Ukrainski Visti, July 03, 1945

              Сторона 2
А Кащенко
БОРЦІ ЗА ПРАВДУ
Історичне оповідання з козацьких часів
(Продовження)
— Проклята доле! — скрикнув Богун у розпуці — Коли
ж ти візьмеш мене з цього мстивого світу? Коли ти ввірвеш
пекельну муку моєї душі? Те що ти говориш Марино
правда! Вона страшна та правда але тобі неможливо тепер
покинути хана! Ще гірше неможливо ніж було тоді в Бахчи-
сараю!
Богун сів до столу змагаючись зі своїм гірким почуттям
Марина сіла поруч і хоч сама була в розпуці заспокоювала
милого Але час не стояв Час біг хутко Хан скінчивши
нараду напевне зараз прийде до своєї Газізі Що ж буде
тоді?
Нещасна невільниця схопилася Богун сам одвів її за
браму й повів полем держучи и руку у своїй руці Закохані
розмовляли про останні події й будуччину України так наче
скоро мали знов побачитись Нарешті Марина стала просити
Богуна щоб він лишив її бо їй самій безпечніше добігти
до татарського табору
— Прощай мій світе тихий! — сказав полковник приго-
лубивши свою кохану до серця — Мені недовго на світі
поневірятись Колись ворожа куля таки мене знайде І я
тому буду радий Мине час і я знов побачуся з тобою на
тім світі Там зійдемося й ніколи вже не розлучимось!
— Ні ні! Ти мусиш жити! Жити для України а може й для
нас обоїх! Де моє волосся? — спитала нараз Марина
—Під серцем у мене моя бажана! Я ніколи не розстаюся
з ним
— Подай же мені слово що носитимеш його під серцем
аж поки ми знову не зійдемося
— Охоче моя голубко бо я й сам ніколи з твоїм волоссям
не розлучився б
— Ну тепер прощай!
І поцілувавши милого Марина пташкою випурхнула з
його обіймів і побігла до татарського табору
Нарада в хана справді скінчилася і Астара сиділа ні жива
ні мертва чекаючи всяку хвилину що хан прийде і довідав-
шись що його Газізі немає власноручно зніме їй голову
своєю шаблею
Не вспіла Марина вскочити в намет як почувся поклик
євнуха шо хан іде Збентежені жінки сховалися поміж полами
намету і там Марина почала рвати з себе вбрання своєї служ-- І
вхопивши кухоль води змивати об- - приміщення
личчя
— Що ж це моя Газізя сьогодні мене не зустрічає? —
почувся голос хана з середини намету
— Я була хвора мій любий володарю! — відповіла Ма-
рина тремтючи всім тілом — І ось тепер я чепурюся
— Я навіть голосу не пізнаю своєї дружини! Бідна Газізя!
В тебе певно пропасниця Чи не дме тут десь вітер попід
полами намету?
— Не турбуйся коханий — це минеться!
Через кільки хвилин Марина вийшла до хана загорнута
саєтові запинала Іслам Гірей уже на подушках ла стала
і її біля себеіТО українською гімназією
Чи може бути більша мука для жінки ніж та щоб з сер
дечних пестощів милого перейти тепер під владу нелюба?
Марина зазнала сьогодні тих мук
Вранці дня хан підняв орду й рушив далі до
Криму
ХНІ
Викупивши гетьмана Богун по умові з ним подався до
Винниці і порозсилав своїх козаків по всьому Надбужжю
набирати нове віисьцр Завзяті подоляни знов піднялися і
через тиждень Богун строю вже великий полк у пять
тисяч комонних козаків З тим військом він хутко пішов до
Білої Церкви щоб там заступити шлях польському війську
Шляхом Богун перестрівав ватаги козаків що йшли зпід
Ьерестечка 1 ХОЧ ТІ оули оодерті іилидш и ішііпшсілпіл ми
дому Богун умовляв їх прилучитися ДО нього
— Розійдетесь по домах — говорив він до козаків —
то всіх вас ляхи вимордують а дітей ваших у бидло повернуть
станете разом зо мною то перелинемо ляхів і врятуєте
свої домівки від ляцького руйнування
Більшість козаків слухались улюбленого полковника і
прилучалися до нього такому числі що під Білу Церкву
Ьогун прибув уже з десятьма тисячами іам він зразу почав
окопуватись і узброювати Білу Церкву гарматами щоб дати
ляхам одсіч
Тимчасом Хмельницький перестрів ті полки що йшли зпід
Берестечка до Корсуня и Маслова Ьроду і теж прибув
ними до Богуна
Наближалися до Білої Церкви й вороги Зпід Берестечка
з великим військом сунувся Потоцький а з Литви Радзівіл
Знову наближалася рішуча хвилина Поляків було далеко
більше кількістю ніж українців і Хмельницький не наважую-
чись ечепитись ними послав посланців щоб перебалакати
про згоду Поляки згоджувалися замиритись але тільки
тим щоб лишилася автономною тільки сама Київщина всі ж
останні землі України щоб знову підлягли Польщі як було
до повстання
Богун і з ним багато козаків не хотіли приставати
такі умови
— Ти ж бачиш — казав Богун гетьманові — люди не
хочуть коритися ляхам Навіть неузброєні селяни дають ля-
хам одсіч Цілі села й міста гинуть змагаючись з ворогом
маючи за краще вмерти ніж скоритися неправді ти ж маєш
військо і не його в бій
— А що буде — одповідав Хмельницький — коли ляхи
й тут переможуть нас як перемогли під Берестечком?
Тоді знов будемо битися ними біля Корсуня Чигирина'
мя пгаїгпми міпії Пппт(пжимп ляуіп літі зАппеїп пп іими '
дечо- -
ГО ЗробИТИ
Хіба як непереливки Ри
вони зараз тікають коли заженемо їх знову під
Случ та за тільки згоду умовлятись
Проте Хмельницький не зважився стати бою Він
бачив що після козаки и старшина не так уже
прихильно ставляться до нього як колись і боявся що коли
знову трапиться пригода то його скинуть гетьмана
й оберуть іншого Навіть Богуна не зважаючи на всі
заслугиХмельницький тепер не любив за те що часто
не з ним у військових справах і не корився його
волі
-- - л Богунові козаки — подоляни й волинці — рішуче не хо-
тіли ставати до згоди бо їхні землі мали підлягти полякам
Вони од себе посилали до Потоцького посланців з погрозами
що не стануть до згоди якщо поляки не згодяться на Зборів-ськ- у
Умову Але ніщо не пособило і Хмельницький підписав
умову власноручно вбивши при цьому булавою кількох ко-
заків що ввічі лаяли зрадником
Після Білоцерківської Згоди становище України стало
далеко гіршим ніж після Зборівської Польські жовніри й
драгуни стали на зиму по Поділлю Брацлав-щин- і
й по всій лівобережній України Під захистом свого вій-
ська зразу ж набігли польські пани й підпанки зі своїми
арендарями-жидаи- и Вони поодбирали селян землю що
її селяни вже три роки орали пооднімали худобу і всяке збіж-
жя люто помщалися на своїх кріпаках і в кого знаходили
зброю того катували Завзяті подоляни й волиняни не хотіли коритися панам
і лізти знову в те ярмо що його вже три роки своєю кровю
скинули Вони' збиралися в ватаги переховувалися по лісах
і звідти з панами поляки ж захопивши 'таку ватагу
27
нещадно катували вигадуючи на них такі муки що
здається й саме пекло того не вигадало б
Одного ранку Богунові що стерявши через згоду геть-
мана своє полкове місто Винницю жив тепер в Умані сказали
що до нього прибули земляки з Поділля Богун вийшов на
ґанок і з жахом поточився назад: двір був повен страшних
примар були неначе тіні людей з чорними ямами під
чолом замість очей були такі що замість носів та вух на
обличчі розятрені рани були кістяки з вишкіре-
ними зубами бо людям було відрізано губи в декого замість
рук були цурупалки а по землі мов павуки котилися люди
без ніг і без рук Всі ці примари простягали до Богуна руки
або цурупалки від них і до нелюдським стого-
ном і ревом бо в більшости в них були пообрізувані язики
Стогін вибився із грудей посивілого в січах полковника
Він зрозумів що то за примари бо ще під Білою Церквою
передчував яка буде помста панів
— Брати мої рідні! — з риданням кинувся Богун до калік
— Земляки мої нещасні! Побила нас година Знущають-
ся ляхи над нашою кровю над нашим безголовям!
— Гетьман відцурався нас! — гукали ті мали можли-
вість гукати — Покинув нас ворогам на поталу так хоч ти
згадай про земляків своїх! Ми вже загинули але ще не всі
там понад Бугом та понад Дністром ще змагаються рятуй хоч
тих!
— Нехай мене скарає Господь — одповів Богун —
коли б я покинув шаблю таки ляхи пануватимуть в Україні!
Ідіть й везіть безногих в Чигирин до гетьмана Нехай по-
дивиться до якої згоди з ляхами привів він Україну! А я дам
вам грошей поводаторів і листа до нього
І Троняк СЛІДАМИ ІСТОРІЇ
- (Докінчення)
Українська Школа
ЛИСТ ЗПАРИЖУ
Отець Мітрат Перрідон не
призабув виховання 'україн-
ської молоді й тут у Франції
За його ініціятивою повстає
ппи пяпичькій гпеко-католииь-'ц- ей український пласт (скавт)
кій церкві Українська Школаіі т д На це все треба трьох
Вона тепер є в дуже скромних
рямцях бо не має ані відпо
ниці а Астара почала їй відного ані фон
другого
як
дів навчила синів і доньок у
країнських батьків по україн
ськії читати писати и говори-
ти
Українська Школа в Парижі
за традицією Краю уряджу-
вала цілу низку імпрез та кон-
цертів (Було б великим нашим
культурним набутком закордо
ном як би ця Українська Шко
в легкі сидів українським Ліцеєм а
притягти молоду дружину за руку посадовив н в
навчав
а
в
з
з
з
на
ведеш
з
Стир можна
з
Волині
билися
казали
в
Парижі як єдиною пристанню
нашої науки поза межами бать
ківщини!) Керманичем школи
став о І Леськович що його в
міжчасі іменував о Мітрат па-рохо- м
україньского греко-кат- о
лицького храму їм св Володи
Мира в Парижі
В літі 1944 року щоб захо
ронити українську дітвору від
бомбардування зорганізовано
заходом Української Греко-Ка- -
толицької Міси Літній Табор
для української молоді в обла
сти Марни
По звільненні
По звільненні Франції з ні-
мецького ярма аліянтськими
арміями ожило наново й укра
інське життя в цій гостинній
демократичній державі
Українська Греко-Католиць- ка Місія відновляє видавання
"Вістника" що його були за
крили німці Заходом о Мі
трата Перрідона повстає пер
ша українська станиця у звіль
неній Европі Укра
інських Робітників у Франції
що є офіційною секцією Фран
цузького Синдикату Христіян- -
ських Робітників
Орган "Обєднання" Украї
нець у Франції" являється цін-
ним нашим часописом в Єв-
ропі З браку фондів виходить
"Українець у Франції" лиш
один раз у місяць і зовсім не
покриває великого попиту на
українське друковане слово
Брак Фондів
По інтервю з керманичем У--
краінської Греко-Католйцьк- ої Місію в Франції автор цих ряд
Вигубимо їх безхлібям морозами! Та вони й до Різдва нек'в зрозумів що багато
лппрпшиткгаї У трЛр кпчакіп іііппня гіипй Лілкііір я ляхій ХОСЄННОГО М0ЖНЗ б
щодня буде менше не знаєш шо тоіяк на 4е °УЛИ в нас відповід
От тоді
тоді про
до
Ьерестечка
йому
його
той
згоджувався
його
всьому
туди
від
червоніли
що
усі
"Обєднання
ні фонди!
Від двох десятиліть тяжить
на українському житті на чу-- _ гттп пллитл гп11
й міжусобиці та звязує руки
при переведення в діло
хосенних для нас усіх задумів
у повоєнній і знищеній Европі
ця дійсність іще більше заго-
стрилася І на це повинні звер-
нути увагу всі українці в ціло-
му світі '
Праця для збігців
В Европі є понад 7
українських емігрантів! З цьо-
го числа — понад 4 міліони
українців засланих у Німеччи
наших братів де їх Тевто
ни зробили модерними невіль-
никами XX століття У Франції
число українців збільшується
з дня на день Звільнені побід- -
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ 3 липня 1945 Число
селян
Тут
нього
лихая
Дрпомогового Комітету Пра-
ці в Франції й Парижі дуже
багато! Треба б негайно подба
ти про приют для українських
збігців про українську домів
ку приют для старців украш
ську бібліотеку український лі
річей: грошей грошей і щеЯііі й вивезла його до Швам- -'
раз грошей
Про будинок української цер
кви що належить до історич-
них будівель Парижу хочемо
теж дещо сказати
ілп за нидінні п і лаіиолЕішліні
випадків — символікою і мі
етикою дише
Історія церкви
Ось який історичний шлях
українського храму в Парижі:
Королева Франції де Медічі
поручила побудувати шпиталь
Отцям Чину св Івада Богосло-
ва в 1601 Звідси й назва
сучасної вулиці де приміщу-
ється українська церква — св
Отців (де сен Пер) На тодішні
часи був
шпиталь
мав своє
начислює цей шпиталь 120 лі
жок
При шпиталі рішено згодом
збудувати каплицю де ля Ша- -
ріте По плинам відомого архі
текта Кляваро збудований дім
каплиці посвячено травня
1799 в присутності! міністра де
Нефшато
Каплиця де Шаріте існувала
аж до 1850 року Того року
зайняв будинок шпиталю
й каплиці Медичний Відділ па-
ризького університету і тут
він працював аж до 1902 року
Тут у шпиталі де ля Шаріте
роблено всякі експеріменталь- -
ні досвіди зі серумом - застри
ком Пастера
Петлюра
Від 1902 року став будинок
каплиці де ля Шаріте теж шпи
талем Всі вартісні предмети з
бувшої каплиці (дзвони при
краси образи павуки ітд) за-
брано до музею Дня 25 трав-
ня 1926 року умер в шпиталі
де ля Шаріте Головний Отаман
Петлюра
Старезний будинок бувшої
каплиці й шпиталю де ля Ша
ріте перебирає Українська Греко-Като-
лицька Місія в Фран-
ції й творить тут українську
Святиню Розмальовану в укра
їнському національному стилі
українською мовою і
піснею і тугою українських
сердець що далеко від рідного
краю моляться тут
Душевні переживання
жині страшна І коли в вечірньому Опіі матеріяльна бід:
! І ви самітні дайтесь на
сумсетрікнуи
охоті
міліонів
ну
коротко
році
році
20
увесь
напоєну
українського храму коли в
ваші груди вливаються залиш-
ки іяпитта пи Кпппита ттіпо
ранених революції 1789
оповідання про двох Наполео
нів поради і
університету — і останній
крик болю раненого
І знов усе стихає никне кру-
гом Відчуваєте лиш з
запахом кадила вливаються в
легені1 пахощі
ними аліянтькими арміями з українського степу й легіт у-німець- кого ярма прибувають країнських степів бу-на- ші брати до Франції ДЯТь з глибокої задуми'
Українська Греко-Католиц- ь- привертають ваші" думки до
Місія з будня дійсности й гострим бо-громадянст-
вом до організації лем рвуть ваше серце немило
Російська мова в Фінляндії
Радіо з Гелсінкі столиці
Фінляндії подало вістку що
російська мова обовяз-кови- м предметом у школах
Фінляндії Є це наслідок "спів-
праці" до якої Фінляндія зобо
вязалася програвши війну з Росією
Іншою формою "співпраці"
оповіщеною через фінляндські
буде правильне виголо-
шування через радіо відчитів
про російську історію геогра-
фію та нарід огляди совєт-ськи- х новинок та короткі роз- мови про Совєтський Союз
(цебто пропаганда)
Обовязкове навчання росій-ьск- ої мови заведено також у
румуни про навчання росій- ської мови в словянських кра-х- я
у сфері російських впливів
мабуть не вважають за потріб-
не навіть давати світові знати
бо це само собою розуміється
Отже положення тих "неза-
лежних" держав держав нічим
не ріжниться від положення
таких старих совєтських репу-бли- к
як Україна Білорусь Уз-бек- ія Туркменія Таджікістан
або Кіргізія
Щоденник італійського фа-
шистського міністра Чіяна
Газета Ню Иорк Тайме поча
ла в понеділок 18-г- о червня'
друкувати виїмки із щоденни-
ка італійського міністра загра-- }
ничних справ графа Чіяна Що-
денник збеоегла вдова по Чі- -'
цари другий важний доку
мент Чіяна а це його замітки
про Німеччину вспіли націсти
ще в час захопити
Сподіючися недалекої смер--
!ти Чіяно помістив до щоден- -
вступ а в ньому осуджує
свого тестя за те що він увій-
шов у змову з Гітлєром і всту-
пив у війну котрій Чіяно про-
тивився Чіяно пишучи свої
завваги до щоденника висло-
вив надію що зужиє записки
до написання книжки Він осу-
джує заключення італійського
союзу з 1 травня р який
довів опісля до пониження
Італії й до іі трагедії
Перша стріча Чіяна з німець
5ВДеткзими№ппппіпЖниіяинЙпі пЛйлгяяга
ську поведінку Гілєра супроти
італійських провідників Тоді
німецький міністер загранич-ни- х
справ у відповідь на запит
Чіяна чого Німеччина хоче
заявив що хоче не лиш поль-
ського коритаря таки хоче
війни Впертість Гітлєра нази-
ває Чіяно божевіллям і твер-
дить що це божевілля зарази-
ло теж його прибічників Нім-
ці надіялися що виграють вій-
ну з Росією упродовж 8 тиж-
нів і 'тому напали на неї без
повідомлення Італії пише мі-
ністер Чіяно
ЗВІЛЬНЕННЯ ЕВГЕНА
ОНАЦКОГО З КОНЦЕНТРА-
ЦІЙНОГО ТАБОРУ
З Риму звідомляють що ту
ди прибув український журна- ліст Евген Онацький котрого
заорали німці до концентрацій
ного табору коли опускали
свого відступу перед
американською армією
СТРАЙК У ТРІЄСТІ
В Трієсті що є в руках бри-- тійського війська всі робітни
ки вийшли минулого тижня на
страйк на знак протесту проти
того що бритійці розвязали
народню сторожу" або нео
фіційну поліцію що була ство
рена за окупації Югосла
вії страйк здержав усяку
транспортащю і всю працю в
трієстськім хто зоргані
зував страйк про це кажуть
що "не знають'
НАИБІЛЬШ ПЛАТНИЙ
ЧОЛОВІК В АМЕРИЦІ
Чарлс Е Вилсон президент
автомобілевої компанії Джене
ми історії йі відчуваєте її місти-- 1 Рал Моторе був найбільш пла-к- у
' ітним чоловіком в Америці в
Вслухуєтесь у тишу і чу- -
1943 Ї°Ч1 Иог° платня вино-єт- е
лагідний шорох шовкових сила в тм Р0ЦІ п°веРх 4?9 ™
шат королеви Марії де Медічі сяч доляРІВ-- _ Шість інших
що сюдою колись ходила! голо1 Урядників тої компанії брали
си хворих що оповідають проІтРохи менші платш але не ба'
ріні™ і Ліллоиія уи гчгіи гато менші
року
лікарів професо
рів
вас що
ваші волошок
І Вони
масово вас
ка стала українським
стала
радіо
ника
1939
але
Рим вчасі
часів
порті
сердно
І ви молитесь: "О милий Бо-
же України не дай пропа-
сти на чужині" Навіть не чує-
те коли то сльози горохом по-
котились із' ваших очей Так!
Бродити думкою слідами істо-
рії в містичному храмі україн-
ської церкви в Парижі дуже
важко
Але все таки ви опускаєте її
в бадьорости духа!
Париж 17 4 1945
ІРі По Уміркованій Ціні — Дістаньте в Своїм
Складі Будівельного Матеріалу
мнтхю ідімвей сомрану
ОИісв ЕОМСЖКЖ "Л "міиу
ІШМв 8(тсеі-РЬ- опе 7ММ 8201-11- 4 Атепо-РЬ- опе 1ММ
Р ФІРМАНЮК властитель
Переганяють Людей як Худобу
Недавно бритійська парля-ментарн- а
делегація до Совєт-ськог- о
Союзу мала право ба-
чити дещо більше ніж біль-
шість кореспондентів загра-ничн- ої
преси
Один з послів лейборит
Джан Паркер згадав у часопи-
су "Менчестер Ґардіян" росій-
ську політику з національними
Він про говорять дуже подібною мові
масові переносиш! груп націо
нальних меншин підчас війни
Паркер пише:
ЖИДИ РАТУЮТЬ
СВОЇ ДІТИ
До Швайцарії приїхав пер- ший транспорт жидівських ді-
тей з Німеччини які остались
сиротами Всіх цих жидівських
дітей-сирі- т прийде до Швайца-
рії около 2000 Ті жидівські
сироти не хотять вертатись до
країв в яких жилії їх батьки
а які тепер є під совєтською
контролею
На ратунок жидів в Европі
американські жиди проголоси-
ли збіркову кампанію і ще до
кінця цього року мають зібра-
ти на ту ціль 46 і пів міліона
ДЕ ВАЛЄРА ЗА ПРИВЕРНЕН-
НЯМ ІРЛЯНДСЬКОІ МОВИ
Премієр Вільної Ірляндії взи
ває ірляндців привернути знов
уживання ірляндськоі мови й
тим способом запевнити даль
Р?™£№? льиміштш пилд ии иціш дна
ють що як ірляндщ затратять
рідну "„"'„_~„одн!
окремішність
ЯПОНСЬКА ВИЗИВАЮЧА
ВІДПОВІДЬ АМЕРИКАНЦЯМ
Президент Труман
гни раз заявив з
відповідь
дшіц иліт атіргиїишопі - пиип
ську війну вирішить висідка
землі
Японії де американці похо-
вають гори загатять ріки Я-по- нії своїми зачер
вонять кровю"
Подібними словами грозили
німці перед Европи
"ВЕЛИКА ТРІЙКА"
ЗІЙДЕТЬСЯ НЕГАЙНО
Вістка з Копенгаги подає)
"На перший погляд виглі
дає що совєтська "націонал
на політика" не видержала пі
воєнним напруженням Певі
річ що деякі менші народи
Совєтськім Союзі не були ЛІ
яльні підчас німецького наїз:
і їх депортовано за кару Як і
глядає то кримських татар
перенесено до Узбекістану
меншостями розказує
ю Надволжанських німців рс
сипано по цілім північнім Сі
бірі Калмиків що були одині
кими будистами в Европі і з і
гляду майже цілком китайн
вислано також до середньої і
зії Деяких людей з обласі
на північ від Кавказу 61
Грозного також депортован
Російські та українські посел
ці як виглядає заповнили з
більша повставші прогалині
Нам говорено що українців
західнього боку лінії Керзоь
поселено на Кримі
"Це можливо що Сове
ськнй уряд вирішить щонебе
печно що небезпечно держат
такий нарід як литовці щ
можуть бути ворогами довгі
та в будуччині при своїх кс
донах і перенесе їх деінде 0
наче треба надіятись сі
вєтський уряд цього не Зрі
бить а буде мати доволі вір
в успіх своєї власної систем
та в вищий рівень життя щ
прийде з миром"
Паркер висловлює свою д)
ку острожно але між рядкам
можна виразно добачити о(
Валєра каже що бритійці ста- - Р "РДШ"°' дс"°"и- - тс™
зу народи Розкидає їх
ППІІТІШШІЇ 9ПП гтпятрпин1 мову то остаточно за каоу а ш затратять нац ональну так собь На шв4 ВД Кавказ
Грозного чеченц
дру
що війна
що
цілі
свою
свою
жили
уже
таки з другими Кгі
казу коли їх т
не на те щоб їм ліпше зрі
бити тільки на те щоб їх зкі
Японією скінчиться тоді десль в НІШИ кРаін'' аі
Японія цілковито піддасться земл' забРа™ для росіян
У як"х лояльність не потрбк
'--
-„-
„о™ „ японське радіо„„„п„о побоюватись
американців на власти-
вої
й
жертвами та
береги своєю
й інвазією
народами
депортовано
коли11"1™
Про заповнення прогаи
українцями можна говориті
як про якусь добродійснісі
для них та інша річ чи хоті:
вони заповнювати собою пре
галини в Казакстані або Турі'
стані Питання чи навіть чисто
кровні росіяни хотіли мандр
вати в далекі простори Сибірі
або під Кавказ чи кинено 1
там проти їх волі
Щодо українців з західньоп
боку лінії Керзона то левю
що премієр Чорчил президент що вони раді були оставати еі
Трумен і Сталін зійдуться в старих своїх оселях а не мав
Берліні в слідуючих кількох дру вати світами Пощо їх ру
днях Потвердження цієї вістки хати з їх споконвічно украіз
з данської столиці нема нізвід-'ськ- ої
( землі та населювати на іі
ки місце поляків?
ЧИ ВИ ЛРОВІРНПИ
ОБСЛУГУ ПОВНО! ВИЛЛАТНОСТИ VОоАNа
ДОШВЦЯМИ СМЕТАНИ?
При вирішенню куди ви маєте висилати свою сметану
ми запрошуємо вас познайомитись з користями що їх
ви можете дістати висилаючи сметану до ВУДЛЕНДА
Тоді судіть самі по дійснім висліді Повноплатна услу-г- а
ВУДЛЕНДА означає більше як повну заплату за
вашу сметану — це є вашою запорукою точної ваги
і грейду найвищої ціни на ринку і зі скорим надіслан-
ням вашого чека й баньок
Спеціальна — 44с
X (Но 1) — 42с № 2 -3- 7с
(ЦІнн можуть бути змінені без повідомлення)
Повіїші ціни включають державну
сбсидІю 10с за фунт маслотовщу
'Вишліть Свою Слідуючу Баньку до Вудленда
Шоойапй Раігу ІлтііеД
ІОМОМТОЯ