Homin Ukrainy, June 08, 1963

              рік IX № 6 (121)
М Леза
ітароітура
мистштво
М Коцюбинський і А Єнсен
Українській суспільності
добре знане ім'я Альфреда
Єнсена (Аіігесі тєпбєп 1859-192- 1)
— шведського вчен-
ого славіста який був ав-
тором кількох праць що
стосувалися України В
1909 році опублікував він
обширну монографію про
гетьмана Мазепу Юго ж
самого року появилися в
українському перекладі
дві його написані раніше
розвідки: „Родина Война-ровськ- их
у Швеції" і „Ор-
лик у Швеції" — надруков-
ані в Записках НТШ —
в 92 томі В 1916 році напи-
сав Єнсен монографію про
Тараса Шевченка яка була
видана згодом теж і україн
ською мовою 1921 року Ба
жаючи подати своїм земля
кам зразки Шевченкової
творчости Єнсен переклав
на шведську мову дещо з
„Кобзаря" При співучасті
українських учених (Гру-шевсько- го
Єфремова) зре-
дагував Єнсен збірник „Ук
раінці" — очевидно шведс-
ькою мовою який появив
ся в 1921 році в серії "N8-ііопегп- аз
ВіЬПоіек" Взагалі
Єнсен підтримував тісний
зв'язок з українськими на-
уковими установами і з ви-
датними представниками
української науки і часто
на сторінках шведських ча
сописів помішував новини
про українське життя Був
він дійсним членом Нау-
кового Товариства ім Шев-
ченка у Львові
З цим ото шведським уче
ним познайомився теж і
Михайло Коцюбинський
Сталося це в квітні 1909
року коли Єнсен загостив
до Чернігова де в той час
проживав Коцюбинський
При своїй першій зустрічі
з Єнсеном Коцюбинський
подарував йому збірку сво-
їх творів Подаровані тво-
ри почав Єнсен читати та-
ки зараз під час поворот-
ної дороги до Стокгольму
Про це довідуємося із лис-
та Єнсена до Коцюбинськ-
ого — написаного таки з
дороги
„Я ніс мська ис сказати що я
поцорсш їло Влршаїш читані Ваші
оповпачіня — іі — то тонше — я
'Розумів Перш усього 'чині подо-
бається „На вір" і „Дорогою
шіюю" Остатнє виїдається їмсші
кіясичшач а 1а „Тарас Бульба"
Радо чотіз би 'і нсрсікілстін як-
що Іддов сипте "
(Лист 6'гсепаідо Коцюбішісько-г- о
Ц шія 5 трапим 1909 р)
Цим листом започаткува
лася кореспонденція між
Єнсеном і Коцюбинським
яка тривала протягом двох
років Збереглося 27 листів
Єнсена до Коцюбинського
і 1о листів Коцюбинського
До Єнсена Листи Єнсена
які находилися в архіві Ко
Цюбинського сталися до-
ступними для літературоз-
навців Натомість листи
Коцюбинського до Єнсена
вважалися довгий час втра
ченими тим більше що
так заявила свого часу вдо
ва по Єнсені коли україн-
ські чинники запитували в
неї про долю цих листів
Щойно 1961 року Інститу-
тові Літератури при Ака-
демії Наук УРСР вдалося
) Даті --падаютися од ЕУ іи-- Ш
1гЖеРмс ігсиаюгь Й-і- ші дат
8 червня —
при помочі Шведської Ака
демії Наук відшукати зга-
дані вище листи Коцюбин-
ського Зберігаються вони
в Королівській Бібліотеці
в Стокгольмі На прохан-
ня Інституту Літератури
зроблено мікрофільми з
цих листів і переслано їх
на Україну де вони були
віддані до архіву Інститу-
ту")
Переписка між Єнсеном
і Коцюбинським велася в
російській мові Правда в
другому своєму листі до Єн
сена Коцюбинський запи-
тував чи може писати в
своїй рідній мові на що за-
перечень з боку Єнсена не
було але практично Коцю
бинський написав по-українсь- кому тільки одного ли-
ста Сталося це тому бо Єн
сен фактично російську мо
ву знав краще за україн
ську
Відповідаючи на першо-
го Єнсенового листа Коцю
бинський писав:
„Доропш Професоре!
Сердечні о їдякую Вам за шаі
ять гро ічене Знайом геть з Ва-
ми іопраііипа ліші велику ірааість
і біде одним з лшиїріїїечіїїїіііііч
спої паїв Ргцчо ідо мої опаиі-иаїшіі- я
поцобаїїіґся Вам і раїдо
даю свою чісичі) зіс'ті та і ше-рск- лл
'па ііпгідсмч ліов Мсті
тіїикіїицочгргстзіп том мш оіга-івіда- мь
що івиішілн л Відні н-
іченькою чсгюіо під назівою „Про
публіко 'боно" Маєте цю иігпл-- к
а чи тргсіатп Вам її?'1)
Нстсіріпячс очіікую обіцяні:
Влип Взнш творів іі іперекіад'їв
За чш лОсиця "ігу По Італії чіл Кап
рі і азіатам інагіїїигу Вам Про
Менш іпаїм'лтаю і вдається мені
вдаатьіея одержали фотографії
Я і ічоя ідрулліна іпересіглаемо
Візсоїкапаиаїжсикії Дрмжнні Вашій
іі Вам 'побзкпітя івсіого кращою
і ігфпвгг Поцілігтс вісі и гас Аішу
і Іво!¥)
Стиокаю ірун — Ваш М Ко-
цюбі ІІІСІІкІІІІ"
(Свої апсли Коцюбі'нгськпи да-
тував за отар стічсім а бігссн
за іновгч ІДоо не було иілутаїїіі-іі- п
(дати лігнін Коїцюбшиського
поллємо за іконнім стгпеч Оькс
зацізгавлніпі шпіце лікт бмв пп-пігсаш- иг
12 прхния 1909 року)
Лист потребує деяких по
яснень В часі свого пере-
бування в Чернігові Єнсен
просив М Коцюбинського
щоб останній постарався
про знімки високого берега
Десни біля села Мезин де
переправлялися шведські
війська Карла 12-г- о Коцю
бинський пообіцяв такі
знімки дістати В цій спра-
ві звернувся він до україн-
ського археолога і антропо
лога Федора Вовка який
саме робив у 1908 році роз-
копи біля села Мезин
Лист до Вовка був писаний
23 травня 1909 року Його
зміст такий:
„Віісакогіоиалсгіїїиіі иоброцію
Федоре К0ізіратовігч !
Маю до Вас Велике тирочаніня
Нспаїшо гсіатіолаш у 'меше (пр-
офесор Нобсілічською Ііііатнтучіу в
Стокі птичі д-- р Альфрад Єнсен
якіоії 'кОнчає шо'іо імоіногрзф'ю
про Маїзопу Пану какче іпотріб
на фотографія івисокою береіа
") Перший раз ні лиати оп}б
лковако 'в іпоїшрачу ишдпніГи тво-р'- їв
Коцюбинського — КіГів 1962
тоїм 6
) Цю іншЕНку Коцюб ІЗНСШІІІ
згодом иннатпв бшсиїуі 3 інеї 6н-се- иі
шаяі ідєяіісі дяші іцро Коцю-
бинського та II шагалі була івона
'помічною гдрн іпсірсіктаїді
) Аша і Іво — це ідочкн 6н-сси- їа
Липе 1963
кою іс Мезин Нсініароц-Сіївср-сіко- ю
іпаніїгу бо Оіія Мезіїна
іісрецраііпяися з иіівадськіїм в і II-сь-
коч
через Дсіаіііу Карл XII Я
знаю що ічшулою лит 'Ви ро-
били ірозкопкії в 'Мезииі і як че-- іі
казани їздиш туги з фото-
графом Ото ж чи шьча у Вас
часом фотографії івпсокого бе-ре- іа
Деопі" або може той фо-тоїіра- ф
що бш 'із Вами має 'її
та лаокаїчо зіоідіін би іся чгрпісла- -
ТІІ 'ЧС'НІІ іГіріІМІї'рНПК? Вйі ІВІ'ІДЗіТКП
на се я розуміється о івелпкою
охотою шзяв би пгз себе Якщо
на жаль інічої о іводноийдного с
знаіідеітиоя у В?іс то може б Ви
бути паскалі онаючп тач місцеві
чопиі іігсіраідітш чеінії як розідо-бут- и
погрібну фотопрафію (по
У святочному — Вели-
кодньому числі додатку то
ронтського щоденника „То
ронто Дейлі Стар" — „Стар
В Курилик
Вікли енд Канадісн Вікли"
кореспондент того журна-
лу П Сипнович помістив
обширну статтю присвяче
ну Василеві Куриликові —
молодому українському ма
ляреві що постійно живе
в Торонті працює і влаш-
товує виставки своїх тво-
рів
Стаття Сипновича ілюс-
трована рядом кольорових
і чорних репродукцій
праць Курилііка викликає
враження ніби ціле число
ілюстрованого тижневика
було виключно присвячене
мистцеві його творчості
насиченій релігійними мо-
тивами Стаття обширна
багата інформативним ма-теріял- ом
з біографії Кури-лик- а
написана з великою
прихильністю до мистця і
заслуговує на те щоб деякі
важливіші її частини на-
вести українською мовою
для українського читача
тим більше що мова тут
про українця і що канад-
ська англомовна преса ду-
же скупа своїми інформа-ціям- и
про українську куль
туру та "її кращих 'пред-
ставників не лише по від-
ношенні до неї в національ
ному вимірі але й щодо її
представників на терені Ка
нади
Торонто Онт
можливості ібльшою формату)
а я був би Ваіч особі і 'їв о іиияч-шг- іі
за 'порддх та почГьч
Хоч я стиг діияіміі 'пу ао Іта-
лії їй Капрі на ліго про-т- е про
игу одпаиЬти на чсірингіївсьїку ад
рес а івже ж'ініка тіерешле мені
лпста
Простіть що турбую Вас сво-
їм 'нрочаншіч З ювоіо боку я ра
діііі був би ічич-неб- ці іпрпслу-исптічс- ь
Вам
З високим іповзісаіиняч
М Коцюбісшсьїкіій"
Федір Вовк постарався
про бажані фотографії так
що Коцюбинський міг їх
переслати Єнсену в Сток- -
(М Коціооинсьікіиі с-т-ор 3)
Василь Курилик
В журналі на титульній
сторінці поміщено репро-
дукцію композиції „Остан
ня вечеря" що зображує
— „Розпий розгині Його!" —
Христа й апостолів які во
станнє ділять поживу пе-
ред Голгофою Вирізня-
ється в картині не лише
своєрідність чисто маляр-
ських стилевих рис твор-
чости Курилика але зов-
сім нове і незвичне для
стандартного трактуван-
ня цього сюжегу зобра-
ження події та персонажів
як історичного явища при
в'язаного до окресленого
фолкльору побуту архі-
тектури часу психології
і т п На дальших сторін-
ках поміщено фото мист-
ця в його робітні на стінах
якої розміщені кольорові
ілюстрації із серії „Пасія
св Матея" рекродукції ок
ремих сцен що відносять-
ся до останньої дороги
Христа на Голгофу суд
над Ним священослужите-лі- в
юдейських єрусалим-
ська юрба відречення Пет
ра і півень коронування
терновим вінком Христа
розп'яття воскресіння та
кілька композицій що да-
ють зразки палестинсько-
го краєвиду Поміщено теж
декілька чорних репродук
цій-ф- от із життя мистця:
за склянкою чаю з дружи-
ною в розмові з керівни-
ком ґалерії на батьківсь-
кій фармі з шкіцівником
А Гладилович
Джон
„Російський денник"
З приводу признання на-
городи Нобеля Джонові
Стайнбекові преса присвя-
тила багато уваги цьому ве
ликому американському
письменникові На жаль
досі я чомусь ніде не най-
шов згадки про те що ав-
тор „Зими нашого невдово
лення" „Грон гніву" і „По
дорожі з Чарлі" писав теж
про Україну На таку згад-
ку правда я натрапив при
падкОво в лідсоветському
журналі „Вітчизна' але во
на ясна річ тенденційна
З уваги на це бажаю ближ
че поінформувати наших
читачів про перебування
Стайнбека в Україні і про
враження які він звідти
виніс- -
Свої враження з Украї-
ни Стайнбек описав у двох
розділах „Російського ден-
ника" — книжки що поя-
вилася в 1948 році друком
у Нью-Йорк- у й у Торонті
Нехай нас дуже не відстра
шус її заголовок! І Джон
Стайнбек не вільний від не
дуги що на неї хворіє ба-
гато його земляків для я-к- их
сьогоднішній Совстсь-ки- й
Союз — це „Росія" а
у руках Жалко що всі ре
продукції виконані на га-
зетному папері з обмеже-
ними можливостями відтво
темпера 1962
рити кольорові композиції
Курилика
Як вже було згадано
стаття заторкує ряд ціка-
вих інформації"! про нашо-
го мистця: його юні роки
студії його світогляд ха-
рактер і творчість
На початку автор зга-
дує 'про умови з яких зро-
дилася думка створити
цикл релігійних образів Ку
рилика — „Пасія св Ма-
тея" Він каже що джере-
лом цих творів є його влас
на „пасія" коли він почав
ши від студента Лондонсь-
кої академії мистецтв і ман
дрівника по європейських
ґалеріях — 26-річн- ого фар
мерського юнака-атеїс- та
перетворюється в сьогод-
нішнього 36-річн- ого като-
лицького фанатика що при
святив себе виключно мис-
тецтву але як засобові про
повідування християнства
В його візії стільки вірую-
чої людини що обличчя
створених ним портретів
зокрема удуховлення в об-
личчі Христа повертають
до віри глядачів його мис-
тецтва
Між молодими МІ1СТЦЯМИ
Курилик — явище виїмко-
ве зокрема між тими ам-
бітними й певними себе що
(Василь Курилик стор 2)і
Стайнбек і Україна
всі його жителі — „росія-
ни" Познайомившись зі
змістом Стайнбекового ре-
портажу бачимо що автор
усе таки вважає українців
окремим народом і пише
про нас гарно з великою
симпатією Біда тільки в
тому що міг бачити й чути
в Україні здебільша лише
те що йому показували й
іперепоцідали представни-
ки режиму
Стайнбека правда мало
цікавить боротьба Украї--
Суд над Христом
В Курилик — темпера
ни й іншихі поневолених
народів за самостійність
Як сам згадує у своїй пе-
редмові в Совстському Со
юзі бажав він найти відпо-
відь на такі питання: „Як
там люди одягнені? „Що
їдять на обід? Чи влашто-
вують вони вечірки? Який
там харч? Як кохаються і
як умирають? Про що го-
ворять? Чи танцюють спі-
вають і розважаються? Чи
діти ходять до школи?"
Як бачимо мета його поїзд
ки досить скромна — піз-
нати тільки приватне жит-
тя підсовєтських людей
Вибираючись за залізну
заслону він і його амери
канський супутник — фо
тограф Роберт Кейпа рі-
шили „уникати політику
и великі проолеми „три
матися далеко від 'Кремлю
військовиків і військових
плянів" а зате познайоми
тися з приватним життям
„російського народу
Читаючи Стайнбекові спо
гади про Україну нам ні
на хвилину не слід забу
вати про те як їх автор ро
зумів свою ролю туриста
й у яких обставинах відбу
валася його подорож
Україна з пташиного
лету
Україну Стайнбек відві-
дав улітку 1947 р Прибув
туди літаком з Москви ра-
зом з Кейпою і з росіяни-
ном Чмарським який був
їхнім офіційним перекла-
дачем за весь час їх пере-
бування в Україні Фор-
мально Стайнбек і його то-
вариш були тут гістьми
Спілки письменників Ук-
раїни
Ось перші враження а-рикан- ського
письменника:
„Ми пробували трохи чи
тати в літаку і швидко за-
снули А коли прокину-
лись ми були над рівною
хлібною країною такою
рівною як наш Середній
Захід і майже такою родю-
чою Величезний кіш хлі-
ба Европи країна яку по-
жадали впродовж століть
її безкраї поля лежали під
нами — жовті від пшениці
й жита що їх уже пожато
або саме жали Ніде ні гор
ба ні взагалі жодного ви-
щого місця Рівнина тяг-
нулася ген до круглого без
перервного обрію А пото-
ки і річки повзли як змії
й вилися крізь рівнину
Біля сіл були зиґзаґи
окопів і наче черпаком ви-
брані гранатні ями там де
йшов був бій Було видно
безверхі хати й чорні клап
тики спалених будинків
1 Здавалося що летітиме-
мо безконечно лад" цією
плоскою рівниною Та на
решті прибулі и "ми до'Дні- -
пра Рі побачили ЧСиївіуйа
кручі над річкою- - ЄДИНЄ
-г--- 75-
і л
ч
вище місце на рівнині що
простяглася на багато миль
навкруги Ми летіли над
розбитим містом і призем-
лилися на його окраїнах"
Київ
„Кожний нам казав —
читаємо далі — що буде
інакше як тільки дістане-
мося поза Москву і що су-
ворість та напруження то-
ді зникнуть І це була тграв
да На аеродромі нас зустрі
ло багато українців з міс-
цевої Спілки письменни
ків Це були люди що смі-
ялися Вони були веселі-
ші й менше натягнуті ніж
люди що їх ми зустрічали
в Москві В них була від-
критість і сердечність Це
були великі мужчини май
же всі біляві з сірими очи-
ма Вони мали автомобіль
щоб забрати нас у Київ"
Згадуючи що „колись це
мусіло бути прекраоне міс-
то" Стайнбек називає Ки-
їв „матір'ю російських
міст" і „центром релігії" та
описує його руїни за які
обвинувачує виключно ні-
мецьких окупантів Йому
мабуть не відомо що до
приходу німців наші цер-
кви руйнували російські
окупанти а велику части-
ну Хрещатика висадили в
повітря мінами росіяни в
1941 році виконуючи ди-
рективу Сталіна: „Зробити
життя в запіллі ворога не-
стерпним"
„Нашим українським про
відником — оповідає далі
Стайнбек — був Олексій
Полторацький великий
мужчина що трохи куль-
гав від рани яку одержав
у Сталінграді Це — укра-
їнський письменник що
гарно володіє англійською
мовою й має велике почут-
тя гумору людина тепла і
приязна
Подорозі до готелю ми
помітили що українські
дівчата дуже гарненькі
здебільша білявки й мають
гарну жіночу фіґуру В
них вроджений талант
ідуть ритмічним кроком і
люблять сміятися Вони
якщо не краще одягнені
як жінки в Москві то но-
сять одяг безперечно з біль
шим смаком
Хоч Київ дуже знище-
ний а Москва ні то в Ки-
єві не видно було Сімертель
ної нудьги людей Москви
Йдучи тут не рухалися не-
зграбно плечі тримали на-
зад і сміялися на вулиці
Звичайно це могла бути
місцева прикмета бо укра-
їнці не такі як росіяни Во
ни — окрема слов'янська
раса І коли більшість ук-
раїнців уміє говорити й чи
тати по-російськ- ому їхня
мова — цс окрема самостій'
на мова ближча до південно-слов'ян-
ських мов ніж
до російської Багато укра-
їнських слів особливо сіль
ськогосподарські вирази ті
самі що в угорській мові
і багато їхніх слів повторя-
ється радше в чеській мо-
ві ніж у російській" (під-
креслення моє — А Г)
Сніданок з українськими
письменниками
„В готелі „Інтурист" —
захоплюється Стайнбек —
наші українські господарі
приняли нас величавим сні
данком Були свіжі стиглі
помідори й огірки марино-
вана рибка миски кав'яру
й „водка" Нам дали жаре-
ну рибу з Дніпра й чудово
зварені біфштекси з укра- - с їнським зіллям Було'тежЧч
вино з" Грузії й смачна'ук- - '
раїнська ковбасагс£7'-:''- і
Ці люди' були незвичай
но приязні4 Під час(оніданні
ку вони1 р'озгазувалинаЙУйч
дуже'аабавно"'проо1№Іоіі'''ї
американця1 що бувІуЛСиег' У Л '
ІйізоТяШкимсгь&Жжніараодндім-т№лті- 'ЛЛ
хР-Щ- г (ДжоЖ ОгІайнШбекі'стор: 'Ш2) 1у