Homin Ukrainy, April 04, 1964

              Стор 2
Україніка в німецькій мові
Інформація про Україну
про культурне політичне і
„ гооподарське життя укра-
їнського народу в минуло-
му і сучасному про наші
визвольні змагання та на-
шу національну проблема-
тику — це одне з найлеку-чіши- х
завдань нашої емі-
грації Поневолений укра-
їнський народ не мас мож-
ливості входити у безпосе-
редні контакти з ближчи-
ми і дальшими сусідами
Хоча т зв Українська Со-вєтс- ька
Соціялістична Рес
публіка по своїй величині
і багатстві є однією з най-
більших європейських кра
їн вона ніде не репрезен-
тована культурними інсти-
тутами не видає жодних
публікацій в чужих мовах
не може провадити куль-
турного чи наукового обмі-
ну Україна платить вправ-- ді
великі гроші на пропа
ганду і інформацію в світі
але ця пропаганда й інфор
мація не тільки не від-
відають інтересам нашого
народу але для нас шкід-
лива наш народ кривдяча
і дискримінуюча Москва
за українські гроші поши-
рює в усіх країнах світу
про Україну брехню
Українська еміграція ро- бить від років великі зусил
ля щоб зневтралізувати
цю антиукраїнську інфор-
маційну діяльність Москви
й інших нам вороже на-
ставлених сил Спочатку
висліди цієї тяжкої праці
на полі чужомовної інфор
мації були дуже мізерні
Головно в Німеччині не
дивлячись на всі заходи
не можна було пробити му
рів ігнорування Щойно в
останніх роках ми бачимо
перші промені весняного
сонця Українське „табу"
починає тратити давню си-
лу
Щоб унаочнити сьогодніш
ній стан інформації про Ук
раїну в німецькомовному
світі мусимо найперше ви
значити певний період ча-
су Беремо під розгляд 1963
рік Цей рік був для нас
так би мовити коньюнк-турни- м
бо звільнення з
концтабору митрополита
(тепер старшого архиєпис-коп- а)
Кир Йосифа Сліпо-
го примусило всю чужи-
нецьку пресу писати про
українців про Українську
Католицьку Церкву Але
подібні ситуації мали
ми також у минулих ро-
ках наприклад процес Ста
шинського який причинив
ся до того що вся преса
головно німецька широко
А Гладилович
З усіх цих сіл найсильні
ші українські групи мали
Старе Місто й Сідлянка В
Сідлянці що межує з Ле-жайськ- ом
і тепер є його
частиною українці твори-
ли майже половину його
населення У Старому Міс
ті правда тільки якась
третина населення була ук
раїнська але це були зде-біль- ша
статечні здавна тут
осілі господарі що грали
провідну ролю в житті се-
ла
У Старому Місті стоїть
мурована з банею посере-
дині церква св Миколая
що була дочірньою цер-
квою лежайської парафії
Після знищення українців
поляки її на свій
костьол затягнувши її
вапном і добуду-
вавши до неї плебанікх До
неї перенесли вони з ле-
жайської церкви чудотвор
ну "ікону Божої Матері
Колись Лежайщина тво-
рила суцільну українську
територію що як частина
розписувалася про Украї-
ну і про українські визволь
ні змагання Але короткі
інформації німецької пре-
си опубліковані з якоїне- -
будь нагоди в яких згаду-
ється більше або менше
про Україну не є метою на
шого огляду Ми хочемо да
ти загальний погляд систе-
матичної інформаційної ді
яльности українських жур
налістів і публіцистів та чу
жинецьких наших прияте-
лів
'Найперше треба відміти-
ти що в 1963 році виходив
регулярно у Мюнхені квар
тальник „Україне ін Фер-ґанґенга- йт
унд Ґеґенварт"
(„Україна в минулому і су
часному") в якому надру-
ковано цілий ряд статтей
розвідок коментарів (укра
їнських і німецьких авто-
рів) а також переклади ук
раїнських нарисів новель
поезій Журнал видає Ні- - НАДІЇ
Посадник міста Фльорен
ції Ля Піра йдучи слідами
сучасного „співіснування"
з атеїстичною богоборною
Москвою звернувся теле-
грамою до Хрущова в якій
просить цього червоного ан
тихриста щоб він викинув
з СССР атеїзм
Зміст телеграми в укра-
їнському перекладі на пер
шій сторінці вмістила „На-
ша Мета" з Торонта в чис-
лі з 21 березня ц р під за-
головком „Знаменний про-
тест проти атеїстичної про
паґанди" з зазначенням
на початку що цю телегра
му надрукував ватікансь-
кий офіціоз „Ль'Осорвато-р- е
Романо" з 6 березня ц р
Звернутися до Хрущова
спонукало Ля Піра повідом
лення большевицької
„правди про „новий анти
релігійний наступ" Він у
телеграмі пише: „Опубліко
вані в нинішньоу числі
„Правди" вістки про но-
вий антирелігійний наступ
викликали серед фльорен-тійськог- о
громадянства і
серед італійського народу
а певно і між всіма народа
ми світу велике здивуван-
ня і сильне враження Мо-
ва тут мабуть про антире
лігійні атаки з боку сталій
ської групи ваших ворогів
і ворогів миру та братніх
взаємин між народами
Як я сказав кілька днів то
му на Міжнародньому з'їз
ді Молоді у Фльоренції дер
жавшій атеїзм є не лише
ознакою нетолерантної дис
2
Перемиської землі входи-
ла до княжої Руси-Украї-- ни
Про початки Лежайська
не маємо докладних даних
Мав його заснувати на міс-
ці де тепер Старе Місто
Іван Кустра з Крешова в
1228 році який записаний
у нашій історії як рік емер
ти галицького князя Мсти-
слава Удатного Крім Ле-
жайська Кустра заснував
теж село Лукову
У вірші польського пое-
та Яна Кохановського п
з „Дріяс замехска" що на
писаний в 1578 р находи-
мо таку згадку про це:
„Але перед роками (гляди який
наш вік давній!)
Тримав це Ян Кустра з Крешова
тут ьаотілп
Який Лежейсько на своїм ґрунті
забудував
Тут Лукову заснував а у ПшІ
панував
Потім коли його племенн
прибуло
Все це по них королям у руки
дісталося--"
Українська твердиня за Сяном
(У дев'ятнадцяті роковини масового винищення
українців Лсжайська Сідлянки і Старого Міста)
замінили
ма-
льований
мецько-Українсь- ке Това-
риство головним редакто-
ром є д-- р Г Прокопчук
Журнал друкується на гар
ному папері має багато
ілюстрацій об'єм кожного
числа 48 сторінок На об-
кладинках поміщені оголо-
шення про українські
книжки та публікації ні-
мецькою мовою За змістом
був журнал досить пес-три- м
У ньому можна було
знайти статті з історії Ук-
раїни літератури мистец-
тва тощо На жаль хроні-
ка українського життя не
була узгляднена Бракува-
ло також добрих комента-
рів на актуальні теми
Кількість співробітників
була невелика Сподіва-
ємось що цьому році ці
недомагання будуть усуне-
ні Це піднесло вартість
журналу а головно пере-
творило б його в публіцис-
тичний орган української
НА
кримшаци та політичного
і соціяльного гнету але та-
кож і наукового та куль-
турного інфантилізму
Він є надбанням капіта-
лістичної й атеїстичної бур
жуазії минулого століття
Він не здібний зрозуміти
великих історичних мрій
радянського народу і наро
дів цілого світу бо він є
висловом найпідлішого ста
лінізму (підкр в „НМ')
що брутально намагається
викорінити з душі віруючо
го „російського" народу
найглибші життєві вальо-р- и
своєї релігійної мистець
кої та культурної тради-
ції Бож атеїзм є важким
каменем „преткновенія"
найбільшою завадою для
народів на дорозі до миру
Я все мав велику пошану
до вас (підкр наші — ГУ)
Дозвольте ж що для доб-
ра радянського народу та в
ім'я братніх мирних взає-
мин і братньої едности між
народами я скажу вам з
повною щирістю: „викинь-
те цього другого трупа —
атеїзм з вашої землі як ви
кинули трупа Сталіна"
Цей труп затроюс повітря
Радянський народ вже не
зносить того смороду Ти-
сячі ознак від Пастернака
до Тендрякова виявляють
з найбільшою ясністю ба-
жання визволитись за чим
всією душею тужить ваш
народ"
Далі автор телеграми у-яв- ляє
собі як то буде гар-
но в світі коли його послу
Перша історична згадка
про Лежайськ говорить про
надання польським коро-
лем Казимиром Великим
19 січня 1354 р Янові Иа-кославськ- ому
міста Ряше-в- а
„зі значним обширом
земель і села Лянжайска
що лежить на границі Яро-
славської землі"
Містом чи радше „коро-
лівським містом" Лежайськ
став у 1397 р
У 1524 р його сплюндру
вали і спалили татари В
тому самому році польсь-
кий король Зиґмунт Ста-
рий видав привілей що
ним він переніс „місто на-
ше Леженско в Перемись-кі- й
землі положене" на міс
це де воно досі находить-
ся Цікаво що згадуючи
про наскок татар у 1524 р
привілей зазначус що во-
ни вдерлися в „землю на-
шу Руську" — один бага-
тьох доказів на те що Ле
жайськ з околицею оув
частиною української тери
торії
Велику ролю в тому що Лежайськ і його околиці з
бігом віків спольщилися
відограло польське римо-католиць- ке
духівництво гже в документі короля
ГОМІН У К Р А ї Н И 4 квітня — Аргії 1964 Рік XVI № 15
в
б
з
спільноти в Німеччині
Іншого роду є часопис
видаваний не українцями
а міжнародньою організа-
цією журналістів місяч-
ник „Фрас Прессе Коррес-понден- ц"
(Бюлетень віль-
ної преси) В ньому пуб-
лікувалися на протязі 1963
року систематично статті
про українську проблема-
тику (здебільшого перекла
ди друкованих статтей в
різних українських часопи
сах в тому також статті з
„Гомону України") рецен-
зії на книжки у яких по-
рушувано проблеми Схід-нь- ої
Европи й України а
головно короткі вісті з Ук-
раїни і з життя українсь-
кої еміграції Ось кілька за
головків: „Чи справа Ста-шинськ- ого
стане предме-
том дипломатичних протес
тів?" (січень 1963) „Бо-ротьба-пр- оти
Церкви в Ук-
раїні" (березень 1963) „Го
лод як засіб політики" (кві
тень) „Інтелектуалісти під
обстрілом" (стаття з ГУ
(Україніка стор 7) ХРУЩОВА?
хає Хрущов і запевняє
Хрущова про свою щи-
рість
„Любов до свого наро-
ду що піддала вам стіль-
ки відваги щоб викоріни-
ти сталінізм надасть вам
ще більше сили для вико-
рінення атеїзму" „Прий-
міть цей заклик! Він за-
думаний в ім'я правдивого
миру в ім'я справжнього
поступу для дійсного ра-
дянського піднесення на-
роду і всіх народів світу"
На закінчення телегра-
ми сподіваючись від Хру-
щова „визволення" Ля Пі-
ра підписується: „З сердеч
ним привітом — Ля Піра"
Ми навели важливіші у-ри- вки
телеграми „Знамен-
ного протесту" щоб наші
читачі побачили які силь-
ні промосковські сили ді-
ють у світі
Ми далекі від того щоб
посуджувати Ля Піра в
прокомуністичній настано
ві хоч згідно з його висло-
вом „радянське піднесення
народу" — це ніщо інше
як скріплення московської
червоної влади Не вислов
люємось також щодо його
знання який то „віруючий
російський народ" Все ж
не думаємо щоб посадник
великого міста в Італії був
аж такий ігнорант і не
знав що в СССР карається
сотка мільйонів не-моска-- лів
а передусім українців
— щоб Ля Піра не знав і
не пам'ятав — таки справ-
ді віруючих християн Не
Владислава Яґелли від
1397 р про надання Лежай
ськові права міста призна-
чається вісім ланів на кос-
тьол а три роки пізніше
той же король засновує й
устатковує тут латинську
парафію
Крім парафіяльного кос
тьола в центрі міста поля-
ки були побудували в 1628
р на північних окраїнах
Лежайська у кварталі що
зветься тепер „Підкляш-тор- "
оточений оборонним
муром манастир Бариади-ні- в
Манастирський кос-
тьол багатий на мистецькі
і і — іРЗиІ нпіпВДгниТДгтітгг ти у
Кз9Щк§Ю$ ~ т5 Т %
1?ш&$ШРшкАьШіґ ВІУд'ЛРВВВВЖ
клЩШІЛ-Я- т вМВі -- лкм іВВВВВВВВВВМ
ВВВВВВвЕшііВВВг ?" ИамВВВЛ
Пепмисчиіж& пшм к--і - г
Провал
У січні цього року мину-
ло 10 років від того часу
коли Хрущов започатку-
вав нахабне окозамилюван
ня т зв опанування ціли-
ни та перелогів у Казах-
стані По десятьох роках
можна вже зробити до-
кладний 'підсумок Що ж
дала Москві цілинна аван-
тюра чи злагіднила вона
хронічний брак сільсько-
господарської продукції в
СССР?
У Хрущова нема ні висо-
кої ні середньої ні ниж-
чої агрономічної освіти
Щоправда він закінчив т
зв промислову академію
при ЦК ВКП(б) за часів
Сталіна але з нахилом до
індустрійної ділянки Про-
мислову академію при ЦК
московської компартії було
створено за наказом Ста-
ліна і вона не давала слу-
хачам високої освіти Ака-
демія вишколювала висо-
ких партійних функціоне- -
думаємо також щоб той
Ля Піра був аж такий не
совісний (не вживаємо
сильнішого вислову) і не
знав що саме Хрущов був
правою рукою Сталіна у
винищуванні десятків єпис
копів тисячів священиків
і мільйонів віруючих-хри- -
стиян що він ніколи не пе
реставав поборювати релі-
гії зокрема християнської
що ось зараз двадцять ро- ків тому він криваво зни-
щив Українську Католиць
ку Церкву в Галичині бу-
дучи губернатором Украї-
ни і що за саму приналеж-
ність до цієї Церкви там
людину суворо карають
Може Ля Піра цього
всього не знає А може
він як чимало „інтелекту-
алів" нашого часу вважає
добрим тоном говорити про
мир і хвалити Москву і її
диктатора Все сьогодні
можливе
У кожному разі в теле-
грамі Ля Піри немає Укра
їни немає українського на
'роду є тільки „віруючі"
москалі і в „великій поша-
ні" Хрущов! І таку теле-
граму як „Знаменний про-
тест проти атеїстичної про
паґанди" містить україн-
ський католицький тижне-
вик! Це таки вже важко
зрозуміти і з тим погоди-
тись Може справді маємо
надіятися що „дядя" Хру-
щов викине „трупа атеїз-
му" і чого доброго відно-
вить „Українську Като-
лицьку Церкву"?
нам итки пишається най
кращими на цілу Польщу
органами Ставши славним
місцем римо-католицьк- их
паломництв цей манастир
причинився чимало до по-льоніз- ації лежайського За-сян- ня
Про дві колишні україн-
ські дерев'яні церкви в Ле
жайську не маємо доклад-
ніших відомостей Вони
згоріли під час пожеж що
часто пустошили в мину-
лому це місто Теперішня
церква біля ринку збудо-
вана в 1830-18- 31 роках і від
новлена в 1900 р Каплицю
-
ХПі т X Тії гУІгґ їв їй
£!'ВВВВВВВВЕ№ДОІ[ВВВВВІВК
г ВВВВВВЕв НН 1
' іВВВВВвБ(!яг ВВГвг9фМІ'2
Ф&ВВВНВВВВВВв'! --ї
ук—р---"а---ї-нЛцівіворунча цуе"цр--ек"роквонвонмиу~х чпроитдзваілхро'їцпиаплріодовхскьоакпилМйиацтесвеюірйедсХвлоекЙжапоаьйсасфькаиіих
опанування цілини
рів що потім призначали-
ся директорами великих
підприємств міністрами
або відповідальними пра-
цівниками в ЦК компартій
т зв „союзних республік"
Першиді хрущовським
намаганням уславити себе
на аграрному фронті в4 „со
ціялістичній державі" був
проект побудови аґроміст
Але Сталін і Маленков за-
гнуздали Микиту хоч ще
й до цього часу не зважа-
ючи на „повалення" в СС-
СР культу особи Сталіна
Хрущов не подав до відо-
ма чому він був загнузда-
ний
Лише після смерти Ста-
ліна Хрущов має „розкіш-вол- ю
блиснути аграрним
хистом" І „блиснув"! Про-
тягом 11 років партійного
керівництва хрущовським
аграрним витівкам немає
числа Щороку ЦК компар
ти під проводом „мудрого
ленінця" Хрущова перебу
довує організує реоргані-
зує об'єднує роз'єднує і
розвалює сільське госпо-
дарство Тут нема місця пе
рераховувати всі хрущов-сь- кі
аграрні витівки Але
наиоільшою московсько-большевицько- ю
авантю-
рою з усіх авантюр що від
булися від часу смерти Ста
ліна це опанування ціли-
ни і перелогових земель
Як відомо цілину про-
бували розорати й одержу
вати з неї хліб ще до жовт
невого заколоту в Москов-
щині але врожаї не ви-
правдували тієї велетенсь-
кої праці яку витрачалося
там
Катастрофічний стан
сільського господарства зо
крема величезний брак
сільськогосподарської про-
дукції в СССР викликав
величезні невдоволення на
селення які проявилися
відверто після смерти Ста-
ліна Це примусило ЦК
КПСС "шукати якихсь за-
ходів щоб відвести від Мос
ковщини удар народнього
гніву І „геніяльний" Хру-
щов у січні 1954 року звер
тається до президії ЦК пар тії з листом у якому на-
креслює шляхи розв'язан-
ня збіжжевої проблеми в
СССР Хрущов як перший
секретар ЦК КПСС глав-кове- рх
президії ЦК сам
особисто схвалив і затвер-
див свій лист а члени пре
зидії лише сказали —
„так"
Спочатку Хрущов запро
понував розорати протя-
гом 1954-19- 55 років 13 міль
йонів гектарів з них у кол
св Йосафата біля неї збу-
довано в 1924 р
Церкву ев Миколая в
Старому Місті українці по-
будували в 1913 р на міс-
ці де колись стояла цер-
ква з княжих часів яка
згоріла в 1850 р В 1941-4- 3
роках її гарно розмальова-
но в українському стилі
Від 1435 р Лежайськ з
околицею творив окреме
староство В 1772 р ав-
стрійська влада перенесла
старостинський уряд до
Ланьцута Лежайськ і Ста-
ре Місто належали до лань
цутського повіту теж за
Польщі аж до приходу нім
ців які по короткому часі
прилучили ці місцевості до
ярославської округи В те
перішній Польщі Лежайськ
є від 1956 р повітовим міс-
том і мас близько 6000 меш-
канців
Національне пробудження
лежайських українців
Історія українського на-
селення Лежайська та око-
лиці докладно досі не опра
цьована Однією з причин є
брак архівних матеріялів
про його українське мину-
ле бо поляки пильно хова-
ють такі матеріяли і про-
мовчують їх зміст у своїх
госпах87млнгаісовгос
пах4ЗмлнгаЦілИниї
не знаємо докладно запекла боротьба відбУВГ лася за стінами Кремл але її вислідом було ?
що Маленков вилетів 5
стіквлаздупосЦаКди КгПоСлоСвитасовЗелт"
міністрів СССР Хрущов ська цілинна авантюрГпе"
реросла на гігантоманію
Це в свою чергу уможлив ло Хрущову похвастатися ЦнаК КбеПрСезСнев1о9м6у2 ропклеунумі протягом короткого „партія організувала очсавс-у оєння цілини і при підтрим ці всього населення роз-
орано 42 мільйони га цілин ної землі"
Ціліша — це напівпусте лі степи і напівстепи Ка захстану який до жовтне-вог- о заколоту в Московіщ нлтріі анватозаюимвавянскеяапгоКлпювилриіщіткіеую„"лвуаЗщедл ряє Киргизи кочували по безкраїх степах випасаю- чи худобу
І ось цю неплодючу зем-л- ю Хрущов вирішив роз-
орати щоб розв'язати зе-
рнову проблему в СССР З 42 млн га розораної ціли-н-и у Казахстані було „опа новано" 22 млн га на Ура-- лі Поволжжі в Західньо-м- у та Східньому Сибіру --
20 млн га
Очевидно зерно на ціли- ні родило але скільки? На
пленумі ЦК КПСС (10-1- 6 лютого 1964 р) міністер
сільського господарства СС ОР І Воловченко заявив
що „до цього часу наше
сільське господарство ро-
звивалося за рахунок збіль
шення посівних площ Опа
нувавши понад 40 млн га
цілини та перелогів ми о-дер-
жали з цих площ за 9
років 8 млрд 200 млн пудів
дешевого хліба" („Пра-
вда" 11 2 1964 року) В с-
ередньому виходить Москва
з кожного гектара цілини
заготовила по 21 пуд зер-
на
На минулорічному гру-
дневому („хемічному") пле
нумі ЦК КПСС Хрущов на
хвалявся такими показн-
иками: „За період 1954-12- 62
роки в зоні освоєння цілин
них і перелогових земель
країна одержала порівняно
з середнім річним рівнем
заготівель 1940-195- 3 ррдо
датково товарного хліба 8
млрд 200 млн пудів у т-
оми числі в районах РСФСР
44 млрд пудів і в Каза-
хській ССР — 38 млрд п-
удів У 1954-196- 2 рр держа-(ГИроа- аи
стор 4)
публікаціях Що воно
справді так є показує пр-
иклад з документами які на
ходяться в лежайському
міському архіві Між ін-
шими є там сім оригінал-
ьних королівських грамот-привіле-
їв
Мені відомо що
останній парох Лежайська
о Ю Кікта який досліджу
вав минуле своєї парафії
даремно старався про до-
звіл лерестудіювати ці гра
моти — він ніколи не міг
їх побачити Ю Деповс-
ький у передмові до своєї
брошури розказує що під
час німецької окупації
польські працівники магі-
страту „сховали й зберегли
ці безцінні документи ВІД
певного знищення" БуДУ
чи магістратським уряД°в"
цем я в 1940 р мав нагоду
раз мати в своїх руках з
дані грамоти Приладного я
натрапив тоді на виданий У
1670 р королівський „пР1!
вілей міщан грецької рел- -
„: „„-- і „„„„ ЇЧНІ 0С1Д- -
111 ЛПІ1И оилии' То ки ґрунти посілості
ді я зрозумів чому ПОЛ'
--
ред
так заздрісно ховають п
українцями свій архі
(німці тоді взагалі ним
цікавилися!)
(Далі буде)