Homin Ukrainy, September 13, 1969

              ЮфХУ:№9(І95) Л І ТЕ Р А'Т У РА_І М ИСіГЕЦХВ О 13 вересня 8ер(етЬег}1М9_ Стор-'З- "
М-Л--
аі
Ольга Кобилянська і Осип Маковей
З іменем Ольги Кобилян-
ської запізнався Осип Ма%-кбве- йіу зв'язку з повістю
Кбб'иллкськбї' 1Лкдияа"г
яку 'письменніщя 4надісла-ла''- в
жовтні Іврохудо
львівського журналу „Зо-
ря" Редактором' цього жур
налу був Василь Лукич
(Володимир Левицький)
Поки повість надруковано
між Лукичем і Кобилянсь-ко- ю
'івелася перімчиска в
справі певних змін і поп-
равок "у повісті У міжчасі
на працю до „Зорі" посту-
пив Осип Маковей Як спів
редакторові журналу' Ва-
силь Лукич дав Осипові
Маковееві до прочитання
рукопис повісті „Людина"
Своюолішю про повість О
Маковей висловив у листі
до Лукича від дня22 лип-
ня 1894 року Маковей пи-
сав що твір йому подоба-
ється і що Кобилянська
чи не найбільш таланови-
та у той час письменниця
„Людина" друкувалася в
„Зорі" під кінець 1894 ро-
ку
Навесні 1895 року Мако-
вей переїхав Зі Львова до
Черновець де зайняв ста-
новище редактора часопи-
су „Буковина" і літератур
ного додатку" до того ж ча-
сопису з назвою „Неділя"
Дня' 18 травня 1895 року
Маковей відвідав дім Ко-
билянської але не застав
іївдома При тій нагоді за-
лишив їй статтю про неї
Зараз -- на другий день Ко-
билянська написала листа
Маковееві в якому поді-
лилася думками про стат-
тю Ось текст листа:
ЛаскавийПане!
-- Я дуже жалувала що
не 'було мене вчора дома
—-- аіе 8іа1о зіе! Я прочита-
ла „Ольгу Кобил Жнську"
— і можу 'Валі хіба подя-
кувати Виуложили се ду
г
Проф пол ітичних наук ' А ль-бертшсь- кого
'університету д-- р
Богдан Боцюрків — призначе-
ний директором совєтознавчих
студій в університеті ім Карл-то- на
Оттаві
Він народився в 1925 р Бу-
чачі (Західня Україна) Студі-
ював в університетах Німеччи-
ни Канади Ті Америки Проф
Боцюр"ків совєтознавцем Спе
ціяльно він студіює ділянку со-вєтс- ької
церковної політики
Живо і
працею був го- -
же ліпше не може
бути Сели то
просила бинм Вас
слово „руською" пере-
креслене мною" — тому
що з "ним виходить що на-
мір бути писатель
кою не похвалювано-- а бу-
ти німецькою писателькою
підпирано би — тим часом
замір- - бути взагалі писа-
телькою ані не похвалюва-
но ані не піддержувано
Єсли би то слово можна
опустити — то воно вий-
де так яи було справді
Друге — Ви забули за-
нотувати що „Мати Божа"
друкована Вправді на тім
нема так багато але сели
би і те мож всунути то
було б також не зле Впро- -'
чім є все добре те за Фр
Ніцше дуже Чита-
ючи те все ще раз сама я
була дуже зворушена то є
&египгГ Пане Маковей!
Ви є справді товариш і я
Вам'е дуже вдячна Єсли
би я змогла Вам коли-небу- дь
яку прислугу вчини-
ти то будьте переконані
що вчиню її
Здоровлю Вас щиро
Ольга Кобилянська
Стаття про Кобилянську
була надрукована щойно
за рік в „Буковині" в чи-
слі за 7 (19) травня 1896 р
З 1895 року розпочалося
листування між Кобилян-евк- ою
і Маковеєм Трива-
ло воно до року 1906 Пись-
менники обмінювалися ли-
стами навіть тоді коли Ма-
ковей жив в Чернівціяк Не
все був час зустрінутися і
усно обговорити деякі лі-
тературні справи Листу-
вання Кобилянської з
велике 'й цікаве Є
в ньому чимало матеріялу
для біографії обидвоїх пи-
сьменників Значна кіль-
кість листів мас інтимніш
характер З листів видно
ПРОФ БОГДАН БОЦЮРКІВ ДИРЕКТОРОМ
4 СОВЄТОЗНАВЧИХ СТУДІЙ В ОТТАВІ
в
в
с
займається громадсь-
кою Останньо
добре- -
можливо
опусти-
ти
руською
добре
Ма-
ковеєм
'ловою осередку НТШ в Едмон-
тоні В червні відбулася про-
щальна вечірка на пошану ро-
дини Боцюрковпх їх прощали
від Церков владика Ніл Сава-ри- н
о Ю Ковальський і о І
Стус від імені архиєпископа
Андрія від громадянства —
проф О Старчук та п-- т О Са
варин Вечірку вів інж В Кун-д- а
В половині липня проф Бо-
цюрків разом з родиною виїхав
на постійне життя до Оттави
значним компонентом латинських і польських слів Ця
книжна мова особливо розвивається в час української
козацької держави збагачується щораз більше живими
елементами Нею написані твори Йоанікія Ґалятовсь-кого'- 1
Андрія Радивиловського" літописи Самовидця Ве-лич- ка
твори Саковича
Українська літературна мова досягла великого роз-
витку в усіх жанрах бароккового стилю Друга половина
17-- го ст і початок 18-г- о ст — це час великої експансії
української слов'яноруської мови на північ до Росії де
вона започаткувала російську літературну мову а ба-
гато українців стало тоді російськими письменниками")
Чиста жива мова того часу збережена найкраще
в думах у принагідних записах народніх пісень в ін-
термедіях Ч
г3 упадком української козацької держави літера-
турна мова зазнала великих ударів а першим з них
'було примусове заведення гражданки що перервало
єдність традиційного правопису Вслід за тим Петро І
заборонив друкувати книжки в Україні крім церков-
них що мусіли бути виправленіїпід московський лад
їДабьі особливого наречія не бьіло"1') Ця строга забо-
рона дуже заважила на розвитку мови Твори ширились
У'рукописах а тісьменниктгоісали не однією мовою а
ірізнозалежновід змісту твору Прикладом -- цього яви-
ща може послужити тв~орчість Григорія Сковороди Фі-
лософічні його твори писані книжною літературною мо-
вою „"а ліричні — живою як це проілюструють уривки
зЕтики га з одноговірша:
Начальная -- дверь ко христіанськолу доброкравію
Яреддіеріе Благодареніе блаженному Богу о том что
мужнре зділал нетрудніик атрудное ненужньїм
"-10)Мі-
ітрополит Іларіон:ЛсторіЯ5країнської літературної мо-
ви Зінншеґ 1950 стор 126 І 51 _'!- - і ~ " ЇЇЯМіггрополігг'Іларібн: ІсторіяУкраїнської літературної мо-вн"Віншпеґ- а950
стор 121 - - '
що Маковей подобався Ко-билянсь- кій і вона була -- б
згідна „стати його дружи-
ною До подружжя однак
не дійшло З 'яких причин
не відомо 'В листопаді 1905
року Маковей одружився
але з ким іншим:'з Ольгою
Кордубівною дочкою о
Кордуби з Бережан Маю-
чи в пляні одружитися
Маковей обмежив своє ли
Автор „Канону св
княгині
(Закінчення із стор 1)
(Кирило Турівський нале-
жав до київської літерат
школи XII ст до якої на- -
Саркофаг
лежить „Олово про Ігорів
похід" доказують не тіль-к- и
Грушавський Чижевсь-кий- "
Єремін але й ще
один великий знавець лі-тератури'к- няжої
доби рог-Сіяни- н поважний вчений-Ліхачо- в
В Кирила Турівського_
приналежність до Ки-
єва не обмежується вик-
лючно "літературним сти-
лем Кирило Турівський
подібно авторові „Слова
про Ігорів похід" боронив"
престіжу Києва як столи-
ці так державної як і цер
коївної Крім справи Анд-
рія Боголюбського й Федо-
ра Ростовського доказом на
таку „соборну" настанову
Кирила с його часті звер-
нення в молитвах за „зго-
ду й мир між-- князями"
що повторяється тричі в
„Каноні св Ользі"
розуміння державності! й
стування і свої зустрічі з
Кобйляясьікою "З" "-'ць-
огб
приводу Кобилянська так
писала до свого знайомого
болгарського письменника
Летка Тодор'ова дня 8 квіт-
ня 1905 року:
Маковей мене давно за-
недбав бо мій настрій ду-
ші х йому замало „практич-
ний" і ми тепер ніколи не
бачимося-- Я виходити з ха-
ти не годна (через наслід-
ки хвороби — прим М
"Зї-- а) а він не приходить
Про своє одруження Ма-
ковей в автобіографії вис
— св
могутнасти Кисва що за-
початкувала Ольга вика-
зане в Каноиі" в поетич-
ній формі
Кирило Турівський —
Ольги з Десятинної церкви
і
і
його
-- також
це один із найбільших ав-
торів які з'явились на на-
шій землі Вихований він
був так як Тарас Шевчен-
ко на найбільших авторах
світу особливо хіристиян-ськог- о
Оходуїауково до-
казаний факт що він ко-
ристувався взірцями пи-
сань Трьох Святителів та
інших великих проповід-
ників патристичної доби --
не поменшує вартости йо-
го творів Єремін твердить
що це було виявам „особ-
ливого середньовічного пу-
ризму" який вимагав опер
тя на -- писаннях св Отців1
забороняв відхилення від
принятих-нор- м Довговіко-в- а
традиція ігрецької рито-
рики і "поетики також
знайшла відбиток на тво-
рах Кирила Коли кон-фронтуа- мо
ці твори з „Ри-
торикою" Арістотеляї вид-
ко в Кирила стільки знан- -
Нгт слаоїсеє для человіка и кіт нужніе как щастіе
кіт же кічего і легоче сего Благодареніе блаженному
Богу
Царствіе Божіе внутр нас Щастіе в сербці сердце
в любви любовь же в законі вічнаго"™)
% „Веска люба аж пргешла' Зима люта аж пройшла!
Уже сади роецвіли и соловьев навели"13)
Роз'єднання літературної мови з причини вищого
і нижчого стилів не було єдиним Продовжувало своє
існування і географічне розділення мовного процесу бо
Галичина Буковина Закарпаття навіть з упадком Поль-
щі під кінець 18-г- о ст залишилися надалі відірваними
від цілости української території включені в державу
австрійської монархії Одначе й тоді не спинювалась по-льоніз- ація
Галичини Вона забравши вже до того часу
українську панську верству поширювалась на інтелі-
генцію втискалась "у церковне життя Слабеньку іскру
національної 'свідомости притемнював ще один ворожий
рух москвофільство 'з -- початком 19-г- о ст Все це дош-
кульно" відбилося на розвитку мови
Українська мова була живою тільки між просто-
люддям а за літературну мову вважали так зване „язи-чіє- "
що постало з старолітературної мови канцелярій-но- ї
польонізмів діялектизмів врешті москалізмів'4) Та-
ким на Закарпатті'
з тією різницею щогтам були впливи мадярські Про "це
згадує Олександер Духнбвич у листі до Головацького
з 205 Ї860 р Лист'написаний
їївживали в той' час у Галичині Закарпатті Буковині:
„Любезкішик Другі
12) Ггигорій" Сковорода: Твори удвох токах Видав 'Академії
-- Наук УССРКиїви961'тГгІ сторлН "
13 Тамже Т 2 стор 11
- 14)ЛЬггрополііт Іларіон: Історія української літературної 'мо-
ви Вінніпег ІЇ950 стор 201-2- 07
ловився дуже позитивно:
ь Р1905"олояатяучіітель
ськийіспит і -- восени оже-нивс- я
зОльіою'КордуОЇБ-но- ю
Я мав тоді 38 літ во-
на 25 Ся женитьба — = се
було найрозумніше діло
яке я зробив для себе бо
ніхто мені -- не облегшив
жГіггтя так як моя жінка
(ЛНВ 1925 — кн 33
Не такої думки цро" це
одруження була Ольга Ко
билянсьїка В листі до Лесі
Українки — писанім 22то
грудня 1909 року"— чита-
ємо:
Ользі" Кирило Турівський
„язичіем""ШіеаліГй-говорилиїтако- ж
літературною'мовоюлщо
ня клясичних законів ора-
торства що сміємо припу-
скати його обіонання не ли-
ше із творами проповідни-
ків! але" й теоретичними
в і-Ки-
єві
трактатами від Арістотеля
почавши
Протестантські універси
тети видають тепер масо-в- о
'твори Івана Золотоусто-г- о
та інших Отців Церкви
щоб підбудовувати мораль-
но й художньо своїх су-
часних" проповідників Але
тільки ми українці є ща-
сливії тим що маємо свого
власного „3олотоустого"
"на якому можуть вихову-
ватись наші поети пропо-
відники й промовці
„Канон св Ользі" — це
тільки "невеличкий уривок
з величезного артистично-'г-о
вкладу нашого "великого
аскета і Святителя в укра-
їнську літературу Треба
сподіватись що твори Ки-
рила Турівського дочека-ютьс- я
публікації та попу-
ляризації на цьому конте-нен- ті
А Ш
Сам Маковей нещасли-
вий! Хтів би всіма сила-
ми збліпйтігсЬ'Знов до КОг
гось але хтось вже не хо-
че {В листах 'до Лесі Ук-
раїнки Кобилянська зве се--
бе часто "іхтось'-- „хтось
чорненький" — іприм М
Л-- а)
Ольга Кобилянська захо
пилась була ще одним з
тодішніх працівників пера
— Остапом Луцьким Дея-
кий час Луцький гбу'в ре-
дактором Буковини" і про
живав в Чернівцях (1907
— 1913 з перервою спри-
чиненою військовою служ-
бою)
Слід -- вважати що відно-
сини Кобилянської до" Лу-
цького мали характер су-
то товариський Годі при-пуститич- щоб
письменниця
мала інші супроти Луць-
кого пляни Вона ж була
рід нього на 20 років стар-
ша
Але це інша тема яку
можна було обговорити
в окремій статті
— ВИСТАВКА ОБРАЗО-
ТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
М ДУБАЯ У СВИДНИКУ
Газета „Нове Життя" що
видають у Пряшеві віднотовує
виставку малюнків Михайла
Дубая що була влаштована у
'Свиднику з нагоди XV Свята
пісні і танцю Названа газета
(ч 29 1969 р) подас таку ін-
формацію про мистця і його
творчість:
" „ Творчість Михайла Дубая
в основному побудована на ре-
алістичних принципах Причо-
му як показує виставка його
малюнки часово і стильово мож
на оприділити до чотирьох ета-пов- их
циклів Виставка доку-
ментує результат творчого зу-
силля Михайла Дубая від 1944
до 1969 року"
ВСЕСОЮЗНА ВИСТАВКА
АКВАРЕЛІ У КИЄВІ
Центральному виставочно-
му павільйоні в серпні ц р бу-
ла відкрита виставка акварелі
участь у якій брали мнетщ-ак-вареліс- ти
усіх республік СССР
Дописувач „Літературної Укра-
їни" (ч 66 за 1969 р ) Олексан-де-р
Черкашин вирізняє праці
киян — Г Вербицького За-харч- ука
Голованова хар-
ків'янина — С Лішва ужго-род- ця
— А Коцки одесита —
А Антонюка Найцікавішим —
на думку рецензента — "з усіх
на виставці був українець — Г
Гавриленко і литовець — І Вуд
рис Гавриленка — пише Чер-
кашин — характеризує елеган-ці- я
творів „із застиглим холод
ним і розрідженим світлом
навіяних надхненною і мудрою
лірикою "
Во-перв- их благодарю Вам за еїжека цвітов вони мнг
придалися
Желаю получить одно євангеліє із печатні не зная
ціну посилаю 16 ФЛ сели більше нужно будет то про- -
шу доплатить на мой щот єсли же меньс то прошу по-
слать ілі порто оплатить
У нас мадяризм растет і розпространяється голосно
всі убираються по-мадьярс- ьки і черкають острогами
слова не слишать ікого кролі лсасЬярського
г На єгце суть і благоеіркіг руегши ко тисе хотя че-
много однако ж таких що за ребро дадуться повісити
за русчину"")
'Радикальна зміна в розвитку мови зайшла з при-
ходом у літературу Івана Котляревського З його „Ене-їдо- ю"
жива мова стала літературною з полтавським ді-ялек- том
у своїй основі „Котляревський міцно поєднав
українську мову з українською літературою — після
нього справді українською літературною мовою оста-
точно уже без хитання стала жива народня мова" ")
Рік 1798-и- й рік появи „Енеїдй" став „наріжним каме-
нем" у розвитку мови17) Словниковий і фразеологічний
діяпазрн „Енеїдй"- - — величезний Він обіймає побутове
життя історичне минуле фолкльорну творчість літе-
ратурні стилі --т- макаронічний бурлескний барокковий
клясичнийВ ньому знайшли своє місце мовні елементи
староукраїнські книжні діалектизми Дослідники мови
стверджують в „Енеїді" близько сім' тисяч слів різних
семантичних груп")
15)' Письменники' західньої України ЗО — 50-и- х років ХІХ-г- б
Віід художньої літератури Київ"'1965стор548 _
„ 7ІС0'№гтрополитЬ?аріон: І'сторія Української літературної мо-- - ~ ~ ви Вінніпеґг19505стор-139- І " п
„
17)лТам'же стор138 - '
18) Курс Чстор'ії української 'літературної -- мови Київ 1958
ІсторІ 149 -- - "
ч
б
її
за
В
О
В
ст
Т