Ukrainskyi Robitnyk, November 05, 1954

              АВОДАїЕЮСЕЬІшіиьш ЛТйЗ'
?АтЬш~-=-=
ЖИТИ2ІЕМ IV РОЖАНИН
ККЧСЬК (ХИЛ 10 І Не 0!сІЄ5Ї алеї 1_еасііпд ІЛааіпіап сєкіу іп Еа5тегп Сапасіа ПООДИНОКЕ ЧИСЛО 0 ЦЕНТІВ
Уоі XXI №35 Хоу 51 Ь 195-- 1 362 ВАТКЦК5Т 5Т ТОКОКТО САБА РНОNЕ: ЕМ 8-41- 33 Рік XXI ч 35 5 листоп 1954
іоржественнішткуваш
200-річ- ня Колумбійського Університету
Колумбійський університет
у Нью Норку закінчив свят-
кування 200-річч- я свого існу-
вання під час яких відзначе-
но 48 визначних осіб із за-
кордону та в ЗДА Церемо-
нія закінчення відбулася в
Катедрі св Иоана де зібра-
лося 8000 осіб між ними й
шізначні гості з-з- а кордону
такі як англійська королева-мат- и
Єлисавета канцлер Ні-
меччини Конрад Аденауер
віцепа'езидент Індії сер Сал-вепал- лі
Радгар Крішнан го-
ловний суддя Найвищого Су
ду Ірл Воррен амбасадор Ли
вану — Чарлз Габіб Малік
міністер закордонних справ
Бельгії — Пол Генрі Спаак
Генеральний Секретар ООН
Даг Гаммершілд генераль-
ний секретар Організації А-мерикан-
ськнх Держав — Ал-бер- то
Лерас Камарґо та був
кандидат на президента Ад-ле- й
Стевенсон Всі вони діста
лн почесні докторатн від Ко-
лумбійського університету
Президент Колумбійського
університету д-- р Грейсон Л
Кірк виголосив святкову про
мову до 8000 гостей які ви-
повнили Катедру св Иоана
Президент Кірк у своїй про-
мові закликав всі наукові ін-
ституції в цілому світі щоб
у своїй праці змагали до ви- -
Ген Ґрунтер не виключає
Головнокомандувач зброй-
них сил НАТО ген Альфред
Ґрунтер промовляючи на фо
румі Летунської ЛіґиБритій-сько- ї
Імперії заявив що вій-
ськові сили НАТО становлять
для політичних керівників
найкращу базу для перего-
ворів із Совєтами про „мо
дус вівенді" Тому він уважа-- є
що спершу треба побіль-
шити ті сили німецького у-час- тю
в них а щойно потім
вдатися в якінебудь розмо-
ви з Ліосквою Водночас він
ріжуче заперечив начебто є
причина побоюватися що
віїночлені німецькі дивізії
можуть загрознти безпеці я-ког- осі
сусіда Західиьої Ні-
меччини Як довго існує тепе- -
рішпя організація НАТО з її
командним і контрольним'
Черчил хони зустрічі з
Англійський прем'єр Вин-сто- н
Черчил заявив під час
парляментарної дебати чад
звідомленням міністра їдена
про Паризьку конференцію
що він Черчил надалі підтри
мує своє давніше бажання
побачитись з Маленковим
сподіючись осягнути '(ерез
таку зустріч відпруженії" у
міжнародній атмосфері Про-
те він рішуче підкреслив що
будьяка зустріч і нарада з
совєтськнми представника-
ми недоцільна поки будуть
або ратифіковані протоколи
Паризької конференції або
їх ратифікація буде запевне
на ходом ратифікаційної про
цедури Черчил не дав себе
збити з того становища за-
питами й заявами Яєчників
опозиційної Партії Праці
Він відмовися подати точні-
ше к він комунікується з со
вєтським урядом у справі мо
жтивої майбутньої зустрічі
з Малєиковим і чи в цій спра
ві ведуться вже офіційні роз
мови дипломатичним шля
творення духової волі яка
могла б принести людству
тривкий мир Королева-мат- и
Єлисавета дістала почесний
докторат на самім кінці цере
монії бо вона найвизначніша
особа що була відзначена під
час цього святкування Ан-
глійський король 200 років
тому 1754 року своєю гра
мотою відкрив був існування
Колумбійського каледжу
Президент Кірк згадав у сво-
їй промові що королева ма-
ти має вже почесні доктора-
тн визначних наукових за-
ведень бо вона заслуговує
на те своїм характером та
відвагою яку вона виявила
під час другої світової війни
стоячи поруч свого чоловіка
— короля Юрія VI та під-
тримуючи на дусі свій герой-
ський нарід В промовах Кір-
ка і інших промовців прояв-
лялась думка про те що нау-
ка повинна відзначуватися
покорою у своїх осягах але'
твердо повинна боронити
права на волю наукового до-
свіду Звичайна людина по-
шита бачити Що вона така"
сама вартісна одиниця як
найвизначніші науковці — ка
зав д-- р Бебнер головний про
моїісш побіч лра Кірка на
цій церемонії
переговорів з Москвою
апаратом так довго виклю-
ченою є будьяка „приватна"
війна між членами самого 11
АТО По цій самій лінії мір-
кувань висловився й англій-
ський міністер закордонних
справ Ідей у своєму звідом-лен- ні
про Паризьку конферен
цію Він є рішуче проти пе-
реговорів з Ліосквою перед
ратифікацією Паризьких про
токолів Зокрема щодо ос-
танньої поти Молотова то ан
глійськпй уряд — заявив I--
ден
не бачить в ній нія-
кої зміни давнього станови-
ща СССР бо Ліолотов зая-
вив тільки охочість дебату-
вати про вільні вибори в Ні-
меччині і мир в Австрії а
західні всликодержави поста
вили передумовою конферен
ції згоду на ці дві справи
М іяшовим але и тепер
хом Він ствердив теж ЩО
справа улалження міжнаро-
дні конференцій належить до
компетенцій уряду і перей-
шов до денного порядку над
згввагою Енюрнна Іїівена
шо мовляв Французький у-р- яд
уважає шо попередня
Лондонська і остання Паризь
как кпнфеоенції не стоять на
перешкоді безпосереднім
розмовам зі совєтами Черчіл
І дпуче заявив шо „я не ду-
маю що настав вже час для
конференції чотирьох вели-кодержа- в"
Часопнсні комен-
тарі підкреслюють як най-
більш істотний зміст промо-- '
ви Черчила — його негатив-
не становите до останньої
ноти Молотова з пропозиціє
ю щоб три західні велико-держав- и
знову стрінулись з
СССР у справі об'єднання
Німеччини і „колективної
безпеки для Европи" — а
не повторювану від весни
минулого року ідею Черчила
стрінутись з Маленьковим
наче б від такої зустрічі їаде
жала зміна совєтських цілей
З промови Міністра
Горожанства
Промовляючи минулої се-
реди вечором 28-г- о жовтня
в залі Ветеранів у західній
дільниці Торонта до вибор-
ців округи Трініти — мініс-
тер Іміграції й Горожанства
Дост Пікерсгіл між іншим
сказав: „Ваш голос відда-
ний в понеділок 8-г- о листо-
пада ц р на ДоналдКерріка
буде внеказаниям Вашого до
віря сучасному урядові що
його очолює прем'єр 'Луї Сен
Лоран або відмовленням то-
го довіря коли голосувати-
мете на пана Вудсайда
Міністер Пікерсгіл обгово-
рював коротко користі які
приносять Канаді схвалюва-
ні закони сучасної лібераль-
ної адміністрації в Оттаві
зокрема корнети з вирішен-
ня т зв справи „81 Ьатепсе
веа мау" і величезних можли
постей для мешканців Онте-рі- я
і Квебеку з інсталяцій
гідроелектричних і інших в
тім напрямі розбудов Опіс-
ля перейшов міністер до
справ іювоканадійців і під
Задеріть Теніті
ИЯЩії РШ(ШШщґ "
'"ОЛОСУГ1ТЕ НА КЕРРІКА!
читав привіт прем'єра Кана-
ди Л Сен Лорама що його
прем'єр виголосив особисто
на четвертому Конгресі Ко-
мітету Українців Канади ми-
нулого року у Вінніпегу
Міністер Пікерсгіл підчер-кну- в
прицій нагоді суть ка-надійськ-
ого
лібералізму і ви-
мінюючи по черзі назви єв-
ропейських матірних країн
новокакадійців зокрема у-ярмле-
них
совєтською дикта-
турою — питав присутніх
котра з каиадійських політич
них партій дає новоканадій-ця- м
більшу запоруку що до
їх рівного місця прав і кра-
щого майбутнього в Канаді
— ніж це робила досі і
стремить далі робити лібе-
ральна партія та її сучасний
уряді
Промову міністра Пікерс-ліл- а
оплескувалн присутні
на залі також визначні ново-канадій- ці
переважно меш-
канці в окрузі Трініти Цьо-
го ж самого вечора Дост П-
ікерсгіл вілїхав з Торонта до
Манітоби
лни
в ліберальних руках
— ВИБЕРІТЬ КЕРРІКА!
8-г- о ЛИСТОПАДА 1954
До Виборції в Трініти
В нт г гімни понеділок 8-г- о листопада йдіть усі до
г п мулів" віддати свій голос на того кандидата я-- о
бажаєте мати послом до Парламенту в Оттаві!
ГОЛОСУЙТЕ НА КОГО ХОЧЕТЕ
АЛЕ ГОЛОСУЙТЕ!
Тому корнстайте зі своїх горожанських прав і не за-"ул'- те
голосувати того дня
Всі „пули" отворені від год 8 рано до 6 вечором
Ви можете голосувати в тому часі — коли Вам найви-гідніш- е
Коли Вам тяжко знайти офіс — в котрім Ви є на ліс-т- і
голосуючих — то телефонуйте:
ЬЬ 4931
щоб го Вас приїхали автом За цю прислугу Ви не платите
ТАКОЖ ЗАВЧАСУ ПОІНФОРМУЙТЕСЯ
телефоном (адреси і числа телефонів виборчих бюр знай-
дете на 4 сторінці у великому анонсі) чи Ваше ім'я є на
виборчій лісті Трініти — та впевніться точно де Ви маєте
йти голосувати Тоді йдіть туди самі або телефонуйте по
іігг і коли Вам дадуть картку до голосування — ставте
при стозі Саггіск такий знак: X
Папа Пій XII промовляє
до кардиналів на суспільні
теми
„Оссерваторс Романо" о-фіцій- ннй
орган Ватнкапу на
друкував в цілості! промову
Папи Піп XII яку Він ви го-
лосин до зібраних 25-о- х кар-
диналів і поверх 150 єписко-
пів у вівторок 2-г- о листопа-
да ц р з нагоди Марійсь-
ких торжеств які оце відбу-
лися в Римі
Англійська преса подає з
тої промови напрямні що їх
має розважувати та додержу
патися Церковна Христова I-ср-
архія
ото ж треба освідо-мит- и
собі такі справи:
1 Остаточну ціль і дочас-
ні обов'язки суспільної зем
ської влади
2 Які повинні бути взає-
мовідносини між поодиноки
ми особами а суспільністю
панієш зокрісма належить
усвідомити собі т зв тоталь-
ність держави без огляду —
що було б засадою тої то-
тальності!
3 Факт і наслідки цілкови-
тої майже лиіцпзації сучас-
но" держави і суспільного
життя
4 Цілковитої ляіцизанії
шкіл
5 Моралі місті війни на-
ших часів та чи і коли с-
ота і людини може даті! або
підмовити свою співучасть у
мій
(і Ліораліні нзаємовідноск
ми які повинні в'язати і ру-і'оіюдіі- ти
різними націями і
державами
Папа Пій XII пояснив
псі і і справи у своїй — чи не
ісміважиіїній за весь час сно-- ю
понтифікату промові і
пресова служба Ватикану
мгоіол'оенла '"і уже н пере-
кладі у 0-о- х мовах
(Пр Рсд: Слово іренько
го походження ляіпизщі-я- "
в українській мові належа
лг г роїуміти як „нідхрисгіи-иізовлніи- Г
думки і дій та кер
мукання справами виключно
і точки зору дочасних зем-
ських к значінь матеріяліс
тнчних і життєво - задовіль-
них потреб і нахилів)
Королева-мат- и в Америці
Англійська королева-мат- и
(єлисавета яка відвідує ЗДА
після 9 днів побуту в Нью
Порку прибула в четвер 4-г- о
листопада п р до Вашинг-
тону
Останній раз королева Є-лислв- ста
була у відвідинах в
Америці ше перед другою
світовою війною разом з нс-жинуч-
нм
уже королем Юрі-
єм VI у 1939 р
10 днів тому в иорті в Нью
Иорку привітали королеву а-мерика-
нські
високі офіційні
достойники та англійські ди-
пломатичні представники в
ЗДА Поки корабель приплив
до порту королева стояла на
покладі в оточенні старші
корабля „Квін Елізабет" і
розмовляла з ними
Висівши з кокрабля коро-
лева поїхала до посілости ан-
глійського делегата в ОН
Пірсона Діксоиа де її приві-
тали діти і молодь з довкіль-
них посілостей Коли короле-
ва виїжджала з порту її про-
щало коло півтори тисячі лю
дей з американськими й ан-
глійський прапорцями
Висііі Виборів В АіїШрИЦІ
Минулого нівтіркі 2 лис-
топада 195-- 1 р відбулися в
цілій Америці вибори до 84
Конгресу в ЗДА
Офіційні було зареєстро-
вано загально 7Г0()(1000 у-поважі-
їених
до голосування
Одначе до виборчих урн ета-
пую не більше 45000000 ви-
борців Вибрано 33 стейто-в- и
губернаторів і иеревн-бран- о
деяких членів палати
репрезентантів і сенаторів
У останніх виборах в 1052
р коли йшло про вибір пре-
зидента голосувало загаль-
но понад 61000000 В 1950 р
у не-презндсптс- ьких виборах
юлосувало лише 40351922
виборців
Дотеперішній склад Сена-
ту мав 49 ресиублнканців 4(і
демократів і одного незалеж-
ного сенатора В Палаті Реп-
резентанті було 218 респу-
бліканців 212 демократів і
один незалежний Крім цьо-
го вибори дали 33 нових гу-
бернаторів стейтів з яких 22
були в руках республіканців
і 1 1 в руках демократів
Республіканська Партія на
магалася за всяку ціну вдер-
жати перевагу і таким чином
доказати невірність традиції
що мовляв партія яка здо-
була більшість у нрезидент-сіькп- х
виборах тратить цю
перевагу у виборах до Кон-
гресу Ця традицій зберіга-
ється уже понад 100 літ
В осіапніх днях перед са-
мими виборами президент
Анзеніанср почав особисто
телефонну кампанію" ц я-іі- і'і
відбув 10 телефонних роз
мов з людьми що надіслали
Айзенгавер призначення амбасадора
Президент Айзенгавер від-
мовився скласти заяву чи ду
мас він при іначптп окремою
амбасадора при Ватикані На
запит журналіста Айзенга-
вер відповів шо він у ній
справі висловив свою думку
піл час виборчої кампанії і
тому просить цікавих прочи-іат- и
шо свою заяву з 1952 р
З заяви президента вихо-
дить що він не змінив своґо
станови ша в ній справі В
1952 ропі президент заявив
через члена свого виборчого
штабу Артура Вандсибсрга
Ще не час на розмови з Сг
Президент Айзенгавер піс-
ля довшої перерви відновив
пресові конференції в Піло-м- у
Домі і на першій Конфе-
ренції з журналістами заявив
шо він проти того щоб тепер
починати розмови представ-
ників чотирьох держав із Со-
нетами В цій справі прези-
дент погоджується з англій-
ським прем'єром Черчилом
який недавно сказав що роз-
мови з Совєтами в справі об-єднан- ия
Німеччини могли б
відбутися аж після ратифіка
ції договору про озброєння'
розмови з Совєтами можуть І
початись тоді сказав прези-- 1
дент коли Совети створять
таку ситуацію шо можна бу-
де більше вірити в щирість
їхніх балачок про мир Але
йому запевнення про свою
підтримку Президент звер-
нувся до них розкинених по
всій Америці з проханням
зааґігуватн зчерги десять
своїх сусідів щоб ні взяли
} часті у виборах і самі ж зно
му притягнули дальших 10
своїх знайомих до виборчої
активності! Президент почи-
нав свої розмови із своїми
невідомими йому особисто
прихильнії нами словами:
Тут говорить президент "
Перша особа до якої пре-
зидент звернувся телефоном"
не мала змоги виконати його
заклику бо внаслідок Пере-
несення з стейту до стейту
вона втратила виборче прано
Результат цих виборів та-
кий: Демократи матимуть у
84-ті- м Конгресі перевагу як в
Сенаті так і в Палаті Послів
В Сенаті який складається з
90 вибираних членів демо-
крати здобули більшість пе-
ревагою одного сенатора а
в Палаті Послів яка має 435
репрезентанті демократи
переважатимуть республіка-ні- в
числом 29 послів більшо-
сті На губернаторів 33-о- х о-крем- их
стейтів демократи ни
брали 18 а республіками 15
із своїх кандидатів
Пнсліл цих виборів озна-
чає що президент Айзенга-
вер з цілим своїм урядом бу-
де правити ЗДА маючи для
схвалювання внесків свого у-ря-
ду
Конгрес зложений в
більшості з представників
опозиційної партії Словом
його уряд відтепер бу-
де на ласпі демократів а-- ле
в Америці і таке можли-
ве
проти окремого
при Ватикані
молодинио що він ніколи н
був прихильний тому щоб
ЗДА призначили окремого
амбасадора до Ватикану По-
ки він вирішив би ню справу
він мусів би шукати поради
у всього американського на-
роду який має своїх заступ-
ників у Конгресі
Очевидно що тепер коли
той Конгрес складається з
більшості переможних демо-
кратів — а не його власних
рспубліканів то кін тимбіль-ш- е
буде в тій справі вимина-
ючий _
вєтами каже Айзенгавер
Айзенгавер твердив що
Іепср існує більше причин
надіятися на мир як не було
давніше Одною із цих при-
чин — не тс „що ми маємо
в цій країні силу яка може
допомогти й іншим вільним
державам світу" Президент
сказав шо представники ко-
муністів не змінили свої „фа-
натичні цілі" завоювати весь
світ але надія на мир зросла
бо зросла сила вільного сві-
ту яка зменшила напружен-
ня в таких пунктах як Іран
Суез Трієст Гватемали Ко-
рея Індокитай Півфиио
Східня Азія та Західна Евро-п- а
Вільний світ об'єднуєть-
ся в своїй обороні сказав
президент і тому створюють
ся кращі — до пергоо
рік з ко '%ністами