Homin Ukrainy, December 08, 1956

              МІР
?щ :ш гій 4' Стор 10 ГОМІН УКРАЇНИ 8 грудня 1956 ========5
СІ
ш
ш'ТГИ'І'І'Ч'ВЧЇ ЛІТЕРАТУРА І аисшво
№
і Рік II № 24 (ЗО) 8 грудня 1956
1-- ї
щтщ- -
А"
Гі
§§§
і ШШіКІ
шшітт
і І!
НІ і ЖР ії!Шчт в
Ш
і
І Шїї із - ШЛ№
':"
?-- ТЧ
ЗМІЇ
ІІіII
Капралізація мови
Українська філологія по-
чинаючи з другої половини
XIX вікт пішла шляхом фор-
малістичним вивчаючії чис-
то зовнішні прикмети мови
замість стулім її духа Ство-
рилася якась преміса що мо-
ва народу росте не органіч-
но а за згори уложеннм пля-ло- м
(живемо ж в добу „(Пл-
анування'"!) який мусить бу-
ти стисло логічним Хоч все
органічне має свою окрему
логіку часто незрозумілу
кап рал ям від філології
Від 1945 р українська мо-
ва часописів навіть на емі-
грації засмічується моска-лізмам- и
і нераз треба диву-
ватися звідки вони беруть-
ся? І так — уживають слово
„гуртожиток" дослівний пе-
реклад московського — „об-ще-жпті- є"
слово незграбне
смішне і — непотрібне бо
здавен-дави- а є у нас на це
поняття власне слово —
„бурса" Пишуть — „у виду
того' — знов московське
„ввіду ставо" і знов безпо-тріб- не
бо ми кажемо „з ог-
ляду на це" Уживають слово
„здатися" теж не в українсь-
кім а в московськім сенсі —
замість „піддатися" Бо по
нашому — „армія здалася"
значить тільки що армія
знадобилася придалася (на-
щось) от як в „Катерині"
Шевченка: „здалась тоді б
гадині тепер москалеві"
Друге значіння слова „здава-
тися" — такс як німецьке
„зспеіпеп" франц „рагаііге"
англ „зееш" Тому коли в
(Нашій мові пишуть за мос-
ковським взірцем „армія
здалася' то для українсько-
го вуха '— це нісенітниця І
об такі нісенітниці завше-треб- а
спотикатися читаючи
нашу пресу
І далі: мова повторяю
має свою логіку Напр по-англійсь- ки
батько буде Га-Иі- ег
(цім уаіег) а нелпкпп
— дгеат (ЦІМ 5ІГ055) ТіІЛЬ- -
кп чомусь дід — Пуде вже
не &гсаІ-Га11іс- г як було б
„логічно" п інакше — утаїкі-Гаїпег- "
Король — „кіп" а
віце-корол- ь — -- ісе-Цоу Не
„логічно"!
По-українсь-
ки є слова —
„прилучитися відлучитися
злучитися" а по московськії
є тільки „отлучпться" „от-лучк- а"
а „прилучиться"' —
нема Знову проти „логіки"!
Поляки мають слово уоЬа-сху- с
але не мають слова
Ьасус не „логічно" теж по
винно б бмо бути Ми ка
жемо „вражий сипу" „вра-
жою кров'ю"' (Шевченко)
хоч слова „враг" нема а є
„ворог" і т д
Цей малий вступ — з при-
воду одного з найбільш мар
кантних прикладів капрал і --
зації і „логізації" нашої мо-
ви а саме з приводу запро-
вадженого двадцять літ то
му і прннятому всею пре-
сою наказу писати не „на
Україні" а тільки „в Украї-
ні ні один що так пише
сам гаразд не знає чому це
робить Гепеза цього наказу
таїка — у видаванії! нроф
І І Огієнком „Рідній Мові"
у Варшаві в лютому 1935 ір
з'явилася стаття „В Україні"
а не „на Україні" Автор
виставляє тезу що „наше
загально прийняте „на Укра- -
ніг' таки неправильне- її- _т- а-
що треба писати тільки „в
Україні" Чому? Тому що на
думку автора коли гово-
риться про державу то тре-
ба ужити „в" (в Угорщині
у Франції в Німеччині) а
коли про провінцію то ужи-
вати треба „на" (на Волині
зіа Буковині і т п) Отже ко-
ли уживаємо „на Україні"
то це „болюча її зневажлива)
ознака нашого іколишнього
Ми говоримо „в Китаю" і
„в Монголії" хоч один є
державою а друга ні Гово-
римо так само „в Єгипті" „в
Лбесіиії" „в Тапганаііці" без
різниці Говорили и Індії в
Сербії в Болгарії тс тоді
коли вони були колоніями
або провінціями іншої дер-
жави Говоримо в Бретані
н Ломбардії" хоч вони є
тіліуки провінціями Говори-
мо „в Таврії" хоч не є вона
державою І навпаки навіть
в розцвіті Київської ікнязів-сько- ї
держави — писали ми
поїхав на Русь" не „в
Русь" Так само часто гово-
рили „па Угорщині" хоч і
була вона державою Отже
основний аргумент автора
зовсім неправильний Непра-
вильна і вказівка що поля-
ки говорили тільки иа Лит-
ві' говорили і „в Литві"
Крім того сам же ж автор
що залюбки покликається
па Шевченка стверджує що
він майже однакове число
разів уживав відносно Укра-
їни обидві форми — „па" і
„в" Пише автор що „па пов-
стання форм з „на" у Шев-
ченка впливала звичайно і
вимога ритму" Чому автор
не думає що може якраз
навпаки може вимога ритму
впливала паї постання фор- -
М І
З АНТРОПОЛОГІЇ
„Українське слово" — москво-
фільська іазета и Канаді передру-
кувала ще в 1955 ропі статтю боль-піевішіко- іо
„вченого" п з „Пра-
ця створила людину" II полонок
иавіїь не пси пішії і можна було С
іюі одні псі із ЛІ Нестурхом (так
називається іоіі „вченпіі") якби
він цьою не розумів дослівно у
формі фізичних перемін за „ичен-пям- "
маркспсіської -„- т-горії"
О ю ж циіі діилекіпк так нісше
про походження 'поліпні: „Щоб
зрозуміти походження 'ПОЛІПНІ не-досіаіп- ьо
самою вчення 'іарвіпа
!К!!І ДОВІВ пю ЛЮДСТВО ВИНИКЛО з
івариіпіоіо свіїу але не зміг ви-
нами і и під ішліпіом якої причи-
ни мавпа перетворилася па люди
ну Розв'язати таке складне завдіп-і- я
змін пі тільки Карл Маркс і
Фрідріх І'Лігельс: лютішу створила
іраия Так що іі іепср праця в
суспільстві собі подібних формує
і обіаі ородшос людину"
„Учений" наводить Паїаю „ар-іумеїпі- в"
па доказ як формувала-
ся людина з манни в мавполюдину
і з мавіїоиодюпиі людніш в суча-
сну людину Осіапнім аріуменіом
обрав собі автори іеі ні слона са
мою Сталіна (не знав сердешний
що за пару місяців ирііііде деста-ліпізац- ія
і захитається ііою най-
важливіший аріумепі): „Як би мав
па завжди ходила па четвереньках
-- - зазначав товарній Сталін — як
би вона не ішпросіата спину іо
нотомок п — людина — не мої-т- п
б вільно користуватись своїми
іеіенями і голосовими зв'язками
і таким чином не могли б кори
стуватись мовою що и корені за-
тримало б розвиток її СВІДОМОСТІ!
Або ще: як би мавпа не стала на
задні нош то потомок її — лю-
дина — була Г змушена завжди
ходити па четвереньках дшшінся
вниз і звідти черпати свої вражен-
ня вона не мала б можтнвосіп ди-
вишся ш ору і навколо себе отже
ис мала б можливості! дати своєму
мозкові більше вражені ніж їх
має четвероногі! тварина псе не
докорінно заірпмато
людської СВІДОМОСТІ!
Що „гепіятьниіі" був Сталін так
і видно з ііою слів наукових Та
іі не тільки із слів Пою чоло по-
казувало що він не мав МОЖЛИВО-
СТІ! „дати своєму мізконі більше
вражень ніж їх має четверопога
тварина" Цікаве одно тільки в цііі
марксистській науці: що сталось
би з людиною і зі Сталіном потом-ко- м
мавпи якби та мавпа ис стала
на задні попі а спробувала ходити
на передніх ногах Людство діста-
ло б поні шляхи розвитку і мож-
ливо ще кращого як вішалку
коли мавпа станула па задні ноги
'ПОНЄВОЛЄШІя" АрґументацІП Дивитись угору було б ЇЙ ще кра
ми „в"? Кінчить автор зав-ваго- ю:
„через це і „Заповіт"
Шевченка читаємо й співа-
ємо тільки так: „в Україні
милій" Це зовсім довільне
твердження бо в „Кобза-
рях" а особливо в перводру-к- у
стоїть „на" Так мп і чи-
таємо а як хто собі співає —
то вже річ смаку
Чи я кажу що конче тре-
ба писати тільки „на Укра-
їні"? Ні я тільки тверджу
що як сам автор з „Рідної
Мови" визнає писати „на
Україні"' аж до відкриття з
1935 року було „загально
припите" По друге що не
можна на підставі квазі-на-уково-логічн- пх
комбінацій
ще до того таких що не
витримують 'критики — дек
ретом усувати те що було
„загально прпнятс"
Можна писати і „на"' як
це було до декрету 1935 р
приняте а можна писати її
в" як це було перед тим
декретом хоч не загально
приняте
Мова є продукт органіч-
ного росту який не терпить
ніякого „згляпхшачьтуван-ня- "
хоч і як би то було в
дусі нашої „прогресивної" і
егалітарної доби всякої
„уравиіловкп"
Нефілолог
Н І Т
і її мозок маг он иапшнрин юри-зонн- і
розцінку!
Одною не можемо зрозуміти як
це від однієї мавпи що зрадила
мавп'ячі звички ходиш на чеіве-репька- ч
розвинулось сіітькії різ-
них людських гатупкіиКаже Нес-турх- а
то „щоб зрозуміти похо-
дження лг тини недосіатньо са-
мою вчепи іариііи" Ііх Нестуи-х- и
пі ЛарвіїиГ наздігнав" і
разом із
Внходніь коли і'пп за сталін-
ською теорією то ані риподої ічні
різниці людей повніші бути не як
воно є в паиііі а в клясах нроле-тпрі- иі
повинен пііріїпиінсії ашро-ноіо- і
ічно від буржуазії кіяса пра
цюючих хпоороош повніша рипп-іис- ь
від ктясп рибалок мис півні
від пісіухів і т д Це було б за
іеорією Маркса і Сталіна Леї ка І
була б кіясова боронбл А воно
щось ис так ніпіто Росіііськпіі іраф
Тотсюіі ис різшпься нічим під бо-
сяка І'орікого кіпаііськіиї манда-
рин не рішиться під кпіаііського
кулі японський мікато що ііою
рід тисячі років не викопував праці
своїх підданих такни же косоо
кий як Ного піддані І так всюди
Щось воно не так було з мавпами
і людьми як твердив Сталін Але
коли вже конче шукати апалогіїї
поміж людьми і мавпоподібними
тоді українська нація за всіма те-
оріями антропології є з мавпячою
породою найменше споріднена на
він за теорією Маркса і Сталіна
Перше українці є найбільш працю-
ючою нацією папі її у исіх своїх
кпісііх Українські „куркулі" і се-
редняки — це найбільш працьови
та українська кляса і ому українці
одної раси і фізично і духово За
помірамп аптропотоіів
мають пайкороіші руки і найдон-іп- і
йоги пропорційно до своєї бу-доп- п
коли мішііп мають відношен-
ні! кінчик зовсім протилежне Із
усіх людських рис ІІІІ1 довжиною
рук і ніг зближується до мавпи
є та нація на честь якої Сталій інш
тост — „провідна нація" п Совєт- -
ському союзі До тієї нації він се-
бе опріїдітіш І тут він не помилки- -
б розвиток ся Мавпа можливо була предком
у
й
низьколобих і „дошорукпх" Пред-
ком Сталіна і ііою прибраної на-
ції! Подруге за теорією „старшого
брата" „мавпу видумав німець" а
якщо „німцем" був Маркс і од і
теорія „старшого брані" має ще
одну розв'язку
З ЛІНГВІСТИКИ
Подібна маїїпи'іп історій повто-
рюється в марксистському „ичси-шо- "
і в „наукових" теоріях в ді-
лянці лінгвістики Той же М Не-стур- ха
не лиш антрополог він же
і в мовних проблемах
От що він пише в цих справах:
„Найпростіша звукова мова вшпік- -
бпчилл б'ла на основі різник нечленорозділь
Б Стебельський
М Г Бурачек—майстер українського імпресіонізм)
:І)В повітовому містечку
Лятичеві па Поділлі в сім'ї
поштового службовця Гри-
горія Бурачека 16-г- о березня
1871 року народився син 'Ми-
кола Батько Миколи помер
дуже рано сиротами оста
вив трьох синів Мати вспіла
віддати його в гімназію в
1880 р у Кам'янці але вже на
другий рік вона теж помер-
ла Микола був найстарший
у сім'ї Григорія Бурачека
Чимало злиднів зазнав він
поки на ласці та при допо-
мозі добрих людей покінчив
гімназійну науку в 1888 р Не
скоро міг він посвятитись
улюбленому мистецтву — ма
лярству хоч пориви до цьо-
го мистецтва розцвилі ще за
життя батька не в'яли упро-
довж його наукп в школі і
навіть тоді коли вступивши
до театральної групи в Кам-янц- і
посвятився театрально-
му мистецтву Середовище
театру гра старших його ко-
лег мала додатній вплив па
мпстця „їхня грз'па — пише
мистець у своїй біографії —
мене теж учила тій простоті
художній правді які я як ме
ні здається намагався иере- -
') Гл і 49
Я Ю Р
„ііере-ініів- "
Сіаліпом!
українці
спеціаліст
них звуків які ще мало відрізня-
лися від тих що були властиві най-
нижчим предкам людини — нп-коїпі- им
людиноподібним мавпам
Па протязі сотень тисяч років іор-тан- ь
мавпи під впливом поіребп
вимовляїи поні звуки поступово
перетворювалась па людськч- - юр-тан- ь
Під час суспільної праці зву-
ки ютосу набували нового соці-яіьиог- о
значення і мова стала важ
лпвіїїіпм засобом спілкування лю-
дей"
Це маркепсіське сіверждснпя
має свою теореіпкії знову ж у
найбільшому „іенієві" науки — у
Сгаліпоиі Нін писав : „Звукова мо-
ва в історії люде пні є однією з
1П сил які допомогли людям пи-
лі іяіпся з тішрпнииіо свіїу об-ьдпаїп-
ся
п суспі іьсиїа розвішу пі
своє мислення весні успішну ОО-рон- бу
з силами ііінродп і дійні до
іою іціоіресу який мп маємо і
іепеї'іпіпіГі час"
Цю сіаліпську теорію розвинув
„науково" мопоіпапеїіь Ларр і був
кік доні о у ласках Сталіна поки
Сіатін пе виріишв зробиш себе
більшим самого Маркса і Леніна
Спершу дозволено Марропі як і
сам собі дозволяв Сіатін тверди-
ти про розвиток мови залежно від
„суспільної праці" від ктясово'і
диферепціяції людніш починаючи
від виділення сеое „з тваринної о
свіїу" (від мавші) аж до „совєт-ського- "
народу і ііою „совєгської"
мови що в процесі розвитку со-ціяліспічн- ого
суспільства перейде
і заперши п ся в інтернаціональній
совєїській мові Але зюдом Стіі-лі- п
як і сьоюдиінпія колективнії
дпкіатурн сталенят прийняли но-
вий мріпщнн: „і'осііісікіі мовії роз-
вішає 1 1 ся в ОСНОВНОМУ Пі) тих прпн
нішах що до жовтневої револю-
ції Мова є-- створена для вжпіку
і соціяііііої служби сусиіпноспі
як цітоспі вона є всепаціопатьпа"
Па основі цього сталінського ви-
слову Марра прозвано вутьгарпза-юро- м
марксизму і аґеіпом „сабо- -
іажпої кліки
Як бачимо за теорією Сталіна і
хрущовських сінлеіип мовою най-
більш )озвинутої мавпи є мова
російського народу Мови менше
розвинутих мавп не можу 1 1 міша-
тися з мовою „старшою брата"
вони засмітили б її мовами недо-
розвинутих їхніх іортань „ліодо-нодібнп- х
мавп" Тому „під впли-
вом потреби вимовляїи поні зву-
ки" (чіпай московської мови) мо-
ви „менших братів" мусять „нпді-діппс- ь
з т нарікшого свіїу" і „дій-
ти до того прогресу ЯКИЙ МИ
(„старший браг") маємо в тепе-
рішній час"
Теорія еволюції через діялектн-к- у
веде до русифікації Чудова річ
чи пак інструмент — діялектнка!
Недаром на еміграції писав похва-
лу діалектиці — Шерех
нести а свою малярську твор
місто "
Можливо Микола Бурачек
був би остався на постійне
актором і малярем аматором
якби не певна обставина
1905 рік і революційні події
зупинили працю в театрах
російської імперії В добавок
тиф поклав до постелі мпст-
ця і через лікаря Стаиістав-ськог- о
пю був братом Япа
Станіставського одного з
найкращих польських пейза-
жистів звів Миколу з профе-
сором Краківської академії
мистецтв що була одним з
кращих центрів мистецьких
рухів і па той час панівного
імпресіонізму Ян Станіслав-ськиї'- і
полонив молодого мис
тин те іі тим що хоч був він
польської національності!
культурою виріс з України
її землі був більше україн-
ський своїм мистецтвом як
польським і так його мис-
тецьку школу в Кракові на-
зивали українською"
Про цей період часу так
пише Бурачек: Таким чи-
ном я опинився в Кракові
в Академії яка могла на
мою думку пишатися рядом
талановитих професорів як
Фатат Вичулковськпіі Него-фе- р
Станіставський 1 інші
Стаиіставський цілком від-
дався відтворенню природи
вплив його на учнів був до-
сить сильним Особливо він
любив природу України: він
розкрив нам своїм учням п
красу і навчив нас відтворю-
вати її як серйозне навіть
часом суворе явище замість
творити солоденькі „мало-российскп- е
види"
По смерті Стапіславського
Бурачек попав до робітні
проф Рупшца що був внхо-нанко- м
Петербурзької акаде-
мії учнем Куїнджі і „відтя-
гав пас — 'як пише Бурачек
— від французького впливу
Стапіславського іі намагався
зблизити з творчістю росій-
ських художників" Цей курс
не відповідав смакові та орі
єнтації мпстця і він по втра-
ті учителя Сганіславського
не бачить дальших перспек-
тив науки в Кракові Правда
вже під час перебування в
Кракові він використовую-
чи залізничні пільги та сіт- -
НЕ ВІЛЬНО ВІДСТУПАТИ
ВІД ЛІНІЇ ПАРТИ _ молотов
К'ожппіі хто доіпукуїшііси „де-іокрііпзіц- ії"
і: москоіісікііі імпе-
рії і прибутні ітмдііііі опечу
шсрсіь москоіісікоіо копкії тепер
мле паї оду проніріпії спою иаїн-ніс- ті
і небезпеку яка існує коли
не прпдсржиіапісі класною ризу
му і доспілу іМпропіорчі коегзн-сіенцЬіліс-- іи
і паніоііаткомунісгп
мають киаспу фізіономію та „ідіо-
тичну ситуацію" як іінстоїшііся
Хруїцоп на беикеїі н іютісікііі ам-басп- ді
і- - іМоскііі Паїшиїм по тоіі
бік курпіііп ІІОКОТІІІІСЯ ІОТОІІІІ
Що екпзак Мотоюп і класне
Мотоіок( ?) що не є ані спеція-тісто- м
під культури апі мистень-ки- м
теоретиком чи ідеологом Мо-
лоток — спмііол русотипстка боль-ііісіпіньк- ої
чориосотсіпціїїіп!
„Сонеіська культура" орган мі- -
пістерстка культури інформує що
Люлотоіі поетапнії вимогу до всіх
СОІІЄТСІКІІХ МІІСТЦІІІ ННСІМСІІІПІКІВ
ліїсраторіп іі апарату на відтинку
культури та пропаганди псгаїїно
иереГіпроти ідеологічну розхпта-ніст- і
та бсзиріїїщіїиоііість бо зан- -
дапіпім міістецпі є стуж копс- -
іруктіипіо ІДСОТОІІЧІПІМ ЦІЛЯМ Він
гостро скритикукап відхилення під
старих партійіпіх уиаирямлссіь в
МИСЇСЦТІ1І як і бюрократизм ор-
ганізаційних форм культурної лк-типио- стп Ліолото сказав: „Ми бо-
ремось за творчу пращо наших
мпстціїї" На змісті праці мпстціп
мусить підбитись „глибоко що-
денне керівництво партії" Зміст
дептські нрогулькн виїздив
із Кракова до Австрії Німеч-
чини та Італії щоб познайо
митись з найновішими вия
вами мистецької творчости
тих країн як теж із творами
минулого В 1910 році мис-
лень маючи дозрілий влас
ний світогляд покинув Кра
ків щоб довше пожити і по-
працювати в самому цент-
рі" мистецьких проблем то-
дішнього світу в Парижі
Зразу імнстець попав до Апрі
ДІатісса але довго чіе зупиняв
сн в школі цього майстра як
сам він каже „через чужий
мені напрямок" Теж скоро
покинув Академію Рансома
що її вели — Моріс Дені та
Сепіозье бо я багато пе
редумав — пояснює Бурачек
- пережив і багато чому иав
чпвся Допомогла мені та за
рядка" яку я дістав від сво-
їх професорів Крім того я
знав чого я хочу шукав то-
го що мені було потрібне Я
побачив у салонах на вис-
тавках багато пози та деше-
вого ефекту Серед блиску
тої рШумихп" дечіе-д- е зна-
ходились справжні шедеври
Я вибрав своїми так би мо
вити вчителями Ветасксза з
старих майстрів а з нових
Коро барбізонців (Альніиьї
Дінца) й Мопс Репуара Сіс-ле- я
— з імпресіоністів"
Микола Бурачек знав чо-
го йому потрібно знав кого
шукати та ие менше знав
що тяжіло на ньому з най-
молодших років його життя
від чого він утікав із Крако-
ва зі школи Рушица 'Иа мо
їй творчості позначився ще
вплив іЛевітана Дубровсько-г- о
Переильотчпксва і т п'1
Так говорить мистець що
перебув повних дванадцять
років у центрі західньо-евро-пейськи- х
мистецьких проце-
сів і який свідомо утікав від
Москви її згубних впливів
щоб знайти власний особи-
стії - індивідуальний і па- - н'іщаїьтій мистецький ви-
слів
Повернувшись в Україну в
1912 р мистець переживає
глибокі конфлікт Вій му-
си і ь боротися з марігвом мос
ковської культури офіційно
пануючого мистецтва Хоч
друзі українські мпстці прий
Літературно— мистецька хроніка
ідсоіоіп діікіовапої партією
„мусіпь іірояпляїпсь формами со-ціятістпчп- оіо
реалізму" бо він є
„базою мистецької ДІЯЛЬНОСТІ!
сокєїськпх мист цій"
З Моштопнм забіаіі ютос мі-ніс- і)
культури II Лііхаїілоп По'го
висіуіі це вже дальші і більш де-іаль- ні
інсірукції до ііикшіаипя:
„Ми пе можемо бугп іпдпферепт-нпм- п
н ділянці мнсгсцтна — ска-
зав ЛІіхпіітов — так само як у
всіх ііпііпх ділянках ідеології Ро-
бі і іиікп сопєтської культури не
можуть иідпочіпіапі па своїх по-
зиціях п бороіьбі за мир і посгун
за паші комуністичні ідеали"
З цих стік треба кпгяіпутп коп-секиеіа- ції
Зокрема тим всім що
в Хрущова і Кпрішепка добачува--пісі- і
чоіось більше н к „москалів
чарівників" що добачуватпсь
„українського соціятізму" і иро-ірес- у
„іііі-юіі-
і до оїдслепия"
АНГЛОМОВНИЙ МАГАЗИН
ПРО МИСТЦЯ
ІВАНА КЕЙВАНА
Ліоптреаліськніі магазин С-І- -І Сопіасі помістіївлірпхптьпу статтю
про нашого многця н з „Вище
рптовиипс мпстсцгпо" Автор
статті Гонард Готлппдс Загально
відомо що Іван КсІІваіі є один з
кращих сучасних українських гра-
фіків Тому не дивно що він час-
то па себе звертає увагу не тіль-
ки української критики Про ньо-
го часто згадується в англомов-
ні пресі Нотатки з виставок зга--
дують його Ім'я не рідко і про на- -
ЇЙ
мають його тепло і втіш-єтьс- я серед них славою слава серед художника
тершьмо згадує Буран
--мене не влаштувала Така?
їй меценати" ставилД
мене звисока а подекуди
просто образливо Таке ь
""І~П ЖИТТ'Я" І'і"чл"л" навіть голої не але пензля я не міг кіш ти іі не міг „хадтурнтіГ'Таї
справа тяглася до 1917 р Ли кола Бурачек не здав
сн як бачимо і витрюн) стояв на обраних позицій Національна революція Ги раїпська державність на роткпіі час відкривають і
му повій можливості Т3) чої прані „Я був однішії
перших професорів Уиаз
ської академії мистецтв" зп дує мистець тоді вже ПІ)
сор найвищої мистецькі
школи України Після
пере-мог-
и больїііевиків він пов
ну в київ і переховуючими
провитії на запрошенням
яких цукроварень розмальо
вував декорації (Кашперівча
Дюнків Погребище) Ах
Н2о рот призначено Мик
'І
л- -
т-рачек-
а директором мз
кінського художнього техні
куму одначе в 1927 році "д
відмовився віддиректорсщ
щоб не звертаючи на се&
уваги власті імущих пр-
исвятитися педагогічним об-
ов'язкам як професор і чи-
сто мистецькій своїй праці
Дві збірні виставки пращ
мпстця дали образ творчзі
індіївідуальностії яку гір
прийняла українська суспі-
льність Перша виставка від-
булась у 1934 році в Харвд
друга в Києві в 1936 році З
приводу другої виставки п
сав Василь Ссдляр одо
із теоретиків української)
монументального мистгіглі
(бойчукістін) ідеологічнії
противник імноесіонізмуи
течії в журиаліІМаларстзоі
скульптура": „Імпресій!
як явище в мистецтв: л
одним з осташіх пролвізт
роду мистецтва яке Є
мало в гоо пізнавальні и
менш Правда сила імігр
опізму булл спрямований
тільки розкриття зШ'-НОГТІ-- Й
природи світла лі
ві гр я
(М
творчості худоіНї- -
Г) рачск сгор ін
мродп за ішсіавлсні Пого і?
Та мало відомо українськії с-
уцільності мпстці мусятьвосі- -
чунатп більше творчого
неї порчу заробітну
само ішсісшвоиє
чиїй нрожіпку мпстця- -
Кеіівап належить до
мисі пін кожній сиуаш'І
всикііі прані міе знайти ис
мистецтва або робиш №
твоміакірсчішові
чпстиіі промисел саме
"ііп мііі-іоііііі- О ві- і-
межлєься віізначзсіьс
темою ііііі магеріялом
ш
9
працю
Я
зможе
і
и
1 н
и и
і ис
'ллм' ""_:: ГічіелеМ
тільки саме тіші''!"-"--
_ ЛІ 1ИІ-1ІП"-
"
££
го
па
що
часу
зда
„ап
ню
м
-- Л1ІІІІІІ
нстпнкту ТВОРЧО" "" Л$
Ічспваи дуже їм- - д
мистеа ил творить свое_
згаданої сіатті і'"-"-'"ллМГІ!:-- пі
досягнення в портретовоад
ТЄ111И в техпіиі Рит
рід рнтовшш і уЗГіі
(дошка папір полону
тяикиямй1 пкорекірідинв-а-єтКьосжяпіс іи оЛ
ТІІТІСЯ
верствою
глалко Г „0Рі
а оста- и- Йі3
віісуі"5£
І
закладається анов) і
Коли лошка готова я1- - щ
ножа Р ваючп гострого
чорні плоїш і віио ща
площі креляного гр'"
орного 1Г
р- -і полішїешіх плой 'і # б
„іУі творить ФОРМ
типи (звичайно горі реш г
В щй техніш 1"§ бПВСЯ ВІІСОКОіи
лову та здобув прю
ської критики
—ТИПИ