Homin Ukrainy, February 13, 1960

              Стор 2
Від нашого європейського Над
Цілш'і ряд конференцій у
різних містах Европіг та
(Африки звернули- - знову
увагу всієї світової публіч-
ної оіпінії ла одну з най-
важливіших проблем сучас
НОН 'ПОЛІТИЧіНОІ доби — роз
вал л'ляснчних імперій та
швидке в-ідмира-
нн коюні-яліізм- у
Процес розмладу
великих колоніяльних Гмпе
рій розпочався вже далеко
скоріше Особливо після за
ікілчеиня другої світової він
ни є б}-л- о імаііже року
щоб в якійсь частині 'світу
не оформилася мова дер-
жава ка території яка1 ще
(вчора була звичайною ко-
лонією Великобрітанїї Гол
ляндії Фралції або іншої
(країни Рівночасно в сусід-
ніх районах проходив про-
цес уоаімостійненнія півза-лежніг- х
держав які були пе
ред тим оточені колоніями
і аіусілн коритися сильн'і-шимнцентр- ам
ставати „сфе
рою впливі'в сателітом
або провінцією даної імпе-
рії хоч теоретично раху
валися і далі суверенами
Так склалося що на про
тязі 19 століття :в усіх ко
лоліяльних країнах битво
рилася іпеЕна верства ко
лоніяльних спеціялістів ад
міністраторів які мали сво
ерідний 'монополь на дану
колонію (Все що приходи
ло з колони' до столиці ім-
перії 'все що рішалося там
про колонію мусіл о мати
шіробату тих спеціялістів
проходило їхню цензуру
Практично уряд цілої Ьіпе
рії був лише1 'виконавцем
рішень що їх виносили на
нарадах безпосередні пани
колоніїї
(Найвиразніше видно нині
цей стан в Альжірі Особ-
ливо в останніх днях внйш
ло а денне світло безог-лядне- (
визискування панів-
ною верствою колоній і
шсього (життя підлеглих ко
лоніяльних народів для сво
їх особистих інтересів Аль
жірськї французи не зава-
галися виступити шроти сво
го власного народу проти
президента де Ґоля якого
вони тому півтора року ви-двигну- ли
на найвищий
уряд 'щоб лише перешко-
дити' реальний політиці
Франції стосовно алижір-ськ- ої
провінції в лші во-
ни уважають себе єдиними
повноправними панами В
обороні своїх власних дібр
готові ції колоністи вести
криваву боротьбу щоб ли-
ше не допустити до ре-
форм' які --могли б вряту-
вати Францію та її впливи
в північній Африці
Проблема колоній стала
такою голосною справою
що іїї вже ніщо не заглу-
шить Нині чорні і жовті
сидять в ОН у мігжшрод-ні- х
організаціях студію-
ють на всіх найбільших уні
верситетах 'працюють у
пресових концернах проф
спілкових централях тощо
А о початком 1960 року ь
кількох столицях рівночас-
но розпочалися важливі
конференції на яких при-
людно дискутуються спра-
ви усамості'И'нення вчораш-
ніх ЧИ нинішніх колоній
розбудови господарства
молодих держав 'викорис-
тання сирівців індустріялі-зац- ії
тощо
В другій половині січня
ц р зібралися на наради
'представники білих і чор
них народів у Лондоні
Брюсселі Парижі Тунісі та
Танжері Лондонська кон
ференція 'виглядала спочат
у на безнадійну' 'На ній
мали обговорювати справу
майбутности' колоній Най-ро'б- иї
що вславилася в ос
танніх рокаос жорстокою бо
ротьібою т зв Мав-Ма- в
Міністер іколонії Великобрі
танй іМеклод станув на ста-
новищі що прийшов час
кореспондента
І
на поступки з боку англій-
ців З його поглядами не
хочуть одначе 'погодитися
деякі групи колоністів го-
ловно партія капітана Бріґ-г- а
Та уряд Великобріта-
нїї вдержує дещо кращу
дисципліну серед своїх гро
мадян як Франція На до-
ручення міністра Мекмода
таки прибули до Лондону
представники всіх партій і
груш та засіли до круглого
столу в Палаті Лянкастер
Трудніше справа була з
представниками чорної люд
сости їхня делегація пос-
тавила вимогу щоб допу-
стити до нарад політика
К'аіінанєса якого білі ува-
жають співучасником бо-
ротьби Мав-Ма- в Кілька
днів тривав конфлікт і бой-
кот чорними конференції
аж поли міністер не посту-
пився і не прнказав білим
колоністам сісти за спіль
ний елл також з чорнилі
революціонером Тепер їмо
жуть зюраш спокійно зво-
дити словесні бої за про-
екти нового 'законодавства
за структуру уряду вибор-
ну систему тощо Немає
сумніву що ця конферен-
ція триватиме довгі тижні
бо іироблЕ'ми які мають бу
ти вирішені потягнуть за
собою далекоіідучі наслід-
ки Чорні делегати 'вимага-
ють виразно 'і вперто по-
годження з боку англійців
на: запровадження загаль-
них і прямих виборів Це
одначе рівнозначне з пе-реданн- ям
влади в руки чор
кої людности бо вони ста
Виглядає так ніби на
фронтах холодної війни на-
ступило деяке иідпружен-н- я
Говорять і радять про
роззброєння і готуються до
чергової „конференції на
вершинах" в половині трав-
ня ц р н Парижі
Історія всіх конференцій
з Москвою повинна вже
навчити Захід що вони кін-
чаються або без висліду
пбо уступками Москві Де-
які обставини промовляють
за тим що й ця чергова кой
ференція не віщує нічого
лоброго Конференція ще
не почалася а вже говорять
про її продовження про те
ио таких конференцій буде
кілька Отже гра па про-
волоку
Західній світ очікує і дрі-
має але Москва не спить
Москва використовує час і
рєдє посилений наступ на
всіх фронтах холодної вій-
ни Вона не прив'язує вели-
кого значення до конферен-
ції на вершинах У психоло-
гічній війні Москва стосує
оч не нову але продуману
иерфідиу зброю Москва
стосує методи широкоза-іфоєно- ї
політичної дезорі-
єнтації західпіх провідників
і громадської опінії По дов
тих роках боротьби шля-
хом підривної дії диверсій
державних переворотів і за
хоплення влади комуніста-
ми в різних країнах моска-
лі почали пускати в світ офі
иійно різні легенди чутки
і псевдопроблеми що ма-
ють на меті відвернути ува-
гу від московського насту-
пу здеморалізувати і по-
слабити західне громадян-
ство Початком такої акції
був приїзд Хрущова до
ОША Прибувши туди в сяй
ві „луніка" він кинув в ОН
(не деиебудь на провінцій-
ній телевізії) гасло загаль-
ного світового роззброєн-
ня Тут же він чарував при-
вабливими обіцянками гос-
подарської співпраці й до-
помоги відсталим народам
Щоб відвернути увагу за-хідльо- го
громадянства від
комуністичної акції хру-щовсь- ка кліка створює га-
лас над проблемами міжкон
Г О М І Н УКРАЇНИ 13 лютого — РеЬгиагу 1960 Рік XII №7 (561)
колоніалізму
новлять 'переваїжаючу біль-
шість
І Подібна ситуація ях у
Лондоні --мала місце в Брюс
селі Тут йшли 'переговори
між бельгійцями і делега-
цією ЛЮДНОСТІ! Конго "В
справі усамостійнення цієї
колонії Бельгійці в своїй
самовпевненості зовсім не
( звертали уваги в минулих
роках на внутрішню ситуа-
цію в Конго і були дуже
неприємно заскоч сні (Кр-
ивавими заворушеннями які
кілька разів зовсімі неспо
дівано потрясли всім сус-
пільством и колонії і мет-
рополії Бельгійські коло-ніяль- н'і
снеціялісти думали
про усамостійнення 'Конго
але розпляиовувалн цей
іпооцес на протяг ЗО років
'іепср вони в Брюсселі бо-
ролися за продовження ре-
ченця на тижні а не на ро
ки Представники' чорної
людности вимагали 'прого
лосити самостійність негай
по і лише після довгих роз
мов погодилися відсунути
дату проголошення дер-
жавності! до 1 червня ц р
Бельгійці навіть не дуже
протестували проти цих ви
мог і лише просили чор-
них не поспішати бо най- -
перше - треба полагодити
цілий ряд важливих справ
зали колонія може стати
суверенною державою Як
далеко 'пішли бельгійці у
своїх поступках видно з
того що минулого ТКІІМІЯ
вони звільнили з в'язниці
політика Люмумбаса щоб
він міг брати участь у Брюс
ЗАЛЯКУВАННЯ
гробом
ПРЕСІЯ
тинентальних просторів
Ось мовляв Москва висла-
ла ракету на Місяць Гля-
діть яке колосальне досяг-
нення! І в пресі радіо та те-
левізії трублять про Луні-
ка і вихваляють Москву
Пишуть думають і гово-
рять про совєтські осяги
забуваючи що власне в
~ССР щі багато людей не
має більше як дні пари ніта
пів що в московсько-боль-шевицькі- й
імперії населен-
ня позбавлене свободи від
терору від гніту примусо-
вої праці На Заході люди
думають про зорі і забува-
ють про злочини і загрозу
Москви Забувають про те
що сам Нікіта деклямуючи
про роззброєння і мир рів-
ночасно стосує психічний
їерор у стосунку до віль-
ного ще світу постійно по-
грожуючи все новішою і
страшнішою зброєю Нікі-
та закликає до миру під те-
рором і на совєтських пе-
редумовах Цс вже не буде
мир але світова диктатура
Закликаючи до роззбро-
єння і миру Москва випус-
кає рівночасно ракети па
Тихий океан і визначує за-
криту для кораблів зону
Створює не фактичний стан
окупації вільних досі мор-
ських просторів
Черговим актом відвер-
тання уваги громадянства
західнього світу від основ-
них проблем є кинена для
обговорення тема про пере-
населення нашої землі Зно-
ву ж таки преса м інші за-
соби пропаганди алярму-ют- ь
світ про рапідне збіль-
шення приросту населення
Вираховують як зростає
населення в Китаї Індії і в
Америці Передбачають що
внедовзі може забракнути
засобів до прохарчування
Західній світ турбується Ні
хто якось не застановляєть-
ся над тим що в СССР на-
селення рідке постійно ще
проріджуване органами без
пеки не є забезпечене ані
харчами ані одягом і пред-
метами першої потреби в
такій мірі як в густо засе-
леній Німеччині Бельгії чи
скандінавських країнах За
сельській конференції
Конференція в Парижі ві
дійшла тепер дещо на зад-
ній плян бо події в Аль
жірі абсорбують всю ува-
гу й енергію французького
уряду і 'всього суспільства
Але і в Парижі йдеться те-
пер про 'важливі зміни в
колоніяльн'ій системі Пред
ставники Сен є гал ю та Су-
дану 'вимагають 'потвер-
дження їхніх плянів з'єд-
натися в одну федерацію І
стати також незалежною
державою Французьким!
уряд не може опиратися
цим вимогам щоб сіє на-
сторожувати підданих та
не доливати олії до вог-
ню Сьогодні кожний крок
французького уряду кож-
не слово відповідального
міністра може 'викликати
криваву революцію в якійсь
з численних ІЦЄ ІпрОВ'ПЩПІ
„Коммюноте" або спричи
нити втрату нових просто
рів назавжди Хоч фран-
цузьке Коммюноте" існує
заледве півтора року її
конструкція дуже послабла
стромлінпяіми окремих чле-
нів до більшої свободи до
перетворення цієї спілки на
форму англійського Ком-монвел- ту
'ДВІ ІНШІ КО'ПфСреіІЦЧ що
відбуваються в теперішній
час у Тунісі та Танжері
мають зовсім інший харак-
тер Перша є нарадою пред
стаь'никіа ЗО африкансі кнх
країн включно з Альжіром
(її репрезентує екзнльний
уряд) Друга має госпо
дарським характер Оо єд
бувають при тому що брак
нормального прохарчуван-г- я
загрожує покищо ли-
ше країнам т зв соціялі-стичног- о
бльоку Брак хар-
чів і предметів першої по-
треби є привілеєм країн або
соціялістичннх або відста-
лих культурно й економіч-
но
'Москва посилила теж
дуже спритно свою пропа-
ганду на Заході через пре-
су журнали кіно і телеві-
зію під плащиком пацифіз-
му й боротьби з загрозою
антисемітизму і німецького
нацизму При тому якось
піхто не звертає уваги па
той факт що в телевізійних
програмах зовсім ие зобра-
жують масових вбивств жах
ливпх звірств що їх вже
більше як сорок років ДО- -'
копують москалі па теренах
окупованих народів
Окрему позицію в насту-
пі Москви становить араб-
ський фронт Москалі тут
без огляду на своє декляра-тнвн- е
і фактичне відношен
ня до жидів — використо-
вують арабсько-ізраїльськи- й
антагонізм і підтриму-
ють Нассера Москва напе-
ред усе пляпує Асванську
греблю будує Москва ие
для Нассера а для себе Для
майбутньої Єгипетської
ССР На „конференції на
вершинах" буде вирішува-
тись як: одна в найважливі
шнх справа Німеччини та
Берліну І оце Москва згляд
по її агенти на Заході зор-
ганізували акцію малюван-
ня свастикщоб на весь світ
піднести крик про відро-
дження німецького нациз-
му й антисемітизму Власне
про те й йшло Москві
щоб світову громадську опі
нію наставити вороже до
Німеччини
Посилений наступ Мос-
кви відбувається в часі ко-
ли США вступили в перед-
виборчий період Як відо-м- о
в листопаді ц р відбу-
дуться вибори президента
США і членів Конгресу Те-
пер ведеться велика перед-
виборча дискусія на тему
дальшої політики США і
встановлення її головних на
нані Нації вирішили ство-
рити Господарську Комі-
сію для справ Африки і те-
пер окликано до Танжеру
її наради В 'Цій конферен-
ції беруть участь також
представники ЗО країн що
вислали разом понад 300
делегатів Висліди нарад
іцих двох конференцій ма
тимуть характер своєрідної
фіксації нового положення
африканських 'народів та
розбудови державно-політичног- о
'і господарського
життя всіх недавно прого-
лошених молодих держав
Розуміється що в Тунісі
говориться багато також і
про визволення ще інших
колоній та усунення расо-
вої нетерпимості! в Родезії
і Південній Африці але ці
справи стоять більше на
маргінесі програми нарад
Підсумовуючи все досі
сказане ми бачимо що но-
вий 1960 ріго розпочався
великими революційними
змінами Символом того по
чатку є проголошення са
мостійності! Камеруну в дні"
1 січня 1960 року Дальши-
ми ознаками є засідання
при спільних столах 'вчо-
рашніх паніп і підданих
Але все відбувається лише
на Заході У східній 'поло-
вині Есразії ще тиснуть мо
рози колопіяльного хоч
відмінної у формі зими
Москва там надалі криваво
здушує кожний прояв виз-
вольної думки а націона-
лізм 'поневолених народів
випікає вогнем Ми маємо
одначе надію що і' тут
відкриється скоро гріб для
московського колоніялізму
та імперіялізму Час пра-
цює проти пережитків
В Ленпк
прямнпх Москва стараєть-
ся вплинути на ту дискусію
зносячи елементи замішан-
ня і пресії
У США почалась вже пе-
редвиборча кампанія про-
тягом якої викристалізу-
ються напрямні політики
США па найближчий час
Це саме найкраща пора
щоб українська спільнота у
США підняла свій голос у
цій дискусії звертаючії ува-
гу па потребу розгорнення
наступу пал твердиню мос-
ковсько большевицького
колоніялізму
Москва зі своїми сателі-
тами і господарськими про-
грамами вже перестаріла
Не диктатура пролетаріяту
а свобода народам і людині
є мобілізуючим гаслом у
світі Свідчать про це най-
краще полії в Альжірі які
дають світові нову лекцію
про те що скінчився коло-иіяліз- м
і приходить доба
визволення і впорядкуван-
ня світу шляхом допомоги
країнам бідним відсталим і
поневоленим
С Ж
Всі і ромадські і політичні ор-
ганізації Вільною Китаю свят-
кували дня 23 січня ц р т зв
„День Свободи" на зіадку пе-
реходу на бік вільного світу 'по-
над 22 тисяч китайських і ко-
рейських воєнних ІПОЛОНСНИХ які
в 1953 р 'під час війни в Кореї
шдмовнлне повернутися під "вла
ду комністів Цього року „День
Свободи" у Вільному Китаї був
нав'язаний з підтримкою „Тиж-
ня Поневолених Націй" прокля-мованог- о
минулого року прези-
дентом США Д Айзснгаусром
У дсклярації іприйнятій на ма-
сових зборах у Тайпею закли-
кається дати повну підтримку
рухові „Тиждень Поневолених
Націй" та (продовжувати зусил-
ля для об'єднання іпрогикомуні-стнчнн- х
сил у цілому світі Збо-
ри що ними проводив президент
китайського відділу Протикому-ністнчн- ої
Ліги Народів Азії Ку
Чсиг-кам- ґ вислали телеграму до
президента Айзсигаусра в якій
висловлено еитузіястичну під-
тримку для „Тижня Поневолених
Нація" та запевнення що масо-
ве зібрання у Тайпею „постано
З життя ЛВУ
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ЛВУ
В ЛЕТБРИДЖ
Відділ ЛВУ в Летбридж Алта
який у 1960 році відшачувати
мс 10-літ- тя свого існування її
праці відбуц цої річні Загальні
Збори и залі української като-
лицької 'Парафії в дні 20 грудня
1959 р Відкриваючи Збори го-
лова відділу ЛІ Козак шізвав
присутніх вшанувати сл лам'ять
нропідіїшкл ОУН Степана Баидс-р- н
повставанням з місць і одно-хвилинно- ю
мовчанкою Головою
Заг Зборів обрано о пароха Тс-офі- ля
Гурка секретарем Д Ми-ішк- а
Звітували: ЛІ Козак —
голова С Ромашок — секретар
И І'нп'як — скарбник за Кон-
трольну Комісію Д Міщпк Уп-
рава відбула 10 засідань в т1м
одне з уіастю представника Го-
ловної Управи ЛВУ П Башкп
Шнршпч членських сходин було
8 в тім б дискусійних на різні
темп при чому предметом об-
говорення були реферати і до-
повіді надсилані Головною Уп-
равою Заходами управи відд'лу
відмічено спяТково Січневі дати
Шевченкові роковини Свято ге-рої- п
і Мазепіїнськс свято — цс
останнє спільно з Православною
і ромадою з якою була налад-
нана добра співпраця (дві спіль-
ні імпрези і одне спільне прий-
няття) Відділ іпяп участь у між-
народній пнетаві Різдвяних зпп-чаї- в
Переведено силами відділу
збірки па потреби ЛВУ і націо-
нально-! ромадські цілі
Найбільшою тхрбоюю управи
відділу ЛВУ бло належне по-
ставлення справи виховання міс-
цевої української молоді для
якої створено при відділі Рідну
Школу і Відгл 10 СУДІ Навчай-пя- м
діїеіі займалися — о парох
ЛІ Дядьо ЛІ Козак і С Рома-
шок На жаль ие було належно-
го зрозуиінпя для цієї справи
і необхідної співпраці з боку
самих батьків Через ню дивну
баждужість батьків відбуто тілі
кп одну проільку з дітьми яка
принеси дітям дуже багато рл-дос- ти
В звітах звернено увагу
на іііадто мате число передплат-
ники „Гомону України" в Лст-брпд- к
та незадовільне заінтере-суванн- я
книжкою чого доказом
є м ін доволі велика кількість
нерозпроданих досі видань ЛВУ
По уділенню абсолюторії об-
рано нону з праву відділу на
19С0 рік у і якому складі: Ліи-хай- ло
Козак — голова С Ро-
машок — секретар В Рпп'як —
скарбник М Оппр і ЛІ Вітнк —
члени С Гпатлі і ЛІ Гарбуз —
кольпортерп видань Контроль-
на Комісія: І Кіпаш (голова)
Ф Голюк Лі Гарбуз — Збори
рішили вислати янсьмове приві-
тання дія 8-- ої Крайової Конфе-
ренції ЛВУ враз з повновлаетю
для свого представника як рів-но- ж
шідзпачпті в 1960 році своє
десятиріччя — Після того о па-
рох Т Гурко виголосив дуже
цікаву і цінну доповідь на тему
„Три рани нашої доби" — За-
кінчено Збори словами подяки
голови відділу ЛІ Козака та за-
кликом до ідальшої праці для
добра }країиської визвольної
енрази
РІК ПРАЦІ ЛВУ
В СТ ТОМАС
Річні Заізльні Збори відділу
ЛВУ в Ст Томас Онт що від- -
вило (посилиш кампанію для під
тріїмкн народів поза залізною
заслоною в Европі іі Азії в- - їх-
ній боротьбі за волю"
У телеграмі до генерального
секретаря ОН і до всіх делега-
цій в Об'єднаних Націях з-бор-п
висловили надію що Об'єднані
Нації дадуть підтримку понсво-ленії'- м
народам в Европі і А'зії
з мстою щоб 800 мільйонів лю-
дей могли відзпекати свободу
У святкуваннях „Дня Свобо-
ди" взяв офіційну участь і олова
М?сіі АБИ у Вільному Китаї В
Косик
ПРО СТ БАНДЕРУ 1 ОУН
У КОРЕЇ
Корейський англомовний що-
денник „Кореаи Ріпаблік" у чи-
слах від 22 23 1 24 грудня ми-
нулого року помістив обішірну
статтю кореспондента агентства
МІ" про смерть Ст Бендери
діяльність ОУН в краю 1 закор-
доном та коротко про протпко-муністич- иі
організації у Мюнхе-
ні інших східиьое'вропейськнх
народів
„День свободи11 в Тайпею
булися 5 грудня 1959 р „ Д01]ІВ
Ці української католицької п"
рафії окреслили 1959 рік як „"
кордовий у праці відділу НлраІ
даліи іпроводив представник Го ловної Управи ЛВУ Ол Д ла секретарював В КривеЯко На Зборах був теж присті
інж II Шевчук з Торонта ГЦ ред прнступлепппм до діловий
нарад лрпявні вшанували яо&с танням з місць і одномиїлшшо
мовчанкою світлу пам'ять "'" п Степана Ііандеярроц- - І
— оиіп з цілорічної праці вц ділу складали: І Боцюрко —го лова 10 Кузьма — касир {
Королевич — за Контрольну К місію
Управа відбула впродовж лі лового року 11 засідань і скли-кал- а 5 ширших членських о-д- ин Заходами управи відділу вЦ значено в Ст Томас всі шц0
пальні річниці Управа подбай
про ге що' в дні 22 січня 1959 р
на ратші міста маяв країна-ки- й національний прапор В ніс
цевій англомовній пресі появи-лне-я
стараннями з правії ЛЗУ
статті про Тараса Шевченка пр)
роковиші самостійності! і собор
пости України та про бій цц Конотопом Коштом відділу зз
Фмгловано для університети!
бібліотеки в Лондоні Онт щ
більші ашломовні твори про )к-рлїнсь- ку
справу Гроші на- - ту
ціль прігдоано вллштовмочіі
спільно з відділом ЛВУ в Ло-
ндоні літній пікнік Відділ в Ст
Томас оч невеликий чисельно
шіслан делегата на Конгрес У-
країнців Канади у Вінніпезі в лип
пі 1959 року Три члени відділу
викупили уділи в Видавішч'а
Спілці „Гомін України" Управа
відділу івміло переборювала п-
ерешкоди які Т}т і там виршши
з ході її праці — По уділеній
посолю горіГ обрано нові керівні
органи відділу в такому складі:
Управа: В Кривейко — голова
і культурно-оснітіїї'- й референт
и-- і Л Апдрійчук — реф жіноц-
тва і замісник голови відділу
М Фурсвич — секретар В Кін-
чик — скарбник Контрольна Ко
місія: І Боцюрко голова Т Гра
бовськпіі В Королевич Делега-
том ла 8-м- у 'Крайову Конферен-
цію ЛВУ обрано В Жилавою
Збори закінчено закликами д
дальшої дружньої праці і спів-
праці
НОВА УПРАВА ЛВУ
В КАПУСКЕЙСІНҐ
На річних Загальних Зборах
відділу ЛВУ в Капускейсінг що
відбулися дня 10 січня 19С0 р
з залі „Ліджен Голл" обрано
нові керівні органи на 196061
роки в такому складі:
Управа: Іван Хлопась — голо-
ва Юрій Особа — замісник го-
лови Петро Шарабура — секре-
тар Івал Шумський — скарбник
Контрольна Комісія: Іван Ліирга
голова Володимир Огінськии
Микола Блекот Громадський
Суд: Микола Ризупяк голова
Антін Лснюк Степан КамінськнІІ
РІЗДВЯНА ВЕЧЕРЯ
У ВІНДЗОРІ
ЛВУ СУЛІ і ОЖ ЛВУ у Вінд-зо- рі
влаштували в неділю №
січня 1960 р їв своїй домівці
„Українська Хата" спільну Різд-
вяну вечерю Приготуванням ве-
чері зайнялися пані з ОЖ ЛВУ
за ню їм щире спасибі В шос-(- 3
життя ЛВУ сюр 11)
ушить
Суспільно політичний тижневик
видав В-- ча Спілка „Гомін Укрі
Інии з обм пор Редагує КОЛЕ
ГІЯ Складання кожного чергово-
го числа закінчується в понеді-
лок Дописи й оголошення до ко
ного чергового числа приймаєть-
ся до п'ятниці включно РедакцК
не звертає надіє іаних матеріалі
І застерігає собі право їх скоро-
чувати та справляти Статті під-
писані прізвищем чи Ініціалам
автора не в конечно вислове
становища Редакції За зміст ого-
лошень Редакція не відпог'даі
Зміна адреси $010 — При змін)1
адреси подавати стару адресу
УЛ10ВИ ПЕРЕДПЛАТИ
В КАНАДІ І США:
На рік — $600 (вартість канад
ського доляра) піврічно — Зда- -
чвертьрічно — $175
5іВіСнІРТІО ПАТЕ5і
Сапайа & ША (Сапала ехсЬаЩ
гае) — $600 рег усаг $325 Р
Іж топіЬі $175 рег Ьгее топії- -
Рч-!І- п гаїсл $ 050 рег уваг £
$350 рег вії пюпіЬі