Homin Ukrainy, February 14, 1953

              г Л% 7 (196) а Г О М І Н УК Р ІН И — 14 лютого 1953
репортера
арнавалові ремінісценції
"У Жовтій Залі"
іестра грає якраз невідклич- -
5я?уиглку Ксеню Рефреніст
ЩШг немов зпід серця: 'Я тоо-ІШЖа- аа
трембіті" "Ябцьо"
бЛСЙський ріже смиком скрипку
гойЙ погасив світла і пустив на
іимбарвіїі прожектори які мн-лщя- мії
блимають в довжелезних
а'ІіИлу СТІНУ ВІС0К1Х дзеркалах
Жовтої Залі" Народнього Дому
'Львові Блимають білі крохм-
алі Трередн чоловічих сорочок
іеяестнть тафта довгих суконь
анс'еїіок миготять шовком кля
и'сЦокінгііі блисне пола фрака
ГіоеР з кимось умовляється на
аУІеву тось- - Дешо вже замо-&йІип- й
пробзє замінити танго
гопака За хвилину оркестра кн
останній акорд рефреніст со-одн- о
і жагуче закінчить: "про
війжаїї розкажууууу!" розсн-е"іі'с- д
нону ярке світло електрнч
ихквічників заля влаРІТЬ кіль-акраі- но
агпявз "Ябцьові" а ко-нгценіч- ого
не поможе (оркестра
УсаМ раз збирається до буфету)
ітаниюючі заміняться за міімп-і$-в''розкоіиспіі- оіо
гурта п хоро
іідпар то проходжуються нав-іолоЧз- аіі
Не — карнавалові ве-іеїии- ші
у довоєнному Львові
ЇГул} иіч і амір Щораз через
іаліопробіжіїть уникаючи зуда-іівЧі- з)
парами якийсь "комітето-ііїй- з
довіою лептою у кляпі ве-Нрмь- ого
одяїу то знову лроплн-іНадс- ь
гранденца у зеленій сук-НЇ(елен- іій
котір в цьому кариа-іал- і
Жодний навіть штучні коси
цоЧЙ заплітають у волосся того
оку"зеленої барви!) що нею за-іііміза- лю
то знову перейде по-пішаю- чп
в кулюарн хтось із ві
[оііні "грубих риб" В довгому
оридорі шо сполучає дві залі
асІвТу м'якому фотелі якийсь мо-
вець який вже видно віддав на
Іежиу пошану Бакхові і днвля-ійсь)}- іа
пари що дефілюють пе-йак''в- им
Ч" "беурмзноатєиттеь: Гуляєте
[завтра вас тут не буде Ані
іас$ні нікою Ага я анаю ['"Ах який він комічний — за-гра- жє
моя партнерка спираю-ись}і- а
мойому рамені Вже так
[анодсобі догодив! А кажуть хло
Геиья порядною дому! А де ж
іиГмемо завтра бути? Комічне! гЦвнбуає безжурним сміхом
Іогс£$к ж ритися? За хвилину
Ябцьо" заграє чергове танго ви
)'смоДтс одну чарку вмішаємося
кіомаду що кружлятиме в такт
"УКЇй оркестри блисне лрожек-ЩІЩрви- ті світлом А ранком —
МЙР'ЄМІІ° вертатись сонними
(КНщеініміі вулицями Львова і
ЛЯЩ про чергове танго наступ
рмуфаріша-і- і — то прийде л- ага
Ш9і ІКФтерка не знає що —
астулне тлмго ми заіуляємо щой
ЗДшькіііадцятьча роками лізні-Гл'- Хі
"елпкому чужому місті на
ДУТОАп- - континенті Вона не знає
КЦвчіжчаеі ми перейдемо через
льози крон вогонь воду —од
еКсдово- - через війну Так-- само
К'не знає іісіі елегантний аран-рердЧ- ио
якраз веде барвний хоро
рГшо він помре далеко від рід-ргорп- ю
а ііош моїпла буде ви
Ипана п кутку Вальдфріді офу у
Іюнхеїіі Ніхто з нас не знає ні-
троне піриті те в бурю що на-лижаєт- ьсп
з двох сторін світа
І Шульга
члЛ Большевизм 1І' "І
ПЛ'Фетотон (московський сміїра
ійнніі "аптибольшевик" в США)
--Жоднії з найвизначніших сучас-и- х
знавців московською народу
тверджхє що дучовісіь москов-ьког- о
народу була пригожим
руїітом для сприйняття маркенз-іУ41лсретворен- ня йою на москон
ькушідозміну (на московський
Дріянт) марксизму на іенінізм-Одмиевіп- м
Ось що пише І Фе-іадо- в:
'""АЦРКСИ3"1 є твориво геніяльно
'?-німецько- го жида і знайшов для 'і'РУНт лише в Німеччині і кра
нвздиімецької культури Єдиний
іиняток — Росія Росія здійс-"!5аІСП- 0°
революцію під знаком
іаркса Це не могло бути випад-Я2І21- 0-
Можна вказати декілька
лементів в марксизмі які робили
огрспокусливим для російської
юди:ш:
ККІ Ліатерінлізм В у народній ШІіРінгоч для його живлення
Урослії іншій" штеріялізм ЩО ви
влінки в чуттєвому сприйманні
онадчуттеною світу
Й)д Раціоналізм В Росії що
Роспала інтелектуально ціле тн-Мелі- тгя
раціоналізм є перший
ІЦРЯВ думки Занадто спроще-ВДДмаркснз- м
Леніна з привіском
РІШІтнвноіо дарвінізму виявився
крі? відповідним для робітничо-"лячськ-- ої
молоді розбурханої
еволюцією
і?АЧ0птмістичниіі детермінізм
торичної філософії марксизму
[відьпому чи вульгарному його
умінні (не будемо спереча-сь)уві- н знімає з особистості тя-- Ф відповідальності! і морально-суд- у Особистість не може бо-їтн- сь ітчорімї ожн(піерпирзкмолтіанідїитсиБвосгрйодоагсоєеврае)ндіовЗпилрщиоавтаи
ТіЬ- -
3 " течією вона почуває
еДнадзвичайно сильною Для
5 а£ьмає жодних сумнівів що
иицвинесе її все людство до у- - Аїс'х охоплюючого щастя
5СкКИМ сприймачем тут було
резвитон СВІДОМОСТІ! осо- -
£
Якщо б я сказав цьому вдягнено-
му у фрак юнакові що чергові
вечерннці на яких ми зійдемося
відбудуться в Торонті в Ка-
наді — він вибухнув би голосним
сміхом і порадив би мені йти і
трохи передріматнея до гардеро-
би Тлінні останки його друга знай
дуть в червні сорокпершого року
на подвір'ї тюрми при вулиці
Лонцького а решта Решта теж
не знає про стигмат смертп і не-
щасть своїх на чолах його не вид
но і ніхто з наспіє має зовсім о-хо- ти
слухати топ? що белькотить
у п'яному надхн'енні "хлопець з
доброго дому" шо розперся у фо
телі в коридорі:
— А ви не знаєте а ви не зн- аєте! А завтра нас не буде
Ані нас ані нікого Ага а я знаю
А зрештою яке нам діло до
"завтра"? Важне що ми живемо
сьогодні Це ж карнавал!
Карнавал "ферботен"
Нема вже "Жовтої Залі" На
фронтах ревуть гармати "Народ-
ній Дім" стає по черзі Домом
Красної армії потім Верчахтсгай-мо- м
— потім знову чимось ін-
шим Карнавали відбуваються
на полях боїв і в лісах та бункрах
Міг в містах все ж таки не забува
ємо про "Гуцулку Ксеню" хоч
"таїщен ферботен'1 Крім цього
п'ємо П'ємо багато алькоголю —
нерви не витримують В постійно-
му напруженні — між тюрмою і
волею ґештапівськнм терором і
Наш історичний календар
12 2 1924 року у львівській
тюрмі при вул Яховича загинула
закатована польською поліцією
Ольга Левицька - Басараб член
Української Військової Організа-
ції' (УВО) Відмічуючи геройську
смерть Ольги Басараб ми прига
дуємо оті роки визвольно - рево
люційне боротьби що прийшли
по нашій військовій програній в
добі визвольного змагу 1917-2- 0
рр і які започаткували нову добу
в нашій найновішій історії' добу
пінрокорозгалуженої підпільної бо
потьбн — в організованих рямцях
УВО а відтак ОУН
На українській землі зродився
новий тип української людини я-- ка
за піль свого життя поставила
боротьбу за українську держав-
ність і яка була готова для того
ідеалу посвятити все своє особи-
сте життя До того нового типу
української людини належала сл
п Ольга Басараб — жінка що ста
ла символом справжнього борця-геро- я
який кожночасно радше го
товпй вмерти як скоритися воро-
гові своєї батьківщини
Тверде життя скоро навчило
Ольгу Басараб переносити найваж-
чі удари судьби і не заломлюва-
тися на життєвому шляху Рання
втрата батьків потреба самотуж-
ки пробиватися крізь життя нав-
чили 'іі що т'лькн безупинним тру
дом можна чогось доспінуїн Цс
дає 'їй змогу вже на шкільній лав-
ці в черемиському інституті виби-
тися на перше місце Там теж у- -
і
(Продовження з ч 5 (193)
бистости і іін до самознищення в
колективі: "Де народ там і Бої"
"На людях і смерть красна"
З цим останнім захоплюючим
моментом марксизму пов'язаний
патос світової революції Бібіей-сік- л
есхатолоіічнд свідомість на
пружене бажання кіпця історії н
атеїстичній нивмітації перетворю-
ється в релігійний фетишизм рево
люції — останньої всесвітньої
Це перетворення іде па зустріч
есхатоіоіічіїо спрямованій росій-
ській душі
Кінцеві ідеали набули у нас
характеру вибухових бомб Так і
марксівськніі полон виявляється
наполовину добровільним" (І Фе
дотон стаття "Народ і влада"
"Новий Журнал" ч 21 за 1949 р
стор 244-24- 5)
Далі: "В Росії не пролунав жо-
ден юлос у захист приватної влас
пости Соціалізм який ніяк не
вкладається в американську юло
ву без труднощів було сприйнято
в Росії а не тільки накинено си-
лою" (Там же стор 247)
В Ленін аналізуючи статтю Н
В Святіїпцькоіо "Підсумки вибо-
рів до Всеросійських Установчих
Зборів" надруковану в збірнику
соц революціонерів "Рік руської
революції 1917-1918- " (Москва
1918 Московське видавництво
"Земля і воля") пише: Вибори
до Установчих Зборів у Росії в
листопаді 1917 р у відношенні до
двохрічної іромадянськоГ війни
1917-191- 9 рр занадто повчальні
Зверніть увагу які райони вия-
вились найменше большевнцькн-м- н
Поисрше Счідньо - Уральсь-
кий і Сибірський: 12% і 10% за
большевнків Подруге Україна
10% голосів за большевнків
З інших районів найменший від-
соток юлосів за большевнків дав
селянський район Великороси По
волжо - Чорноземний але в ньо-
му за большевнків подано 16%
і олосів І ось саме в тих районах
де відсоток большевнцькнх голо-
сів у листопаді 1917 р був най-
менший ми спостерігаємо найбіль
щоденним життям і хоч як це ба
нально звучить таки — між жит-
тям і смертю Нераз карнавалові
гості (забави відбуваються по при
ватних хатах при заслонених "фер
дункелюнґс-заслонамн- " вікнах) ви
мінюють між собою не лише за-
прошення до танцю але і конспіра
тпвні клички а якщо вішаючи
плащ запрошеного почуєш в ки-
шені щось важке — здержн ціка-
вість Це йоо справа Ми всі май
же всі без внйнятку заслужили на
кілька присудів смерти окупацій-
ної влади — а бодай на кілька до
брпх досмертннх присудів Завтра
може нас заберуть опричники з
знаком "СД" на рукаві — то ж
забудьмо про це сьогодні! Накру-
тіть ше раз патефон налийте ще
чарку горілки Випиймо і забудь-
мо Хоч на годину хоч до ранку:
і так до хати повертатись можна
шойнр коли засвітає На вулицях
патрулі жандармерії стріляють
без попередження до запізнених
прохожих
А завтра? Хто знає чи пережи
вемо завтра? Важне що живемо
сьогодні шо маємо карнават!
А завтра?
4 Той самий шелест суконь той
самий гул розбавленої громади —
навіть багато них самих облич Не
видно щоправда фраків зате тим
більше балевнх суконь оркестра
не грає щоправда "Гуцулки Ксе-ні- "
— але ж і вона не є несмер
Ольга Басараб
російський народ
перше виявляє Ольга Басараб свій
організаційний хист організуючи
серед учнів шкільну кооперативу
По закінченні навчання Ольга Ба-
сараб кидається відразу у вир су
спільної праці Був час першої сві
тової війни і праці було чимало
але це не лякало молодої па-
тріотки
В тому часі вона одружується
але її' родинне щастя триває ко-
ротко бо не проминув місяць як її чоловік мусів іти на фронт щоб
звідтам вже не повернутися Но-
вий важкий удар наказує Ользі
Басараб тільки міцніше взяти се-
бе в руки і з ще більшою посвя
тою працювати для справи впзво
лення України Програна на полях
боїв наказує їй вступити в ряди
тієї організації яка іншими мето-
лами взялася продовжувати ви-
звольний змаг
В розгарі підпільних дій УВО на
Західньоукранїських землях поль
ська поліція арештує Ольгу Ба-
сараб у Львові 9 2 1924 року Ті
придержують в тюрмі на пул Яхо
внча Маючи докази на те що Оль
і а Басараб зааш ажована в протн-польські- й
діяльності в УВО полі
ська поліція рішається застосува-
ти фізичні тортури щоб зтомпти
спротив ув'язненої і видобути з
неї організаційні таємниці Торту-
ри тривають три дні але поліції
не вдається зтомпти спротнву Оль
їй Басараб Серед тортур вона
гине 12 2 Щоб замаскувати свій
злочин польська поліція інсцепі- -
ший з спіх коїітрревотюційіпіх ру
хів повстань організації сил
контрреволюції' Саме в цих райо-
нах трималась місяці і місяці вла-
да Колчака і Дснікіна" (В Ленін
твори піп 3-- 0) т XXIV "Вибори
до Уст Зборів і диктатура проле-
таріату" стор 631-64- 9)
Виніс наведені твердження В
Леніна щодо поділу районів на
більш больпісвпцькі і менш боль-шевиць-
кі
є вірними Справді між
тими районами бувиюї московсь-
кої імперії що приймачі! участь
V голосуванні до Всеросійських
Установчих Зборів найменш боль
шсвігнькнмії районами були наве-
дені В Леніном бо райони етно-
графічних московських теренів
дали значно виший відсоток голо
сіп за большевнків а саме: Північ
ний район (губерні — Архангель-
ська Волоюдська Петроградська
Новюродська Псковська Ліф-
ляндська) — 40%
Центрально - Промисловий ра-
йон (Володимирська Костромсь-
ка Московська Нижсгородська
Рязанська Тульська Тверська
Ярославська) — 44% Західній ра
йон (Вптєбська Мннська Моги
льовська Смоленська) — 44%
Але треба мати на увазі що в
районах які В Ленін відносить
до категорії' найменш большевнць
кнх % юлосів за большевнків у
значній мірі підвищено москаля-
ми що живуть на тих теренах
Також треба не забувати що в го
лосуванні до Устаноачнх зборів
не понймали участи народи Кавка
зу і Туркостану які без сумніву не
були больїпевнцькпми
Більше того народи окраїн бу-
ли не тільки найменш большевнць
кпмн поїш були самостійницьки-
ми що створили тоді свої само-
стійні держави
На підставі аналізи данних про
вибори до Установчих Зборів В
Ленін далі пише:
"Між іншим ці дані вказують
також на ролю і значення націо-
нального питання Візьміть Укра-
їну Автора них рядків деякі то
тельна Видно що українська за-
бава може Я без неї обійтися Що
хвилини чутн: "А ви звідки тут
взялися? А 'де ж ви дотепер си-
діли?! — то хвилини якийсь
вигук нагадує часи і простори що
пройшли і минули Так скроні
вже посивіли колишньому юнако
ві що шармантно вмів відкидати
довгі поли свого фрака так — це
ж ця пані шо ми з нею стільки
перейшли спільно на Дахавеур-штрасс- е
в Мюнхені Це ж із
тим високим танцюристом що те
пер пропливає у вальсі із своєю
партнеркою ми стояли разом на
старті лещетарських змагань в
Берхтесґадсні а цей веселий то-
вариш забави це ж "друг з мо-
гили" колега з Дивізії
Все немов як учора все немов
як за років воєнного карнавалу
чи за часів коли була ще "Жовта
Заля" Нічого не змінилося ми ці
самі ми однакові як колись —
це ж карнавал А що це Торон
то — а не Львів що ж за різни-
ця? Що на забаву прихолиться
їхати мені через кордон двох дер
жав замість як колись трамва-
єм — ну то і що ж? Нічого не
змінилося все таке саме
Ах то ви! — вітає мене внайо-м- а
роками небачена лані — Але
ж ви — постаріли!
Так дешо змінилося Одне зали
шилося те саме: карнавал Танго
попіум шовку котильйонова від-
знака з лептою чарка гамір і шум
залі Не думаймо про вчера З
нами — чорні дні війни
А перед нами? — Зараз —
як то казав цей пянпй молодець
тоді в жовтій За її ?
Олег Лисяк
зувала самогубство вішаючи Оль
гу Басараб у п келії
Ольга Басараб стала скоро ле-
гендарною постаттю на її прнкла
ді з життя і геройської смерти
виховувалися нові борці українсь
кі жінки - героїні щоб заповню
вати лави визвольного руху Ось
декілька птзвиш тих шо пішли
слідами Ольги Басараб: Зиновія
Левниька згинула при переході
кордону у 1940 р Олена Теліга
згинула в Києві 1942 року Ганна
Макснмець Ольга Васильків Ге-
на Петерз'ш Іванна Левицька —
всі згинули на СУЗ з рук ґештапо
в 1942 - 1943 рр Міка Глинянсь-к- а
Равлик Ті мати і сестра згину-
ли у Львові з рук Ґештапо в 1941
році Галина Столяр гине в Бер-
ліні 1942 р в ґештапівській тюрмі
А сьогодні? Чи можемо вичисли
ти всіх тих українських жінок що
подібно Ользі Басараб пішли на
смерть в ім'я ідеї української по-
літичної незалежності!? Сьогодні
українська визвольна боротьба в
Україні немислима без українсько
го жіноцтва яке є псюди ла пере
ДОІПІХ позиціях в підпіпі і в
збройній боротьбі —УПА Ось що
пише про счасну українську жін-
ку командир УПА Степан Хрін у
сво'ні книжці "Зимою в бункрі":
"Вона полюбила далекі рей-т- п
тривожні дні і ночі нерівні
бої невигоди і вояцьке життя Во
на стала вояком з душі крові і
кости 1 таких дівчат можна було
вариші на останніх нарадах по у-краінсь-
кому питанні обвинувачу-
вати в надмірному "висуванні" на
ціональною питання в Україні
Данні про вибори до установ-
чих зборів вказують що ше в ли
стопаді 1917 р на Україні одер-
жати бітьшїсть українські ес-е- ри
і соціалісти (34 міль голосів —
05 — 39 міль проти 19 за русь-
ких сс-ер- ів нрн загальній кілько-
сті юлосів па всій Україні 76 міль
Попів) На південно - західньому
і румунському фронтах' п армії у-країн- ські соціялістн одержати
307' і 34 всіх голосів при 40%
і 50# за руських сс-ср- ів
При такому стані справи ігнору
влння значення національного пп
тання па Україні — чим дуже ча-
сто і рішать великоруси (і мабуть
трошки менш часто чим велико-
руси і рішать жиди) — значить
робити іінбоку і небезпечну по-
милку: не може бути випадком
поділ рськпх і українських ес-еоі- н
на Україні ще п 1917 році"
(Там же стор 645-64- 6)
На ті ж самі межі ісої рафічно-- ю
подіту сил в іромадській вій-
ні шо 'їх визначив В Ленін вка
зує і московський еміграційний
"аптибольшевик" Ст Іванович (В
І Гал пі) який пише:
"Необхідно насамперед пам'я-
тати що не тільки червона але і
білі армії комплектувались в знач
ній мірі за рахунок селянських
мас Боролись не комуністи проти
поміщиків а маси протії мас
Шо ж відрізняло селянську
армію білою стану від селянської
армії' червоного фронту? На це
питання кидають деяке світло те-рпторіял- ьні кордони фронтів Ба-
зами білої війни були переважно
області найбільшого добробуту се
лянськпх мас або якщо хочете
найменших її злііднів Благодат-
ний родючий південь відносно ба
гата Україна козачі області які
не знали поміщицького землево-
лодіння такі ж області на Уралі
ле земля також давно пже пере- йшла до селян області Сибіру за
селені шляхом колонізації які ні-
коли не знали поміщицького зем
леволодішія Якраз в цих районах
відносного добробуту руського
селянства і знаходили свої оиішіі
пункти білі армії
'ЛУ ч щ'-- і І-И-
У-
Дальший наступ на селянство
)У Совєтському Союзі все за
секречено Таємницею є не тільки
військові справи атомові і може
ще які наукові а дуже багато сто
рін життя які у всіх інших краї
нах уважаються за необхідне до
водити до відома громадян неві
домі підсовєтській людності не
кажучи вже за просякнення їх за
залізну заслону В той час в США
наприклад не було введ ен- -
зурн про випробування ого
листопаду водневої бомб' оо в
мирні часи цензури немає
До надзвичайних таємниць в
СССР належать і дані про рух
людностн Ця тема не освітлю
ється і люди нічого не мусять зна
ти про себе коли і даються ві-
домості то в усіх галузях не в аб
солютних цифрах а у відсотках
Тільки іноді як якийсь дорогий
сюрприз подадуть одну-д- ві циф-
ри Так Берія в доповіді 7-г- о ли-
стопада 1951 року сказав що насе
лення СССР рівняється 200 мільйо
нам і дав ще кілька цпфер
На основі праць демографів на
еміграції розпреділюють населен
ня по віку статі за фахом і т п
та приходять між іншим до вис
новку що сільське господарство в
СССР є жіночою справою Про
зріст жіночого труду та підлітків
у виробництві пише і бувший го-
лова Держпляну (Державної Лля
нової Комісії) Н Вознесенськнй у
книжні "Воєнна економіка СССР
в період вітчизняної війни" Він
каже що питома ваіа жіночої пра
ці в сітьському господарстві збіль
шилася з 52 на 71 відсотків Коли
большевнкн при їх тенденції пока
зуватп все в СССР в кращому ви
гляді чим то є в дійсності то мож-
на числити що працюють не мен
ше 80% На цих роботах де по-
трібний упертий тяжкий і напру-
жений труд працюють жінки під
літки та старі
Як виглядає майбутнє держави
в якій жінка позбавлена в нор-
мальних умовах виконувати свою
природну і так потрібну для май-
бутнього нації функцію?
Від сільського господарства я-- ке
стало жіночою справою боль-
шевнкн вимагають нагодувати все
населення СССР створити резер-
ви на випадок гарячої війни дати
збіжжа для експорту Іноді цей
експорт вони називають допомо-
гою народним демократіям хоч і
вимагають від тих кому дають
великі гроші Тяжка робота в сіль
ському господарстві в СССР яке
механізоване зовсім недостатньо
В США немає фармп без власного
трактора майже всі фарми елек-
трифіковані електричні мотори ви
) Ця стаття була передана ло
радіо за залізну заслону від іме-
ні! СФУЖО радіовнсильнею в
Римі
начислити багато - багато Жінка
— інтендант суспільна опіка про
паганда канцелярігіні сили маши-ністк- н
медсестри служба зв'язку
і багато інших завдань сповняють
жінки чим улекшуюгь частинам
УПА при їхніх боєвих діях Багато
з них гине геройською смертю на
своїх постах не зрадивши повіре
ної їм справи й товаришів зброї
Па їхні міоня приходять інші нові
лави що гідно продовжують зача
те попередницями діло з думкою
про перемогу над ворогом зла
над правдою"
Марія Солонинка
Кордони занадто поплутаної
дуже переривчастої лінії грома-
дянської війни в загальному і ці-
лому виявляли тенденцію до злит
тя з кордонами продукуючої і спо
живаючої смуги Голодний центр
і Північний Захід Росії були "чер
воніїмн" ситі окраїни південного
Заходу Півдня і Сходу Росії бу-
ли "білими"
І ось в тім то переважно і по
лягало джерело завзятого тиску
червоних на бітих що тут гото-
вий па все юлод який ис мав що
втрачати накинувся па заспоко-
єну ситість Ще під час світової
війни військові кореспонденти ро
сійськпх газет відзначили цікаве
явите: ступінь бойовою піднесен
ня російських сатдатів залежав в
значній мірі від тої о яку землю
і які посіви топтали їхніх коней
нош Вломившись до східньої Пру
сії російський солдат — селянин
був вражений сільсько - господар
ськмм добробутом що здавався
йому казковим Тут "варто було
воювати" В Галичині в деяких
місцевостях воювати "варто бу-
ло" а в інших "не парто було" в
залежності від вартостей грунту
Коли південний "білий" селянин
воював з центральним або північ
ним "червоним" селянином то пер
ший боронив" свій відносний до-
бробут від другої зі раї а другий
тим впертіш боровся чим більше
його уяву полонили мрії про пло-
дючі поля повні комори завалені
всілякими харчовими продуктами
базарі і т п
На цьому грунті у ситого "біло-
го" селянина розвинулись націона
лістичні І сепаратнетнчні почуття
Низка українських еспаратнетнч-нп- х
рухів як правих так і дуже
лівих (Петлюрівські рухи) були в
значній мірі виповнені якраз цим
почуттям самозахисту проти го-
лодної інвазії
Всі ті що спостерігали громадян
ську війну на місцях її розвитку
не можуть позбутись враження
що ця "війна" була не більше як
карно - продовольчою експеди-
цією з боку голодних і продо-
вольчим "бойкотои" з боку ситих
Росію було об'єднано силою
червоної зброї " (Ст Іванович
В І Талін) "Червона армія" Па
конують багато робіт "аж додо-єнн- я " " корів і --- '-' -- я
СССР вихваляється своїми ма-
шино тракторними станціями а-- ле
в них є бюрократична поста-
нова справи з бюрократичним а-пара- том
з недостатною кількістю
машин та обслуговуючого персо
налу Я власними очима бачила
в Зміївському районі на Харківщп
ні як достигле жито висипалося
з колосків на землю а колгоспу
не дозволили косити бо за пли-
ном те поле повинен був убрати
комбайн але МТС (машинова стан
ція) не подавала його своєчасно
В той же час за збір колосків на
полі після збору врожаю винні
засуджувалися на 10 років при-
мусової праці або до страти
За постановою СНК (Совєта На
родніх Комісарів) та Центрально
го Викопного Комітету від
2 7 1933 р пункт 3 "все зерно
що залишилося після виконання
всіх зобов'язань та утворення фон
дів поділяється повністю МІЖ кол
госпникамп по трудоднях"
Таким чином в розподіл на тру
додень іде те що залишається пі
сля здачі державі на насіння на
різні фонди навіть на фураж для
худоби и інше а після" того вже
людям працівникам колгоспу На
один трудодень в 1938 році (по
даннпм "Колгоспи УРСР у 1938
р" книжка Народнього Комісарі-
ату Земельних справ УРСР р яка
оголошенню не підлягала а була
тільки для службового користу-
вання) припадало в середньому
по Україні 212 кілограма а в 1939
р — 14 кл збіжж?
Що ж' до решти харчів то на рік
по Україні на середнього колгосп
ннка припадало 1 літр олії 53 кг
картоплі 34 кг овочів 0004 м'яса
та сала яйця зовсім не розподіля-
лись навіть тим жінкам що працю
вали на птахофармах молока ні
діти ні жінки не одержували О-пла- та
грішми складала на трудо-
день в середньому 1 карб і 20 к
Але в 16 колгоспах нічого не о-плати- ли
а в 679 колгоспах по 20
коп на трудодень В 1913-1- 4 році
сезоновому робітникові на все лі-
то платили жінці 80 коп — 1 крб
в день чоловікам 1-- 2 карб при
оезкоштовному харчуванні
Коли урахувати реальну вар-
тість грошей і зробити це по ці-
нам на хліб — вийде що батрак
у поміщика заробляв в день 24
кілограми хліба і не менше кіло-
грама на їжу — разом 25 карб В
колгоспі ж 15 кілограма (як гро-
ші) і 25 кілограми натурою — ра
зом 4 кілограми Отже 'в колгоспі
селянин одержував в 6 разів мен-
ше як колишній батрак у помі-
щика Але це тільки нараховува-
лось фактично ж записувалось в
борг колгоспу а виплачувалось
тільки 70 коп на трудодень Лля
нн постачання державі засівні і
таке інше виконуються і переви-
конуються плянн оплати праці ви
конуються лише на 377с Колгосп
ник колгоспниця за те що одер
жав повинен оплатити податки
сплатити державі позики (раніше
ще на сспанську революцію зараз
мабуть па війну в Кореї на до-
помогу Китаю) сам 'же був же-
браком
Навіть за часів кріпацтва не бу-
ло такого співвідношення між за-
робітком селянина і ні: що він
віддавав землевласникові Больше
пики крс доляра визначують на
4 карбованці (фактично карбова-
нець ло його товаровій вартості
риж внд "Сучасні Нотатки" 1931
р стор 131-132-13- 3)
У вище наведеному вірним є
твердження що географічні межі
поділу сил між большевнкамн і не
большевнкамп в громадянській
війні проходили приблизно по лі-
нії кордонів між продукуючою і
споживаючою смугами тобто між
корінними землями московської
імперії заселеними москалями і
окраїнами заселеними не моска-
лями Але не згідне з правдою
йою твердження про те шо існу
вато лише два фронти "червоний"
і "білий" бо існував ще й третій
фронт фронт національно - ви-
звольних рухів Москвою гнобле-
них народів окраїн московської
імперії при чому цей третій
фронт виник не у біісліді навали
голодної інвазії з півночі тобто
інвазії' московського народу а іс-іов-
ап
до цієї інвазії і сво'іч існу-
ванням викликав на себе "черво-
ну" і "білу" московські інвазії
Націопальновнзвольні рухи Мос-
квою інобленнх народів створили
спої уряди ще до большевнцької
революції' Тому І Талін має ра-
цію коли пише що "Роеію бу-
ло об'єднано силою червоної
зброї" бо коли б московська
імперія не розпалась або принай-
мні не розпадалась ще до боль-шевпцьк- ої революції то червоній
зброї не було б що об'єднувати
П Сталін в статті "Жовтневий
переворот і національне питання"
(надрукованій в "Правді" ч 241 і
2о0 від 6 і 19 листопада 1918 р)
писав:
"В елоху буржуазної революції
в Роси (з лютого 1917 р) націо-
нальний рух на окраїнах мав ха-
рактер буржуазно - визвольного
руху Віками гноблені і експлуа-
товані "старим режимом" націо-
нальності Росії вперше відчули в
собі силу і кинулись в бій з гно-
бителями "Ліквідація національ-
ного гноблення" —таким був клич
руху Окраїни Росії миттю вкри-
лись "загальнонаціональними" у-станов- ами На чо- -і руху йшла на
ціональна буржуазно-демократіїч-н- а
'інтелігенція "Національні4 со-вєт- и"
в Латвії Естонському краї
Литві Грузи Вірменії Азербай
джані на Кавказі в Киргизстані іі
і ' -- " '- ► з V? і - ££
хи 'Дг?
неЧдорівнюефО центам) Заюшім'--
офіційним курсом виходить за ці- -
лоденну тяжку працю (12-1- 4 го
дин) 'колгоспниця одержує 19 цен
тів менше як 'два центи' за1 годи-- 4
ну і з усього "заробітку сплачує
податки та інше "А ціннтепер та-
кі' — за' фунт хліба '36 центів" за
фунт олії $160 за черевики 32
доляри і т'д у
?' І
і В США найменша заробітня
платня на годину 75 центів- - '' и
" Чим же ж жили 'колгоспники?
Тим що здобули у свому" прнса- -
днбному господарстві та зимою в
наймах В СССР бачимо постійний
відплив чоловічого населення з сіл
в міста через погані заробітки ь
колгоспах та з другого бокуГ'че- -
р£з необхідність для 'большевн-кї- в
збільшити кількість-робітникі- в
у промисловості
Яке ж то те присадибне госпо-
дарство? Всього одна четверта
гектара землі Але на них при до
брому господарюванні родина ма-
ла городину що давала головне
прохарчування родині Особливо
коли недалеко було місто що по
требувало ярини Свіжа ярнна зра
зу розкуплювалася міськими гос-
подинями і давала добрі прибутки
селянці Найкраще жили останиї
недалеко від великих міст — Киє-
ва- Харкова Катеринослава та ін
шпх Приміські потяги зранку за-
повнювалися жінками з короми-
слами з двома кошиками де бу-
ла городина а в декого сметана
молоко сир Як весело щебетали
жінки забуваючи свої злидні про
те скільки вони сьогодні зароб-
лять без злоби але з гордощами
розмовляли про те скільки то
більше дає 'їхнє приватне малень
ке господарство ніж робота чо-
ловіка в колгоспі І як вони встн
гали все зробити наші працьовиті
українки І в колгоспі і в хаті біля
городу а зранку до міста Най-
більше страждали від цієї незмір-
ної праці діти
І ось в 1950 році почався а в
1951 році продовжувався похід
проти присадибних господарств
Був проект Хрущова про агромі-ст- а
передбачалося за Аракієвськи
мн методами знести села і десь
оселити по декілька сіл в одне
місто Поскільки поле могло бути
далеко від осель на час сезоно-вих- Г
робіт треба було б улашту-
вати "поіеві стани" Себто в яки-
хось куренях жити довший час
Як же то жінки які є в більшості
в сільському господарстві повин-
ні б були залишити на довший
час своїх дітей в дома на чужих
людей? Може опіка над ними бу-
ла б і не погана бо були б зорга
нізовані сезонові ясла і садки а-- ле
почуття матері? — Чи з ним
большевнкн рахуються? Ясно що
ні
Не рахуються і вони з другим
— з почуттям любовидо власної
хати городу худоби Не тільки не
рахуються а навпаки хочуть йо-
го знищити з корінням Замісник
Сталіна Малєнков на 19-ом- у з'їзді
комуністичної партії у жовтні 1952
року піддав жорстокій критиці
сітьське господарство Він стверд
жував що 35 років совєтської дій
сности і 22 роки "суцільної колек
тнвізації" не ліквідували "приват
новласннцькнх інстинктів селян"
Селянство казав він пов'язало
свою долю з отими присадибними
ділянками а на колгоспи дивить-
ся як на чуже добро де під при-
мусом треба працювати але яке
(ДАЛЬШИЙ НАСТУП стор 6)
Середнім Поволжі "Рада" на У-кра-
їні
і Білорусії "Сафатул-Це-рій- "
в Басарабії "Курултай" в
Криму і Башкири "Автономний
Уряд" в Турксстані — ось ті "за
гальнонаціональні" інститути нав-
коло яких зібрала сили національ
на буржуазія" (И Сталін "Марк-
сизм і національно - колоніальне
питання" 1939 стор 69) і
І далі: "Революція розпочата
в центрі не могла залишитись дов
го у рямцях вузької його територ-
ії" Одержавши перемогу в цен-
трі вона неминуче повинна була-поширитис-ь
на окраїни І дійсно
революційна хвиля з півночі в пер--ші
ж дні перевороту поширилась-п- о всій Росії захоплюючи окраї-
ну за окраїною Але тут вона натк
нулась на мур у вигляді виниклих'
ще до Жовтня "національних сове
тів" і обласних "урядів" (Дон Ку
бань Сибір) Справа в тому що ці
"національні уряди" і чути не хо-
тіли про соціялістнчну револю-
цію" (Там же стор 73)
Що ж то за "революційна хви-
ля з півночі" що "в перші ж дні
перепороту поширилась по всій
Росії' захоплюючи окраїну за о-країн- ою"?
На це питання дає відповідь В
А Антенов - Овсієнко (на той час
керівник військами большевнць-
кої Москви проти України) який
пише:
"Бій за Крути продовжувався
ввесь день і закінчився ЗО січня
поразкою радовців (військ Укра-
їнської Центральної Ради — М
Ш) Муравйов (безпосередній ке
рівник боями за Кнев М Ш) спо
віщав про цей бій мене і Совнар-ко- ч:
- є "Після двохденного бою перша
революційна армія Єгорова в під
трлмкою другої армії БорзТна бі-
ля ст Крутій розбила конторев- -
люційні війська Ради керовані са
мим Петлюрою4 Петрвгражська і
Московська гмрдія шнцвнішінч
майже увесь 6М на саїх плечак"
І далі: "9 лютого Муравйов'спо
віщав прозайняття Києва --„ Усю 1— п"п"охі пп_щ--_п- ов-лсмл ЖмгаГа~та_м~я__ я_Г л--
писки т про громадянську вІліїї''лтТЯ-Зй'- '
ІД стор'-- 157)Ч ' 3~" - - ~ С--і' Л іі ї(Продозження настч"'чнсл-і'С- ''