Ukrainskyi Robitnyk, June 04, 1954

              Сторінка 4
40 років на Фронті
української справи
(Докінчений з стор 3)
1925
І
Вже в липні 1924 року відбув В Босий в Торонті пер- -
ший пробний Здвиг Січей зі сходу Канади а в рік пізнішеї
в травні 1925 року відбув перший З'їзд Січей в Торонті На І
цім З'їзді на превелике здивування міста Січі в числі май-
же сотки виступил перший раз у своїх українських стрі- -
лецьких уніформах і мазепинках
По замкненні „Пробою" зорпіізовано на Вест Торонті
прц місцевій українській католицькій цернві т зв „Витий
Курс Освіти" Викладав на цьому Курсі В Босий від осеии
1924 року до весни 192о року
За старанням о А Сарматюка — І на доручення римо- -
католицького Архмєпископа Торонта — МекНейла В Бо- -
сни обняв в червні 1925 року посаду учителя української і
латинської мови в Українській Колегії св Иосифа в Иорк- -'
тоні в провінції Саскачеван (гляди хроніку тої Колегії В
Босого під заголовком: „Українська Дієцезальна Колегія в
Порктоні Саск")
1926
В тій Колегії працював В Босий до грудня 1926 року
За той час зорганізував у Колегії Січ зі студентів і назвав
тон відділ „Січова Школа" яка опісля видала кількох січо-
вих організаторів в західній Канаді Надто за той час В Бо-
сий розвів всссторопіпо пропаганду за тою Колегією чого
результатом було: 1) У шкільнім ропі 1925 на 26 і 1926 паї
27 Колегія та була переповнена українськими хлопцями —
тоді колц в попередніх роках тих хлопців було лише поло- -
вина того числа 2) ІІа колегіяльні довгн'зібрано в тому часі)
при пильній допомозі В Босого поверх чотири тисячі до- -
лярів добровільних пожертв від українських фармерів
3) Два великі Січові З'їзди устроєні літом в роках 1926
і 1927 в Иорктоні в забудуваниях Колегії — піднесли доб-
ре ім'я тої Колегії як виховного Іністнтуту будучої україн-
ської інтелігенції в Каналі Будучи в Колегії н році 1926 ви-
дав В Босий перший програмовий заклик до всіх українців
католиків Канади під заголовком: „Жнива великі а робіт-
ників мало"
4
При своїх щоденних обов'язках у Колегії — В Босий
провалив далі її Січову Організацію в Канаді якої Центр
перенісся з ного виїздом з Тороига до Иорктону За півто-
ра року відвідав ЗІ місцевостей в Саекачевапі в яких жи-
ве велике число українців У всіх тих місцевостях виголо-
сив він пересічно по 2 лекції одну на тему Гетьманської I-ле-
ології
В Липплського 2-- у про погребу організування Сі-
чей в Канаді У висліді тої праці під кінець 1926 року були
зорганізовані Січі н отцих місцевостях Саскачсвану: Иорк-- !
тон Врокстон Моделфарм Айтуна Вішард Губбард Мелл
віл Красне Саскатун Лснігаїї Дайсард Бедфорлиіл Вере-- І
гін Ріджайна Ґудів Голср Інсіиґср Бюкенан Вілловбрук
Арран а пізніше ще в місцевостях: Гуерисей Вінторп Бе-- І
кенгем Джеджбург Гумболд і Сторновей Січі в Иорктоні
та Врокстон побудували свої власні Січові Доми і
Окрім живого слова В Босий ужив до иронаїїанд за
Січами канадійсіку пресу та особисту переписку В ті часи і
орган Української Діеіісзії „Каналійсьннй Українець" мі- -
стіні у Кожному свому числі тижневім пів сторінки а часа-- г
ми й більше статтей В Босого під заголовком: „Січ у Каїїа- -'
ді" В УНІЛ переховані до сьогодні всі копії січової пере-писк- п
яку толі провалив В Босий Всіх тих копій на 289
1 зшитках (файлах) є понад 6 тисяч і
Преса переписка організаційна І дальші поїздки В Бо-- :
сого придбали Січам згодом нові відділи: в Моитрсалі і в
ЛлбсртІ в місцевостях: Монлср Едмонтон Ролнлгілл 1 Лі-пю- р
- Скаро Надто придбали до організації 89 позамісцс-вп- х
членів а між' ними велике число сіюміж світської та ду-
ховної інтелігенції та кілька дуже визначних і здібних у-крлїнс- ьких
жінок (Л Арабська: „Збудуймо Січ в Канаді")1
1927
Листом з дня 6 листопада 1926 року тодішній украін- -
ський єпископ в Канаді Преосв II Будка покликав В Босо- -
го з Колегії на редактора свого тижневика „Канадійськпй і
Українець" у Вінніпегу В Босий редагував той орган че-
рез цілий рік — до дня 9-г- о грудня 1927 Рівночасно з пере- -
їздом до Вінніпегу переніс В Босий І Січовий Центр з Иорк і
тону до Вінніпегу і вів г" Каиадійську Січову Організацію
прн нових обов'язках праці !
За рік редагування „Канадійськоно Українця" Володи-
мир Босий перевів кампанію для фінансової І моральної під-
моги „Канадійського Українця" і в тій цілі написав видав
1 поширив брошурку під заголовком: „Чи знайдеться у Вас
трьох" При співучасті! В Дикого зорганізував у Канаді по
українських оселях і місцевостях 298 тан званих „Трійок"
тобто комітетів зложених з організатора колектора й ко-
респондента в окремій місцевості для підмоги „У К" вн-- (
дав для тих „Трійок" шість організаційних обіжників і на-
писав для них 9 статтей Написав 10 засадничих статтей у
характері організаційно - ідейному в дусі „Католицької А-кн- ії"
як програму праці для канадійських українців і далі
в тому самому напрямі писав в органі приватно і в публіч-
них промовах
Довів до технічного порядку льокаль Редакції і поши-
рив саму друкарню закупном нової друкарської машини
Вияснив по части в інших 39 своїх статтях і 56 чужих що
таке хаос і руїна і як міг ясно і консеквентно й логічно спря-
мовувати читачів К У" на шлях організації по лінії послу-
ху Духовному й Світському Авторитетові В Босий пер-
ший серед канадійських українців заговорив проти радн-кпльїцп- нн
„революціонізму" будь національного будь со-ціяльн- ого
та проти всякого пустомельства — I перший він
закликав канадійських українців до характерності! послу-
ху дисципліни порядку пляму і праці а головно до ідеї
організації централізації жертви й авторитету
За його інініятивою І співпрацею „Канадійський Ук-
раїнець" видав тогож року друком книгу о П Божика Цср
кна українців у Канаді"
Поза редакційною працею провадив В Боснії І Січову
Організацію головно ведучи її агеиди полагоджуючи ве-
лику організаційну перспнеку з провінцією з Америкою
(з Шікагом) і з Европою Також брав } часті по різних ук-раїнсі"-
ііх
товариствах в самім Вінніпегу де при всякій на-
годі його кликали як лектора представника преси або пря-
мо на віче або засідання чи просто на звичайне прийнят
УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ РОБІТНИК
тя або „чайний вечерок" де завжди викликувано В Босого
до промови а він замість такої поясняв ідейні й організа-
ційні справи нашого громадянства
Особливо багато часу енергії говорений і писання за-
брала В Босому у 1927 році кампанія на Інститут „Просві-
та" у Вінніпегу яку В Босий перевів і приватно і в „К У
з великим відзначенням тоді своєї симпатії до тої інститу- -'
ції
Також велика повінь на Підкарпатті в 1927 році знай-
шла тут у Вінніпегу в особі тодішнього редактора В Босого
великого співчувача в нещастю В Босий перший зоргані-
зував у Вінніпегу „Комітет Допомоги" поводянам Він пер-
ший зреферував ту справу на засіданні Інституту „Просві-
та" а опісля в публічній промові тамже і він як найдоклад-їііш- е
і дуже совісно з'ясував те нещастя в трьох статтях
„К У" З нараженням на невдоволення і виступи проти йо-
го особи — він ішов тоді на компроміс з усімн українськи-
ми групами в Канаді задля створення одного комітету І о-дн- ого
Центра та каси для переведення акції під фірмою
Українського Червоного Хреста — для нещасних поводян
і він був автором першого основного заклику про поміч і
датки тим поводянам який-появивс-
я уже від того спільно-
го комітету в усій національній українській пресі в Канаді
п ропі 1927
ЧІГІЧЩьШШ Л ТЇІЩУШЇТУшШТШшгі 'ЯвТвввЯпг " іІк 2вшЯ62ЕИВ ввЯвЯвКіК1і ВжЯИИИнВмнв лвЯвЯвО'
внвв9лввввввшістів?ВпШ 1 1чБя!шшК9Н(КНнпкшІІ І
ШШш ШвШ 7і9№У4іьіввШЯІНвНШвВЯе
'! 7Л - У' ЛьА 'І3ш£И Щ? ЛЙгІУГ І
сі
РОДИНА В БОСОГО (Монтреал 1939 рік)
Сидять від ліва до права: син Левко доньки Оксана і Татя-н- а
сидять у другому ряді: найстарша донька Люба дружи-
на В Босого Марія В Босий з наймолодшим синком Дани-
лом та найстарший син Богдан Стоять від ліва до права —
сини: Ігор і Володимир „джуніор"
1928
Коли „Пешонал Пр-ес- " перенила „Канадійського Укра-
їнця" В Босий обороняючи права Єпископа і Дієисзії стрі-
нув великі труднощі в дальшому редагуванні католицького
органу яким був „Канадійськпй Українець" Він рішив з ти-
ми труднощами в самому иутрі боротися і за те його звіль-
нено з редактора К У" дня 9-г- о грудня 1927 З тої пори
і'іп далі провадив Січову Організацію і підготовляв членів
до власного часопису бо з виходом його з „К У" Січова
Організація і її Гетьманська Ідея' опинились в Канаді без
власного органу Лиху злраджсііо і 15-г- о квітня 1928 р го-
ловно за старанням і працею В Босого вийшло перше чис-
ло „Канадійської Січі" на 8 сторінок друку „Каиадійська
Січ" виходила від того часу накладом Січової Організації
Вона стала до 1930 року трибуною здорової громадської
думки і критики (Між іншим „Каиадійська Січ" надрукува-
ла недруковану ще ніде працю Санітарного Шефа УГА д-р- а
А Бурачинського „Переживання УГА")
15-г- о березня 1928 року одержав В Босий заняття уря-
дник:! в департаменті кольонізаційно - еміграційнім Кана-
дійських Державних Залізниць (Сієнар) у Вінніпегу На
тій роботі пробув В Босий рік бо в березні 1929 року його
з неї звільнено внаслідок еміграційних обмежень до Кана-
ди (Праця В Босого в Сієнарі полягала на розміщуванні
прибуваючих з Европи українських емігрантів по канадій-
ських фармах)
Люди вказували на сліди що з Сієнлра його звільнено
через інтригу його журналістичних противників
Будучи зайнятим прн еміграції В Босий не віддалявся
від січових і громадських чинностей В році 1928 Січова
Організація зробила великий поступ бо відбула три окру-и- г
січові З'їзди в такому порядку: 1 і 2 липня в Торонті —
Січі зі ечідньої Канади в силі 150 умундуровалнх 7 і 8 ли-
пня Січі з Саскачсвану — Порктоні — в силі 280 членів
напік умундуроваїїих і 12 липня в Мондсрі Січі з Алберти
— всплі 100 людей мундурованих Місцеві нерозважні агі-
татори старалися на З'їзді в Порктоні викликати неспокій
але це їм не вдалося (гляди „К С з 1929 р)
З того приводу англійська преса в Канаді й Америці на-
робила ш му й сензацій а те в наслідках принесло Січовій
Організації лише розголос і опісля по висвітленні всего
поінаїї} Але час по тих З'їздах аж до кінця 1928 року зужив
В Бо-чі- й зпгочнмн членами Обозної Команди Січової Ор-
ганізації на персорганізування Канадійських Січей на та-
ких основах і в таких межах які законно були б не лише в
тім краю для Січей доступні але й для Канади побажані
В тій цілі показалася потреба обшнрної перспнекн і з
Г~опою і з Шікагом щоб Каиадійська Січова Організація
творила окрему цілість Ту перепнеку перевела Січова Цси-т-"л- я
у Вінніпегу після вказівок Володимира Босого і від
січня 1929 року творить Каиадійська Січ самостійну органі-
зацію ні канаїійськін території (Вона була злучена орга-
нізаційно з Січами Дмсричн від 1924 року і Головний Ота-"- чі
в ПІікагу був одночасно Головним Отаманом для
С!чей на обох тих областях)
Рік ХХЬ ч 21 4 червня 1954
В зимі з 1927 на 1928 рік запросив І"™""1кілька І у Вінніпегу В Босого виголосити в тім Товаристві
публичних наукових лекцій В Босий ПР""1
виголосив в тім Товаристві продовж місяця шст науиовга
викладів а саме: „Вступ до оУІ тогляду" „Вселення і наша земля" існування
Бога" „Людина і еволюція" „Погляд католика на релігію
і і Церкву" „Українська державна ідея Липинеького в хр
стиянськім світлі" Дальші чотири лшч --- "" "опал_
ріялізм і ідеалізм" „Червона небезпека' ЧомУ"Р°"!
українська держава наших часів" і Обоє язки та програма
і праці канадійських українців ліхді '- - -
і відбулися бо заряд того Товариства збунтували проти ле-- і
ктора некатолнки
На платформі Інституту в часі вдомого загльного про-
тесту вінніпезьких українців - проти польських метопа-дови- х
розбоїв у Львові в 1928 ропі В Босий піддав думку
присутнім щоби увіковічнити той протест краєвої молоді
! брошурою в укра-
їнській
проти польського насильства окремою
та англійській мовах і завізвав присутніх до жертв
бо протести в оро-- I
І на ту ціль а не на голословні телеграми
шурах більше тривалі і мають більше значіння для пропа-- I
гандн ніж телеграми
і
1929
В „Канадінській Січі" появлялися статті пера В Босого
1 і інших авторів які вказували иа це шо українська Дієае- -
зія в Канаді позбавлена своєї преси бо „Канадійськпй Уи- -
бути власністю тої дієиезї і Дістався в — раїнець" перестав
викликав В Босий як най-
більшу
рук „Нешонал Прес" Через це
ворожнечу менеджерів з „Нешонал Прес проти
Дня 17 березня 1929 року Загальні Збори Інституту
В Босого містоголовою то-
го
Просвіта у Вінніпегу вибрали
Товариства З того приводу журналістичпі вороги В Ьо-со- го
яким він у використовуванні власного громадянства
стояв на дорозі — викликали при помочі своєї преси ряд
і буч в Інституті і так інтригами підкопали силу того Това-
риства і роздратували його членів що ті поділилися на па--
ртію що стояла з новим виділом і бажала Товариству роз-во- ю
І на партію кирипників що сама не знала чого хоче
! Справа закічилася по пів році тим Що противники Виділу
І зісталн покарані Судом Канади у Вінніпегу за те пів тися-
чею долярів а члени Виділу і В Босий з В Диким предсід-'нико- м
того ж Інституту в тім часі опустили добровільно
Інститут і виписались греміяльно всі з членів того Товари-
ства Кприініикн підняли ту бучу ше й тому бо В Босий з
приходом його однодумців до заряду того Товариства —
зредагвав перше число газети „Просвіта" в якім ясно ви-сказ- ав
програму просвітиої акції серед українців у Канаді
і заохотив ііляїіоіпімн статтями в тім числі всіх канадійсь-
ких українців до великої просвітньо - організаційної хри-
стиянської прані закликуючи всіх щоб цю роботу зачатії
відсвяткуваппям 60-літньо-
го Ювілею „Просвіти - Матки" у
Львові по цілій Канаді Та акція стривожила противників
і в наслідках їх сталих вигуків і буч разом з новим органом
„Просвіта" цілком упала: Гляд„ „Каиадійська Січ" ч 5—в
з 1929 року — „Довкола Інституту „Просвіта у Вінніпегу")
В зв'язку з інститутськими подіями в березні 1929 року
ворожі особі В Босого часописи „Канадійськпй Фармер"
І „Канадійськпй Українець" — стали нападат на нього
клеветними статтями В Босий засиаржив клеветннків до
суду процес прот „Нешонал Прес" тяпіувся понад пів-
тора року Врешті дня 24 червня 1930 року Королівська Ла-
ва Присяглих у Вінніпегу признала Спілку „Нешонал Прес"
— винною і засудила її заплатити п В Босому три тисячі
долярів відшкодування за „лайбел" та заплатити всі кош-
ти процесу
Вже від самого початку січової діяльності в Канаді —
В Босий звертає дуже пильну увагу на справи фізичного
виховання нашої молоді і на приспосіблення хоч малої ча-
стини охочих українських емігрантів в Канаді до військо-
вої фахової служби Щоб те важне діл0 Ішло поволі й пев-
но и Босий заводить в Січах не лише військовий однострій
і обстоює в організації військову дисципліну але й заво-
дить в Січах спорт та військові вправи й лад У 1927 році —
літом висилає з Вінніпегу одну чету січовиків на військові
маневр 10-г- о військового Канадійського Округа на кемпу
Гюз" Січовики славно списалися в атаці на кавалерію
при чому січовик І Бурий потовк собі ногу що в кілька мі-
сяців пізніше спричинило його смерть Січовики похорони-
ли його у Вінніпегу по військовому В Босий гартує Січ на
військовий лад Прн помочі агронома Д М Ільчишина ви-
хованого вже в Канаді українця члена Обласної Команди
він отримує дозвіл уживати раз на тиждень військову ка- -
сарню канадійського полку піхоти у північному Вінніпегу
— де кожної неділі сходилася вінніпезька Січ на вправи а
окрім цих В Босий давав там січовикам чисто військові ле-
кції Дня І-- о липня 1927 року вінніпезька Січ під проводом
В Бо'ого брала разом з каиадійським військом участь в
дефіляді і поході того ж — з нагоди 60-літньо-
го ІОаілєю
Канади Кілька раз випроваджував В Босий вінніпезьку
Січ далеко за місто на вправи які нагадували вправи сот-
ні — четам і роями у Вишколі в Европі В тім самім роні
в літі вишколену вінніпезьку Січ презентував В Босий в
одностроях кападійському генералові Кеченові — коман-данто- ві
X військової Округи і перевів перед ним з тою Січ-
чю вправи на улад УГА Взагалі де може — репрезентує
Січ по військовому В часі приїзду до Вінніпегу весною
1927 року Віиекороля Канади (губернатора) лорда Віллінґ-дон- а
— представляється йому В Босий разом зі своїм пи-
сарем в січових одностроях і репрезентує перед ним Січ на
великім Пластовім Здвизі
Заохочені тими фактами інші Січі иа провінції — ро-
блять в тому напрямі теж шо можуть Відбувають вправи
беруть участь в місцевим каиадійським військом у всяких
партач ювілеях обходах особливо роблять це Січі на
сході Канади і Січ Моделфармська з Саскачсвану у дні
„Подямі" і в дні складання вінців на могилах і памятниках
поляглим каиадійським жовнірам В Босий дає початки 1
Відділам пластовим у Канаді зложеним з українських хло-
пців В році 1929 В Босий поставив військову справу ще
ясніше В новім статуті КСО вставляє про це недвозначний
уступ і заохочує січовиків щоб вписувались одночасно V
канатінську військову резерву (міліцію) Внаслідок цього в
торонтонській Січі вписується дня 20 лютого 1929 року 28
тамошніх січовиків разом зі своїм капеляном о А Сарма-тюко- м
до місцевого 15-г- о полку полевої артилерії в Торон-
ті і відбувають в нім вправи а деякі з тих січовиків відбули
вже з тим полком і маневр і отримал степені підстарший
Та справа дозрівала п кожній Січі У Вінніпегу В Босий