Ukrainski Visti, September 06, 1929

              ЇХ1 Чрц?
їй х
щ
А'
і4Р !
'ї "
Ч ІШШІШЯШЩШШЩШ'
Сторона 2 ЗАХІДНІ ВІСТИ Число 36
Одинокий Український Тижневник в Альберті
Виходить ЩО-ТИЖН- Я КОЖДОІ ППТШІЦІ
Видає "Алберта Геролд Лгд"
В Ю КИСІЛЕВСЬКИИ— Редактор
Передплата виносить на рік:
В Канаді $200
В Злучених Державах $250
До Европи : $300
Ціна за дрібні оголошення
За дрібні оголошення платиться належитість з гори
инакше не будуть поміщені — Одно-цалев- е оголоше-
ння коштує за один раз 75цт за дварази $125 за
- три рази $150
№Е8ТЕІШ N£8
ТІїе опіу ХІкгаішап ТУеекІу ¥ез£ от! Тугішгіре§
РиЬ1І8Ііе1 Ьу
ТНЕ АЬВЕКТА НЕВАШ ШПТЕБ
Еуегу Егісіау оі Ше ТУеек
биЬзсгірйоп іп' Сапаоїа рег уеаг ' $200
То "Опііесі Зіаіез $250
То Еигоре $300
ТУЕЗТЕІШ ЯЕЙ
9757 зрег Аує Есітопіюп Аііа
РЬопе 4809
Американська Загранична Торговія і Питання
Митної Тарийи
Американська "тарифа"реси" має кожний стейг
цеб-т- о митні оплати які кожна індустрія і кож- -
американськии уряд на-
кладає на привожені з за- -
границі товари є тепер о- -
дним з наиважніщих пи- - станні суперечки торги
тань внутрішньої політи-
ки Сполучених Держав а
й закордоном воно ви-
кликало живі дискусії і
протести Трицять-пят- ь
держав заявило амери-
канському правительству
свої протести проти тої
нової тарифи яку недав-
но ухвалено в нижчій па-
латі Конгресу і яка тепер
стоїть на порядку дня в
Сенаті де вона має і сво-
їх горячих прихильників і
завзятих противників
Ціль тарифи як кажуть
п прихильники в амери-
канській політиці і в аме-
риканському "бизнесі"
та щоби охоронити кра-єв- у
індустрію від заграни-чно- ї
конкуренції Коли б
кажуть вони з закордону
можна свобідно без нія-
кої доплати привозити
всякий товар який за
кордоном звичайно знач-
но дешевший ніж в Аме-
риці тоді б він понизив
ціни на американському
ринку фабриканти стра-
тили би зиски робітни- -
а й
не
и зупинити про-
дукцію бо всякий крам
приходив би з заграииці
його можна дешевше
продукувати Противни-
ки тарифи на те відпові-
дають неї аме-
риканські продуценти ма-
ють свойого рода моно-
полію і можуть робити на
свій товар ціпи які
самі хочуть і
мусять дорого платити
Розуміється с
і за висоту мита па та-
кий крам і за
те на який його наклада-
ти а на який ні Напри-
клад фабри-
канти хотіли би як най- -
ний раз коли Конгрес має
вирішувати нову тарифу
як ось тепер ідуть неу- -
взаімні уступки компромі
си і ціла крута тарифова
політика Розуміється всі
годяться тільки на те
коли Америка якої
не продукує — як напри-
клад кави гуми паперу
—то нехай воно буде як
найдешевше значить ми-
та не треба І так само всі
заграничні краї які хо-
чуть збувати свій крам з
Америці нерадо дивлять-
ся на американський за-
кон котрий примушує їх
за ввіз в Америку оплачу-
ватись тутешньому пра-
вительству
Що справа має велике
значіння цс показують
цифри американських ім-
портів і експортів В 1928
зі Сполучених Дер-
жав вивезено всякого то-
вару вартості! 5128 мілі-оиі- в долярів а
заграничпого товару на
суму 4091 міліонів Більш
ніж половину всего виве-
зеного відсіли товару
брало пягь країв: Велика
Британія Канада Німеч- -
кам зменшились ои заро-ічин- а Японія і Франція
бітки то взагалі прий Тих ліс пять країв зложи-шлос- я би фабрики поза- - їлося на мало половину
микати
де
що через
такі
споживачі
суперечки
чи инший
текстильні
що
річи
році
привезено
за:
всего товару імпортовано
го в Америку Італія наку-
пила в Америці за 162 мі-ліоп- и
продала там свойо-
го краму за 101 міліои
Бразилія навпаки прода-
ла в Америці за 220 мілі-
онів а вивезла з Америки
товару вартосги 100 мілі-
онів Росія продала Аме-рн_- ці
і привезла туди-сво-- іх продуктів на суму 14
міліонів а купила амери-
канських які експортова-
но в Росію за 72 міліони
Америка експортує пере- дівсім' бавовну нафту на-
фтові продукти всяку
машинерію пшеницю
пшеничну муку 1 мпсо
вищого мита на сукно та ті- -гіривозить з загранищ
всяку одежу так щоб з найбільше сирого шовку
заграниці взагалі нічого гуми цукру паперу шкі-п- е можна привозити За ри і кожухів Для иншого
те каліфорнійські садів-(Товар- у перешкодою є
ннки домагаються щоби власне мито
високими оплатами за-- ) Майже від самого по-
перти вступ італійським чатку існування Сполуче-т- а иншим оливкам орі- - них Держав не зупиняли-ха- м помаранчам А що-д- о одежі ртоо-щоз'- уся мі- - всяксіупмеиртенчікисиі сатегмітиація Та-єтзьс-ая тільки хнтоосиїтї ьнетопрвоодлуівкубєи іривифсаокмі інмяилтансія одпулжаетичасто раз-що- б вона була якнайде-1у-ра- з чергувалися' з низь-шевш- а і щоб можна при-'ким- и возити її без ніяких мит- - На питанню ппг тяттгЬг
бі американські партії —
республіканська і демо-
кратична "Охоронна та-риф- а" вважається одним
з головних політичних
пршщіпів республікансь-
кої партії тоді як демо-
крати за прикладом То-мас- а
Джеферсона все за-
являлися за свобідниїі
товарообмін з заграни- -
цею і дивилися на тарифу
як на одно з джерел інду-стріяльн- их монополій
Щойно підчас останніх
президентських виборів
демократична партія в
деякій мірі зійшла з того
становища і заявилася за
помірковану тарифу в де-
яких окремих випадках
Новий як більший дохід ЗОІЩНОСТИ
славні на цілий світ
з ощадности шкоти ви-
найшли за послідннх 50
літ новий спосіб як оща-
дності! не тільки зберіга-
ти в безпечних місцях
але також щоби вони при
носили більший ДОХІД
чим дістається його в бан
ках Показалося що спо-
сіб добрий і від 1925 року
в Державах
Америки а від 1927 року
в Канаді почали рости на- -
містні (інвестиційні) то-
вариства
Як зі своїх ощадпостей
видобути далеко більший
дохід чим у щадницях
полягає в тому що гроші
намішується (інвестуєть-
ся) в ріжні галузи проми-
слу
Жерело Богацтва
Головним жерелом бо-
гацтва є промисл Про-мис- л
працює в елєктров-ня- х
авт фабри
ках фармерських машин
вагонів в ткаль
ішх вовни шовку в мли-
нах муки у" фабриках па-
перу в хемічних фабри-
ках в зелізничих і кора- бельних підрпиємствах і
т и ьсі вони дають дохо
ди і часто ці доходи ду
же великі Люди котрі
нащують свої ощадности
в таких підприємствах
беруть участь в тих дохо
дах
Інвестиційні (Намістпі)
Товариства
Намішувати свої ощад
ности в ріжних галузях
промислу та підприємст-
вах для поодинокого чо- -
ювіка є дуже тяжко Він
занятті своїми буденни-
ми обовязками і не може
провірювати промислу
не може стежити за роз-воє- м фабрик копалень
та зелізничих й корабель-
них підприємств Він не
має часу не має змоги і
не все вміє слідити за по-
явою нових винаходів та
за розвоєм промислу як
він щоб зна-
ти де памістити свої гро-
ші щоб вони скорше ро- сли і рослії безпечно
Чоловік що має зао-
щаджених яких 25 50 або
навіть 1000 долярів не
може розмістити свої гро
ші в ріжних промислових
підприємствах Це квота
за мала До того він не
знав би в котрій галузі
промислуїх намістити і в
який спосіб це зробити
щоби наміст гроша при-
ніс добрий дохід і був без
печінні'
Ощадні й осторожиі
Шкоти видумали намістпі
товариства Збираються
люди вплачують свої гро
ші скілько хто' може і
повстає більша квота Ця
квота дає змогу людям
брати участь малими грі
шми у ріжних галузях
промислу що передше
оуло можливо тільки бай-
кам та богатим людямк
Члени вибирають свою
них оплат іут свої інте- -' все гостро розділялися о- - зслтаоржшеиннау з доі стваідчсетнаришх илнюа
Законопроекти які те-
пер є на порядку конгре-
совий нарад значно
дотеперішіг та-
риф)' Розуміється всім
краям когрі торгують з
Америкою це дуже неви-
гідно передівсім тим ко-
трі мають платити Амери-
ці воєнні борги З прода-
жу свойого товару в А-мер-
иці
вони сподівалися
ті борги в части покрити
В деяких краях є мова на-
віть про те щоби відпла
титись і такою самою та- -
рицюю зупинити імпорт
американського товару і
на американський спосіб
підтримати свою проми
словість
Н ДАНИЛЬЧЕНКО
спосіб мати
сполучених
фарбиках
фабриках
провадиться
під-
вищують
деи заиимається інвесто-вання- м зібраних грошей
Старшина слідить за роз-
воєм промислу і розмі-
щує гроші на ті ниви про-
мислу які безпечні і які
приносять найбільше хіс-н- а або які мають дуже
добрі вигляди на зарібки
в будучности
Як Забезпечується Вклад
ки Уділовців
Старшина товариства
має слідуючі обмеження:
1 Старшині не вільно
ризикувати грішми това-
риства в цей спосіб що-
би товариство — як цс
кажеться в технічній фі-
нансовій мові — купува-
ло на "марджип" або "в
долину" ("шорт")
2 Не вільно більше як
10 процент всього капіта-
лу товариства памістити в
одному підприємстві
3 Не вільно більше як
125 процент всього капіта
лу товариства наміщати в
одній галузі промислу
крім галузей які призна-
чені до обслуги широких
мас РиЬІіс Оііііііез нпр
газ електрика водопро-
води і телефони
4 Найменше 50 проц —
половина всього паміст-пог- о капіталу мусить бу-
ти розміщена в таких під-
приємствах які заплати
ли дивіденди що наймен
ше через поперсдних пять
років а які є принягі па
великих признаних бір-
жах
Завдяки цим обмежен-
ням гроші уділовців то-
вариства розміщається в
як найбільшому числі ріж
породних підприємств
прим частина грошей на- мітається в елєкгровні
часть у фабрики виробу
фармерських мащинерій
часть у фабрики автомо-
білів у фабрики штучно-
го шовк}' у хемічні під-
приємства у фабрики па-
перу виробу вагонів у копальні піклю вугілля
лііди сі о лота п зеліза у
нафтові підприємства а
жзаавчнаістмиуннуіцкиуппаулєьтньі сятадерн-и
ші бопди
Гроші розміщується V
підприємствах в Західній
Канаді в Східній Канаді
в Ангії Сполучених Дер
жавах Америки у Франції
Німеччині Швеції' Шваї'і-царі- 'і Італії й ннших дер- жавах світа
В такий спосіб інвесто-
вані гроші підлягають ве-
ликому числові чинників
які забезпечують і вложе-н- і
гроші і дохід в них
Коли одна галузьг
проми-
слу буде мати малі успі-
хи то друга може прине-
сти значні доходи Як о-д- на фарбика не збогати-лас- я
то друга розвинула-
ся понад сподівання Коли
в одній галузі промислу є застій то в инших буде
розвій Як в одній держа- ві нема розвою наслідком
економічних та політич-
них обставин то в инших
мцвоіжте Цбуети всевелзиакбиейзперчоуз-є
не тільки вложені гроші
членів товариства але
дохід з тих грошей
Право до Кожної Фа-
брики
Поодинокий чоловік не
може памістити свою ма-
лу квоту в кількох фабри-
ках нараз ще до того по
фабриках у ріжних дер-
жавах Він зможе паміс-
тити свої гроші лише в о-д- шй
фабриці Це не все
вийде па добре бо часом
дана фабрика якраз зачи-
нає змсншати свій оборот
і вартість її уділів маліє
Инакша справа коли
чоловік 'з малими грішми
стане членом інвестицій-
ного товариства його
гроші чи малі чи великі
належать до цілої квоти
якою розпоряджає това
риство Старшина розмі-
щає гроші на ріжні галу-
зи промислу і по ріжних
державах кожний доляр
уділовця поділений на
кільканаицять ріжних під
приємств Кожна частина
того доляра має право до
зисків кожної фабрики в
якій наміщені гроші това-
риства Кожний член (-співу-
часником
в тих під
приємствах в яких това-
риство памістило гроші
своїх членів Кожний член
бере участь в зисках у рі
жних фабриках у ріжних
галузяр промислу по рі-
жних державах де това-
риство розмістило гроші
Час Придбав Досвід
Люди вже набрали до-
свіду як провадити намі-
стпі товариства Шкоти
винайшли дорогу до хіс-и- а
з промислу Практичні
американці цей досвід по
ширили Отворились бо-- 1 гатьом очі Тс що було і
псредше доступним ТІЛІ- - '
кн банкам та великим бо- -
гачам стало можливим
для широкого загалу Ко-- І жшш чоловік може при)
помочі памістпого товарні
ства осзпечпо орати у-час- ть
в зисках які при-
носить промисл Чи фар-ме- р
чи робітник ручної"
праці чи робітник умової'
праці всі мають отвсртпй
шлях до збільшення дохо
ду зі своїх заощаджених
грошей і набувають право
хіспа зі всіх галузей про-
мислу
Для людей з малими
грішми намістпс товарис-
тво являється дорадни-
ком в намішуванні гро-
шей який вкаже все до- -
і '„ластптелі
іииип приділим іліьше
доходу зі свойого заріб-к- у
В справах здоровля і-д-
егься до лікаря в спра-
вах правничих до адвока-
та в справах будівлі до
ІІІКИНІПЛ н сппяпях іЬіітп
ві ради лише до
вих знавців
Соштегсіаі Іпуезітепі
Сотрапу Ьітіїесі
Українці в Канаді зани-
зали "Соттсгсіаі іпуєзі-теп- к Сотрапу Ьітіїео!"
українському "Намістпу
Промислово-Торговельи- у
Спілку з обмеженою по-
рукою" Цс є перша того
рода Спілка між україн-
цями Треба сподіватися
що вона з належним по-иертя- м
загалу розвинеть-
ся в велику фінансову ін-
ституцію
Члени осповпнкп заку-
пили частину уділів за го- тівку і покрили всі орга- нізаційні видатки
Уділ Можна Набути
Хто приступає як уді-лове- ць до Соттегсіаі Іп-уезіте- пі Сотрапу Ьітіїесі
вплачує 25 долярів і на- буває "добірку"— (юпит)
є пять уділів які тво-
рять одну цілість З тих
УДІЛІВ чотири Є "РгеГеггесГ
надзвичайні які прино- сять найменше б процент
' -- і
КРАЩОЇ СОРТИ ОВЕС— КРАЩЕ НАЧИН-
НЯ В НОВІЙ "ПОДВІЙНО ЗАПЕЧАТАНШ"
ПАЧЦІ— КоЬіп Ноосі йвіа Оаі
бо су- - а &
ШЄНИИ В іміншап- -
ках
іЧЖ£к
ШXIІVкі£ШВШшШ№
Найкращий ЙІІР?г§ад
ЇШІІЙІЇІ
річно а оден уділ згаданих надзвичайних у-то- п" звичайний від яко- - ділах до того часу відко-г- о дохід визначується що ли розвязання Спілки по-
року на ново в міру заріб- - чалось і пізніше —братії
ку Більше число уділів участь на рінні з ліпними
можна набути у вище удітовцями у розділі над-згадан- ій пропорції це вишки яка останеться по
значить що кожний хто виплаті грошей за звн-купу- є чотири надзвичаїі- - чайні уділи-них- "
уділів "пріферед"' г Згадані надзвичайні
МОЖе КуПИГИ ОДСН ЗВИЧаЙ З'ДІЛИ МОЖуТЬ бути В11ИЛН- - иий уділ "коммон" чені по ціні аі раг властн- - Кожна добірка уділів телям колибудь пя-"юни- т" дає право до од- - тьох роках даючи їм 3-но-
го голосу па Загальних місячне повідомлення в
Зборах Спілки цій справі
За вплачені гроші уді- - ґ Згадані надзвичайні
ловці дістають уділи Уді уділи не права го-
ли є надзвичайні (Ргеїегг- - лосунаги на Зборах Спіл-есі- )
і звичайні (Соттоп) кп і не дають права ко-Властит- елі надзвичайних трійбудь особі бути че-уділі- в мають слідуючі ном Старшини Спілки
права і привілеї: ''"Л Звичайні уділи дають
а Кожна особа право голосу" па Загаль- - має надзвичайні уділи цсГ них Зборах " Спілки які
Спілки має право одер- - відбуваються не менше яі:
жжпувтіастгиь язкозарпіебркшіву Сппіаллкеи- - врлазаснтаитреілкямі' дбауюттиь випбрра-шаісві- оь відсотків на рік ку- - ними н члени Старшини
мулят інших дивідендів Спілки
від тої суми яка є впла- - Перша Старшина
чепа за згадані иадзвн-- 1 Перші Організаційні За
уділи гальні Збори Соттсгсіаі
б зарібки СПІЛКИ Іпусзітспі: Сотрапу Ьітії-котрогобу- дь
року є ви- - есі відбулися ДНЯ 8 ЛИПНЯ
дстиаврідчеанюдчинм па згавдиапнліатниатди-- С19т2а9рширноику СпіДлкои першої вибр-)-звичапп- і уділи як також по:
сім відсотків па пік на Н Данильченко гптні
звичайних
ору_ оезпечиу дорогу уділах тоді
надзвичайних
уділів мають право до
надвпшки дивідендів на
фінансо
к с продай
і скарбник
І Рудачек секретар
Генерал В СІкенич і
ріши з властителями зви- - Проф І Боберський про- - чаііиих уділів іідипки Старшина прі- -
в В розвнзаиіш нює покищо без ніякого
Спілки властителі иадзвн- - винагородження Спілка
сових треба йти по фахо-і'1п'т- х удли ма0ТЬ ™?-- х
"и-"- и Ау Л1И]ку ШЛ- -
ПО
Який
це
по
Ейіпопіоп
ЖЛШШ-іЛ'и- ц
"Сот- -
дають
котра
чайні
Коли
місіо го-
лова
разі
провадиться при як най
менших видатках
КИ Перше— Зворот гро- - Сопітсгсіаі Іпуезітепі
ІІ1ЄІІ заплачених за згпда-- І Сотрапу Утіїса
ПІ Падшнчаит УДІЛИ Друм лгсітяо гюск ш мт чиесі
ге— -- у виплаті залеглих мххіркг млх
дивідендів колії є які па Почтоиа адреса: Во 323
(агас!апйсїйс5іеаіг$Ьі[5
нлиліпшии ШЛЯХ МІЖ ЕВ-Р0П0-
І0
(1 КАНАДОЮ
читшнчін илсшюі'Ш
ТдЗ'іііх до 0іі])0іо Іфїііо і
о ніс мо Осзпігспссошіп її коро і --
комі чісі
ігоглгпшьііі її чкнгшіїчі
Іі'ЛІ'ТЦ до іїрио П їм зад
ШДИЛПІНІ наїїопіішіч і иШско-рііініїї- ч
ІОрИПІІІ 10111114 КПКК1
дині :і Моигрсп) н бокі
ііпсіо до Амтисрпи Шсроурґі
н ГамСЇУпґУ
Д0:{ІЮІП ПУПУ II Л'і'ІДі:і1ІЯШ длл імпріііпі дісміїмм
иііііііі помочі дие ікоро
1ІКІЧЇПІІІГЛ Д01ЯІМН лопсіх і:рші По Ошіці шформіиїї іоюсиїїіси до ліІіОішцоїо Сліі:ірикою
а п кЛі:кх'хіппііуабоз пишсалнеі кирмалмсокдлоу:—с н ичптп л л пжугкк
201 81 Лішсз ЬІ іїііі) А Уопяв 8іч 87 Мііп 81 С Г Мліюп
Мопігсаі (Іис '1 огопіо ОпІ Л"ігІІі ІІіз Оііі Уапсоїисг Н С
О П СЛНТі:к — 40 Київ 81 Ьаіпі іпіш N Ч
п спесхп с г ьсіппГзт а к мульисіл л киїмсник
пГП
ІООЛ СІ'К ЇШе 372 Маіп М Б І ІЛІЛОЛУ Ні Моїп 31
АНа
дп
про
Ііін
при
1Н СГК ИІ(1е Уіппфег ЙІпп Зівкіїооп Навіс гіііпіР'й аІап- -
оЖ С СА5ЕУ Сепегаї Адепі
611 Маіп Зігееі Уіппіред Мап