Homin Ukrainy, February 20, 1954

              л:
іійна
і-- - чг": л УЧУІ-- І _ --і тхї у&&& ' - —Ь-- іі ІЛ 1 —- - "} А- - -г--' і Г'ї іл
Чуні рік видання С -- V ЧЧГОМШУКРАМИвТСУСПиЬНСПОЛГГИЧНИІІТИЖНЕШЖ І
£-ц-і А К"&і ГгТ0Р0НТ00отЛКАНАДА Ц
Ш?- - 'г~'ш?аІшші иШШШШШкі2£" ' £ЧІ'ГСУБОТЛ-- м -- і£-_і!_ "" '
ї і- - лютого'
1 1954
'ЦІНА' 12 ЦЕНТІВ у
їїгс'::::іі'й' ' :ї}Гл%г'' '-- гт-і -- " ' '"-"- "" -- "Г" "5
--ч
іа прийняти тверде рішення!
тому місці ми шир- -
ормуємо про дебату
ійському федераль- -
арляменті над зовніш
літикою канадійсько- -
у В часі дебати були
іні погляди і уряду та
ьної партії яка зараз
і при владі і погляди
канадійських політич
ртій З того погляду
та заслуговує на особ
увагу і аналізу оо
я тут не тільки про
їй ще Канади щодо о- -
питань міжнародньої
ки але теж про ста
є тієї частини світу
Ми називаємо вільним
чи західнім бльоком
му Канада займає окре
немаловажну позицію
матому треба теж мати на
йцІЗІиіо з'ясована канадій
ЙИ? міністром закордон- -
Щірав Л Пірсоном зов--
політика Канади роз--
ться в площині устій- -
на різних конферен-олітик- и
Заходу про- -
аної ним розв'язки
х проблем
о
---"-
-- и
'і
і
псзе мін Пірсона ви- -
в основному не тіль- -
ШЬзитивну сторінку полі--
і иршрами заходу в
конфлікті з СССР але
і ті негативи які від
тяжать на політиці за
більших і менших дер
ка ніяк не може вийти
мпровізацію і є вислі
Непродуманого до кін- -
ііГСпляну але як пише один
і рідній автор формується
іЛазліід тиском паніки раз
ШОуйском сліду надії"
іму теж з приводу того
зе треоа погодитися з
чною заввагою лідера
ментарної о п о з нції
джа Дру який відмі- -
о в нього постало "по
нереальності! коли
я про справи про які
по і про спосіб з я--
роаналізовано тут пе- -
іами той дуже зловіс- -
раз"
имо пілкоеслити ПІП
ж Дру не обмежився
до критичних завваг
напрямних зовнішньої
ки Канади але він теж
лив цілу програму та
літики ставлячи як п
У мету звільнення сві- -
постійної загрози ро- -
ого імперіалізму і мо--
кої диктатури
Дисорджа Дру очеви- -
гроза і п розміри О- -
а вона також і для ін- -
анадніських політич--
ячів і для міністра за--
НІ1ИХ СППЯК Кяияпи
51=#ь5мки о"піоозидциінї з ннеиххоптоязтаь
П ясно і виразно шля--
о яких треба йти щоб
[и успішну і тривалу
мку
Джорджа Дру безспір
справа що немислиме
іження в світі коли од- -
рпша світу буде в нево--
I Друга буде втішатися
їдою Остається тільки
Щ чи західній світ має
УДь робити щоб до- - гт" всім тим народам гали --жертвою комуніс
ті ІІЄПППІ ІІІІ --гіпжі
и спостерігати позвн- - іодій акцептувати ста- -
Ю"
іордж Дру подав чітку
відь: Захід не може бу--
-- мвнни він повинен і
гь подати допомогу по--
ісшім наоолам Яяуіп
ен і мусить поставити
)сіі категоричну вимо- -
іоб вона дотрималася
Інов статуту пя'епи
Іацій під яким є під
пис її представника Заки бу
дуть вестися переговори
Москва повинна достосува'
тися до постанов статуту
ОН дати змогу всім наро
дам які найшлися під н впли
вом у вільних виборах зая-
витися за такою чи іншою
формою правління
Для совєтського уряду це
дасть змогу виявити свою
добру волю (якщо така в
нього є) і тоді західній світ
буде могти покладатися на
будьяке зговорення з Росі-
єю Без того всякі перегово-
ри — це зайвий труд
У своїй промові Джордж
І Дру підняв ще одну важли
ву справу За його словами
політики визволення не мо-
жна стосувати тільки до кра-
їн т зв сателітів але теж до
тих народів і країн які вже
раніше були поневолені ро-
сійським центром Джордж
Дру підкреслив що поста-
нови статуту ОН повинні бу-
ти "поширені на всі народи
за межами Росії які тепер
поневолені і є на службі
Кремля щоб вони мали змо
гу вільним голосуванням ви
брати для себе форму прав-
ління"
Чи треба доводити пра-
вильність і незвичайну акту
альність тих здавалося б та
них простих 1 зрозумілих
вимог?
Від згаданої "дебати в 'ка-
надському парляменті про
минуло ще дуже мало часу
Але вже сьогодні ми можемо
бачити якою небезпечною
зброєю щодо Росії вимога
погодитися на вільйі вибо-
ри Берлінська конференція
яка якраз добігає до свого
кінця п р о д є монструвала
що Москва може на все по-
годитися за винятком того
щоб дозволити своїм підда
ним на вільний вияв своїх
прагнень у вільному голосу
ванні
В Берліні Захід черговий
раз переконався що пого
дження з Росією можна до-
сягнути тільки через власну
капітуляцію Чи не час зро
бити з того належний вис-
новок і в конфлікті з Росією
використати оту зброю про
яку говорив Джордж Дру і
про яку від довгих років го-
ворять представники понево
лених Росією народів?
Чи не час проголосити де-клярац- ію
в якій були б з'я-
совані цілі т зв політики
визволення і в основу тієї де
кляращі покласти виразно і
без ніяких "але" рішучу ви
могу до Москви погодитися
на вільні вибори в усіх краї-
нах які на протязі Історії
були нею поневолені?
Захід намагається всіми за
собами знайти шлях щоб у-микн- утн
третю світову вій
ну Це виправдане зусилля
але воно увінчається успі-
хом коли Захід виграє хо-
лодну війну Тому ми дозво
лнмо собі повторити слова
автора книги "Наші таємні
союзники" який пише: "Для
третьої світової війни немає
іншої альтернативи за ви
нятком виразної перемоги в
боротьбі яка вже ведеться
І зворот у якій можна здо-
бути тільки у відкритому
союзі з кремлівськими під-
даними"
Якраз тепер коли берлін-
ська конференція не дала ні-
яких результатів Захід по-
винен врешті рішитися на
таку політику яка б запевни
ла йому перемогу і привела б до знищення загрози ро- сійського імперіялізму І МОЄ
ковськрго V тоталітаризму
Дискутує шщ а д наш и м ма й 6утпіщ№щШШШі
Так назвав дебату над закордон
ною політикою Канади у федераль
ному' парляменті лідер опозиції
і олова канадіпськоі кансерватнв-но-лрогреспал- аї
партії Джордж
Дру виступаючи в дискусії
Треба признати що дебата в кз
палійському парляменті над закор
донною політикою мала дійсно ці-
кавий характер бо і в самому екс
позе міністра закордонних справ
Канади Л Пірсона і у инст)Ш
лідерів шртій подибуємо багато
матеріялу який кидає ярке світло
на цілість проблем що ворушать
сьогодні західній світ і на те яке
становище до тих проблем займа
ють виразники окремих політич-
них партій в Канаді
Ми постараємося на основі про
токолу з засідання парлямезіту по-
інформувати докладніше наших
читачка про екпозе міністра Пірсо
на і про становище окремих пар-
тійних лідерів у питанні канадіЙ-ськ- ої
закордонної політики
СОВЄТСЬКА ЗАГРОЗА НЕ
ЗМЕНШИЛАСЯ: Л ПІРСОН
Розпочинаючи свою інформацію
мін Пірсон підмітив що він не
матиме імокливости вичерпати
предмету але подбає про те щоб
і'ясуіватп ооноші питання каналій
ської зовнішньої політики
"Зменшення напруження в Евро
пі що почалося перед роком і про
що було згадувано и парляменті
— говорив Пірсон — вдалося втри
мати Але не зважаючи на те да-
лі продовжує існувати загроза со
хетського імперіялізму і зовніш-
ня та аборолна політика нашої кра
їжі і інших країн вільною світу
мусить виходити з цього факту Я
думаю і їм 1 1 не повинні про те -з- абувати
що якщо і наступнть-по-кращан- ня
то цс буде тільки зав-
дяки збільшенню СИЛИ іІ єдности
вільного світу зокрема в рямцях
тлантіЧського союзу"
Коли мова про СССР тс гм
по гадку мін Пірсона — шл емер
ти Сталіна ь деякі зміни "Є паші
показники в минулому році що
і в зовнішній і у внутрішній полі-
тиці (СССР) є відхили від стерилі
иоі твердостп сталінської полі-
тики Серед цікавих совєтськпх
внутрішніх розвнгкових тенденцій
є підношування колсктнвчоїо ке-
рівництва їв Москві в протнваїу
до персонального диктаторства і
модифікація російських ародів Со
вєтської о Союзу Зокремач не-
звичайний внутрішнії! розвиток в
Совєтському Союзі за цей час по-
значився чи економічній політиці
де проіраму збільшення продукції
консумпційнпх дібр було так роз
рекламовано що шеадачл 5 ряду по
лінії віілонанігія тп обіцянок ви-
кличе серед населення велике не-
задоволення і іможінно навіть за-
ворушення
Коли мова про совєгську зовніш
IV чііііЛі)г їй ишш і далі € ВИЯ-
ВОМ змішання різних справ які з
одного боку можуть нодаьати ла-ді- кі а з другого — оперто знеохо-
чують Треба відмітити деякі мен
ші концесії і деякі слова вапевню
вань Проте я вважаю що нічого
в тому всьому немає такого щоб
давало підстави вірити що основ-
ні цілі совєтської зовнішньої по-
літики змінилися чи що совєтські
лідери є ютові насправді акцепту-
вати розумні розв'язки цілих мьк-народн- іх проблем Цс й є причи-
ни чому ми так уважно слідкує-
мо за ладом берлінської конфе-
ренції"
Німецька проблема
Щодо Німеччини становище Ка-
нади виразне: Німеччина повинна
бути об'єднана там повинні бути
персіведсиі вільні вибори і ство-
рений демократичний уряд але в
ніякому випадку це не може ста-
тися шляхом -- злиття комуністично-
го і некомуністнчною німецьких
і рядів бо "ми добре пам'ятаємо
що сталося для справи демократії
в Польщі і Чехословаччіші коли
російським комуністичним агентам
було дозволено перейняти на се-
бе частину відповідальності! в уря
ді разом зі справжніми демократа-
ми Цс було б жалюгідне коли б
така сама трагічна помилка повто
рилася в Німеччині"
Канада підтримує думку про
включення Німеччини до Европей
ської Оборонної Спільноти пов'я
зашія зАтляжійським союзом Це
тому бо "було4 б нереальним спи-
рати будьяку постійну політику на
озброєнні' контролі ї централіза-
ції 65-т- н мільйонів німців нутрі
їхніх теперішніх кордонів Безпе-
речно € набагато краще пов'яза-
ти Німеччину з рештою не тільки
Іївроин але і з Атлянтійською
спільнотою"
Ствердивши що по всій правдо
подібності СССР не погодиться на
таку пропозицію то все таки "бу-
ло б великою помилкою як би ми
п сьогодні занехалн" Створення
ЕвропейськоїОбаронлої Спільно-
ти закріплення НАТО — все це —
за словами Пірсона — найдогідні-ши- й
шлях для реалізації політики
оборони овропейською континен-
ту
НАТО мае перед собою три го-
ловні завдання: Зберігати постій-
ну оборонну готовість затіьняти
економічні і соціальні зв'язки і
скріпляти па Заході політичну єд
ність намагатися шляхом лерего
ворів з СССР знайти якщо це мо-
жна вихід з теперішньої напру-
женої ситуації'
Азійська політика Заходу
Теж в Аізії західній світ мусить
закріпити свої позиції З комуні-
стичною збройною агресією не
може бути ніякого компромісу —
заявив Пгрсон Він рівночасно від-
мітив що не можна уготожнювати
з комунізмом антиколоніальних па
ціоналістичних і-рево-
люційних ру
1в в Азії мовляв сі революційні
рухи в Азії керовані Москвою Не
доцільно теж оставляти на боці
можливість іперстворнтн "Тіта" в
комуністичного лідера
"Наша політика в Азії якщо
основні прннщгли є правильній не
може бути ПОЛІТИКОЮ ОПОЗИЦІЇ до На міжнародні тіем
ФІЯСКО БЕРЛІНСЬКОЇ
КОНФЕРЕНЦІЇ
Як і можна було припускати
берлінська конференція на яку
так баї ато покладано надій за-
кінчується цього тижня в четвер
без ніякою результату На коифе
реиції були проднгкутоваїїі всі
справи що були передбачені ви-
значеним порядком конференції а
додатково теж ще справи Дале-
кого Сходу і інтернаціональної
контролі атамової енергії У вн-слі- ді
уїстійнено що по ніякому пи-
танні помислимо досяшутн пого
дження бо ізлчадто розбіжні про
позиції обох сторін
Німецька проблема
Молотов влипнув ітопочшіііп
лаштувати } Німеччині вільні ви
бари впмаїпючп найперше офор-
мити німецький уряд ДО ЯКОЮ і-вій- шлн б члени теперішніх двох
німецьких урядів а щойно годі
підписання мирного доіовору і пл
кінець вибори Крім того іМолотов
поставив вимогу щоб унеможли-
вити Німеччині вільні взаємини з
сусідніми державами передусім з
комунізму але вона мусить бути
політикою ' конструктивною а ан-тикомун- ізм
не може зводитися тіль
ки до закликів про нашу допо-
могу"
Помилковим є недоцінювашія за
і розн комуністичного перевороту
с Китаю Цей переворот — це не
тільки "аграрна революція1' гово-
рив Пірсон це закріплювання там
нової сили яка є йорожа Заходові
і демократії
Канада і США
Ціла канадійська зовнішня по-
літика спирається на добросусід-
ських взаєминах не тільки з Бри-
танією і іншими країнами бритач
ського коммонвелту але і то пе-
редусім з СІНА Взаємини з США
для Канади — за словами Пірсона
— мають засаднпче значення "Ко-
ли Канада і США не зможуть ще
тісніше звязатнея в дружбі що
спочиватиме на взаємному поша-
нуванні і зрозумінні без чого
приязнь не мислима то тоді дуже
малі вигляди на мир і стабіліза-
цію у решті світу"
В СССР НЕМАЄ ЗМІН:
ДЖ ДІФЕНБЕИКЕР
Першим у дискусії над експозе
міністра Пірсона забрав слово реч
пнк канадійської консервативної
партії Длс Ґ Діфенбейкер У йо-
го виступі найзамітлішим є кри-
тика окремих стверджень Пірсона
зокрема коли люва про СССР і
совєтську внутрішню і зовнішню
політику В цілому — треба від-
мітні и — Діфенбейкер передусім
іупіїнився був над питанням совєт
ської загрози для вільного світу
виразно засуджуючії всякі тенден
ції полініії епізменту щодо совєт-
ськпх ВИМОГ ~"''
Зачодсім і заборонити включитися
в західній оборонний союз
Річ ясна що поюдіїтпся на такі
пропозиції іМолотова означало б
для Заходу капітулювати перед
Москвою і тому питання Німеччи-
ни виложено без вирішення
Австрійська проблема
Друга справа яку мала виріши-
ти бері нська конференція — цс
справа договору з Австрією і
звільнення австрійської території
ви ок)пац'і Текст доювору буй
опрацьований фактично ще в 1945
році і бв апробований австрійсь
ким з рядом і замлнімп держава-
ми Пилося тільки про погодження
на 52 статтю договору яка стосу-
ється вивело ля окупаційних
ншськ з Ансі]лі
Нссіїод'їпно дія вачідшч держав
Молотов і випадкі Австрії вніс
свої протшіропознцп Він запропо
нував що мирний доювір з Ав-
стрією може зобов'язувати щойно
після підписання договору з Ні-
меччиною і домі не буде деміліта
рнзовача окруїа Трієсту Теж з
совєтської о боку була поставлена
вимога що до договору буде вклю
чена стаття про тсщо Австрії за- -
„Українська визвольна справа
і українська еміграція"
У "Політичній Бібліотеці" Головної Управи Ліги Ви- зволення України вийшла друком чергова публікація
"УКРАЇНСЬКА ВИЗВОЛЬНА СПРАВА І УКРАЇНСЬКА
ЕМІГРАЦІЯ" -- Петра Мірчука
нуВаккркранеїиснлжсеьцнкііоїпзовадвиадзнвааонлньяонсонуїокврснапїарнасвьаикноаїлзірзосабплілсеьуннчіоатсвиниосгнопоовзкаситамне-уа
жами України
Кщоожбнидйоклуакдрнаоїнезцазьнайпоовмиинтеинся пзрончаіпйаватжилицвіюшокюниждклуя
е нас усіх справою ч
Книжка має 80-гтппі- и ' !_ -
Книжку вже' розіслано на відомі нам адреси для поширення серед української громадиТ -
ч
20% знижки для кольпортерів Розрахунки тІамов
І'лення надсилати наадресу:Ліга Визволення України 140 ВаіЬигзі'Зи-ее- І — ' Тогопіо Юіії Ч ! 'Гттт'і'ттт 1іт'т'Л'
Діфенбейкер опрокинув 'стверд-
ження мовляв' в СССР-відбувают- ься'
будьякі омінн такою ? по-
рядку які" б давали підстави при
пускати щось позитивного для сві
ту Базувати твердження про змі
нн на тому що ліквідовано Бсрію
немає рації бо за 37 років Існу-
вання совєтського режиму зліквідо
вано тим же стилем майже основ
ну частину комуністичних лідерів
але все це не імало якогось засад
ііичого впливу на совєтську по-
літику Берлінська конференція
вже показує що совєтськнй поста
пінський режим практично прагне
до тієї самої мети і тому немає
підстав для якихось надій Через
те не може бути імовн про визнан-
ня комуністичного Китаю і допу-
щення його до ОН Противно1 Ді-
фенбейкер видвнгнуїв питання ре
візії чартеру ОН що має згідно з
договорам статися в 1955 році
Діфенбейкер звернув увагу на
справу торгівлі з СССР і його са-
телітами закликаючи до незвичай
ної обережності! і жадаючи -- від
уряду точніших вияснень щодо
совєтськпх торговельних пропози-
цій
Закінчуючи свій в'нступ Діфен-
бейкер запевнив уряд що консер-
вативна партія коли мова про зов
нішлю політику Канади як і в ми
нулому так "іі на майбутнє буде
намагатися щоб канадійськнй у-р- яд
у своїх зовнішніх виступах
мав підтримку цілої країни
КОЛДВЕЛ ПРОПОНУЄ
"М'ЯКУ ПОЛІТИКУ" щодо
СССР
Виступ лідера канадійських со-
ціалістів -- був позначений характе-ристіїчно- к) длятіеї політичної пар
тії прикметою яка "виявляється її
бароняється заключатн будьякі со
юзн з західівілін державами До
юго часу коли всі ті совєтські
вимоги не будуть сповнені СССР
не виведе своїх військ з Австрії
По такій заяві Молотова для ва-чід- ніч
міністрів 'осталося тільки від
кинутії ті пропозиції
Інші проблеми на
конференції
Крім німецької і австрійської
справ на конференції було теж
продпекітовачо опірні проблеми
на Далеколіу Счоді Тут теж з бо
ку СССР було застосовано такти-
ку якою західні держави були
приневолені до капітуляції йшло-
ся передусім про те щоб вклю-
чиш до розмов комуністичний Ки
таи а коли мова про Індокитай
то Молотов щоб бодай дещо по-
різнити зачідніч союзників нама-
гався добитися поладиання тієї
справи виключно в ході перего-
ворів між СССР і Францією з ви-
ключенням США і Британії Без-
перечно навіть в тому випадку
МОЛОТОВ НЄ ПОІІЗабУП гтпрпші-г- м
що СССР допоможе в замиренні в Індокитаю але тільки на совєтсь
кпх умовах
Ніяким успіхом не увінчалися
розмови щодо контролі атомової
енергії і її використання для мир
них цілей Молотов поставив пе-
редумову щодо розмов в тій спра ві включити комуністичний' Китай
ВІбнуафдшоуіртньмгтуоюплтріьодощвбоативсятій роопзрмаоввіи щуе
Закінчення конференції '
18 лютого
Коли вже для всіх учасників ста
ло ясно що дальші розмови з Мо
лотовим — це тільки даремна ви
трата часу 'ДалесЧалропонував
щоб підписати договірна Австрією
з усімп совєгськимп побажаннями
але при тій передумовіщо війсь
ка альянтів мають? бути' виведені
з лвстрп до трьохмісяців-аід-дн- я підписання договору Договір' мав би бути підписаний 18" 2 Якщо
ьс буде 'договір підписаний кон- ференція повинна 'закінчили 'гГ'™
роботу -- Після такрїза'явіГМолЗі
тов7щс: разїпЦтвеояіівГіРіпіииГ
гVіI і' '
ь-'- ЛЧ' V
тенденції І знайти розв'язку- - інаболі '
лих'про5іемУвшакчївзапоі
ні шлунка]: людини Звідси! і'юриЛ' --
тика політики [іканадійськ'огб УРЯ- -'
ду-- і критика СиіА'які"-мовляіҐ- "
окружили''СССРрядсвоенних1-- '
баз'і хочутьщооссТський]урядА
годився га їх'проііозиції'іЩодо'!
СССР треба стосув"атийкшуУтак-)''- г
тнкУтреба'з'няантїі'машшуїМ до'
брої волі не побрязІсішаУйроеіо"''''
а запропонувати напйкладОйі'и-- г
рокий торговельний Гобігінім Взята-- V
лі промова Колдвела вводилася?
до того щоцрозго1ж-еннямл'оргів-
лі (і
можна все іроот'язати£В'СССР''по-- =
мітні зміни' і — говорив' Колдвел—
немає значення "чн'ііе новатактн-- Л
ка чи ні іш повинні бутїіприго- -
товл єні привітатнд кожну міну 'в
наставленні (СССР)" - '" V "
Все іможна 'досагнути перегово ?
рами нечтреба1зражуватіГіпротив'- -
ну сторонуЛчкггрнСг критицизмом
Колдвел віізначішяккардіїнал ьну --
помилку заключення' союзу 'між
СІНА і Пакістаиом? 'бо'ітоі''насто-- 1
рожуе СССР" '-
- В то'йч'асколиС
СІНА оточили СССР своїми' база-'- "
ми СССР таких баз довкрутиІСША"'
не має але яка і б 'була"'4 реакція '
США коли б СССР встанови'в"свої
бази в Мехіко -- чи Канаді?' Л'
Не може бути мови про4 озброй V
ня Німеччини Це унеможливить'
об'єднання Німеччини а безл-ако-- і
го об'єднання Німеччина {останеть-- т'
ся далі запа"льни' м" " вопшщеіігЕвД 'ґ'' ропі " '"Я
Миру в світі не можна {'досягти
силою "На нашу думку' ~ігово-V- I
рив Колдвел Йогомо-кладосаг-ііут-
и тільки штяхбмперегодарів '
між великими державаллі'і' шляхом
життєвого :вняцкіоговітз} V
Російські лропозцціГвПишулмулі
дискупуємо:ь:у:ь'р:с'6)4С!
ВИБОРЧА КАМПАНІЯ
В СПОЛУЧЕНИХ
ШТАТАХ
Хоч до 2 11 ще дев'ять Імісяців
часу то все таки на-тере-
ни США
ьже розпочалася посилена аіеред-'- )
виборча кампанія Як відомо 2 11'- -
в США мають відбутися ївнборіиї
до Конгресу Від внслЦу виборів 'і
залежатиме в чиїх руїках находи- - '
тигеться Конгрес на наступних'
ПНЯ ПОКИ і і
На обіді з нагодндня Лщкбльна'-- " влаштованім р є с п у б ліканськбюА
партією республіканський провід
иеігподівано заатакував в дуже го: '"
стріш спосю демократів Уявлен-и- Г ня про форму настчлу на демокра '
тів може дати провідний "лозунгу
під яким бігти виголошеїіі промов'
ви і під яким вже ведеться камлав
нія: розкрити 20-літн- ій періоді зра-"- )' дн Комуністична проблемаУстала'!
як і можна було'пригіускатн' цеіГ
тральною у виборчій кампанії
Форма наступу викликала 'загалів ''
не обурення демократів які 'за-44-жад-
али від през Айенгае?раГщ6б'ДХ'
він аплішув нареспублікаїГську гС
партію Ріаночасноделїократи 'ро"з'
почали відповідну прбтнакцію'45'
інформують що '"неперебірчпва
кампанія республіканців може їи5Л більше пошкодити4 якгдоЬомогтїгГЯ
През Айзачгауер' віістугіїїв "оі"&!
сторогою' дляреспубліканців'щоб'" --
'
вони у
(
своїй передвиборчій 'кімпа'Ч
нп зберігали ФормнУпристойност --
%
Чи ця оісторога президента 'матіпіеЧ
якийсь вплив ~ покіїщомУвЦамоТЧу
Що'будеД--- г
в Індокитаю?? -- Уу'"
алружена-обстанов- ка
-- в ЛадоюїХ
таю далі : станови'тГ чн 'не ' мя йіт-і-Ч- и і
ЛІІВ1ШеМігпо
- р— г--™-
ивпиі) СВІТОВОІ л ситуації Є отевімниищб 'Фран4
ї"1?и? л силу'датіи собґіпя-іїлгч- " коїілистичнимипзрїіізшськіиіигза' -- л
Г0!1аі1'Ь Щяка№юлершіітЙ4 вЬчситуаиЛюЛаіщиірзверсоо- -т"
5?Л9ЩАчзлЛакликомГЙсдат'дЗпо'Г
вмлогюудіяех чтіяльікиб?умйвішилрпсоядітЙешжкоЬ'Ха
-- совєтської' вимої її 7і кГгб-- 1 ЛіраіІАтаадГяпозїіціІ'І
'10?аі!5!- - павіДоміївЧ учасників ?виаЙіюкладкгбо5вонТ'п--
конференції 'щоікон'ференціяііа Ано 'вта'йетаї У