ubde0660 |
Previous | 1 of 13 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
!У 'лі- - к ті? лаг--- ?♦ N4 СТ-- }' & ~и % І нашогоіеіролейського кореспондента Шпигунські афери в Скандинавських країнах СнГоЬвропеЯш почувшії в розмаві ПЛг'" слово ""на острові" зразу знають ш'п йчр мпнл ппп Англію "Остоов" [5і "острови" і "континент" це вира- - Т: зн які здобули собі право гродіа- - ' дялствз и усій Европі і кожний ї знає що під ті їм и поняттями крн- - V' етьея протиставлення Амімії Шко-- " тії та Ірландії решті краї Евро і СІ' Г Г'іг 1Л Лу пн Але мало то з спролсишв знає що це поняття не ііріішіпнло-с- я в скандинавських країнах В них ипрлпді є також часто ужіша не слово "остров" і "континент" але в зовсім іншому значенні: "о-стро- в" — це Скандинавія а кон- тинент — решта Нііроші Це іісшят тя і протпстанлення що в остан- ніх ролах набрало досить пшіуляр ностії — не є зовсім нове Свої по чаткп воно має вже и середньовіч- чі але право громадянсіна здобуло собі лише в останніх десятиріч-ча- х Ця народна термінологія хоч ви глядає на перший нагляд маіаваж пою справою н дійсності є поваж ним пі:нхолоіічнпм чіііііінколі що має великий вплші на розвиток по літпкп північних країн Впстарчить поглянути па ісюрію міжнародніх контакті1 в останніх десятиріччях июб переконатись яку велику ро-т- ю ц світовій політиці і рає цс пси холоіічпе підложжя для скандинав ської людностн Швеція то заііп-ма- є масив і центр скандинавсько-- ю простору поімііімо всіх нама-іаіі- ь не дається іпііінуш в орбі- ту західньої оборонної системи Норвегія хоч є членом МАТО (Пін ііічноатляїпіііського пакту) зав-жи- іі при кожнії! паї од! демон- струє своє пов'язання з іншими країнами півночі Ще виразніша в тому відношенні політика Данії що свою часу 1 кликала була по- важні реакції в Америці особли- во після віддання совєіам побудо- ваного в Данії новиною корабля ф Богатирчук російськими очима Як розцінюють ролю і роботу Богатпрчука і йому подібних мос- ковських лакеїів певні російські крупі які теж зміряють до збере ження єдиної і неділимої Росії пі- сля повалення большсіішзму але йдуть до тої'о іншими ЯК НТС 'й ін шовіністичні російські круги шляхами — наводимо для інфор- мації наших читачів харакіерпстпч ні місця зі стані В Аннснського "Українці і пан Богатирчук" що була поміщена в "Новому русеко му слові" під 16-г- о люті о ц р Автор виходить з тою лаюжсп-н- я що ставка на Богашрчука Дії кою й т п федералісті не може принести росіянам жодної "знач- нішої помочі в праці для об'єднав ня нашої (російської —прмп рсд) многонаціональної еміграції" Ціль такого очевидна — збереження ро сійської імперії До треба йти лише ііншпімн як солідарне пі шляхами Заміси неіації україн- ської проблеми а :іавііь оанере-ченн- я існування українців автор заступає концепцію ненередрішен ства в питаннях розв'язки майбут- нього Сотієтсікого Союзу а в то- му й пн івііііл України "Про іс чоі о хоче більшій ь у-країнс- ького народу пише ІЗ Ан-ненськ- нй" ми довідаємоіся коли народ вислови і її свою волю До тої пори всі запевнення сміїраційннх самосііПнпкін й анти самостійників то лише ваші ви- словлюють цю волю є однаково голословні" Суспільно - ПОЛІТИЧНИЙ тижневім видає В-ч- а Спілка "Гомін Україш" з обм йор РеддгуеКрЛЕГІЯ ! Складання кожного чергового чи сла закінчується у понеділок До--' писи і оголошення до кожног -- ' чергового приймається до V" п'ятниці включно Редакція не _ тае надісланих матеріялів і засте-V- - рігае собі право їх скорочувати ті Ді- - справляти Статті підписані прізвм £#''-ще- м чи ініціялами автора не є висловом становище Редак ції' за змінсет воідгоплоовшіденаьє гедвкщя УМОВИ ПЕРЕДПЛАТИ В КАНАДІ І США: ііс 'На рік - М -'- -' ' Ч П у 1- - -- Сілії 1 цього тоді зможе числа звер ко-- V нечно і ' $54)0 піврічно — 1275 чвертьрічно — $150 Інших країнах пімоваотність $575' річно КІДО піврічно $иВ5СМРТЮМ ЙАТЕ5: 'ШіірСишбл &Х}ВА—1Ш рег уеаг И №%'' 'с пгеє повіві Зпі ' Т Тл РогНиі г(м 74 ~м ш V-- ! т: " з " '- - г- - '▼— — " '! та відмови Америці у оправі по-буд- ові військових баз на терито- рії Данії Скандинавія хоче отже іратн в світовій політиці ролю певного самостійною обсерватора і ис-втральн- ою Захід звичайно не ба жання старається реміекгуаатн хоч не перестає переконувати кож- ною з скандинавських партнерів V тому шо їхня доля є іісно по в'язана з долею Заходу і тільки з ним він може він раї п Захід я особливо Америка знає вартість північних баз посередніх чи без- посередню сусідів Москви і радо бачила б всі ірії держанії півночі а навіть і Фінляндію в спсіемі бу-фсір- шіх держав з загараліовани-мі- і кордонами Москва знову ж знає також сла-бо- сіі Заходу а юловио і свої ко- ристі які принесло б її посідан- ня ліичічіюго простору Бвропп і зі своєї сторони робить вповні відкритий тиск на кожну із згада пп країн не залишаючії невико- ристаною кожну пагоду Московсь кпх нот інтервенцій і поіроз в сторону Норпсіії Швеції і Данії ьс леїко було б тут персчпсііпп Вони повіоряються майже що мі- сяця я може її що тижня Про' них уже навіть мало мо лише бо поки сталії вже будсичою спра- вою Ще більше активності! виявляє Москва :і іншому аспекті — без-посередч- ьої боротьби що впявля еться у формах шпигунської діяль пости Ця діяльність шо набрала особливого розююсу в кінці ми Ііулого року і зосереджує уваїу світу ще й досі не є' однак одчо-родн- а в цілій Скандинавії чи рад- ше півночі Еііропп У Фінляндії наприклад шпигунська діяльність як показав до он ід має радше ха- рактер забезпечення на майбут- ність Коли тому три місяці фін- - Заступаючи такі виразні пепс-редрішенс- ькі позиції авіор відкп дає як нереальний підхід н іЗо-іаінрчу- ча який бажав би "збсрсі-і- п для України стаїус російської п-рсівіп- ції з контрольованими віі-щп- ми органами й обмеженим роз вінком місцевої національної куль тури Для ІЗогагнрчука українська кульїура яівіятєься лише певним етапом в розвитку загальної і ви щої російської кульїури" Тим ча- сом сам авіор на підставі аналі- зи факінчиою стану на україн- ських землях доходить до такою твердження що "облюскоилені у-краї- нці (ціпу Боїатпрчука й Бо- сою — прим рсд) належать у ве- ликій мірі до нащадків російської інтелігенції в іоіі час коли базою самостійників па Східній Україні стало селянство і помп інтеліген ція зі селян і робітників Коли ан-тпболііііев- пзм перших спирається на споминах про "добрі старі ча- си" то нова інгсліїсішія таких спо мпнів не має Ідейну базу в своїй бороіьбі проти соїіієгськоіо режи- му вона знайшла в самостійніш-тв- і з яким пов'язує здійснення своїх соція нно - ІЮЛІ1ИЧНПХ стрем лінь У тому суітєвим Є ТС 1110 українська школа і лі і ера тура про будили її ній національне само- пізнання яке не може миришся зі сішкою Кремля на російський вс ликодсржтіннй шовінізм Це в буквальному змнсіі діти "страш- них років України" які сконцен- трували в собі величезний заряд ненависті! до большевнцької дик татури яка в роках колективіза- ції лікнідушла шросіки україн- ського культурною ренесансу Ця націоналістична ііпетіїеннін широко заступлена па емії рації Вона дуже динамічна і мало склои на до компромісів" Толі у не диво підкреслює п 13 Амнепськіїй що Москва її бороіь бі з українським націоналізмом змушена оуіа піти на таким грюк як і оіоенс відмічувапня в цілому Совєіісічкому Союіі роковин Пе- реяславською доюиору при рів- ночасному веденні боротьби з "буржуазним націоналізмом" "У ствердженнях п Богатпрчу- ка бачить українська інтеліген- ція те саме що стільки років гаер діш большевнцька Досква — то без провідництіва великою росій- ської о народу українці на ніщо не спосібні" Тому заключає автор ставка на Бсгатнрчука не має майбутнього Ми хочемо його висновки допов- нити ще тим що майбутнього не має теж ставка на непередрішеп-ств- о' бо український народ не ли- ше є вже національно свідомий але рін виразно" недвозначно вн-ян- ш спою правдиву волю держав ним актом з 22-г- о ігічгія 1918 і 1919 а бегпереоивна оеьолюиіпло- - ГА-?-ре- гГх И0іи' ~ вігзволь-н- а бороть ШШй ''~ЯУVІГ'?'"™™Л"'ив~т1РРУ'ИВВПЬ0ачнсьоогошдндітізерIдI жус ваіі л-г- їіі гїПрмулі л'і Г"-яі-- - - ба яка триває вимовно і недво- - ГОМІН УКРАІНИс ляндська поліція заарештувала ві- сім осіб шікрнвзючн шпигунську сітку шо працювала на користь Москви то це викликало неабияке здивування в світі Є заіальяо ві- домо що Москва після підписан- ня перемир'я з Фінляндією мала всі можливості для вивчення всіх воєнних таємниць Фінляндії В зв'язку з репараціями лоні і роки в кожному поважнішому заводі Фінляндії сиділи московські пред ставники які також мали всі мо- жливості вивчати кожну дрібни- цю що була б корнслою для Мо скіт му і тепер не стоять не-т- пі перешкоди для іою щоб Мо шіа могла про кожну річ у Фін-тян- дії довідаїгпсь офіціальним шляхом А проте Москва збудува ла у Фінляндії сиою шпіпунську сіїку частішу якої недавно роз- бий) і після довюіо закритого про несу учасники якої були засуд- жені на досить високі речпнці у-в'язії- снчя 10 лютою 1954 року був проіолоешннй вирок за яким шеф сітки Ксттунен і капітан лі-тчіс- іш Сатьо отримали по вісім років а друп члени вкупі 10 ро- ків Хоч процес бук таємний все ж таки прилюдність могла довіда тпсь що викриті шпигуни прода вати дуже дріоні і властиво май- же бсізваріїсні інформації З юю роблять висновки що ціла шпінун ська сітка у Фінляндії є радше спробою зорганізувати сильну ор і агітаційну сітку па випадок ко- ні б у майбуїньоліу у цій області наступили тяжчі для Росії умови нн і тоді треба б було лі піп ін формації а їх було б тяжко отри мати з офіцінльніїх джерел Московські іішнгу1111 у Швеції маюіь паюмість далеко більші і поважніші завдання Особливо в області північнопніедськіїх руднп-кі'- Н та іпдросіа'іцііі Афери шипі у-л- ів Апдерсона і і рупії Инббма нп-нніі- тп іакож і інші ділянки заін-тересуваїн- ня Москви і викликали були в свій час (1951—1952 рр) велике занепокоєння н Швеції' та цілому вільному сііігі Цс занепо- коєння не зіа::іо і про і яі ом на-сіуин- пх років а в осені минулою року набрало нового підсилення і зросте з кожним днем і до сьо-юд- ні Причиною іієї акіуаіізації сира гіі шпигунства в користь Москви були нові сенсаційні внкріпія на цей раз в Норвегії Перед иівро-ко- м в найдальше висуненні на північ нориеиькій шровінції Фін-мар- к попала поліція п слід шпн-іуиськ- ої сії кп і арештувала до- сип поважне число московських агентів Процсі: проти них пон- иє і ься сіа дн'ях Але цс ле був кі-ііс- ць бо цьоіо місяця норвезька потіція зробила нове сснся-ційн- с відхрипл — розкриваючи нсінку пііипгунську сіїку під керуванням Асбєрна Сунде і арені тупала вже коло 15 осіб з ним зв'язаних А в іншому місті Норпсіії накраплено на псіву сіїку що за повідОіМлсп-ііям- іі преси мала б буї п відіаіу-ження- м сітки з Фінмарку Про це останнє відкриті поліція ще мов чнгь не подаючи навіть числа а-решго- ваннх Такі сенсаційні події з Норпсіії знайшли широкий Ц- - ік і звернули уваїу політиків па цей відтинок фроіпу холодної війни ІІлішунська сітка в Норвеїії має в норівнанні до шведської далеко поважніші завдання приблизно в іакііі пропоірції як шведська супро пі фінляндської Норвегія нале- жить до Атлянтпчноіо пакту В Нориеіії існують вже військові ба зи 1 1 АТО туди прибувають чне-тсі- їіі трап спор пі зброї зброї етап дартизованої тобто такої самої ік її уживають і інші па]инерп НАТО Ногасгія є одинокою кра їною НАТО що має безпосеред- ній кордон -з- СССР і на території якої будуються воєнні укріплен- ні шо прилягають до соївєгсько-і- о гардопу В Остьо міститься І о лов іа кватнра НАТО для північ ною відтинку (іог'зезЬ'Чіій порт Наг'зік розЗудовало на поважний екслортсзім пункг для шведської сталі Варагськнй фйорд стаи мо-дер- юю базою ві1:ік НАТО цен- тром найдальше на ііііінн вису-нсн- ої "алярмоиої сіктемн" шо за1 безпечена наймедерпішнми радар-іпім- п апаратами Від ці се о зовсім близько до ':овєтськнх баз у Петса мо і Мурманську Такі поважні об'єкти примусили мабуть Москву відступити в цьо- му віріадчу від своєї традиції ші-бпра- пі на фахових ішшунів лю- дей що не мають мар'кн іірокому-ніст- а В останнім викритім шпигун ськілі колі в Остьо юловну ролю грав чоловік давно иідомий з сво- їх прокомуністичних симпатій Вже п!д чсі: еспанської іромадян -- ької в'йнн він брав участь як до броволець а батальйоні Дшмітро-в- а Псае?нувит:ь до Норзегії був якийсь ча: безробітним а за часів німецької окупації зорьпі- - - ІЗ березня 1954 зував групу саботажистів (розумі еться аж тіісля того як Німеччина лочзла війну з СССР )і наніс нім цям великих шкод Серед йою і рули зустрічаються люди з різних суспільних груп ВКЛЮЧНО з од- ним поліцаєм' але з перевазі зони активні комуністи Це ріинож занепокоює Захід бо як виказується у виборах в Норвеїії чим далі на північ тим більше число комуністи У цілому изгілни в:іх коліуністлі н Норве- їії є коло 3 нроц Але коли изятп до уваш окремі області країни то впявінєгь'ся що в сішдсіннпх і)а-йса- ах комуністіз майже немає а наюмісгь в районах Фінмарку і Гролісу їх від 10 -- до 20 відсотків Гака різниця має звичайно свої причіпні Вони доспів складні а-- ле ясні Полерше в цих районах взагалі живе дуже мало людно- стн і тому господарсько вони сла- бо розвішені І 'ЛЮДНІСТЬ живе бід по Це є райони наіірідше виселе- ні н іівропі Далі в них районах Москва мала можппіісіь прове- сти особливу кампанію корнста- - ючи з нагоди коли після відступу німців вислала там свої війська як визволителів Відділи що там були мали особливий наказ пово- дишся іак щоб заііиіпіін ва со- бою якнайкраіще зраження Це строю допильновувалось В додаг ку до цьою цг райони багаїо кр'а ще чуюп московські ііроплаїїдив ні рлдіоаііднції і} норвезькій мові йк свої власні На кінець велику ролю в насіав'тсніні подносіп ірае побоюваннія що у випадку війни Москва без труду захопи і ь ці об іпсіі і тому багато дехю забез- печує і Ь'лі вже іепер щоб не по- пасти до групи репресованих Треба пюдліятись то нововід-крі- пі піііііігуїііські афери відкрпюп очі не одному полії икові п павіїь і не одному і ромадннинові Вже минулі шпигунські афери н Швеції сіірнчпііііііісь до поважною змен шепни числа сіімша піків комуніз- му В Швеції відсоток комуністи іпі'Х виборців зЧісашппіся до -- 15 проц в Данії з 48 до 43 в Нор-неі- ії з 58 до 50 проц Але най- більшу користь принесу 1 1 иідкріп тя в Норвеїії відкриваючи поіі-ніко- м очі на факг шо жодна їх примирлива політика чи певгра-чіз- м не спрпмає 'Москви від її а-ьрсе- нвних намірів Це можливо спонукає їх зміниш свою "ос і рів ну" поіііпку і влитися в актину бороіьбу з пім імперіялізмом зі Сходу що заі рожує н першу чер- гу їхній самосгійносіі В Леник ЛІ Сосіюпсікіій П наших попередніх стат ми розглянули загально тенденції американської ак- туальної зовнішньої політи- ки коли мова про взаемовід посини США— СССР як теж визначили фактори які по- винні б мати вирішальний вплив на розпиток подій у випадку загострення конф- лікту Заходу зі совєтським бльоком Треба відмітити що того роду тематика за останні ро ки була відносно широко спопуляризована їй присвя чено багато праць які від- бивають погляди і офїціяль них чинників і окремих груп та середовищ чи прямо о-кре- мих осіб на справу від ношення США до Советсько го Союзу В цій нашій статті ми б хо тіл и зупинитися над позиція ми то їх займає 'г зв Аме риканський комітет визво- лення від большевизму а які дуже вичерпно з'ясував чіль ний діяч того комітету ав- тор багатьох праць з підсо- - вєтської іпроблематики Ю Лаїіонс у своїй найновішій публікації "Наші таємні со- юзники — народи Росії") Аиаліза тієї публікації дасть нам змогу познайоми- тися з концепцією і ідеями тієї групи американських пу бліцистів політиків і інших впливових людей які пропа ) "Оиг зесгеї АНіез іЬе тзеоріез о£ Киззіа" Ьу Еиепе Ь'опз Ьі1е Вгошп & Со 1953 7 Нова тактика але ті самі Чи'' її: Так окр&гдив політику нозого совєтського режиму кол брнтач-ськи- й амбасздор у Москві сер Давид Келлі в інтерв'ю з представ ннком журналу "Юнайтед СтеЛтс Нюс еяд Ворлд Репорт" від 26 2 Нижче подаємо деякі стверджен- ня сера Келлі шодо ситуації в СССР П(итання): Яка Ваша реакція на брак якихось результатів з берлін ської конференції між США Бри танією Францією і СССР? В(ідновідь): Я тім' не здивова- ний зокрема коли основнішс роз цінкдватп сіпуацію II: Чи можете щось про те до кладніше сказати? В: Комуністичні лідери СССР) є пов'язані залізним панцерелі док трпкп Вона є комбінацією вчен- ня Маркса Леніна Сталіна Ця док трпна все у світі інтерпретує по своєму Ці люди па верхівці не можуть оутп захитані т диску- сією ні аргументами ні особисті: ми почуваннями []: Чи це далі зобов'язувало під коли керму пергбрали Ленін а відтак Сталін? ( В: Так Невдача західніх уря- дів публічної оиіпії а можливо передусім президента Рузвслга до битися уточнення совєтських цілей спричинила те що СССР під за- кінчення 2-- ої світної війни до- бився незвичайного побільшення і це спіло причиною нинішнього на пруженії я П: Чи Ви маєте на увазі ялтан-ськи- й договір 1945 року між США Британією і СССР? В: Він є тільки прикладом Най більшою ілюзією було переконан- ня що совєїські лідери не різнять- ся від звичайних західніх полі пі- ків які живу і ь з дня на день без окреслених перспектив на довшу меіу і яких можна відчужи пі від їхніх цілей безпосереднім пере-мовлепп- ям II: Чи розглядаючи вислови за- хідніх експертів Ви можете сказа- ти що в СССР відбуваються якісь зміни - - В: При такому питанні ми до-хецн- мо до самої основи в труд нощах зрозуміти СИР В комун- іст перемішана доктрина широкої сі раї сі ії в так пікою на близьку меіу Якщо ми візьмемо це за крімерій про що прсипі говорив сам Сіаліп тоді ми зможемо мані надійний коїм паї: в оцінні подій Перешкодою є і є що люди на За- ході часю розцінюють події відпо ') В тексті вживається терміну "Росія" Не окреслення ми переда- ємо — СССР а російський пере- даємо — совєгськнй Стаття четверта! Ділема американської політики і вирішальні фактори в конфлікті Схід — Захід тях гують активну політику ви зволення і стоять цілком ви разно за ліквідацію совєтсь кого режиму У цілому вах-ля- рі різних американських середовищ і напрямків ця група поруч тотожної за ці- лями але більше обмеженої щодо засягу діяння (терито ріяльно) групи т зв Вільної Европи 'може відограти ви- значнішу ролю і змобілізу-ват- и для своїх заложень а- - мериканську опінію Але ча віть абстрагуючи від того треба ствердити що ця гру па є практично продуктом тієї дійсности що заіснувала у світі після другої світової війни і посередньо є теж відповіддю на ділему перед якою найшлася американсь ка зовнішня політика Книга Ю Лайонса викли- кала ряд відгуків Коли ж йдеться про українську оцій ку тієї книги то з засаді на- ша критика сприйняла її не- гативно Це сталося не без причиїни хоч на нашу гад- ку рецензенти розглянули тільки ту частину з цілої пра ці що стосується українсь- кого питання поминаючи ії: ші аспекти проблема гики Засадничо Ю Лайонс як можна ствердити на основі його праці задумав не тіль кн проаналізувати загальну ситуацію на політичному від тинку в США і в СССР але теж поробити ряд висновків і пропозицій щодо дальшої практичної діяльности щоб добитися у світі стабілізації відносин Відповідно до то ч у- - '?:& £'£-- ' відно власних бажЕИь (вішфул тін керс) чи намагаються поясниш події підловід'но до особистих по- глядів Існші виявляються коротко- зорі Засгдшічо людей викликує невдоволення моє наголошування доктрини Але це є єдиний шлях за яким можна дійти до правди Л: Чи Ви можете пояснити як Ви розумієте оте перемішання стра тегії з тактикою? В: Ця двостороінла форма в дії була сформульована вже давно Л нішім і Сгаліном Я наголошую її бо мені здається що вона є клю- чем до зрозуміння совєїської за- кордонної політики за останніх ЗО років Для ілюстрації треба нага дати ранню на повну скалю на- креслену стратегію що мала за завдання реалізувати світову ре- волюцію Був час коли комуніс- там було доручено підтридіунатп Гітлера щоб не допустити до' пе- ремоги соціялдемократів Скоро після того стратегія далі спрямо- вана па світову революцію вима- гала тактику спрямовану проти Гітлера і тоді почався період "па-родн- іх фронтів" у Франції' і під- тримування ідеї про безпеку під покровом Ліги Націй Пізніше при йшов період спізменгу щодо Гіттс ра В 19-1- 1 році німецька інвазія наказала піти па союз з Заходом Зараз після 2-- ої світової війни ко- ли совєтеїжа скспанізія процвіїаіа стратегія і тактика сталії тотожні Це був період "твердої" лінії су- проти Заходу з Андреєм Клано- вим як речником Коли ж під кінець 1952 року Сталін зрозумів що він насправді спричинився до незвичайного ус- піху пляну Маршала створення НАТО інтервенції ОН в Кореї Він відчув що потрібно знову ступи пі на шлях відмінної тактики І!: Як це виявилося? В: На цс вказує багато фактів-Сталі- н дав посолоджене інтерв'ю зокрема з лііразніпм намаганням з'єднані собі італійських лівих со-ціяііс- гів влаштовуючи особисту розмову з П'єрро Неніні Під кі- нець 1952 року ш'а заповів що західні держави розсваряться між собою На в'їзді компартії він за- повів що було б найкраще об'єд- нані свої вусилля під прапором незалежна: і п парадів і свободи людини Якщо совєтська політи- ка від часу смертп Сталіна має по- знаки примирливо'стії то наміряв ді не є продовжування того що було а не розрив з минулим На думку сера Д Келлі пайбіль ше кіоіпотін для совєтського ре- жиму на сьогодні справляє німець ка проблема Останні вибори в За- - го пляну за яким побудо- вана книга Лайонса ми по- стараємося її розглянути Правильне заложеиня Мусимо відразу стверди- ти що Ю Лайонс вийшов з цілком правильного зало- жеиня: Стабілізація відносин у світі мислима тільки при передумові ліквідації тота літарного совєтського режи му Американська політика мусить бути реалізована під кутом перемоги вже у холод ній війні якщо світ не має найтися в обличчі жахливої третьої світової війни Пе- редумовою виграної в періо ді т зв холодної війни є не збройна сила не атомна чи воднева бомба але синхро- нізація дій Заходу з народа- ми СССР (Лайонс постійно вживає анахронізму народи Росії") Захід в тому СІНА роб- лять засадничу помилку ко ли розглядають совєтський режим за справжнього репре зє'нтанта і 'виразника просто ру і народів які найшлися під його контролею Займа- ючи таке становище офіцї-яльн- і американські чинники дуже нерадо хотіли б звер- татися прямо понад голови совєтського режиму до по- неволених народів хоч ті народи є найнадійнішим і найиевніншм союзником За ходу в його боротьбі з совєт ським тоталітаризмом "Ми повинні грати власнії ми картами що виявляють силу — пише Лайонс Але нашим асом не є атомна бом ба Ним є перманентна гро нмаашдяінстаьєкма нівісйонюазнвикСиССжРдутдье На Наше ВИЗВОЛення ияшм▼ допомогу і наш провід Як довго ми акцептуємо не- похитність комуністичного правління внутрі Росії тяи-- ' - л ' ' -- -г ''' 'Ч Л - І-- ІК УІІ ' - 'лТ "Течиві ЦІЛІМ! ХІДНІЛ НІЛІЄІЧЧІІНІ ня'оІіСгЛ-- 2 пежнм Матенкпнп пЛгі-?С- і дп впинили як нер"е"а"лаьдназ ьєтські розрахунки 'і нТ'ц'к реальних припущення] та1? ка щодо Німеччині бх-і'і--1 ид ІІ1гНіп Х„„:- - -- іиа оори в західіній н:м :г ' " '"МІ ""~ " """ "---- І -- 'МЦЇВ СС'-- ' ніяк не боїгмя спийИЕінікПі яті Дли„Пш'гПІІІп„І с„иЧсІІшіЧкНиІІдКо"ю'по~ "чилитс-со- оІ у(ОтпЦДІ?ЇІ _ _ягпегії Чягятлііі V е„ _уут 3 ооку становище СПІД а 3 НА1Й ііріпітппіітіісі и: г-- 'і 1 ~Чі М іК""иипщі " ч'МСЧЧІІШі ' -- л„ ОДіі '""' иькі лідер реконалі шо німці самі 3иог1 стати для СССР попонною зЗ 1"""' " к -- =ться про коми лип іміііш іо НІН а летті — не є том але СССР Цц'Л советськпч іроводіпь ніл лич инкорнсговує 1У п гадлу сі' ВТПгт- - "'Дтріїїі гпЦтпікавмііНдшуімкиII Дм Келлі щ00 _ _ ~чм і імли д ілеТЛІ II СЛ правильним погляд м0в1яв С( снтеаліровзліСчиСвСР вдійанлиеко бопозапдруедгі продукції на Заході Д Кетті рс'коіісчіпй що "цС смішна дн ки В совеїській системі вони (ь и ишсшікі лідери МОЖУТЬ ц схочуіь кожної хвилини' }" сталь вужити на продукцію зброї Хоч ваіальна продукція сталі СССР менша як на Заході то в личина зброєневої продукції І що не рівна то безсумнівно біі ша" Смерть Сталіна не змінила ДУ внутрішніх сил в СССР зокр ма не підняла до такої висоти р вєтської армії як не думають ч Заході Д Келлі переконаний и в деякій мірі вначення генерії і армії піднялося про це свідчаї Різні назначеная військових люде' ртс в засаді керівним чинником с сіається партія що спирається : МВД Немає теж підстав зараз прші скапі що 'Малспков є вже над' ним спадкоемцсім Сталіна Він її кпщо в періоді боротьби за по цію і мусить себе виправити і новій функції З Маленковів к пер приблизно така сптуаичл Сіатіпом після смертп Лем Коли йдеться про інші вшр ні справи СССР то там без німії суттєвих вмін Якщо ВПРОВЗДАИ новації то іількп з 'метою мір пити новий режим Не зягАіт па ніяікі заповнювання в СССР а- - лі ра'зяча диспропорція між щ ля'чою клікою і населенням М тОВА ТАКТИКА — стор ральні зв язки з російські ми народами Ми не маси: нічого їм сказати Ми дали стаємося як і досі невтри ними якщо не ворогами і відношенні до їх безупинн1 боротьби з червоним мом Нерозуміння східньоевро лепського комплексу Поставивши правильну ягнозу щодо недомагань мериканської політики відношен-н- і СССР Ю йонс несподівано заплутаН ся в проблематиці коли му довелося перекинути! на європейський а зоьот східньоевропейський грул Вправді він покликається ц знання обстановки у СхідМ Европі бо мовляв він Щ побував протягом шести Р1' ків і мав нагоду основно ОД знайомитися з підсовєШ кою дійсністю але поданій ним матеріял чи насвітДі вання проблем виявляє йому та дійсність цілком чу жа що він тільки дуже і[ біжно в зорієнтованії до того тенденційно Ю Лайонс намагається и світліші проблему росіись1 го комунізму проблему ємовідносин між російськії і не-ппгінгкк-- имі! народи111 СССР хоче відповісти нз тання з якими кличами ' якою концепцією І1ІДІІ'ТІ1' інародів СССР п„: п„„пи'ія З ЙОГ праці покажуть нам як ніпчп пін нягпітТЮЄ ТІ П" ' ня піп пій ягня МУСИ" гати'вно позначитися і на роблених ним висновках Для Ю Лайонса (як З його однодумців з влуіц килпісіу іАмер: ~ : „о є 0 "-че- ця реж ній 84 "росія?і ііп киліушлм п ~ і „з - яуч о и кнне-нн- м зі ЗОВНІ Щ'Л ДОВГО ми птшнясчг т™: „ І гт л поп ТВЄРД холопчно - політичні і мо-- ням що російський у ' чл "и-- Ч ' :Ніч)
Object Description
Rating | |
Title | Homin Ukrainy, March 13, 1954 |
Language | uk |
Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
Date | 1954-03-13 |
Type | application/pdf |
Format | text |
Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
Identifier | HominD30000237 |
Description
Title | ubde0660 |
OCR text | !У 'лі- - к ті? лаг--- ?♦ N4 СТ-- }' & ~и % І нашогоіеіролейського кореспондента Шпигунські афери в Скандинавських країнах СнГоЬвропеЯш почувшії в розмаві ПЛг'" слово ""на острові" зразу знають ш'п йчр мпнл ппп Англію "Остоов" [5і "острови" і "континент" це вира- - Т: зн які здобули собі право гродіа- - ' дялствз и усій Европі і кожний ї знає що під ті їм и поняттями крн- - V' етьея протиставлення Амімії Шко-- " тії та Ірландії решті краї Евро і СІ' Г Г'іг 1Л Лу пн Але мало то з спролсишв знає що це поняття не ііріішіпнло-с- я в скандинавських країнах В них ипрлпді є також часто ужіша не слово "остров" і "континент" але в зовсім іншому значенні: "о-стро- в" — це Скандинавія а кон- тинент — решта Нііроші Це іісшят тя і протпстанлення що в остан- ніх ролах набрало досить пшіуляр ностії — не є зовсім нове Свої по чаткп воно має вже и середньовіч- чі але право громадянсіна здобуло собі лише в останніх десятиріч-ча- х Ця народна термінологія хоч ви глядає на перший нагляд маіаваж пою справою н дійсності є поваж ним пі:нхолоіічнпм чіііііінколі що має великий вплші на розвиток по літпкп північних країн Впстарчить поглянути па ісюрію міжнародніх контакті1 в останніх десятиріччях июб переконатись яку велику ро-т- ю ц світовій політиці і рає цс пси холоіічпе підложжя для скандинав ської людностн Швеція то заііп-ма- є масив і центр скандинавсько-- ю простору поімііімо всіх нама-іаіі- ь не дається іпііінуш в орбі- ту західньої оборонної системи Норвегія хоч є членом МАТО (Пін ііічноатляїпіііського пакту) зав-жи- іі при кожнії! паї од! демон- струє своє пов'язання з іншими країнами півночі Ще виразніша в тому відношенні політика Данії що свою часу 1 кликала була по- важні реакції в Америці особли- во після віддання совєіам побудо- ваного в Данії новиною корабля ф Богатирчук російськими очима Як розцінюють ролю і роботу Богатпрчука і йому подібних мос- ковських лакеїів певні російські крупі які теж зміряють до збере ження єдиної і неділимої Росії пі- сля повалення большсіішзму але йдуть до тої'о іншими ЯК НТС 'й ін шовіністичні російські круги шляхами — наводимо для інфор- мації наших читачів харакіерпстпч ні місця зі стані В Аннснського "Українці і пан Богатирчук" що була поміщена в "Новому русеко му слові" під 16-г- о люті о ц р Автор виходить з тою лаюжсп-н- я що ставка на Богашрчука Дії кою й т п федералісті не може принести росіянам жодної "знач- нішої помочі в праці для об'єднав ня нашої (російської —прмп рсд) многонаціональної еміграції" Ціль такого очевидна — збереження ро сійської імперії До треба йти лише ііншпімн як солідарне пі шляхами Заміси неіації україн- ської проблеми а :іавііь оанере-ченн- я існування українців автор заступає концепцію ненередрішен ства в питаннях розв'язки майбут- нього Сотієтсікого Союзу а в то- му й пн івііііл України "Про іс чоі о хоче більшій ь у-країнс- ького народу пише ІЗ Ан-ненськ- нй" ми довідаємоіся коли народ вислови і її свою волю До тої пори всі запевнення сміїраційннх самосііПнпкін й анти самостійників то лише ваші ви- словлюють цю волю є однаково голословні" Суспільно - ПОЛІТИЧНИЙ тижневім видає В-ч- а Спілка "Гомін Україш" з обм йор РеддгуеКрЛЕГІЯ ! Складання кожного чергового чи сла закінчується у понеділок До--' писи і оголошення до кожног -- ' чергового приймається до V" п'ятниці включно Редакція не _ тае надісланих матеріялів і засте-V- - рігае собі право їх скорочувати ті Ді- - справляти Статті підписані прізвм £#''-ще- м чи ініціялами автора не є висловом становище Редак ції' за змінсет воідгоплоовшіденаьє гедвкщя УМОВИ ПЕРЕДПЛАТИ В КАНАДІ І США: ііс 'На рік - М -'- -' ' Ч П у 1- - -- Сілії 1 цього тоді зможе числа звер ко-- V нечно і ' $54)0 піврічно — 1275 чвертьрічно — $150 Інших країнах пімоваотність $575' річно КІДО піврічно $иВ5СМРТЮМ ЙАТЕ5: 'ШіірСишбл &Х}ВА—1Ш рег уеаг И №%'' 'с пгеє повіві Зпі ' Т Тл РогНиі г(м 74 ~м ш V-- ! т: " з " '- - г- - '▼— — " '! та відмови Америці у оправі по-буд- ові військових баз на терито- рії Данії Скандинавія хоче отже іратн в світовій політиці ролю певного самостійною обсерватора і ис-втральн- ою Захід звичайно не ба жання старається реміекгуаатн хоч не перестає переконувати кож- ною з скандинавських партнерів V тому шо їхня доля є іісно по в'язана з долею Заходу і тільки з ним він може він раї п Захід я особливо Америка знає вартість північних баз посередніх чи без- посередню сусідів Москви і радо бачила б всі ірії держанії півночі а навіть і Фінляндію в спсіемі бу-фсір- шіх держав з загараліовани-мі- і кордонами Москва знову ж знає також сла-бо- сіі Заходу а юловио і свої ко- ристі які принесло б її посідан- ня ліичічіюго простору Бвропп і зі своєї сторони робить вповні відкритий тиск на кожну із згада пп країн не залишаючії невико- ристаною кожну пагоду Московсь кпх нот інтервенцій і поіроз в сторону Норпсіії Швеції і Данії ьс леїко було б тут персчпсііпп Вони повіоряються майже що мі- сяця я може її що тижня Про' них уже навіть мало мо лише бо поки сталії вже будсичою спра- вою Ще більше активності! виявляє Москва :і іншому аспекті — без-посередч- ьої боротьби що впявля еться у формах шпигунської діяль пости Ця діяльність шо набрала особливого розююсу в кінці ми Ііулого року і зосереджує уваїу світу ще й досі не є' однак одчо-родн- а в цілій Скандинавії чи рад- ше півночі Еііропп У Фінляндії наприклад шпигунська діяльність як показав до он ід має радше ха- рактер забезпечення на майбут- ність Коли тому три місяці фін- - Заступаючи такі виразні пепс-редрішенс- ькі позиції авіор відкп дає як нереальний підхід н іЗо-іаінрчу- ча який бажав би "збсрсі-і- п для України стаїус російської п-рсівіп- ції з контрольованими віі-щп- ми органами й обмеженим роз вінком місцевої національної куль тури Для ІЗогагнрчука українська кульїура яівіятєься лише певним етапом в розвитку загальної і ви щої російської кульїури" Тим ча- сом сам авіор на підставі аналі- зи факінчиою стану на україн- ських землях доходить до такою твердження що "облюскоилені у-краї- нці (ціпу Боїатпрчука й Бо- сою — прим рсд) належать у ве- ликій мірі до нащадків російської інтелігенції в іоіі час коли базою самостійників па Східній Україні стало селянство і помп інтеліген ція зі селян і робітників Коли ан-тпболііііев- пзм перших спирається на споминах про "добрі старі ча- си" то нова інгсліїсішія таких спо мпнів не має Ідейну базу в своїй бороіьбі проти соїіієгськоіо режи- му вона знайшла в самостійніш-тв- і з яким пов'язує здійснення своїх соція нно - ІЮЛІ1ИЧНПХ стрем лінь У тому суітєвим Є ТС 1110 українська школа і лі і ера тура про будили її ній національне само- пізнання яке не може миришся зі сішкою Кремля на російський вс ликодсржтіннй шовінізм Це в буквальному змнсіі діти "страш- них років України" які сконцен- трували в собі величезний заряд ненависті! до большевнцької дик татури яка в роках колективіза- ції лікнідушла шросіки україн- ського культурною ренесансу Ця націоналістична ііпетіїеннін широко заступлена па емії рації Вона дуже динамічна і мало склои на до компромісів" Толі у не диво підкреслює п 13 Амнепськіїй що Москва її бороіь бі з українським націоналізмом змушена оуіа піти на таким грюк як і оіоенс відмічувапня в цілому Совєіісічкому Союіі роковин Пе- реяславською доюиору при рів- ночасному веденні боротьби з "буржуазним націоналізмом" "У ствердженнях п Богатпрчу- ка бачить українська інтеліген- ція те саме що стільки років гаер діш большевнцька Досква — то без провідництіва великою росій- ської о народу українці на ніщо не спосібні" Тому заключає автор ставка на Бсгатнрчука не має майбутнього Ми хочемо його висновки допов- нити ще тим що майбутнього не має теж ставка на непередрішеп-ств- о' бо український народ не ли- ше є вже національно свідомий але рін виразно" недвозначно вн-ян- ш спою правдиву волю держав ним актом з 22-г- о ігічгія 1918 і 1919 а бегпереоивна оеьолюиіпло- - ГА-?-ре- гГх И0іи' ~ вігзволь-н- а бороть ШШй ''~ЯУVІГ'?'"™™Л"'ив~т1РРУ'ИВВПЬ0ачнсьоогошдндітізерIдI жус ваіі л-г- їіі гїПрмулі л'і Г"-яі-- - - ба яка триває вимовно і недво- - ГОМІН УКРАІНИс ляндська поліція заарештувала ві- сім осіб шікрнвзючн шпигунську сітку шо працювала на користь Москви то це викликало неабияке здивування в світі Є заіальяо ві- домо що Москва після підписан- ня перемир'я з Фінляндією мала всі можливості для вивчення всіх воєнних таємниць Фінляндії В зв'язку з репараціями лоні і роки в кожному поважнішому заводі Фінляндії сиділи московські пред ставники які також мали всі мо- жливості вивчати кожну дрібни- цю що була б корнслою для Мо скіт му і тепер не стоять не-т- пі перешкоди для іою щоб Мо шіа могла про кожну річ у Фін-тян- дії довідаїгпсь офіціальним шляхом А проте Москва збудува ла у Фінляндії сиою шпіпунську сіїку частішу якої недавно роз- бий) і після довюіо закритого про несу учасники якої були засуд- жені на досить високі речпнці у-в'язії- снчя 10 лютою 1954 року був проіолоешннй вирок за яким шеф сітки Ксттунен і капітан лі-тчіс- іш Сатьо отримали по вісім років а друп члени вкупі 10 ро- ків Хоч процес бук таємний все ж таки прилюдність могла довіда тпсь що викриті шпигуни прода вати дуже дріоні і властиво май- же бсізваріїсні інформації З юю роблять висновки що ціла шпінун ська сітка у Фінляндії є радше спробою зорганізувати сильну ор і агітаційну сітку па випадок ко- ні б у майбуїньоліу у цій області наступили тяжчі для Росії умови нн і тоді треба б було лі піп ін формації а їх було б тяжко отри мати з офіцінльніїх джерел Московські іішнгу1111 у Швеції маюіь паюмість далеко більші і поважніші завдання Особливо в області північнопніедськіїх руднп-кі'- Н та іпдросіа'іцііі Афери шипі у-л- ів Апдерсона і і рупії Инббма нп-нніі- тп іакож і інші ділянки заін-тересуваїн- ня Москви і викликали були в свій час (1951—1952 рр) велике занепокоєння н Швеції' та цілому вільному сііігі Цс занепо- коєння не зіа::іо і про і яі ом на-сіуин- пх років а в осені минулою року набрало нового підсилення і зросте з кожним днем і до сьо-юд- ні Причиною іієї акіуаіізації сира гіі шпигунства в користь Москви були нові сенсаційні внкріпія на цей раз в Норвегії Перед иівро-ко- м в найдальше висуненні на північ нориеиькій шровінції Фін-мар- к попала поліція п слід шпн-іуиськ- ої сії кп і арештувала до- сип поважне число московських агентів Процсі: проти них пон- иє і ься сіа дн'ях Але цс ле був кі-ііс- ць бо цьоіо місяця норвезька потіція зробила нове сснся-ційн- с відхрипл — розкриваючи нсінку пііипгунську сіїку під керуванням Асбєрна Сунде і арені тупала вже коло 15 осіб з ним зв'язаних А в іншому місті Норпсіії накраплено на псіву сіїку що за повідОіМлсп-ііям- іі преси мала б буї п відіаіу-ження- м сітки з Фінмарку Про це останнє відкриті поліція ще мов чнгь не подаючи навіть числа а-решго- ваннх Такі сенсаційні події з Норпсіії знайшли широкий Ц- - ік і звернули уваїу політиків па цей відтинок фроіпу холодної війни ІІлішунська сітка в Норвеїії має в норівнанні до шведської далеко поважніші завдання приблизно в іакііі пропоірції як шведська супро пі фінляндської Норвегія нале- жить до Атлянтпчноіо пакту В Нориеіії існують вже військові ба зи 1 1 АТО туди прибувають чне-тсі- їіі трап спор пі зброї зброї етап дартизованої тобто такої самої ік її уживають і інші па]инерп НАТО Ногасгія є одинокою кра їною НАТО що має безпосеред- ній кордон -з- СССР і на території якої будуються воєнні укріплен- ні шо прилягають до соївєгсько-і- о гардопу В Остьо міститься І о лов іа кватнра НАТО для північ ною відтинку (іог'зезЬ'Чіій порт Наг'зік розЗудовало на поважний екслортсзім пункг для шведської сталі Варагськнй фйорд стаи мо-дер- юю базою ві1:ік НАТО цен- тром найдальше на ііііінн вису-нсн- ої "алярмоиої сіктемн" шо за1 безпечена наймедерпішнми радар-іпім- п апаратами Від ці се о зовсім близько до ':овєтськнх баз у Петса мо і Мурманську Такі поважні об'єкти примусили мабуть Москву відступити в цьо- му віріадчу від своєї традиції ші-бпра- пі на фахових ішшунів лю- дей що не мають мар'кн іірокому-ніст- а В останнім викритім шпигун ськілі колі в Остьо юловну ролю грав чоловік давно иідомий з сво- їх прокомуністичних симпатій Вже п!д чсі: еспанської іромадян -- ької в'йнн він брав участь як до броволець а батальйоні Дшмітро-в- а Псае?нувит:ь до Норзегії був якийсь ча: безробітним а за часів німецької окупації зорьпі- - - ІЗ березня 1954 зував групу саботажистів (розумі еться аж тіісля того як Німеччина лочзла війну з СССР )і наніс нім цям великих шкод Серед йою і рули зустрічаються люди з різних суспільних груп ВКЛЮЧНО з од- ним поліцаєм' але з перевазі зони активні комуністи Це ріинож занепокоює Захід бо як виказується у виборах в Норвеїії чим далі на північ тим більше число комуністи У цілому изгілни в:іх коліуністлі н Норве- їії є коло 3 нроц Але коли изятп до уваш окремі області країни то впявінєгь'ся що в сішдсіннпх і)а-йса- ах комуністіз майже немає а наюмісгь в районах Фінмарку і Гролісу їх від 10 -- до 20 відсотків Гака різниця має звичайно свої причіпні Вони доспів складні а-- ле ясні Полерше в цих районах взагалі живе дуже мало людно- стн і тому господарсько вони сла- бо розвішені І 'ЛЮДНІСТЬ живе бід по Це є райони наіірідше виселе- ні н іівропі Далі в них районах Москва мала можппіісіь прове- сти особливу кампанію корнста- - ючи з нагоди коли після відступу німців вислала там свої війська як визволителів Відділи що там були мали особливий наказ пово- дишся іак щоб заііиіпіін ва со- бою якнайкраіще зраження Це строю допильновувалось В додаг ку до цьою цг райони багаїо кр'а ще чуюп московські ііроплаїїдив ні рлдіоаііднції і} норвезькій мові йк свої власні На кінець велику ролю в насіав'тсніні подносіп ірае побоюваннія що у випадку війни Москва без труду захопи і ь ці об іпсіі і тому багато дехю забез- печує і Ь'лі вже іепер щоб не по- пасти до групи репресованих Треба пюдліятись то нововід-крі- пі піііііігуїііські афери відкрпюп очі не одному полії икові п павіїь і не одному і ромадннинові Вже минулі шпигунські афери н Швеції сіірнчпііііііісь до поважною змен шепни числа сіімша піків комуніз- му В Швеції відсоток комуністи іпі'Х виборців зЧісашппіся до -- 15 проц в Данії з 48 до 43 в Нор-неі- ії з 58 до 50 проц Але най- більшу користь принесу 1 1 иідкріп тя в Норвеїії відкриваючи поіі-ніко- м очі на факг шо жодна їх примирлива політика чи певгра-чіз- м не спрпмає 'Москви від її а-ьрсе- нвних намірів Це можливо спонукає їх зміниш свою "ос і рів ну" поіііпку і влитися в актину бороіьбу з пім імперіялізмом зі Сходу що заі рожує н першу чер- гу їхній самосгійносіі В Леник ЛІ Сосіюпсікіій П наших попередніх стат ми розглянули загально тенденції американської ак- туальної зовнішньої політи- ки коли мова про взаемовід посини США— СССР як теж визначили фактори які по- винні б мати вирішальний вплив на розпиток подій у випадку загострення конф- лікту Заходу зі совєтським бльоком Треба відмітити що того роду тематика за останні ро ки була відносно широко спопуляризована їй присвя чено багато праць які від- бивають погляди і офїціяль них чинників і окремих груп та середовищ чи прямо о-кре- мих осіб на справу від ношення США до Советсько го Союзу В цій нашій статті ми б хо тіл и зупинитися над позиція ми то їх займає 'г зв Аме риканський комітет визво- лення від большевизму а які дуже вичерпно з'ясував чіль ний діяч того комітету ав- тор багатьох праць з підсо- - вєтської іпроблематики Ю Лаїіонс у своїй найновішій публікації "Наші таємні со- юзники — народи Росії") Аиаліза тієї публікації дасть нам змогу познайоми- тися з концепцією і ідеями тієї групи американських пу бліцистів політиків і інших впливових людей які пропа ) "Оиг зесгеї АНіез іЬе тзеоріез о£ Киззіа" Ьу Еиепе Ь'опз Ьі1е Вгошп & Со 1953 7 Нова тактика але ті самі Чи'' її: Так окр&гдив політику нозого совєтського режиму кол брнтач-ськи- й амбасздор у Москві сер Давид Келлі в інтерв'ю з представ ннком журналу "Юнайтед СтеЛтс Нюс еяд Ворлд Репорт" від 26 2 Нижче подаємо деякі стверджен- ня сера Келлі шодо ситуації в СССР П(итання): Яка Ваша реакція на брак якихось результатів з берлін ської конференції між США Бри танією Францією і СССР? В(ідновідь): Я тім' не здивова- ний зокрема коли основнішс роз цінкдватп сіпуацію II: Чи можете щось про те до кладніше сказати? В: Комуністичні лідери СССР) є пов'язані залізним панцерелі док трпкп Вона є комбінацією вчен- ня Маркса Леніна Сталіна Ця док трпна все у світі інтерпретує по своєму Ці люди па верхівці не можуть оутп захитані т диску- сією ні аргументами ні особисті: ми почуваннями []: Чи це далі зобов'язувало під коли керму пергбрали Ленін а відтак Сталін? ( В: Так Невдача західніх уря- дів публічної оиіпії а можливо передусім президента Рузвслга до битися уточнення совєтських цілей спричинила те що СССР під за- кінчення 2-- ої світної війни до- бився незвичайного побільшення і це спіло причиною нинішнього на пруженії я П: Чи Ви маєте на увазі ялтан-ськи- й договір 1945 року між США Британією і СССР? В: Він є тільки прикладом Най більшою ілюзією було переконан- ня що совєїські лідери не різнять- ся від звичайних західніх полі пі- ків які живу і ь з дня на день без окреслених перспектив на довшу меіу і яких можна відчужи пі від їхніх цілей безпосереднім пере-мовлепп- ям II: Чи розглядаючи вислови за- хідніх експертів Ви можете сказа- ти що в СССР відбуваються якісь зміни - - В: При такому питанні ми до-хецн- мо до самої основи в труд нощах зрозуміти СИР В комун- іст перемішана доктрина широкої сі раї сі ії в так пікою на близьку меіу Якщо ми візьмемо це за крімерій про що прсипі говорив сам Сіаліп тоді ми зможемо мані надійний коїм паї: в оцінні подій Перешкодою є і є що люди на За- ході часю розцінюють події відпо ') В тексті вживається терміну "Росія" Не окреслення ми переда- ємо — СССР а російський пере- даємо — совєгськнй Стаття четверта! Ділема американської політики і вирішальні фактори в конфлікті Схід — Захід тях гують активну політику ви зволення і стоять цілком ви разно за ліквідацію совєтсь кого режиму У цілому вах-ля- рі різних американських середовищ і напрямків ця група поруч тотожної за ці- лями але більше обмеженої щодо засягу діяння (терито ріяльно) групи т зв Вільної Европи 'може відограти ви- значнішу ролю і змобілізу-ват- и для своїх заложень а- - мериканську опінію Але ча віть абстрагуючи від того треба ствердити що ця гру па є практично продуктом тієї дійсности що заіснувала у світі після другої світової війни і посередньо є теж відповіддю на ділему перед якою найшлася американсь ка зовнішня політика Книга Ю Лайонса викли- кала ряд відгуків Коли ж йдеться про українську оцій ку тієї книги то з засаді на- ша критика сприйняла її не- гативно Це сталося не без причиїни хоч на нашу гад- ку рецензенти розглянули тільки ту частину з цілої пра ці що стосується українсь- кого питання поминаючи ії: ші аспекти проблема гики Засадничо Ю Лайонс як можна ствердити на основі його праці задумав не тіль кн проаналізувати загальну ситуацію на політичному від тинку в США і в СССР але теж поробити ряд висновків і пропозицій щодо дальшої практичної діяльности щоб добитися у світі стабілізації відносин Відповідно до то ч у- - '?:& £'£-- ' відно власних бажЕИь (вішфул тін керс) чи намагаються поясниш події підловід'но до особистих по- глядів Існші виявляються коротко- зорі Засгдшічо людей викликує невдоволення моє наголошування доктрини Але це є єдиний шлях за яким можна дійти до правди Л: Чи Ви можете пояснити як Ви розумієте оте перемішання стра тегії з тактикою? В: Ця двостороінла форма в дії була сформульована вже давно Л нішім і Сгаліном Я наголошую її бо мені здається що вона є клю- чем до зрозуміння совєїської за- кордонної політики за останніх ЗО років Для ілюстрації треба нага дати ранню на повну скалю на- креслену стратегію що мала за завдання реалізувати світову ре- волюцію Був час коли комуніс- там було доручено підтридіунатп Гітлера щоб не допустити до' пе- ремоги соціялдемократів Скоро після того стратегія далі спрямо- вана па світову революцію вима- гала тактику спрямовану проти Гітлера і тоді почався період "па-родн- іх фронтів" у Франції' і під- тримування ідеї про безпеку під покровом Ліги Націй Пізніше при йшов період спізменгу щодо Гіттс ра В 19-1- 1 році німецька інвазія наказала піти па союз з Заходом Зараз після 2-- ої світової війни ко- ли совєтеїжа скспанізія процвіїаіа стратегія і тактика сталії тотожні Це був період "твердої" лінії су- проти Заходу з Андреєм Клано- вим як речником Коли ж під кінець 1952 року Сталін зрозумів що він насправді спричинився до незвичайного ус- піху пляну Маршала створення НАТО інтервенції ОН в Кореї Він відчув що потрібно знову ступи пі на шлях відмінної тактики І!: Як це виявилося? В: На цс вказує багато фактів-Сталі- н дав посолоджене інтерв'ю зокрема з лііразніпм намаганням з'єднані собі італійських лівих со-ціяііс- гів влаштовуючи особисту розмову з П'єрро Неніні Під кі- нець 1952 року ш'а заповів що західні держави розсваряться між собою На в'їзді компартії він за- повів що було б найкраще об'єд- нані свої вусилля під прапором незалежна: і п парадів і свободи людини Якщо совєтська політи- ка від часу смертп Сталіна має по- знаки примирливо'стії то наміряв ді не є продовжування того що було а не розрив з минулим На думку сера Д Келлі пайбіль ше кіоіпотін для совєтського ре- жиму на сьогодні справляє німець ка проблема Останні вибори в За- - го пляну за яким побудо- вана книга Лайонса ми по- стараємося її розглянути Правильне заложеиня Мусимо відразу стверди- ти що Ю Лайонс вийшов з цілком правильного зало- жеиня: Стабілізація відносин у світі мислима тільки при передумові ліквідації тота літарного совєтського режи му Американська політика мусить бути реалізована під кутом перемоги вже у холод ній війні якщо світ не має найтися в обличчі жахливої третьої світової війни Пе- редумовою виграної в періо ді т зв холодної війни є не збройна сила не атомна чи воднева бомба але синхро- нізація дій Заходу з народа- ми СССР (Лайонс постійно вживає анахронізму народи Росії") Захід в тому СІНА роб- лять засадничу помилку ко ли розглядають совєтський режим за справжнього репре зє'нтанта і 'виразника просто ру і народів які найшлися під його контролею Займа- ючи таке становище офіцї-яльн- і американські чинники дуже нерадо хотіли б звер- татися прямо понад голови совєтського режиму до по- неволених народів хоч ті народи є найнадійнішим і найиевніншм союзником За ходу в його боротьбі з совєт ським тоталітаризмом "Ми повинні грати власнії ми картами що виявляють силу — пише Лайонс Але нашим асом не є атомна бом ба Ним є перманентна гро нмаашдяінстаьєкма нівісйонюазнвикСиССжРдутдье На Наше ВИЗВОЛення ияшм▼ допомогу і наш провід Як довго ми акцептуємо не- похитність комуністичного правління внутрі Росії тяи-- ' - л ' ' -- -г ''' 'Ч Л - І-- ІК УІІ ' - 'лТ "Течиві ЦІЛІМ! ХІДНІЛ НІЛІЄІЧЧІІНІ ня'оІіСгЛ-- 2 пежнм Матенкпнп пЛгі-?С- і дп впинили як нер"е"а"лаьдназ ьєтські розрахунки 'і нТ'ц'к реальних припущення] та1? ка щодо Німеччині бх-і'і--1 ид ІІ1гНіп Х„„:- - -- іиа оори в західіній н:м :г ' " '"МІ ""~ " """ "---- І -- 'МЦЇВ СС'-- ' ніяк не боїгмя спийИЕінікПі яті Дли„Пш'гПІІІп„І с„иЧсІІшіЧкНиІІдКо"ю'по~ "чилитс-со- оІ у(ОтпЦДІ?ЇІ _ _ягпегії Чягятлііі V е„ _уут 3 ооку становище СПІД а 3 НА1Й ііріпітппіітіісі и: г-- 'і 1 ~Чі М іК""иипщі " ч'МСЧЧІІШі ' -- л„ ОДіі '""' иькі лідер реконалі шо німці самі 3иог1 стати для СССР попонною зЗ 1"""' " к -- =ться про коми лип іміііш іо НІН а летті — не є том але СССР Цц'Л советськпч іроводіпь ніл лич инкорнсговує 1У п гадлу сі' ВТПгт- - "'Дтріїїі гпЦтпікавмііНдшуімкиII Дм Келлі щ00 _ _ ~чм і імли д ілеТЛІ II СЛ правильним погляд м0в1яв С( снтеаліровзліСчиСвСР вдійанлиеко бопозапдруедгі продукції на Заході Д Кетті рс'коіісчіпй що "цС смішна дн ки В совеїській системі вони (ь и ишсшікі лідери МОЖУТЬ ц схочуіь кожної хвилини' }" сталь вужити на продукцію зброї Хоч ваіальна продукція сталі СССР менша як на Заході то в личина зброєневої продукції І що не рівна то безсумнівно біі ша" Смерть Сталіна не змінила ДУ внутрішніх сил в СССР зокр ма не підняла до такої висоти р вєтської армії як не думають ч Заході Д Келлі переконаний и в деякій мірі вначення генерії і армії піднялося про це свідчаї Різні назначеная військових люде' ртс в засаді керівним чинником с сіається партія що спирається : МВД Немає теж підстав зараз прші скапі що 'Малспков є вже над' ним спадкоемцсім Сталіна Він її кпщо в періоді боротьби за по цію і мусить себе виправити і новій функції З Маленковів к пер приблизно така сптуаичл Сіатіпом після смертп Лем Коли йдеться про інші вшр ні справи СССР то там без німії суттєвих вмін Якщо ВПРОВЗДАИ новації то іількп з 'метою мір пити новий режим Не зягАіт па ніяікі заповнювання в СССР а- - лі ра'зяча диспропорція між щ ля'чою клікою і населенням М тОВА ТАКТИКА — стор ральні зв язки з російські ми народами Ми не маси: нічого їм сказати Ми дали стаємося як і досі невтри ними якщо не ворогами і відношенні до їх безупинн1 боротьби з червоним мом Нерозуміння східньоевро лепського комплексу Поставивши правильну ягнозу щодо недомагань мериканської політики відношен-н- і СССР Ю йонс несподівано заплутаН ся в проблематиці коли му довелося перекинути! на європейський а зоьот східньоевропейський грул Вправді він покликається ц знання обстановки у СхідМ Европі бо мовляв він Щ побував протягом шести Р1' ків і мав нагоду основно ОД знайомитися з підсовєШ кою дійсністю але поданій ним матеріял чи насвітДі вання проблем виявляє йому та дійсність цілком чу жа що він тільки дуже і[ біжно в зорієнтованії до того тенденційно Ю Лайонс намагається и світліші проблему росіись1 го комунізму проблему ємовідносин між російськії і не-ппгінгкк-- имі! народи111 СССР хоче відповісти нз тання з якими кличами ' якою концепцією І1ІДІІ'ТІ1' інародів СССР п„: п„„пи'ія З ЙОГ праці покажуть нам як ніпчп пін нягпітТЮЄ ТІ П" ' ня піп пій ягня МУСИ" гати'вно позначитися і на роблених ним висновках Для Ю Лайонса (як З його однодумців з влуіц килпісіу іАмер: ~ : „о є 0 "-че- ця реж ній 84 "росія?і ііп киліушлм п ~ і „з - яуч о и кнне-нн- м зі ЗОВНІ Щ'Л ДОВГО ми птшнясчг т™: „ І гт л поп ТВЄРД холопчно - політичні і мо-- ням що російський у ' чл "и-- Ч ' :Ніч) |
Tags
Comments
Post a Comment for ubde0660