Ukrainski Visti, August 16, 1954

              16 серпня 1954 — Число 32 УКРАЇНСЬКІ ВІСТ Сторона Л ~Ф~~~~Ф:+Ф+++„ф„„ф„ ——————„- -
НлквВвкІшИммЯА 2™-ішшшлЯШШЯшШШШШІВВ- В~
: ГОСПОДАРСЬКІ СПРАВИ
фф+фф+++фф+ффф+++ффффф+ф+фффф+ффффф+фффффф+ф+ф-ф+++ф++ффффффф- +
Про зелені корми для худоби
Під назвою зеленого корму
розуміємо всі зелені свіжі н
сочисті парші ірослини зло-
жені з листя била і цвіту ро-
слини які ще не закінчили сво-
го розвою Це корм лоскільки
не дуже воднистнй для біль-
шої частини тварин найбільш
природній і найвідповіднішнй
Зелена паша є дуже добрим
кормом не тільки сама в собі
але також дуже цінною тому
що може всесторонньо допов-
нити інші корми Зелений корм
у мішанці з іншими сухими
кормами додає до такої мі-
шанини всіх складників яких
в інших пашах не достає або
є їх дуже мало й замало для
віджнвчих цілей організму В
цьому доповнюючому значін-
ні цінні: білковина мінеральні
солі а передовсім вітаміни і
то вітаміни всіх груп В
танніх часах навіть деякі годі-вельтіи- ки
почали спроваджу-
вати різні штучно вироблюва-
ні пїтчміїїппї ппоп апатії шпЛ
доповнити брак вітамінів у]
звичаиних кормах
Білковина зелениии є вартні-ш- а
як білковина сухих паш бо
в зеленині є ще частиною жи-
вих комірок а в такому стані
організм краще собі її засво-
ює
Дуже велике значення мають
для відживних цілей мінераль-
ні складники зеленої паші Тут
знов зеленина засадничо ви-різнюєт- ься
серед інших родів
паш тим що має відносно ба-
гато мінеральних солей а при
тому в ній не переважають од-носторон-
ньо тільки деякі солі
Передовсім треба було б звер
нути увагу на сод і хльор —
дуже важні первні при корм-
ленні яких бракує в багатьох
пашах В зеленині є також
вапно і фосфор а також залі-
зо Оці названі як і всі неназ- -
ваш тут мінеральні складники
зеленнни знаходяться в ній у
відповідному для відживлення
дуже корисному відношенні
Як бачимо раціональна у-пра-
ва зеленої паші є найпро-
стішою і найдешевшою фаб-
рикою всіх відживних складни-
ків доконче потрібних при
кормленні тварин але треба їх
уміти витворити та відповідно
використати Цього на жаль
наші господарства не присто-
совують у своїй годівлі й тому
то наша годівля далека від то-
го щоб була поплатім та щоб
могла дати такі користі як по
винна
Треба памятати що не кож-
на зеленина має однакову вар-
тість Вартість зеленої паші за-
лежить від найрізніших чинни-
ків а в першій мірі від віку
рослини Молоді рослини вправ
ді мають більше води однак у
порівнянні з рослинами стар-
шими того самого роду мають
більше білковини вуглеводнів
і мінерал них солей
Враз із розвоєм рослин ма-
ліє кількість білковини й міне-
ральних та взагалі всіх кори- -
осСно діючих складників а страв
ність корму є менша і иму на-
шу треба збирати у відповід-
нім часі щоб не перестарілася
Всі ті некорисні зміни у від
живши вартості корму відбува- -
ються почавши від хвилини
розквіту рослин Тому наіївід-повіднішо- ю
порою для збору
буде час скоро тільки рослини
починають цвісти бо азотові
й неазотові речовини перено-
сяться до цвіту а било почи-
нає деревіти
Не менший вплив на кормо-
ву вартість паші має погода
в часі якої рослини розвива-
ються і були зібрані а також
земля й навожування Чим ба
гатша земля тим більше ко-
рисних кормових складників
буде в рослині В часі великих
дощів паші будуть гірші й вод- -
нисті а в часі великих посух
буде в паші знову менше міне-
ральних складників (вапна й
фосфору та інших цінних кор-
мових складників)
При зборі паші треба вважа
ти щоб зібрати її підчас пого-
ди бо дощі вимивають кори- -
сні печовини з рослин Чим па- -
шя має більше листя тим сит- -
ніша бо в листках знаходить-
ся більше відживних речовин
як у билах Тому при зборі
треба вважати щоб листя не
відривалося й не зіставалось
на полі
Коли хочете бути гарно одягнені та задоволені
з обслуги зайдіть до:
МОБЕШЧ ТАШЖ8 МЕЇЧ'З 8Н0Р ІЛТ)
713 ІАЗРЕВ АУЕ Июпв М6М ЕОМОІЧТОЧ ДІЛА
ПЕТРО СВИСТ власник
Майбутні фармері
Пригадка для
МОЛОДІ САСКАЧЕВАНУ
Хлопці й дівчата що виростають на фармі
звичайно здобувають багато фармерського знання
Однак фармування за наших часів є ускладненим
бизнесом Воно також є мистецтвом і галуззю
знання Щоб справді бути добрими фермерами
сьогодні молоді люди потребують ширших горизон-
тів як лінія огорожі на родинній фармі Пшеничний
Пул помагає багатьом здобувати ширші горизонти
підтримуючи працю молодих людей Ось кілька спо-
собів якими Пшеничний Пул причиняється до вив-
чення майбутніх фармерів:
Л 4-- Н Клюби Праці: Саскачеваїкікия Пул дає $10000 річного
гренту департаментові для популярних публіічніїх лекцій у
Саскячепансмсочу університеті з метою допомаїатн праці
4-- Н Клюбів
2 Комітети Пшеничного Пулу: Багато комітетів Пшеничного Пулу
в цілШ провінції започатковують 4-- Н Клюби даючи провід
клюбам і помагаючи їм фінансово
3 Понад 350 хлопців і дівчат беруть участь цього літа в Про-
грамі Тесті вання Саскачеванського Пулу
4 Саскачеванський Пшеничний Пул дає 32 стипендій річно щоб
помагати майбутнім фермерам Саскачевану учащати на дво-
річний курс у практичнім хліборобстві що його влаштовує що-
річне Школа Агрикультури при СасКачеванськім університеті
ЦІ стипендії вартують $150 річно кожна і можуть тривати два
роки По одній стипендії дістав кожний дистрикт Пшеничного
Пулу кожного року Стипендистів вибирає Стипендійний Ко-
мітет при Школі Агрикультури Студенти що хочуть внести
подання на стипендії можуть дістати аплікаційні форми звер-
нувшись на адресу: Тпе ЗсЬооІ оГ АсгісиІІиге ітпіуегаііу о!
8азкаіспеуап Заакаїооп Пишіть за аплікаціями тепер
Делегати Пшеничного Пулу і місцеві агрономи також
мають докладні інформації про стипендії
ПШЕНИЧНОГО ПУЛУ
ПЕРЕВІДАИТЕСЯ В СПРАВІ СТИПЕНДІЙ ПШЕНИЧ-
НОГО ПУЛУ ТЕПЕР ДОБРЕ Є ЗНАТИ
СВОЄ ЗАЙНЯТТЯ
І'ІЛДИЛМДМИІ'М
МІН ГАВ ПОТІШАЄ
ФАРМЕРІВ
Вертаючись з Ванкуверу мі-ністе- р
торгівлі Гав поступнії
до Калґар і там сказав репор-
терам що він задивляється оп-
тимістично па збут канадій- -
™ ішішц м4 кпи"
оОІчІЛл'ІП ПшІПО'ІТІІ пЛіТПіи11!11"1110 ЇяІІлЛ1
є умовний на чужих ринках
Але він думає що ринки бу- -
дугь цілким певпи ліпші для
канадшської пшениці як тепер
і'ішічір іїї її і' ас: іиіі пади па
ЗАПІЗНАЙТЕСЯ З ПОГОДОЮ СВОЄЇ КРАЇНИ
Всі говоримо часто про по-
году Нераз ставимо собі пи-
тання: Як холодно буває зи
мою в Канаді? Як гаряче —
літом? Де лежить наигарячі- -
шии пункт у нашій країні? Де
є найбільше дощевих опадів?
Тепер паші науковці в Отта-
ві зібрали деякі цікаві дані
про те їх знайдете в новому
канадійському атлясі погоди
виданому Метеорологічним Від
ділом Федерального Міністер-
ства Транспорту 3 нього до-
відуємося щопересічна темпе-
ратура в Канаді — літом і зи-
мою від Арктики до південної
межі Онтаріо - є 32 ступні Фа-ренгай- та або інакше кажучи:
пункт замерзання На далекій
півночі середня щорічна тем-
пература є зеро ступенів
І іівденно - центральні прерії
мають найбільше сонця Ьрит
Колючбія та східне побережжя
Нюфавндленду найменше
Тихоокеанське побережжя має
найбільш поміркований клімат4
але водночас і наноільше до-
щів Арктика - хоч як це див-
но звучить - має менше сні-гоопа- дів як інші околиці Ка-
нади Там -- - занадто зимно
щоб могло бути багато снігу
Ось ще деякі інші дані про
канадійську погоду:
З десятьох провінційних сто-
лиць Канади Вікторія (Брит
Колюмбія) має найвищу пере-
січну температуру: 50 ступенів
З черги йде Торонто (45) Га-ліфа- кс (44) Шарлоттетавн
(Острів Принца Едварда) і Ст
Джан (Нюфавндленд) — по 42
ступені Оттава (столиця Ка-
нади) — 41 Фредеріктон (Ню
Бронсвик) 40 прерійні мі-
ста: Вінніпег Ріджайна та Ед-
монтон і на сході місто Кве-
бек - по 35 ступенів
Найзимніши'й пункт у Кана
ді --знаходиться у Сиеґ на Юко-
ні де в 1947 р занотовано "мі-
нус 81" (так це не помилка:
"мінус 81") Але у внутрікра-єви- х
містах температура бу
ГОСПОДАРСЬКІ ЦІНИ
Ніші Канпдіпсьісої Пшеничної І'лдп
основа Форт Внлліям
ОВЕС: 2 СВ 76 Екстра З СВ 7-- І
3 ОВ 73 Екстра 1 Фід 74 1 Фід 71
2 Фід 71 3 Фід 68
ЯЧМІНЬ: 1 і 2 ОВ 6- -і рамний 117
2- -і рамний 113 З СВ 6-григ-
іііій 113
4 СВ 6- -і рамний 106 З СВ 2-іраіі-
ний
105 1 Фід 103 2 Фід 102 3 Фіі
100
На відкритому ринку в Едмонтоні:
ЖИТО 2 СВ 80 З ОВ 75 4 ОВ 66
занечищене снітієм 64
ХУДОБА В ЕДМОНТОНІ
[БИЧКИ добрі до вибраних 1900-215- 0
Ялівки добрі до вибраних 15 20
Добрі коровії 1000 - 1050
Добрі буїаї 1075 - 1125
Бички фідере 14 00- - 1500
Телята підросткн' 16 00 20 50
СВИНІ: "А" для висилки до Ванку-
веру 2775 легкі для шістки до
Злчених Держав 20 75
ЯЙЦЯ: Продуцентам: А великі 40
А середні 39 А малі ЗО В 20 С
26 до 27
НОВИЙ ДЖЕТОВИИ ПАСАЖИРСЬКИЙ ЛІТАК у ііюбноі леті Літак призначенні! для комнікаціГ між Лніліею п Америкою
ТцОеМнт}и' ЩвиОпроЄдВарОлиПЄИСзЬаКп1асиПрОдДавУ-' -
1І1Ш0 пшениці а цьогорічний
урожай невеликий Є надія що
Англія купить цього року біль
ше пшениці як у минулому ро- -
щ
ває літом поверх ун ступенів
впродовж багатьох днів Ось
напр у Південнім Саскачевані
та в Південній Манігобі термо-мете- р
виказував 113 ступенів
понад зеро хоча пнгь місяців
передтим зимою оуло 50 сту- пенів нижче зера
Прибережні околиці визнача
ються більш поміркованим клі-
матом а температура в тих о-коли- цях — зокрема на захід-
ному побережжі — рідко коли
є висока ("Кап Сцена")
Бобри мало не спричинили
залізничої катастрофи
Не всі бобри працьовиті
Група лінивих бобрів коло Єл-ловге- д у Скалнстих горах не
вдержувала своєї греблі в по-
рядку і вода прорвала ЇЇ та під
мила сіенарську треку 17 миль
на захід Джеспер Паляч о- - ням парляменту тоді ух-собово- го
потягу завважив зав-- 1 силою якого у-ча-
су воду на шляху і машиніст' наказав робітникам верну- -
стримав потяг Половина потя
згауднпі ервеаїгхоанлиа стоаблвіїислпуеретдрекнуе- безпечним місцем а один ва- гон повис на обвислій греці
Приіішлось 1000 пасажирів
до задніх вагонів і від-
везти їх до Джесперу Бо у-шкод- жена трека стримала по- тім ще два потяги поки її не
направили
~~~ —і
Стільки паперу с пікали з переслу-ханн- я
в сенатськім комітеті у ві-
домому між сенатором Меь-Карті- ем
та американським департа-
ментом Переслуханий ввесь
час передаване на телевізії трива-
ло 187 годин у 36 днях
2000000 сліз на 7424 сторінках
паперу Кошт переслуханий ніко-
му непотрібного був $1250000
Вдячне зайняття для старшої жінки що хотіла б зай-
нятися веденням дому у старшого самотнього чоловіка
в гарному містечку Бритійської Коліомбії поблизу по-
бережжя Тихого океану
Я маю власний дім і добре матеріяльне забезпечен-
ня Зголошення до "Українських Вістей" під: І М
НОВЕ УКРАЇНСЬКЕ ФОТОГРАФІЧНЕ ЗАВЕДЕННЯ
АІРНА РНОТО 5ТІІ0І0
10613-9- 7 'зігеоі — Іпопе 45756 — Егітопіоп АІЬеПа
Виготовляємо: портрети груші дитячі фотографії фотокопії 1 т 1я
Окрему увагу звергаємо на фотографії шлюбні — Мистецьке
кольоровакня олійними фарбами — Продаємо нові та уживані
німецькі фотокамери
Власних і ЯРОСЛАВ ФЕДОРІВ
14 залізничих юній
голосувало за страйком
від Він
валив закон
ряд
взяти
спорі
армії
списали
Робітники канадійськнх за-
лізниць за вийнятком тих що
не їздять на потягах голосу-
вали й вирішили вийти на
страйк щоб поперти домаган
ня своїх юнш Юнії домагають
ся таких користей як вісім
державних свят у році три
тижні платних вакати у році
по 15 роках праці 18 днів від-
пустки внаслідок недуг подвій-
ної плати в неділі коли робіт-
ник має вільну від праці неді-
лю Підвншки платень заліз
ничники не домагаються Голо- -
сували секційні робітники ко -
мерційні телеграфісти фрей
товикн маґазннери і портери
разом 145000 робітників За
страйком мало заявитися 90
процент відданих голосів
Коли внелід голосування став
відомий уряд доручив міні-
строві праці докласти всіх за-
ходів за вийнятком примусо-
вої арбітрації щоб довести до
згоди між юніями і залізниця-
ми
Уряд сказав що він не пов
торить помилки з іУоО р ко
ли минув тиждень між приго- -
лошенням страйку і скликан- -
тися до праці негайно що вони
й зробили по тижневі страйку
КАНАДА ІЗРАЇЛЬ ОБМІНЯ-
ЛИСЯ АМБАСАДАМИ
Ізраїль і Канада піднесли
свої дипльоматичні представ-
ництва до ступеня амбасад Ка- -
надіиським амбасадором у жи-
дівській державі став М В
Мекдермот який дотепер був
амбасадором у Греції
ЗБУДУЮТЬ ЗАЛІЗНИЦЮ
НА ПІВНОЧІ
Федеральний міністер природ
них багатств Жін Лесаж ска-
зав в Едмонтоні що уряд по-
важно застановляється над збу
дуванням 300 милевої залізниці
з Ґрімша на Піс Рнвері до о-зе- ра Ґрейт Слеіів для лриспі-ніеігн- я
розвитку каїґадійської
півночі
КАНАДА МАЄ 15195000
НАСЕЛЕННЯ
Доміпіяльне статистичне бю-
ро в Оттаві подало що 17-г- о
червня 1954 р було в Канаді
15195000 мешканців У 1952 р
було виказано 14009000 меш-
канців
НЕДУГА КІНСЬКОЇ СПЛЯЧКИ
В САСКАЧЕВАНІ
Смертельна недуга кінської
сплячки знову появилася в Са-
скачевані в околицях Саскату-н- у
і Гомболдт Занотовано по-
кищо сім випадків недуги
-- ЯК ЇЗДЯТЬ ЖІНКИ А ЯК
ЧОЛОВІКИ?
Останпьо в ЗДА вжито рада-
ру до контролі ш вид кости їз-
ди самоходами Поліція стейту
Мериленд по 6 місяцях такої
контролі ствердила що наза-га- л жінки їздять швидше від
чоловіків при чому завжди зна
ходять якесь виправдання: тре
ба спішити додому щоб наго
дувати чоловіка пригадала со
бі в дорозі що не загасила
плити -- - боїться щоб не вн-бух- ла пожежа Чоловіки зви-
чайно не виправдуються або
стверджують що не завважили
швидкости або мовчать Одна
з кожних жінок порушує на
відкритій дорозі приписи руху
коли у чоловіків таке співвід
ношення випада як 1 на 8
Таку характеристику подало
поліційне звідомлепня про рух
па дорогах стейту Мериленд
м~х~:~:"Мї-!К"М- "'
КУПУЄТЕ ЧИ ПРОДАЄТЕ
ОГОЛОШУЙТЕСЯ
В "УКРАЇНСЬКИХ ВІСТЯХ"
Ф--в--М"Є-
в-~Х--Є-9-
Біла в
Іван і Микола формували в
сусідстві таки через дорогу
Іван приїхав зі Старого
Краю після першої світової вій
ни і працював у фармерів по- -
верх десять років У тім часі
пристарав він собі кількоро ко- -
"єй кількоро теляг дещо з ма
і іиинерії та чекав нагоди ку- -
пити нкуіь і#фчу в ики-ши- ї' - ну та вже якось там за-Та- ка нагода трапилась і він радьте тому але таки прийдіть
поселився вже їй своїй зем- - бож якби воно не було але ми
лі й розвів уже своє господар- - якісь сусіди
ство По якімсь часі докупив Не хотів Іван продовжувати
ще одну фарму і став серед- - тої бесіди і звернув на г'осио-ні- м
господарем майже без дов дарство
пв
Сусід Микола одержав у спад
типі по батькові гомстед Не-- ( А най там пропаде Не чу-согір- ша земля і будинки були лисьте що збіжжя будетанше?
ще добрі лишив батько й тро-Наш- о й сіяги? Я те буду му-
хи худоби машинерії словомчитись коло землі? Най" собі
було господарство
Був теплий аж парний по
дощі липневий день Іван вер-
тався троком з міста куди від-
віз дещо на продаж Став біля
Миколнних воріт пустився
пішком на подвіря Собака за- -
гаївкала біля хати але залшива
була навіть встати Кілька ку
рей сполошились біля стаєнки
що вже таки добре подалась
на один бік і здавалося що
конина суха як драбина ось-ос- ь
переверне її обшуровуючи
мухи з себе
З хати вибігло двоє кострю-батн- х
дітей обмурзані обдер-
ті з якимсь диким виразом в
очах Жінка лиш глипнула
крізь двері і зникла Іван огля- -
дан закаїїсфсие іиідифн аж туг
виходить господар Микола
Середнього росту сухий
днів кілька неголений а буйне
чорне волосся як стіжок роз-
киданої соломи Вийшов босий
робітничої
докінчувати
В продукції плятини
та азбесту Канада займає пер- -
р
у р
Лябрадору
розпічнеться
та урану
У 1953 р продук-
тціівя заліза й металівпродук-їх
міне-
ралів і
Канаді поверх
дол В на-
шому експорті ро
ці внроои про- - дукцп мінеральну
продуктів Канади
Найважливішою подією
розвитку
БИЛЬНІ
Каналі
- Та де зраня таж то вже
полуднє доходить От їхав і ай
запросити вас на ве- -
сілін як знаєте донька моя
віхтається в суботу
і Та де мені до весілля!
обізвався Микола А от в цих
лахах не піду а ліпшого не
маю
Як паренина даєте
собі раду з
сіють як їм треба
Пасовиська цього року гар-
ні — каже Іван - Як ваша ху- доба поправляється?
Яка там Я молока
не шо жінка не любить та її
тримаємо одного фоста аби
дітям було трохи А що ви мо-
же думаєте що я ще буду з
худобою мучитися тай до міста
посилати їм сметанку? Най ся
смоли гарячої напють!
— Та воно так — Іван
— але трохи зі сметани а тро-
хи з курей і яєць тай все
цент прийде щотижня
— Ая ще їм курочок ще
яєчок! А жужелиці нехай на- -
їсться проклята Всі
вони сконають заки я їм їсти
дам! Вже час аби ми сталії
і зрозуміли що
жиємо в 20-і- м століттю! Ми їх
ще маємо навчити тих прокля-
тих капіталістів я загово-
рився і забув — я ще не скін- -
словости Канади за останні но
кн було відкриття залізної ру
1955 р ("Кап Сцена")
Задоволена старша панна
Старша панна пнрекалася ко
ли хтось з її приятелів піддав
їй думку вийти заміж
"Пошо мені чоловік?" від- -
повідала з обуренням "Маю
пса що гарчить папугу що
клене камін (фаєрпле'йс) що
димить і кота що не сидить
вдома цілу ніч"
в полатаних оверолях з зало- - чнв читати газети
женнми в кишені руками -- - Ґуд бай — сказав Мико- - Дай Боже здоровя Ми- - лд - і пішов до хати босими
коло привітався Іван ногами та в подертих овера- -
О галов галов а ви що лах читати робіт-та- к зрапя вже з дороги? І ничу газету Також сусід
Земні багатства Канади
иіклю
пій ми ці: щодо продукції а- - ди та наЦ)товоі ропи ііродук-люміні- ю
і золота (коли не вра цін нафтової ропи в 1952
ховуватн СССР і Югославії "була вдесятепп більша
бо про ні країни нема даних) вартості! в грошах як 1946
- друге щодо цинку — третє В земних зложжях Квебеку і
а в продукції олова й міді - відкрито сотні мі-четвер- те Крім того Канадя є ліонів тонн залізної руди екс-передов- нм продуцентом радію плуатація якої в
загальна
залізних
ііе-залізп- их та
продуктів нс-мстялічн- их
їх продуктів осягнула в
один і чверть
міліярда вартостн
ц минулому
тільки лісової
перепитали
групу
в
копальняної проми- -
:
поступив
ваша
нею?
— худоба?
каже
я-кн- йсь
буржуазія
поступовими
Але
шоло
ЗАПРОШЕННЯ
В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ
ПО УМІРКОВАНИХ ЦІНАХ
Великий збір запрошеневнх карток та різнородних
друкарських черенок
Маємо теж пондаяксиклазді ріізнвиихготноавглоядємо картки
За ближчимиабоінтфеолрефмоанцоімя! назвеардтраейстуе:ся особисто
ІЖІШІЧІАЯ №У8 $
10967-9-7 8і - РНопе 25708 - ЕІтопіоп Аііа ї
мтшжшг