Homin Ukrainy, September 30, 1950

              "
і II і
ЬЦ ггг і Л % иМг-1іж- 4 '! ?- - ' 5 ЇЛ1({6Г- ~ - ц - ' " 1 Гїі '- - " --"" ч №- - в- - г П"4""' ?£2і"їр£г'? і '' -- ігї" і£4' 4"тгЛІ"иї1г "гі-'л1- :
т # # — і # ——™ - ™ ГОМІН тшшшїш ?
-- 1
-
'азйоі&зіі??їмз
У"2й
„--
'-
Н О М І N II К В А І N V" иеекіу '
140 ВаІЬигв 8 — Тогопіо Ош( ш гт шЖуі Жшш---л ш -- ~ шу ' #$ Теї РЬаха 4797 і
Р0§Т
ДІЛНОКІ2ЕО
ОРРІСЕ
АЗ
БЕРАВТМЕХТ
8ЕСОКО СЬА88
ОТТАУЛ
МАІ1 і І [у ж тудглт? д ж п ж т щ
РІК III ч 38 (73)
Питання загально - світової полі
тики— події в Західній Еврош дис-нс- и
в Об'єднаних Націях азійськ-
ий конфлікт — від довшого часу
беззастережно опанували уми украї-
нців по цеп бік залізної куртини
Сторінки наших газет зарясніли сен
саційчіїми заголовками які багатом-
овно обішоють черговий світовий
конфлікт що його врешті ніде прав
дн діти ми всі вичікуємо- - Вичікує-
мо бо знаємо що кожний новині
рік зброппого миру приносить на-
шій батьківщині Україні нові зни-
щення під московським ярмом
І це непогано що наші люди гак
поголовно живо цікавтяться пробл-
емами світової політики і світу
взагалі В тому можливо і виявляє-
ться значна перевага української
людини яка ніколи не була схиль-
на відмежовуватися від решти сві-
ту ані замикатися у власній чере-паши- ні
Теж зовсім зрозумілими є
шляхетні турботи української лю-
дини на чужині долею своїх братів
на рідних землях Ця щоденна тур-
бота доказує що навіть відірвані
від свого грунту оіи все ж таки
живемо з цілим народнім' організм-
ом
Тим не менше за тими додатніми
прикметами криється поважна не-
безпека Насувається питання: чи
не забагато наші люди займаються
„великими питаннями світової по-
літики" чи радше "політиканством
а водночас забувають про буденні
справи про оточуючу їх дійсність?
Чи не є ми схильні в погоні за міра-
жами світового конфлікту блукати
попід облаками та відриватись від
землі на якій ми зупинилися?
Ба— іколн б то зупинилися Але
ж ця земля до якої ми після довшої
мандрівки причалили за відповідн-
их обставин може стати другою
батьківщиною нам а вже зовсім пев
но нашим нащадкам Це значить
що відповідно до тієї дійсности ми
ловнніп укладати всі наші громадсь-
ко - суспільні справи будувати на-
ші іпляни
А про це здається в нас забуто
дано іперевагу зовнішньо - політичн-
им справам і такій же пропаганді
хоча н властиво ми взагалі не веде-
мо І так на 'основі факту що в Ка-
наді є 305 тисяч (округло) украш-Ді- в
— давніх поселенців та яких
20 тисяч новоприбулих зроблено не
один неправдоподібний чи нереаль-иш- "і
висновок На різних конгресах
відносились голоси про нашу си-ч- у
про наші великі можливості про
те Що канадійські українці явля-
ються керівним і об'єднуючим чин-
ником для українців на еміграції
Насправді 'однак які наші реаль-
ні можливості? Чим ми розпоряд- - лмо детально в тій сумі поверх 300 тисяч украінців у Канаді? Бід
повідь на те питання дасть наїм імож
шво і напрямну іпо якій повинні
йти наші зусилля в Канаді а може
1 в кожніїї країні нашого поселен-
ая на довший час
Мова чисел
Щоб не вдаватися в оманливі
спекуляції з оманливим числом 305
тисяч і окресленням „четверта щодо
чисельності! національна група в Ка
НаДі звертаємоси до безсторонньо г° свідка- - Ним є „Восьмий перепис
уселення Канади з 1941 року" Да-1чісЬО- ГО
пеРеп"су опубліковано у
році Новий перепис населення
повинен відбутися у 1951 році але
татистичні дані цього чергового
еРепису будуть в цілості опубліко-зн- і
щойно за яких чотири роки То
У отже досі для 'нас єдиним пев-- м
тьсядпжееррееплиосм з с1т9а4т1истриоккиу залиша-
татистичні дані які він подає є
фЯ Нас Дуже цікаві і повчальні
305ь Аеякі а 'них для прикладу: на
' ТИСЯЧ УкРамш'в у Канаді
в ЦЬ0МУ пеРепксі 53849
існиРкш?6832ч9и8 Фтеасрлмяерріів 1б1у0д4і8велрье- -
УКРАЇНСЬКИЙ НЕЗАЛЕЖНИЙ
— ЗО вересня 1950 ТОВОРГГО ООТАШО На буденну тему
заре-ЧЖВа- но
пнриахцірвонбиіктінвикі(вале66т7іл5ьктираондснпоогротнизха- лізничного кондуктора) 2692 дріб-
них купців і продавців 1520 готе-ляр- ів
мів і іттидх що живуть з винайму до
Отже українці в Канаді проявили-
ся переважно хліборобським насе-
ленням і справді вславились як пі-
онери Манітоби Альберти і Саска-чеван- у- Невеликий тільки відсоток
українців виконував фахи які вима-
гають не більшо'і як елементарна
освіти Хоча і тут ми залишилися
доволі далеко іпозаду інших націо-
нальних груп
Зате в іплеканні верстви інтелек-
туалістів і тзв професіоналістів ми
виявилися одною із самих останніх
національних груп Ось кілька чи-
сел: у 1941 році українці у Канаді
мали: 57 лікарів 17 інженерів 205
священиків 6 архнтектів 46 хемі-кі- в
і металюргів 5 директорів ко-
леджів а 383 українки займалися
машннопнсанням і стенографією
На 305 тисяч українців у Канаді
це більш як замало Очевидно для
проглядности ми не поїдаємо всіх
зайнять які в нас були хоча і в міні
мальних кількостях
Порівняймо ці дані з голяндсь-іко- ю
національною групою в Кана-
ді
Голяндців у іКанаді було тоді 212
тисяч отже число з усіх національ-
них груп ще найближче до україн-
ського Крім того голяндці шоселю-валнс- я
подібно як українці на фар-ма- х
а в далеко меншій мірі по міс-
тах як нпр жиди англосакси Це
порівняння виходить на велику неко
ристь українцям Бо зважте різницю
в кількості населення! Отже перей-
дімо по черзі усі вже названі фахи:
„Один мільйон
Вашінґтон — Торонтонськнй що-
денник „Телеграм" у спеціяльній ко
реопонденції зі Вашінгтону пові-
домляє що в країнах опанованих
'москалями діє могутній підполь-нн- й
рух численні національні парти
занки В загальному їхнє число дося
гає одного мільйона людей
Найбільш сильними і відомими
шдземниіми арміями є Українська
Повстанська Армія і білоруська під-поль-на
організація „Чорного Кота"
іпід командою ген Вітушкн
Але „парадоксальним є — пише
кореспондент — те що найснльні-ш- а
партизанка є в самому' Сов Со-
юзі а найслабшою у сателітннх кр-
аїнах"
„Українці борються під коман-
дою ген Тараса Чупринки Це ме-
ні сказав українець який прибув и
- 'І7 ' '
-
-
'
-
" -
' '
-
ТИЖНЕВИК
У 1941 році голяндці мали 126
своїх лікарів 62 інженерів 206 свя-
щеників (порівняйте з українцями!)
8 армітентів 80 хеміків і металюр-
гів а 879 голяндок працювали як
стенотипістки Крім того мали своїх
трьох суддів тоді як українці —
ні одного А де ж уткрашські так
сказати б фахові політики де со-
ціологи чи хоча б нав-р-ь журналіс-
ти з журналістичною освітою (в пе-
реписі занотовано 25'ї українських
журналістів і авторів (у голяндців
— 28 Однак яка іхня сїсвіта — важ-
ко сказати)?
Праця від основ
Скаже хтось: так це було десять
років таму а за той час багато во-
ди проплнло і багато в інас на кра-
ще змінилося
Це правда але правдою теж є і
те що і в інших національних гру-
пах життя не завмерло 1 в них сьо-
годнішня статистика 'покаже при-
ріст як і у нас
До деякої міри покращав стан у
нас на цьому відтинку після приїз-
ду українських поселенців Серед
20 тисяч українців якіліриїхали піс-
ля другої світової війни є чимало
людей з середньою і високою осві-
тою а то і з дуже високими квалі-
фікаціями
Трагічна
Токіо — 1500 вояків британсько-
го експедиційного відділу в Дореї
попали під нагальну"атаку американ
ських бомбовиків Ця трагічна по-
милка американців коштувала 60
убитих і 150 поранених англійців
Атака тривала ЗО хв в часі яких
літаки засипали британські позиції
бомбами різного роду і калібрів в
України але не подав свого прізви-
ща виправдовуючись тим що там
є його родина Він сказав теж що
УПА є озброєна гарматами і танкет-
ками здобутими від німців лід час
їхнього відступу ( з Україниі) та від
оточених (партизанами груп Черво-
ної Армії
В окремих відділах поруч УПА
воюють латиші литовці естонці а
навіть німці Цілд УПА є поділена
на дрібні з'єднання іякі перебувають
у лісах а сходяться разом коли зап
ляновано великий рейд на совєтські
центри Вояки УПА мають свої уні-
форми та втримують свої власні
старшинські військові школи"
Дальше кореспондент говорить
що його інфордіації є потверджені
урядовими американськими дани-
ми Щоправда один старшина аме-
риканської розвідки сказав що
"НеріетЬег ЗО 1950
Однак навіть додавши до цього і
тепер студіюючу українську молодь
в канадійськнх університетах імиї не
отримаємо мабуть задовільного
числа: відповідно до кількості! ук-
раїнців у Канаді та наших великих
плинів $
І власне в тому напрямі є потріб-
на велика праця від основ До ак-
ції за скріплення лав наших інтелек-
туалістів та взагалі освічених лю-
дей повинні взятися всі юрганіза-ці- і
в Канаді Бо тільки в оперті на
відповідну кількість освічених на-
ших людей можна надіятись що
наші „великі пляни" будуть частко-
во реалізовані Треба вести широку
пропаганду серед батьків щоб да-
вали своїмі дітям не тільки добру
спадщину у матеріяльших добрах
але перш за все — високу освіту
Дальше — взагалі слід піднести за-
гальний освітній стан українців у
Канаді який у 1941 році' представ-
лявся жалюгідно
Цифри які ми частинно навели
повинні бути спонукою для нас
щоб ця „буденна тема" позбавлена
політики стала не самим тільки об-
говоренням на сторінках газети
але щоденною темою розмов і пра-
ці усіх товариств і організацій- -
Місяць жовтень який надходить
місяць книжки і преси дає добру
нагоду для цього
Роман Рахманний
помилка
Уряд США переслав (прем'єрові
Атлі ноту в якій висловЛює свій
жаль з приводу того нещастя Ко-
ментуючи цю трагічну подію кон-
сервативний часопис „Сандей Кро-ніке- л"
у редакційній статті твер-
дить що „внаслідок цього боміблен-н-я
не слід піддаватись обуренню
або знеохоченню"
„при оцінці сили таких організацій
як УПА треба постуіпати обережно
бо іпро їх активність інформують не
завжди об'єктивні спостерігачі-- " Од
нак той же старшина потвердив ко-
респондентові вісті про діяльність
УПА: „Немає однак жадного сушні-в- у
що УПА воює проти москалів "
На доказ цього твердження стар-
шина запитував повідомлення
„Правди" яка вияснює що продук
ція в Україні була б далеко вища
якщо б боротьби проти „буржу-
азних елементів ле займала багато
часу і не відтягала б івід праці лю-
дей
Американські розвідочні кола до-бачую- ть
у тому повідомленні док-
ладно скриті наггякц на діяльність
іповстанців в Україні попри яку не
може пройти мовчки навіть строго
контрольована еоветська преса
партизан за залізною куртиною11
Чоловічий хор Осередку СУМу Вінніпезі4 Диригент: о П Романи шин ♦ (читай кореспонденцію -- пРІк іа праціїнаші осяги' на стор 71 в 37 числІГУ) V' ч '♦ ! л і: „ -- і
тш г
Уоі III Хо 38 (73)
ДО ЧИ ПОЗА 38-- у ПАРАЛЕЛЮ?
Токіо — Ген Мекартур повідо-
мив офіційно що Сеул столицю Ко1
реї опановану комуністами два з
полов місяців тому здобули війсь-
ка ОН Одночасно американські пан
церні частини з іпівдня і від 'Сеулу
з'єдналися та замкнули ікількадесят
тисяч комуністів які не встигли
втекти на північ- -
У зв'язку з перемогою в Кореї в
колах 'ОН обмірковують питання:
чи війська ОН повинні йти тільки
до чи може поза 38-м- у паралелю
яка є кордоном їм іж півн і півд
корейськими республіками
Аме'рика радше схильна іти на пе-
реговори як ризикувати лоходом
на північ де легко може дійти до зу
дару з червоним Китаєм або й
СССР
Однак щойно чергові дні дадуть
розв'язку цій проблемі яка зале-
жить у великій мірі теж від Москви
Тимчасом Малік неофіційно запро-
понував зустріч през Тр'умана зі
Сталіном
МОСКВА „ВІДПИСАЛА"
КОРЕЙСЬКИХ КОМУНІСТІВ
В ОН виголосив Вишинський при
мирливу промову що досі не бу-
ло в звичаю совєтських представ-
ників Крім того з кіл совєтської де- легації можна почути натяки мов-
ляв корейська справа не має жад-
ної ваги і її легко можна полагоди-
ти мирним способом
Американські дипломатичні кола
вважають що Мооква вже „відпи-
сала" корейську комуністичну кам-
панію так само якЛколись і грець-
ких комуністичних партизанів От-
римавши прочухана в Південній Ко-
реї Москва правдоподібно окупує
своїми або китайськими військами
Північну Корею щоб не Допустити
американців тоза 38 паралелю і тим
самим близько до своїх „смуг без-
пеки" — іманджурського кордону і
Владивостоку Ось політика Моск-
ви: бере собі зиски здобуті чужою
кров'ю а коли приходиться плати-
ти за невдачу тоді вона відвертаєть
ся від свого союзника і дозволяє
йому „героїчно загинути"
СЕНАТ ЗАПЕРЕЧИВ ТРУМАН0ВЕ
ВЕТО І ВДАРИВ ПО КОМУНІСТАХ
Вашінґтон — Тут пройшла справ
жня битва між през Труманом і се-
натом у справі закону проти кому-
ністів і шпигунів Сенат ухвалив
проект закону який вимагає щоб
усі (комуністи в США та іхніїпоплсн-тач- і
реєструвалися в урядових бю-ра- х
а під час війни вони повинні бу-
ти інтерновані в окремих таборах
Крім того він передбачує різні за-
гострення кар на шпигунів і сабо-
тажників
През Труман звернув проект за-
кону назад до сенату і в відповідно-
му письмі з'ясував свій погляд що
таке законодавство допоможе кому
ністам і „послабить американські
вільності" Його лист знайшов під-
тримку послів - демократів з яких
деякі виголошували безкінечні про-
мови щоб не допустити до голосу-
вання Єдиний вислід тієї тактики
був такий що вони припізнили ух-
валення закону на 20 год і 48 хв
а один із іпромовців зомлів від пе-
ревтоми
Закон таки ухвалено подавляю-
чою більшістю голосів
ЛІСОВА ПОЖЕЖА В АЛЬБЕРТІ—
ДИМ У ТОРОНТІ
Торонто— Ще далеко до вечора
в неділю 24 вересня ц р день у То-рон- ті
перетворився внічколи ди-
мова хмара яких 150 миль завдовж-
ки простягнулася над цим: містом
Схмдньоі Канди -- :і
Димову хмару пригнав сюди ві-
тер з півн Альберти -- де вибухл а по-
жежа у іЛІсах Занотовано іпонад' ЗО
різних пожеж у лісовій 1омузі1'Аль-берт- и
яких 340 миль а півн- - захід
від Едмонтонуі віддаленого відТо-ронт- а
на нецілик 2 тисячі миль іо
'!5'іа!іт "ї9- - іЬ%
ч -- тг :