Homin Ukrainy, December 26, 1953

              '№- - ::-£- :?: 03
ЛО аїкь у:ц_1 ЛГ 2 сь-"'гї- -
г
її-"- ' _—— - ~мСіаЖІВВаЯК2гРій0№вів'9ваг у і — —==а=жисяи=яин™иииииииишивиивииииии -- {Хаічт 1-'і- Ли (Ь -- )'Ч(Л&4
VI РІК' ВИДАННЯ ГОМІН УКРАЇНИ — СУСП!ЛЬН0-П0ЛГТИЧНИЙ"ТИЖНЕВИ- К :и
с іидяянчі СпІлішГомін'Уіфаіюісз и~пмйТтя)Оііг'7-'''уМ'ч- '
М 52 (241) - - Торонто онт:-- КАНАДА —-НЮИОРКН'ИС-
ШАї? 7Й _1 ~"ГУ Г Т?аиаимидаау: - ч Їі— 7— ' СУБОТА
"номт іжкапчу" ---іж- кашіаіуг шеножЧ £--№ V
РиЬІізЬесІ еуегу Заіигсіау Ьу "Нотіп Цкгаіпу РЬІ&СЬ:Л!ЬУ#ІІ дшавваш 'лвгаввТаШ"лм і : -- ? ідпи 0 ВаіЬіігзІ 5і Тогопіо Опі - Саіикиґ — ТеІ: ЕМріге 6-47- 97 іНі
ж1И1#ивИ-ЯИ- С г ' И
АІЯНОК12ЕО А5 5ЕСОІЧЮ (ХА55 МАІЬ РОЗТ' ОРРІСЕ- - і'4) ПЕРАИТМЕІЧТ ОТТАВА- - и " '' ' У ил'і Л'' м '
з_і ' - " "Л " "іі'Ч у
рисвячений справі своорди
рпілітній ювілей видав-- 1
3 "І ОШН (УКаіПП апа- -
широкий і теплий від- -
серед нашого громадян- -
в Канаді " '-- '" '-- '-к
щістичних кіл в тому
українських с$ деякими
ХОЧеМО ТСіїср іш- -
Іиїити наших читачів
ічеїшй СВОООД1 —
назвала свою чері оиу
відома канадінська
іалістка джудіт гоош- -
ПИШУЧИ ІфО П5ІТИЛ1ТН1И
г : п
ІІЕЙ 1 Омину о праіпі и
грам" від 17 12 1953
знаємо п Джудіт Ро- -
вн містить в торрнтон- -
:му щоденнику Теле- -
і" кожного дня статтю
сь актуальну тему і її
втішаються широкою
фярністю Радо теж чи- -
II статті кашідш ці уі- -
шого походження
Тин України" — шипе Дисудіт
щ — бі започаткований
і'іін роками як одне з най
підприємств що 'їх започат
нові поселенці що пріюу- -
Кзнздн з України и перших
ілших роках Його основінікп
гари і нзгіперші прнхнльші- -
по найбільшім часті полі- -
емігранпі Одні з ннч актію- -
Ьліхтзинлпсз соиєтськіП енс- -
юневолеинї їхньої батькіїз- -
Іііші потерпіли псшімовне
ьки тому що к підозріва- -
іму що вони мають і інтелі- -
і відваїу протиставитися
Всі ж вони принесли на
и 'собою непохитну на
те що одною дня побачать
Україну у світі що пи- -
еієі терору а разом з тим
ішесли справлене розуміння
ш свободи
іиори і редактори "Гомону
служать тому щоб оту
їрігатн живою в серцях
"ів які і диі пам'ятають
№ів що ще мусять"перено- -
Уіцання гороллої і безка- -
і Лііїтатупн
Ц колядками була промова
голосив під імеїш "Гомону
п И Споліськн(1 Він ви- -
ою і своїх співипацівни- - ВДі із газети і з тієї слул
[їй всіх каналіПців не тільки
адшцт українського похо-- і
роду
кращим доказом ваптостн
є на ііого думку те
на адресу пріяитппїо
5НУ України" товариш М Ба- -
'овної Ради СССР і пт
публіковано в СССР в 1951
'нянав"івГодмеокніулькаУкпрпаиїкшля"чіпбу- -
г } шииу видан- -
МА для Украі-„- „ і безпе
Канаді і ті завдання Т6- -
іни зле не внкоііувяп
'в " Я Спольськнй зайча- -
ІЧ с"туавнаогвитнеа ТдРоVIV окгр„емих
ВДРемнІ пацифісти обвину
ш о' країни" в підбу- -
війни: 'Такий погляд
ВІЬНИЯ ВІкч _ іітиМ "_: чс "се
в51 °"лвилення нова
ч"адVи ШЗХІВП1ІНІПе МгпкіоіішіЛтовнап:
волюваннх країн"
"шляхом моральної &В!ПДТ!И"„0--И"і 'по™літишл і' С-" і-о-
сію — це
омону УкраїНИ~ Це
РоваіІа „а довший
Ьіися и
ЗЛС НСМас ПІД- -
7сппйц рсг в Торонті
' 'ОВНеіШІІ ЛЬОЯПи""""" Свободи"
ЙИзпрІедставниками Радіо
ЇдМаиипипп - ва
" ІШТП ппп Ч "ч'іл" V Ешиш- - ВипстРІч лоаців- - іЛа?Мцтиваіиі г:азети а _- -
йпРеситаоаліо
ПЙУоВиііЛючно"то- -
ь ' Н°0 ПаіиАл~1і
'ііГлїЯстейїз-'ц- і
Жями'ВГПо-м- г
_ —
З видатніших представни
ків канадшської преси і ра
діо треба відмітити політич
ного редактора Сатердеи
Найт" п Вілсона Вудсайда
журналістку Джудіт Робін-со- н
журналістку Пеґґі Блек- -
стук голову Клюбу літерато
рів п Джілберта Е Джексо-н- а
Т Керрона з СВС Інтер-
національна Служба журна-
ліста Тараса Гз'менюка з "То
ропто Дсйлі Стар" п Едіт
Гайдер радіокоментаторку
з Гамільтон}' Онт п Айвор-та_АГфонсай- да
голову місце
вого клюбу журналіста Ері-к- а
Ґайґера з "Телеграм"
Крім того серед приявних
ще були п Джон Шарп з Від
ділу Громадянства п Д Ро-дже- рс
відомий пластовіці ка
надійський діяч п Дж Ред-мон- д
з Гамільтону мена-дже- р
Фрост енд Вайр Ко як
теж п-- і Вудсайд п-- і Керрон
п-- і Айронсайд
Була теж заступлена капа-дійськ- а
етнічна преса в тому
теж Канадійський Етнічний
Пресовий Клюб що був ре-
презентований д-ро- м Теїі-гунеио- м
редактором фін-
ської газети "Вапаа Са-на- "
Серед гостей був при-явни- й
редактор "Звйонзков
ца" п Ф Ґлоґовскі ред "Бі
лоруського емігранта" п К
Акула ред "Болгарського
Національного Голосу" д-- р Дочев представники "Ню
Кенедієн Прес" пп 3 Мок-шиц- кі
і Цєшанскі ред "Но-
вих Днів" п Петро Воли- -
пяк керівник Української
Щоденної Радіопередачі п
В Шарван і керівник "Укра-
їнського Голосу Торонта" п
Б Солук
Ми мали теж змогу вітати
на вечорі представників Кра
йового комітету АБН Кана- - На
ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАР
ДЖОН ФОСТЕР ДАЛЕС
ОСТЕРІГАЄ
Конференція міністрів закордон-
них справ країн МАТО розпочала-
ся і продовжувалася під знаком
І промови державного секретаря
СІНА Далеса який дуже виразно
І перестеріг учасників перед небез
пекою що може заіснуватн у ви-слі- ді
розходжень між західніші
альянтамн Від постави західньо-европенськн- х
країн — говорив Да-ле- с
— залежатиме теж і постава
США В інтересах всіх країн НА-Т- О
є якнайскоріше ратифікувати
договір про Европеїіську Оборон-
ну Спільноту Европейська єдність
конечна не тільки з огляду на со-вєтсь- ку
загрозу але навіть у вн- -
ОБ'ЯВА
У неділю 3--го січня 1954 р
о год 4-і- й попол в залі
"Дому Просвіти"
відбудуться
ШИРШІ ГРОМАДСЬКІ
СХОДИНИ
для вшанузаінія пам'яти
Героїв Української-Націо-нальн- ої Революції — Біласа
Данилишина Маївського й
Грицая
Управи
Осередку СУМ І Відділу ЛВУ
в Торонті
уУВАГА! ПЕРЕДПЛАТНИКИ
' "ГОМОНУ УКРАЇНИ"!
Належність' ($3000) за книжку
] { П МІРЧУКА: УПА -
яку3' Ви одержали-- з 'Німеччини
просимо п слати ? на адресул ЛВУ
'
ди в складі: голова — д-- р и
Каскеліс референт преси і
пропаганди п й Ґоба го-
ловний секретар п І Бойко
і заступник голови д-- р М
Кушпета
З визначних українських
гостей треба згадати п С
Давндовича письменника У-ла- са
Самчука д-р- а І Кучере-п- у
члена міської ради Торон
та п-в- о Штокалів п-в- о Прн-ходьк- ів
п-в- о Вертипорохів
п-в- о Гаврилишинів п С
Фроляка ред Л Сенишина
п Гр Джуру п І Ілащука
п Р Теслю п-в- о Мулькеви-чі- в
п-- ю Е Остапчук
Інформація про завдання
газети і В-- ва
В часі вечора п Я Споль-ськи- й
член Дирекції "Гомо-
ну України" в короткій про-
мові з'ясував присутнім цілі
і завдання газети відмічую-ч- н
що "Гомін України" при-
свячує увагу проблемам ук-
раїнської громади в Канаді
з одного боку а справам до-
помоги визвольній боротьбі
українського народу з дру-
гого
"Гомін України" — говорив п
Я Спольвскпіі — пропагує і під-
тримує політику визволення тоб-
то політику що має на мсті досяг-
нути повчс звільнення теренів ни-
ні поневолених Росією Така полі-
тика не конче пов'язана з війною
але вона пов'язана з конечністю
моральної ізоляції і економічного
та політичного тиску па Росію во-
на пов'язана з активною підтрим-
кою (Визвольних рухів в країнах
під комуністичною диктатурою
Для Каїпдн на сьогодні є питан-
ням життя і смерти збройна сила
Доба технічного поступу і атому
принесла зі собою реальну можіп
ьість наступу па Канаду з півночі
і тому військова підготовка не мо-
же бути трактована як тактичний
маневр зі скріпою надією на те міжнародні
иадку коли б така заіроза пере
стала існувати таку єдність треба
встановити бо наприклад понов-и- а
німецько - французька війна о-лгача- тнме
самогубство для обпд-во- х
країн і руїну для світу
Коли західньоевропейським дер
жавам пе вдасться вирішити спра
ву оформлення спільної оборони
і коли Европейськпй Оборонний
Договір не буде ратифікований —
не можна буде — твердив Далсс
—„вважати Західню Европу за на-
дійний оборонний плацдарм віль-
ного світу Зокрема США будуть
мусітн тоді поробити з того відпо-
відні висновки і розпрацюватн но-
ві напрямні своєї політики
Річ ясна що промова Далеса бу-
ла спрямована виключно на адресу
Франції бо тільки ізза становища
Франції не можна справи оборони
Европн поставити на належні рей
кн Тому теж і у Франції промова
Далеса викликала поважне зру-
шення а французькі політичні ко-
ла визначили її як втручування
у внутрішні справи Франції як на
магання США диктувати французі
кому народові Все таки в загаль
ному переважає переконання що
треба щось зробити бо всі здають
собі справу з того що виведення
з Европи американських військ на
практиці означатиме иередання за-
хідноєвропейського простору під
контролю СССР Є ще друїд мож-
ливість яку теж враховують фран
цузькі політичні кола — це іменно
перекинення американської став-
ки в Европі з Франції на Німеччи-
ну і амерпко - німецький союз Та-
ка альтернатива для Франції ціл-
ком неепрпемлнва бо тоді Фран-
ція автоматично була б відсунена
від керівної ролі на європейському
терені и --
'
' ! г1'тЧ І Дкг розвинуться подіяв Західній
Европіі'важко передбачити В уся:
¥?МУ 'випадку' річна конференція
НАТОіїГ цьому роцірбзв'язкн шї
не дгТріГне"ссІУ" '' &-г-З " 'А '
' ' -- ► М-Х- - -- СЛ' " 'і'иКЛ - лЬ --Ч-
--ії
що можливо в якомусь віддалено-
му майбутньому буде поваленні!
совєтськпй режим Керівні політнч
і:і кола Капали і канадійці мусять
бути постійно свідомі того факту
що в безпосередньому сусідстві є
велпгенська військова потуга —
СССР керована безоглядною імпе
ріялістнчиою диктаторською кл-
ікою що пляпхе загарбницькі ак-
ції Щоб забезпечити майбутнє Ка-
нади мирний розвиток її культур-р- н
господарства добробуту насе-
лення — є конечним дія Канади
підтримати активно всі дії по лінії
розчленування російської імперії —
СССР байдуже чи то з допомоіою
зовнішньої акції чи шляхом до
помоги рухам спротиву Російська
імперія и теперішніх кордонах не
є національним міполігом і розчле
нування п буде природнім процс
сом до якою прагнуть всі впутрші
ні протимосковськт СНІП
1
В цій акції Україна з огляду на
своє географічне положення на
величину населення і ресурси — є
иайвалсіивішнм фактором на Схо-
ді Европн ЇЇ роля тим важливі-
ша що Україна зуміла зорганізу-
вати найбільший підпільний рух
що спирається на збройній силі я-к- ою
є Українська Повстанча Ар-
мія
Підтримуючи політику внзволен
ия щодо країн поневолених Ро-
сією а зокрема щодо України ми
— на нашу гадку — служимо теж
інтересам Канади бо в нашій най-
кращій вірі здійснення визвольних
ідей буде найкращою забезпекою
Канади в майбутньому"'
Зустріч з передплатниками
і прихильниками
"Гомону України"
В рямцях відмічуванпя п'я
тнрічного ювілею "Гомону
України" було влаштовано
в Торонті 20 12 зустріч ди-
рекції В-в- а і редакції газети
з передплатниками і прихиль
пиками "Гомону України"
Зустріч підготовила Жіноча
РЕСПУБЛІКАНСЬКІ
ЛІДЕРИ УТОЧНЮЮТЬ
НАПРЯМНІ
ПОЛІТИКИ США
В другій половині минулого тиж
ия в Білому Домі відбулися кон-
ференції найвищих лідерів респу-
бліканської партії з президентом
Айзенгауером дія устійнення на-
прямних американської політики
на найближчий період Йшлося тут
про те що на початку січня 1954
року розпочинається наступна се-
сія Конгресу і треба буде там ад-
міністрації виступити з програмою
ДІЯЛЬНОСТІ!
Подробиці з нарад остаються в
таємниці але поінформовано що
уточнено погляди на напрямні аме
риканської політики Є теж ікформа
ції про те що між президентом
Айзенгауером і республіканською
партією є деякі розходження що-
до напрямних політики зокрема
внутрішньої і що Айзенгауер хо-
че добитися реалізації своїх пля-ні- в
покликаючися на набагато бііь
шу підтримку серед населення я-- ку
пін має особігсто порівняно з
республіканською партією' яка та-
кою підтримкою як партія не вт-
ішається
ГАРАНТУВАТИ БЕЗПЕКУ
ДЛЯ СССР
Виступаючи в парляменті з про
мовою премієр Черчіль зайняв ста
попите до планованої конферен
ції міністрів закордонних 'справ
"великої чвіркн" Черчіль підкрсс-тив- 4
що а конференції на Берму-
дах' устійнено щоб п'рн найфлиж-чіїк'зустрі- чі
""з міністромзакордон-чг- У
справ СССР збокуЗаходувн-сазно- і
ясноТ поставити справу'без- -
к'£к7ГСЗДЄТСЬКІИХК
У іКИХ?сУеріВПЛИВІВМ'іо і
і --- Л
" - ' - " -- V 'і' т -- 'Еі- Г? гтЗ- - і''-п--Н1'ї?'Л- Г'
-
ч
1"
"
„ нг
зі
її
'
секція місцевого відділу
ЛВУ
Приємно було в цей час
зустрітися в товариській ат-
мосфері всім тим що рівно
перед п'яти роками спільни-
ми силами закріплювали по-
зиції нової газети і В-в- а Всі
вони мали змогу порівняти
стан зперед п'яти рокв і сьо-
годні всі могли нагадати
як було використано час п'я-
ти років щоб ті ідеї які го-
лосить "Гомін України" ста
ли власністю теж українсь-
кої канадінської громади
Зустріч відкрив короткою
промовою управитель В-в- а
п І Вараниця який приві-
тав приявних від іменн дирек в
ції та зілюстрував розвиток
видавництва за п'ятирічний
період По вечері відбулася
мистецька частина в якій
прниняли участь такі наші і
мистці - солісти: Гр Яроше- -
вич Петро Черняк Іраїда
Черняк Люба Ганущак та
югославський оперовий спі-
вак Мілан
Після закінчення мистець-
кої частини представники о-кре- мих
організацій та прияв
ні гості складали привітання
для В-в- а Від Головної Упра-
ви ЛВУ промовляв голова
д-- р Р Малащук від Крайо-
вого Комітету СУМ — голо-
ва п Т Бупняк від Кредито-
вої Спілки "Будучиість" п
І Куций від СГДКаиади і
редакції "Наша Держава" —
ред М Гетьман від Жіночої
секції ЛВУ Торонта п-- і М
Солонинка від Об'єднання
Українських Робітників інж
К Мулькевич від Головної
Управи Т-в- а б Вояків УПА
— п І Кошик від СТ "Ук-
раїна" — голова п М Бой-чу- к
від Жіночого відділу
СУМ-- у Торонта — п Ірка
Трутяк від ЛВУ Торон га —
п В Солонинка від НТШ-Канад- а
іпж О Сєціиський
Буін теж зачитані письмові
(ПРИСВЯЧЕНИЙ — стор 6) теми
Як молиш припускати з промови
Черчіля західні великі держави
таки запропонують СССР нове Льо птл карно тоого гаранти то -і- - ні
гає потреби боятися будьякої аїре
сії з боку Заходу а зокрема Німеч
мини
"Є моєю надією — говорив Чер-чп- ь
— що на зустрічі в Берліні
вдасться якимось чином витвориш
в СССР певне почуття безпеки я-- ке
не конче мусить спиратися на
сіпі а молс базуватися на зовсім
інших передпосилках"
Черчіль підтвердив що оту ним
запропоновану концепцію підтри-
мали і на неї погодилися президент
Айзенгауер і премієр Лянієль Не
досягнуто було тільки погоджен-
ня в поглядах на далекосхідні про
блемн бо з боку Британії і Фран-
ції було намагання добитися пого-
дження на торгівлю з комуністич-
ним Китаєм
БЕРІЯ ПРИЗНАВСЯ
У ЗРАДІ І ЗМОВІ
З Москви офіціяльно підтвердже
ио що кол шеф совєтської полі-
тичної поліції Лаврептій Берія а-рсшто-
ваіий
під кінець червня ц
р признався у зраді "соціялістич- -
ноі батьківщини" і у змові з закор
донними силами з метою повалити
совєтськпй режим і встановити зно
ву капіталістичний лад
Згідно з повідомленням Берію
буде судити суд за державну зра-
ду Разом з ним судитимуть його
заступника Всеволода іМеркурова
шефа МВД Грузії В Ґ Деканозо-в- а
шефа МВД України ПЯ Ме-ші- ка
і члена уряду іГрузннсьхої
ССР! С А Ґолідзе шефа розвід-
ного відділу Л Е Владимирсько-
го заступника Берії Б3Кобу--
ялпя -
ГБєріяЛнє' тільки признавсяї до
того''-- що після смертіі' Сталіна го-(НАх]М1ЖНАР-
ОДНГ'
V— стор $7)
Редакційна 'т
Наші підсумки
Нав'язуючи до 5-лі- ття "Го
мону України" хочемо на
цьому місці звернути увагу
на фінансово - господарсь-
кий бік справи в минулому і
тепер '
Як відомо крім усталення
напрямних газети і бажання
газету видавати треба ще
матеріяльпих засобів щоб
плян видавання реалізувати
Звичайно матеріяльна сто
ріпка в світі відограе зовсім
не останню ролю але за те
Америці і Канаді гроші ста з
новлять малощо не все Як-
що наприклад в ЕвропІ мож
на було взагалі без грошей
починати видавання газети
щойно в процесі роботи і
якось "латати діри" то цьо
го ніяк не вдасться зробити
тут
Щоб уявити собі яке зна-
чення мають тут гроші ви-старч- ить
навести загально
знане явище що не тільки
певні речі до вжитку мають
свою вартість — ціну але й
людину звичайно оцінюють
висотою суми грошей що їх
вона посідає Так просто і
кажуть що якийсь чоловік
ваотує 5 10 і т д тисяч І
відповідно до висоти суми
— відношення до даної осо-
би більше чи менше запо-
бігливе уважне Що серед
таких відносин люди стають
невільниками грошей і від-
повідно укладають життя
нічого в тому дивного На
політику потрібно багато
грошей книжку видається о-бов'я- зково
такого змісту
щоб її масово купували то-
му стільки клопотів з різни-
ми "кам іксами" і так відпо-
відно все інше Дім тут ста-
новить неприступну форте-
цю —свій власний замкнений
світ
Чи серед того роду обста-
вин люди які приїхали з Ев
ропи без одного цента мо
гли поставити справу вида-
вання часопису — не прихо- -
диться говорити
А тим часом серед І тих
обставин справу поставлено
Тверда настанова непохитна
віра і неабиякий досвід по-
бороли труднощі
Перші числа газети дру-
ковано в чужій друкарні
Редакція і адміністрація мі-
стилися в малій приватній
кімнатці Майже всі люди
днями працювали заробляю
чи на життя і щойно ноча-
ми виконували завдання
зв'язані з газетою
Але вже після появи пер-
шого числа "Г У" почали
звідусіль надходити відгуки
Появу газети радо привіта-
ли найперше новоприбулі
але не мало було голосів
признання І привітання з бо
ку давно осілих у Канаді у-краї-
нців
Це давало заохо- -
ту ініціяторам - видавцям
до ще більшого насилення
праці хоч цей факт Мало
впливав на поменшення фі
плисових труднощів які ста
вали щораз то більши
ми Ситуація вимагала не
гайної розв'язки в противно
му разі могло прийти до за
ломання І саме в час таку
розв'язку знайдено у формі
заснування видавничої спіл
кн на уділах з обмеженою
порукою Таку спілку зареег
стровано дня гм листопада
1949 року і вже парудижнів
пізніше почали прибувати]
заяви приступленнЯчв" члени
враз з грішми на уділи РІВг
ночасно' майжезЧ кожним
і- - -у-
і-'-г--
V
-- а„ и л л під кінець року
я
Ставало відрадніше на душі п
але труднощі 'фінансової на -
тури" не зникали З ростом' "
приходів росли видатки3
правила не було достатньої "т '
суми грошей щобвиплатиг- -
""
ти навіть "скудну" платню- -
що її мав дехто з числа пра-}- '"
цівників" Згодом і цей пе--
ріод проминув Добровільні) '
датки з боку -- свідомоь части
ни значного числа передплат1
ників з одного боку платні
ОГОЛОШеННЯ реКЛЯМИ ЩЬ): 'с
конечності! треба було ВИ- - '
користати — з другого!4 поча
ли рівноважити бюджет Але
не можна було'" бути вічної -
"в наймах" по чужих 'хатах4?
друкарнях Ліга Вйзв'олен-і-н- я
України що майже -- рівночасно
постала (почала ді-- -
яльність об'єднуючи'' сво-- 1
їх рядах значну частину' ио-- "
воприбулих українців ви-знав- ців ідеї визвольної бо? с "'
ротьби започаткувала а — "
СУМ С Т ► "Україна'! І ? "Просвіта" підтрималиспра: "
ву набуття власної до-
мівки Видавнича с іСпіл-- :
ка "Г У" стає співвласник г
ком дому і вже' в липні '1950 -
РокУ згадані організації за- -
кватировують у власному
пшівіїщепш и иудипну длтп
Просвіти" на вул 140 Бе--
тирст Знову СПІЛЬНИМИ СИ- -і
лами довершено_важливого
кроку в розбудові нашого'
життя на новій землі Алеце
ще не вдоволяє відповідаль
них за газету людей Вони
знають скільки то коштує '
труду і грошей та невигод г користати з чужої друкарні
і як це в'яже нас в наших пля
нах Тому думка набуття '
власної друкарні стає конеч _ ною потребою І хоч засоби-на- м
не дозволяли на прид- -'
бання такої друкарні і ви ря-
ду щоб забезпечити друкар'
ські потреби в потрібній мі-
рі проте ми набули лінотип
друкарську машину Ґвнряд
в такому стані що відпові-
дав нашим фінансовим спро
можностям Практика одна-
че показує що ці машини
нам не відповідають Бо ос
кільки вони були вигтарча--'
ючими для друкування тиж
невика 1 малих робіт (афішів
ЛеТЮЧОК і ІИ) ТО ДЛЯ Друку--
вання книжок вони мало на- -
даються А тимчасом крім
газети є пекуча потреба в --
друкуванні книжок того фак~
ту хіба не потрібно доводи--
ти Книжки потрібні так для'
нашого читача як І науков- -
ця і чужинців щоб успішно '
опрокидуватн лож ворожої і
пропаганди і псевдо-наук- у
Друкувати такі книжки по
чужих друкарнях І не вигід-- "
но 1 коштовно Треба отже
конче придбати відповідну
власну друкарню Це зале-
жить в першій мірі "від на- -'
ших передплатників-- 1 сим-патик- ів
Дякуючи їм ''Гомін --
України" пройшов перші тру - :
днощі 1 нині стоїть на шляху --
до дальшого розвитку'-- ' Ми
віримо що як і досі наш за
гал поставиться зі ''зрозумій ІЛ
ням'до" потреб' свого" вйдав-- л'
ництва' І допоможе йому по'
боротиі''м6жевжейТ6стан-- и
Коли ( б г розвиток 'фінансів'" і х
У Гомону 'У"и V предскииі "'
ло 'б ' приблизно так:1і- -
19481к : 100 } п
т ЛЮЦ V 'ЯІЦЦІішУі
ІїгіЖУІїЛг- - - Г?ЯПИ а''Ч'т
ітшрігііілпнимніплавіпг- -' і Днем 'ЗОїльшуюалисо --іпу ш - ті Г г™я™-™--7 5%"7-- - л4г йдплатнтІв іГдо каси ярад
ГпрйходйтиошіГна