Ukrainski Visti, June 24, 1947

              Сторона 4
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
Український Католицький Тижневих
Видає кожного вівтірка
Видавнича Спілка Українські Вісти
під адресою:
10612109 Стріт Едмонтон
Алберта Канада
Телефон 23708
Річна передплата в Канаді $250
Поза Канадою $300
ЦККАШІАЛ У8
ТГСЕКЬТ
ч
(МешЬет Сапайіап ТОеМу Иеїтарарег
АввосіаШш)
РоЬШЬеД етегу Тиеміау Ьу ІЬе
ІЛиаіпІап Кеш РиЬііяЬєи ІітІІсй
аі 10012-10- 9 81 Ейтопіоп
АІЬеги Свдой- -
ТеІерЬопе 25708
Уеагіу биЬзсгІрИоп 1п Сапайа $2Л0
Оиївіое Сопаба $300
Редакція за оголошення не відповідає
У 10-літ- тя "Світла"
Український релігійний двотижневик "Світло" що його
видають ОО Васнліянн в Мондері зачав десятин рік своєї
праці Пригадуємо собі як одного дня в червні пошта принесла
перше число того часопису Було воно формату наполовину
меншого як тепер і тільки на чотири сторінки Звичайна істо-
рія українського видавництва на початках коли в друкарні нема
всього чого треба і нема друкарських робітників скільки тре-
ба Першим редактором був Впр о М Романович ЧСВВ ди-
ректором друкарні Впр о Д Попошіч ЧСВВ
Видавництво зростало швиденько і небаром збільшило свій
формат і обєм до нинішнього стану а друкарня придбала все
потрібне уладженпи Число передплатників зростало також
дуже скоро і сьогодні має тисячі їх її Канаді і стільки ж у
Злучених Державах
Напротязі десятка літ "Світло" зробило незвичайно цінну
робсгу для нашої Церкви для релігійного освідомлення укра
їнців католиків в Канаді Злучених Державах і навіть у дале-
кій Бразилії де через заборону уряду не було ніякої україн-
ської преси також католицької "Світло" невпинно працювало
й працює над кристалізацією католицьких поглядів боронить
і поширює католицький світогляд викриває й осуджує фаль-
шиві кличі й засади "Світло" постійно підносить справу осну-ван- ня
в нас католицьких організацій і установ і попирає їх діяль
ність на своїх сторінках З тих всіх причин поява "Світла"
показалася конечна і дуже хосенна
"Світло" мало трьох редакторів до цього часу: о М Ро-
мановича ЧСВВ о А Труха ЧСВВ а теперішнім редактором
є о І Назарко ' ЧСВВ В 10-літ- тя "Світла" нехай заплатою
_ - - іпі І СГ II РПНОТІ х будуть іпя який оудучн""Ч'""и " суспільнім
ще кардиналом
Римі: в
частину сам
сказав католицьких журналістів в парляменп живуть
очах неї -- Ви віднайдете і розпізнаєте велику Ікшінх серед піддержують
і труду"
З нагоди десятьліття ювілею
найкращого дальшого розвою и
привіт
ц0часно великі
"Сштла" бажаємо йому Д"
поширення і шлемо вступному г
"Лови злодія!"
Читаючи постійні алярми в большешщькім "Українськім
Життю" і "Українськім Слові" про страшну небезпеку від
українських скитальців для Канади коли б вона їх прийняла
зокрема про брехливі й підлі прозивання їх "націстами" "фа-
шистами" "зрадниками" та іншими "фашистськими елемен
тами насувається мимохіть на думку відома тактика злодіїв
тшшу людей ишіиоиунашім списи- -
„л_ каже 'пісну розвій кана
цип аиіч ігіліхічіМ ишиї за'іиілііі ішііічхці-іп- а лглх шт- -
з
з
в
- і
-- '
_і
і
1 і
і
і
- — V- з - -- -
сі
кує кричить покривджений якому зробили Ми приготовимось і
кпиплг чи і " СВІТЛІ ДОСВІДУ В
метушню підчас правдиві винуватці преспокійно зникають
і далі роблять своє діло
думки Тиснуться певно до голови по прочи
танню меморандуму канадійськнх большеинків який передало
Товариство Обєднаних Українських Канадців сенатському ко-
мітетові в Оттаві в справі іміграції
Становище канадійськнх комуністів (українського роду)
в справі допущення українських скитальців до Канади є відо-
ме і не будемо повторяти Ми тільки наведемо один
уступ з большевицького бріфу меморандуму який вручив
сенатові Тересьо голова ТОУК Він так звучить в перекладі
на українську мову:
"Крім жидівських і еспанських прогп-фашне- т ськнх збігців
так звані переміщені особи (скнтальці) в таборах і поза та-
борами в Німеччині Австрії й Італії є або воєнними зло-
чинцями і націстичннмн співробітниками і (видачі) їх
уряди звідки вони походять щоб поставити їх
на суд або це люди що можуть свобідно вернутися до свого
краю"
Іншими словами всі скнтальці крім жидів і еспанських
большевиків це воєнні злочинці і націстнчні співробітники
яким нема місця в Канаді Кажемо "всі" бо донедавна кому
місти так писали й говорили
Хто ж вони ті "оборонці" Канади перед українськи-
ми скитальцямн?
У Звіті Королівської Комісії яка вела слідство в справі
шпіонажу в Канаді написано на вгорі:
"Комуністична партія — це голоина база для рекрутований
(шпіонів)
"Стало відомо на початках слідства і понад всякий сумнів
стверджено па основі доказів що комуністичний рух (у Канаді)
був головною базою в якій рекрутувалася шпигунська сітка
і комуністичний рух не тільки доставляв персонал з відпо-
відно "узасадненим" мотивуванням але відступав свою орга
нізаційну будову и можна набирати і дійсно наби
рано (шпигунів) безпечно н успішно"
Таких уступів можемо десятки і колись це зробимо
Ось вам товариші ваше "ловіть злодія!"
Нехай наша молодь не дармує
на вакаціях цього літа
Після трудів шкільного року мусить прийти ДЛЯ 'МОЛОДІ
кілька радісних тижнів соняшного літа те є літо щоб
його використати для здоровля Але те літо таке коротеньке так хутко минає що коли хочемо мати з нього хосен то треба
його використати розумно Людина неначе той
за цей короткий час літнього відпочинку своє
фізичне та духове "я" такими засобами нової свіжої енергії
щоб вистали їй на довгі дальшої праці Так і
молодь використає свої вакації на забави на сонці на гри на
свіжім воздусі заможніші на час з родинами в гори або
дзонайоозмерих маіські дмітеиншедо дзонсатйаоткмуих того фдаітримисидАітивмуктоьгоданлеімав
місті й безділля та влітпноьрооїхаахпатінїа щроозїжхарнеіянкихне хмідонжинкаахназснеартеид
відпочинком
щаслПирвоішцее ткроелбиа в них будеЯк яокденсиьх зтаанкятітядручгиерхезживтаткяацбіунднеі
тижні
Коли десь є літна школа як наприклад оголошувані в на- ашбіом вчааксаоцпіийсніа курси в рЕедлміогінїтонтіребі аСатсукдаитунпі іслабаотн рідднітаейшкщолоаб
вони не відбігали від своєї рутини і щоб внутрішнє за- доволення що нони зробили чогось навчилися
Фармерські діти змалку звикли до тяжкої праці в дзгніотасийптоидпаорвнситнвнДі іівчбпауотдшаууткьмаотжипоутмьсаогбапітоимкаігласьТвкойаїмгодирондниочї ампураМхцаіістьнкіяійк смпторажрацшніаі
приучуватнсь спрятуватн варити на огородцях і шити хлопці
майструвати з деревом Треба молодь заохочувати до музики
на вакаціях багато є часу вправлятися Підчас вакацій родичі
і діти повинні бувати з собою частіше І вдержувати родинне
життя щасливим спільно побавитись і розірватися Це
залишиться дітям щасливим спомином на ціле життя
УКРАЇНСЬКІ червня Число 25
Треба дітей також повчити щоб літом вважали на їду Лі
том легко звикнути до забагато холодної поживи й води Треба
мати хоч один теплий обід або печеру їсти багато яринн ово-
чів і молока щоби збудувати здорове й повне енергії молоде
тіло Добре переведні вакації пішлють ді гей назад до школи
здоровими черствими і з добре иідночитим умом до шкільної
пращ в зимі
Хочемо звернути увагу ще на одно Новим засобом вихо-
вання нині листування шкільної молоді в одній місцевості
з молоддю в інших місцевостях Завдяки ньому роблять мо-
лоді люди знайомостн мають виміну гадок виправляють свій
світогляд побільшають своє знання та досвід
Возьмімо такий приклад: Е'дмонтонська молодь з універ-
ситету чи гайскул що належить до УКЮ листується з та-
кою ж молоддю в Торонті міська молоді з фермерською Лист
написаний з Саскатуну до Ванкуверу більше молодь
ніж найдовші та найкращі змістом і формою лекції Те що
студент довідався листу залишиться допго в памяті живе
незатерте при цьому молодь корнстає бо довідується про такі
речі про які в школі школи не чула в других народів таке
водиться і перед війною майже кожна німецька дитина листу
валася що місяця з Францією Англією Америкою Швецією
кожна пересічно пягьома або іі більше чужоземними одини-
цями та групами
Розуміється то переписуються хлопці з хлопцями бо
хлопців треба виховувати на мужніх громадян дівчата з дів-
чатами б© дівчатам треба дати повне жіноче виховання
Листування має дві форми Групою пишуть гуртки а ін-
дивідуально --молодь сама добирає собі товаришів теми які їй
найбільше до вподоби Треба тільки комусь вміло почати таке
листування Варто започаткувати його і в нас
Нова книжка про українців в Канаді
На днях появилася з друку
книжка п з: —
ТНЕ ДО САМОА
а зіисіу'іп Сапасііап Іттійгаїіоп
Ьу Согсіоп А йауісізоп
видана Монтреалі з датою
1 травня 1947 Величина 8x6
сторінок 23 битого письма По- -
пращ звязку зБс теперішнього тішлітп дМ1"ІГ1і1иГЧ'и """:'шм ргжних
ширших гролд
[мадянства імі"ДИції України "плекають
щирігіі! У
країн
акумулятор
місяці
ШПАІМІЛК8
—
і
і
до
хоч
у
мови
би
ява тої стоїть у „„_
для них слова папи лп
на з'їзді пресі серед рів
і кол гро- - тра
свого па тему нової і гар- -
Уаи--" слоні
мали
н
сІВІІ)І ІІІІІ1И- -
__ ТіііііііііііГі 'і-п- що головною Ь] "і-л"- ііііЧіі прпііп —
Доклад ШО НОГО ПІП ВИГОЛОСИВ нсьоіп 'ішипп сині землю
перед історичним клюбом уиі- - і є-ірадпційним-
хборцсм засію-версі- й
сту Меꥳлл у Монтреалі' бнду Політично він націоналіст
ЗО листопада коли проб- - пси важний факт переочує ба-лє- мп
іміграції вважалося мало гаї о канадіпців чомусь дума
чимсь більше як академічною " ю більшість украпщиі цс
дискусією Автор доповнив свій! комуністи велика
доклад і видав книжечку тепер! оільїшс 1 пристрасно
коли є-- "познаки то спір на комунізм крапни взяли
пуоличному форумі і її ііапля-- І ''" серцем участь у вій
менті може знову викликати за
і ' іпчпг ітмпн Н'і міппл лііші шн
й
яйклі„ зоонцаюті пантелику Обговоривши п„л гілп „пЯі ппй що коли українців у
що це лиходії якусь до оудучо- -
пгпйіігту мятрпіялмш школу' гчішіір пір йільпіг- - го НаШОГО МН- -
якої
чи
дома-
гаються
то
совєтського стр 44
що
було
навести
На й
му-
сить
шкільна
виїдуть
на
ще
паритися
кволого
подумати
наука
які
матерям
нераз
стає
частішій
нулому і так заиооїжимо повто-
ренню "немилої' історії то при
чинимось практично до
англійської
вона рідною
мисі
Навпаки
ііііоіп
г„ит„пц
кожному пального Кана- - ""-- 4"п?д'1
ди" Автор взяв за СІТІ' улпжити старанно імігра-предм- ет
розважувань "'""У й
гп 'гтгтітг иіпаїїі-- П
ІЛЬКІІ ИОССЛСНЦІП
її Канаді описати пуб
лнчннй спір який повстав на
тему нашої іміграції в роках
від інуї до 1УЗЦ-- мри КІНЦІ
пиаці попобий конструктивні
24
'є упередженням
мови воші
з
то
немов
яких а
не
дім
кападій- -
ди
і
що
є
" "
і Ко
ціп пде про
що
що
століття впини- -
свою льояльиісті
пропозиції для переведення бу- - Д"с'-!и- х ' христіянських ІНСТИ
імітаційної Ка-'ТУ11-
1-
На "'галь 3 ними допуще
нади Ззадкиінвчоувюанчои сщвоій ввіснту'пзнайза--- -І субппересвпншуінмниевелику частинутенз
шов мало матері і вони пошкодили до
ялів на обрану тему брому імені льояльпнх іміґран- -
Признаємось що по Іів- - Аптор
вступі автора ми до і замкнув двен
читання його "з респек-т- а ВПУСТІН ° Канади біль-то- м
але без ентузіязму" 11е комуністичних агентів
йшли праці інших ав- - Мало хто з нас знає
про українців в Канаді української до Ка- -
напнсаіп зі нади як до неї і
сторонничо чкни спір вона викликала в
Та наші побоювання скоро роз- віялися прочитанню черго-
вого уступу в якому автор дає
короткий а зате змістопнии
історії України і віковічної
тяжкої українського
народу з поляками" татарами й
москалями за державну неза-
лежність і за волю Розсівшись
посередині між і
український нарід пише автор
виявив заборолом західн-
ішої цивілізації а-зійс- ькі
орди перед дальшою ін-
вазією в західню Европу Істо
ричною проблемою України бу-
ла оборона своїх границь перед
з півночі сходу й
Ви слідом тої
через більшу частину історії ви
творився хоробрий і твердий
нарід що боровся за свободу
проти переважаючих сил
У такім дусі автор перейшов
коротко історію українського
напротязі всіх епох до
найновіших часів і
що свободолюбні так
і російської України як і ав-
стрійської примітали нагоду
коли відкрилася іміграція до Ка
нади щоб тут знайти політич-
ну й релігійну свободу і до-
гідні умовинн "Ні-
хто не знав ліпше від них" пи-
ше він "неоцінимої
стн свободи в Канаді за яку
що
що
тих
ху
тивннків і
що частина
поко-
ління розмовляє собою по
Ух національний син
ВІСТИ 1947
переконує
укра-
їнців
тпмент не
люолять
плинно говорити двома мовами
Українці не женяться
людьми піших народностей
входять тісні соціяльиі звяз-к- н
з іншими каїїадіііцнмн і вжи-
вають англійської
була їх мовою
Загаль
життю рооптіичих
праці
их себе
рідне ситіш МУЗИКУ
"ч- -
1944
ІІІІІЛІ- -
Р'
повазі Автов
Такі
його
ДП
якій
наладувати
щось
прищ
нацю- -
Німеччини
переходить справи
найновішої іміграції ствер-
джує і-міг-
рації
Европн тільки
справою економічних
посіупу нашої ІМШІ"і""ш'
українців
підпив- -' політику допускати
пііРпгтяіііітіі ИЗРПСНИХ
та
до
з не
ли українців ствер-
джує велика більшість у-краї-
нцін прибули до Кана-
ди на початках
і ли до канад- -
дучої програми
підривними
дуже писаних 'меншими
такому радить щоб уряд
взялися обережний
праці не
При- -
на думку иочат-торі- в
ки іміграції
слабим знанням ставився уряд
срактін оа
по
ог-
ляд
боротьби
Еиропою Азією
себе
здержуючи
сусідами за-
ходу боротьби
народу
стверджує
українці
економічні
варто
іміграції
вклад
допущення
вимог
являє
бУв
навіть
иарлямепті і певної ча-
стини канадійської суспільно
сти Автор ґордон А Дейнид-со- н
мабуть перший списав все
те систематично на основі до-
кументів тому постараємось пе
рекластн хоч половину його пра
ці до часів іміграції в двадця-
тих колії почалася друга
фаза українського переселений
по першій світовій війні Без-
перечно це цікава і повчаюча
лектура що має дещо спільно-
го і з теперішньою проблемою
іміграції Цс також іс-
торії нашого життя в Канаді
Автор пише:
ВОНИ ПРИХОДЯТЬ ДО
КАНАДИ
Більша частина перших у
країнських іміґрантів до Кана-
ди походила з австрійських'
провінцій Галичини й Букови-
ни і їх загально звали в тих
роках рутінієнс або ґалішинс
Хоч малі групи їх прибулії до
Злучених Держав так зарано як
у 1879 році перша урядова
канадійського уряду про
українців в Канаді приходить у
зніті канадійського високого
комишинера в який
тоді був відповідальний за ве-
дення заморської іміграції В
1893 р він повідомив що імі
грація галішенів зростає а
вони так хоробро боролися в цс б мало укра
Европі їнців приїхало до Канади пе- - Розказуючи про перших по ред 1893 роком У 1894 році по
селенців автор пише вони дано що девять родин поесли-бул- и фермерами й робітника-- 1 лиси коло Стан в Албепті Тя
ми Одним з найважнішнх чин-(ки- х ЗО миль на північний схід
ннків в духовому поступі від Едмонтону) В 1896 пеп'ша
людей оула їх церква її про- - група українців що прибула
відннки були основниками й до Манітоби поселилася в ди-організато- рами культурного рустрнкті на схід від Емеосону а
Автор немов розброює про- - наступного року певне число
нашої ствер
джує більша
а головно молодше
з ан
ґлійськи
Італії
автор
нової
серед
роках
частина
згадка
Лондоні
вказувало
родин поселилося там де нині
є Ростерн у Саскачевані До
1897 року число українців що
прибули до Канади було мале
Однак по виборах у 1896 дост
УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ ХОР МІСТА ВИНИПЕҐУ Хор цей відспіває Службу
Божу в Клір Лейк Ман в неділю 29 червня о годині 10-і- й рано в салі Павіліону По обіді
виступить з концертом — В суботу вечером 28 червня цей самий хор дасть концерт в па-рохіяль- ній
салі в Озерна Ман — Проситься українців північної Манітоби взяти якпайчн-слеиніш- у
участь КОМІТЕТ
Клпфорд Снфтон який тоді
був атторпі-джеперало- м Маніто-
би зістав міністром внутрішніх
справ (в кападійськім уряді) і
під його юрисдикцію иідчинено
контролю іміграції (тоді ще не
було окремого департаменту і-міг-
рлції
й кольонізації) Снф-
тон започаткував рішучу імі-грацій-
ну
полііику що мала
допустити велике число людей
слоііянського походження з п'ів-деиио-східн-
ьої
Европи таких як
українці
Перша записана згадка про
українців в кападійськім марля
менті походить з травня 1898
коли один з постів домагався
інформації щодо числа "ґалі-
шинс" допущених до Канади
в 1897 році і в перших трьох
місяцях 1898 року В тім часі
"і'аліпніис" б у л и записані
в урядових звітах разом з ін-
шими європейцями а це вка-
зує що тоді вони ще не при-
бували в більшому числі щоб
їх виказати окремо в рекордах
департаменту внутрішніх справ
Велика хвиля української ім-
іграції почалася н другій по-
ловині 1898 і 1899 При кінці
того другого року приїхало 1 1
тисяч до Канади Коло- - 60% з
них поселилися в Манітобі і
40% на Півиічіїо-Західни- х Те-
риторіях (які в тім часі вклю-
чали територію що тепер є Ал-берт-
ою
іі Саскачсиапом) Коло
25% тих іміґрантів виказано як
фармерін решта не були покля
спфікоиані щодо занять
До 1899 р Іміграцією до Ка-
нади з Европн займалися поо-
динокі уповажиені агенти А-ґент-
ам
виплачували бонус один
фунт за дорослу особу і десять
шілінгів за дитину Одним з та
ких агентів був професор Олі-новськ-
ий з Відня який діставав
по $1200 річно від канадійсько-
го уряду за свої услуги Це він
був що представив українців
як бажаних іміґрантів в роках
від 1896-189- 9 В 1897 році Снф-
тон назначив В Т Р Прегтоиа
на комишинера іміграції в Ев-ро- пі
Прсстон мав працювати в
близькім контакті з лордом
Страткона що був у тім часі
канадійським високим комишн
пером в Лондоні За старанням
Престона створено в 1899 Ди
Норт Атлептик Трейдінг Ко
яку покликано для органі-
зованій! європейської іміграції
до Канади Урядові кола заяви-
ли що вона потрібна з огляду
на упляноваиу іміграцію на ве-
ликі розміри' щоб індінідуаль-ни- х агентів заступити комер- ційною організацією яка як
ДОКУМЕНТАЛЬНА ФІЛЬМА ПРО УПА І ПРО УКРАЇНУ
Протягом минулого тижня кі
нотеатри на Бродвею в Ню йор
ку висвітлювали два докумен-
тальні фільми про Україну В
кіні "Транс-Люк- с" між 48 і 49
вулицею показувано фрагмент
з боротьби Української Пов
сганчої Армії проти польських
і комуністичних військ на Під-карпатт- ю
В підпаленому селі
серед диму і полуміні видно ве
лику метушню Цілком не вид-ін- о
цивільного населення Опіс-Іл- я
польські вояки з якими ви-
водило б був фільмовий корес-
пондент привели групу полоне-
них повстанців Це в більшості
молоді хлопці з кількаденним
заростом на лиці справжні "лі-
тові діти" Деякі мали правиль-
ну військову уніформу довгі
шинелі і стрілецькі шапки-ма-ізепннк- и
на головах та відзнаку
[тризуба на них "Інші були в
'цивільних одягах тільки мазе-- I
пішки мали на головах деякі
видно власної роботи Позпо- -
синіші відібрану від них зброю
головно кулемети польські во-
яки почали переводити трус бі-
ля них і єдине що витягали з
їх кнпіенів це були всілякої
величини тризуби намальова-
нії' на папері Показанням вели
ікого тризуба що його витяг
нув польський вояк від одного
повстанця і кінчиться фраііґ-мен- т
Вияснення до цего фрагменту
тенденційні хоч кілька разів
згадується про "українських се
наратнетів" без відшептаних
і казали може краще полагоджу
[вати справи масової іміграції
Ди Норт Атлентнк Трейдінг Ко
мала помагати урядові в йо-(г- о новій системі добору більше
бажаного типу європейців як
іміґрантів Сифтои оправ-
дував створення компанії тим
що такий метод був конечний
'для зорганізовання добірної і- -1 міграції бо перші групи імі- -
грантів на його думку не бу-
ли бажаним типом людей Про
мовляючи в парляменті в лиши
1899 Сифтон сказав:
"Можу сказати що перша
група галіціянів що приїхала
сюди складалася з так дуже
небажаних людей що поробле-
но заходи (мабуть через
створення Норт Атлентик Трей
дінґ Ко) для виконування на-
гляду над тою клясою іміграції
аби слідуючі групи іміґрантів
були ліпші"
(Кінець буде)
КТ НОІЧ ДАМЕВ
МіпМет
большевикамп епітетів Вигля-
ди полонеііих повстанців ціл-
ком спокійні хоч знають що їх
дожидають тортури і смерть
Американський глядач дивуєть-
ся що цс за таємну силу має
цей знак тризуба за якого ці
молоді люди так відважно йдуть
на смерть (Свобода)
Папа Пій каже провідникам
держав на втратити нагоди
І Папа Пій XII промовляючи в
день свого патрона св Евгена
сказав народам світа не трати-
ти надії на мир і візвав провід-
ників держав використати кож-
ну нагоду для відновлення нор-
мальних взаємин між держава
ми
ї "Завсіди є місце на мирне
поладнання нехай провідники
держав не пропустять неї наго-
ди вона може бути — нехай
Богбороипть — останньою на-
годою" сказав Св Отець
Говорячії про міжнародне по-
літичне напруження Папа не
двозначно обвинувачував за це
Москву що тиралізує не тіль-
ки народи Совєтського Союзу
але й всі сусідні країни та за-
грожує світові своїм імперіяліз-мо- м
Світ поділений сьогодні
па протилежні два табори: ко-
муністичний і хрнстіянський
сказав Папа Тільки відповідна
організація світової безпеки 'мо-
же ного ще зберегти від ново-
го воєнного знищення Найваж
пішою передумовою миру є
створення фізичного і морально-
го добробуту до чого змагає
Америка та що всіма засобами
піддержує теж ввесь католиць-
кий світ
Цю пересторогу виголосив Па
па перед 16 кардиналами які
зложили побажання від Святої
Колегії Кардиналів
СЛАБНЕ СИЛА ХІНСЬКОГО
УРЯДУ В МАНДЖУРП
Хінський уряд проголосив
що його війська мусіли зали-
шити місто Шепінґкай у Манд-жур- ії
а обсерватори заповіли
що комуністи займуть і столи-
цю Манджурії Чанґчун
Дсііжавна рада на надзви-
чайнім засіданні з президентом
Чіян Кай Шеком домагалася
нової стратегії уряду в горожан-ські- й
війні яку назвала "незви
чайно грізною"
БЕЗПЛАТНА ОБСЛУГА ДЛЯ ФАРМЕРІВ
Щоб помогти канадійським фармерам в економічних проблемах
які невпинно стають перед ними і провадити канадійське хліборобство
для користи всієї нації Домініяльний уряд призначив кілька міліонів
долярів на безплатну обслугу та поміч
Жадна інша індустрія не має до своєї розпорядимості стільки багато
ріжпородних обслуг і помочі збоку уряду До них належить иседомі-ніяльн- а система експериментальних фармів і стацій відділи молочар-
ських дослідів ботанічна й ростинна латольогія хемія снтомольогія
і охорона ростин Наукової Обслуги відділи здоровля звірят продукція
ростнн і худоби з польовою обслугою Продукційної Служби Ринкова
Обслуга в якій сцентралізована адміністрація обслуги всіх родів грей-дуван- ня худоби й мясних виробів молочарських продуктів дробу
яєць овочів ярини харчових консерв сирупін і меду та Відділ Хлібо-
робської Економії що являється дослідною установою продукції і збуту
і
Про результат дослідної праці та експериментів всіх тих обслуг
Домініяльного міністерства повідомляється фармерів і все канадійське
суспільство безплатними публікаціями газетами й радієм виставами
та в інші способи пляноиані Відділом Преси й Поширення
Всіх що прямо чи носередио заняті хліборобською індустрією
просимо вповні послуговуватись наведеними обслугами Вони безплатні
За дальшими інформаціями пищіть до:
Оотіпіоп Оері о? А£гіси1іиге
ОНамга - СапасІа
І САІШ1КЕГС Б& Є 8 Н ВАККт
Верагу МіпіПег