Homin Ukrainy, May 10, 1958

              Г £' л?"І? СіОрҐ' 2 Ч% -
Брюсесльська виставка тереном бою у „холодній війні
17 квітня відкрилася у
столиці Бельгії1- - Брюссе-
лі Всесвітня ' виставка у
якій беруть участь 8міжна
родніх організацій і 47 кра-
їн у тому Сполучені' Шта-
ти Америки Велика Бріта- -
нія Франція Канада СССР
і другі країни На протязі
'кількох років готовились
вени до цієї виставкіг щоб
протягом цього року за
презентувати мільйонам лю
ден що відвідають Брюс
сель найвизначніші досяг-
нення своєї науки техніки
1 н кз'льтури
Серед численних павіль-
йонів усіх народів — учас-
ників виставки і увагу відві
' дувачів 'приковують до се-
бе павільйони Америки і
Совєтського Союзу Саме
тут на Всесвітній виставці
в Брюсселі павільйони цих
двох протиставних світо-
вих лотуг найвимовніше
символізують змагання на
життя і смерть двох сил і
систем а радше 'двох окре-
мих світів Скільки б хто не
говорив і не лисав про
„мирну коекзистенщю МІЖ
світом свободи іі пошану-
вання прав та гідностн лю-
дини що його іприз'начен-ня- м
долі судилося очолити
Сполученим Штатам Аме-
рики та московська боль
шевицькою системою раб-
ства — то кожний хто
уважно приглядається до
виставлених в Брюсселі екс
понатів та влаштовуваних
імпрез цих двох світових
потуг — виїде з Брюсселю
з 'переконанням що ївсі ба-
лачки про „мирне співісну-
вання" — це пустомельні
фрази За цими' фразами
захована одна тенденція
одна' незмінна мета больше
внцької Москви — накину-
ти свою систему рабства
цілому вільному ще світові
Атоміюм — символ нашої
доби
Центральною спорудою о
на Всесвітній виставці в
Брюсселі є велетенський
куб що стоїть на одному
із озоїх кутів у центрі вис-тавов- ої
площі Діягоналі
цього куба дорівнюють ПО
метрам У кожному з ного
'кутів і в центрі розташова
Довірочна праця
Тому українці постано-
вили власною ініціятивою
викликати німецьке рішен-
ня з справі 'самостійниць-
ких домагань українців і
постгаити німців перед до-
конаний факт В моменті
залишення Львова російсь-
кими військами Організа-
ція Українських Націонал іс
тів (ОУН) скликала ЗО черв
кн 1941 рску велике націо-
нальне зібраная і па ньо-
му орочисто проголосила
відновлення української
державності!" „українцями
західніх областей України"
покликуючи до життя кра- - іїовнй уряд з Ярославом
Стецьком заступником
„провідника" ОУН Степана
Гандери Проголошення піз
піше подано через здобуту
львівську радіовисильшо
воно кінчилося словами:
„Хай живе вільна Україна"
хай жие'' Велика Німеччи-
на і її вождь А іГітлер!"
Отже німці вступаючи до
столиці Галичини мали4 за'
мість політичної перожне-- - чі застати „суверена" і дер-
жавного господаря який
їх зустріне з захопленням
яіовигзолнтеля від боль-
шевнцької окупації але
прийме їх як підмет і уряд
теремів що їх займають ні
мецькі війська Іціціятори
проголошення 'булиі іпер1:1--
' -- копані' що німці бодай фор
мально визнають1 дсікона- -
' ч' ийОУН (Пряхґ Якщоб так '%9У7К9С''РУВ' би 'ЦЄ іПО- -
літичний'усліх'українцівВ
ньому''малиі1б':ішониі'атут
ні дев'ять уль '18 метрів у
промірі Кулі з'єднані з со-
бою сталевими грубами по
яких ходять автоматичні
Л'іфтн Це Атоміюм У ве-
чірніх годинах він горить
міріядами різнокольорових
вогників що обертаються
навколо іхуль Атоміюма
Кулі символізують 'Ядра
атомів вогники що обер-
таються кругом них — елек
трони а сама кубічна спо-
руда Атоміюма зображує
елементарний кристал ме-тал- ю
збільшений зг 15 міль
ярдів разів
Атоміюм — це не лише
збільшене зображення ато-м- а
але в середині величез-
них уль розміщені виста-во- ві
залі в яких експону-
ються всі сучасні досягнен-
ня в ділянці використання
атомної енергії для мирних
цілей Вся зах преса назиг
ває Атоміюм не лишесимво
лом Всесвітньої виставки в
Брюсселі але символом на-
шої доби доби атома
Швидкобіжні ліфти Ато
міюма доставляють відвіду
вачів Всесвітньої виставки
до всіх виставових заль як
теж до 'найвищої точки Ато
міюма звідки розгортаєть-
ся чудова панорама Брюс-
селю
Контрасти
Большевицька Москва до
ложила всіх зусиль щоб на
Всесвітній виставці в Брюс
селі показати не лише всі
свої досягнення до „опут-нікіз- "
із здохлою собакою
включно але й навчити та
переконати західніх відві
дувачів що Совєтськнй Со
юз — це „наіігпредовіша"
та „найщасливіша" країна
на цій плянеті що перемо-
га „соціялізму" неминуча
Моделі совєтських спут ніків' показані в натураль-
ній величині Великий —
1882 фунтовий модель ра-
кети локазує як минулої
сени бз'ла викинена соба-
ка в міжплянетарні просто-
ри Кілька крокіз від цьо-
го знаходиться мініатюр-
ний модель міжплянетар-но- ї
плятформи для косміч-
них ПОДОрОЖеЙ Тут ВН'КО- -
ристано соняшну енергію
для обладнання устатічувачі
3)!
про українців
ля своєї закордонної полі
тики в майбутньому Од-
наче німці негайно з влас
тивою собі безоглядністю
зліквідували проголошену
„українську державу"
арештували уряд Стецька
(-- з оригіналі — Стецькова
— п т) і вивезли до Раб- -
кн Гн воєзідстві кпакіїзсь- -
:ім) самого ж „провідни
ка Еандеру інтернували в
Берліні
Банкрутство політичних
надій і планів українського
націоналізму не обмежило
ся тільки- - до батального
иерихресленкя німцями са-
мої засади української дер- жавної незалежності! Злег
іоважено і знівечено теж
засаду об'єднання "україн-
ських земель Відомо що
український націоналізм
висуває концепцію Вели-ко- ї Ушаїпи" від Сяіну по
Волгу (!?) уважаючи таку
окрашу за політичну ці- лість Отже таку цілість їв
розумінні 'українського на
ціоналізму німці в своєму
поході на схід розділили
на 3 частини: Галичину що
її влучили до Генеральної
Губернії „Райхскоммїссарі-итУкраіне- "
(себто властива
Україна) до якого влучили
понадто Волинь і т зв
Трансністрію (полуднеао-Західн- я
Україна над Дніс-
тром розміром 45000 км
квад з 2Чмільнонами насе-
лення) віддавши її Румунії
Румуни крім того 'задержа
ли Буковину мадярй —
Карпатську Україну (в авто
і ~ ?
яҐОМІН
ня плятформи
Контури совєтського па-вільйо- ну
важкі овоїм зов-
нішнім виглядом він зали-
шає пригноблююче вражен
ня у відвідувачів Внугрі
його поруч моделів атомно
гр криго лому реактивного
літака ТУ-104- " автоматич
них електростанцій копа
лень та різних заводів в
яких всі іпроцеси виробниц-
тва завтоматизовані пов-
но дія грам і статистичних
показників які мають пере
конати! відвідувачів що Со
вєтськшг Союз лз своїми
досягненнями „неперемож
ний" У совєтському іпавіль
йоні — лише Волтер !Ваґ-гош- р
у своєму репортажі
о виставки („Нью-Йор- к
Тайме" 27 квітня ц р) —
не багато радісних і ясних
моментів Все тут переду-ман- е
повчальне як сама
марксистська інтерпретація
історії Ця показана тз'т са
мопевність большевнцької
Преса Мехіко про
Про иажливість Аитикомупіс
7НЧП0Ї Конференції о Мехіко ми
писали в попередніх числах „Г
У" як теж подали до відома на-
шим читачам резолюції та працю
української делегації в різних ко-
місіям Сьоіодпі коротенько зре-
феруємо голоси мехіканської пре
си про Конференцію
Ілюстрований ранній щоденник
„Ля Пренса" що виходить у Ме-мк- о
подає до відома що 51 де-легатіи-учасн- пків
Аптпбольше-впцьк- ої
конференції склали при-
речення боротися проти комуніз
му оез жодних компромісів аж
до повного Яого знищення щоб
пизволнтн всі поневолені нації
в Азії п Европі Це святкове при-
речення відбулося в готелю Пра-д- о
Предсіднпком Конференції
був адмірал Карлос Пенна Бот-- ю
У дальшому цей самий що-
денник інформує що па остан-
ніх засіданнях були визначені ідеол-
огічно-програмові засади анти-
комуністичного Конгресу за Сво-
боду і Визволення який мабуть
відбудеться в Істанбулі Туреч-
чина 23 жовтня цього року „Лп
Пренса" інформує що на Кон-
гресі буде створена Ліга Свобо-
ди ціллю якої буде об'єднати
псі антикомуністичні сили цілого
світу проти комуністичної загро-
зи і в цей спосіб загарантувати
свободу для всіх націй
ра — „Русь Пшикарпац-ка'- )
Понадто як етапи ні-
мецької армії залишились
без оприділення землі над
Дінцем Доном і Кубаню
Врешті були поголоски
що їй Крим був обіцяний
німцями Італії Показалося
ясним що німці в своїх лля
нах не мають наміру тізори-т- и
не тільки українсьічої са-
мостійної держави або при
па'ймні якоїсь самоуправи
але їм чуже іпитання зіб-
рання в іодну цілість ЕСІХ
українських земель під сво
єю — німецькою управою
Виявилося теж що німці
беруть реально до уваги
теригссіілльні постуляти
Румунії і Угорщини при їх
рішучій ігрогиушашській
політиці (румуні: наприк-
лад заявили зразу що на
терсні Трансністрії навіть
не будуть толерувати' }к- -
раїнсшої меїзи) — ігнору-
ючи проте постулятами }ік-раїнськ-
ого
націоналізму
ке зважаючи на тс що той
виявляв готовість військо-вог- о
домовлений українців
по боці нОмців
Свої з'дари німці сгеря-мувал- и
в ідеологію зкіраїн-ськог- о
націоналізму Але
справді болячим політич-
ним ударом для того на-
ціоналізму було безпереч-
но прилучення Галичини
до Генеральної Губернії
Принаймні могли німці
створити з Галичини бодай
окрему адміністрац'ійно-о- р
гаиїзаційну одиницю на
взр „Остлянду" чи „Райхс
комміссаріят Україне" під-
леглу окремому „Райхско-місаріятсів- і"
чи губернато-
рові або безпосередньо
л
УКРАЇНИ ТО травня
Москви не лишає жодних
сумнівів що вільний світ
стоїть перед серйозною за-
грозою якої зовсім не усу-
нули ані не зменшили при-
ємні- для вуха миролюбні
заяви посталінських 'крем-
лівських володарів
У вечірніх годинах вис-
тупають балетні групи Боль
шого театру з Москви та
ансамблю української 'піс-
ні й танцю
Через дорогзг па просто-
рій площі знаходиться аме
риканський п а © і л ь й о н
Стрункі й легкі стіни роб-
лять враження будівлі з чсар
тонз' Внутрі багато світла
Тз'т іпоказані 'моделі амери-
канських супутників най-
новіші досягнення амери-
канської авіяції та індус-
трії 'яка іпрацює для задо-
волення всебічних іпотреб
населення В очі кидається
багатство а то й люксус в
обладнанні житлових при-
міщень Американські роз- -
протикомуністичну конференцію
Найбільш пекучою проблемою
— пише газета — є подати до-
помогу революційним рухам по-
неволених народів які діють у
підсовєтському світі щоб ці по-
неволені народи могли звільни-
шся від московського імперіялі-зм- у
Конференція прийшла до за-ллюче- ння
що в боротьбі з ко-
мунізмом всякі перетвори не да-
дуть жодних позитивних успіхів
'а одиноким реальним фактором
у боротьбі з комунізмом є сила
Щоденник „Новедадес" у стат-
ті „Вчора закінчилася Антикому-
ністична Конференція" підкрес-
лює великі заслуги Конференції
та наїолошує прийняті постано-
ви:
1 Вислати повідомлення до
президента США та всіх голів де
мократпчних урядів закликаючи
до більшого засилля в боротьбі
з комуністичною інфільтрацією
2 Проголошення політнчно-іде-ологічн- ої
платформи для першо-
го Світового Конгресу за Свобо-
ду і Визволення який відбудеть-
ся 23 жовтня 1958 р в Туреччині
Греції або Португалії
3 Головною метою Конгресу є:
а) Звільнення від комунізму
поневолених народів в Азії й І: в
ропі
б) Допомоіа вільним народам
щоб вони не впали жертвою ко
муністичного поневолення
міністрові для окупованих
теренів на сході Альфре-дон- і
Розегібсргові в Берлі-
ні
Прилучення Галичини до
Генеральної Губернії внзна
пої в 1939 р Гітлером за „мі
сце замешкання польського
народу" мало свою полі-
тичну вимову яку генераль
инп губернатор Франк не
міг послабити заявою (во-
сени 1941 р під час інспек-
ції в Стапиславові) що Ге-
неральна Губернія не є при-
наймні „коитішуацією поль
ської держави" Залишився
факт що українська люд-
ність Галичини була прилу-
чена до окупаційної одини-
ці одпородпо під етнічним
оглядом польської (11 міль
іоиіп поляків) Лежало на-
певно в німецькому інтере-
сі щоб ту одпість послаби-
ти Але розрахунки і па то-
му відтинку були німцями
перекреслені Незалежно
під структуральної політич-
ної зміни довершеної вій-
ною українці в Галичині за-
лишилися меншістю на те-
риторії етнічно польській
зорганізованій німцями в
окрему адміністраційну оди
пицю
Проклпмація щодо при-
лучення Галичини до Гене-
ральної Губернії зачитана
Франком у Львові 1 серпня
1941 р позбавлена була та-
кож якоїнебудь ілюзії в
якій українці могли б наи-т- и
посередньо хоча б тіль-
ки респектування їх полі- -
тичних постулятів Навіть
назви „українець" чи „ук-
раїнський"' не були вжиті в
тій проклямації Зверталась
— Мау 1958
вагові імпрези а зокрема
фільми й виступи філядель
фінської філармонії стяга-
ють маси відвідувачів
Показаний на виставці
американський добробут
буває не раз' предметом
гарячих дискусій іі в'їдли-
вих зауважень про 'безро-
біття в Америці Одначе за-
гал відвідувачів виходить
з американського павільйо
ну з погідною усмішкою та
глибоким переко н анн я м
що Америка не готує наро-
дам прикрих неоподіванок
Гострі контрасти між Спо
лученими Штатами Амери-
ки й Совєтським Союзом
ще наглядніше виступають
коли зайти до малих дуже
часто безпретенсійних на
вигляд але зі смаком влаш
тованнх іпавільйонів дру-
гих --народів чудесні експо-
нати яких говорять про ти
сячолітню високу культуру
та глибину думки й твор
чих здіоностіі'іі тих наро
дів які сьогодні знайшли
сяв тіні ненаситного мо
лоха що несе руїну й зни
щення В-к- а
4 Вибрали Організаційний Ко-
мітет по підіотовці Першого Св-
ітовою Антикомуністичного Кон-
гресу за Свободу і Визволення
до якого входять: Азія — д-- р Ку
Чанґ-кап- ґ Формоза д-- р Джордж
Паїк Корея Нґуєн Гу-то- пг Фі-
ліппіни Латинська Америка: ад-
мірал Карлос Пенна Ботто Бразі-лі- я
Прісто Лорспс Мехіко д-- р
С Фернандез Ляррейн Чілс Ев-роп- а:
Фрпц Крамер Зах Німеч-
чина Джордж Даллас Англія
Поневолені народи: Яр Отецько
голова АБН та іеперал Фсренс
Фаркаш АБН д-- р Лев Добряп-ськп- й
США Чарл Едісоїі — пре-
зидент Комітету Залишилися піль
чі місця для членів Комітету з
США Канади Середньою Схо-
ду й Туреччини Вільний світ —
пише газета — маршує насліио
н комуністичні сіті Всякі кошак-т- п
із большевицькою Москвою
закінчаться обдуренням вільною
світу
Під час Конференції був влаш-
ттований бенкет у китайській ам-Оаса- ді
де були обюворені акту-
альні проблеми У бенкеті взяла
часть майже вся українська іру
па й дипломатичні представники
Дрігс прийняття більш родніпіо- -
іо характеру відбулося в родині
Прієтто Лоренса де пояснили де
легатам звичаї і традиції меі- -
канського народу На цьому прнй
вона до населення в Гали-
чині до „громадян і грома-
дянок" тієї частини Гене-
ральної Губернії Двічі во-
на стверджувала що та зем
ля буде належати' до обши-
ру німецької державщ а на-піт- ь
що повертається до
союзу з тією державою Бу
ло це відверте нав'язаний
до австрійської традиції
з-пер- ед 1918 р яка — згід-
но проклямації — „умож-
ливлювала впродовж сто-
літь розвиток того краю"
І Іриналежність Галичини
до колишньої австрійської
монархії впродовж близь-
ко півтори століття (1772-1918- )
була теж головним
аргументом який у світлі
офіційних деклярацій та гіг
лерівської пропаганди об-
ґрунтовував прилучення ті-
єї землі до Генеральної Гу-
бернії Замісник Франка
д-- р Й Бюлер так "саме ко-
ментував вище згадувану
проклямацію („Кракауер
Цаитунг" від 13 XII 1941):
„Прилучення Галичини до
Генеральної Губернії є ак-
том історичної справедли-
вості Стара австрійська
Галичина яка впродовж
близько два (зіс!) століття
під німецькою опікою і су-
веренністю досягла розвит-
ку який вирізняв її рішу-
че під культурним оглядом
від сусідніх обшнрів — вер
нулася яко цілість до старо-
го державного союзу" Ге
неральний гуоернатор ви-
конав волю фюрера щоб у
Галичині поворотно відбу-
дувати суверенність німець-
кої держави" Самий зате
Франк під час згадуваної
--їЛ'і - „ - - іТУіл-хД'Т- Г иеред студентів у мощі
Московські „юберменші"
Тижневий додаток „що-
денника „Ґлоб енд Мейл" у
Торонті з 26 квітня ц р мі-
стить враження і спостере-
ження студента Кембрідж-еьког- о
університету Р Брау
на з його перебування на
сесії Московського держав-- ' ньому і:„снує
трудніші
ного університету В МОС РТЯТИГЯ
кві Ось у скороченні вра-
ження цього студента:
На початку він захоплю-
ється самою будівлею уні-
верситету і його внутріш-
нім влаштуванням для ви-
год студентів гпрофесури
Проте тут же підкреслює
нятті були присутні представни-
ки України Сальвадору Бразі-лі- ї
Чіле Франції й ін
Інформуючії про Конференцію
газета „Ексцелзіор" пише що
день 23 жовтня повинен стати
універсальним антикомуністич-
ним днем Конференція зверну-
лася від імені 51 вільних і 14 по-
неволених націй до Айзенгауерз
щоб він відмовився від „конфе-
ренції на вершинах" з СССР
Великий щоденник Мехіко „У-ніверса- ль"
помістив фото-знімк- у
Ярослава Стецька та за старим
сспамськнм звичаєм зложив прн-і'і- т
тлові АБН як теж відмітив
активну участь зкраїнської де-
легації у статутовій та резолю-ційпі- Й
комісіях Конференції
Як бачимо із цього коротень-
кого перегляду мехіканська пре-
са відмітила важливість Антико-
муністичної Конференції та за-
планованого Конгресу У столиці
молодого свободолюбного наро-
ду московський імперіалізм за-
знав удару в саме серце затріща-
ли позиції непередрішенства як
теж „гуманність" Івана Лютого
Делегати від 65 народів зайня-
ти одну поставу що комунізм —
цс форма московською імперіа-
лізму підкреслюючи що по від-
ношенні до Москви можна вибра-
ти лише дві альтернативи: спів-
працювати з Москвою і бути її
рабом або боротися проти неї і
бути її порогом Віримо то н-
отні аналн й майбутні історики
назвуть Конференцію у Мехіко
переломоиою подією або іумап-ни- м
ренесансом Головну ролю
грали тут молоді народи старої
культурної спадщини що змага-
ються за встановлення світового
правопорядку 'базованого на
правді й справедливості — сво-
боді для всіх народів і людей Це
для нас — українців і всіх поие-юлеии- х
Москвою народів геаіі- -
Іаз пипіапііаііз тахіта
Учасник
вже інспекції в Стапиславо-
ві (24Х 1941) покликався
в промові до українців пря-
мо на рік 1772 в якім Гали-
чина шляхом розчленуван-
ня Польщі була прилучена
до Австрії і нею з'правляли
в дусі найліпшої німець-
кої адміпіс граційної тради-
ції" Щоб одначе не зали-
шити українцям жодних
оман Франк сказав: „Звіль-
нення Галичини від большс-викі- в
не прийшло в наслі-
док стогонів переслідувано
го населення але завдяки
рішенню пайгепіяльнішої
і найбільшої людини в іс-
торії світу Могло бути ба-
гато таких які собі мари-
ли (гетроймт) про іншу
розв'язку але воля не є для
того щоб її ліниво пере-
спати (цу фергроймен) і програш''' ' '
Так отже українці негай-
но після зайняття німцями
1 аличнпії не могли мати
жодних сумнівів що це заіі
няття не тільки що не при-
носить їм очікуваної волі
чи хоча б тільки політич-
ної концесії але політично
становить акт повернення
тієї землі до „старого ні-
мецького державного сою-
зу" Німці з свого боку за
посередництвом урядових
представників і пропаганди
переконували українців що
найвищою їх політичною
добиччю є сам факт звіль-
нення Галичини з больше
внцької окупації і що за
ту здобич зобовязані до
найбільшої вдячности і мак
симальних свідчень на річ
німецького Райху
Незалежно від того засад
жту
що студентське'йКг
у порівнянні дТЗахВду-гляда- є
радше нуліГлЧа
номанітно гкЬг " о уваги на' крашу аї
цію університету
нянш з іншимиіПвідіЗ
ВИЩИЙ ЖНТТЄвм&'Г
-- ЙН'веаь
туди нанамЛїг
денти університету!
молодц совєтської'Чел Проте ця молодь д$те'( гато потребує ідоб:'и1 жати елітою Вона'недбз
вдягнена і лригнобле Тільки в своїх більш іЙтй них групах веселіша І біг одверта В публічних
пах — глуха і стримана
видно в неї молодечої "б ної веселости чи якоїсь і фістичної елегантності!}
вимушену приязнь' і зав тість 'виявляють хіба о до одного Воліють Ідсо гію колективізму „Ми"
чути частіше ніж „я"
свій одяг і поведінку щ не звертають уваги Осо(
сту гідність і гордість в с бистін обдарованості зі
рема в науці чи інших п явах заступлено звели'
ванням колективу Мосм
ський шовінізм прояві себе досить загально і ч
то Один студент одер„
догану за те що вислов
побажання мати шведеї
ножі до голення замістьі
вєтських
Браун висловив д)у
(Серед студентів сюр 6
СВЯЧЕНЕ ЛВУ
У ВІНДЗОРІ ОНТ
Старанням ЛВУ і ОЖ Ж
Віндзорі Онт влаштовано і
ділю дня 20 квітня ц р Свяче
При заставлених столах в „Уі
піській Хаті" зібралося вен
число членів місцеві гості а
кож з Амгертсбургу По т
ченні о д-- р Радке'вич пріїв
присутніх коротким словом У
сі споживання свяченого 1 4
кус виголосив доповідь на тс
„Традиція 'великодніх свят" і
перенесла присітніх дзхоа
Рідні Землі та не одному він
пула сльози на згадку про і
иіональне і рслїі іїіпе пересі
вання москалями в Україні
закінчення промовляв І Мор
ланець і олова ЛВУ зложив
подяку всім шо прпчіїніїліїсі
влаштування милої імпрези
пичого розчарування бі
шість українського суспі
ства в Галичині увада
що в даних умовах лні
не має іншого вибору
співпрацювати з ніі№
У виборі цієї дороги діла
різні мотиви: 1) поліпи
які схилялися до віри і
ие тільки перехідні військ
ні конечності наказують н
цям стриманість щодо са1
сгійіпщьких українських
стулятів що зате після )
досягнутої перемоги ніч
винагородять українців
кимсь державним творе
або щонайменше само1
равлінням2) опортуністі
ні які наказували шансу
користання німецької сь
пації для прнватно-осо- б
тих користей 3) суспіль
які щодо політичного фі'
ко наказували зосеред
громадянські зусилля
розбудові українського г
подарського життя ь?1
гурного і т д аитипол
ські які в німецькій ОН)"
ції знаходили умови нз]
би усування польського є
менту із усіх доступніше
новіші урядів варст
праці і заступлення їх
і
уР
інцями V
пір пппк-лпмаиі- я Фра"
від дня 1 серпня 1941 рс
рювала певні загальні11
гташі на яких українці
лн оперти свої постулятї
ділянці публічного
Проклямація зап0--І
зворот приватної вла
ги на родньо -- культури)'
боду (фелькіш КУЛЬЖ
лєн) життя також 0"'
релігійного культу- - і
(Далі буде)