Homin Ukrainy, October 11, 1958

              Стор 2 з Г О М І Н У К Р А І Н И 11 жовтня — ОсіоЬег 1958
Л Кривенко Від „отдєлєнія" до „обрусєнія"
МОСКОВСЬКЕ ШИЛО ВИ-
ЛАЗИТЬ З КОМУНІСТИЧ-
НОГО МІШКА
Цей заголовок власне
кажучи можна б постави-
ти і до попереднього роз-д- Ь
нашої статгі Але він
все таки най відповідні ший
для того періоду москов-
ської окупації України
яким омуністи івоіх мастей
називають періодом мирно
го бз'дівництва Це період
тричі проклятої 'колективі-
зації й індустріялізації то-
го тоорива яке від 30-г- о
грудня 1922 року стало на-
зиватися ОССР
Але пригадаймо твори
історії
30-г- о грудня 1922-г- о року
нідбувся 1-- ий З'їзд Рад СС-Сі- Р-
На цьому з'їзді власти
во і було затверджено со-
юз між чотирма совєтськи-м- и
республіками а саме:
російською білоруською
українською і закавказь-
кою Нове твориво тобто
нову імперію було названо
Союзом Радянських Соція-лістичии- х
Республік За-
гально відомо що перед
цим з'їздом Сталінові було
доручено акластн ілроект
резолюції який відомий
під назвою „Проекту резо-
люції про взаємовідносини
між РСФРР з незалежни-
ми республіками" В осно-
ві цього проекту лежала
ідея так званої автономізаг
ції тобто об'єднання сов-єтськ- их
республік шляхом
їх вступу як автономних
республік до РСФРР У
вересні 1922 року цей про-
ект був затверджений очо-
люваною Сталіном омісі-є- ю
ЦК Але Лені добачав
у ньому здемаокування ім-
періалістично - великоро-
сійських тенденцій іі у сво-
єму листі до членів Політ-бюр- а
гостро скритикував
цей проект Не тому що
він ше йшов по лінії Лені-иови- х
бажань а якраз то-
му що зголений і здемас-ковани- й
великоросійський
иіовінізм 'МІГ спричинити
гостру реакцію 3 боку на-
ціоналів які називалися не-
залежними а яких проект
деградував до стану авто-
номних Ленін висунув іНО-ів- у
тактичну ідею а саме:
об'єднання чотирьох рес-
публік на засадах рівноправ
пости У згаданому листі Ле
пін писав: „Ми визнаємо се-
бе рівноправними з Україн-
ською ССР і ін і разом і на-
рівні з ними входимо в но-
вий союз нову федерацію"
Самозрозуміло що на
гачок оцієї ленінської рів-лоправінос- тн"
дуже легко
ловилися всякі націонали І
вкінці ленінську лінію бу-
ло прийнято Адже ж ця лі-
нія розв'язувала руки для
'праці над скріпленням зруй
нованої громадянською вій
ною імперії Ленін був го-
товий на воі уступкн і обі-
цяти золоті горн щоб тіль-'к- и
мати час пізніше взяти
„рівноправних" за горло
Це був час-- так би мовити
національного НЕП-- у
Тактичний маневр Лені-ио- ві
удався Моачва зай-
нята іклопотами по відбзг-до- ві
зруйнованої імперії
дивилася на' різні націо-
нальні заходи українських
комуністів :крізь шальці а
обіцяна і написана та ла-хіе- рі
„рівноправність" ви-
кликала поворот визнач-
них і рядових українських
соціялістичних діячів з емі-
грації в оту „рівноправно-самостійну- "
совєтську Ук-
раїну Тоді - то у 1924 ро-
ці повернувся в Україну і
лроф Михайло Грушевсь-ки- й
Цьому ще сприяло й
ге що так званих бороть-бісті- в
тобто лівих есерів
ші видавали орган „Бо-ротьб- а"
(звідси їй назва бо-%ррть'бісти)п„щрий-
малн
в
компартію лише заново
реєструючи їх У кожному
разі московське шило Ле-
нін зумів добре заховати в
комуністичний мішок- - Не
може бути сумніву і в то-
му що саме через це іі ві-
домі канадські комзіністн
наприклад 'М Ірчан чимдуж
поспішали на „рівноправ-
ну" Що з ними сталося піз
ніше — знають усі тутешні
ком)'ністи іі иг-комуні- сти У
1926-м- у році відомий В
Вишшченко видав брошу-
ру „Поворот на Україну"
гака збаламутила є одного
чесного українця Багато їх
повернулося їв совєтську
Україну (Повіривши своєму
ідейному вождеві Чи за
лишилися вони потім жи
ві чи може пішли у м'ясо-
рубку 'НКВД? На це питан-
ий відповідь дають сьогод
нішні прапороносці випни-ченкови- х
ідей і сенсаційні
матеріяли XX з'їзду КПСС
У Леніиових писаннях і
виступах можна знайти аж
надто багато матгріялу про
ТЄ ЩО В НЬОМу СИДІВ ЗіВН- -
чайнісіньки'й підступний і
лукавий великорос який ні
коли не думав відступати
ВІД СВОГО ШОВІНІЗМ}'
Ііізьмім для прикладу йо-т- г
слова які він сказав на
XI з'їзді РКП(б) який від-
бувався 27-г- о березня — 2
квітня 1922 року тобто ли-
ше шість місяців перед зга-
дуваним нами ійого листом
Конгрес ПАВНА п Нью-Йорк- у
можна зачислити до чсріовмх ус
піхів нашої закордонної політн- -
і
З уваги на тс що ПАБНА не
диспонує сії одним платним пра
цівником вся підготовка Кон
гресу проходила вечорами ко
ли люди по цілоденній праці спі-
шили до домівки ПАБНА щоб
вислати ще кілька запрошень ро
зіслати карти вступу написати
листи перебити на матрицах ре-
золюції апель поді матії над
змістом і т п Як раділо серце
дивитись ца ТИХ працівників А
були серед іпк суміиці студен
ти і старіш громадяни ссім бу-
ло ясно: Конгрес перед нами він
мусить вдатися Майже псі кім-
нати в буднику Визвольної о
Фронту були зайняті людьми
Там іотуються транспарентн на
маніфестацію що має відбутися
під ОН в час політичної сесії
Конгресі' там працює цнкло-стпл- ь
тут стукотять писальні
машини пс вгавають телефони
іВКС хтось подає склад своєї де-
легації той замовляє білети на
бенкет той хоче знати докладну
програмку той хоче і спорити з
Підготовчим комітетом У пізню
ііч сіад панком розходилися
щоб завтра знову прийти ] так
день в день згл ніч її ніч до са
мою Конгресу Треба признати
що левину роботу взяли на се-
бе таки українці і з неї як слід
шівязалнся
Ніхто цс зчувся як прийшло 19
число вересня У вечорі того :к
дня почали звозити літературу
прапори експонати на пнетап-к- у
транспаранти та дзвін свобо-
ди що декорував головну стіну
в конференційпін залі Заля од-
ного з найбільших югелів Нью-Йорк- у
заворушилася Почали схо
литися національні представни-
ки дехто замовляє кімнату тут
знайомляться інші спішать па
гору до фоє де має бути вис-
тавка Стіни вкривають експона-
тами підпільшої боротьби за за-
лізною заслоною на столах роз-
кладають літературу вже роз-
вішані в горі прапори Молодь
займає одну з прпбічппх заль
на ескретаріят Конгресу Коли
ці люди пішли домів — годі ска-
зати Та вже рано — 20 С дале-
ко до наміченого початку Кон-
гресу всі були на своїх місцях
Вже сходяться делегати й гості
За довгим столом при ході си-
дять секретар які проводить ре
єстрацію За ними останнє сло
во почепити зелену відзнаку „де
легат" чи червону гість"
На дворі паде дощ У залі хо-
лодно — приємно На головній
стіні видніє напис „Конгрес АП
АБН в 15-- у річницю АБН"
Внизу розміщені псі прапори на-
родів АБН Ліехіканськнй пред-
ставник шукає між ними прапо
до членів Політбюра (До
речі це був останній з'їзд
у яком}' Ленін брав участь
особисто) Ось на ст 667
згадуваної нами книги (н-
аписано такі слова Леніна:
„Україна — незалежна рес-
публіка це дуже добре
але в партійному відношен-
ні вона іноді бере — як би
ввічливіше висловитися? —
обхід і нам як-небу- дь до-
ведеться до них добрат-
ися" (підкр мої — Л К)
Невже ж ці слава не бу-
ли відомі нашим поворот-
ним? Невже ж у них не від
чувається твердої рішучос-т- н
Леніна тримати оту „не-
залежну республіку" на
прив'язі? -- Невже ж нареш-
ті вони ці слова не яскра-
ва ілюстрація до 'питання
хто пан а хто Іван? Та ж
із них так і стирчить цен-
трально - московський дер-
жиморда!
Ленінові слова були про-
рочі Його наслідниік таки
добрався до „рівноправ
них українських товари-
шів" Із Скрипниковою ук-
раїнізацією як логічним іна
слідком обіцюваної Лені-но- м
рівноправності! вий-
шла трагедія Про велико-
руського шовініста загово
рили з обуренням усі ті
хто лише один десяток ро-
ків тому готові були піти
в огонь і в воду та поста-
вити „под етєнку" кожного
ра Мехіко Молоденька сумівка
п-- а Ліда пояснює що для і ос-
тей з Китаю В'єтнаму Кореї Мс
хіко Канади є передбачені пра-
пори за презпдіяльнпм столом
на бенкеті
— Висе приїхав Клівленд! А де
Чікаго? З ними ж має приїха-
ти автор апелю лроф Вобус?
питає стривожено д-- р Койчеи
і олова Підіотовчою комітету
— Пробачте з вами хоче го-
ворити п-- і Гайдср з Канади —
хтось тягне мене за рукав Ко-
ридор що веде до залі парад
наповняється
— Ну врешті є Бофало І Дет-
ройт і Філядельфія — делегати
знайомляться симпатичний га-
мір Входять і заповняють
вщерть залю Кожен шукає таб-
лички за столом із назвою ною
країни: Туркестан Грузія Біло-
русь Україна Мадярщпна і т д
На залю входить китаєць д-- р
Шія із сноі'м перекладачем Гос-
ті займають місця при призна-
чених для них столах Між ни-
ми й представники АБН Кана-
ди Головної Управи Ліги Виз-
волення України Крайової Упра-
ви СУДІ: інж В Безхлібний 1
Бойко мгр М Соогіовськпй П
Баб'як
Д--р Крупа голова управи ПА-
БНА відкриває Конгрес вітає
і остей і делегатів та просить о
Бенедпкта американською ін-
телектуаліста щоб провів мо-
литву Обрана президія яку очо-
лює 111 Адріянськпії перебирає
дальше ведення Конгресу Д-- р
Крупа здає звіт а вслід за ним
проф Вобус (Чікаго) започат-
ковує зпідомлепня станиць Піс-
ля одобрення звітів слово діс-
тає д-- р Шія голова радіовисту-
пі в національному Китаї з якої
Місія АБН пересилає свої авдн-ц- ії
Після цього слідують ко-
роткі звідомлеяия національних
представників Перерва на обід
Та ледве- - чи хто того дня їв
обід Вибрані перед полуднем ко
хто б посмів сумніватися у
щирості Ленін ових обіця-
нок1 Ми знаємо докладно
як відрубали простягнену
за рівноправністю руку ук-
раїнських комуністів мос-
ковські держиморди На
цьому не варто зупинятися
Але нам все таки 'варто на-
вести дві цитати із сьогод-
нішніх писать підсовєтсь-ки- х
письменників
У київському журналі
„Україна" ч 8 за квітень
1958-г- о рсіху було (поміще-
но уривки із літературного
сценарію О Левади за од-
нойменною 'п'єсою О Кор-
нійчука „Правда" (уже є
фільм випущений за цим
сценарієм) Там є місце ко-
ли Ленін висловлює обурен-
ня па П'ятакова за те що
той не знав української мо-
ви ось такими словами:
„А живе між іншим на
Україні і на керівну роль у
Чи Ви є передплатником
часопису щр його зараз
читаєте?
ВИІТДИГДТТ і Ш
1
1 ііПЯПГЛПИ"ИП
Києві претендує" З цього
виходить що Скрипникова
українізація цілком і пов-
ністю відповідала духові
ленінських обіцянок і при
наймні теоретичних розмов
про рівноправність україн-
ського й російського наро-
дів (Далі буде)
міси опрацьовують матеріяли
Пополуднева — політична сесія
Конгресу проходить в великій
залі „порт бол рм" Ця ж сама
декорація юловпоГ стіни Та не
ті самі розміри залі У ній міс-
ця на п'ятсот людей Всі зайня-
ті Так само повне і фоє де
відбувається виставка Деякі на-
ціонали іі групи внделегувалн чу
довнх дівчат н національних
строях Вони пояснювали експо-
нати Здається що найбільше
притягають на себе увагу хор
вати які мають найчпсельнішу
групу в національних строях Ук
рлінські дівчата такі ж гарні як
і хорватські Вони дуже рухли-
ві Вони скрізь Ось Лариса го-
ворить вже з представником „Ге
ральд Трнбюн" Пояснює йому
підпільні документи Ала взя-
ла на себе завдання заопікувати-
ся редактором з „Нью-Йор- к Тайм
су" п Філіпсом інші розносять
реферати ще інші продають про
і рамки
Д--р Нсстор Нроцпк почав вже
доповідь „Шляхи і перспективи
ПАБНА ПАБНА і Світовий Ан-
тикомуністичний Конгрес за мир
і визволення" Ще не вспіла пуб
ліка наюродптн йою рясними
оплесками як голова президії
заповідає черговою промовця
відомого приятеля поневолених
народів бувшого сенатора — п
Едварда М О'Коинора „Амери-
канський політичний реалізм і
російська імперія" його допо-
відь виявила таке велике знання
проблематики іпонслшленпх на-
родів що її слід було б надру-
кувати в цілості щоб познайоми-
ти з нею ширші крупі україн-
ських читачів Нічого дивною
що й Лому заля зготовила оваційне
прийняття
Майже щокілька хвилин на за-
лю входив нісланець із новою те-л- еї
рамою Привітів у формі лис-
тів і телеграм наспіло оже по-
над сто двадцять в тому від кал
целяріі през Айзенгауера Да- -
Василь Качмяп
до
Сьогоднішній світ поді-
ляється уже не на вільний
та поневолений але на світ
де існують сотні мільйонів
поневолених і решта сотень
мільйонів загрожених ро-
сійсько - 'комуністичною не
волею Всякі міжнародні
розмови — торги при зеле-
них столиках чи так звані
„розмови па вершинах" —
жалюгідні та аморальні тор
ги на яічих проторговуєть-
ся волю того чи іншого
народу- - Тому АБН будучи
об'єднанням свободолюб-
них народів для визвольної
спільної боротьби з росій-
ським імперінлізмом і ко-
мунізмом гсополітпчно про
стягається на всю Европу
й Азію Тепер він стоїть на-
передодні створення Сиіго-еог- о
союзу бореться і буде зма-
гатися аж до перемоги про
ти: імперіялізму інаціопаль
ного іпоиеволеннн держав-
но - політичних устроїв та
сильно накинених народам
шляхом фальшування ви-
борчої волі народніх мас
СОЦІЯЛЬНО - еКОНОМІЧНОЇ ЄіКС
плуатаціі люд йти люди-
ною духово - культурного
гніту насильства над дум-
кою і совістю людини те-
рору держави кляси пар-
тії постійного страху лю-
дей перед репресіями тюр-
мами концтаборами ка-
торжними роботами й при- - Черговий наш успіх
Єдиний шлях перемоги
антикомуністичного
леса г}бсрнатора МеЙпсра проф
Армстроига 20 сенаторів і кон-
гресменів міжнародиіч антико-
муністичних оріанізацііі оріапі-заці- й
поневолених Москвою на-
родів
Мадяр п де Бешсні з питомою
йому ерудицією шполоенв до-
повідь на тему „Зловживання
ідей націоналізму совєтською Ро
сією" Після нього говорить Я-Отець-
ко
— голова ЦК АБН Дов
ю невгаваючі оплески пс дава-
ли йому прийти до слова Тема
його доповіді „Атомна війна чи
національні революції" Після
Пікетування будин-
ку ОН 20 вересня
1958 р
пього вистіїїалії представники
національних делегацій на Кон-
грес іВід естонців промовляє
проф Ксрспа від грузинів л
Думбадзс від мадярів молодші
повстанець що найбільше поло
шив серця слухачів Після лотпш- -
ського представника президія за
криває пополудневу сесію
Обслуїа готелю поспішно вно-
сить і накриває столи на бенкет
Дехто сходить вниз щоб бути
свідком в'иду до ютелю корей-
ською амбасадора Наші папі вс-се- ло
і уторять з в'єтнамським об
сервагором до Об'єднаних На-
цій п- -і Трап Ван Чуенг вже
прийшли представники Церков
Вхід на залю де має відбувати-
ся бенкет затерасованнй загро-
за що буде замало і остей вже
давно минула Перед управою го
телю інша проблема: де приміс-
тити гостей Доставляють бічні
столи За презндіяльнпмн стола-
ми засіли почесні юсті: юсподар
бенкету — п Лисої ір голова ус-
тупаючої упраші ПАБНА д-- р
Крупа біля них и Я Отецько
корейський амбасадор до ОН Ю
Чанґ Янґ н- -і Трап Ван-Чуе- пг
проф Л Добрянськнй представ-
ник Південної Америки п Рсєз
представник з Арґечтіип п Грн-юращ- ук
мгр М Сосновськнй
представник АБН-Канад- а о Тка-
чук о Гібоне (багато статей
присвятив поневоленій церкві в
мусовими переселеннями
що їх стосує СССР і чер-
воний Китай як теж і про-
ти злиднів і голоду народ-
ніх мас
АБН бореться за: свобо-
ду релігії за піднесення ре
лігії та розвиток духових
цінностей 'людства вста-
новлення переваги ідей над
матерією за правдиве на-родовладс- тво
суверенність
і іповиоправність усіх наро-
дів боз різниці раси й чис-
ла визволення народів' з-п- ід
влади загарбників від-
новлення і встановлення їх-
ніх самостійних національ-
них держав --в етнографіч-
них межах добровільне по
вернений населення на свої
етнографічні землі яке оку
панти примусово висели-
ли за вільну духово-культурн- у
творчість звільнен-
ня людини від 'усякого те-
рору словом: АБН бореть-
ся 'проти російського імле-ріялістичпо- го
демона зла
га 'комуністичних ірежимі-- в
у сателітів Москви АБН
змагає до того 'щоб по ос-
таточним знищенні больдіе-вицько- ї
тиранії на світі за-
панував тривкий і справед-
ливий мир між народами
світу й то па довгі сторіч-
чя
'У цій гігантській бороть-
бі з люциперсь'кою Моск-
вою АБН спираючись на
підпільні рухи як па іггзни-іцим- у
третю силу що по-
будована ца іпринциіпах
Христової науки є іпевний
остаточної перемоги свобо-
долюбних народів Оті на-
роди цінять більше хрис-
тиянську мораль і етиічу та
свободу людини ніж зло-боднев- ні
матеріяльні 'вар- тості та добробут Бо ті
вільні ще народи які доро-
жать понад усе матеїріяль-'іші- м
добробутом а забува-
ють за те що воля є не-
подільна можуть легко
втратити й добробут і ео-л- ю!
Захід хоча ще вільний
доти не матиме опокюір
тобто воля його народів бу
де так довго загроисг-н- а як
довго існуватиме кошмар
московського комуністич-
ного імперіялізму та за-
гарбництва Отой меч мос-
ковського поневолення ви-
сить над світом під першої
СВІТОВОЇ (ВІЙНИ бо тоді не
розв'язано проблеми віль-
них держав східньої Евро-п- п
а зокрема України як
заборола проти експансії
Росії па межі європейсько-
го Сходу У другій світовій
війні потоптано принципи
Атлянтійської Хартії з мо
лі оптом як до західнього
бльоку 'прийнято Росію То
му й Сен Жермсн і Ялта та
Потсдам — це несправед-
ливі договори Разом у
двох війнах Захід віддав
Роси поверх 700 мільйонів
вільних людей у неволю На
глум і Ліга Націй і Об'єд-нлн- і
Нації прийняли у чле-
ни канібала — Москву по-
неволювача та агресора
Захід мусить врешті за-
кинути 'всякі розмови-тор-г- и
з Росією на вершинах
чи у Варшавах а вибрати
лінію політики визволення!
Якщо б це було сталося у
випадку революції на Ма-дярщи- ні
то світ шині був-б- и
свідком повного прова-
лу російської тюрми наро-
дів
Принцип — „Свобода на-
родам і людині" — визна-
ють сьогодні народи Евро-п- и
підсоївєтської Азії Аф-
рики Балкан та других
континентів світу Авангар-
дом у цій боротьбі стоїть
АБН!
Ставка Заходу на тітоїзм
— це політичний абсурд
Україні) із другої сторони: п-- і
Слава Отецько п Е М О'Кониор
п- -і Гайдср з Канадської радіо--
ІІІІСНЛЬІІІ
(Черговий наш успіх стор 12)
'V'
'' -- к '
ГПуовлеиршисштверпдриевдОЙ' пі
7і--іматл роками що- - V- -' „Ш--Ю__ і імщі~дім ?мунізчцейІЦу
П1ДКОПЄНИХ лік" ст„„Іп Г"°юьа ічи Яи рв
сп то"цс в ніякому „ ку не заслуга Заходи
прямі наслічлги І~-- 'ї зиапріп ПчипДів рИійсьмйц
Нір п Д~~: чо™ Ч-- ~7 ч'1-"-'НіЬЄ- Н їло" і
нять тієї розгінної " СИЛ £Сч"х—одиі"ГАьвф'"рроиипциіи РаУнХіІВі нір
Де!" А „Нью-Йор- к ТаС
оБтідимхічунюачціионалісситлиочвнуих м '
"" "'"-""- о „ВОНИ -- ! рухи —цс иайважніші
рмеу!ш'кода проти імперіалі
Покійний адм Менцсі
зав був перед 5--
ма ровдІ
па исіімггі АЬгІ-- у ОСЬ' І „Вас не визнавав до захід а и нині ще нг є нають всі Одначе ідгїАЬ
Н-- у мусить уже не&до
визнати ввесь вільний сй бо вони єдино правильні
боротьбі з московський
муїшзмом бо 'вони єдиній
потребу нашого часу"
Це безспірний факт що плятформа спільної бороть би поневолених народи
проти московського Ьп:
ріялізму та червоного й
таю є тією силою що сд- -
нає оті вільні духом наро
ди в затяжному нерівно
змагу з найбільшим по
нашої доби Гюияшиї
АБН-- у які лягли в його ос
нову при творенні заі?
шилися ті ж самі незміні
Шлях до повної цілі
це цілковитий розвал СС- -'
СР під ударами визволу
них національних ревам
ши Наша ставка на влад
сили бо ца давнин гараг
передюгн! Ота револда
триває вже десятки роьі
і вона розвіяла на біщ
мгг то „з Росією НІШ
па бооотнея"
За ініціятивою ЬопШ?
нот чоловіка сл п ген1
Чупринки 21-2- 2 листом
1943 року представники в
ді 12-- х поневолених нір
дів створили АЬМ оо?1""
ба тоді велася проти Д'--
ш
Їмпр-пІспігтІ-
Н З ТОГО 435
багато державних народ
скапітулюнатн перед л
квою Не скапи)'- "-
АБН бо в ного бором
немає слова — л"ап1Т)1
Цін !
Ми визнаємо що мак- -
к --Атгии дали ци'
добра людства як вели
РОСІЯ ЩО ШД їй'" '"'
иа пп ПІ1НОШЄНИІ Д0
сусідів веде політику05
о н ип стоп V
СЛІІІІІІ" ші— - їЖНЇ ШАЩ
Суспільно подпикда"
ГІЯ Складання кожного
ЛОК ДОПИСИ и і і'ллйіг
числа п „ого чергового
ся до п'ятниці включу! -
„є звертав надісланих
і застерігав і г- - $
чувати та справляти
писані прізвищем чи 0
автора не в """ г
становища кеда- -
лошень Редакціяі не
Зміна адреси ?0Ю -
адреси подави'
УМОВИ ПЕРЕДПЛАТ
п пііА:
ВКАНАД
н :_Ж600 (вартість № і4і
ського долара) пврГч$Ьпі
чвертьрічно —
Лкг тіАТЕ
8Ш15СШГ1і '
Сапасіа & ІА №% &
гШ) - $000 рег
ІГогсівп Г0ІС5: $ Гм $350 рег я