Homin Ukrainy, November 21, 1953

              стор 2
і 3 архіву 'визвольно? революції народів
1--
ша Конфаренція Поневолених Народів Европи і Азії
)Україна як територія і І історика професора Михай- -
народ найбільша потенціяль ла Грушевського іцооу сто
на й фактична сила бороть лиці України спільно обмір
рі московським імперіяліз-мо- м
стояла завжди так як
стоїть і сьогодні авангар-
ді цієї боротьби
З її почину вже в 1917 р
(коли брати історію лише
останніх трьох десятиліть)
відбулася в Києві Конферен
ція усіх поневолених Мос-
квою народів бувшої Росії
на якому то З'їзді були за-
ступлені народи "середньої і
східньої Европи: Україна
Польща Білорусь Прибал-
тійські країни (Литва Лат-
вія Естонія і Фінляндія) бу
ли теж представники Дону
а навіть делегати далекого
Сибір)' Всі вони з'їхалися до
Києва з ініціятиви президсн
та України світової слави
) Текст інформаційного пові-
домлення про відбуту конферен-
цію публікований у матеріалах у-країне-
ького
підпілля
В тяжкі хвилини лютування їм-- 1 неминуче веде до
періялістичної війни в час запібе воєн і руш
лі мільйонів наших братів на фрон
ті й винищування наших родин у
запіллі в час варварського лиіцен
ня нашого майна та пам'ятників
культури по наших містах і селах
— звертаємося до Вас з братнім
закликом: "Станьте одностайно до
_
рборонн життя і майна Вашого і
Ваших рідних станьте до бороть
би проти вороіів людства — палі-
їв війни"
Хто ж і для чою розпочав цю
страшну й жорстоку війну? Хто
являється виновніїком мільйоно-
ві вбивств і страждань невин-
них? Хто мусить понести кару за
народне горе? Проти кою нам бо-
ротися?
Сучасну війну розпочали іі ве-
дуть прокляті імперіалістичні пер
хівкп Берліна і ІЧосквн — німець
кі націонал - соціалісти і російські
большевпкп
Війна ведеться за те котра з ім-
періалістичних клік має надалі по
неволювати й експлуатувати наро-
ди Европи і Азії Імперіялістн рі-
шили що їм замало підбитих на-
родів вони хочуть ще більше по-
ширювати свої імперії' ще міцні-
ше придушити пюблені ними іі
затягти до такого ярма нові на-
роди
Прагнучи до цих розбишацьких
Цілей імперіялістн силою змобілі-зувал- и
ввесь здоровий елемент по
неволених і гноблених ними наро
дів та погнали його на фронт міль
йони синів України народів Кавка-
зу Середньої Азії Надволжа п
Уралу — знаходяться сьогодні о-ко- пах
віддаючи життя за своїх
гнобителів У той час же у запіл-
лі НКВД тероризує їх родини зну-
щається над ними В тилу заиряіа
ють до непосильної праці V воєн
них заводах стариків і дітей ви-
дираючи в них з рота останній ку-
сок хліба
Війна вже попбила мільйони
бійців зруйнувала народні і осію
дарства як поневолених так і во-
юючих народів Однак кінця війни
ще не видно Для випередження
альянтів на Балканах кремлівські
вожді" кидають не підготовлені
військово - солдатські маси в без
настанній наступ під коюнь ні-
мецької зброї Ще не закінчилася
війна з Німеччиною а вже сталій
ська кліка в наслідок загарбниць
кнх задумів на Балканах" і в Се-
редній Азі'и попадає нові кон-
флікти готується д нових воєн-
них дій Ще не вигоєні одні рани
а вже готуються нові удари для
населення
Та даремні надії імперіалістич-
них катів коли вони думають що
і далі народи пасивно виконувати-
муть їхні накази Сьогодні вже не
тільки поневолені народи але і
маси народів з яких вийшли прав-
лячі імперіялістнчні верхівки по-
бачили безглуздя і ввесь злочин
теперішньої війни Зараз всім ста-
ло ясно що безперспективне ІМЗ- -
гання на фронті" доведе лише до
винищення народів і спустошення
краю Всі зрозуміли що мусить
припинитися безлузда бойня наро-
дів що мусить наступити зміна
Однак яка має бути зміна і як
до неї дійти?
Чи може наступити зміна коли
залишається при владі існуючі ім-- л
періялістичні кліки? Чи може на-
ступити суттєва зміна коли зали-
шається дотеперішній державний
лад насильства і експлуатації? Ві
домо ж що державний лад побудо
ванийна поневоленні одних наро
дів другими породжує змагання
до дальшого-підбо- ю Д дальшого
І
поиеволеннУ народжує імперія- -
ОЛЄНМІ1 ПіиІіи''и9І1п'ялСЛапит
(21—22 листопада 1943 р в Україні)
в
з
в
ж
у
с}-ва-
ти шляхи і методи даль
шої спільної боротьби про-- и
загарбницької змпегіялі-стично- ї
політики царського
Петербургу
Пройшли роки замість бі
лого Петроград)' прийшов
червоний Ленінград і Мос
ква і перед народами вже
тепер червоної тюрми наро
дів що шумно називається
"СССР" станули ті самі зав-
дання які стояли перед на-
ми в 1917-192- 3 рр себто ко-
нечність зі зброєю в руках
відстоювати своє природне
відвічне право на свооїдне
й самостійне життя на мож
лнвість повноти всебічного
розвитку в своїх незалежних
національних державах
І ось нав'язуючи до дав-
ньої традиції спільної бо-
ротьби з московським імпе-ріялізмо- м
традиції що має
імперіалістичних
Щоб ВІІЙ1И 3 сьоіоднішнього
трудного стаїювнша припинити
війну за мало Для цього необхідно
попалити цілий державний устрій
побудувати новий лад на сході
знищити імперіалістичні кліки і
Европи й Азії Цей факт виклю-
чить можливість поневолення од
ного народу друїпм виключить
всякий імперіялізм і трактувати
ме повну волю розвитку кожного
народу Цей лад мусить бути лобу
дований на системі незалежних
держав кожної нації на своїй етно
ірафічній території
Здійснити той лад можна тільки
в безпощадній боротьбі з імперіа
лістичною правлячою верхівкою
тільки шляхом революції ІЗ бо-
ротьбі проти спільних гноби і елів
сталінського і іітлсрівського імпе
ріялізмів — необхідний єдиний
фронт сіх народів Сходу керова-
ний своїми національними прово
дами Для перемоги революції по-
трібний підйом мільйонових мас
Поневолені народи Сходу вже
вступили на шлях цієї священної
боротьби В тій боротьбі воші до-- "
свою зброю проти нього Вш'Іте
його так нещадно як б'єте зараз
билися вже поважних успіхів На
1--
шої
Оцінка політичного стано-
ви щ а
1 Сучасна війна між німецьким
націонал - соціялізмом і російсь-
ким большевизомом — це типова
імперіалістична загарбницька війна
за панування над світом за новий
поділ матеріяльннх баїатств за
здобуття нових сировинних баз і
ринків збуту за поневолення наро
дів і експлуатацію їхньої робочої
сили
2 Обидва воюючі імперіялізмн
заперечують право народів на їх
вільний політичний і культурний
розвиток у самостійних національ
них державах та несуть усім паро
дам політичне соціальне і культур
не поневолення у формі гітлерів-
ської "нової Европи" чи больше-вицьког- о
СССР:
3 Протисуспільні грабіжницькі
цілі та повну ідейну пустку нама-
гаються імперіялістн замаскувати
брехливими гаслами про соціаль-
ну рівність визволення працюю
чих тощо
4 Скомпромітований ідейно і по
літично большевпзм шукає опори
у відогрітнх реакційних гаслах
словянофільства й традиційного
російського шовінізму
5 Імперіялістпчна війна довела
до великого матеріального ІІ вій-
ськового виснаження і загострила
політичні і економічні суперечно
сті в середині імперій Це ство
рює корисні обставини для наро-
стання революційно - визвольного
руху серед поневолених народів
Останній час характернзеться
швидким ростом і загостренням ви
звольних революційних дій поне-
волених народів: В цьому запору
ка перемоги революції та нового
світового майбутнього г
Політичні завдання понево-
лених народів
Тільки національні революції по
неволених народів припиняють без
глузду воєнну різанину 1 прине-
суть світові тривке замирення Но
вий міжнародній лад спертий на
пошануванні політичних прав кож
ного народу дасть кожному наро
г м у м а і н м — 21 листопада 1953
вже цілі" століття зокрема ж
до ще зовсім свіжої тради-
ції 1917 і наступних років
Політична Комісія при Про-зод- і
Організації Українських
Націоналістів Самостійників
— Державників (ОУНСД)
проводить активну політич
ну діяльність серед поневоле
них Москвою народів у ро-
ках 19-10—19-
41 Відбуваєть
ся низка політичних конфе-
ренцій і розмов з представ
никами народів Кавказу з
білорусами й народами Ура-
лу (комі мордва) В резуль-
таті з'стійнюється спільна по
літична лінія Спільний жур
нал "Наш фронт" дає плят-форм- у
для політичної диску
сіі і роз яснення проолем
спільного антибольшевиць-ког- о
фронту боротьби
В результаті воєнних дій
в Україні є багато членів на-
родів Східньої Европи і Азії
воєнно полонені переселені
большевиками робітники
тощо ьсі вони зацікавлені
відозва 1-ш- ої Конференції Поневолених Народів
ціональні партизанки в Україні на
Кавказі в Середній Азії і в При-
балтиці високо підняли прапор
проти імперіалісті обороняючії
народ перед грабунком імперіалі-
стичної наволочі визволяючи цілі
терени від імперіалістів їм пода-
ють братню руку в цій боротьбі
народи Балканів та Злхідньої Еіі-ро- пн
Бійці червоної армії і дорогі
наші брати в окопах!
Своєю ісроїчною боротьбою ви
проганяєте німецьких імперіалістів
з рідних земель Ви сталії в ряди
передових бійців проти імперіяліс
тів Однак — Ви виконали лише
половину роботи За плечима у
Вас жирує на пародньому горі
другий імперіалізм — сталінсь-
кий Він гакнй же ворог народу як
і німецький імперіялізм він так
же поневолює і експлуатує наро-
ди як і німецький Повертайте
гітлерівську наволоч В рядах чер
воної армії творіть революційну
нротіїімперіялістнчну орі анізацію
Нав'язуйте контакт з революцій-
ними повстанськими арміями й
переходьте до них організапашім
порядком — індивідуально та ці-
лими військовими частинами Постанови
Конференції Поневолених Народів
го і економічного розвитку В си-
стемі вільних національних держав
забезпечується повна воля люди-
ні давленій і експлуатованій досі
казарменною системою імперія-
лізму
Щоб припинити терор знущан
ня імперіалістів та прнспіїшітп ре
волюційиі дії проти імперіялізму
Конференція закликає всі понево
лені народи посилиш політично
революційну боротьбу на своїх те
ренач для вирівняння натуги рево-
люційного фронту протії імперія-
лізму
Для швидкої і повної перемоги
національної революції потрібний
один спільний фронт усіх понево-
лених народів Тому конференція
уважає необхідним створення
спільного комітету народів Схід-
ньої Европи й Азії який коорди-
нувати буде всі національно - ре-
волюційні сили тих народів виро-
бить єдину лінію боротьби зі сиіль
ним ворогом єдину тактику бо-
ротьби та у відповідний момент
дасть гасло до одночасного пов-
стання всіх поневолених народів
Окремі постанови
1 Конференція поневолених на-
родів Східньої Европи й Азії ві-
тає героїчну боротьбу народів За-хідн-
ьої
і Середньої Европи проти
німецького імперіялізму і заявляє
свою повну політичну солідарність
у цій боротьбі
2 Конференція вважає потрібним
розгорнути серед народів Захід-нь- ої
і Середньої Европи широку
пропаганду для ознайомлення їх з
визвольною боротьбою народів
Східньої Европи й Азії
3 Конференція закликає: зро
бити все можливе щоб не допусти
ти до вивозу в-- глиб Німеччини
чи на фронти національних форма
цій при німецькій армії (Не публі
кувати з конспіративних причин)
4 Зібрати в національні форма
ції бійців інших національностей
при УПА' які досі були розкинені (не публікувати з конспіративних
причин)
5 Скріпити акцію самообппт
і оборони перед терором відступа
УПАрмією з самого почат-
ку До загонів голосилося
багато чужинців Німці з по
лонених червоної армії орга
нізують при Вермахті націо-
нальні відділи для боротьби
з большевизмом Ці відділи
пробують теж вжити проти
УПА але вони боїв з УПАр
мією виминають входять в
контакт інформують про
все переходять на сторону
УПА і б'ють німцік
25 червня відбувається
конференція представників
поодиноких національнос-
тей які розглядають поки-
що справи актуальні 21 — 22
листопада відбувається 1- -а
Конференція Поневолених
Народів Східньої Европи й
Азії
Заступлені 13 національ-
ностей: 5 українців 2 біло-
руси 5 грузинів б азербай-
джанців 4 вірмени 1 казах
2 татари 2 осетинці 1 хабар
динець 1 черкас 5 узбеків
1 башкір і 1 чуваш
Робітники воєнних заводів!
Не помагайте імперіалістам сво-
єю працею в запіллі иінублюватії
Ваших братів на фронтах Виготов
лену Вами зброю і амуніцію за-
хоплюйте в свої руки і бийте нею
Ваших гнобителів і імперіалістів
передавайте її партизанським від-
ділам
Приналежні до чужонаціо-
нальних батальйонів при
німецькій армії
Гітлерівські окупанти використа
ти Ваше становище в полоні і Ва
Д-- р Цтібор Покорнн
ген секретар ЦК АБН
Головним полем ДІЯЛЬНОСТІ! АБ
гі-- у є терени поселення наших нл- -
родів — їхні 'батьківщини Виз-
вольно - революційну боротьбу
ведуть наші народи і їхні націо-
нально - політичні підпільні оріа-нізац- ії
та повстанські формації
проти московського большевпзму
за незалежні національні демо-
кратичні держави Координація
цієї боротьби постійний обмін здо
бутим у боротьбі досвідом — це
головна ціль іі основне завдання
АБН Для виконання цьою завдан-
ня відбулії в роках 1945 — 1950 від
діли Української Повстанчої Армії
(УПА) ряд політично - иропаїан-дпвни- х
рейдів по Білорусі Моль ті Литві Румунії кавказьких кра
ях і т л При цьому нав'язали во-
ни тісні зв'язки з підпільними ру-
хами цих народів
За ірашщею АБН зосереджує
свою діяльність на полі інформа-
ції і пропаганди Тут друкуються
різні публікації часописи летюч
ки и г п видання АБН
Для інформації подаємо декіль-
ка дат з історії АБН-- у з окремим
згіядііеііня його діяльності! за гра
нішею
Квітень 1941 р: За ініціятнвою
представників поневолених Ліоск-ьо- ю народів вийшов в 5-- ох різних
мовах орі аи "Наш Фронт"
21—22 листопада 1943 р: Кон-
ференція представників визволь-
них рухів і повстанських форма-
цій народів зпід нацистської і боль
шевицькоі окупацій Конференція
відбулася в районі опанованому й
забезпеченому УЛА та відділами
ін народів Програма нарад: коор
дпнація визвольної боротьби проти
чтлершської Німеччини іі боль
шевнцької Москви проголошення
спільних ідей — основ і цілей бо
ротьби оснування АБН
Листопад 1944 р: З ініціятиви
українців і грузинів відбулася в Кракові конференція представни-
ків поневолених народів членів
АБН
_С'чень- - 1944 р: Конференція
АБН у Відні на якій усііннено на- прямні діяльностн АБН-- у за іра-нице- ю
16-г- о квітня 1948 р: Конферен-
гцаіяційпрАовБіНдниукіМв юннахцеіноіналньанихякійдепле-е реведено реорганізацію АБН до- повнено програму й поширено ді- яльність АБН на нові окуповані
большевиками терени та започат-
ковано політичну діяльність АБН
поза советською сферою впливів
17—18 травня 1948 р: Перший
Конгрес АБН Вибрано нові керів
і органи АБН:
1) Президію Ради Наро-д- в з президентом Альфре-до- м "і Берцінсом кол міністром віль -- латвії Заступники президента:
оелі гхаюм Хан президент Націо- -
ьного Туркестанського Коміте
Конференція тривала пов
них два дні Напередодні був
бій з німцями які наблизи-
лися до місцевости де мала
бути Конференція Делегати
йшли в бій командував ма-
йор грузин Німців розбито
На Конференції розглянуто
політичне положення в сві-
ті і в СССР намічено лінію
спільної боротьби з німець-
кими і московсько - боль-шевицьки- ми
імперіялістами
Рішено створити Національ
ний Комітет Поневолених На
родів який координував би
революційну боротьбу наро
дів
Створені при УПА націо
нальні відділи повинні поши
ритися у самостійні націо-
нальні повстанські армії і
перейти в свої території для
продовжування боротьби
Конференція станула на
становищі що тільки шля-
хом революції знутра можна
розвалити СССР В цій ре-
волюції необхідна єдність
стратегії рівночасний вис-
туп і скоординована дія
Конференція опрацювала
політичну плятформу і про
голосила маніфест до поне-
волених народів
шу волю битися проти сталінсь-
кого імперіалізму і потали Вас
на фронт до братовбивчої війни
При Вашій допомозі гітлерівсь-
кі імперіялістн хачуть поневолити
наших рідних на батьківщині а
потім 3 Вас знищити як поневоле
них елементів Не дозволяйте вико
ристовувати себе проти наших бра
тів а Ваше місце не лри німецькій
дивізії а в революційних протпім-періялістичн- нх
арміях Нав'язуйте
з ними контакт усвідомюйте сво-
їх товаришів та зі всімн боєпри-
пасами переходьте до своїх Пов-станч- их
Армій
ту (1ІТЕК) і полк 3 Богданоиіч
представник сербського визволь-
ною руху Генеральний секретар:
князь Михайло Альшібая (грузин)
2) Центральний Комітет і керів
пики Комісій: Президентом ЦК
АБН обрано Ярослава Стецька
кол иремієра вільної України а
іенеральннм секретарем д-р- а Цті-
бор Покорного віценрезидента
Словацькою Визвольною Коміте-
ту Керівником пресбюоа л-- оа Л
Балканського кол боліарського
державного секретаря керівником
військової комісії ієн полк Фе-рсн- иа
Фаркаша де Кісбариака
президента Уі Орської о Визвольно
го Комітету керівником політнч
ної комісії Белі Каюм Хана керів-
ником сгагутової комісії проф д-- ра Р Вінсра віценрезидента Чесь-
ких Демократів - Федералістів
керівником комісії зовнішніх зв'яз
ків проф д-- ра Фердннанда Дюр-чанько- ю
кол міністра зовнішніх
справ словацької республіки і пре
зндента Словацького Визвольного
Комітету Конгрес видав маніфест
і покликав до життя Фронт Моло-
ді АБН
10-г- о квітня 1949 р: Велика ма-
сова демонстрація АБН проти на-
сильної репатріації в Мюнхені О-куплні-
йні власті виступили проти
демонстрантів з панцирними воза-
ми і повзами При цьому були ра-
нені Вільний сні'т звернув увагу
на діяльність і цілі АБН Після цьо
го слідували численні АБН-івсь- кі
маніфестації у Німеччині П ін за-хідн- іх
країнах
) 15-г- о червня 1949 р: Меморіял
ЦК АБН до іенерала Д Айзенгауе
ра й тодішньою державного секре
іаря иіІА Дні Ечісона
27—28-г- о вересня 1949 р: Дру-
га нарада Фронту Молоді АБН у
Ганновері
7-г- о листопада 1949 р: Велике
маніфестаційне віче АБН в Ульмі
з нагоди 32-и- х роковин російсько- -
Оольшевицької революції Голов-
ним промовцем був ген секоетао
Д-- Р Цт Покорнн Крім цього відбу
лнея численні демонстрації з того
приводу в інших містах Західньої
Німеччини
2-г- о грудня 1949 р: Велика мані
Фестація АБН в Галіфаксі Англії
12-го-
— 14 червня 1950 р: На за- прошення Нікоцької Ліги для Евро
нейської Свободи відбулася конфе
ренція АБН в Едінбурзі Шкоції
18-г- о червня 1950 р: Велика ма- ніфестація АБН в Брадфорді та ін
містах Великобританії
30-г- о червня 1950 р: Прескон-ференці- я АБН в Лондоні Англії
13-г- о липня 1950 р: Маніфеста-
ція АБИ в Нюрнберзі Німеччині
17-г- о липня 1950 р: Маніфеста-
ція АБН в Мюнхені Німеччині
20-г- о липня 1950 р: Маніфеста-
ція АБН в МіттенвальдІ Баварії
(Пресова АБН)
21-г- о жовтня ц р відбулася пре
сова конференція влаштована ЦК
АБН в Бонн а 22-г- о жовтня було
передане радіовисильнею "Ріяс"
інтерв'ю з головою ЦК АБН Яро-
славом Стецьком В обох випадках
ЦК АБН заняв становище до облуд
ної примирливої політики Мален
кова яка збудила на Заході надії
на мирне поладнання всіх спірних
справ з Москвою та зродила була
проект східиього Льокарна — пак
ту про ненапад з іМосквою Займа-
ючи становище до тих питань го-
лова ЦК АБН Я Стецько вказав
на фактичні цілі й плани теперіш-
ньої совєтської політики Поннж-ч- е
містимо виїмки з інтерв'ю
Про що йдеться Москві
Тяжким блудом — говорив голо
ва ЦК АБН — є переконання на
Заході начеб то пакти про нена-
пад або будьякі інші гарантії без
пеки як би їх уділити Москві мо-
гли здержати неиерестанну боль-шевиць- ку
агресію і спричинишся
до тривалого відпруження та замн
рення світовою становища
Велитенське озброєння Совєтсь
кого Союзу має своєю причиною
не здогадні совєтські побоювання
перед західньою агресією але ці-
леспрямованість самого російсько-большевпцько- го
імперіялізму я-к- ий
не може бути загальмований
хоч би якою ютовою до компро-
місів політикою Заходу Всякий
компроміс з Москвою лише спри-
яв би її цілям щодо завоювання
світу
Захід не повинен покладатись на
ілюзію тривкого миру з московсь
кої ласки але безнастанно дбати
про власну бойову готовість до о-бор- они
свободи
Москві залежить не на погоджен
ні з Заходом тільки на визнанні
та санкціонуванні дотеперішніх 'їх-
ніх завоювань та на капітуляції
Заходу перед їхніми імперіалістів
ними плямами Кремлеві йдеться
про те щоб виявити готовість За-
ходу до увіковічнення статус-кв- о
через ізрантування теперішніх кор
донів щоои здескреднтувати захід
Діяльність АБН на еміграції
22-г- о липня 1950 р: Маніфеста-
ція АБН в Бсрхтссґадені Баварії
31-г- о серпня 1950 р: Прссконфс-ренці- я
АБН у Франкфурті н М
5-г- о березня 1950 р: згинув ге-
ройською смертю ген Тарас Чу-
принка Головний Командир УПА
основоположник АБН
3-г- о червня 1950 р: Маніфеста-
ція АБН в Мюнхені Промовляли
представники національних делега
цій АБН Видано заклик до віль-
ною світу
24-г- о червня 1951 р: Віче АБН в
Вінніпезі Канаді
Серпень 1951 р: У боротьбі з
большевиками зіпнув геройською
смертю провідник туркестанських
повстанців — басмачів Осман Ба-ту- р
24-г- о серпня 1951 р: Пресконфе-ренш'- я
АБН в Мюнхені Протест
ЦК АБН проти імперіялістнчних
планів московської еміграції під
проводом Корейського
2-г- о лютого 1952 р: Збори АБН
в Парижі присутні від ЦК АБН:
президент Ярослав Стецько й гене
ральннй секретар д-- р Цтібор По-
корнн Предсіднпком зборів був
князь де Токарі голова АБН у Ве
ликій Британії У зв'язку з тим
відбулося віче АБН
13-г- о квітня 1952 р: Маніфеста-
ція АБН в Торонті головний про-
мовець — президент ЦК АБН Я-рос- лав
Стецько який відбув інтер-
в'ю з представниками преси і ра-
діо
4-г- о травня 1952 р: Велика ма-
ніфестація Американських Прнятс
лів АБН в Ню Порку юловним
промовцем — керівник військової
комісії АБН ієн полк Ференц Фар
каш де Кісбарнак
15-г- о травня 1952 р: Ген полк
Фаркаш промовляє на маніфеста-
ції у Річмонд США
16-г- о травня 1952 р: Маніфеста-
ція АПАБН в Пітсбурзі промов-
ляв ген полк Фаркаш Після цьо-- ю
маніфестації у Клівленді Бо-фа- ло
Ню Брунсвік і знову в Ню
Норку Інтерв'ю про цілі й зав-
дання АБН
25-г- о травня 1952 р: Маніфеста-
ція АБН в Едмонтоні Канада
1--
го червня 1952 р: Віче АБН
У Ванкувері Канада
16-г- о травня 1952 р: Величе ві-
че АБН в Монтреалі Канада
6-г- о липня 1952 р: Протнкомуні-етичн- е
віче АП АБН в Шікзго
США
27-г- о липня 1952 р: Маніфеста-
ція АБН в Торонті Промовляв пре
зпдент АБН Ярослав Стецько
6-г- о листопада 1952 р: Прескон-ференц- ія
АБН в Мюнхені з нагоди
35-т- их роковин московсько - боль
шевицької революції Члени ЦК
АБН і провідники національних де
легацій в АБН інформували при-явн- нх
представників преси й ра-(ДІЯЛЬН- ІСТЬ
АБН — стор 5)
--- ---
-- РІК УІ:Ж&
Мь£?'' II
не принесе мит
конференція "іГч'Ті
"ій світ пеп# „„'
і
Дами Тим сіиЛІІ
битими їхні м її
"змогу в прогла3!'
бУтн паралізованою іі??
спротиву 'Ністі
Як Зберегти гви :
ного : ° д ті —""НЯ- - ноЗасхпіочдніав-ал"„а"г„м_юдна шні' '
на ноні „„ "ГІГ по 'ерцг
пі- -пь мф~ М
мало справити т„„
у' ВсЧ
ло лив „„? чиаипй
---к- 'гіг
агресії та війни послідом 1
Через те на Заході и бути питання
Уникнути війни а £
~Г як і ВІ1гратіІ д
лисрегти СВ Т вії
НЯІПіа йти і? _ " "'"! і яко мога меншомВуОЄНтНеОрЇеИТІИПІ'
т а7" "
:м --
Ршша Сні " кпианйіє'-"- юпактькііи тоощбоорон-нийпащдогоБвіій СТ1Н
правда позитивний їй '
сту свободи західнюгосіЬ і
ТЄ СЛІД було б НС Щади
' "~ щи и наш'п добі свобода
а чціавді НСПОДІЛЬНод & „ д""и"ич "анус шзіиш
гіоіиднсеибеазпсевкраопділяПАцЙілою--мцііг шається актуальною
Визвольна резолюції Аад ЛІілгл 1л__ ' ™ и ишнрссу ПО ВІДНОШені 1
поневолених большевизмоя
Дів мала як здавалось прні
1Л- ПиШкІиПїиПпПшмліи _пункту в захі1
політиці супроти Москви І
крнвала реальний шщ до
лання світової небезпеці
шеинзму —ШЛЯХ ЩО ЙОГО м 4
знайти лише на основі співі
га координованої з пригнічеі
народами боротьби Заходу
Проте під враженням від і ного примирливого маневру
ля ту резолюцію відкладено
мнрлнва тактика Кремля паї
цілі — посварити західні нгі
між собою та затримати озбра
антпбольшевнцшіх націй яЛ
приклад німців і японців ПіИ
Кремль тим часом сач роза
ьує на блискавичну війну в
ний час протії розлоленого
ністпчною пропагандою та ла
леного сварками західнього
Поневолені народи — о
ним Заходу
Поневолені народи Й їхні
люційні рухи з їх безкомпроі
вим ставленням супроти бо
визму становлять на шах
сьогоднішньої світової еитуг
політики окремий самостійнії!
ник Якщо Москва досі не зі
лася на прямий збройний пап
Захід то це не з останньої
чини через національно - ре
ційні процеси в середині СО
в сфері його безпосередніх'
вів
Поневолені народи треба Я
нюватп як союзників Захсщ
за наступної розправи з со
кою імперією їхні країни п:
трактуватись у відповідний
сіб Політична концепція ро!
лу російської імперії повинні
ти вихідним пунктом концеш
ходу
Якщо Захід вирішить носи
підтримувати наші ідеї то "
мнм постане зворотнім ч
світовій історії Повернення
ської держави до її етног
ного простору спричинилося
міжнародньої констеляції
на здатна
мпо
забезпечиш Т1
Більше ніж булькали т
сьогодні маніфест свобод"
оголошений з рованип й
потугами до всіх пот
по! V сенсі поновленні
національної свободи И
ної незалежності! Тав"?
би видатний вплив "Р:Ші
свободи та зміцненні
тиву поза залізною заслоною
Т-Н- оі0 пПРМІІОЯ 1 чиЯКИЙ Iі
: І„иіМ НЄ М0{ "Р
ЛІК л іік-- —
ппічПЛНТИ СВІТ ВИ
_ а тільки рішучий наст)"
большевішької тирани
- иШ'о
Г__„ в"П— гпвілги ітвКШОтЧЯ
оои-"0в- І
---- ---- йеди
сла' закінчуепл _„ — ~ і си І оголошенім де
вого числа поийм„Аавтнье"'
иі включно
дісланих
на
НІЧ
собі " И
дюн и52Яі
НСЛ06М СТНО"
""І лглЯЛШСНЬ '"- - поіи
иВи вічно І ТЙ5Е '"Ш1~і
1
Яв
В'ї
ЛиШЛЛ ЯвЯПІ'"--
вяяГ
исдадшіп
Редаки
щжпу-г- г-
тшв
ПрііО
Статті
інших