Ukrainski Visti, July 02, 1964

              СТОРІНКА 4 УКРАЇНСЬКІ 27 ЛИПНЯ 1964
УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ
Український канпіпцікіііі іиміеніїк МетЬег Сапасііяп геек1у Ке'рареі Ачз'п
Іііцпс Іпіікі "Українські Вісті" під адресою: РііЬіізіієсі е'егу Тпш-чсіа- у Ьу і ІІкгаіпіні Хен'а РиЬиЬегь Ьігаїїеа 10!(І7 - 97' УІгеН Еіітоніоп АІЬегІа
Телефон: їм 2-5- 08 ІМниіе
Річна исредн-ілг- а в Канаді МЯП У-гнгІ- у 8иосгірІіоп іп Сапасіа $350
Пола Кііікиою $100 Оиїзісіе Сапасіа $400
іміпі аідреси: 10 цсііпіи Ніідпнпіі"іі спілка не иідпонідае за оіолошеиня
"АиГЬогігесі аз зееопсі сіазз таіі Ьу Ше Розі ОІТісе ГХфагІшепІ ОІІауа
апй Іог раутепі оГ розіае іп сазії'
Чому йі€лго€птши
Хто хоче знати чому колгоспники
бідують той ангсчітнчпу" відповідь 'мо-
же 'ЗііаПтн її промові ііку Хрущов 18
черпни лигоіосин у сільськогосподар-
ській школі н Даіум'і н Данії і яку через
три диі-оиублікунал-
и соиєтські газсіи
Всесоюзний иригаднр огляпуїшіи
чудоіи даиські поля сказан дпнцнм та-
ке: "Каже приказка що іі чорт ііа боло-
ті працює та яка з тього користь! І Іра-цюпа- ти треба д розумом і наші поля
іісрекомлино показують що люди гут
працюють з лежким розумом" Це бу-
ло сказане на самому початку иромоші
— ясно досадно і очевидно ііе про Да-
нію На прегаріпі молях Данії Хруїцон
не бачим чорта па болоті але десь піп
його бачнії і то зблизька
Решта промоїні - то була міша-
нина нахабних самохнальегн і нових о-біця- нок монтян незабаром у нас буде
гаразд Дарма шукати логіки' там де "п
нема Наведемо лише деякі заяви
Хруїцон не раз нарікав па "перекру-
чення" і "наклепи" західних журналіс-
тів У Данії пін сказав трохи більше За-
хідні журналісти нарікав Хрущов —
висловлюють "некомпетентні міркуван-
ня про стан сільського господарства Со-ветсько- го Союзу"
"Ми — гукав Хрущов — можемо на-
ших советськпх ебцінлістпчних биків
виставити про і наших капіталістичних
і хай воші поспорять' Хвалив він і со-
ветськпх соціаліст ціцніх корів але про
змагання у високих удоях не говорив ні-
чого
Чому маленька Данія --має забагато
сільськогосподарських продуктів і шу-
кає ринку для них Советський Союз
мусить купувати їх за кордоном? "Як-'іц- о
імп тепер не продаємо а купуємо їх
то це в першу чергу результат спад-
щини 'минулого коли сільське госпо-
дарство через помилки Сталіна довший
час перебувало в дуже занедбаному
стані" - виправдувався Хрущов До
помилок Сталіна він додав те
химерної погоди яка прибила торішній
урожай
Незабаром сільське безгосподар-ств- о
стане в Совєтському Союзі справ-
жнім господарством У-п-
ас — запевняв
Хрущов - розбудовує і ься величезна хе-міч- на промисловість і вже скоро мати-
мемо достатню кількість мінеральних
добрив "Найближчим часом ми доб'є-
мося швидкою підвищення нашого
сільського господарства" - обіцяв він
Зрештою нехай даініі не дивуються ІЗ
них дрібні господарства на які сопєт-ськи- й колгоспник дивиться згори як па
пройдений етап "Я нам щиро скажу
що машіаби ваших іосподарсти не під-
ходять для нашої країни Ваші ферми
мають по 10 30 50 гектарів У нас та-
ких господарств нема такі маштаби го-сподаос- гва
для нашої країни — про-
йдений стан" Сонета кі господарства
мають навіть по 20 тисяч гектарів З та-
ких великих господарств були б над-
звичайні урожаї якщо б Сталін мав
більше розуму а погода ----' менше хи-
мер
А може винна комуністична систе
Коли йдете до крамниці і
купуєте або погоджуєтеся ку-
пити одяг чи парз' взуття або
будь-як- у з тисяч речей ви
робите певну угоду Ця угода
стосується не лише покупок
заплачених готівкою але й
тих за які ви дали лише по-
чаткову вплату чи погодили-
ся платити ратамн або місяч-
ними вплатамн
Кожний з двох партнерів у-го-
ди — продавець і ви тобто
покупець — мас право наді-
ятися що другий партнер ви-
конає умови угоди Якщо' ви
зміните свою думку після
зроблений покупки і зажада-
єте звороту ваших грошей
чи початкової вплати прода-
вець — згідно з законом — не
м у с и т ь вам звернути гро- ші
Поки щонебудь купите
впевніться чи ви знаєте як
слід „торговельні засади даної
крамниці Продавець може
вам казати що товар можна
буде звернути але ви повин-
ні дістати від нього виразну
відповідь 'чи ви одержите
свої гроші чи лише змо-
жете заміняти спою по-
купку за іншу річ у крамниці
Крамниці не зобов'язані ви-
вішувати написи з інформа-ціям- ії
про повернення грошей
впевніться торговель- -
ТТШ1 ВІСТІ' ЧИСЛО 2
п
а
помилки
ма? По земля яка завжди славилась ие-ликп- ми врожаями чомусь мов не та
стала відколи на піп" господарюю! ь
большенпки Ця думка не дає спокою
Хрущову і піп її відкидає" як грішну
спокусу "Тільки засліплені люттю дз со"-ціяліз-
му люди можу і ь кричати про те
соціялісінчпа система нежиттє-
здатна іЧп заткнемо горлянку тим хто
зводи і ь наклепи па соціалізм кажучи
що соціялістнчпііі системі не справити-
ся з завданнями піднесення сільського
господарства" Керівники соціалістич-
ної системи маюіь неабиякий досвід за-
тикані горлянку критикам але від цьо-
го стан сільського господарства н СС-
СР аж ніяк не покращав
ТАСС 19 червня оголосив повідом-
лення нібито Хрущов "здивував пін-
ських знавців своїми знаннями в галузі
сільського господарства" Совєтськпх
колгоспників він не здивував Селянин
обернений у державного панміпа-кол-іосник- а
знає що земля без господаря
не родиіь Навіть Хрущов який крити-
кував малі даиські господарства добре
знає що з присадибних ділянок які ста-иовля- їь лише Зг загальної хлібороб-
ської площі приходить половина всьо-
го продукованого в СССР м'яса масла
молока іі городини Про 97е величезної
державної землі краще й не згадувати
Там — ик сказав всесоюзний любитель
приказок -- - таке господарювання як у
чорта на болоті
У післявоєнні роки в Канаді було
майже 117000 розводів визнаних
державним рішенням Найбільша кіль-
кість розводів була протягом двох ро- ків зараз після війни (1946 — -- 47) По-
тім число розлучених подруж зменши-
лось Однак у 1963 році хвііля розводів
почала знову здійматись угору
У минулому році — за даними От-тансько- го статистичного бюра — запи-
сано 7681 розвід Попереднього року
1902-ог- о було 67(58 розводів Після и і й --
нп_н 1946 р було 7757 розводів а в
19-- 1 р найбільше: 8213
Розбиті подружжя найчастіше бу-
вають у бата міх провінціях Паир н
1963 році Онтаріо Британська Колюм-бі- я
й Ллберта мали 80С всіх канадських
розводів Заірозтпвим треба назвати
зріст розводів у Саскачевані На 100000
населення Саскачеван мав у 1962 р 302
розводів а в 1963 р - Зоо
В цілій країні н 1963 р на 100000
осіб випало 406 розводів Це і є міра
національної недуги яку судові вироки
визнають але не лікують
Розвід це здебільшого інша од-
нієї особи: чоловіка чи жінки На жаль
розвід цс нещастя всіх: чоловіка
жінки і дітей І не тільки їх Розвід — це
також нещастя країни 117000 розводів
які стались у повоєнні роки розбили
життя такій великій кількості осіб що
з них можна б створити пересічну канад-
ську провінцію
"Всі покупки беззворотні"
них засад крамниці
В деяких крамницях всі по- -
купки аосолютно оеззво -
ї рот ні Там вам не повернуть
і ішсн їіш пашть не дадуть
кредитового квитка Інші
крамниці придержуються за-
сади не повертати грошей а-л- е
вони дають вам кредитний
квиток що його можна вико
ристати згодом на кз'піллю
іншого Є чимало і
ти на такі написи і добре роз-товар- у
глянути що саме купуєте
крамниць які без вагання Однак якщо покупець но-иоперн- уть вам гроші дадуть дасть вам фальшипі
квиток чи виміня- - ції про вашу покупку або як-
ість вашу покупку Одначе цс що товар виявився пошко-радш- е
"привілей" а не за- - дженнй ви п праві дома гати -- конне право ся звороту грошей Відпові- -
Скрізь виняток становлять дальші крамниця
товари як наїгр ся негайно виправити езою
гребінці чи купальні костюми І помилку Якщо ні вам тре&і
яких — із здоровних причин до "Беттср
— не можна повертати після Бнзнес Бюро" у вашому
ні "Кан сцена"
Як
В Америці записали таке
повідомлення київського ра- діо:
"Як готуються вузи (вищі
учбові заклади) України до
нового прийому студентів?
Це питання розглядалося
засіданні колегії міністерства
вищої і середньої
чи виміну товару (деякі крам- - освіти республіки-- В цьому ро-ни- ці подають такі ці перші курси буде при-н- а розрахунках) тому са- - йиято більше 141000 чоловік
мі щодо
віщують?
ніби
Роаоощи
інформа-креднтнн- й
намагаєть-персональ- ні
потелефонувати
райо-випробуван- ня
Крім того крамниця вима- -
гатиме щоб товар повернути
в доорому стані і на протязі
трьох ділових днів Ті ж самі
нрамшщі деколи дають на
продаж заоруднеш мошко
джені чи несезонові речі по--
зниженій ціні але зазнача-
ють що "всі покупки є без-
зворотні" Ви повинні вважа- -
вчасться в підготовчих кур
сах Чимало таких курсів бу
ло створено безпосередньо на
лромислозих підприємствах
будовах і районних центрах"
"У вузах вже створено при- ймальні комісії до складі' я-к- их увійшли представники
партійних комсомольських
профспілкових організацій"
навчання отже відкрите І
в УССР приймають студентів?
на
спеціяльної
інформації на
Отець Н Дмитрів удруге в Канаді
НОШ МАТЕРИІІП ДО ШТОРИ ПОСК'ІНННН УКРЛШІЦШ
Порито ну в Асспнибої одна
ІО КІІСІІШК ІКІШ
Починалась осінь 1897 ро-ч- у
Кількість українських (м-
ігрантів меншала У лиетешп-(- і
прибуло ще 1- -- осіб (62
Юрослих і 60 дітей) на паро-їла- ві
"Ам5ріа" але у грудні
шело прибулих упало до ЛО
осіб Іміґраційна праця о Н
'(митрова иокіичя іася а ра-о- м
: лею і скромний дохід
який вона приносила і умпж-іпвлюзал- л
-- дуишпетарс і к у
обслугу ііошім иосеіенцям
які тої весни й літа щойно
рнїхалн Це примусило о
Цмнтровл тюкнштн Вінніпег
: перебратися до Вофало де
їін аамешкал при вулиці
Джанеон ч 8і)
У "Свободі" з 30 грудня
1897 р він подав причину вл-
аду з Канади: "А знаєте чо
му я на зиму лііїхав л Кана-
ди? То скажу вам по-прос-- ту:
не було в що убратися та
її та й їсти не було що"
НАЗАД ДО ВІ1ШІІІКҐУ
Зимові місяці я:к до весни
1898 іоку о Дмитрів перебув
Вофало але як :: весною по-
чали до Канади прибувати
юпі поселенці іміграційний
рад а Оттаві знов звернувся
чо україн'сьісого священика з
' іроиозицісю іі])иїхатн назад
чо Канади і лести функції імі-граційно-
го
службовця і пере-
кладача Він погодився спо-
діваючися що попри іміґра-ційн- і
обов'язки могтиме вико-
нувати теж душиястнрські
обслуги як це робив у попе-
редньому 1897 році Але —
наплив українських поселен-
ців весною 1898 року — при-
брав таких розмірів що на
відвідування українських ко-
лоній вже не ставило часу
Призначені на поселення
вільні землі довкруги "ста-
рих" колоній скоро заповни-іис- я
і уряд вирішив заиочат-куват- и нові українські посе-
лення в Асспнибої і Саскаче-зан- і
де були ліе вільні землі
які дуже добре надавалися
на управу пшениці хоч що-
правда лісу було там обмаль
а українські селяни завжди
шукати за лісом В Асспни-
бої і Саска чеканій крім кіль-
кох українських родин які в
1892 - 93 роках осіли недале-
ко німецької колонії Най-дор- ф
українських колоній
зовсім не було І тому саме ні-
як не можна було намовити
нових емігрантів поеслювати-с- я
там де не було іде укра-нськи- х
гомстедів
Врешті по довгих корово -- дах перша група поселенців
виїхала в околицю Ростерн у
Саскачевані Колонізаційний
агент С В Спірс повідомив
сомішінера іміграції МкКрІ-р- і
у Вінніпегу що найшов
відповідні землі ' в околиці
Фіш Крік але тяжко людей
переконати щоб там поселю-валнс- ь
бо їх все тягне на ка-
міння до Стюартбурну про я-кн- й
вони чули у Вінніпегу
або до Едмонтону Прохав
щоб о Дмитрів вислав до
Ростерну о Дмнтрова або Ки-
рила Ґеника щоб людям ПО
яснив користі які оудуть ма- -
ги коли осядуть на врожай
них пшеничних землях
Але о Дмнтрова у той час
не було у Вінніпегу 4-г- о чер-
вня комішенер МкКрірі ви-
слав його до Монтреалю щоб
зустрів великий транспорт
українських іміґрантів якіш
мав приїхати на пароплаві
"Італія" і опісля перебрав
провід одного з поїздів з но-
вими емігрантами з Монтре-
алю до Вінніпегу
На пароплаві "Італія" при-
було 512 осіб: 119 мужчин
163 жінок і 230 дітей Ще в
Монтреалі перевірено хто ку-
ці їде і записано: 19 родин
їхали до рідні і знайомих в
шованої колони околиці 2
-- о-
тн Вьятер Бе
ла н
— Не входь Ти ж помер
тебе в понеді
лок — закричала тітка
лрнзітання але небіжчик та-
ки у
Що ж сталось? Ла- -
з
Майже ' на- - дуть партійну комісію 0 на Г Г _ роботу лісовому
родина ічачп до Тинднлу од-г- п
до Плезант Гонму а чоти-
ри родини і два самотні муж- -
і чини їхали до рідні в околн- -
І ці Сіюартбурну
ЛОНІ ТРАНСПОРТІ!
Пе сліп о Дмитрів ще й
:Ід:шчлти по утяжливій лодо-кіж- і
як з Оттави прийшла
елегріїма з повідомленням
іро нові транспорті! іміґран- -
"із і наказ для Дмнтрона
!Сгално на схід 3 Сергієм 'Ілтшшелком
іустріти українських імі- - познайомився і:
які на на-- і травні 1928 року В час
роплаві "ІІіза" Сподіваючись обидва нчнтель-ііриїзд- у
дальших траиспор- - іспит в Академії мис-ті- в
суперіптендент іміграції ч 'тецтв Зразу один одному ми
Френк припали до серця А втім хто
{митрова на по- - тав щирого Лнтвппеика той
стінне експортування поїздів
українськими іміґрантпмн
мій: Галіфаксом і Вінніпегом
Як показалося це була ду- -
же виснажлива праця яка за- бирала ввесь час і не давала
змоги виконувати душиастпр-ськи- х
обслуг по колоніях як
цього поселенці прохали
Крім о Дмитрова приділе-
но до експортування тисяч
нових поселенців ще трьох
іміграцій них службовців - пе- рекладачів: Кирила Ґеника і
двох скандинавських пере- кладачів Ккерлнн-д- а
і В М Андерсона І саме
п розгарі іміграцінного руху
наспіло прохання С В Спір-
ея щоб Дмнтрова вислати
до Ростерну йому до іюмочі
дій справі звернувся Спірс
до самого віцеміністра Джей-мс- а
Смарта в Оттаві а ви-
слав телеграму (16 червня
1898) до коміщенера іміграції
у Вінніпегу з таким розпоря-
дженням: "
"Думаю що -- буде доціль-
ним коли вишлете о Дмит-
рова він старався пере-
конати галичан щоб вони о-сіда- ли околиці Фіш Крік
Хай кін залишиться там доти
поки ті люди не будуть роз-
міщені Було б проти їхньої
власної корнети вибиратися
до Едмонтону Рекомендую
переконати їх щоб поселю-лались- "
До тих усіх труднощів при- йшли ще більші Вибухла епі-
демія кору й віспи треба бу-
ло впроваджувати карантену
ізолювати хворих переводити
лікарські перегляди Тим ча-
сом нові імігрлнтн прибували
тисячами іКж пасажирами
пароплава "Піза" знайдено
аа: 20 випадків кору і три ви-
падки віспи Кілька днів пі-
зніше ще більше о-с- іб Почалась сувора каран-тен- а
повставали ллмішпним
серез незнання мови і треба
оуло аж військо викликати
для охорони ізоляційних пун-
ктів щоб зараза не ширила-
ся
о
Канада - країна
емігрантів
Канаду часто звуть країною
іміґрантів ніколи не звуть її
країною емігрантів Насправ-
ді ця країна заслуговуо на о- -
бидві назви
Протягом 1953 — 1962 рр
понад 288 тисяч канадців
здебільшого народжених у
Канаді стали американцями
Найбільше американських і-міг-
рантів приїздить із Мехіко
Друге місце мас Німеччина
трете — Канада четверте — Велика Британія п'яте — Іта- лія
ШАХИ І ФУТКОЛ
У Києві закінчився третій
міжнародний товар и к н й
матч збірних шахових команд
України і Болгарії Команда
України перемогла 11 : 9
Італійська футбольні ко- -
: 1 на користь італійців
кн яка живе в Сен-Лео- н де
і від неї дізнав-
ся що він вже помер і з по-
честю похований
У місце'зості на
дорозі знайшли трупи який
дуже був похожин на Лакур
сьсра був такий самий
черевики — також Брат і шу- -
рин Лакурсьсра сказали що -
" ' Ч ° ьлялн °
церкви в звідти на цвинтар
Після похорону небіжчик прийшов до тітки
У Квебеку небіжчик при- - таборі але там вибухла
йшов відвідати свою тітку і фірма відпустила робіт- - Два дні після похорону у ників Лакурсьср пустився
Шанігені 34 Рене Ля- - дорогу назад додому По доро-курсьс- р з'явився на порозі ха- - зі зайшов до своєї тіт- -
тітки
Ми поховали
на
увійшов хату"
У
курсьср Шінеґену
студентів Га™
У
СЕРГІЙ ЛИТВИНЕНК0
ІО і іні ГУЦМЛШОК
Відійшов від нас великий
мистець-скутьпто- р я особи-
сто втратив щирого друга З
Ню Порку прийшла сумна
звістка що Сергій Днтііннєн-к- о
помер у лікарні 20 червня
від удару серця
Передчасна смерть 61-річ-но-
го
млетця повного жнтги
енергії щирості! її ідей о тим
втратою для ук-
раїнської культури і зокре- -
ма мистецтва
не міг його не поліоопіп л-роже- нець
Полтавщини (нар
5 жовтня 1899 р) і старшина
'армії УНР він побула в два
роки польському таоорі ін-
тернованих проте був життє-
радісний хотів учитись і тво-
рити
виїхати щоб
047 Краков
'])пнтів приїздять той
мп скліда'тп
ський
Оттаві Педлен казан
приділити
Алфреда
той
щоб
захворіло
Маскінонж
Сен-Лора- н
болючішою
Об'єднання
Пригадую багато свідчать пе-рі- чі
Кракові Лнтвнненко розмах
скульптор а я Сергія
нам доводилось
складати скульптури
малярства Тол: мін новий
друг мені ліпити го-
лову моделю я йому ма- -
цс
жнп де
нього
листа
моєї
дня ця
був
до-
лю
їв
зуст- - про
був
але
іспит ооом
люватн Наше краківське зна- - іою нагородою Пам'ятник
йомство тривало лише два Франкові Глек і па-тиж- ні
відбувався Ліазепі ІСергонксо-протяго- м
9 днів) але ми рої- - цс видатні йо-прощал-
псь
як твори
Лнтаиненко при- - Поховали незабутнього Сер-їха- в
до Львова з Парижу де гія Лнтвиненка 21 червня
продовжував студії Львові Нехай чужа в якій
він жив аж до спочин небіжчик
шкав він самому 'легка
читає про
! У шведському Готебор-- '
гу Хрущов розсердився про-- і
читавши газеті що Ярос- -
лав Стецько голова
І вінок біля ко-- і
Карла XII Мазеппного
спільника Полтавській блт-І- ві
В імпровізованій промові в
час сніданку в ґетеборзькій
БІЧНА
К ІОНІТ І ІІМІІОМ
Хто нарікає що канадсь-
кий прем'єр Пірсон нерозсуд-
ливо потрапив у клопітливе
становище хай подивиться
клопоти ліхтенштайського
уряду
Досі Ліхтенштайні ма- -
' ТЛ™У- - КНЯД313СТВ1 М1Ж
І іііоцгіциюга і исгілю СІІ1- -
валн мелодію "Год да
Квін" на власні патріотичні
слова — це був державшій
гимн Ліхтенштайну
Недавно ліхтенштантськнй
вирішив що Ліхтен-
штейнові потрібний ліхтен-штаннськи- й
гимн Мелодія
має бути ліхтенштанська і
композитор мас бути ліхтен-штайнец- ь
Рішення є рішення але як
ного виконати? Ліхтенштейн
мас аж 16000 населення
ні одного композитора
о
ТУДИ І НАЗАД
Без нашого Гриця вода не
освятиться Без Косача
обійтись шевченківські
паради в Києві
І Юрій Косач вічний ман-
дрівник на своєму
був уже в кожному політнч- -
таборі опинившись піс- -
І ля другої світової війни в ]ю
Порку там
І совєтофільськнй журнал І от
тепер немолодому козакозі
(
мандрівочка Скорис- -
! тявшись шевченківським ті'- -
лнчного державного куль-Радя- н- [турного будівництва
України"
Будівництво — будівниц-
твом але особиста Гарантія
ще нікому зашкодила на- віть Косачеві від -- їздом до Києва кандидат
живого свідка подав нюйорк-ські- й
комуністичній газеті
він їде в Україну шу- кати "більших сил для
на благо українському наро- дові всьому пра- гне прогресу братерства і мн-Р- У"
Будь-як- е непорозуміння от- - же виключене Чоловік їде
тільки по "більші сили і на- -
Р™ фтасться до задушливо
го Ню Иорку
околиці Форт Саскачевану в манда "Ляціо" 19 червня гра-- ! леєм Косач ниїхап із зпдуш-Члбер- ті 33 родини їхали в Кисзі з "Динамо" Зма-лигог- о II ю Порку до Києза
нової попереднього за- - ! закінчилося з рахунком : щоб "бути живим' свідком ве- -
в
не- -
в
-- річний
л-- і
квітні
пішов в
39000
в
о
Одяг
а
в
я
в
о
а
о
о
с ь
з
а
в
в
в
не
запахла
не
лрлці
людству
і ні будників що я "Через
частенько н бував у ного ро-
бітні Опинившись з дружи-
ною на еміграції Лптаинеико
у Карльсфельді
творив Я часто тоді бував у
з подивом дивився на
творчість
У 1950 році він виїхав
до Пю Тїорку Ще зовсім не-
давно написав мені як
завжди погідного і сердечно-
го Я вислав йому каталог
рдмонтоиської виставки
та моїх учнів самот
кош відкривалась
гнетавка Лнтшілеико поме]
В Лпіініленка поодну-ванс- л
чистець і щпрнй патрі-
от — еоборнпк Попри без-
настанну мистецьку працю
він знаходив час теж на гро-мадськ- у
роботу В 11 ю Порку
він головою
млетціп та Іітературно-мис-тецьког- о
кпобу
Великі кількість творів
Ілтзиненка зокрема пам'ят-
ників борцям за
Україні! митр І Центи ць-ком- у
Франкові (бронзопий
пам'ятник — монумент) та
наші перші Інших
в ликлй і кипучу
маляр чість Іптвннснка 1
і і
помагав
—
в Спей
(сам іспит м'ятник в
лі Н И — теж
добрі друзі го
1930 року
У земля
1914 року Ме- - буде йому
у тому бльо- -
Хрущов Отецька
місті
АБН
поклав могили
роля
Я
на
сейв
і
уряд
од-
нак
могли
який віку
ному
почаа видавати
і
ської
Тож перед
на
за-
яву що
і що
доїла
року гання
дуга
своєї
і
далі
і
його
Того
особі
полеглим
тзор
—
Ню Порку він створив низку
скульптурних портретів мілс
ними і бронзовий портрет
Гстьманівнн що був відзна-
чений Великою амернкансь- -
біржі Хрущов сказав що Сте-
цько здасться монтус українсь-
ко-шведську коаліцію
"Але вії — гозорив пін іроніч-
но до шведських господарів —
не підете на нас війною Прав-
да що ні? Я хочу відпочити
коли повернусь у Москву"
Промову Хрущова подала
"Радянська Україна" з 2(1
червня
АНТЕНА
СТРАШНА РІЧ
З малим запізненням зате
з великим переляком торонг-ськ- е "УЖнття " (24 червня)
повідомляє що Хрущов на
прийомі Ульбріхта "виявив
страшну річ а само теперішні
китайські керівники в Пекіні
бажають нової світової війни"
Навіщо я: їм війна? "Бажа-
ють щоб СССР і СІП А вза-
ємно себе знищили"
Он які вони ті китайські
керівники! Не керівники а
маніакальні палії війни
Щастя що Хрущов звору-
шений відвідинами бородато-
го німецького друга виявив
страшну річ Без цього то-ронтсь- кі
пропагандисти були
б далі друкували гнівні статті
проти американської вояччи-
ни яка не пускає китайських
миротворців до ОН
КІДКРИТТЯ
Інакше цього не можна на-
звати як історичним відкрит-
тям
Вінніпеґський журнал "Ві-
ра п культура" пише в ос-
танньому числі ясно й рі-
шуче: "Мильне с поняття
Церкви Римської що лиш від
ІХ-г- о століття Церква Східнії
прийняла назву Церква Пра-
вославная Бо титул цей був
уживаний від часу оснувавші
громад християнських одно-
часно з терміном Католиць-
ка Церква Згадка про цс є
с листі Ігнатія до мешканців
Смирни коло 110 р Б якщо
приймемо цього листа за ав-
тентичного"
У листі св Ігнатія який
багато дослідників прнймпіоп
за автентичний с назва -К-
атолицька
Цсркка Назви
Прапослаяна Церква досі
ніхто ще в ньому не знайшов
Ніхто крім зінніпсґського до- слідника Том знайшов але
не показує Скромність не
дозволяє хвалитись власним
відкриттям
РЕСТОРАН УОЕРЕДМІГГП
ЕДМОНТОНУ
Яіуієго КєзГаигапІ
ЮОЬ'І - ЩО 81 ЕЛоншІои
Н'іппе: ОА 4-23-
82
напроти тої сіні Мі--к іпіли
власник І Тимчшііин
Чм'„іг ісгц-- мін ОННПІ
Уюіііїіц-ію- м о Ріпилинс і іи
ЕЛМОІІТІІІІУ 1 околиці