — і давньої Імперї — Росії і політики собі голос способу виступав і посланії Епропн закликом шиком всім паолшкає і може тоді — ііого іі питань істо поваги іп'іічч- - Ліиінлг і і культури в і мною ирпстуї і зголосяться раїнцямп бажання ЛШ ЬІЛЬШЬ в іімц!Іліппаім ш д Гіі'])н:і нпшкі-увал- н іїош'р-е- " ііргіп- - класмно кір'т:п!:г візьме щоігрсс ирияте м ітрохіп МІІ"( грації навколо Нації в5еш! входили охоплює Нам зластгел що п пііі с:іггаі її іулінцусмао кермою дпени нагинати скинути Д:ац Маніоаіім одним иіомірпга кому нрлОуш „і"' супроти вимагати Америці : о ІІИҐ]СЧ -- - дегократнт-Іхонил- и гольшевнкн піт „' "" юиу ам4'иміісм:ії диктора (м--- " у-г- ' лк0]н ллра:кутьсратоР Кгросу і ]Ь1П и1''1 і м ш:і трІ!Ш(І д1(іГіІТІ "„: ру міністри н іі-чм- ії маиіугіт час і то дуі- - ні і:міт]їйііі итп-і- а П пллеміїі осклр':піп:і а {оГипм стиїть на пііК"іілнма У '"! чіЛ Укр'їнсі кііі Іїлчсої:') ТЛЧЛІГі Мі'НІрХІЇ Ді' ІІі'ЛІТЛКмМ й_т- - ллГі'чтксіі у] ц а ні1 імріяч"':іт!рі: СКЛИКАВ КОНГРЕС а- - Гуігу іі тоді їл-!і- л: будуть лінії року тельно Тп ""1-- " іп- - кіиН глзгтн чкль-ч- а її п і "ольшевтаї н- - ЛИСІ Конгресам Г„і длїмглнал пкщпаїтг' К" і прп: г„[гі ' Т"'К сііче:ііі п- - д'':Г:- - VI не тс до во МкГіЦ ІЗ : ІГнтг Км- -і '"і ІІ! 1 на нл ' що не до - ' із і іі й '" - |
Tags
Comments
Post a Comment for ucfe0087