ubke0227 |
Previous | 12 of 16 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
Стор 12 листів до Редакції До Редакції тижневика „Гомін України" В ел ьмишановний Пане Редакторе! У Вашому цінному часо- писі „Гомін України" за 12 березня ц р ч 12 був умі- щений лист Богдана Рома-ненчу-ка з приводу моєї статті про Українську ми- стецьку виставку в Урбані лри Ьткпнойському універ- ситеті п н: „350-літт- я Ки- ївської Академії" Але у ли сті Б Романенчука не йшла мова про вищезгадану ви- ставку що була присвяче- на цій даті а про формаль- не заперечення цієї дати — 350-літт- я бо це мовляв є тільки 334-літ- тя Київської Академії Автор листа ґрунту с своє заперечення як він каже на наукових джерелах але не згадує на яких зазначує тільки: 1 Енциклопедію Украї- нознавства і 2 Статтю 4-- х істориків — „Початок вищої освіти па Україні" вміщену у „Лі тературній Україні" ч 2 г Києві за 7 січня 1966 рік Про інші джерела автор листа не говорить хоч ми переглянули такі праці як М Грушевський — „Ілю- стрована історія України" Київ-Льв- ів 1911 І Кри-п'якев- ич і М Голубець — Велика історія України" Львіїв-Вішгш- еґ 1948 І Кри п'яжевич — „Історія україн ської культури" Львів 1937 І Огіенко — „Укра- їнська культура" Катериносла- в-Лязптціґ 1923 року та іншії але жодна з них не підтверджує погляду Б Романенчука що тепер є 334-літ- тя Київської Акаде- мії Стаття 4-- х ііідсовєтських істориків і моя стаття пи- сані приблизно в один і той же самий час і тому тоді я з нею не міг бути обіана-ніг- іі хоч наші твердження щодо дати збігаються всу- переч твердженню Б Ро- маненчука Головинії пункт протиріч є: устійнити дату роковин Київської Академії Решта питань дрібні чи вивідні на яких ми не будемо задер- жувати увагу читача В Енциклопедії Україно- знавства це гаггання пода- не досить загальниково і з цих джерел можна судити по-різн- ому Але ми наве- демо найхарактерніші міс- ця які б в більшій чи мен- шій мірі стосувалися нашої теми Стаття подана за В Відновим „Серед усіх братських шкіл найбільшого значен- ня набрала згодом Київсь- ка заснована Богоявленсь-ки- м Братством 1615 р" В іншому місці читаємо: „Спершу вона була та- кож „школою грецькою" але 1632 р перетворилася на колеґію своєю організа- цією та навчанням набли- жаючись до єзуїтських шкіл" (т 1 ч З стор 918) На наступній сторінці чи тасмо: „Через це український ученим доводилося зверта- тися до латинських шкіл серед яких єзуїтські шко- ли в XVII ст вважалися за найкращі Крім того єзуїт- ські школи ліпше готували своїх учнів до практігчного громадського життя до служби у польській держа ві Зорганізована на єзуїт- ський лад православна шко ла на думку П Могили могла дати ліпшу зброю для оборони Правос Церк- ви Тому він заснував во- сени 1631 р при Кігево-Пе-черсько- му монастирі шко- лу де крім латинської мо- ви навчання застосована була" програма єзуїтських шкіл цю школу його захо- дами злучено із шкалою Б огоявл енського Братства (1632) Від того часу Київ- ська Братська школа стає латинська (щодо мови) зветься колегія а по смерті П Могили — Києво-Моги-лянсь- ка Колеґія" І далі на цій же" сторінці читаємо за В Відновим: „На Лівобережжі з Киє- вом існували тільки право- славні школи Найголовні- ше місце серед них нале- жало К7(соо-Могіілянсь- кт гаколі що на старих заса- дах існувала до кінця XVIII ст перейменована 1689 р па Академію'' (т 1 ч З стор 919 ГОдкрес моє) Отже за статтею В Бід-но- за яка вміщена в Енци- клопедії Українознавства ця навчальна інституція звалася школою чи колегі- єю і аж з 1689 р названо ії Академією Вігходить що це було б тільки 277-літ- тя Київської Академії йдучи за формальними ознаками на році Б Романенчука а не 334- - ліття як він твердить Тепер перейдемо до стат- ті яка вміщена у „Літера- турній Україні" Мета і заголовок статті істориків Київського уні- верситету — устійнити „По чаток вищої освіти на Ук- раїні" І тому цілком логіч- но вони довели що такою датою можна вважати 1631 рік бо мова йшла про рі- вень вищої освіти Хоч на- справді треба вважати 1632 рік А наїм у нашій статті 'не йшлося про початок освіти в Україні а мова йшла про річницю Київсь- кої Академії про початок освітньої інституції з якої виросла Київська Акаде- мія себто її тяглість яка перемила ряд злій і еволю-ці- й від Богоявленської Братської школи через Ко леґію у стан Академії Ки-не- но національно-освітн- є зерно з якого виросла Ки- ївська Академія І це ціл- ком логічно і закономірно Напр Іллшойський універ- ситет святкує свої рокови- ни з першого зерна своєї інституції хоч на початку була організована агроно- мічна школа а потім через каледж переросла в уніівер ситет Якщо святкують річни- цю того чи іншого міста та ще часто-гус- то ііз змінною його назвою то беруть по- чаток його поселення хоч формально це ще не було не тільки місто але й на село не було схоже Кілька років тому укра- їнські католики у вільно- му світі святкували 1000-літ- тя християнської Укра- їни хоч формально Укра- їна була охрещена Володи АСАБІАг ЗАПРЕЗЕНТОВУЄ СВОЮ "5ЕУЕ1Ч 5ЕА5" ФЛЬОТУ Вона випливає до Вас із Аннаполіс долини у славній Новій Скошії щоб задовольнити Ваш смак найкращого руму що Ви його колинебудь пробували '5ЕVЕN 5ЕА5" РУМ (Біліш ясний або темніш] Поставте Акедія Рум на Вашу лісту сьогодні Перший на тісті в Онтаріо для внрізнекня поміж тими що п'ють Г О М І Н УКРАЇНИ 2 квітня — Аргії 1966 Рік XVIII № 15 (881) миром Великим аж у 988 році отже формально ма- ли б святкувати 1000-літ-- тя християнської України аж у 1988 році Але взяли початок для річниці прий- няття християнства княги- нею Ольгою та інших і сзят кували за цією датою А проте навіть нікому у го- лову не приходило щоб бунтуватись проти такої да ти Але наведемо уривки з вищезгаданої статті яка була вміщена у „Літератур ній Україні" „Питання про вищу ос- віту в Києві роль у її роз- виткові Київської колегії — академії є одним з ак- туальних і важливих пи- тань історії культури нашо го народу Значення коле- гії а пізніше акаделгії як центру науки і освіти справ ді було дуже великим Заснування цього нав- чального закладу бере свій початок від Київської брат ської школи відкритої од- ночасно з братством при Богоявленському монастипі { Подолі в 1615 вищої (Всюди підкресл моє) Останній цей абзац є клю чем до всієї статті коли мо-и- а йде про інституцію Ки- ївської Академії що бере сеій початок у 2615 році Це вже говорить не Дніп- ровий а авторитети для Б Романенчука з підсовстсь-к- ої України А тепер дамо уступ із мо сї статті: „Виставка присвячена 350-літт- ю існування Київ- ської Академії що постала ч 1615 році як братська школа чи колеґія" Як бачимо тут немає жод них розходжень Тільки завдання київських істори- ків було насвітлити поча- ток рівня вищої освіти на Україні а наше завдання було вказати на виникнен- ня розвиток і зміни у цій інституції затримуючи свою тяглість Якщо за Енциклопедією Українознавства ця інсти- туція стала називатися А-кадем- ією 2689 р про що ми згадали вище то за стат- тею київських істориків: „У 2702 р указом Петра І колегій була перетворена на академію" Б Романенчук рекомен- дує передрукувати цю стат тю у „Гомоні України" Отже це було б 265-літ-- тя Київської Академії Щодо злиття цих 2-- х шкіл (Богоявлекського ма-наст- иря і Києво-Печер- сь ЧИНІТЕ ким кого) то в Енциклопедії Ук раїнознавства вказано що „цю школу його (Могили) заходами злучено із шко- лою Богоявленського Брат- ства (1 632)" і забагато при- свячено уваги авторитетові єзуїтських шкіл А в стат- ті киїзськігх істориків на- голошено що „на вимогу братства і всієї громадсько-стг- е міста а особливо запо- розьких козаків наступно- го року її було переведено ка Поділ і злито з братсь- кою школою яка стала на- зватися Києво-Могилян- сь кою Колегією" Як бачимо основою бу- ло Богоявленське Братство і до нього була переведена Киезо - Печерська школа для злиття Отже школа Богоявлен- ського Братства створена у 1615 році була початком інституції Колеґії — Ака- демії яка зазнала різних змін зросту і катастроф як українська національно-освітн- я та наукова інсти- туція мала свою тяглість яку обороняли українські патріоти із різних стано-еи- щ всієї козацької Украї- ни Щодо Острозької Акаде- мії то я вказав що її рі- вень освіти був нижчий за Київську Академію Цей погляд підтверджують та- кож київські професори вказуючи на початок вищої освіти не в Острозькій Ака демії а в Києво-Могилян- сь кій Колеґії 1631 року хоч насправді злиття відбулося 1632 року після чого вона прийняла слово „колеґія" Звичайно може трапити ся та чи інша помилка чи неточність у статті чи нау- ковій --праці але не бачити у даному випадку різниці між істотними речаміг то це вже не наша вада Крі(м того „золоту добу" Київської Академії за ча- сів гетьмана Мазепи київ- ські науковці обминули але зате подали Петра І з ласки якого мовляв Ки-сво-Могиля- нська Колеґія була перетворена на Ака- демію І Б Романенчук чо- мусь радить передрукува- ти цю статтю як орієнта-гф- о що правильно інтер- претує Київську Академію як інституцію у своєму роз витку для нашої українсь- кої еміграції Я думаю що свідома частина українців у вільному світі є схильна до іншої думки З пошаною — П Дніпровий Єдина того роду українська фірма РАКК0АІЕ ТІ1Е & зиРРМЕЗ 2535 ОитЬ 51 А - ТогопЬ - Теї 766-304- 5 Склад і продаж та інсталяція: Плиток (Тіієб) на підлоги стіни і стелі — днктн (Р1уоос1) лінолеуму — арборайту — фарби та іншого Шнн "приступні — Кошториси безкоштовно! По сторінках преси СКАЗАЛИ АЛЕ НЕ ВСЕ Большевицька „Літера- турна Україна" а за нею колгуністична рептилька „Життя і Слово" (Торонто з 7 березня ц р) надруку- вали статтю під вимовним заголовком „Тасмниці соло бєцького манастиря" У статтейці коротко згадано ролю Соловецького манас- тиря в царських роках як одної з виїмково важких і жахливих в'язниць до якої Москва запроторювала в'яз ній „на віки" себто на смерть Стаття згадує тіль- ки давні царські часи але ані слівцем не говорить про роки сучасних червоних ца рів і ролю не тільки Соло- вецького манастиря але Со ловок взагалі де десятки тисяч невиннігх українців запроторених туди москов- ським окупантам України загинули від катувань го лоду и холоду Так Со- - ловки не тільки тому що там карався десятки літ ос- танній кошовий Запорозь- кої Січі П Кальнитл енсь- кий в другій половині XVIII віку але знає Солов-к- и і теперішня Україна Знають теж добре лаптьо-лиз- и з і Слова" бо як не читали спогаду „По- дорож на Юрчен ка то читали напевно спо- гад соловецького в'язня Се мена Підгайного під заг: „Українська інтеліґенція на Соловках" виданого вже в Торонті по другім світовій війні Отже бала- мутити читачів на те щоб злочини червоних прикри- вати злочинами царів ніяк не вдасться Немає засобів щоб правду закрити „ЕВОЛЮЩОНЕРИ" Редакція „Українського з Вімніїпеґу видно погоджується з тими полі- тичними позиціями на які українській еміграції дора джує стати А Білинський у своїх писаннях р&зошо&&жос®аж 'іа£&{x{%0&0&ся тжшШтШ А писання ззодяться того щоб визнати щиро існування УССР системі СССР визнати СССР цент- ром комунізму позиції льояльнігх громадян СССР універсальному маштабі боронити волю людини галі тому також згкраїн-ськ- ої російської та інших (Дивись „Світ ми" А Бі-линсь- кіш) Очевидно писанини Білішського тих ним готові переставляти себе на підсовєтські позиції ніхто серйозно не трактує нав- паки може слушно збача-т- и ній чужу роботу Але мабуть іншої дум- ки редакція „Українського Голосу" А тому во- на числі 2-- го березня використала писани- ну А Білинського на сто- рінках „Українського Жит тя" Чікаґо (теж поваж- ний пресовий орган) під за- - українці знають головком: „Важливі спра „Життя Соловки" Голосу" ви озаголозивши свою нотатку „дотепним" ствер- - дженням того Білинсь- кого що „штанів через го- лову не можна втягнути" радо постаралась цей „до- теп" А Білинського поши- рити проти „бандерівців" на сторінках „Українсько- го Голосу" Взагалі редакція „Укра- їнського Голосу" частенько спрямовує свої випади про ти націоналістів „Гомону України" використовуючи джерела що нічого спіль- ного добром української національної справи не ма- ють „Премудре" ствердження А Білішського що штанів не можна втягати на себе через голову радимо редак ції „Українського Голосу" залишити для себе Може якраз штани ногавицями гори спричинять еволюцію большевицького режігму про що згадує цитованій нотатці „Українсьтагіі Го- лос" за „Українським Жит тям" Аппе Р Н о о и 6 і о СПЕЦІЯЛЬНІСТЬ ВЕСІЛЬНІ ФОТОЗНІМКИ 865 Оиееп 5т Тогопто Опт 8-31- 47 (напроти церкви св Ліиколая) Студіо відкрите від год 900 рано до 100 від год 200 по до 700 Власник Трач УКРАЇНСЬКА ПЕКАРНЯ "ТНЕ РІШЛІЕ ВАКЕКУ" випікас найкращий хліб різні печива Так каже кожен хто споживає хліб пекарні "БУДУЧИ ЇСТЬ" 735 Оиееп 51 Тогопто Опт Теї 8-42- 35 Ьт№00?Ті ЬтшШ&Ш £ А ІТг — й жт ці до у й з з вза в і А і з в це в з ц р з т ж і з до в 1 5 ї — V - 3 - в пол і пол зеч — В і ' з ' V - - ЕМ =Г7 ? г 1-- 1 Ул'І що що ЕМ ІЗЖж м Щ#4 ким кЩШк ©Г3£§і 1п$Іт ІАЙ'1 чМІ%${ £ЙЯТ щйА " ои — и и __-- у і —--— АСАБЬШ" БІ5ТІІХЕК5 ВЮРСЕТО ТС КОУА 5СО ПА о
Object Description
Rating | |
Title | Homin Ukrainy, April 02, 1966 |
Language | uk |
Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
Date | 1966-04-02 |
Type | application/pdf |
Format | text |
Identifier | Homind2000218 |
Description
Title | ubke0227 |
OCR text | Стор 12 листів до Редакції До Редакції тижневика „Гомін України" В ел ьмишановний Пане Редакторе! У Вашому цінному часо- писі „Гомін України" за 12 березня ц р ч 12 був умі- щений лист Богдана Рома-ненчу-ка з приводу моєї статті про Українську ми- стецьку виставку в Урбані лри Ьткпнойському універ- ситеті п н: „350-літт- я Ки- ївської Академії" Але у ли сті Б Романенчука не йшла мова про вищезгадану ви- ставку що була присвяче- на цій даті а про формаль- не заперечення цієї дати — 350-літт- я бо це мовляв є тільки 334-літ- тя Київської Академії Автор листа ґрунту с своє заперечення як він каже на наукових джерелах але не згадує на яких зазначує тільки: 1 Енциклопедію Украї- нознавства і 2 Статтю 4-- х істориків — „Початок вищої освіти па Україні" вміщену у „Лі тературній Україні" ч 2 г Києві за 7 січня 1966 рік Про інші джерела автор листа не говорить хоч ми переглянули такі праці як М Грушевський — „Ілю- стрована історія України" Київ-Льв- ів 1911 І Кри-п'якев- ич і М Голубець — Велика історія України" Львіїв-Вішгш- еґ 1948 І Кри п'яжевич — „Історія україн ської культури" Львів 1937 І Огіенко — „Укра- їнська культура" Катериносла- в-Лязптціґ 1923 року та іншії але жодна з них не підтверджує погляду Б Романенчука що тепер є 334-літ- тя Київської Акаде- мії Стаття 4-- х ііідсовєтських істориків і моя стаття пи- сані приблизно в один і той же самий час і тому тоді я з нею не міг бути обіана-ніг- іі хоч наші твердження щодо дати збігаються всу- переч твердженню Б Ро- маненчука Головинії пункт протиріч є: устійнити дату роковин Київської Академії Решта питань дрібні чи вивідні на яких ми не будемо задер- жувати увагу читача В Енциклопедії Україно- знавства це гаггання пода- не досить загальниково і з цих джерел можна судити по-різн- ому Але ми наве- демо найхарактерніші міс- ця які б в більшій чи мен- шій мірі стосувалися нашої теми Стаття подана за В Відновим „Серед усіх братських шкіл найбільшого значен- ня набрала згодом Київсь- ка заснована Богоявленсь-ки- м Братством 1615 р" В іншому місці читаємо: „Спершу вона була та- кож „школою грецькою" але 1632 р перетворилася на колеґію своєю організа- цією та навчанням набли- жаючись до єзуїтських шкіл" (т 1 ч З стор 918) На наступній сторінці чи тасмо: „Через це український ученим доводилося зверта- тися до латинських шкіл серед яких єзуїтські шко- ли в XVII ст вважалися за найкращі Крім того єзуїт- ські школи ліпше готували своїх учнів до практігчного громадського життя до служби у польській держа ві Зорганізована на єзуїт- ський лад православна шко ла на думку П Могили могла дати ліпшу зброю для оборони Правос Церк- ви Тому він заснував во- сени 1631 р при Кігево-Пе-черсько- му монастирі шко- лу де крім латинської мо- ви навчання застосована була" програма єзуїтських шкіл цю школу його захо- дами злучено із шкалою Б огоявл енського Братства (1632) Від того часу Київ- ська Братська школа стає латинська (щодо мови) зветься колегія а по смерті П Могили — Києво-Моги-лянсь- ка Колеґія" І далі на цій же" сторінці читаємо за В Відновим: „На Лівобережжі з Киє- вом існували тільки право- славні школи Найголовні- ше місце серед них нале- жало К7(соо-Могіілянсь- кт гаколі що на старих заса- дах існувала до кінця XVIII ст перейменована 1689 р па Академію'' (т 1 ч З стор 919 ГОдкрес моє) Отже за статтею В Бід-но- за яка вміщена в Енци- клопедії Українознавства ця навчальна інституція звалася школою чи колегі- єю і аж з 1689 р названо ії Академією Вігходить що це було б тільки 277-літ- тя Київської Академії йдучи за формальними ознаками на році Б Романенчука а не 334- - ліття як він твердить Тепер перейдемо до стат- ті яка вміщена у „Літера- турній Україні" Мета і заголовок статті істориків Київського уні- верситету — устійнити „По чаток вищої освіти на Ук- раїні" І тому цілком логіч- но вони довели що такою датою можна вважати 1631 рік бо мова йшла про рі- вень вищої освіти Хоч на- справді треба вважати 1632 рік А наїм у нашій статті 'не йшлося про початок освіти в Україні а мова йшла про річницю Київсь- кої Академії про початок освітньої інституції з якої виросла Київська Акаде- мія себто її тяглість яка перемила ряд злій і еволю-ці- й від Богоявленської Братської школи через Ко леґію у стан Академії Ки-не- но національно-освітн- є зерно з якого виросла Ки- ївська Академія І це ціл- ком логічно і закономірно Напр Іллшойський універ- ситет святкує свої рокови- ни з першого зерна своєї інституції хоч на початку була організована агроно- мічна школа а потім через каледж переросла в уніівер ситет Якщо святкують річни- цю того чи іншого міста та ще часто-гус- то ііз змінною його назвою то беруть по- чаток його поселення хоч формально це ще не було не тільки місто але й на село не було схоже Кілька років тому укра- їнські католики у вільно- му світі святкували 1000-літ- тя християнської Укра- їни хоч формально Укра- їна була охрещена Володи АСАБІАг ЗАПРЕЗЕНТОВУЄ СВОЮ "5ЕУЕ1Ч 5ЕА5" ФЛЬОТУ Вона випливає до Вас із Аннаполіс долини у славній Новій Скошії щоб задовольнити Ваш смак найкращого руму що Ви його колинебудь пробували '5ЕVЕN 5ЕА5" РУМ (Біліш ясний або темніш] Поставте Акедія Рум на Вашу лісту сьогодні Перший на тісті в Онтаріо для внрізнекня поміж тими що п'ють Г О М І Н УКРАЇНИ 2 квітня — Аргії 1966 Рік XVIII № 15 (881) миром Великим аж у 988 році отже формально ма- ли б святкувати 1000-літ-- тя християнської України аж у 1988 році Але взяли початок для річниці прий- няття християнства княги- нею Ольгою та інших і сзят кували за цією датою А проте навіть нікому у го- лову не приходило щоб бунтуватись проти такої да ти Але наведемо уривки з вищезгаданої статті яка була вміщена у „Літератур ній Україні" „Питання про вищу ос- віту в Києві роль у її роз- виткові Київської колегії — академії є одним з ак- туальних і важливих пи- тань історії культури нашо го народу Значення коле- гії а пізніше акаделгії як центру науки і освіти справ ді було дуже великим Заснування цього нав- чального закладу бере свій початок від Київської брат ської школи відкритої од- ночасно з братством при Богоявленському монастипі { Подолі в 1615 вищої (Всюди підкресл моє) Останній цей абзац є клю чем до всієї статті коли мо-и- а йде про інституцію Ки- ївської Академії що бере сеій початок у 2615 році Це вже говорить не Дніп- ровий а авторитети для Б Романенчука з підсовстсь-к- ої України А тепер дамо уступ із мо сї статті: „Виставка присвячена 350-літт- ю існування Київ- ської Академії що постала ч 1615 році як братська школа чи колеґія" Як бачимо тут немає жод них розходжень Тільки завдання київських істори- ків було насвітлити поча- ток рівня вищої освіти на Україні а наше завдання було вказати на виникнен- ня розвиток і зміни у цій інституції затримуючи свою тяглість Якщо за Енциклопедією Українознавства ця інсти- туція стала називатися А-кадем- ією 2689 р про що ми згадали вище то за стат- тею київських істориків: „У 2702 р указом Петра І колегій була перетворена на академію" Б Романенчук рекомен- дує передрукувати цю стат тю у „Гомоні України" Отже це було б 265-літ-- тя Київської Академії Щодо злиття цих 2-- х шкіл (Богоявлекського ма-наст- иря і Києво-Печер- сь ЧИНІТЕ ким кого) то в Енциклопедії Ук раїнознавства вказано що „цю школу його (Могили) заходами злучено із шко- лою Богоявленського Брат- ства (1 632)" і забагато при- свячено уваги авторитетові єзуїтських шкіл А в стат- ті киїзськігх істориків на- голошено що „на вимогу братства і всієї громадсько-стг- е міста а особливо запо- розьких козаків наступно- го року її було переведено ка Поділ і злито з братсь- кою школою яка стала на- зватися Києво-Могилян- сь кою Колегією" Як бачимо основою бу- ло Богоявленське Братство і до нього була переведена Киезо - Печерська школа для злиття Отже школа Богоявлен- ського Братства створена у 1615 році була початком інституції Колеґії — Ака- демії яка зазнала різних змін зросту і катастроф як українська національно-освітн- я та наукова інсти- туція мала свою тяглість яку обороняли українські патріоти із різних стано-еи- щ всієї козацької Украї- ни Щодо Острозької Акаде- мії то я вказав що її рі- вень освіти був нижчий за Київську Академію Цей погляд підтверджують та- кож київські професори вказуючи на початок вищої освіти не в Острозькій Ака демії а в Києво-Могилян- сь кій Колеґії 1631 року хоч насправді злиття відбулося 1632 року після чого вона прийняла слово „колеґія" Звичайно може трапити ся та чи інша помилка чи неточність у статті чи нау- ковій --праці але не бачити у даному випадку різниці між істотними речаміг то це вже не наша вада Крі(м того „золоту добу" Київської Академії за ча- сів гетьмана Мазепи київ- ські науковці обминули але зате подали Петра І з ласки якого мовляв Ки-сво-Могиля- нська Колеґія була перетворена на Ака- демію І Б Романенчук чо- мусь радить передрукува- ти цю статтю як орієнта-гф- о що правильно інтер- претує Київську Академію як інституцію у своєму роз витку для нашої українсь- кої еміграції Я думаю що свідома частина українців у вільному світі є схильна до іншої думки З пошаною — П Дніпровий Єдина того роду українська фірма РАКК0АІЕ ТІ1Е & зиРРМЕЗ 2535 ОитЬ 51 А - ТогопЬ - Теї 766-304- 5 Склад і продаж та інсталяція: Плиток (Тіієб) на підлоги стіни і стелі — днктн (Р1уоос1) лінолеуму — арборайту — фарби та іншого Шнн "приступні — Кошториси безкоштовно! По сторінках преси СКАЗАЛИ АЛЕ НЕ ВСЕ Большевицька „Літера- турна Україна" а за нею колгуністична рептилька „Життя і Слово" (Торонто з 7 березня ц р) надруку- вали статтю під вимовним заголовком „Тасмниці соло бєцького манастиря" У статтейці коротко згадано ролю Соловецького манас- тиря в царських роках як одної з виїмково важких і жахливих в'язниць до якої Москва запроторювала в'яз ній „на віки" себто на смерть Стаття згадує тіль- ки давні царські часи але ані слівцем не говорить про роки сучасних червоних ца рів і ролю не тільки Соло- вецького манастиря але Со ловок взагалі де десятки тисяч невиннігх українців запроторених туди москов- ським окупантам України загинули від катувань го лоду и холоду Так Со- - ловки не тільки тому що там карався десятки літ ос- танній кошовий Запорозь- кої Січі П Кальнитл енсь- кий в другій половині XVIII віку але знає Солов-к- и і теперішня Україна Знають теж добре лаптьо-лиз- и з і Слова" бо як не читали спогаду „По- дорож на Юрчен ка то читали напевно спо- гад соловецького в'язня Се мена Підгайного під заг: „Українська інтеліґенція на Соловках" виданого вже в Торонті по другім світовій війні Отже бала- мутити читачів на те щоб злочини червоних прикри- вати злочинами царів ніяк не вдасться Немає засобів щоб правду закрити „ЕВОЛЮЩОНЕРИ" Редакція „Українського з Вімніїпеґу видно погоджується з тими полі- тичними позиціями на які українській еміграції дора джує стати А Білинський у своїх писаннях р&зошо&&жос®аж 'іа£&{x{%0&0&ся тжшШтШ А писання ззодяться того щоб визнати щиро існування УССР системі СССР визнати СССР цент- ром комунізму позиції льояльнігх громадян СССР універсальному маштабі боронити волю людини галі тому також згкраїн-ськ- ої російської та інших (Дивись „Світ ми" А Бі-линсь- кіш) Очевидно писанини Білішського тих ним готові переставляти себе на підсовєтські позиції ніхто серйозно не трактує нав- паки може слушно збача-т- и ній чужу роботу Але мабуть іншої дум- ки редакція „Українського Голосу" А тому во- на числі 2-- го березня використала писани- ну А Білинського на сто- рінках „Українського Жит тя" Чікаґо (теж поваж- ний пресовий орган) під за- - українці знають головком: „Важливі спра „Життя Соловки" Голосу" ви озаголозивши свою нотатку „дотепним" ствер- - дженням того Білинсь- кого що „штанів через го- лову не можна втягнути" радо постаралась цей „до- теп" А Білинського поши- рити проти „бандерівців" на сторінках „Українсько- го Голосу" Взагалі редакція „Укра- їнського Голосу" частенько спрямовує свої випади про ти націоналістів „Гомону України" використовуючи джерела що нічого спіль- ного добром української національної справи не ма- ють „Премудре" ствердження А Білішського що штанів не можна втягати на себе через голову радимо редак ції „Українського Голосу" залишити для себе Може якраз штани ногавицями гори спричинять еволюцію большевицького режігму про що згадує цитованій нотатці „Українсьтагіі Го- лос" за „Українським Жит тям" Аппе Р Н о о и 6 і о СПЕЦІЯЛЬНІСТЬ ВЕСІЛЬНІ ФОТОЗНІМКИ 865 Оиееп 5т Тогопто Опт 8-31- 47 (напроти церкви св Ліиколая) Студіо відкрите від год 900 рано до 100 від год 200 по до 700 Власник Трач УКРАЇНСЬКА ПЕКАРНЯ "ТНЕ РІШЛІЕ ВАКЕКУ" випікас найкращий хліб різні печива Так каже кожен хто споживає хліб пекарні "БУДУЧИ ЇСТЬ" 735 Оиееп 51 Тогопто Опт Теї 8-42- 35 Ьт№00?Ті ЬтшШ&Ш £ А ІТг — й жт ці до у й з з вза в і А і з в це в з ц р з т ж і з до в 1 5 ї — V - 3 - в пол і пол зеч — В і ' з ' V - - ЕМ =Г7 ? г 1-- 1 Ул'І що що ЕМ ІЗЖж м Щ#4 ким кЩШк ©Г3£§і 1п$Іт ІАЙ'1 чМІ%${ £ЙЯТ щйА " ои — и и __-- у і —--— АСАБЬШ" БІ5ТІІХЕК5 ВЮРСЕТО ТС КОУА 5СО ПА о |
Tags
Comments
Post a Comment for ubke0227