ubde0806 |
Previous | 1 of 12 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
гі'-Дз- = ГЧЯІаиятпгп?мтппвґьипгА'іопгппііяента' ' г ' " - ШШ ІГіііі Шх кий й л г н и к у' Ч --л Та-:$- { £ ЛЛА і -- ! " -- ) І ~ с --- Ч ТІтовська несподіванка — Чнтерво проТрІе'ст — "ємні ГрозіовнТв 'Лондоні — " г'і}' ' Італія" незадоволена - На маргінесі світових подій Диктатори завжди люб лять щоб про них говорили Навіть коли нема про що го---вори- ти чи писати Особливо маленький диктатор на Бал канах — маршал Броз-Тіт- о — любить бути осередком 1 світової уваги його остан- ню дипломатичну подорож до Туреччини затемнили ва- жливіші світові події — Ін- докитай і женевська конфе ренція — і це ного мабуть дуже непокоїло Тому він на початку травня вчинив щось таке що пробило байдужість політиків і публі цистів до його невеличкої 0-собис- тости та сучасної юго славської проблеми Не над то важливої в порівнянні з !к - і" С-- '' З листів до редакції Пане Редакторе! Дуже прошу не відмовити мені Б поміщенлі цього вияснена на сто- рінках "Гомону України" У ко- лонці "Про все і звідусіль" ("Го- мін Укпаїнп" ч 20 (2С1) Всч о П Фалько обурюється на мене за те що я нібито обвинуватив во- линське населення у співпраці з 'н'астушаючнчн большевпцьким арміями" Звичайно я не мав най- меншої інтенціі обвинувачувати українське населення Волині в та- кій співпраці Такої співпраці не було Про те яка була постава українського населення Волині під час німецької та'поновної боль-шевнцьк- ої окупації я написав до сить обшнрно в доповненні до "Історії українського війська" (вид І Тнктора Вінніпег 1953) Зокрема про події на Волині мені доводилось в цій історії таки ба- гато писати У статті: "По крива- вих слідах" ("Америка" ч 67) я старався пригадати українським чи тачам про трагедію Холмської зем лі в 1944 році а коли згадав про волинське населення у зв'язку з польською поліцією на Волині то думав про польське волинське на- селена яке дійсно з наступаючи- ми большевпцькігмн арміями спів- працювало так як і перед тим спів працювало з большевицькнчн пар- тизанами Про те що я мав на думці польське волинське населен- ня видно в наступного речення я-- ке чомусь пропустив Всч о П Фалько у своїй нотатці дарма що запевнив читачів "Гомону Украї- ни" що не лишатиме "ані йоти ні-же'т- ієї коми" Це речення звучить: '"Це не подобалось німцям (оче- видно — ця співпраця — Л Ш) і вони частину польської поліції роззброїли о Ковлі і багатьох по- стріляли" Чому ж німці мали роз- стрілювати польських поліцаїв за те що українці співпрацювали з большевнкамн? Звичайно вони їх роззброїли й розстріляли ва те що волинські поляки співпрацюва- ли в большевнкамн тоді коли большевнцькі армії захопили Рівне й Луцьк ! Очевидно мені дуже прикро що якийнебудь читач не виключа ючи Всч о П Фалька міг поду- мати що мова була про україн руг"3ВГ1 Суспільно політичний тижнем видав В-ч- а Спілка Токін України" з обк пор Редагує КОЛЕГІЯ !7-- ( Складання кожного чергового чя--' 'ч сла закінчується у понеділок До--''л- п писи і оголошення до кожного "'{: чергового числа приймається де і) А п'ятниці включно Редакція не авер тавТвадісданихіитеріяігіа І Д г?РІгв"собІжираво їх скорочувати та '£ГуЧ справляти Статті підписані прізвж С-'ще- мад Ініпіялами автора не а во-?"'-73 яєчно' висловом становища Режаж ПІТ За змк оголошень" РедаиЛі л''-- £ и 'І'Гч'-- ' "-- " -- г' 'Т1" -- НЄ 'Г-'- С V УМОВИ ППЧ - ' -- - ( ч " ' -- " ' ' ' „ Ідровіваа - РППЛАти к кгАмлт і"'''! г- -1 і _ 5ЦВЗСКПКШ КЛТЕЗ: ЧСажвА''Г4!и8Ауірегі(уеяг вхтаї рег яао нюяш іЩім: рег -- і г- -і світовими подіями останніх тижнів 9-- го травня ц р американ ська газета Ню Иорк Тайме опублікувала окрему стат- тю свого співробітника Ц Л Зульцберга що була напи- сана на основі інтерв'ю з Ті-то- м В цьому- - інтерв'ю Тіто знову порушив пекуче й бо лісне питання майбутньости Трієсту Це інтерв'ю спричи нило велику дискусію в ці- лому світі і зіпсувала дещо крови дипломатичним колам Заходу Гордіїв вузол Европи Проблема Трієсту невелич кої але економічно важли- вої території -- з великим пор том тієї ж самої назви стала в останніх роках однією з найтурботливіших проблем повоєнної Европи Навіть ні мецько - французький спір — за Саарську територію не є ське населення Волині Таке твер- дження миналось би з правдою і коли йдеться саме про українсь- ке волинське населення то й дуже Цс й є причиною чому я прошу ПРО ПОМШіеННЯ ЦЬОГО ВІІЯСІїеННЯ На сторінках "Гомону України" її звичайно подбаю про поміщення вияснення на сторінках "Амери- ки" Всч о П Фалько в своїй нотат ці не обмежився до відмічення са- мого твердження яке йому могло не подобатись коли пін йою так розумів як подає Він те ііісіі-ну- ує мені й Редакції "Америки" злочинні інтсиціГ Образливі під моєю адресою інсинуації замаює обнльно московськими цитатами та обдаровує мене орденом Лені- на Можу запевнити войовничої о о Фалька що лаятись вмію незгір шс від нього але з цього вміння свідомо не скорпетаю Шаную ду ховппх осіб навіть тоді коли вони не знають чи вабулп Другий Лист св Ап Павла до Тимофія — 2 24-2- 5 18 5 1954 р Філядельфія Па З правдивою пошаною Лев Шанковськнй А Гладиловнч Спогади незвичайного червоноармійця "Макі де Дье" ("Боже підпілля") — так зветься книжка що її пере- кладено з англійської мови на французьку й надруковано в 1951 році в Парижі В 1952 році появн-внве- я другий наклад цього пере- кладу — доказ що написані ц Ню Иорку в 1948 році "реветції о Жоржа які зібрала Ґрета Палмер" — онайшлп на Заході своїч чи- тачів О Жорж (по англійському — Джордл) — псевдонім хорватсь кого священика Після наїзду цім ців на Югославію в 1941 році він працював у хорватському підпіл- лі виконуючи там обов'язки ду-ховни- ка й професора таємною університету Від 1944 року був лі карем інтернаціональної партизан ської і рупії на Словаччині (о Жорж має закінчені теж медичні студії!) До цієї групи прилучи- лося багато російських парашути сіів і вкінці большевнкн собі її повністю Таким чином о Жорж не признаючися до свого духовного стану став по неволі "червоним" офіцером і був свідком неймовірних насильств що їх поповнювали в різних "ви- зволених" країнах переможні ро- сіяни Один російський генерал який потай визнавав Христа до- відавшися від о Жоржа хто він такий допоміг йому дістатися в 1945 році до СССР і нав'язати там звязкн з члеліамн російського ре лігійного підпілля В СССР о Жорж перебував шість місяців Був м ін в Україні де на власні очі побачив геройську боротьбу українців і нелюдські злочини ро сійських окупантів Коли приїхав у Прагу його арештувала комуні стична поліція і тортурами дарем- не намагалася змусити х його вирек тися Церкви Все ж некомуністнч ннй-чеськ- нй суд його авільннв і і ять ЧМ1СЯ- - і занавісою о цікавився -- о- знову таким небезпечним і запаль ним як проблема Трієсту Та кож і стратегічне значення його є далеко важливіше Трієт забезпечує підхід до важливих альпійських про-смик- ів які відкривають до- рогу евентуальним агресо- рам до Італії і Франції Трі- єст може бути італійським причілком і брамою на Бал кани Трієст з своїми порто- вими спорудами становить важливий чинник в европей ському господарстві бо мо- же правити за канал торгів- лі між Німеччиною та Ав- стрією і середземноморськії ми країнами Беручи до зваги важли- вість Трієсту аль янти відділили його після закінчення другої світової війни від Італії' розділили його на дві зони (зона "А" і зона "Б") та оголосили вільною тимчасово окупова ною територією: зона "А" до якої належить саме місто Трієст була окупована захід німи альянтами а зона "Б" була віддана як окупаційний терен Тітовській Югославії Ця тимчасова розв'язка трієстської проблеми стала причиною пізніших клопо- - тііїи тла роітпптіу ттлтир 14пп -- "'1 -- очулзчл иі_)і лад справою Трієсту відбулось вже не одно засідання в Ра- ді Безпеки і ОН взагалі але в наслідок московської за- диркуватої та агресивної по літики до остаточного рі- шення не можна бзгло ніяк дійти Наприклад в наслідок кремлівського вета Трієст і досі не має губернатора хоч про це вже існує ухвала В 1948 році західні велико держави пооачивши куди веде московська політика вирішили взятись до цієї справи енергійніше і щоб допомогти демократичним силам Італії на тодішніх ви борах заявились за повне і прилучення Трієсту до італій ської республіки Ця пропо знція була зроблена однак в нещасливу пору Майже декілька днів після того Ті вєтських людей Він переконався що довголітні зусилля большеви-кі- в знищити релігію не увінчали- ся успіхом Християнство має в СССР мільйони визнавши Воно не має нічого спільного з офіційним православям що ним керують большевнкн О Жоржсві повело- ся познайомитися з багатьома чле нами російського релігійного під- пілля яке й є головною темою йо-і- о книжки (звідси її назва "Макі де Дьє" — "Боже підпілля"!) Бандерівці — борці за самостійну Україну Крім "релігійною резистансу" на терені СССР існують за словами о Жоржа різні групи т зв "нс-хрнстиянськ- ого резистансу" Най-числегші- ша мабуть між ними — це мовляв група "дезертирів чер воної армії й цпвілів що є в кон- такті з ними В лісах коло Брян- ська чверть мільйона чоловік від мовилися скласти зброю при кін- ці війни Це були комплектні ча- стини з офіцерами Великі скуп- чення цих людей були коло Льво- ва Києва й Станпславова в 1946 році Воші є ще н сьогодні Селя- ни які о ними симпатизують по- магають їм ховатися й пршюсять їм харчі" Нема сумніву що о Жорж че- рез непоінформованість до групи "дезертирів" зачисляє українських повстанців '(назва УПА — йому не відома!) Все ж він внає теж про існування націоналістичних груп" і каже що "деякі в них ба- жали самостійності! ще за царату українці ніколи не прийняли при хильно комуністичного режиму ненавиділи систему колективних господарств і всю філософію по-ліцій- ної держави" 'Крім принагідних вгадок про у- - крашців кнігжка "Боже підпілля" має довший розділ (сторінки 205-22- 1) що є в цілості присвячений Україні й зветься "Резнстанс в Україні" В цьому розділі о Жорж розказує про свої враження коли АУ-Д"- 0? Л р9'і опинився на українських ь аемдях'ГИого' пеое Непереможна Україна (Ревеляції хорватського священика) підпорядкували переможні жевріє то зробив свій славнозвісний скок з московського вікна на Захід і несподівано став при ятелем альянтів так що ці останні вже не могли вико- нати своєї обіцянки для Іта- лії Знову минали роки а трі- єстська справа стояла на мі- сці Аж 3-- го жовтня 1953 р західні держави висунули іпМиЛоПу„ ІпІпиічипиязппіцтііїліЛ- 1- рПиЛОдПдПііЇшІТшІІ Трієст між обома противнії нами віддавши Італії зону "А" а Югославії зону "Б" Цією пропозицією Захід ви кликав лише гостре незадо- волення по обох сторонах барикади Тіто загрознв що він виступить збройною си- лою проти італійських пре- - тенсій на зону А та вже почав скупчувати свої вій- ська на трієстській терито- рії Італія відповіла тим са- мим Напруження й сутички тривали кілька тижнів і були лише з тяжким трудом злі- квідовані Від того часу справа Трі-єст- з' була дещо знову затих- ла і здавалось що нарешті дискусії навколо неї перене- слись на властиву площину — до стола при якому засі датимуть в першу чергу 1-т- алійці та представники Тіта Таємні конференції І дійсно справу Трієсту як тепер виявилось обгово- рювали за спільним столом але ані в Римі ані в Београді а саме в Лондоні Там від січня ц р постійно зустрі- чались представники СІНА Великої Британії Франції та Югославії і шукали виходу з тяжкої ситуації' В наслідок цих конференцій західнім великодержавам вдалось на- решті переконати Тіта про доцільність поділити Трієст в цей спосіб покінчити з не потрібним сусідським спо- ром між Югославією і Іта- лією А цей спір є дуже небажа ним для Заходу Він майже більшу частину розділу "Резнстанс в Україні" подамо в перекладі "Я рішився виїхати' з Росії — — Виїхати в Росії? Але ж пев- но товаришу — сказав полковник який мені поміг у багатьох моїх проектах — Мн маємо групу ав-тодіаш- ин які їдуть на другий тнж день через Україну їдучи з ними будете певні за свою безпеку — Я мусів мати трохи заінтри- гований вигляд бо полковник до- дав: Деякі західні окруїн є трохи неспокійні — Я цього не знав Як міг би я про це знати? Від шести місяців моїм єдиним джерелом інформа-ці- й була совєтська преса й радіо звідки дбайливо усувалося кожну некорисну вістку Але я вже був навчився що воно негарно ста- вити запити — Я захоплений що побачу У-кра- їиу — сказав я Підштемплю- - вали мені папери й подали день коли маю бути в казармі в Мос- кві звідки вирушить наша валка Цс була одна з найбільш ціка- вих і позчальних подорожей Вона показала мені щось що дуже дбайливо ховалося перед зовніш ніч світом: факт що в листопаді 1915 року величезні загони про-тнеталінськ- их вояків які ие дали себе здемобілізуватн боролися ще в лісах і юрах півтора року по закінченні європейської війни Наша валка складалася з більше ніж двісті автомашин озброєних у кулемети й гармати Коли ми прибули до першого великого мі- ста була тільки четверта година пополудні Не зважаючи на цс м н одержали наказ тут заночу- вати — Чому? — спитав я одного офіцера о яким розмовляв вдень коли ми перевалювалися сидячи на купі мішків з поштою — Через бандитів! — пробур мотів він — Зрадників! Російсь ких партизанів чи як їх вам подо бається називати В цій країні чер вона армія бе'зпечна тільки в най- більших і найкраще освітлених містах А й там ми не відважує- мося показуватися на вулиці по десятій годині вечора Побачнтеї — Справді я побачив Другого дня вранці принесли на ношах двох наших тяжко ранеашх чоло віків Самотні стрільці наскочили на них на краю ліса Помалу я довідався що це таке- - Офіцери унеможливлює скріплення Балканського відтинку анти московського фронту „Вже два роки тривають розмови про так званий Балканський пакт між Грецією Туреччи- ною і Югославією але Трі- єст є завжди головною пе- решкодою- для здійснення цих плянів бо і Югославія і Італія відкрито вимагають ліквідації цієї проблеми пе- ред тим закн мав би плян бути здійснений Через існу вання трієстської проблеми задержується також і здій- снення Европенської Оборон ної Спільноти бо Італія зав- жди засуджена на небезпе ку лишитися без уряду ко ли під час ратифікаційної дебати у парляменті екстре місти виступлять із трієст-сьок- ю справою Інтерв'ю Тіта Останнім своїм виступом Тіто заскочив західніх полі тиків Інтерв'ю це мабуть не було для них бажане а головне — не було побажа- ним прилюдне виявлення та- ємних лондонських нарад Тіто в своєму інтерв'ю роз- казав про них досить вичерп но і заявляючись за проек- ти західніх альянтів що мов ляв були на цих нарадах об говорені Ці проекти перед- бачають розв'язання трієст- ського спору в той спосіб що зона "А" з головним мі- стом Трієстом буде віддана Італії а зона "Б" з другим трієстським містом Каподіс-- Ще про ]8 У резолюції 18-г- о з'їзду кому- ністичної партії України є одне місце де сказано: "Комуністична партія радянський уряд чека- ють від України більше хліба м'я- са молока та інших продуктів сільського юсподарегва" Однак про тс чою чекають українці від партії та уряду — ні в резолю- ції мів доповіді Кіірнченк'п ні в промовах делегатів на з'їзді не іо-ворнл- ося нічого При чому отакі слова як "партія" "уряд" в усіх промовах означали московський ЦК партії кремлівський уряд Де- які промовці з Кнріїченком включ но при цьому уточнювали кажу- чи "уряд нашої країни" цебто — нашого конвою казали мені що цей резнстанс числить близько пів тора мільйона чоловік Вони дія- ли від іір Підкарпатської Росії аж до Києва й навіть далі на схід Інші держалися в брянському лісі на південь лід іМосквп Одним з їхніх провідників був Степан Бан дера — український націоналіст за якого голову СССР добре за- платив би Ці партизани звані "бандерівцями" мали на початку війни надію що зможуть шгкорн стати присутність німецьких військ як привід до того щоб відірва- тись від Росії іі створити незалеж ну сорокмільйоиову українську державу Вони брали участь у ве- ликому протнкомуністичному заю ворі що заіснулав був у лоні чер воної армії Коли вони пізнали краще німців закинули цю надію подібно як її закинули й інші про- відники резистансу Було ясно що Гітлер не мав жодного наміру позволити Україні залишитися вільною Ного псрсмоіа зробила б її колонією яку поневолював би Райх так як сьогодні Україну поневолює СССР Опинившися між двома лихами українські націона- лісти рішилися хоч цс їм було гидко битися щоб допомогти Ста лінові перемогти ще гіршу тира- нію Гітлсра Бандера був деякий час воєнним полоненим у наци- стів Коли ж прийшов день пере- моги й нічці виступили визволе- ний Бандера й його партизани по- чали знову плекати надію що У-кра'- їпа буде незалежна Його во- яки відмовилися віддати вброю росіянам Вони сталії панами ве- ликих частин країни й не давали совєтськнм урядовцям туди повер татися Під час війни до них вклю чнлнея численні члени МВД і тому вони тепер знали яких способів вживає таємна сталінська поліція для ліквідації цього роду груп Коли небезпека в містах стала над то велика ці загони українців знайшли собі сховище в лісах Вони є добрі вояки - партизани як про це наш конвой переконався своїм коштом Мимо всіх захо- дів обережності! не було ночі щоб з рук цих оголошених поза законом людей не впала в нас при наймні одна жертва Од'ного дня в місті що мало близько 160000 душ офіцер який провадив наш конвой попросив мене піти з ним до генеральної квартири російського гарнізону - - ' г ч ~ :""? ~и трія (чи то якг його тепер у Югославії називають Ко-па- р) — буде включена 'до' Ю-госла- вії Це місто Каподіс-трі- я мало б бути коштами Заходу розбудоване на ве- ликий модерний порт що був би пов'язаний новою за лізницею з' містом Любляна До цих --проектів 'Тіто додав у своєму інтерв'ю ще влас- ні вимоги — щоб новий іта лійсько - югославський кор- дон був загарантований Ра- дою Безпеки ОН Італійська реакція Для Італії цей новий ви- ступ Тіта був несподіван кою Теперішній італійський уряд мабуть був про лон- донські розмови та альянтсь кі проекти вже поінформо- ваний бо як повідомляла преса американський мініс-те- р Далес мав перед своїм від'їздом із Женеви до Аме- рики розмови з прем'єром Шельбою на цю тему Однак прилюдне вору-шен- ня трієстської проблеми є для італійського уряду -- не під пору Як відомо прем'єр ІІІсльба має намір поставити в найближчому часі в пар- ляменті справу ЕОС а щодо цього порушення справи Трі єсту діятиме лише негатив- но Все ж таки італійський уряд зберіг повний спокій На засіданні парляментарної комісії міністер Пічмоні за- явив що Італія повинна ви- чекати остаточних повідом лень про лондонські розмо- ви і не перейматися заявами - ий з'їзд компартії України ксесоюзшій кремлівський уряд Здається тільки одіж промовець на з'їзді насмілився говорити про "добробут нашого населення" Цс і олова колгоспу "Здобуток жовт- ня" Федір ЛубковецькнГі Цей же Лубковсцькпй дещо цікаве розпо- вів про свій колгоспі один з най-передонкн- их в СССР і про добро- бут своїх колюспнпків Ось його слова — цитуємо з "Радянської України" від 26 березня: "За 1953 рік — каже Дубко-иецькп- й — ми видали на трудо- день хліба 1 кг 500 г молока по одному літру і грішми по 4 крб 44 копійки" Далі Дубковецькпй уточнив що кожний працездатний Там ми застали дуже схвильовано го совєтською комісара Він нам розказав свою пригоду В мало- му селі що віддалене тільки сім і пів кілометра від міста бандерів ці схопили минулої ночі місцево- го голову й секретаря партії і де в'ятнадцять агентів МВД Вони по грабували поштове бюро й забра- ли пшеницю з державних магази- нів Опісля зникли а лісі Комісар міг тільки врятувати своє жіпгя Він побіг до найближчої генераіь ної квартири' армії за допомо- гою але офіцери відмовилися по- кинути свій гарнізон Вони знали що неспроможні битися з лісовим підпіллям Нсраз від закінчення війни со-вєтськ- ий уряд пробував підкори- ти собі ці околиці Спалено великі лісові простори Відбувалися вели- кою масштабу офенспвн на їхні здогадні позиції Нещодавно ба- гато українського цивільного на- селення депортовано на пустелі півночі щоб позбавити бандерів- ців піддержки з боку їхніх земля ків які їх ховали Й годували Але підпілля кріпшало Нові дезерції з червоної армії збільшували його лави Сьогодні ще тисячі цих лю- дей залишилися живими й борють- ся з режимом їх треба зарахову- вати до приятелів що їх маємо в совєтській імперії Навіть ті з-по- між них що здалися або яких комуністи забрали творять у кон центраційннх таборах бунтарсь- кий елемент" Голод — кара за спротив Росії В одному місті яке "ворог був так жорстоко зболібив що ие було В НЬОМУ ПІ 0П11ОГП пітілгп пг" - " О Жорж побачив— д--освч#і- тча мдиилвну постать що здалека обходила вій- ськову валку "Малий чоловік у лахмітті босий якого вік і біда похилили так смішно що голова була на одному рівні з колінами впихав у зав'язану хусточку яка заступала йому мішечок предме- ти що їх його проникливі очі від- кривали на вемлі — Добридень товаришу — ска зав я йому — Що ви робите на дворі так рано? — Він злякався і зробив крок узад Його очі швид- ко пробігли по нашому таборі-на-ч- е просив вибачення Потім поба- чив що я всміхаюся сказав: — Ах товаришу! — Не будьте" су- ворі зі млою Гукаю покидьків вимогу ЧЇІ1 зпекййЙ лишитигр и далі нерозв'& вативсіспробЯг "я трієстейог А ~аценеїе$ Італійські"ЬбЬ паР™ виявили Цьому питанні тивагу до мів негайну акцію і5 пломатнчному відгі Італії така:теперї мна розв'язки: проблеми була б Рнсна Сам тп:? ч"ши"л1 І0сподарсьі редком Італії Черезг різаність югославец доном від запілля тив би багато на вартв порт а через розбуд вого югославського він був би зовсім ний на повільне з заву Західні отіпійп: досі ще не-вислов- иц пис ми гтпсппііл несподіванки Мпі„ вони зроблять це вві чих днях в усякому І Ц" "сїишинянка г нові клопоти і тої час коли вонУмусН ко змагатися в Жене] В у його колгоспі виробів ньому по 403 трудові виходить що а мшт здатного у колгоспі жовтня" видано за 1! пудів хліба 450 літрам по 1810 крб грішми 1 "Здобуток жовтня" ві один в найпередовіїш і України і всього Ражі юзу сумніватись не про це майже щодш! усіх українських і ш зетах а Федір Дубкомда багато років томуі її звання "Героя соцілш ці" пін є депутат до В (ЩЕ ПРО 18-и- й З'ЇЗД - щоб прогодувати своїі еемеоо голодних дітей Я подивився на НЬОГО! но бо місто де ми 12 лежало в центрі пшедо Укпаїнп — "шпнхліраїі Ек — Не маєте хліба? - Тепеп піл мав здивованії Вій пильно подивився кі пп тлінним і хитрим П0ГШІ шо підозріває паств) — Ви — офіцер ні зН ми не маємо що киї' — Ні — відповів і -- І б'П шість МІСЯЦІВ У віЇП сії Там не мав я № з Укпаїнп Люшша стншилаголк1 боязливий погляд на ьіяШ капотах авт повівали Я попи — Вам цього не населенні і І лс тутешнє ііяііому стані Ми вмирзЧ ао 5 лоду але не тому поганий Наш голод - V Нас свідомо карають иШ Нас уважають за з- р- каже що ті яким не ти іір ЇГТНМУТЬ 1-- Я повірив Вія іі очевидно хворий II тлпя пішії! - 'тіі Він Я натаврував голод — Маєте працю г _ „ --„„ тонкому лахміш Той- - __ сказав віМ бриці і показав на ди сочілн ліворуч за у-виход- жу в № з роботи пгя ЗЗРІ"311' „є значить багато можна одержати -- - _- - „шпили! №' пайок ти "— - -- ущи день позволяютьЯД стільки харчів ш° ' „ „о ппя ПНІ ІК" "" ІІ1ДІ па "" г~- - п Л-т- і ЇГТ11 ОГА кп вояки проіждаюі _ „ляжУ СЮД ГОЮ Я Ліііі— "' кпх часах не "- - -- яещ покидьками Ї&1 _ Ппго ВУСИ ДУ"?" що заплаче ІІ0І _ Підождіть! г 1 _- - оотя В3"'1 Я вернувся д - 'фШ свій пайок мДй?! зі сумки и-- ? прігятеля який Іі3ш щоб помогти оий му Я дав о"" му Брук затрйі& блігжалася Рдав ВЄШІУВСЯ ДО-Г:- !! тяти VвагV №:&! -- - - ( _ чА і
Object Description
Rating | |
Title | Homin Ukrainy, June 05, 1954 |
Language | uk |
Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
Date | 1954-06-05 |
Type | application/pdf |
Format | text |
Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
Identifier | HominD30000249 |
Description
Title | ubde0806 |
OCR text | гі'-Дз- = ГЧЯІаиятпгп?мтппвґьипгА'іопгппііяента' ' г ' " - ШШ ІГіііі Шх кий й л г н и к у' Ч --л Та-:$- { £ ЛЛА і -- ! " -- ) І ~ с --- Ч ТІтовська несподіванка — Чнтерво проТрІе'ст — "ємні ГрозіовнТв 'Лондоні — " г'і}' ' Італія" незадоволена - На маргінесі світових подій Диктатори завжди люб лять щоб про них говорили Навіть коли нема про що го---вори- ти чи писати Особливо маленький диктатор на Бал канах — маршал Броз-Тіт- о — любить бути осередком 1 світової уваги його остан- ню дипломатичну подорож до Туреччини затемнили ва- жливіші світові події — Ін- докитай і женевська конфе ренція — і це ного мабуть дуже непокоїло Тому він на початку травня вчинив щось таке що пробило байдужість політиків і публі цистів до його невеличкої 0-собис- тости та сучасної юго славської проблеми Не над то важливої в порівнянні з !к - і" С-- '' З листів до редакції Пане Редакторе! Дуже прошу не відмовити мені Б поміщенлі цього вияснена на сто- рінках "Гомону України" У ко- лонці "Про все і звідусіль" ("Го- мін Укпаїнп" ч 20 (2С1) Всч о П Фалько обурюється на мене за те що я нібито обвинуватив во- линське населення у співпраці з 'н'астушаючнчн большевпцьким арміями" Звичайно я не мав най- меншої інтенціі обвинувачувати українське населення Волині в та- кій співпраці Такої співпраці не було Про те яка була постава українського населення Волині під час німецької та'поновної боль-шевнцьк- ої окупації я написав до сить обшнрно в доповненні до "Історії українського війська" (вид І Тнктора Вінніпег 1953) Зокрема про події на Волині мені доводилось в цій історії таки ба- гато писати У статті: "По крива- вих слідах" ("Америка" ч 67) я старався пригадати українським чи тачам про трагедію Холмської зем лі в 1944 році а коли згадав про волинське населення у зв'язку з польською поліцією на Волині то думав про польське волинське на- селена яке дійсно з наступаючи- ми большевпцькігмн арміями спів- працювало так як і перед тим спів працювало з большевицькнчн пар- тизанами Про те що я мав на думці польське волинське населен- ня видно в наступного речення я-- ке чомусь пропустив Всч о П Фалько у своїй нотатці дарма що запевнив читачів "Гомону Украї- ни" що не лишатиме "ані йоти ні-же'т- ієї коми" Це речення звучить: '"Це не подобалось німцям (оче- видно — ця співпраця — Л Ш) і вони частину польської поліції роззброїли о Ковлі і багатьох по- стріляли" Чому ж німці мали роз- стрілювати польських поліцаїв за те що українці співпрацювали з большевнкамн? Звичайно вони їх роззброїли й розстріляли ва те що волинські поляки співпрацюва- ли в большевнкамн тоді коли большевнцькі армії захопили Рівне й Луцьк ! Очевидно мені дуже прикро що якийнебудь читач не виключа ючи Всч о П Фалька міг поду- мати що мова була про україн руг"3ВГ1 Суспільно політичний тижнем видав В-ч- а Спілка Токін України" з обк пор Редагує КОЛЕГІЯ !7-- ( Складання кожного чергового чя--' 'ч сла закінчується у понеділок До--''л- п писи і оголошення до кожного "'{: чергового числа приймається де і) А п'ятниці включно Редакція не авер тавТвадісданихіитеріяігіа І Д г?РІгв"собІжираво їх скорочувати та '£ГуЧ справляти Статті підписані прізвж С-'ще- мад Ініпіялами автора не а во-?"'-73 яєчно' висловом становища Режаж ПІТ За змк оголошень" РедаиЛі л''-- £ и 'І'Гч'-- ' "-- " -- г' 'Т1" -- НЄ 'Г-'- С V УМОВИ ППЧ - ' -- - ( ч " ' -- " ' ' ' „ Ідровіваа - РППЛАти к кгАмлт і"'''! г- -1 і _ 5ЦВЗСКПКШ КЛТЕЗ: ЧСажвА''Г4!и8Ауірегі(уеяг вхтаї рег яао нюяш іЩім: рег -- і г- -і світовими подіями останніх тижнів 9-- го травня ц р американ ська газета Ню Иорк Тайме опублікувала окрему стат- тю свого співробітника Ц Л Зульцберга що була напи- сана на основі інтерв'ю з Ті-то- м В цьому- - інтерв'ю Тіто знову порушив пекуче й бо лісне питання майбутньости Трієсту Це інтерв'ю спричи нило велику дискусію в ці- лому світі і зіпсувала дещо крови дипломатичним колам Заходу Гордіїв вузол Европи Проблема Трієсту невелич кої але економічно важли- вої території -- з великим пор том тієї ж самої назви стала в останніх роках однією з найтурботливіших проблем повоєнної Европи Навіть ні мецько - французький спір — за Саарську територію не є ське населення Волині Таке твер- дження миналось би з правдою і коли йдеться саме про українсь- ке волинське населення то й дуже Цс й є причиною чому я прошу ПРО ПОМШіеННЯ ЦЬОГО ВІІЯСІїеННЯ На сторінках "Гомону України" її звичайно подбаю про поміщення вияснення на сторінках "Амери- ки" Всч о П Фалько в своїй нотат ці не обмежився до відмічення са- мого твердження яке йому могло не подобатись коли пін йою так розумів як подає Він те ііісіі-ну- ує мені й Редакції "Америки" злочинні інтсиціГ Образливі під моєю адресою інсинуації замаює обнльно московськими цитатами та обдаровує мене орденом Лені- на Можу запевнити войовничої о о Фалька що лаятись вмію незгір шс від нього але з цього вміння свідомо не скорпетаю Шаную ду ховппх осіб навіть тоді коли вони не знають чи вабулп Другий Лист св Ап Павла до Тимофія — 2 24-2- 5 18 5 1954 р Філядельфія Па З правдивою пошаною Лев Шанковськнй А Гладиловнч Спогади незвичайного червоноармійця "Макі де Дье" ("Боже підпілля") — так зветься книжка що її пере- кладено з англійської мови на французьку й надруковано в 1951 році в Парижі В 1952 році появн-внве- я другий наклад цього пере- кладу — доказ що написані ц Ню Иорку в 1948 році "реветції о Жоржа які зібрала Ґрета Палмер" — онайшлп на Заході своїч чи- тачів О Жорж (по англійському — Джордл) — псевдонім хорватсь кого священика Після наїзду цім ців на Югославію в 1941 році він працював у хорватському підпіл- лі виконуючи там обов'язки ду-ховни- ка й професора таємною університету Від 1944 року був лі карем інтернаціональної партизан ської і рупії на Словаччині (о Жорж має закінчені теж медичні студії!) До цієї групи прилучи- лося багато російських парашути сіів і вкінці большевнкн собі її повністю Таким чином о Жорж не признаючися до свого духовного стану став по неволі "червоним" офіцером і був свідком неймовірних насильств що їх поповнювали в різних "ви- зволених" країнах переможні ро- сіяни Один російський генерал який потай визнавав Христа до- відавшися від о Жоржа хто він такий допоміг йому дістатися в 1945 році до СССР і нав'язати там звязкн з члеліамн російського ре лігійного підпілля В СССР о Жорж перебував шість місяців Був м ін в Україні де на власні очі побачив геройську боротьбу українців і нелюдські злочини ро сійських окупантів Коли приїхав у Прагу його арештувала комуні стична поліція і тортурами дарем- не намагалася змусити х його вирек тися Церкви Все ж некомуністнч ннй-чеськ- нй суд його авільннв і і ять ЧМ1СЯ- - і занавісою о цікавився -- о- знову таким небезпечним і запаль ним як проблема Трієсту Та кож і стратегічне значення його є далеко важливіше Трієт забезпечує підхід до важливих альпійських про-смик- ів які відкривають до- рогу евентуальним агресо- рам до Італії і Франції Трі- єст може бути італійським причілком і брамою на Бал кани Трієст з своїми порто- вими спорудами становить важливий чинник в европей ському господарстві бо мо- же правити за канал торгів- лі між Німеччиною та Ав- стрією і середземноморськії ми країнами Беручи до зваги важли- вість Трієсту аль янти відділили його після закінчення другої світової війни від Італії' розділили його на дві зони (зона "А" і зона "Б") та оголосили вільною тимчасово окупова ною територією: зона "А" до якої належить саме місто Трієст була окупована захід німи альянтами а зона "Б" була віддана як окупаційний терен Тітовській Югославії Ця тимчасова розв'язка трієстської проблеми стала причиною пізніших клопо- - тііїи тла роітпптіу ттлтир 14пп -- "'1 -- очулзчл иі_)і лад справою Трієсту відбулось вже не одно засідання в Ра- ді Безпеки і ОН взагалі але в наслідок московської за- диркуватої та агресивної по літики до остаточного рі- шення не можна бзгло ніяк дійти Наприклад в наслідок кремлівського вета Трієст і досі не має губернатора хоч про це вже існує ухвала В 1948 році західні велико держави пооачивши куди веде московська політика вирішили взятись до цієї справи енергійніше і щоб допомогти демократичним силам Італії на тодішніх ви борах заявились за повне і прилучення Трієсту до італій ської республіки Ця пропо знція була зроблена однак в нещасливу пору Майже декілька днів після того Ті вєтських людей Він переконався що довголітні зусилля большеви-кі- в знищити релігію не увінчали- ся успіхом Християнство має в СССР мільйони визнавши Воно не має нічого спільного з офіційним православям що ним керують большевнкн О Жоржсві повело- ся познайомитися з багатьома чле нами російського релігійного під- пілля яке й є головною темою йо-і- о книжки (звідси її назва "Макі де Дьє" — "Боже підпілля"!) Бандерівці — борці за самостійну Україну Крім "релігійною резистансу" на терені СССР існують за словами о Жоржа різні групи т зв "нс-хрнстиянськ- ого резистансу" Най-числегші- ша мабуть між ними — це мовляв група "дезертирів чер воної армії й цпвілів що є в кон- такті з ними В лісах коло Брян- ська чверть мільйона чоловік від мовилися скласти зброю при кін- ці війни Це були комплектні ча- стини з офіцерами Великі скуп- чення цих людей були коло Льво- ва Києва й Станпславова в 1946 році Воші є ще н сьогодні Селя- ни які о ними симпатизують по- магають їм ховатися й пршюсять їм харчі" Нема сумніву що о Жорж че- рез непоінформованість до групи "дезертирів" зачисляє українських повстанців '(назва УПА — йому не відома!) Все ж він внає теж про існування націоналістичних груп" і каже що "деякі в них ба- жали самостійності! ще за царату українці ніколи не прийняли при хильно комуністичного режиму ненавиділи систему колективних господарств і всю філософію по-ліцій- ної держави" 'Крім принагідних вгадок про у- - крашців кнігжка "Боже підпілля" має довший розділ (сторінки 205-22- 1) що є в цілості присвячений Україні й зветься "Резнстанс в Україні" В цьому розділі о Жорж розказує про свої враження коли АУ-Д"- 0? Л р9'і опинився на українських ь аемдях'ГИого' пеое Непереможна Україна (Ревеляції хорватського священика) підпорядкували переможні жевріє то зробив свій славнозвісний скок з московського вікна на Захід і несподівано став при ятелем альянтів так що ці останні вже не могли вико- нати своєї обіцянки для Іта- лії Знову минали роки а трі- єстська справа стояла на мі- сці Аж 3-- го жовтня 1953 р західні держави висунули іпМиЛоПу„ ІпІпиічипиязппіцтііїліЛ- 1- рПиЛОдПдПііЇшІТшІІ Трієст між обома противнії нами віддавши Італії зону "А" а Югославії зону "Б" Цією пропозицією Захід ви кликав лише гостре незадо- волення по обох сторонах барикади Тіто загрознв що він виступить збройною си- лою проти італійських пре- - тенсій на зону А та вже почав скупчувати свої вій- ська на трієстській терито- рії Італія відповіла тим са- мим Напруження й сутички тривали кілька тижнів і були лише з тяжким трудом злі- квідовані Від того часу справа Трі-єст- з' була дещо знову затих- ла і здавалось що нарешті дискусії навколо неї перене- слись на властиву площину — до стола при якому засі датимуть в першу чергу 1-т- алійці та представники Тіта Таємні конференції І дійсно справу Трієсту як тепер виявилось обгово- рювали за спільним столом але ані в Римі ані в Београді а саме в Лондоні Там від січня ц р постійно зустрі- чались представники СІНА Великої Британії Франції та Югославії і шукали виходу з тяжкої ситуації' В наслідок цих конференцій західнім великодержавам вдалось на- решті переконати Тіта про доцільність поділити Трієст в цей спосіб покінчити з не потрібним сусідським спо- ром між Югославією і Іта- лією А цей спір є дуже небажа ним для Заходу Він майже більшу частину розділу "Резнстанс в Україні" подамо в перекладі "Я рішився виїхати' з Росії — — Виїхати в Росії? Але ж пев- но товаришу — сказав полковник який мені поміг у багатьох моїх проектах — Мн маємо групу ав-тодіаш- ин які їдуть на другий тнж день через Україну їдучи з ними будете певні за свою безпеку — Я мусів мати трохи заінтри- гований вигляд бо полковник до- дав: Деякі західні окруїн є трохи неспокійні — Я цього не знав Як міг би я про це знати? Від шести місяців моїм єдиним джерелом інформа-ці- й була совєтська преса й радіо звідки дбайливо усувалося кожну некорисну вістку Але я вже був навчився що воно негарно ста- вити запити — Я захоплений що побачу У-кра- їиу — сказав я Підштемплю- - вали мені папери й подали день коли маю бути в казармі в Мос- кві звідки вирушить наша валка Цс була одна з найбільш ціка- вих і позчальних подорожей Вона показала мені щось що дуже дбайливо ховалося перед зовніш ніч світом: факт що в листопаді 1915 року величезні загони про-тнеталінськ- их вояків які ие дали себе здемобілізуватн боролися ще в лісах і юрах півтора року по закінченні європейської війни Наша валка складалася з більше ніж двісті автомашин озброєних у кулемети й гармати Коли ми прибули до першого великого мі- ста була тільки четверта година пополудні Не зважаючи на цс м н одержали наказ тут заночу- вати — Чому? — спитав я одного офіцера о яким розмовляв вдень коли ми перевалювалися сидячи на купі мішків з поштою — Через бандитів! — пробур мотів він — Зрадників! Російсь ких партизанів чи як їх вам подо бається називати В цій країні чер вона армія бе'зпечна тільки в най- більших і найкраще освітлених містах А й там ми не відважує- мося показуватися на вулиці по десятій годині вечора Побачнтеї — Справді я побачив Другого дня вранці принесли на ношах двох наших тяжко ранеашх чоло віків Самотні стрільці наскочили на них на краю ліса Помалу я довідався що це таке- - Офіцери унеможливлює скріплення Балканського відтинку анти московського фронту „Вже два роки тривають розмови про так званий Балканський пакт між Грецією Туреччи- ною і Югославією але Трі- єст є завжди головною пе- решкодою- для здійснення цих плянів бо і Югославія і Італія відкрито вимагають ліквідації цієї проблеми пе- ред тим закн мав би плян бути здійснений Через існу вання трієстської проблеми задержується також і здій- снення Европенської Оборон ної Спільноти бо Італія зав- жди засуджена на небезпе ку лишитися без уряду ко ли під час ратифікаційної дебати у парляменті екстре місти виступлять із трієст-сьок- ю справою Інтерв'ю Тіта Останнім своїм виступом Тіто заскочив західніх полі тиків Інтерв'ю це мабуть не було для них бажане а головне — не було побажа- ним прилюдне виявлення та- ємних лондонських нарад Тіто в своєму інтерв'ю роз- казав про них досить вичерп но і заявляючись за проек- ти західніх альянтів що мов ляв були на цих нарадах об говорені Ці проекти перед- бачають розв'язання трієст- ського спору в той спосіб що зона "А" з головним мі- стом Трієстом буде віддана Італії а зона "Б" з другим трієстським містом Каподіс-- Ще про ]8 У резолюції 18-г- о з'їзду кому- ністичної партії України є одне місце де сказано: "Комуністична партія радянський уряд чека- ють від України більше хліба м'я- са молока та інших продуктів сільського юсподарегва" Однак про тс чою чекають українці від партії та уряду — ні в резолю- ції мів доповіді Кіірнченк'п ні в промовах делегатів на з'їзді не іо-ворнл- ося нічого При чому отакі слова як "партія" "уряд" в усіх промовах означали московський ЦК партії кремлівський уряд Де- які промовці з Кнріїченком включ но при цьому уточнювали кажу- чи "уряд нашої країни" цебто — нашого конвою казали мені що цей резнстанс числить близько пів тора мільйона чоловік Вони дія- ли від іір Підкарпатської Росії аж до Києва й навіть далі на схід Інші держалися в брянському лісі на південь лід іМосквп Одним з їхніх провідників був Степан Бан дера — український націоналіст за якого голову СССР добре за- платив би Ці партизани звані "бандерівцями" мали на початку війни надію що зможуть шгкорн стати присутність німецьких військ як привід до того щоб відірва- тись від Росії іі створити незалеж ну сорокмільйоиову українську державу Вони брали участь у ве- ликому протнкомуністичному заю ворі що заіснулав був у лоні чер воної армії Коли вони пізнали краще німців закинули цю надію подібно як її закинули й інші про- відники резистансу Було ясно що Гітлер не мав жодного наміру позволити Україні залишитися вільною Ного псрсмоіа зробила б її колонією яку поневолював би Райх так як сьогодні Україну поневолює СССР Опинившися між двома лихами українські націона- лісти рішилися хоч цс їм було гидко битися щоб допомогти Ста лінові перемогти ще гіршу тира- нію Гітлсра Бандера був деякий час воєнним полоненим у наци- стів Коли ж прийшов день пере- моги й нічці виступили визволе- ний Бандера й його партизани по- чали знову плекати надію що У-кра'- їпа буде незалежна Його во- яки відмовилися віддати вброю росіянам Вони сталії панами ве- ликих частин країни й не давали совєтськнм урядовцям туди повер татися Під час війни до них вклю чнлнея численні члени МВД і тому вони тепер знали яких способів вживає таємна сталінська поліція для ліквідації цього роду груп Коли небезпека в містах стала над то велика ці загони українців знайшли собі сховище в лісах Вони є добрі вояки - партизани як про це наш конвой переконався своїм коштом Мимо всіх захо- дів обережності! не було ночі щоб з рук цих оголошених поза законом людей не впала в нас при наймні одна жертва Од'ного дня в місті що мало близько 160000 душ офіцер який провадив наш конвой попросив мене піти з ним до генеральної квартири російського гарнізону - - ' г ч ~ :""? ~и трія (чи то якг його тепер у Югославії називають Ко-па- р) — буде включена 'до' Ю-госла- вії Це місто Каподіс-трі- я мало б бути коштами Заходу розбудоване на ве- ликий модерний порт що був би пов'язаний новою за лізницею з' містом Любляна До цих --проектів 'Тіто додав у своєму інтерв'ю ще влас- ні вимоги — щоб новий іта лійсько - югославський кор- дон був загарантований Ра- дою Безпеки ОН Італійська реакція Для Італії цей новий ви- ступ Тіта був несподіван кою Теперішній італійський уряд мабуть був про лон- донські розмови та альянтсь кі проекти вже поінформо- ваний бо як повідомляла преса американський мініс-те- р Далес мав перед своїм від'їздом із Женеви до Аме- рики розмови з прем'єром Шельбою на цю тему Однак прилюдне вору-шен- ня трієстської проблеми є для італійського уряду -- не під пору Як відомо прем'єр ІІІсльба має намір поставити в найближчому часі в пар- ляменті справу ЕОС а щодо цього порушення справи Трі єсту діятиме лише негатив- но Все ж таки італійський уряд зберіг повний спокій На засіданні парляментарної комісії міністер Пічмоні за- явив що Італія повинна ви- чекати остаточних повідом лень про лондонські розмо- ви і не перейматися заявами - ий з'їзд компартії України ксесоюзшій кремлівський уряд Здається тільки одіж промовець на з'їзді насмілився говорити про "добробут нашого населення" Цс і олова колгоспу "Здобуток жовт- ня" Федір ЛубковецькнГі Цей же Лубковсцькпй дещо цікаве розпо- вів про свій колгоспі один з най-передонкн- их в СССР і про добро- бут своїх колюспнпків Ось його слова — цитуємо з "Радянської України" від 26 березня: "За 1953 рік — каже Дубко-иецькп- й — ми видали на трудо- день хліба 1 кг 500 г молока по одному літру і грішми по 4 крб 44 копійки" Далі Дубковецькпй уточнив що кожний працездатний Там ми застали дуже схвильовано го совєтською комісара Він нам розказав свою пригоду В мало- му селі що віддалене тільки сім і пів кілометра від міста бандерів ці схопили минулої ночі місцево- го голову й секретаря партії і де в'ятнадцять агентів МВД Вони по грабували поштове бюро й забра- ли пшеницю з державних магази- нів Опісля зникли а лісі Комісар міг тільки врятувати своє жіпгя Він побіг до найближчої генераіь ної квартири' армії за допомо- гою але офіцери відмовилися по- кинути свій гарнізон Вони знали що неспроможні битися з лісовим підпіллям Нсраз від закінчення війни со-вєтськ- ий уряд пробував підкори- ти собі ці околиці Спалено великі лісові простори Відбувалися вели- кою масштабу офенспвн на їхні здогадні позиції Нещодавно ба- гато українського цивільного на- селення депортовано на пустелі півночі щоб позбавити бандерів- ців піддержки з боку їхніх земля ків які їх ховали Й годували Але підпілля кріпшало Нові дезерції з червоної армії збільшували його лави Сьогодні ще тисячі цих лю- дей залишилися живими й борють- ся з режимом їх треба зарахову- вати до приятелів що їх маємо в совєтській імперії Навіть ті з-по- між них що здалися або яких комуністи забрали творять у кон центраційннх таборах бунтарсь- кий елемент" Голод — кара за спротив Росії В одному місті яке "ворог був так жорстоко зболібив що ие було В НЬОМУ ПІ 0П11ОГП пітілгп пг" - " О Жорж побачив— д--освч#і- тча мдиилвну постать що здалека обходила вій- ськову валку "Малий чоловік у лахмітті босий якого вік і біда похилили так смішно що голова була на одному рівні з колінами впихав у зав'язану хусточку яка заступала йому мішечок предме- ти що їх його проникливі очі від- кривали на вемлі — Добридень товаришу — ска зав я йому — Що ви робите на дворі так рано? — Він злякався і зробив крок узад Його очі швид- ко пробігли по нашому таборі-на-ч- е просив вибачення Потім поба- чив що я всміхаюся сказав: — Ах товаришу! — Не будьте" су- ворі зі млою Гукаю покидьків вимогу ЧЇІ1 зпекййЙ лишитигр и далі нерозв'& вативсіспробЯг "я трієстейог А ~аценеїе$ Італійські"ЬбЬ паР™ виявили Цьому питанні тивагу до мів негайну акцію і5 пломатнчному відгі Італії така:теперї мна розв'язки: проблеми була б Рнсна Сам тп:? ч"ши"л1 І0сподарсьі редком Італії Черезг різаність югославец доном від запілля тив би багато на вартв порт а через розбуд вого югославського він був би зовсім ний на повільне з заву Західні отіпійп: досі ще не-вислов- иц пис ми гтпсппііл несподіванки Мпі„ вони зроблять це вві чих днях в усякому І Ц" "сїишинянка г нові клопоти і тої час коли вонУмусН ко змагатися в Жене] В у його колгоспі виробів ньому по 403 трудові виходить що а мшт здатного у колгоспі жовтня" видано за 1! пудів хліба 450 літрам по 1810 крб грішми 1 "Здобуток жовтня" ві один в найпередовіїш і України і всього Ражі юзу сумніватись не про це майже щодш! усіх українських і ш зетах а Федір Дубкомда багато років томуі її звання "Героя соцілш ці" пін є депутат до В (ЩЕ ПРО 18-и- й З'ЇЗД - щоб прогодувати своїі еемеоо голодних дітей Я подивився на НЬОГО! но бо місто де ми 12 лежало в центрі пшедо Укпаїнп — "шпнхліраїі Ек — Не маєте хліба? - Тепеп піл мав здивованії Вій пильно подивився кі пп тлінним і хитрим П0ГШІ шо підозріває паств) — Ви — офіцер ні зН ми не маємо що киї' — Ні — відповів і -- І б'П шість МІСЯЦІВ У віЇП сії Там не мав я № з Укпаїнп Люшша стншилаголк1 боязливий погляд на ьіяШ капотах авт повівали Я попи — Вам цього не населенні і І лс тутешнє ііяііому стані Ми вмирзЧ ао 5 лоду але не тому поганий Наш голод - V Нас свідомо карають иШ Нас уважають за з- р- каже що ті яким не ти іір ЇГТНМУТЬ 1-- Я повірив Вія іі очевидно хворий II тлпя пішії! - 'тіі Він Я натаврував голод — Маєте працю г _ „ --„„ тонкому лахміш Той- - __ сказав віМ бриці і показав на ди сочілн ліворуч за у-виход- жу в № з роботи пгя ЗЗРІ"311' „є значить багато можна одержати -- - _- - „шпили! №' пайок ти "— - -- ущи день позволяютьЯД стільки харчів ш° ' „ „о ппя ПНІ ІК" "" ІІ1ДІ па "" г~- - п Л-т- і ЇГТ11 ОГА кп вояки проіждаюі _ „ляжУ СЮД ГОЮ Я Ліііі— "' кпх часах не "- - -- яещ покидьками Ї&1 _ Ппго ВУСИ ДУ"?" що заплаче ІІ0І _ Підождіть! г 1 _- - оотя В3"'1 Я вернувся д - 'фШ свій пайок мДй?! зі сумки и-- ? прігятеля який Іі3ш щоб помогти оий му Я дав о"" му Брук затрйі& блігжалася Рдав ВЄШІУВСЯ ДО-Г:- !! тяти VвагV №:&! -- - - ( _ чА і |
Tags
Comments
Post a Comment for ubde0806