Homin Ukrainy, September 19, 1953

              ІЙЙіяльна'жова бюджету
і ' - г --- ? -
' "Ми пригадуємо незабут-
ню дату яку бз'де відзначува
ти і настз'лному році совєт
ськиїг український народ
' спільно з великим російсь-
ким народом — 1654 рік рік
зоз'єднаннн" України з Ро-
сією" ' "
Так писав лрислз'жіпік
Кремля український поет М
Рильський під час присутно
сти на сесії Верховного Совє
та СССР присвяченій затвер
джешно бюджету иа 1953 р
("Правда" 8 серпня)
Так дата паправду неза-
бутня Розпеченим залізом
замаркована вона в пам'яті
українського народу І ця да
та оудс відзначена підведен
ням наслідків 300-літльог- о
визиску і гноблення України
Росією Україні є про пдо
пригадати Росії і дуже ба-
гато є такого Кремлівський
наймит і раб Рильський мо-к- е
бути певним що дійсну
правду про лучезарпу дрз'Ж
бу народів Сонєтського Со-
юзу" як піп висловлюється
в своїй "Правді" українсь-
кий народ знає скільки про-
клять наслав він па голови
"буржуазних націоналістів"
бо пі йому і нікому не вби-
ти національної свідомості!
народу Він знас добре знає
що коли він і йому подібні
будуть говорити на урочи-
стих ювілейних зборах про
"дружбу" і "братерське
піклування'' з боку Росії то
в нам'яті присутніх цс буде
тільки збуджувати спогади
про 300-річн- е гноблення
Про це гноблення дове-
деться сказати багато скази
ти) тим хто користз'ється
вільним словом) хто має злю
гу це зробити І це бз'де зро-
блене
Але зараз ми не збираємо
ся заглиблюватися в ту дав
нннз' Ми хочемо в тому світ
лі лучезорної дружби" вер-
нутися ще раз до бюджету
з нагоди якого він писав про
благодіяння Росії до Украї-
ни Це тим більше доцільно
що виступ Малеикова дав ба
гато уточнень тому що не-
ясно було з доповіді Звере-в- а
Отже як стоїть справа?
Чи правда що Україна яка
вже 300 років була колонією
Росії тепер позбулася того
колоніального становища
чи навпаки той визиск ще
більше підсилився?
Для відповіді па це бю-
джет дає багато матеріялз' і
Д Донцов
В мозку нашої правлячої
еліти старих часів на першім
місці стояло бажання влади
бажання командувати й на-
казувати формувати Вони
мабуть так були одержимі
жадобою влади як коман-
дор Лесі Українки (Камін-
ний Господар) який влюбив
ланцюг потужний влади що
громаду зв'яже наче бранку
і кине вам до ніг' воші пре-
красно розуміли що "нема
без влади волі" їм нераз "кн
піла кров палким бажанням
влади" вони відчували "що
значить влада що значить
1 не одну правицю а тисячі
узброєні до бою" мати до
своєї ліп-
ше від багатьох тямили во
ни що пурпуровий плащ во
лодаря "мов прапор єднає
коло себе всіх відвалених
всіх що не бояться кров'ю і
слізьми сполучувать камін-
ня сили й влади для вічної
будови слави" їм не чулеа
іп-і- а амоїціп володаря опа
иувати стихії шал біспува- -
} тин' вони мали інстинкт то
го якого пост називає "ме- -' ханіком людських мас діна-- V момайстром будівничим"
(Є Маланюк) вони шукали
за способом щоби влитії на
і{- - роду1 форму "не з воску £' каменя і міді"' щоби під їх
1л ' владарною рукою щез хаос
"'' (
щоб щезло все "гниле по-'- £ двійне у димну тьму що ха-С'- }
осом кричить" (ігіет) щоб
Л- - усе безформне обернути си-- ) ""л'ою своєї" л'владй в1' сильну
і у""д - V Ч""'1''-и- ) V іЛІ о"інчііі:
і тим більше совєтський де важливій::? діл 'іТ-с::- : :л:пч:і
переведено тотальне }'д- - лізму форма використання
живлення всієї народно - ге господарського тетену г~
лодпрської діяльності! і де ктадаючи
-- г „ : і: „~
знм пляном народного госпо
дарства Отже як у тому бю
дисеті відбивається колоні-лльп- е
становище України?
Одною з найхарактерніших
ознак такого положення є
привласнення і спрямування
додаткового продукту
Як відомо продукт тво-
риться працею але створена
ез'спільством сума продуктів
не споживається в цілості
Частина ез'спільного продз'К
ту т зв додатковий про- -
дЗ'кт заощаджується і спря
мовується иа поширення ви
робиичої бази на забезпе-
чення верстату праці прий-
дешнім поколінням В само-
стійного державного народу
цей додатковий продукт за
лишається в національній е- -
кономіці иа національному
терені і в залежності від со-
ці лльного ладу впкорпсіо-вуєтьс- н
більш або менш рл
піональио і повно в інтере-
сах народу При колоиіяль-ном- у
ж сгаїгопищі цей додат
ковнй ПРОДУКТ в цілості чи
час шино вилучається з на-
ціональної економіки і вико
рпетовусться із економіці ме
грополії на її території і в
ЇЇ інтересах
Таким чином частіша пра
ці національної спільнот
відбирається у неї і привлас
шоєгься другою спільнотою
один національний організм
експлуатується другим Це і
творить основну ознаку
колопіяльиого становища
Ще й тепер мається бага-
то людей які міцно трима-
ються ПОГЛЯД}' що колонія
— це відстала в культурному
відношенні країна без про-
мисловості! ностачаюча ме
трополії лише сировину Це
застарілий погляд Теперіш
ия колонія або "колонія ев
ропейського типу" як її на-
зиває Волобуєв ("До пробле
ми української економіки")
на відміну від колишньої
"азійського типу" може бу
ти і в культз'рном}' і в про-
мисловому відношенні вища
від метрополії але та проми
словість належить метропо
лії ооумовтюючп тим вилу
чення додаткового продук-
ту "Для наших часів — ка-
же він — термін "колонія а-зійсь- кого
типу" трохи заста
рів Експорт капіталу ця
Формотворчі ідеї провідної верстви
(Закінчення)
розпорядимости
який оагогом гнав до своєї
цілі юрбу з "плебейськими
інстинктами'' піав "немов
лінивий скот у вогонь у сі-
чу в труди і в небезпеки"
Жадоба панування свого
виключного права впкопува
ти владу в своїй країні пер
шорядного значення момен-
ту влади в суспільності —
було заїзди властиве нашій
старій правлячій касті В кпи зівській верстві й сумніву в нікого не виринало щоб хто
шшин а пс вони мав пану-
вати над землею й народом
Сильно закоріпенс жило по-
чуття влади і в козацькій
старшині В Памфлеті геть
манців на слобожан перші
лсорстоко сміються з вер
стви немаючої цієї ла-доб- н
панування прозивають
їх жабалухами пастухами
наймитами оабами з поме-то- м які вміють лише насти оівці орати і чумакувати а-б- о розбігатися від страху
перед напасником Ця сама
жадоба влади яка виявля-
лась у стремлінпі приверну ти стародавні козацькі воль
пости дзвенить але до кін-
ця 18 віку в наших історич
них документах в усяких за- явах наказах старшинської
верстви починаючи від геть
папських універсалів а кінча
ювкиачтриеорбинлиаекинапнзсяаьмкиноої'вдоегпкоуотма"іУтслаоіжмїе-идіядл- оя" та сама жадоба влади
дзвенить в діяріях і в літо-
писах козацьких КІИЧП1ПИН
"Історією Русов4' Ця жадоба ' ї~'ліууі і іші суті грішка іплапн іір Гіглл т уо„
"іп"міст::!:-:- і
форми господарства і сприя
ючи розвиткові нродукціп-пн- х
сил колонії в капіталі-
стичній формі перетворює
таку азіятську колонію на
європейську" Отже суттє-
вим є якщо говорити ппо
економічний бік справи ви
лучеиия метрополією додат
кового продукту В ЦЬОМУ
цілком правильному розумій
ні слушно зазначав проф
Покровський ("Марксизм і
особливості істор розвитку
Росії)") що "Росія сама є
одна з найбільших' колоні- -
яльнпх держав світу а під-
корені нею терени "являють
ся як пайзразковіші коло-
нії"
І зовсім не обов'язково
щоо мешканець метрополії
коштом тої коіошяльпої с г:с
плуатації жип песиівмірпо
краще як мешканець коло-
нії Це вже залежить від то-
го як використовує І вся той
додатковий продукт Голян-ді- я
к'отпсь за той кошт ма-
ла дуже високий життєвий
рівень свого населення і не
звичайно міцну валюту а Ро
сія значну частину колошяль
них зисків спрямовувала иа
свою мілітарну розбудову
на поширення завоювань
Цю свою мілітарну експан-
сію Росія підносила до рівня
месіипської ідеї посієм н-к- ої
був російський народ
що мовляв і надавало йому
ознак культурного типу ви-
щого від тих хто тієї ідеї не
несе і не в силі здійсни ти Ко
лнсь М Данилевський ("По
літичиі етюди") писав:
"культурний тин цс та-
кий що має свою ідею яку
і переводить в життя Якщо
якийсь споріднений народ
самостійно не може вияви-
ти своєї к}тьтурної ідеї то
він стає тільки за етнографія
ний матеріял" Тому ли-
ше "в складі єдиного росій
ського народу вона (Украї-
на) зуміє виконати свою мі-
сію відносно звільнення Бал
канів і визволення Царгоро-д- у
й Дарданель від турків"
На здійснення того роду "ме
сіянськнх ідей" і спрямову-
вали народ "культурного ти
пу" значну частину колоні-яльни- х
зисків
Додаткова вартість а куму
лю'ється в основному трьома
шляхами: промисловим зис- -
стична прикмета козацької
старшини яку завзято і впер
то поборювали Петри і Ка-
терина над якою зупиняли-
ся з ненавистю і злобою цар
ські намісники і яка заглухла
і вмерла остаточно мабуть
аж за іМиколи І
Як перший момент — жа-
доба влади так і другий —
момент паїГятгя цієї вла-
ди розглядався цілком інак-
ше демократичною інтслігеи
цією й нашою колишньою
панівною кастою
ІЗугп па волі в поняттях
старих часів значило імпону
чаги чужині своєю сплою
бути страшними їй У літо-
пису Іпатівськім під 1126 р
читаємо про іМоиомаха у ве
ликій похвалі йому за те
що "його же слух проізіде
по всім с гранам найпаче же
бі страшним поганам" Ось-момне- ла
прославляється за
те в "Слові о полку Ігоре-
вім" що йог о "грози тю зем
лям тскуть" В "Слові о по-
гибелі руськой землі" най-
більш пишається автор сво
імн грозннмп киязьми" Гра
б'янка згадує прежде бив
ших иошів українських "я-л:- с
ащс і невірнії бяху по му
лсеством своїм всі странп об
поніаху страхом" Літопис
згадує що Володимпрового
імени "трепстахуся странп''
нтак само як імени Всеволо
да У віршах Саковича па
смерть Сагайдачного під-
креслюється що був він
"страшним племенам поган-
ським" У "Лямепті побож-
них людей" згадується як
то колись "славна була стра
на (наша) славна була і всім
ііеприятгтям ужасна" Лямсп
тачі 18 віку що плакали за
втраченим -- раєм "" згадували
якто колись татапсікгїлпг-тт- -
ІГл%-і':!'л"Г-і-- - : т#-- г V' чГ лиііаліЧшРОду дикому
ийУ:г-:і'г-г:лл--- :л с—''гЛт4--- - '-л- -К' : -л- -:" - '
-1
І -'- -- 4ЦД страх був ко- -
Vі- - '
'-- М
"О-'ГСЗеЛІП-
ИМ і т0'° Ма"
стниоп податків якл пере-вигну- з
цитрати на потреби
населення
Цими шляхами і і'пнев ии
зиск Укпаїни на протязі чіп'
років що їх тепер бо ІЬІП'С-впк- п
збираються відзначува
ти ювілейними урочистостя
ми ГІерешкаджа'ючи розвпт
кові української промислово
сти всупереч її прпродшм
даним Росія спочатку розбу
дувала у себе виробництво
товарів широкого в:і:иіку
л постачаючи ними украінсь
ке населення вона зшіімш
до себе торговельний зиск
Так наприклад більше як
98° всієї текстильної бавов
ияної промпсловостп в дру
гій половині минулого сто-
річчя було зосереджую в
центральній і північно - за
хідній Росії ("Збір шдом
матер мипст фіпап за іоо
рік") іак само 85" всієї сук-
няної промнсловосін 51)1-- °'
льняної і т д Навіть тюпои
і той па 02% перероблявся
в Москві і Петербурзі
Не будемо т наводити
багато прикладів Па іс ще
оудс час коли оуде свяіку
ватпся ювілей братерства"
Факт той що основна маса
торговельного зиску з укра
їнського населення Гіпіла иа
користь Росії скріплювала
її економіку Пізніше коли
почала розбудовуватися у-країпс-
ька
горпо-руди- а про-
мисловість знову вона ви-
никла не як національна а як
чужа До 80% всіх капіталів
вугільної залізо - рудної і
манганової иромнеловос ги
належало франко - бельгій
ському капіталові і російсь-
ким банкам посередникам
тих капіталів Через цс і по-
давляюча частіша промисла
вого зиску "так само вилуча-
лася з української скомікн і
йшла або за кордон або із
каси російських банків
Доходи від закордонної
торгівлі України яка була
основним експортером імпс
р її також не попадали до її
рук а коштом мит і монопо
лією валютних операцій аку
мулювалися в Росії
Що ж до податків то спо
чатку на десятки мільйонів
а пізніше на сотки мільйонів
українські бюджетові надхо-
дження перевищували витра
ти і ці лишки йшли в імпер
ську казну і па протязі де-
сятиріч витрачалися на роз
зак" Відгомін цієї мудрости
дзвенить і у Шевченка Він
1
і
згадує звертаючись до сво-
єї країни що "колись щасли
вою була і вороги її боя-
лись" (Гайдай) А страх у
нашій старій мові мав ціл-
ком означений сенс: страхом
впливав той хто давав зако-
ни хто викопував свою вла
ду над чимсь Передусім очс
видно Бог що "страхом йо-
го (у Кирила Туровського)
движи гься земля животіння
трепету гь моря поштують
ся світила раболіипо слу-
жать і твар новсленная тво-
рять" Наповпятц когось
страхом значить отлес зму-
шувати його коритися собі
і)іііііі своєму пануванню
слухані: основини момент
поняття влади
Як сильна павні так спль
на повинна бути влада — па
думку наших предків — і в
середині національного ор- ганізму щоб не розривали цей організм відосередпі си-
ли Так звана гуманність по
олажтпвісгь потурання всім
розкладовим силам 'окремих
одиничних або збірних воль
У спільноті завжди було зві
ступом близької загибелі
провідної верстви 'Коли елі-
та французької монархії по-
чала видавати енциклопеди-
стів і коли королеві незнос-
тніинйь гсітлаьвоатвіпштягаврпалвалапдлиес —па
роялістичпу шляхту Коли в
Царській Росії з'явилися а-нарх- істи
графа Л Тйолгсутомгаонісатбио тпиппсьу
емшенспьиккоигонардодвноиркяинст—ва днбіулрио
почислені Як були' вже по- числені дні демократичної е-п- тп
3-- ої республіки фран- цузької коли поодиноким Робітничим сидикатам' віль-
но було безкарно терорпзу- -
будов}' російських заліз
ниць
Ллє привласненням додат
кової вартості! справа не об
межуваласи Слідом за аку-
муляцією Росією колопіяль
ного зиску в ній природно
кристалізувався і попит на
продукцію духової культу-
ри Розбагатілі російські
купці і промисловці (Трстя-ков- и
Мамон гов Морозов
Ситнії і багато інших) ста-
ють меценатами видавцями
власниками театрів тощо
До їх рук сплітається вели-
чезна маса культурної твор
чости колоній перетворюю-
чись тим шляхом в російсь-
ку культуру Твори україн-
ських малярів опинилися в
музеях "русекого" мистец-
тва твори українських ком
нозиторів науковців літ'сра
іорів опинялися и скарбниці
"русекой" музики науки лі-
тератури і т и Як промовля
ючи звучать слова Гоголя з
листа до Максимовича: "По
киньте кацанію гп приїж-
джай іс в гетьманщину лЦля
кого кому ми все приноси
мо в жеріву '?
Так було А як же справа
стоїть тепер в світлі бюдже
ту? У кого акумулюється те-
пер додатковий продукт?
Перш за все треба позбу-
тися ілюзії що СССР і РС-ФС- Р
цс щось відмінне одне
від другого Це все одне як
би ми почали відрізняти ко-
лишню імперію від Росії Як
тоді так і тепер то не є ор-
ганізм що відображає бага
топаціопаіьну природу дер-
жави як тоді так і тепер
складові частини — націо-
нальні організми — пі в я-к- ий спосіб не опреділювалн
політичного життя як тоді
так і тепер існує метрополія
і колонії з тою різницею
що тоді метрополія назива-
лася російською імперією а
тепер — СССР
Та врешті-реш- т справа не
в тому Суттєвим є те чи за-
лишається додатковий про
дукт у національній економі
ці чи як колоніяльний зиск
вилучається з неї Справа не
змінюється від того що я-ка- сь
частина того зиску без
посередньо не увійде в еко-
номіку метрополії а за її пля
нами буде використана на я-ком- усь
іншому колоніяльно
му терені в цілях збільшен-
ий там додаткового продук-
ту
Відомо що Росія притяга
ва п село п місто і колено-часнп- й
уряд і иарлнмент ко-
ли союзам учителів і інших
урядників вільно було -- безкарно
шантажувати владу а
пресі вільно було безкарно
понижувати армію церкву й
ідею патріотизму судам вііь
по було безкарно пускати
індивідуальні злочини як у-ряд-
ам безкарно пускати зло
чини тих чи інших кляс чи
впливових груп спільноти
чи парлямситарпих клік Де
влада знижується до маси
замість підносити її до себе
де запобігає ласки вулиці
замість творити справедли- вість де трапіть віру в своє
покликання правити країною
Й ІШКОПУПаГИ ППРППГП гімні
влади — там хуїко ця влада
інис під рупіами суспільства
зваленого цими відосередиі-м- п
партикулярними безкар-
ними сгоїзмами частий
У протилежні і ь до нашої
"народолюбної" інтелігенції
яка за негуманне вважала
примінягп дисципліну — в
дпеі рчлиеавііпртвіїсввоїйдервжлаасвнніійм грбуу-- дтіівн—ицтцвілі ковмтоівнааркишсоьїкімзасалдепит
тврідинмаалваесряствнаашВа усстіахрастапррио-х
документах чи старім пись- менстві взагалі прозирає не- похитна думка копечпосгп
суспільної дисципліни і в середині народньої спільно-
ти Заповіддю було: "ащо бо
в(тіжи дкняя:ежое"д) обнерикмазпзлпешдізєлшиьх'
иопежс за твоїм перадіпісм
умножаться зліш на пакість
ддооборріишм в Пмоиріполгсуибвиутьз'члихМу-- цк а пмяітфа іліосноафвііять зоовгисідмнапедзремоозу- кратичним "провідпкам"
я-ки- м бракувало і шляхетно-
сті! і відваги й розуму щоб
ла франко - бельгійській"! ка
пітал до спільної участи у
визиску України але в (той
же час сама позичала гроші
в 1896 1900 і 1913 роках Пер
сії (Ірану) з метою перство
ренпя її в нову колонію І
той факт що якусь частішу
визисканнх гроше й з Украї-
ни та інших неросійських те-
ренів Росія не споживала п
своєму господарстві а інве-
стувала в Персію ні в чому
не змінював колопіяльиого
становища тих -- теренів
Більше того коли 6 ме-
трополія якусь частину коло
ніяльпого зиску залишила
навіть на національному те
рені иа розбудову нових під
приємств і тим самим бе:
сумніву зміцнювала націо-
нальну економіку то від то-
го зростала бп паціональпг
продукція і збільшувалася
б кількість затруднсиого иа
селсиня це все ж не знищу-
вало б колопіяльиого стапо
вища якщо ті підприємства
виникали б за плином метро
полії як її власність що у-можлнвлю-
вала б їіі відбирай
пя додаткового продукту з
тих нових закладів
Тому і не можна лише са
мий факт розоудопи оольше
виками промис ювостн в У-краї- пі
розглядати лк такий
що заперечує її колопінльпе
становище
Відомо що тепер вся про
мисловість і спьське госпо
дарство національних спіль
нот належать метрополії —
СССР В розпорядженні т
лишені лише дрібні панів- - і-- а~у "Щн
ремідіичі підприємства З за
гальиої суми асигнувати на
"республіканські бюджети"
в мільярдів рублів 702
мільярдів відпущені па осві-
ту культуру охорону здо-
ров'я і соціяльнс забезпечся
ня З решти в ЗО мільярдів
рублів основна частина без
сумніву ніде на оплату адмі-
ністративного апарату От-
же па фінансування націо-
нального господарства зали
шається якщо взагалі зали
шається мізерна с}'ма Та-
ким чином функції "урядів
союзних республік" звужені
навіть в порівнаниі з колиш
німи царськими земствами
Метрополія — Росія тоталь-
но опанувала народне госпо
дарство всіх своїх колоній
уможливлюючи собі тим са-
мим максимальне вилучення
додаткового продукту що
створюється в промислово-
сті сільському господарстві
або конденсується через тор
гівлю і податки
ту мудрість засвоїти Нею ле
повні були пам'ятники нашої
старовини — "ПчоліГ "Із-
борники" п ін нею повне
було наше військове життя
і впсокошкільне ідеєю ко-
нечності! дисципліни й су-
ворої караючої влади для
людської суспільності! пов
на наша церковна література
князівської й козацької до-
би Так само як і їх поняття
про Ножнй Промисл і про
справедливого прощаючого
розкаяних і мстптсля грішнії
кін Бога Так само як і літе-
ратура тих зачпслюваппх до
модерного нашого письмен-
ства авторів які ще дихали
духом нашої переддемокра-тпчпо- ї
доби як наир твори
Котляревського з його дега
тічнпм описом пекла і Шев-
ченка який вірив у суворого
караючого ІЗога і в потребу
карані всякі гріхи навіть не
вольний пезавпнепі В усій
тій літературі проглядає яс-
ний і прозорий твердий по-стул- ят сильної доосередко-во- ї
дисциплінуючої -- сили в
суспільсіві постулят сильної
всередині влади яка б не да
вала розпастися збитий до-
купи національний організм
Жадоба влади влади спль
пої і страшної павпі й суво- рої -- і справедливої внутрі як
серединка що потрапить
зробити міцно сформованим
і через тс сильним організм
нації — ось було відношен-
ня нашої провідної колиш-
ньої верстви до третього с-лсм- спта поняття держави
Крім того — мусіла в тім
понятті та влада бути своя
Цією четвертою характе-
ристичною прикметою по- няття влади панівної верстви
є якнайбільша компетенція
Цієї влади її широкий обсяг
павні бажання бути повним
Г" 11 Зі?
'Ц[лййзиск®8
1 г-осподарс-
Жо5Я
ких лишмз:іЧ"т%н
ЄТЬСП п лЛГ!- - "''НДЛ ЗалгТП1
а 98
собі
ти:
ФДЛОУЛІ!Л
МЄТ0Опочі'-- і іаЛ
192 Млпл'кїіД0Дїі
У'ИВ'яі-- і зиачаютьсяС'на
Амду і ам „„-- -
словостн Ьр„ ЧІПР
ков ясно г --- %
час -- 7° За
ПІ 1ІЄПТРИ в Пової2СТріі
пал п гг- -
Сході в "Х"3 Дале
кої півночі" а:Вро
СН ПО
МОСГЯМ УітяїиТ?Иіі
процентів в Г1
ДЗ-кц-
ії СССРц'?пВій1
ДУ-м- а пі що п ІЮГІМііл І
ЗІІГК-- --тгт„_ ""''ОЕІ
тгУ-г::-"
Т0МУ — чи чию ЩОв
ЛРД- - то збирає д1я
'"" о країні
Торговсльнип зиск
- г
і
і
"тшсішків заступлені
і1""")! оподаткував І'дншуоіадц
-- ш ишджетових наці
ТИППІІТІ Гіг-ті- л
1
~' ч"-1"°усуму-
і)И ТПНІІУ И'І-іі-г- -
п даль ' ООЧИ " нчи4 млрд рублів ту оочнслиги участь У ші сумі по
населення то вона вино чпіс чбі млрд рублів ціьі суми з украшеььиіі
джет іде лише
(КОЛОШЯЛЬНЛ
„ор
СчЗсГ
самих
ствопріі
"І
кільїоі
132%
В1"
1020
іЖШШ
Суспільно політичньЯ пг™
видає В-ч- а Спілкі "Гомія Уі- -
з обм пор Релігуе К0ЛЕГІ
Складання кожного чеоговотл і сла закінчується упояедіїоіім
си і оголошення до кожного ч вого числа прнйчаетш до і'п
ці включно Редакція не щА
дісланих матеріалів і метем
сооі право їх скорочумти не
лятн Статті підписнії крізавн
чи Ініціялами авторі не і їм
висловом становища Решці і
зміст оголошень Ранове і
повідає
УМОВИ ПЕРЕДПЛАТИ ПЬШ
І СІНА П
На оік — $400 півоїш- -
чвертьрічно М1&
В інших країнах рііім
$450 річно І $275 пііріт
5В5СI?IРТIОN КАТЇ8:
Сапасіа Л ЦЗА — $400 рег і
$250 — рег 5Іх гшОлІ
рег ІІігее гпопІЬз
Рогеїкп гаїех: $450 рег )і
2Л5 РЄГ 5ІХ ШОПІІІ5
володарем цієї країни
отлее мала б бути країні
вповні не залежною Ц і"
ропа поняття влади
зрозуміла демократій
вважали часто за неат)Г
не і немодне поняття
пальної суверенності! -- і
но лелеало в крові нашої!
нішюї верстви старих1
Іларіои молить Бота гоюз
про те щоб він "не пш
нас в руки чуждиїх м
прозветься град твш '
і- - стадо твоє пришелідо
яемлі несноїй" Оїїі твг
знав иіо там де влада
чужа там і земля була -
гнпп — ілея яка цілкої
шіпп'шллся в головах іьЧ
лігрптгік-п- ї еЛІТИ ІІЗШЇІ Ч
гіг "Ти глмії Ідея І ТОІїІ
біль що живем
пс своїі землі Л)ЇИ
Шевченка
НпГпілміїе
іігпятпти незаті
"на Щ
—
ЗЛО В Уві
лопл-- т ТИХ К-ЯГ-
ТИ
иг
патівськпй Літопис з пі
(ЗІ
ду васальної поїздим'
-- ансьН' С1'
'
г„ г-- г п
ку пише з почуттям т ПяіиііЛ ° що той сам м° с№ великий володар Р)
" _: : „гііть IX' землі шип ' ІПІ£Ц поклін і холопом на
ся ' сагайдачна
аи-- Я1Н ПИШС
польського короля т
„лігьи вільні" мамшпі """- - „ яПіІл
род український оґ ишм:™п-гс- Г-ООІ 0"
£Я наклоннтп нам щ
цс грозить заП0ВЛкраІйі'
"ОГНЯ Пішії--"- - ді
який і спалахнув Л: і тїі ЬчРПУ 1 Стак"
1 11 _ Л і-- '--- болить що У? "®П
пі козацькій
г
—
Т--л-
іШ
"панш
п"„шпІПит"' оабстпвпооімо:'-и- іі
ють вільному
лг-гіі- п """" обурювало
старшину що зак?1
тщ
ЯЧ
І
т СІ'Г- -
VI 'І'
г
і
і
-
ч 1І І
' "і ' 1
'
- і
'