Homin Ukrainy, January 07, 1965

              у
УУ
У
ХРИСТОС НАРОДИВСЯ -- СЛАВМО ЙОГО!
_ (ас) Хто каже що Хрис-то- с гог колиби за містом щоб разлі дешевої вигоди й при А в свято Різдва Христо-
народився вже майже там привести на світ Сина стосуванства щоб вона за- вого
тратила
ми спитаємо себе: як
дві тисячі років толу а ми Божого — найвищу й най-
дорожчу
відчуття і розумій зберігаєио і здійснюємо в
лише відзначуємо щорічно Правду Це питан кя різниці між добром і окгитті ту найвищу Правду
цю подію щоб святково' ня стосується кожного з злом між своїи — ріднич що її приніс Божий Син на
провести час з родиною і нас зокрема і народу як і чужим та ворожим землю?
приятелями той випускає цілости Наші святкування Різ-
два
Ставмо собі пряме запи-
з поля зору основний зміст Сьогодні святкуємо Різ- тання:
дво
Христового мусять бу-
ти
як зберігаєио вір-
безмірної правди християн Христове далеко від не лише зовнішнім ність ви-яв- оч Христові й Україні?
ської віри що міститься в рідної батьківщини й в умо — маніфестацією тих Не лякайчося того що
УКРДЇНИ
різдеяноліу привіті: Хрис-то- с
народився!
Син Божий народився
сьогодні!
Сьогодні як дві тгісячі
2:юкІ8 тому було в Вифле-єм- і
до болю актуальним
стоїть питання: чи Марія г
Йосиф знайдуть приміщен
ня у пас чи може знову
прийдеться їм шукати вбо- -
Прийшов знову Свят Вечір
Десь на далеких обріях
чужини білішії бризками
снігу зайнялися пишно сині
ліси Зимові метелиці за
вікнами наших хат про-
тяжно грають виразні арії
святкових людських хви-
лювань Десь отам ген ви-
соко на далеких небесних
просторах значущо помор-
гують до нас цікаві зорі
Це ж'бо до наших хат прий
шов знову Свят-Веч- ір а з
ним теж і український ро-
ковин ітразник Христового
Різдва
У східніх вітрах що без-
перебійно летять десь із-- за
л незміримої далі відки по-
стійно сходить сонце нам
виразно причуваються ко-
лядкові арії далекої укра-
їнської землі І це саме від
того в нашій уяві постають
любезні контури далеких
рідних меж Там же десь
за отими східніми далями
стоїть сьогодні обтулене
захисним снігом — наше
рідне село Сумерки ночі
замазують на ньому знаки
горя а дрімучі ліси вишум-люю-ть
казки людської по-
тіхи
Воно все вже якось так
буває що як' приходить до
нас різдвяний час то я-ки- мсь
нестерпно важким
каменем залягають наші
серця солодкі спомини на-
ших дитячих літ Кожний
з нас якось гейби самотуж
ки відгребує в своїй душі
найясншіі моменти свого
життя І всі лш на свій
власний лад леліємо про
солодку хоч і нездійсниму
мрію повторити їх знову
Це саме тому теж і цьо-їгорічн- ого
Різдва як чужі
простори заповняться ук- раїнською колядою туга
р"6зіигоіеться по кутках на-цїйх- &ат чиїмись сльозами
Неспокійно захлипає й со
УУУ
У
У
вах чужини де релятивізм
і конформізм просовує про
паґапда як основи модер-
ної людини в особистому й
суспільному житті Не віль
па від того й Церква Нас-
туп йде з усіх боків щоб
захитати й вбити те що
було основою віри й мора-
лі української людини
щоб вона потонула в ма- -
-
Ч
бі святовечірня свічечка на
нашому святковому столі
У той час ми напевно зно-
ву запрагнемо піти ще раз
у своєму житті тамтуди —
до нашої мами
Ось так грунями поза
село не ходженими стеж-
ками навпростіж як пер-
ше як колись як давно
Взувшись у великі мамині
чоботи хотілося б ще раз
пристрасно топтати скри-
пучий сніг нашої далекої
землі І ще бажалрсь би
голосно й повними грудьми
заспівати на сільських до-
рогах цю просту нашу —
рідну українську коляду
Воно ж бо саме у той свят-
ковіш час так безжалісно
торгає нашим затурбованим
серцем
Ця ж бо зворушлива мо-
ва української коляди за-
лишилася 'ще йдосі нашим
різдвяним гимном Не дар-
ма у Свят-Веч- ір десь з лі-
сових гущ підходили зай-
чики до села а сарни й со-
бі на сільських' галявах
здавалося стрибали у такт
колядкових арій Тоді по-
стійно замовкали ліси у мо
литовній повазі а радість
Різдва Христового замерза
ла по хатах довгими ледя-ним- и
соплями
Велична поезія краси ук
раїнського Різдва Христо-
вого залишилася у нашо-
му серці до сьогодні цим
чарівним свшан - зіллям
що постійно виводить на
екран нашої уяви цілий
ланцюг солодкігх та зво-
рушливій образів Вони то
цупко в'яжуть нас з місцем
нашого походження Не-
має у світі якоїсь такої си-
ли що була б ладна ці до- -
роги зв'язку нашого з рід-
ною землею знівечити чи
приспати
Це тому саме у той різд--
рССЄів1в€'1€іІС(Є1€СІЄІІ!іС1ЄІСіСів!в!ІІ!СЬСі€'€Л
ЗІ СВЯТОМ РІЗДВА ХРИСТОВОГО
І НОВОГО РОКУ
сердечно вітаємо
наших Передплатників Читачів Прихильників
Співробітників Членів Видавничої Спілки „Гомін
України" всіх працівників української національ-
ної преси всі українські національні організації
і установи та всіх українців що стоять
на самостійницьких позиціях
ХРИСТОС РОДИВСЯ!
Дирекція редакція
г
працівники адміністрації і друкарні
" " Видавничої Спілки Гомінг України" МЛЙЗі5і3ЗЛгЛЗЛіЗі2Ж5іХЛЛіЛХЛЖ!3
традицій і звичаїв що з ро-
ду в рід з покоління в по-
коління передавалися як
нагщіиніший скарб народу
на батьківщині але й на-
сичені тією вірою і духом
що нероздільно зв'язані з
Різдвом в Україні їх пре-
красно віддзеркалюють на-
ші колядки й нагаі церков-
ні відправи
вяний час хотілося б я-ки- мсь
чудом-завернут- и на-
ші пройдені літа й ще раз
бодай на момент зажити
ще згулом батьківських по
рогів та щастям і близькі-
стю теплої маминої опіки
Тоді то там у нас дома
стежками нашого села са-- ме
у різдвяніш час ходила
між хатами людська скром
ність Обнявшися з різдвя-
ною велігччю зими вона
створювала нам вігразно
означені рамки нашого осо
бігстого й родинного щастя"
Містерія українського
Різдва Христового з усіма
його віковими звичаями й
традиціями говорить до нас
постійно мовою родинної
спільноти та єдности У ній
то заховалася вся сила на-
шої моральної відпорности
XVII РІК ВИДАННЯ
Л"г 1-- 2 (815-51- 6)
РІЗДВО ХРИСТОВЕ
7
січня — Лапиагу
1965
Ціна одного примірника:
в Канаді і СІНА — 25 ц
зараз зустрінемось з обви-
нуваченням мовляв хоче-
мо завертати взад біг істо-
ричних подій не йдемо но-
га в ногу з духом часу а
пав[язуємо людині штие-иісг- ь
дужки й поглядів ско
оуєлю її переконаннями і
моральними принципами
У нашому довкіллі ми
(Христос народився стор 4)
в ти то теж ховається оез-прикла- дна вітальність ук-
раїнського ' народу
На вифлеємській канві
історичної події народжен-
ня Богочоловіка українець
вивів всю глибінь своєї бла
городної душі При Хрис-
тових яслах склав він повг
ністю своє віруюче народ-
не серце Своє горе й не-
долю" української землі
наш народ ідентифікує з
переслідуванням Божого
Дитяти у Вифлеємі
У сзої% різдвяні форми
святкування у свої звичаї
та вірування українець
вкладає цілу свою життьо-
ву філософію Він виразно
й чітко опреділюс себе у
програмі свого особистого
релігійного й національно-
го вірую доказом -- чого
форми його різдвяних свят
кувань При святовечірньо
ліу столі української роди-
ни сходяться не лише ЇХ
члени До різдвяного стола
у Свят-Веч- ір скликає наш
народ всіх що жили" Він
З різдвяніш час оживляє
німий скот людською мо-
вою та чітко підчеркує ос-
новну підвалину нашої си-
ли — постійний зв'язок 3
тими що відійшли У різд-
вяних звичаях нашого на-
роду виявився його криш-
тальний характер чутли-
ве серце поетична уява та
багатоколірний жанр його
прямого життьового ходу!
Українська мати була
завжди центральною пос-
таттю Сзят-Вечо- ра "Вона
то саме у Свят-Веч- ір стає
(Прийшов знову стор 8)
Роман Купчішський
у Різдво Христове
Ісусс Христе! Божий Сину!
Від літ щороку ми ідем
В далекий тихий Вифлесм
Стрічати дивную новину
Несем Тобі не ладан-мир- о
Ані не золото й срібло
А наше вбогес добро:
Любов- - прив'язання і віру
_ І молимо Тебе о Христе
Дай однодушність усім нам
-- Родинам селам і містам
І добру волю й серце чисте
І братолюбіе і згоду
І бистрий зір і ясну ціль
І лік-- ' на наш сердечний біль:
Щасливу долю для народу
Ольга Лубська
Стелися скатертино
Стелися біла скатертино
На всі сторони світу
Та не губи запашного сіна "
Із лугів України —
Що не стеблина
То часточка привіту
Стелися біла скатертино
У палацах і в хатах
(Та не минай в'язниць ні підземелля)
Та не ламай буйного колосся
Що прозолоттю пройнялося
Хай Україна
(Кожна оселя)
Будні і свята
Буде весела
Буде багата
Стелися біла скатертино
Кольорами землі ікрови шита
За моря за долини
Гостинна українська людина '
Велика українська родина 4
Стелися тишею пшениці й жита
Нехай з України
До кожного серця'
Що для неї б'ється
Коляда долине і - ~'
ісс!с!С!€івііі!еіеісі!ісчівіівг!іессовїв!в!ісе?
З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ І НОВИМ РОКОМ вітаємо $
рУакррхаіїюнськВиийзвоНлаьрноидй' укФрраоїннстькіБоЦроетрькбвии інаїхнрюід'Лнісй----' землі і на' всьому просторі московської тюрми на- - родів СССР воїнів ОУН і УПА українських в'язнів'
у московських тюрмах' лагерях і на засланні борців за волю і державну суверенність України-- г-
український допоміжний Визвольний фронт укра- -
шські політичні і суспільно-громадсь- кі організації 4 і ВтоідвадрілииствЛаіґии Вуистзавноолвениняв КУакнраадїні иі вВ~іудсдьілоимуОсбв'сі'дт-і:-"
нання Жінок ЛВУЇхні управи 'і все наше членство
х р и с то с ропи вгя і' ж гг- -
і шіиопл лягава VIII Н'ВНЗОилсппН УКРАЇНИ]
Ул№аюоіюаа&