Homin Ukrainy, July 30, 1955

              ііед" сл'"'
у Сторно і -
уДФм:УІоаа
Деякі з теорій про походження нашої давньої назви „Русь"
1
-- Питання про походження
Лназви~„Русь" дебатуеться в
с науковому світі вже більше
"як-ст- о років але ще й досі
не розв'язане У зв'язку з
тіш створилось чимало тео-- V
рій Розглянемо декілька з
них
Російські історики видвиг- -
'' „нРуулсиь"буплрииндеусмлику ащноашнуазтвеу-
риторію варяги або норма-- '
ни Варяги зорганізували спо
чатку державу у Новгороді
вЖДОМ у Києві ІірИХИЛЬНИ- -
ки норманської теорії під- -
тримують свої- твердження
такими аргументами: фіни
ще й сьогодні називають шве
дів русамн (Роутсі) В укра-
їнських літописах Русь вветь
ся також і норманами Крім
того в Україні залишилися
деякі назви що мають нор-
манське походження-- Сто-
сується це передусім до Дні-
прових порогів- - 8 сучасних російських істо
риків які обстоюють нор-
манську теорію слід згада-
ти Мощіна і іВернадського
До речі 'буде згадати тут
що для росіян норманська
теорія € вигідна з політичних
мотивів Створення держав-
ного центру в Новгороді ско
Найкращі ковбаси високоякісні вуджекини та добру
європейську кухню поручав л
1
484 Оиееп 51 XV Тел Ш 1-0- 024 Льокаль відчинений до
3
699а 5т № Опі
ТЕЬ: ЕМ
школа
- Всякі -
В Макар
то
(Спомин 20 років)
другим сильним поетич-
ніш творам Дмитра Штикала
ї в Березі була „Великодня Пи
санка" яку я старався від-
творити у спогаді друкова-
ному в Велико
дикому числі „Гомону Украї-
ни" Тому тут
на цьому творі- - '
і Не треба думати що всі
поетичні твори що іпостали
-- в Березі черпали свою тема-
тику виключно з переживань
в'язнів утаборі
В дорібку Дми
тра Штикала з 'часів тіеребу-ванн- я
в Березі є кілька пое-
зій які зовсім не нагадують
понурої обстановки серед
якої вони Та
ким є "Танґо без слів" ство
рене під весну 1935 року до
1 якого наш таборовий компо-
зитор Роман Мирович ском
понував мельодію (жалую
що не можу її іпередати но-
тами) Цитую 'цей вірш пов-
ністю:
Ми на провесні ранній зустрілись
Розсміялись на ґулях нам очі
Рівно в танці серця нам забились
Розцвіла папороть
1 І каоаш серця наїм і очі
Що палких слів кохання не треба!
Мг іцвіт щастя знайшли опівночі
- В п'янкім танго зацивлені в себе
І іхо--ч знаєм іщо щастя пролине
Одцвіте наче вишня весною
Одле-ч'- у я летом журавлиним
И не зі стрінемось більше з собою
' То л по'хмплі кохання і танку
П'яні лривпдом" казкових снів
Протанцьовуєм ніч аж до-ран- ку
л Нашетанґо чарівне без слів
Дмитро Щтикало „напи--
сав""у Березі ще 'одно танго
V пТ'н1 ?Жа7іь" 'доякого" 'рів- -
номс Мирович доробив музи- -
куалетекст цього тайга ме-й- лі
невідомий (А' може танго '„ „ОЙкиКаЛІО иМІЙ
%' жал ю"що його я датував
т:їпри згадці' про пок Миро-%- л
Штикало- -
- ' -- ві?)'т-"'-?'- г "
ріше ніж у Києві дає пере-
вагу старшому братові над
меншим Не диво що цар-
ська влада ставилась непри-
хильно до людей які висува-
ли інші погляди
По російських школах по-
давалась тільки норманська
теорія Не зашкодить згада-
ти про один маркантний ви-
падок з істориком Іловай-ськи- м
Був він іпротивником
теорії Для її по
борення написав царю на 600
ОЬУМРІА
РЕСТОРАН ДЕЛІКАТЕСИ
півночі
1 УКРАЇНСЬКА ШКОЛА ЇЗДИ АВТОМ
САМАРІЛИ ОКМІЧО 5СНООІ
Оііееп Тогопіо
4-87- 50
Фахова з довголітньою практикою
інформації безплатно
Як було
з-пе- ред
'цьогорічному
--позатримуюся
поетичному
народжувались
опівночі
зрефреном
вУчаЛїіалежить''Д
норманської
сторінок друку В середньо
шкільних підручниках істо- -
рг:пї які приносили ному чи-
малий дохід пішов однак по
лінії норманісгів бо так ви-
магало міністерство освіти
З українських істориків від
кинув норманську теорію Ми
хайло іГрушевський- - іВидвиг-ну- в
він натомість думку про
слов'янське іпоїходження на-
зви „Русь" Ця назва мала б
походити від річки Рось
У 1925 році появилась бу-
ла в Києві праця проф Пар-хомен- ка
під назвою „Поча-
ток історично - державного
життя на Україні" Автор ці-
єї книжки теж відкинув нор-
манську теорІЕО і звернув ува
гу на те що Київська Русь
походить від Тмуторокан--
' Г„ "4-- — V
28
в Березі
На початк' травня 1935
року Митька запитував мені
:це один оз'іі зірш п н „За-ліщян- ня
до весни" в якому
змалював останню фазу бо-
ротьби між ізимою і весною
та рефлексії поета як свід-
ка й — очевидно — союзни-
ка весни в цій 'боротьбі Ду-
же жалію що не можу наве-
сти цієї прегарної іпоезії в
цілості — призабув Поча-
ток був такий:
Перший травня: ранок хімурнй
І заплаканий дощовий
У стрілчастій амбразурі
Сміхом сонце: Будь здоровий!
Другий травня:
Третій травня:
Три дні змагається зима з
весною засшіаючи білим сні
гом ранню зелень я арку то
знову відступаючи зі злістю
перед наступом соняшних ле
готів весни Врешті — як цьо
го можна було й сподіватися
перемагає весна піддаючись
одночасно закоханому в неї
поетові Дві останні строфи
малюють цю останню фразу
„флірту":
Ех нахмурнлась сердито
Сілим кидає конфетті
— Ой не вдурнші — Подивилась
І — здалась в однім моменті
Ві£ цілунків очей яснихі
І палких обіймів в'ється
5 мам радощів-закват- у
Дзвінко й радісно сміється
Пригадую ще який досад-
ний хоч зовсім дружній ко
ментар я дав Митьці по ви-
слуханні цього вірша Повто
рити тут цього коментар не
мооку з цензурних оглядів
Ще згадаю що завидуючи
лаврив таборовим поетам і
зокрема Митьці спробував
і я нарешті бодай щонебудь поетичного ' „створити" у
своєму прозаїчному мозку
У вмеліді довгої муки я скле-
їв ось-та- ке „подражаніе" до
Пуньового '„Залицяння до ве
І сни" оспівуючи свій подвиг]
ГОМІН
ської Русі При таму висло
вив погляд що Тмуторокан- -
ська Русь може мати дещо
спільного з хозарами які ма-
ли свою державу над 'Вол-
гою Хоч проф Пархоменко
не дійшов ядра справи то
все таки вказав на інший
ключ яким москна розв'яза-
ти неясне питання' походжен-
ня назви „Русь"
Цікавий погл'яд на цю спра
ву вндвигнув проф Україн-
ського Вільного Університе-
ту (тоді ще в Празі) — Сер-
гій Шелухін у праці „Звідкі-
ля походить Русь" написа-
ній у 1929 році На підставі
докладних студій різних іс-
торичних джерел приходить
автор до висновку що назву
„Русь" принесло на нашу су-
часну територію кельтське
плем'я рутенців що жило в
теперішній Франції над ниж-
ньою течією річки Родан В
5 сторіччі по народженні Хри
ста — рутенці вибрались у
мандрівку і через теперішню
Австрію і Чехію зайшли в
українські землі і на Таман-ськом- у
чи пак тмуторокан-ськом- у
півострові заложили
свою державу Там скоро по-слов'яніщил- ись З півдня ово-
лоділи вони згодом Києволі
Проф Шелухгін підтверджує
свою теорію такими арґумен
тами: Український козаць-
кий літопис Самійла Велич-к- а
згадує про зв'язок русь-
кого народу з кельтськими
рутенця'ми Такої думки є й
деякі французькі історики
17 сторіччя Крім того згадує
проф Шелухін на сліди кель
тської культури на Україні
в княжій добі Такі сліди бу-
ли в звичаях в праві навіть
у мові а спеціяльно в назвах
річок та міст
Наприклад кельтський пень
„дан" на поняття річки що
його маємо в назві Родан по
вторюється в назвах річок
на тих теренах куди --мандру
вали рутенці: Донау — Ду-
най Данастер — Дністер Да
з цибулею в поліціііному
бльоку:
Шостнй червня: вкрав цибулю
В компанії вартівннчій!
Дивується дуже Пумьо
Зіісіий всім пінта бнчіїйі"
Коли я з гордістю запиту-
вав Пуньові цей мій „твір"
він великодушно сказав:
—Гм рими возсім нічо-
го собі Наприклад „цибу-
лю" і Д1уньо" — це навіть ду
же модний на сьогодні спо-
сіб римування
Ця похвала з уст Митьки
була для мене такою солод-
кою немов би хто її оем а ру-ва- в
Федп медом"
:
ч
На цьому я б закінчив пе-
регляд поетичної творчости
в'язнів Берези Хочу теж на-
решті закінчити історію сво
го пересування в Березі
Як я вже був згадав з по
чатком березня 1935 року на-
стала для нас друга багато
легша від попередньої „ера"
ув'язнення Нові поліцаї бу-
ли до нас багато більш виро-зумі- лі
а то й ввічливі полі-
цейська гумова палиця спо-
чивала майже без перерви
в шкіряній піїхві Харч був
обильнішнй санітарні умови
не найгірші Та її праця ста
ла легша як у минулому Ми
свобідніше віддихали а для
поетів настала „золота доба"
їхньої поетичної твОрчости-- З
настанням весни розпо-
чалися великі роботи в ін-
спекторській частині табору
Ми приводили до порядку
великий але занедбаний
парк: обчищували і підсипа-
ли алеї проводили нові до
ріжки пересаджували дере-
ва заводили „рабати" і
„кльомбк" з квітами лопа
тами перекопували квадрати
городу а відтак запрягались
до важкої борони і скороди-
ли скопану землю — з важ-
ких залізобетонних стовпів
будували нові містки через
придорожній рів на під із-да- х
до парку — поглиблю-
вали й очищували рів дов-
круги всієї інспекторської ча
стини табору викладали пі
(
УКРАЇНИ ЗО липня 1955
налер — Дніпро і сама річка
Дон Принесені були на Ук
раїну'ще й інші назви річок:
Альта Самара Рось Олта-в-а
Буг Остання від кельт-
ського Бук
Проф Вадим Щербаків-ськи- й
у своїй статті: „Мате-ріял- и
до висвітлювання пів-
денного походження слова
„Русь" як нашого народньо-г- о
імени" — висуває такий
погляд: Назва „рос" існува-
ла вже на наших землях в
4 сторіччі по народженні Хри
ста Про де свідчать грецькі
історичні джерела Принесло
цю назву плем'я росів яке
прибуло з Малої Азії У мові
цього племени слово „рос"
означає „олень" а олень же
знову мав бути символом бо
жества у росів Роси посе- -
Спільно
1 8а ініціативою обндвох галу-
зей Українського Християнського
Руху рішило українське громадян-
ство їв поодиноких країнах Захід-іь- ої
Евроші спільно відзначній
25-ліг-
тя знищення назвер-хни- х вия-
вів УїМІЦ І 10-літ- тя арешту укра-
їнських католицькій Владик
2 Для організованого переведен-
ні (постанови в ькнттл посталії в
поодиноких країнах Ділові Коміте-
ти '(на засаді паритетності) Діло-
ві (Комітети посталії в такій послі-дг-вност- ії:
14 5 — у Франції 19
Г — у Німеччині 5 6- - — у Бель-
гії Лорч із Діловими Комітета-
ми посталії Ширші ("Почесні) Комі-
тети до яких вислали преаставни-кі- в
всі наші політичні юсподарські
ь кові й ін організації На під-
ставі заступлення в Почесних Ко-
мітетам всіх наших установ можна
сказати то акція набрала в За-
хідні Еиропії всенаціоиального ха-
рактеру
3 Для координації праці між
Крайовими Діловими Комітетами
покликано до життя аз спільним
порозумінням Генеральний Секрета
Г іят в складі двох осіб (католик і
православний) Секретаріат сиґнує
офіційні листи оа абеткою прізвищ
дзох Генеральних Секретарів яки
скові шкарпн рова охорон-
ними смугами дернини під-
сипали земляний вал у під-
ніжжя високого на три мет
ри дощаного паркану — вре
шгі — вже під час гарячого
літа — підсапували картоп-
лю на городі а назовні пар-
ку стинали і корчували всі
дерева що мали нещастя
знайтися безпосередньо біля
паркану Кожного дня окре-
мий гурт в'язнів наповняв
свіжою водою кільканадцять
бочок вкопаних у землю які
довгий час до того стояли
порожні ї зовсім порозсиха-
лися
Одного для коли ми тяг-
нули по паркоаій алеї важ-
кий віз наладований зем-
лею — з будинку де меш
кав з родиною комісар Гра-бовс- кї
вибігла його п'яти-
літня донечка Вона з ціка-
вістю приглядалася нам усім
але найбільше уваги зверну
та на Генадія Янкевісча який
був при дишлі а радше на
його великі окуляри її бать-
ко комісар Прабовскї стояв
збоку і зі щасливою усміш
кою споглядав на свою 'поті-
ху В одному моменті донеч-
ка запитала батька крикли-
вим голосочком:
— Татусю скажи: чому ли-
ше той один кінь при диш
лі носить окуляри?
(Нас усіх цей наївний запит
дитини не обурив а тільки
розсмішив Але комісар Ґра-бовс- кі
який був інтелігент-
ною людиною мимоволі по-
червонів і схопивши донечку
на руки відійшов від нас
геть
12 травня 1935 року помер
у іьаршаві маршал посип
Пілсудський Як тільки вістка
про це 'дійшла до табору ін-
спектор негайно передав на-
каз перервати працю і від-
вести нас до в'язничного бу-
динку Це було біля 11-- ої го-
дини перед полуднем Того
дня нас уже не1 гонили на ро-
боту Ми сиділи до вечора
в кімнатах і відгадували даль
шу долю Польщі по омерти
маршала
лювались групами в різних
місцях на північ від Чорного
моря Дальше проф Щерба-ківськи- й
доходить до таких
міркувань: „Прихід варягів
з півночі в 9-- му віці з досить
подібною назвою відновив
симпатії до старої назви рос-рус- ь
Більші племена з ін-
шими назвами але серед
яких жили рештки поперед-
ніх росів прийняли були
їх родову назву за свою
племінну І так — поляни пер
ші прийняли цю назву а по
мірі дальшої організації дер-
жави ця назва „Русь" при-
щеплювалась іншим племе-
нам і вони мало-пома- ло за-
бували свою племінну назву
і заміняли її назвою „Русь"
Таким чином тут злилися до-
купи дві подібні до себе наз
відзначуемо трагічні дати
ми визначено: проф д-р- а П Шу-лшвсько- іго
й доц д-р- а В Я'ісла
4 Подаючи повніше за посеред-іміцтво- лі
преси до загального відо-
ма просилю й інші країни зокрема
заокеанські прилучишся до спіль-
ної акції а насамперед обратн ді-
лові Комітетів Про уконституюван-іі- я
комітетів просплю повідомляти
Генеральний Сскретаріят на пода-
чу нижче адрес
5 Щоб можна було заздалегідь
підготовити оріанЬовано сумний
ювілей наонаїчуамо день і годину
спільної молитви і годину Служб
Божих:
Рівночасна молитва: 1-- го лігстопа
да 1955-- р год 13 середньо-евро- п
часу
Служби Божі: 4-- го грудня 1955 р
і од 10 лііоцевого часу
День і юдина Академій і мані-
фестації залишаються до устален-
ня па місцях відповідно до умов
і потреб іа ДОЦІЛЬНОСТІ!
6 Пору засадніїїчіііх коїмсмора
тіівпич урочистостей подаємо зз-здзтеї- ідь
до відома щоб було
м (їжі і а зяв'часу поробити старан-
нії щоб Слуїкбн Божі були пере-діва- пі
в раїдіо чи телевізії При
тому треба подбати щоб були дві
ІІБНобшп проповіді: українська
— для вірних у іцерквзх як теж
На початку червня а мо-
же вже й під кінець травня
1953 року настали дуже вели
кі' спеки які доходили до
45° Цельзія (біля ПО Фарен-гайт- а)
Праця на сонці в таку
спеку була дуже утяжлива
Що-прав- да в'язні могли пра
цювати роздягнені до пів-на-г- а
але поліцаї в своїч гра-
натових мундирах чи — хоч-б- и
і в літніх військових „дре-ліхах- "
таки добре пріли на-
віть стоячи непорушно в тіні
дерев Тому інспектор І а ма-
ля зарядив пересунення та-
борового дня на одну годи-
ну вперед Наш день почи-
нався тепер о год-- 3-- ій ран-
ку а кінчався о год 7-й- "і ве-
чора Праця наша тривала
від год 5 до 10 ранку а від-
так від 3 до 5-- ої по полудні
Час між десятою перед по-
луднем і 3-о- ю по полудні ми
переводили в "півтемних кім
натах арімаючи на цементо-
вій ДОЛІиЦІ
Під виливом спеки і висна
ження організму в наслідок
все таки недостатнього хар-
чування у багатьох з нас
у той час (проявилася „куря-
ча сліпота" Я теж запав був
на цю недугу Коли' вечором
засвічено в кімнаті світло на
наші очі немов спадала якась
полуда — ми бачили довкіл
ля немов крізь каламутно-жовтяв- у
воду Всім хворим
на „курячу сліпоту" фель-че- р
приписував риб'ячий
тран що його коїжнии мав
купити собі за свої власні
зложені в депозиті гроші
а видавав кожному по одній
ложці трану двічі в день у
своєму амбулянсі
Другою неприємністю тієї
гарячої пори був „вовк оцо
його легко міг набавитися
кожний коли сильно розі-
грітий і спітнілий сів безпо-
середньо на холодну цемен-
тову долівку
В червні 1935 року число
в'язнів у таборі яке впало
було до 60 або 70 почало
поволі але невпинно зро
стати Що другий - третій
день привожено все нових
ви зовсім іншого генетич-
ного походження характе-
ру Однаназва було півден-
ного походження але дуже
стара на нашій території а
друга прийшла з півночі від
шведів тільки ажев 9 сто-
річчі"
Як бачимо проф Щерба-ківськи- й
не відкидає зовсім
норманського елементу в
утворенні назви Русь але
звертає теж увагу і на інші
можливості
Всі хто оспорює норман
ську теорію виходять в за-ложе- ння
що нормани прий-
шли до Новгорода 862 року
тоді коли на півдні існува-
ла вже „Русь" Про існування
південної Русі свідчать араб
ські і грецькі джерела І так
наприклад у грецькому опи-
сі життя святого Степана Су-рожськ- ого
згадується що
при кінці 8 сторіччя на Крим
напала Русь
З панонського житія свя
у мові даної країни — для радіо-
слухачів
7 Просимо Всв Впрп і Всч Ог
кір обпдвоч віровизнань які меш
ьлють з країнах де не постанугь з
будьяких причин Діловї Комітети
щоб вони самі відправили Службу
Ьжу в поданому часі (неділя 4-- го
ірдня 1955 р год 10 місцевого
часу)
5 Католицькі священики які ма
ють можливість бінуваніля Служб
оіжніх могли б у 'дні 4-г- о грудня
гідправитп Служби Божі крім най-
важливішої місцевості! таїкаж в
інших місцевостях які знаходять-
ся ПІД ЇХ Д' ШПЗСТИ'РСЬКОЮ опікою
Зрештою просимо подбзтн щоб
трагічні роковини були відзначені
Сіужбою Божою у ВСІХ МОЖЛИВИХ
місцевостях поселення українців у
неділі які попереджують дату 4-г- о
XII чп які по ній безтоссрсдньо
нлстпають У місяці листопаді й
ірд і 'повніші бітіїї відправлені
Служби Божі в усі можливих міс-
цевостях
9 Форма переведення Академії
кінчається до вирішення місцевим
Комітетам а тільки слід подбати
про їх внсокпяі рівень іі про поваж
ну 11 рої іа Г) лпицсни лишиіііі V}
ти викорнстаіидля тюцкавлепня чу
живців переслідуванням нашої Цер
в'язнів по одному по двох
по трьох і то майже виключ
но українців На щастя цих
нових_цуваксів'"вже не тор-турува- ли
так як давніше а
тільки муштрували впро-
довж 24-о- х годин „ремонту"
втовкаючи м ін в голову цю
сакраментальну формулку
зголошеиня:
„Пане команданте (згл Ін-
спекторе)! Арештований чи-
сло голосить слухняно
що прибув до місця відо-
кремлення в Березі Картузь-кі- й
щоб відпокутувати за
свої недобрі вчинки та щоб
перевиховатися па порядно-
го громадянина Речіпоопо-лито- ї
Польської"
В той4 час привезено до Бе-
рези м ін відомих лікарів
на Волині — д-р-а Арсена Рі-чииськ-
ого
з Володимира Во
пінського і д-р-а Василя Кар-хут- а
з Крем'янця Наскільки
легший був у той час таборо
в ни режим можуть свідчити
м 'ін такі слова д-р- а Річин-ськог- о:
„Е та тут не так страшно
як на світі думають! Тепер
Ьереза мало чим різниться
від звичайного пластового
літнього табору!"
5' червні привезено вдруге
до Берези звільнених у груд-
ні 1934 або в березні 1935 —
сл п Володимира Тимчія
Ярослава Пришляка і ще ма-
буть когось Вони вибігли з
„ремонту" до раннього ра-
порту такі усміхнені немов
би зустрічали дорогих дру-ві- в
на курорті
Настав нарешті і для мене
великий день звільнення з
Берези Це було по црлудні
гарячого липневого дня точ-
ніше: 3-г- о липня 1935 року
Ми 'працювали в той час на-
зовні парку при корчуванні
дерев що росли при парка-
ні Біля год 4-- ої по іполудні
прийшов до нашої групи ко-
місар Ґрабовскі і звелівши
перервати працю почав від-
читувати прізвища в'язнів
призначених (це ми вгадали
відразу!) — цо звільнення
( Рік У1И № 31 (324)
того Кирила довідуємось
що він — святий Кирило —
під час свого побуту в Кор-
суні в роках 858—60 зустрів
русина який мав євангеліє і
псалтир писані руським гіись
м'ом Як виглядало це пись-
мо сьогодні годі сказати бо
немає ніяких пам'яток але
що слов'яни мали своє письг
мо перед виступом Кирила і
Методія — це певне Болгар-
ський письменник 9 сторіччя
чернець Храбр у своєму тво
рі: „Сказаніє о письменах
словянскіх" — пише що сло-
в'яни до прийняття християн
ства „чертамі і різамі чнта-х- у
і гадаку" В цій нотатці
сказано багато а що пись-
менник згірдлнво назвав пи-
сьмо „чертамн і різами" —
не важне Так зробити велі-
ла йому його християнська
вищість
квп і матою боротьбою
10 Наукове Т-в- о ім Шевченка
иріаніиує в йв'ліз-к- у з відзначувани-м- г
роковинами окрему Наукову
Конференцію присвячену переслі-
дуванню Української Церкви За-
цікавлені лісшуть жадати інфорча-ці- й
на подану адресу
11 Не маючи змоги вислати К-
омуністу до всіх ПТ Редакцій про
сіймо цілу українську пресу пере-
друкувати цей Комунікзт
12 За інформаціями просимо
звертатися на адресу:
Оог Пг іапіу
27 гие сіез Ваиуез
Загсеїіез (5 ек О)
і Ргапсе
Полагоджуючи купно-про-да- ж
у фірмах що оголошу-
ються в „Гомоні України"
просимо стало поклнкувати-с- я
на ті оголошення в нашій
газеті
О А ЛАСЬКО
АРХІТЕКТ
виконує проекти різних будов і
ше в себе великий вибір готових
плянів мешкальних домів
е„й „„і„Те„1# „СН„Ь6„621
З приопі'шеним биттям сер-
ця слухали ми всі відчитува-
ні 'прізвища- - Нам звеліли
одягнутися забрати робо-
чий струм є нт і відмаршувати
до бльоку Вдягаючи на себе
тремтячими від схвилюван-
ня руками одяг я востаннє
обкинув поглядом друзів
що оставались у неволі Як
нині бачу їхні опалені на сон
ці й лискучі від поту облич-
чя: на лиці кожного видніла
дивна усмішка в якій мож-
на було відчитати і задово-
лення з нашого звільнення і
дружнє пррщання але теж
і тінь жалю і докору що —
ось мовляв — ви йдете со-
бі па волю а ми мусимо ще
далі тут нудьгувати й мучи-
тися І наші почування теж
були дуже мішані Кожного
з нас прямо розсаджувала
[радість з усвідомлення що
ось нарешті по довгих м-
ісяцях неволі 'прийшла вимрі
яна година визволення — а
одночасно ми відчували
щось у роді провини перед
друзями яких залишали
Але на довші рефлексії не
було часу Нам звеліли опіш-нн- м
кроком відійти до з'яз-ничног- о
бльоку віддати в
магазині всі скарбові речі"
а забрати свої „цивільні" і
замкнули в одні'й з порожніх
кімнат По вечірньому апелі
прийшов до нас інспектор
Камаля його прощальне
слово було коротке: — То-
му що кожний з вас остан-
нім часом пово'дився бездо-
ганно ми не бачили пере-
шкоди щоб вас випустити
на волю Ідіть з Богом і по-
ступайте так щоб ми не му-сіл- и
ще раз стягати вас сю-
ди! До побачення!"
Це до побачення" було
зовсім не логічне в прощаль
ному слові коменданта „М-О- "
але ми були такі враду-
вані фактом звільнення що
й собі гукнули „До побачен-
ня І" і лише згодом хтось з
нас докинув: „А недочеканє
твоє!"
(Далі буде)